Розвиток образного мовлення молодших школярів у процесі навчання української мови

Середній рівень - школяр будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений інтерпретованими образами; у роботі наявні відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); неповно розкрито основну думку, є недоліки в структурі тексту - відхилення від плану, відсутні зачин або кінцівка; зовсім не вживаються слова та вислови з емоційно-експресивним забарвленням; поодиноко вживаються лінгвістичні і літературознавчі виразники образності.

Низький рівень - учень будує лише окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту, які не утворюють зв'язного тексту та не містять інтерпретації образів; у мовленні відсутні слова і вислови з емоційно-експресивним забарвленням; зовсім не вжито лінгвістичних і літературознавчих виразників образності.

Результати аналізу даних констатувального експерименту свідчать: у 3 класі на високому рівні за результатами трьох зрізових завдань констатувального експерименту перебували 4,3% учнів (ЕК) і 4,5%(КК), на достатньому - 10,2% (ЕК) і 10,3% (КК), на середньому - 55,5% (ЕК) і 55,4% (КК), на низькому - 30% (ЕК) і 30,2% (КК). У 4 класі на високому рівні перебувало 5,7% учнів (ЕК) і 5,5% (КК), на достатньому - 12,6% (ЕК) і 12,7% (КК), на середньму - 59,2% (ЕК) і 59% (КК), на низькому - 22,5% (ЕК) і 22,7% (КК). Отже, рівні розвитку образного мовлення ЕК і КК коливаються лише на 1-2%, а також спостерігається незначний розвиток образного мовлення від класу до класу. Частотними у дитячих висловлюваннях є розгалуження синонімічних низок, рідко зустрічається самостійне використання у зв'язному тексті епітетів, багатозначних слів, метафор, фразеологізмів, порівнянь.

Якісний аналіз дає підстави для висновку про недостатній рівень володіння учнями образномовленнєвою лексикою, що не сприяє формуванню культури мовлення школярів. Молодші школярі не одержують елементарних знань про функціональну роль образного мовлення, типово побудовані дидактичні завдання не спрямовані на взаємозв'язок і взаємозумовленість образного мовлення з образним мисленням, що обмежує їхній активний словниковий запас.

У другому розділі дисертації - „Експериментальна методика розвитку образного мовлення молодших школярів (2-4 класи)” - визначено лінгводидактичні технології розвитку образного мовлення молодших школярів; опрацьовано та обґрунтовано проективну модель розвитку образного мовлення; розроблено систему образномовленнєвих вправ у 2-4 класах у процесі вивчення частин мови; визначено наукові засади та програму експериментально-дослідного навчання, подано його результати.

Технології образномовленнєвого спрямування ґрунтуються на загальнодидактичних принципах (науковості, доступності, розвивального характеру навчання, систематичності і послідовності, наступності і перспективності, зв'язку теорії з практикою) та лінгводидактичних - мовленнєве спрямування уроку, взаємозв'язок усіх сторін мови в процесі навчання, єдність образного мовлення і образного мислення, забезпечення емоційного тла і цілеспрямованого сприйняття наочного матеріалу з використанням доцільної лексики. Дотриманням означених принципів створюються умови для використання методів навчання образного мовлення.

Огляд дисертаційних досліджень (М.С.Вашуленко, Л.О.Варзацька, Л.Д.Нечай, Т.М. Котик, Л.О.Кутенко, Т.Ф.Потоцька, В.І.Бадер, В.О.Собко, К.І. Пономарьова, Л.Б.Попова, Н.А.Гац, Н.І.Лазаренко, Л.М.Міненко, З.О.Захарчук), присвячених питанням розвитку мовлення молодших школярів, засвідчив спроби знайти ефективні шляхи навчання учнів цілеспрямовано використовувати мовні засоби у власних висловлюваннях через засвоєння елементарних текстологічних відомостей.

Аналіз підходів до класифікації методів навчання образного мовлення засвідчив найбільш прийнятні для нашого дослідження - за джерелами передачі і характером сприйняття інформації. Отже, методи, які застосовувались в експериментальному дослідженні, поділяються на словесні, наочні і практичні(вправи). До наочних відносимо ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження; до словесних - розповідь (художня, описова); пояснення, бесіда, дискусія (фасилітована), драматизація; до практичних(вправи) - підготовчі, вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні. Використання означених методів сприяє засвоєнню виразників образності на різних мовних рівнях.

