Організаційно-педагогічні умови гендерного виховання молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах

12. Бесіда з дитиною за змістом малюнка проводиться після завершення кожного етапу дослідження. В змісті кожного малюнка можуть проявлятися певні неусвідомлювані, витіснені мотиви, особливості внутрішніх переживань. За допомогою бесіди, експериментатор може отримати додатково інформацію про специфіку статево-рольової ідентифікації, ставлення до представників тієї чи іншої статі, до себе, як статево визначеної особистості.

Додаток Б

Асоціативні методики у психології, як відомо, використовують з різною метою і відповідно в різних варіантах проведення. Оскільки нас цікавлять уявлення дітей про себе як носія певної статевої ролі, в набір слів-стимулів, що задаються дитині серед інших слів внесені такі: хлопчик, дівчинка, чоловік, жінка, мати, батько. Використовується вільний асоціативний потік уявлень з чисельними асоціаціями, тобто, дитина може без будь-яких граматичних і кількісних обмежень видавати реакції на слово стимул.

Інструкція: „Діти, зараз вам буде прочитано низку слів, на кожне слово ви маєте дати відповідь, з чим як вам здається, це слово пов'язане, чому уподібнюється. Наприклад, яблуко - червоне, кругле, смачне.”.

Список асоціацій можна варіювати як у змістовному плані так і в кількісному. Ми пропонуємо зразок списку слів-стимулів:

1) тато; 2) я;

3) держава; 4) юнак;

5) мама; 6) Вітчизна;

7) дім; 8) Україна;

9) чоловік; 10) країна;

11) українець; 12) хлопчик;

13) дівчина; 14) українка;

15) жінка; 16) мій;

17) моя; 18) земля;

19) дівчинка; 20) ти.

Бланк відповідей

Стать _______ Вік _______

1. _____ 11. _____

2. _____ 12. _____

3. _____ 13. _____

4. _____ 14. _____

5. _____ 15. _____

6. _____ 16. _____

7. _____ 17. _____

8. _____ 18. _____

9. _____ 19. _____

10. _____ 20. ______

Додаток В

Методика „Хто Я” (автор Якобсон С.Г.) використовується як психологічний метод на заняттях групи соціально-психологічного тренінгу. В основі цієї методики лежить принцип самоусвідомлення себе, усвідомлення бачення себе оточуючими. Дітям пропонується на аркуші паперу написати у правому верхньому куті те із своїх імен, до якого вони найбільше звикли.

Інструкція. Дітям пропонується: а) дати відповідь на запитання: „Хто я такий (а)?”, при цьому це треба зробити швидко, записуючи свої відповіді точно в такій формі, як вони зразу приходять в голову; б) дати відповідь на це запитання так, як, на їхню думку, про них сказали б батьки. Відповідей в кожній серії повинно бути не більше 10.

Бланк відповідей

Стать _________ Вік _______

Так про себе Так про мене

кажу я кажуть мої батьки

1. ____________ 1. _____________

2. ____________ 2. _____________

3. ____________ 3. _____________

4. ____________ 4. _____________

5. ____________ 5. _____________

6. ____________ 6. _____________

7. ____________ 7. _____________

8. ____________ 8. _____________

9. ____________ 9. _____________

10. ___________ 10. ____________

Додаток Д

Методика „Східці” (автор С.Г. Якобсон) запропонована як модифікований для дітей варіант методики „Самооцінка „Дембо-Рубінштейн””. Основою методики є виконання малюнку східців, в яких є п'ять сходинок. Дослідник пояснює, що на верхній сходинці розміститься статева належність (роль), яка найбільше подобається дитині, а на найнижчій - та, що подобається найменше.

Дітям пропонується 5 слів - чоловік, жінка, дівчина, хлопець, я, які необхідно розташувати на східцях.

Інструкція: „Діти, на аркуші паперу у вас намальовано п'ять сходинок. Поряд зі сходинками написані слова - чоловік, жінка, дівчина, хлопець, я. Розташуйте ці слова на східцях так, щоб на верхній сходинці було слово, яке найбільше вам подобається, а на нижній - яке найменше вам подобається”.

