Вплив музикотерапії на процес адаптації людей похилого віку до умов стаціонарних установ геріатричного профілю

3.Аналізуючи проблему адаптації, нами зроблено висновок про необхідність урахування характерологічних властивостей, притаманних людям похилого віку, котрі потрапляють до стаціонарної установи системи соціального захисту населення: погіршення самопочуття, самовідчуття, зниження самооцінки, посилення почуття самоцінності, невпевненості в собі, незадоволеність собою; роздратованість, песимістичність, егоїстичність, зниження здатності радіти та інтересу до зовнішнього світу; звуження кола інтересів, поява підвищеного інтересу до переживання минулого, до його переоцінки; послаблення контролю за своїми реакціями.

З'ясовано, що в процесі адаптації людини похилого віку до умов нового соціального середовища велику роль відіграють фактори адаптації. Виокремлено зовнішні і внутрішні фактори. З погляду завдань було також досліджено фактори адаптації людини похилого віку, що сприяють та ті, що перешкоджають процесу адаптації мешканців до умов нового соціального середовища.

4. У ході роботи було проведене дослідження. Кожна людини має соціально-психологічні аспекти характеру та притаманні лише її ознаки адаптації. Так, на індивідуальному рівні простежуються досягнення внутрішньої особистісної гармонії, невпевненість, високий рівень тривоги, самооцінка на недостатньому рівні, показники психологічної стійкості мають позитивні позиції; на рівні мікрогрупи відбувається процес досягнення гармонійної взаємодії між мешканцями установи, конфліктні ситуації, створюються умови для розширення кола спілкування, проявляються вміння правильно висловлювати свої думки, розуміти інших на невербальному рівні, приймати точку зору інших; на макросередовищному рівні відзначаються досягнення стану узгодженості можливостей літньої людини з можливостями макросередовища.

Доведено, що процес адаптації людини похилого віку до умов стаціонарних установ системи соціального захисту населення потребував визначення рівня адаптації - діяльність, спілкування та самосвідомість особистості. Адаптацію суб'єкта життєдіяльності необхідно розглядати як дію цілісної функціонуючої системи механізмів; повноцінне включення в діяльність та активне пристосування особистості; розширення змісту соціальних цінностей і взаємодії з іншими індивідами; усвідомлення приналежності «я» до «ми» і до соціального середовища.



Список використаних джерел

1. Альперович У. Соціальна геронтологія: літнім та молодим старість і старінні. / У. Альперович - Ростов -на-Дону: Фенікс, 1997.

2. Вороніна О.А. Внутрішньо особистісний конфлікт і соціально-психологічна роботу з ним саме в умовах будинку-інтернату для престарілих. // Психологія старість і старіння: Хрестоматія. /Сост. О.В. Краснова. - М., 2003. - С. 284-288.

3. Горілий А.Г. Історія соціальної роботи в Україні. / А. Г. Горілий- Тернопіль: ТАНГ, 2001 - 240 с.

4. Гулина М.А. Психологія соціальної адаптації й дезадаптації особистості. // Психологія Школі соціальної роботи. / Під ред. М.А. Гулиной. - М., 2002.

5. Гулина М.А. Словник довідник із роботи. - СПб.: Пітер, 2008. -400с.

6. Гуслова М. Н. Теорія й методику Школі соціальної роботи: підручник для поч. проф. освіти / М. Н. Гуслова. - М.: Видавничий центр «Академія», 2007. - 160 с.

7. Державний доповідь про стан громадян старшого покоління Російській Федерації. / Підобщ. Ред. Г.Н. Кареловою. - М., 2001.

8. Димитрова Л.М. Соціальна робота: логіка розвитку / Л. М. Димитрова // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. -- 2003. -- № 1.-- С. 7-15.

9. Дискин А.А., Решетов О.Л. Здоров'я і праця літньому віці. - М.: 2003. - 160 з.

10. Закону України «Про соціальні послуги» від 04.02.2007 -- К, 2001. -- 49 с.

11. Іванова І.Б. Соціальна робота: теорія і практика / І. Б. Іванова: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -- К.: ВМУРОЛ «Україна», 2004. -- 408 с.

12. Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи: Курс лекцій / Поліщук В.А., Янкович О.І. -- ТДПУ, Тернопіль, 2009. -- 256 c.

13. Коленіченко Т. І, Аналіз механізмів адаптації літньої людини до умов геріатричного пансіонату / Т. І. Коленіченко // Соціальна педагогіка: теорія та практика - № 1, 2010 С.7

14. Коленіченко Т. І. Соціальне обслуговування як одна із форм соціальної роботи з людьми похилого віку / Т. І. Коленіченко // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. -- 2009. -- № 1.-- С. 20-24

15. Конституція соціального обслуговування: - Гарболово: Видавничий Будинок А. Громова, 2005. - 32 с.

16. Краснова О.В.,Лидерс О.Г. Соціальна психологія старості / О. В. Краснова, О. Г. Лидерс: Навчальний посібник. - М.: Вид. центр «Академія», 2002.

17. Марченко І. Поєднання різних методик соціокультурної реабілітації осіб похилого віку і інвалідів. / І. Марченко // Соціальна робота. - 2004. - № 1. -с.43.

18. Матеріал семінару спеціалістів муніципальних стаціонарних установ соціального обслуговування. Вологда, Департамент праці та соціального розвитку Вологодської області,2007р.

19. Медико-соціальні основи здоров'я: Навчальна програма базової підготовки по соціальній роботі / А.В. Мартиненко. -- К.: Інститут молоді, ММА ім. І.М. Сєченова, 1993. --116 с.

20. Налджанин А.А. Соціально-психологічна адаптація особистості / А. А. Налджанин: Форми, механізми, стратегії. - Єреван:Луйе, 1988.

21. Настільна книга фахівця: соціальна роботу з людям похилого віку. / Відп. ред. Холостова Є.І. - М.: Інститут Школі соціальної роботи, 1995.

22. Новікова О. Інтернаті заклади для людей похилого віку як складна соціально - педпгогічна система / О. Новікова // Наукові записки -- 2008. -- №18 -- С. 173-176.

23. Павелків Р. В. Вікова психологія: Підручник / Р. В. Павелків. - К. : Кондор, 2011. - 469 с.

24. Про концепції розвитку обласних стаціонарних установ. Департамент праці та соціального розвитку Вологодської області. - Вологда, 2003.

25. Про порядок влаштування громадян в будинки-інтернати // СОЦІУМ. -- 2010. -- №9. -- С. 11.

26. Про Федеральної цільової програмі «Старшого покоління на 1997-99 роки»: Постанова уряду РФ від 28 серпня 1997 №1090. // Російська газета. - 1997. - 18 вересня. - з п'ятьма.

27. Психологічний словник. / Під ред. В.П. Зінченко. - М.: Педагогічний процес, 1996.

28. Соціальна робота в Україні та за кордоном // Соціальна робота. -- 2002. -- №6.-- С. 32-36.

29. Соціальна робота в Україні: Навчальний посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін.; За заг. ред.: І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. -- К.: Центр навчальної літератури, 2004. -- 256 с.

30. Соціальне обслуговування літніх. / Під ред. Е. Баскаковой. - М.: Соцвидав, 2001. - 124 с.

31. Соціально-психологічна адаптація осіб старшого віку в початковий період перебування у будинках-інтернатах: методичних рекомендацій. / Я.Ф.Дементьєва, Е.Ю.Шаталова. - М.:ЦИЭТИН, 1992. -147 с.

32. Тетенова Р. Соціальна психологічна реабілітація за умов будинку-інтернату. / Р. Тетенова // Соціальна робота. - 2004. - № 1. - 22-23.

33. Технология Школі соціальної роботи.: посібник для студенті вищ. нав. закладів. / Під ред. І.Г. Зайнашева. - М.: Гуманітарне видання. ЦентрВЛАДОС, 2000. -240с.

34. Типове Положення «Про психоневрологічний інтернат» Інформаційно правовий портал/ Режим доступу: http://uazakon.com/document/spart20/inx20127.htm

35. Умови стаціонарних установ поліпшуються./ У.Радищевский // Соціальне забезпечення. - 2003. - № 6. - з. 33-35.

36. Холостова Є.І. Літній людина у суспільстві. / Є. І. Холостова Частина 1. - М.: СТІ, 1999 - 237 с.