Ефективним виявився метод фасилітованої дискусії, який сприяє розвиткові образного мовлення і являв собою колективне обговорення об'єкта, що спостерігається (витвору живопису, природного явища і т.п.), спирався на певну послідовність запитань учителя відповідно до особливостей розвитку візуального мислення і техніки перефразування думки дитини. Така інтегративна технологія забезпечує глибоке розуміння й використання образномовленнєвих висловлювань.

Реалізація визначених методів відбувається шляхом застосування прийомів зіставлення і протиставлення; відбору мовного матеріалу; цілеспрямованого спостереження; переконструювання; використання багатофункціональної наочності (текстово-ілюстративної, текстово-ігрової, опорно-узагальнюючої, словесно-графічної); застосування психолінгвістичних прийомів „Віднови картину” та трансформації внутрішнього образного мовлення в зовнішнє.

Для забезпечення ефективності методики в дослідному навчанні на основі виділених технологій створено модель формування образномовленнєвих умінь учнів початкових класів (рисунок 1, с.10).

Розроблена методика розвитку образного мовлення молодших школярів підпорядкована зовнішній і внутрішній систематизації.

До зовнішньої відносимо те, що пропедевтичний етап охоплює всі уроки на вивчення частин мови та уроки розвитку мовлення в другому класі, ознайомлювальний етап вміщує всі теми на вивчення повнозначних частин мови та уроки розвитку мовлення в третьому класі, творчий етап охоплює всі теми на вивчення повнозначних частин мови та уроки розвитку мовлення в четвертому класі.

До внутрішньої систематизації відносимо забезпечення поетапного процесу формування образномовленнєвих умінь - пропедевтичний етап для образного мовлення та початковий відповідно до граматичного матеріалу; ознайомлювальний етап для образного мовлення та закріплюючий відповідно граматичного матеріалу; творчий етап для образного мовлення та застосування відповідно граматичного матеріалу.

На кожному з етапів розвитку образного мовлення, ураховуючи природу навчального матеріалу, робота спрямовувалась за специфічними напрямами: аналіз та інтерпретація текстів художнього стилю, робота над лексико-граматичними виразниками образності, робота над психолого-лінгвістичною організацією образно-мовленнєвого процесу. Розроблено систему вправ, яка відповідає зазначеним напрямам, спрямована на розвиток вмінь подумки вилучати слово із звичних сполучень і включати в нові. Це сприяє гнучкості зв'язків, які лежать в основі знання цих слів і тому корисне для кращого засвоєння значення слова. Учні мають чималий запас слів рідної мови, але не вміють користуватись цим запасом. Вправи сприяють виробленню звички швидко і правильно актуалізувати потрібне слово і потрібну граматичну форму. Впровадження системи вправ має здійснюватись за таким змістовим напрямом - засвоєння норм сучасного літературного мовлення (орфоепічна та граматична правильність); розвиток навичок активної роботи зі словом (точність, чистота, багатство мовлення); формування вмінь і навичок діалогічного висловлювання (доречність, мовленнєвий етикет) і монологічного (логічність, виразність).

Порівняльна характеристика рівнів розвитку образного мовлення учнів показала, що в експериментальних класах відбувся значний перерозподіл учнів щодо рівнів розвитку в них образного мовлення. Якщо до навчання високий рівень був властивий 5,7% учнів, то після нього - 12,5% з них у 4 класі. Контрольний зріз учнів експериментальних класів засвідчив значне покращення лексико-граматичного наповнення і композиційної структури мовлення, вміння обґрунтовувати власні судження. Констатувальним зрізом достатній рівень розвитку образного мовлення було виявлено у 12,6% школярів, контрольним - у 51,2%. Середній рівень розвитку образного мовлення на початковому етапі засвідчили 59,2% учнів, на підсумковому - 26,1%. Якщо на констатувальному етапі низький

Размещено на http://www.allbest.ru/