Бланк

Стать __________ Вік _______

Додаток Е

Методика інтерпретація (автор С.Г. Якобсон). На основі цієї методики можна отримати кількісні показники. Якщо номер сходинки, починаючи з верхньої, розглядати як відповідну кількість балів, то можна розраховувати для кожного образу ту сходинку, на яку діти будуть його найчастіше ставити. Цей показник буде дорівнювати середньому арифметичному від номерів сходинок, наданих кожною дитиною статевим приналежностям (ролям). Сукупність цих показників для всіх заданих образів є досить зручною моделлю існуючої у дітей даного віку статевих оцінок і переваг.

В основу характеристики і аналізу якісного змісту статево-рольової ідентифікації використовують зазвичай три категорії: маскулінність, фемінність, андрогінність. Відштовхуючись від положення про те, що індивідуальна статево-рольова ідентифікація особистості проявляється у приписуванні собі (своїй статі) тих чи інших якостей, які є статевонейтральними, пропонуємо модифіковану методику „Семантичний диференціал”. Суть методики полягає в тому, що дітям пропонували відповісти на запитання і оцінити за семибальною шкалою від -3 до +3, кому - хлопчикам-чоловікам чи дівчаткам-жінкам - властивіша та чи інша якість. За допомогою експертів (ними були 10 вчителів молодшої школи), було обрано 40 пар понять, які є зрозумілими і значимими для дітей молодшого шкільного віку.

Нижче пропонуємо зразок тесту (інструкції 1 і 2), який при необхідності, може видозмінювати свою змістовну наповненість в залежності від завдання та мети дослідження. Зазначимо - кількість шкал не є обмеженою.

Інструкція 1

Стать ___________ Вік _____________

Оцінити поняття „чоловік-хлопець” за нижче перерахованими шкалами (поняттями-антонімами) від -3 до +3, тобто, настільки пов'язане це поняття з визначенням, наведеним зліва чи справа. Ліва сторона шкал оцінюється від -3 до 0, права від 0 до +3.

0 - невизначена відповідь; 1 - скоріше так; 2 - пов'язане; 3 - дуже пов'язане.

Чоловік, хлопець	-3	-2	-1	0	+1	+2	+3	Чоловік, хлопець
1. Сильний								Слабкий
2. Розсудливий								Наївний
3. Добрий								Егоїстичний
4. Охайний								Неохайний
5. Чесний								Нечесний
6. Поступливий								Впертий
7. Дратівливий								Стриманий
8. Веселий								Сумний
9. Хороший організатор								Поганий організатор
10. Оптиміст								Песиміст
11. Жорстокий								Ніжний
12. Незалежний								Залежний
13. Кремезний								Тендітний
14. Начальник								Підлеглий
15. Розумний								Дурний
16. Пихатий								Покірний
17. Стриманий								Імпульсивний
18.Духовний								Матеріальний
19. Швидкий								Повільний
20. Злий								Добрий

Інструкція 2

Стать _____________ Вік _______________

Оцінити поняття „жінка-дівчина” за нижче перерахованими шкалами (поняттями-антонімами) від -3 до +3, тобто, настільки пов'язане це поняття з визначенням, наведеним зліва чи справа. Ліва сторона шкал оцінюється від -3 до 0, права від 0 до +3.

0 - невизначена відповідь; 1 - скоріше так; 2 - пов'язане; 3 - дуже пов'язане.

Інтерпретація. Результати дослідження піддаються кількісному аналізу і, на основі приписування дитиною певної кількості понять представникам своєї і протилежної статі, робиться висновок про якісний зміст статево-рольової ідентифікації дітей: фемінний, маскулінний, андрогінний.

Жінка, дівчина	-3	-2	-1	0	+1	+2	+3	Жінка, дівчина
1. Ніжна								Груба
2. Гарна								Негарна
3. Любляча								Нелюбляча
4. Охайна								Неохайна
5. Чесна								Нечесна
6. Покірна								Горда
7. Ненаситна								Задоволена
8. Радісна								Страждаюча
9. Господиня								Не господиня
10.Домогосподарка								Ділова
11. Дбайлива								Байдужа
12. Заклопотана								Прагнуча волі
13. Щаслива								Нещасна
14. Духовна								Матеріальна
15. Розумна								Дурна
16. Емоційна								Стримана
17. Наївна								Мудра
18. Тендітна								Мужня
19. Мовчазна								Балакуча
20. Зла								Добра

Додаток Ж

Методика „Особистісний диференціал”

Методика особистісного диференціалу (ОД) розроблена на основі сучасної російської мови. Представлений нами ОД модифікований на основі української мови й відображає уявлення про структуру особистості, що сформувалися саме в нашій культурі. Методика ОД на російську мову була адаптована співробітниками психоневрологічного інституту ім. В.М.Бахтєрєва. На українську мову адаптована нами. Метою її розробки було створення компактного й валідного інструменту вивчення певних якостей особистості, її самосвідомості, між особистісних відносин, який міг би бути застосований в клініко-психологічній і психодіагностичній роботі, а також в соціально-психологічній практиці.