37. Холостова Є.І. Соціальна робота: Навчальний посібник. / Є. І. Холостова - 6-те вид. - М.: «Дашков і Ко», 2009. - 860 с.

38. Шабанов В.П. Розвиток соціального обслуговування осіб похилого віку - одне з ключових напрямів соціальної роботи. / В.П. Шабанов // Соціальна робота. - 2004. - № 1. - С. 6-9.

39. ЯцемирскаяР.С., Беленькая І.Г. Соціальна геронтологія. / Р. С. Яцемирская, І. Г. Беленькая- М.: ВЛАДОС, 2003. - 260 с.

40. Авербух Е.С. Расстройства психической деятельности в позднем возрасте. / Е. С. Авербух -- Л., 1999. - 285 с.

41. Альперович В.Д. Геронтология. Старость. Социокультурный портрет: Учебное пособие./ В. Д. Альперович - М.: Приор: эксперт. бюро, 1998 - 270 с.

42. Бороздина Л.В., Молчанова О.Н. Самооценка в разных возрастных группах: от подростков до престарелых / Л. В Бороздина, О. Н Молчанова Монография. -- М.: ООО Проект-Ф, 2001.-- 204 с.

43. Бочаров В. В. Антропология возраста / В. В. Бочаров // Социальное обеспечение. -- 2011. -- №3-- С. 169-184

44. Вульф Л.С. Одиночество пожилых людей / Л.С. Вульф // Социальное обеспечение. -- 2007. -- №5. -- С. 53-57.

45. Григорьева И. А., Келасьев В. Н. Теория и практика социальной работы. / И. А. Григорьева., В. Н. Келасьев // Социальное обеспечение. -- 20011. -- №5. -- С. 48-55

46. Зарубежный и отечественный опыт социальной работы. -- "М.: Социально-технологический институт, 2009. -- 272 с.

47. Корнюшина Р. В. Зарубежный опыт социальной работы / Р. В. Корнюшина // Социальная работа, -- 2004. -- № 9 -- С. 12-17

48. Покровский Н.Е. Лабиринты одиночества. / Н. Е Покровский-- М.: Политиздат, 1999. -- 267 с.

49. Психология: Словарь / Под. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского.-- М.: Политиздат, 1990. -- 494 с.

50. Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. Е.И. Холостовой. -- М.: Политиздат, -- 2000. -- 424 с.

51. Срыва можно избежать. Неврозы, их лечение и профилактика / Ю.Б. Тарнавский. -- М.: Медицина, 1990. --141 с.

52. Стюарт-Гамельтон Ян. Психология старения: / Ян Стюарт-Гамельтон --Харьков:, 2002. - 256 с.

53. Холостова Е.И. Социальная работа с пожилыми людьми: Учебное пособие / Е. И. Холостова-- М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и КО», 2002. -- 295 с.

54. Яцемирская Р. С., Беленькая И. Г. Зарубежный опыт социальной работи со стариками/ Р. С . Яцемирская, И. Г. Беленькая // Социальная геронтология -- 1999. -- № 5. -- С. 55-59

55. Ветлугина Н.А. Музыкальные занятия./ Н.А Ветлугина М.: “Просвещение” 1984.

56. Михайлова М.А. Развитие музыкальных способностей детей. - Ярославль “Академия развития”, 1997.

57. Музыкальное воспитание в первых общественных д/садах России. - Дошкольное воспитание, 1996 г., №11.

a. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н., Методика музыкального воспитания, М.: - “Музыка”,1990 г. ст. “Музыкальное искусство - средство воспитания детей”.

58. Шацкая В.Н. Воспитание музыкального вкуса / В.Н. Шацкая - М., 1947 г. - 225 c.

59. Шушарджан С.В., Шушарджан Р.С. Аппликационно-точечная и рецептивная музыкотерапия как способ психологической коррекции и лечения. / С. В Шушарджан, Р. С. Шушарджан / Сборник докладов 7-ой Международной конференции «Теоретические и клинические аспекты биорезонансной и мультирезонансной терапии» - М., 2001. - 248 c.

