Процес інституціалізації вітчизняної політології як науки і навчальної дисципліни. Особливості становлення і саморефлексії політології в умовах утвердження незалежності України. Перспективи системного впливу політичних знань на демократичні процеси.

Політологічний аналіз становлення і функціонування політичної науки і освіти в Україні. Вплив політології на процеси державного будівництва, розвитку демократичної культури, гуманітаризації соціуму та інституціалізації громадянського суспільства.

Поняття "пам’ять", причини його появи в політологічній науці. Ретроспективний погляд в минуле і конструювання на основі цього проектів майбутнього національного розвитку. Зрозуміння шляхів самоідентифікації особистості зі своєю національною спільнотою.

Вказано на проблеми інтеграції української політичної науки в міжнародний інформаційний простір. Зазначені причини низького рівня такої інтегрованості, пошук шляхів вирішення цієї проблеми. Дана характеристика фаховим виданням з політичних наук.

Розгляд інтерпретацій статусу та формату наукових теорій. Виокремлення мінімального переліку факторів, яким повинна відповідати теорія для отримання наукового статусу. Аналіз прогностичного компонента в наукових теоріях та яку роль він має відігравати.

Рейтингування регіонів країни за блоками політичної непередбачуваності, ґрунтуючись на методі блокового ранжування. Особливості прояву політичної непередбачуваності під час прийняття управлінських рішень різного рівня, реалізації кардинальних перетворень.

Загальна характеристика принципу політичної неупередженості державного службовця в сфері державної служби. Зміст політичної неупередженості, а також співвідношення понять "політична неупередженість", "політична нейтральність" і "безпартійність".

Дослідження головних підходів до трактування концепту Центральної Європи. Виявлення взаємозв'язку між змістом поняття та політичним процесом, що дозволило виокремити основні причини ініціювання та зміни дискурсу щодо даного регіону в різних країнах.

Особливість дослідження феномену Євромайдану, як автентичної візії постмодерної нації, сублімації зрілого громадянського суспільства та символу демократії. Намагання українського народу вибороти свою національну ідентичність і державний суверенітет.

Проаналізовано теоретико-методологічні особливості виокремлення і позиціонування політичної опозиції в автократичному політичному режимі. Аргументовано, що політична опозиція може бути як формалізованою, інституціоналізованою, так і неформалізованою.

Особливості формування, розвитку та діяльності політичної опозиції в Росії в умовах суспільно-політичних трансформацій кінця ХХ - початку ХХІ століть. Основні фактори, що вплинули на інститут політичної опозиції в умовах зміни політичного режиму в РФ.

Дослідження процесу виникнення та розвитку концепцій політичної опозиції. Основні його етапи і перспективи. Особливості функціонування, чинники ефективності й процедурні передумови діяльності опозиційних партій в розвинених демократичних країнах.

Аналіз правових засад діяльності політичної опозиції. Причини становлення позапарламентської опозиції та причини підтримки її діяльності суспільством в Україні та Республіці Польща. Інституціоналізація української та польської парламентської опозиції.

Дослідження світового досвіду та національної специфіки політичного опозиційного руху, як соціально-політичної орієнтації суспільства. Розгляд інтегративного прояву активності політики. Класифікація опозицій, з урахуванням типу державного режиму.

Основні етапи генезису інституту політичної опозиції. Аналіз моделей політичної опозиції в країнах західної демократії та їхніх особливостей. Проблеми у політичній системі України. Рекомендації із підвищення ефективності процесу інституціоналізації.

Діяльність політичної опозиції. Стосунки між політичними опонентами. Опозиція як явище суспільного життя. Актуалізація проблеми опозиції як складова політичного процесу та необхідність її нормативного визначення в межах державного законодавства.

Трансформація повноважень інститутів державної влади в Україні. Консолідація усіх політичних сил і партій для збереження стабільності та міжнаціональної згоди. Врегулювання правового статусу нових військових формувань. Нормативне визначення опозиції.

Розгляд функціонування парламентської опозиції як невід'ємного елементу політичної системи демократичної держави й основи розвитку громадянського суспільства. Визначення поняття конфлікту інтересів, який породжує протистояння і взаємодію влади і опозиції.

Суть принципу верховенства права як ознаки правової концепції. Особливість взаємовідносин держави і інститутів громадянського суспільства. Поняття політичної системи громади у вузькому значені та критерії вибору її елементів. Види партій та лобіювання.

Роль політичної освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість суспільства. Гносеологічний, соціальний і функціональний рівні освіти як умови входження особистості в політичне життя. Забезпечення гармонізації відносин між політикою та індивідом.

Роль політичної освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість і відтворюваність політичного процесу у контексті сучасних політичних і соціально-економічних процесів. Формулювання концепції політичної освіти у перехідний період і на перспективу.

Дослідження феномену політичної освіти як важливого засібу соціалізації особистості. Засвоєння чинних норм політичного життя, ідеалів та цінностей, способів взаємодії. Формування рис громадянськості, пропаганди національної та соціальної толерантності.

Виявлення специфіки синтезування політичних еліт у політичну партію, а партій - у партійні системи за умов поліетнічного суспільства. Висвітлення функцій політичних партій в якостях стрижневого начала електорального та інших соціально-політичних процесів.

Поняття, виникнення та функції політичних партій. Аналіз визначення трикомпонентного підходу до типологізації партійних систем. Проблеми становлення дипломатичної концепції України. Моделі та механізми утворення коаліцій у багатопартійних об'єднаннях.

Теоретичні проблеми дослідження явища політичної поведінки як важливої складової культури суспільства. Авторська концепція системного біхевіоризму, поведінкова специфіка суб’єктів політики – лідерів, еліт, партій, парламентських коаліцій та опозицій.

Аналіз політичної позиції очільників урядів Сполученого Королівства стосовно війни РФ в Україні у період від 24 лютого 2022 р і на поточний момент. Політична позиція Бориса Джонсона, Ліз Трасс й Ріши Сунака, прем’єрство яких припало на означений період.

Розгляд кореляцій політичних процесів та окремих політичних актів в латиноамериканських суспільствах та естетичних форм у різні періоди історії Латинської Америки. Аналіз політичного стилю Латинської Америки у контексті культурно-естетичних форм.

Теоретико-методологічні основи дослідження пропаганди. Зміст методу подвійної організації. Відкриті та закриті комунікаційні канали. "Антикомунізм" як національна релігія та механізм контролю. Головні особливості політичної пропаганди в сучасній Росії.

Система інструментів з конструювання політичної реальності, яка нав’язується соціальними суб’єктами. Примушення народу до передачі свого суверенного права на здійснення управління державою. Нормативне регулювання поведінкових реакцій на об’єкти впливу.

Проблема використання політичної пропаганди, як інструменту впливу на людей, що набуває загострення в період війни. Приклади позитивного та негативного забарвлення політичної пропаганди. Опис політичної пропаганди та аналіз її впливу в сучасному світі.