Процедура відбору шкал ОД.

ОД сформований шляхом репрезентативної вибірки слів сучасної української мови, що описує риси особистості, з подальшими вивченнями внутрішньої факторної структури своєрідної „моделі особистості”, що існує в культурі і розвивається у кожної людини в результаті засвоєння соціального й мовного досвіду.

Із тлумачного словника української мови були відібрані 120 слів, що визначають риси особистості. Із цього вихідного набору відібрані риси, що найбільше характеризують полюси 3-х класичних чинників семантичного диференціалу:

1. оцінки;

2. сили;

3. активності.

В ОД відібрана 21 особистісна риса. Шкали ОД заповнюються досліджуваними з інструкцією оцінити самих себе за відібраними рисами особистості.

Інтервенція факторів ОД. При застосуванні ОД для дослідження самооцінок значення факту. Оцінки (О) результати свідчать про рівень самоповаги. Високі значення цього фактору говорять про те, що досліджуваний приймає себе як особистість, схильний усвідомлювати себе як носія позитивних, соціально бажаних характеристик, в певній мірі задоволений собою.

Низькі значення фактору О вказують на критичне ставлення людини до самої себе, на незадоволеність власною поведінкою, рівнем досягнень, особливостями особистості, на недостатній рівень прийняття самого себе. Особливо низькі значення цього фактору в самооцінках свідчать про можливі невторичні або інші проблеми, пов'язані з відчуттям малої цінності своєї особистості.

При використанні ОД для вимірювання взаємних оцінок фактор О інтерпретується як свідчення рівня привабливості, симпатії, яким володіє одна людина у сприйнятті іншої. При цьому додані (+) значення цього фактору відповідають наданню переваги об'єкту оцінки, від'ємні (-) - його відторгненню.

Фактор Сили (С) в самооцінці свідчить про розвиток вольових сторін особистості, як вони усвідомлюються самим досліджуваним. Його високі значення свідчать про впевненість в собі, незалежність, схильність розраховувати на свої сили у важких ситуаціях. Низькі значення свідчать про недостатній самоконтроль, нездатність триматися прийнятої лінії поведінки, залежності від зовнішніх обставин та оцінок. Особливо низькі оцінки свідчать і вказують на асенізацію й тривожність. У взаємних оцінках фактор (С) виявляє відношення домінування-підлеглості, як вони сприймаються суб'єктом оцінки.

Фактор Активності (А) в самооцінках інтерпретується як свідчення екстравертованості особистості. Додані (+) значення вказують на високу активність, імпульсивність; від'ємні (-) - інтровертованість, певну пасивність, спокійні емоційні реакції. У взаємних оцінках відображається сприйняття людьми особистісних особливостей один одного.

При інтерпретації даних, отриманих за допомогою ОД, завжди слід пам'ятати про те, що в них відображаються суб'єктивні, емоційно-смислові уявлення людини про саму себе й інших людей, які можуть лише частково відповідати реальному стану справ, але часто самі по собі мають першочергове значення.

Використання методу ОД може бути використане в усіх тих випадках, коли необхідно отримати інформацію про суб'єктивні аспекти ставлення досліджуваного до себе або про інших людей. В цьому сенсі ОД співставляється з двома категоріями психодіагностичних методів - з особистісними опитувальниками й соціометричними шкалами. Від особистісних опитувальників він відрізняється стислістю й прямотою, направленістю на дані самосвідомості. Деякі традиційні, отримувані за допомогою опитувальників характеристики особистості, можуть бути отримані й за допомогою ОД. Метод ОД можливо використовувати не лише самостійно, а й в комплексі з іншими діагностичними процедурами.