60. Шушарджан С.В. Музыкотерапия и резервы человеческого организма / С. В. Шушарджан. - М., 1998. - 198 c.

Додаток А

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ К. РОДЖЕРСА І Р. Даймон

Автори: К. Роджерс, Р. Даймон Мета: виявлення особливостей адаптаційного періоду особистості через інтегральні показники «адаптація», «самоприятие», «ємство інших», «емоційна комфортність», «інтернальність», «прагнення до домінування».

Література: Практична психодіагностика. Методики і тести. Навчальний посібник. / Ред.-упоряд. Райгородский Д.Я. - Самара: Видавничий Дім «БАХРАХ». - 1998. - 672с.

Спеціальний інтерес представляє аналіз того, наскільки адекватно школяр переживає і усвідомлює в критичні моменти особливості своєї особистості і своїх станів, бо від точності такого відображення в чому залежить успішність його подолання з новими вимогами, адаптації до них (під адаптацією розуміємо процес перетворення об'єктивних суспільних форм і умов життєдіяльності особистості в продуктивні індивідуальні якісно своєрідні способи її організації). Однією з умов успішності профілактики та корекції дезадаптації є чітке знання психологом характеру суб'єктивних спотворень у випадках, коли знання дитини про себе відрізняється грубої неадекватністю. В якості валідного методичного інструменту може служити шкала соціально-психологічної адаптованості (СПА), в оригіналі розроблена відомим американським психологом К. Роджерсом і Р. Даймонд (1954) і адаптована Снєгірьова Т.В.В якості одного з методичних інструментів шкала СПА застосовувалася також для вимірювання шкільної адаптації-дезадаптації. Використовувалася вона і в діагностиці у вивченні структури емоційно-поведінкових порушень у так званих важких дітей в умовах масової школи (Мурзенко В.А. Діагностика та структура емоційно-поведінкових порушень у так званих «важких» дітей в умовах масової школи) (Емоційний стрес і прикордонні нервово-психологічні розлади. - Д., 1977). Як вимірювальний інструмент шкала СПА виявила високу дифференцирующую здатність в діагностиці не тільки станів шкільної адаптації-дезадаптації, а й особливостей уявлення про себе, його перебудови в вікові критичні періоду розлиття і в критичних ситуаціях, що спонукають школяра до переоцінки себе і своїх можливостей. Досвід використання методики показує, що колективне її застосування цілком можливо для досліджуваних, починаючи, але принаймні, з 12-13-річного віку (що відповідає VI-VII класах). У біліше ранньому віці рекомендується застосовувати в умовах тільки індивідуального експерименту.

Модель відносин людини з соціальним оточенням і з самим собою, закладена в основу цього інструменту, виходить з концепції особистості як суб'єкта власного розвитку, здатного відповідати за свою поведінку. Шкала складається з 100 суджень, з них 37 відповідають критеріям соціально-психологічної адаптіровонності особистості (в якомусь сенсі вони збігаються і з критеріями особистісної зрілості, в їх числі - почуття власної гідності і вміння поважати інших, відкритість реальній практиці діяльності і відносин, розуміння своїх проблем до прагнення оволодіти, впоратися з ними і пр.), наступні 37 - критеріям дезадаптированности (неприйняття себе та інших, наявність захисних «бар'єрів» в осмисленні свого актуального досвіду, позірна «рішення» проблем, тобто рішення їх на суб'єктивному психологічному рівні, у власному поданні, а не в дійсності, негнучкість психічних процесів); 26 висловлювань нейтральні. У число останніх включена також контрольна ікала (шкала брехні).Шкала пред'являється обстежуваним у вигляді невеликої зошити з висловлюваннями, під кожним з яких надрукована 7-ступінчаста шкала (для одноразового використання).

Неправильне ставлення і негативну установку вчителя стосовно учня може свідчити про відхилення суто у сфері суб'єктивних переживань дитини, в системі причин і умов виникнення яких шкільного психолога і належить розібратися.

Щоб розширити можливості якісного аналізу отриманих за допомогою шкали СПА даних, кожному висловлюванню надавався «вага», що співпадає з номером ступені (від I до 7), на яку вони потрапляли при сортування їх випробуваними. З тією ж метою всі висловлювання були згруповані по 6 факторів, що відповідають критеріям адаптованості і дезадаптированности.

Перераховуючи ці фактори, в дужках назвемо номери складових їх суджень:

1) прийняття - неприйняття себе (відповідно судження) № 33, 35, 55, 67, 72, 74, 75, 80, 88, 94, 96 і 7, 59, 62, 65, 90, 95, 99, т.е . 11 і 9 висловлювань;

2) прийняття інших - конфлікт з іншими № 9, 14, 22, 26, 53, 97 і 2, 10, 21, 28, 40, 60, 76, в цілому - 6 і 7 висловлювань

;3) емоційний комфорт (оптимізм, врівноваженість) - емоційний дискомфорт (тривожність, занепокоєння або, навпаки, апатія) № 23, 29, 41, 44, 47, 78 і 6, 42, 43, 49, 50, 56, 83, 85 , тобто 6 і 8 суджень;

4) очікування внутрішнього контролю (орієнтація на те, що досягнення життєвих цілей залежить від себе самого, акцентуються особиста відповідальність і компетентність) - очікування зовнішнього контролю (розрахунок на поштовх і підтримку ззовні, пасивність у вирішенні життєвих завдань) № 4, 5, 11, 12, 19, 27, 37, 51, 63, 68, 79, 91,98 і 13, 25, 36, 52, 57, 70, 71, 73, 77, разом 13 і 9 висловлювань;

5) домінування - відомість (залежність від інших) № 58, 61, 66 і 16, 32, 38, 69, 84, 87 - 3 і 6 судженні;

6) «відхід» від проблем № 17, 18, 54, 64, 86-5 висловлювань. Достовірність статистичних відмінностей, які виступають між різними групами учнів відносно даних факторів (у середніх по групах «вагових» значеннях), встановлюється за допомогою непараметричних критеріїв Уілксона для різниць пар і Ц-критерію Вілксона, Манна і Уїтні. Відбираючи судження, які забрали найбільший або найменший «вага» по групі, можна виділити ознаки, які є найбільш і найменш характерними для тієї чи іншої групи учнів. Статистична значимість відмінностей у цих випадках може бути встановлена ??за допомогою + - критеріїв Стьюдента. Виконання тесту триває приблизно урок (45 хв.). Проведення вимірювання, як і інтерпретація результатів, може здійснюватися тільки психологом.Показниками адаптованості (i / + /) служать висловлювання № 4, 5, 9, 11, 12, 15, 19, 22, 23, 26, 27, 29, 33, 35, 37, 41, 44, 47, 51, 53 , 55, 62, 63, 67, 68, 72, 74, 75, 78, 79, 80, 88, 91, 94, 96, 97, 98;Показниками дезадаптированности (i / - /) - висловлювання 2, 6, 7, 13, 16, 18, 25, 28, 32, 36, 38, 40, 42, 43, 49, 50, 52, 54, 56, 59, 62, 64, 65, 69, 70, 71, 73, 76, 77, 83, 84, 86, 90, 95, 99, 100.Дев'ять суджень № 8, 34, 45, 48, 81, 82, 89, 92, 101 складають «шкалу брехні».Коефіцієнт соціально-психологічної адаптованості обчислювався за сумою позитивних (i / + /) висловлювань, що розсортовані школярами на 5, 6, 7 позиції шкали, і негативних (i / - /) потрапили в позиції 1, 2, 3:Ка = 5, 6, 7 / Ni +1 2 3 / NiТак як позитивних суджень у шкалі 37 і стільки ж негативних, то гіпотетична оптимальна величина коефіцієнта - 74, мінімальна - 0.Іноді буває корисним отримати і показник дазадаптірованності, який розраховується як сума позитивних висловлювань (i / + /), розподілених на 1, 2, 3 позиції, і негативних (i / - /), які посіли 5, 6, 7 позиції шкали.У старшому підлітковому і ранньому юнацькому віці (VIII-Х класи), для яких найбільшою мірою призначений даний інструмент, середні індекси соціально-психологічної адаптованості розташовуються звичайно в межах 39-44 балів. Співставлення коефіцієнтів СПА з об'єктивними показниками - успішністю, позицією учня в системі міжособистісних відносин у класі - вкрай бажано, бо дозволяє виявити адекватність отриманих за допомогою шкали даних. Однієї і тієї ж величини індекси, дуже високі, що тяжіють до 50, можуть бути цілком адекватними (як, наприклад, у групі найбільш успішних і популярних в класі учнів фізико-математичної школи) або завищеними, що свідчать про особливості особистісного реагування учнів на їх страждала огріхами реальну практику діяльності і відносин з оточуючими, про компенсаторних і гіперкомпенсаторних тенденції в ставленні до себе самому і вимогам дійсності. За низькими індексами СПА, що тяжіють до 30, також можуть стояти зовсім різні причини. Вони можуть бути адекватною реакцією на неуспіх у навчанні, неблагополуччя у відносинах з однолітками. Інструкція: У опитувальнику містяться висловлювання про людину, про його спосіб життя: переживаннях, думках, звичках, стилі поведінки. Їх завжди можна співвіднести з нашим власним способом життя.Прочитавши, або прослухавши чергове висловлювання опитування, приміряйте його до своїх звичок, свого способу життя і оцініть: якою мірою цей вислів може бути віднесено до Вас. Для того, щоб позначити вашу відповідь у бланку, виберіть відповідний, на вашу думку, один з семи варіантів оцінок, пронумерованих цифрами від «0» до «6»:- «0» - це до мене абсолютно не відноситься;- «1» - мені це не властиво в більшості випадків;- «2» - сумніваюся, що це можна віднести до мене;- «3» - не наважуюся віднести це до себе;- «4» - це схоже на мене, але немає впевненості;- «5» - це на мене схоже;- «6» - це точно про мене. Обраний вами варіант відповіді відзначте в бланку для відповідей у клітинці, відповідної порядковому номеру висловлювання.