Бланк ОД і ключ

Прізвище, ім'я , по-батькові _____________ стать _______ вік_____

О	+	1	Привабливий	3	2	1	0	1	2	3	-	Непривабливий
С	-	2	Слабкий	3	2	1	0	1	2	3	+	Сильний
А	+	3	Балакучий	3	2	1	0	1	2	3	-	Мовчазний
О	-	4	Безвідповідальний	3	2	1	0	1	2	3	+	Відповідальний
С	+	5	Впертий	3	2	1	0	1	2	3	-	Поступливий
А	-	6	Замкнений	3	2	1	0	1	2	3	+	Відкритий
О	+	7	Добрий	3	2	1	0	1	2	3	-	Егоїстичний
С	-	8	Залежний	3	2	1	0	1	2	3	+	Незалежний
А	+	9	Діяльний	3	2	1	0	1	2	3	-	Пасивний
О	-	10	Черствий	3	2	1	0	1	2	3	+	Йде на допомогу
С	+	11	Рішучий	3	2	1	0	1	2	3	-	Нерішучий
А	-	12	Кволий	3	2	1	0	1	2	3	+	Енергійний
О	+	13	Справедливий	3	2	1	0	1	2	3	-	Несправедливий
С	-	14	Розслаблений	3	2	1	0	1	2	3	+	Напружений
А	+	15	Суттєвий	3	2	1	0	1	2	3	-	Спокійний
О	-	16	Ворожий	3	2	1	0	1	2	3	+	Дружній
С	+	17	Впевнений	3	2	1	0	1	2	3	-	Невпевнений
А	-	18	Відлюдкуватий	3	2	1	0	1	2	3	+	Любить спілкуватися
О	+	19	Чесний	3	2	1	0	1	2	3	-	Нещирий
С	-	20	Несамостійний	3	2	1	0	1	2	3	+	Самостійний
А	+	21	роздратований	3	2	1	0	1	2	3	-	Непохитний

За допомогою методик „Семантичний диференціал” та „Особистісний диференціал” ми також можемо виявити усвідомлювані компоненти статево-рольової ідентифікації, ставлення дітей до представників своєї і протилежної статі. Неусвідомлені компоненти статево-рольової ідентифікації надзвичайно важко піддаються експериментальному дослідженню.

Додаток З

Рольові ігри та вправи

Вправа 1. Дитині пропонують описати себе, тобто відповісти на запитання „Яка (ий) я?”. При цьому слід враховувати опис частин тіла, зовнішності, одягу.

Результат: в ході використання цієї вправи дитина краще усвідомлює власний образ „Я”, а дорослий може побачити, наскільки дитина адекватно сприймає себе.

Вправа 2. Дитина описує слова „дорослий”, „батько”, „мати”, „чоловік”, „жінка”. Слова для опису можна задавати як окремо так і разом, залежно від цілей та очікуваних результатів.

Результат: дитина, описуючи слова, надає їм особливого змісту і краще починає усвідомлювати їх значення у своєму житті.

Рольові ігри. Такі ігри можна проводити як окремо з кожною дитиною, надаючи їй певну роль, так і в групі дітей. Тоді кожній дитині доручається певна роль у грі (тата, мами, сестри, брата або ролі просто дівчаток та хлопчиків).

Результат: дорослий спостерігає за поведінкою дитини (дітей) і фіксує характерні риси тієї чи іншої ролі, які проявляє дитина, граючи її.

Оповідання. Дорослий розповідає дитині (дітям) легенду чи казку про мужнього лицаря, який допомагає слабким, любить людей, тварин і всю природу.

Результат: дитина (діти) усвідомлюють, що поряд із мужністю може проявитися і любов.

Оповідання. Дорослий розповідає казку про ніжну й люблячу принцесу, якій довелося стати мужньою і сміливою заради визволення своїх друзів (рідних).

Результат: таким чином у свідомості дітей формується образ ніжньої і сміливої дівчинки.

Додаток И

Анкета для батьків

„Соціальна ситуація психічного розвитку і

виховання молодшого школяра у сім'ї”

1. Загальні відомості про дитину і сім'ю__________________________

1.1. Прізвище, ім'я дитини, дата народження _____________________

1.2. Склад сім'ї ________________________________________________

професія батьків ______________________________________________

освіта батька і матері __________________________________________

матеріальне становище _________________________________________

побутові умови ________________________________________________

1.3. Якою є дитина по порядку у сім'ї? ____________________________

1.4. Чи відвідувала до школи дошкільні заклади? ___________________

1.5 Скільки часу перебувала у дошкільному закладі? ________________

1.6. Які хвороби перенесла дитина, чи має хронічні захворювання? ____

_____________________________________________________________

2. Особливості виховання дитини у сім'ї, її схильності та інтереси.

2.1. Які ігри, іграшки й матеріали, для занять є у дитини, де вони зберігаються (чи є спеціальний куточок)?_______________________________

_____________________________________________________________

2.2. З ким найчастіше дитина залишається удома (хто з ним гуляє, грає, приносить іграшки, книжки і т.п.)? ____________________________________

2.3. З ким читає і обговорює книжки, переглядає кінофільми, відвідує цирк, парк, займається спортом, грає готує уроки?_______________________

2.4. Чи одностайні усі дорослі члени сім'ї у підході до дитини в тому, що їй дозволяти або забороняти?_____________________________________

3. Які засоби впливу на дитину використовуються у сім'ї (заохочення, догани і т.п.)? ______________________________________________________

4. Потрібно по-різному (чи однаково) виховувати доньок і синів? ____

5. Кого у сім'ї дитина найбільше слухається, а з ким найбільше вередує? __________________________________________________________

5.1. Кому найбільше скаржиться на кривдників? __________________

5.2. З ким найчастіше ділиться своїми враженнями? ________________

6. Які навички самообслуговування є у дитини (самостійність у прибиранні навчального куточка, книжок, іграшок, ліжка і т.п.)?___________

7. Чи допомагає дитина у хатній роботі (бере участь у прибиранні помешкання, накриває на стіл, доглядає тварин, рослини, допомагає доглядати малюків, ходить за продуктами у магазин і т.п.)? _______________

8. Назвіть:

8.1. улюблені ігри та іграшки дитини;____________________________

8.2. улюблені навчальні предмети; _______________________________

8.3. улюблені казки, книжки й мультфільми; _______________________

_____________________________________________________________

8.4. що найбільше любить робити (види діяльності); ________________

_____________________________________________________________

9. Які з перерахованих видів діяльності дитина виконує найуспішніше: малювання, ліплення, співи, танці, вигадування ігор, розповідь казок, оповідань, лічба, спортивні заняття? ___________________________________

_____________________________________________________________

10. Назвіть найліпших друзів вашої дитини (у класі, у дворі). Як давно вона з ними дружить, що розповідає про них? __________________________

_____________________________________________________________

11. Чи готували у сім'ї дитину до школи? _________________________

12. Які якості та здібності вашої дитини ви особливо цінуєте, а від яких звичок прагнете позбавити? __________________________________________

Додаток К

Опитувальний аркуш для проведення

співбесіди з учнями 1-4 класів „Я і моя сім'я”

Прізвище, ім'я, вік дитини _____________________________________

Загальні відомості про виховання дитини у сім'ї, її схильності та інтереси

1. З ким ти живеш?

2. Чи є у тебе брат, сестра? Вони старші чи молодші за тебе?

3. З ким із дорослих ти ходиш (або ходив у 1-2 класах) до школи?

4. Які іграшки є у тебе вдома, де вони лежать?

5. З ким ти ходиш гуляти, з ким граєш?

6. Хто допомагає тобі у виконанні домашніх завдань, які ти отримуєш у школі?

7. Хто тобі купляє книжки, іграшки, ласощі?

8. Як ти себе поводиш вдома - добре чи погано? Коли ти погано себе поводиш, що саме тоді ти робиш?

9. Що тобі не дозволяє робити вдома тато? Якщо ти зробиш щось погане, що скаже тато, за що і як він тебе карає? А мама? А інші дорослі?

10. Кого ти вдома найбільше слухаєшся, а з ким - вередуєш? Кому найбільше скаржишся, якщо тебе образять? Кому розповідаєш про свої справи?

11. Чи допомагаєш мамі, татові, молодшому брату, сестрі? У чому допомагаєш?

12. Чи прибираєш ти своє ліжко, іграшки, книжки за собою, чи тобі допомагає хтось із дорослих?

13. Чи є у вас вдома квіти? Хто їх поливає? Чи є будь-які тварини? Хто за ними доглядає?

14. Чи ходиш ти у кіно? Як часто і з ким? Чи є у вас телевізор, комп'ютер? Які ти переглядаєш передачі, кінофільми тощо?

15. В які ігри ти любиш грати найбільше? Які у тебе вдома є найулюбленіші іграшки та книжки?

16. Чим ти любиш займатися понад усе? Наприклад, малювати, співати, танцювати, ліпити, розповідати казки, історії, вигадувати ігри, грати у футбол? А що у тебе найкраще виходить?

17. Чи є у тебе друзі вдома, у школі, у дворі? Як давно ти з ними дружиш? Чому ти з ними дружиш? Що ви разом робите, чим займаєтесь?

18. Як ти готуєшся вдома до занять у школі?

Додаток Л

І. Правила для хлопчиків

У хлопчика повинно бути почуття відповідальності за тих хто слабкіший.

- він пропустить дівчинку (старшу людину, жінку) поперед себе при вході в приміщення.

- він не обганяє маму й сестру

- у класі він намагається нікого не залишити без уваги, залучає до ігор інших дітей

- не підвищує голосу в приміщенні

- він придумує способи зробити загальні заняття цікавими

Захищає слабких.

- якщо починається дощ принесе мамі або сестрі парасольку.

- не кривдить тварин

- допомагає нести важкі сумки

- не говорить поганих брутальних слів особливо в присутності дівчат.

Вихований хлопчик

- притримає двері

- пропустить дівчинку вперед

- заходячи в приміщення знімає шапку

- чемно розмовляє з однолітками

- не лихословить

- допоможе дівчинці зняти пальто

- якщо вдома гості, він не повинен без дозволу сідати за стіл з дорослими

ІІ. Правила для дівчат

Як сидіти правильно й красиво.

- прийшовши в гості дівчинка повинна почекати поки їй запропонують сісти

- до стільця підходити зберігаючи пряму й рівну поставу

- спина пряма, голова піднята, коліна не напружені, корпус злегка нахилений уперед, руки лежать на колінах.

Вихована дівчинка.

- з усіма розмовляє привітно й тепло

- посильно допомагає батькам

- акуратно одягається

- ясно виражає свої думки

- з добротою ставиться до молодших, допомагає доглядати за маленькими сестричками й братиками

- піклується про дорослих родичів

- зустрічає гостей біля дверей

- чекає поки гість сам подарує подарунки, а не вириває з рук

- приділяє увагу кожному з гостей

- прощаючись із гостями проводжає їх до порога, дякує що вони прийшли

- якщо збирається в гості то не спізнюється

- ретельно вибирає подарунок або майструє своїми руками, готовить мовне поздоровлення

- ідучи дякує іменинникові і його мамі за запрошення

Додаток М

Фрагменти розвивальних занять

«Образи хлопчиків і дівчинок у казках»

Мета: виявити стереотипні уявлення серед молодших школярів про казкових персонажів хлопчиків і дівчинок.

Завдання: розглянути поведінку хлопчиків і дівчинок у казках, визначити їх гендерні ролі.

Складові завдання:

1. Назвати п'ять казок із характерним образом дівчинки (Червона Шапочка, Мальвіна, Герда з казки «Снігова королева).

2. Описати та проаналізувати риси кожної казкової дівчинки та створити загальний образ.

3. Аналогічно назвати п'ять казок, де головними героями є хлопчики (Буратіно, Івасик-Телесик, Шрек, Робін Гуд, Пітер Пен). Створити з рис казкових хлопчиків загальний образ чоловічого персонажу.

4. Довідатись в учнів, чи хотіли б вони бути схожими на цих «узагальнених героїв» і чому?

5. Запропонувати учням навести приклади сучасних мультиплікаційних героїв хлопчиків і дівчинок. Чи зустрічається серед них нетрадиційний розподіл ролей і поведінки (наприклад, дівчинки займаються характерними чоловічими справами, хлопчики - жіночими).

6. «Скринька казкових предметів». Попросити учнів намалювати дві казкові скриньки. Біля однієї з них зобразити казкові предмети, характерні для чоловічих персонажів, біля другої - для жіночих. Обговорити результати гри, зробити висновок.

7. «Казковий автомобіль». Викликати чотирьох учнів і розбити їх на дві групи. У кожній групі повинні бути хлопчик і дівчинка. Попросити їх намалювати автомобіль казкового персонажа хлопчика та дівчинки. Обговорити результати.

8. «Весела пантоміма». Вибрати групу учнів і попросити їх зіграти пантоміму за сценарієм популярної дитячої казки (сценарій готується вчителем). Чоловічі ролі виконують дівчинки, жіночі - хлопчики.

«Хто є хто?»

Мета: виявити стереотипні уявлення школярів про сучасну родину та рольову поведінку членів родини (батька, матері, сина, дочки) у домашньому побуті.

Завдання: проаналізуйте участь у житті родини учнів та їхніх батьків. Розширити уявлення учнів про гендерні ролі хлопчиків і дівчинок у повсякденному житті.

Складові завдання:

1. Навести приклади з літератури, художніх і мультиплікаційних фільмів з описом родини з дітьми та рольовою поведінкою кожного члена родини (робота, відпочинок, дозвілля, конфлікти). Чи зустрічається нетрадиційний розподіл ролей і поведінки (мами займаються характерними чоловічими справами, батьки - жіночими)?

2. Проаналізувати риси кожної родини та створити загальний образ.

3. Довідатись в учнів, які риси вони хотіли б одержати від тата й мами для того, щоби стати хорошою людиною, пояснити, чому.

4. «Домашні знаряддя праці». Попросити учнів намалювати по десять предметів побуту, з якими асоціюються папа й мама. Обґрунтувати малюнки з погляду загальних предметів для батьків. Обговорити результати гри, зробити висновок.

5. «Наш вільний час». Викликати чотирьох учнів, розбити їх на дві групи, де в кожній будуть хлопчик і дівчинка. Попросити їх зробити малюнки на тему «Ми проводимо вільний час із татом», «Ми проводимо вільний час із мамою». Обговорити результати гри.

6. «Весела пантоміма». Вибрати дві групи учнів по три особи для участі в пантомімі «Тато, мама, я - дружна родина» й попросити одну групу зіграти пантоміму конфліктної родини, іншу - гармонійної. Чоловічі ролі виконують дівчинки, жіночі - хлопчики.

«Хлопчики та дівчинки - ми такі різні»

Мета: виявити рольову поведінку школярів у класі та проаналізувати роль хлопчиків і дівчинок у колективі.

Завдання: показати стереотипність гендерних ролей школярів та визначити, що є прикладом для поводження хлопчиків і дівчинок. Розширити уявлення про роль хлопчиків і дівчинок у шкільному житті.

Складові завдання:

1. Розповісти учням про особливості поведінки хлопчиків і дівчинок. Описати характерні риси образу дівчинки, проаналізувати їх. Знайти загальні риси з характеристиками дівчинок класу. Створити загальний образ.

2. Проаналізувати аналогічним чином особливості образу хлопчика, порівняти його з рисами хлопчиків класу. Створити загальний образ. Знайти загальні риси в образах дівчинки та хлопчика.

3. На кого з відомих чоловіків чи жінок (спортсмени, актори, політики) хотіли б учні бути схожими і чому?

4. «Шкільний рюкзак». Попросити учнів намалювати два великих шкільних рюкзаки: один з речами для хлопчика, другий - для дівчинки. Обговорити результати. Зробити висновок: чи носять вони різні предмети із собою? Які і для чого?

5. «Що тобі подарувати?» Викликати чотирьох учнів і розбити їх на дві групи з хлопчиком і дівчинкою в кожній. Попросити їх розповісти, що подарувати хлопчику на 23 лютого, а що на 8 березня? Чому хлопчики та дівчинки дарують подарунки однин одному? Обговорити результати.

6. «Хто гарніший?» Попросити двох учнів, хлопчика й дівчинку, зобразити збірний образ хлопчика й дівчинки класу. У картинці повинна бути максимальна кількість ознак дівчинок/хлопчиків колективу. Необхідна умова: дівчинку малює хлопчик, хлопчика - дівчинка. Обговорити результати.

«Мій улюблений учитель, моя улюблена вчителька»

Мета: виявити стереотипні уявлення школярів про образи улюбленого вчителя та вчительки.

Завдання: отримати уявлення учнів про вчителів різної статі й виявити характерну поведінку для вчителів - чоловіків і жінок. Показати особливості взаємодії з учителями різної статі.

Складові завдання:

1. Побудувати схему спілкування між класним керівником та учнями класу.

2. Навести приклади вчителів-чоловіків і вчителів-жінок у художній літературі, художніх фільмах. Виявити загальне та різне в їхній поведінці.

3. У наведених прикладах описати образи вчительок. Проаналізувати їхні загальні риси. Створити узагальнений образ.

4. Проаналізувати аналогічним чином художню літературу з чоловіками-вчителями. Створити узагальнений образ.

5. Довідатись в учнів, хотіли б вони бути схожими на своїх улюблених учителів і чому?

6. На підставі отриманих даних побудувати модель комунікативного спілкування між учнями та вчителем-чоловіком, учителем-жінкою.

7. «Весела пантоміма». Вибрати групи з двох учнів, хлопчика та дівчинки, і попросити їх зіграти пантоміму. Для хлопчика - «Класна керівниця», для дівчинки - «Класний керівник».

Додаток Н

Практичні рекомендації для батьків із статевого виховання дітей

Батьки повинні досягати повного взаєморозуміння в усіх, як важливих, так і незначних питаннях виховання дітей. Вони повинні бути щирими і систематично обговорювати між собою всі питання, що відносяться до виховання дітей, до стимулювання їхнього фізичного і духовного розвитку.

Єдність думок і поглядів - один з найважливіших пріоритетів щасливого життя.

Слова і дії батьків - приклад для дитини.

Батьки - розвивайте в дитині інтерес одержувати відповідну інформацію і не забудьте про свою систему цінностей, якщо вона у вас є. Діти мають потребу в керівництві і схвалюють розумні обмеження.

Постарайтеся вести бесіду в природній манері, як під час обговорення будь-якої іншої теми.

Уникайте довгих, повчальних дикцій із статевих питаннь. Вам може знадобитися чверть години, щоб Викласти усе, що ви вважаєте потрібним. Однак дитина не може залишатися уважною так довго - їй хочеться задавати питання й одержувати конкретні короткі відповіді.

Варто уникати прикрашаючи дійсність, розпливчастих і неточних висловлювань під час відповіді на питання.

Подбайте, щоб ваша розповідь не обмежувалася одними біологічними фактами, - дитині захочеться довідатися про ваше до них ставлення, переживання.

9. Не бійтеся сказати дитині про секс "занадто багато". З її пам'яті майже напевно вивітриться усе, що вона не зрозуміла.

10.Тримаєте двері завжди відкритими, будьте готові до розмови в будь-який часі дозволяйте дитині запитувати, навіть заохочуйте його, якщо вона знову повертається до цієї теми.

11.Постарайтеся запам'ятати, що, яке б важке питання, яке шокує, задавала б дитина, ніколи не можна сердитися.

12.Батьки, необхідно готувати дітей до виникнення статевого потягу і до встановлення взаємин із протилежною статтю.

13.Необхідно на різних прикладах познайомити дітей із загальними принципами розмноження.

14.Необхідно дати знання дітям, хоча б про загальні риси побудови тіла, про функції органів і систем, про їхнє розташування.

15.Якщо дорослим вдається правильно вирішувати власні статеві проблеми, то вони тим самим створюють гарні передумови і для своїх дітей, полегшують їм у майбутньому пошук щастя в житті, створення гармонічного сімейного життя.

16.Батькам не слід ховати від дітей усе, що виражає стосунки взаємної уваги, симпатії і любові між батьками.

17.Якщо ваша дитина вживає непристойні слова, спокійно поясніть їй їхнє значення, а потім скажіть, чому ви не хочете, щоб вона робила це. Можна, наприклад, сказати: "Іншим людям буде дуже неприємно почути такі слова". Пам'ятайте, що чи злі жарти з приводу вживання дитиною непристойних слів найчастіше спонукають її повторювати їх.

18.Намагайтеся правильно називати статеві органи.

19.Батьки, необхідно залучати дитину до занять, що відповідають її схильностям і установкам мускулінності, фемінності.

20.Важливо підказати, показати і допомогти знайти прекрасне в житті, у тому числі - у людині протилежної статі. Корисно спробувати показати дитині високе і духовне в людині, те, як воно виявляється в поведінці і вчинках, як виражається в жестах, міміці і т.д.

Размещено на Allbest.ru

...