ОПИТУВАЧА СПА

Відчуває незручність, коли вступає з ким-небудь у розмову.

Немає бажання розкриватися перед іншими.

У всьому любить змагання, змагання, боротьбу.

Пред'являє до себе високі вимоги.

Часто лає себе за зроблене.

Часто відчуває себе приниженим.

Сумнівається, що може подобатися кому-небудь з осіб протилежної статі.

Свої обіцянки виконує завжди

Теплі, добрі стосунки з оточуючими.

Людина стриманий, замкнутий; тримається від усіх трохи в стороні.

У своїх невдачах звинувачує себе.

Людина відповідальна; на нього можна покластися.

Відчуває, що не в силах хоч що-небудь змінити, всі зусилля марні.

На багато що дивиться очима однолітків.

Приймає в цілому ті правила і вимоги, яких слід дотримуватися.

Власних переконань і правил не вистачає.

Любить мріяти - іноді прямо серед білого дня. Насилу повертається від мрії до дійсності.

Завжди готовий до захисту і навіть нападу: «застряє» на переживаннях образ, подумки перебираючи способи помсти.

Вміє керувати собою і власними вчинками, змушувати себе, дозволяти собі; самоконтроль для нього - не проблема.

Часто псується настрій: накочує смуток, нудьга.

Все, що стосується інших, не хвилює: зосереджений на собі; зайнятий собою.

Люди, як правило, йому подобаються.

Не соромиться своїх почуттів, відкрито їх виражає.

Серед великої збігу народу буває трошки самотньо.

Зараз дуже не по собі. Хочеться все кинути, кудись сховатися.

З оточуючими зазвичай ладнає.

Всього важче боротися з самим собою.

Насторожує незаслужене доброзичливе ставлення оточуючих.

У душі - оптиміст, вірить у краще.

Людина неподатливий, впертий; таких називають важкими.

До людей критичний і судить їх, якщо вважає, що вони цього заслуговують.

Зазвичай відчуває себе не провідним, а веденим: йому не завжди вдається мислити і діяти самостійно.

Більшість з тих, хто його знає, добре до нього ставиться, любить його.

Іноді бувають такі думки, якими не хотілося б ні з ким ділитися.

Людина з привабливою зовнішністю.

Відчуває себе безпорадним, потребує когось, хто був би поруч.

Прийнявши рішення, слід йому.

Приймає, здавалося б, самостійні рішення, не може звільнитися від впливу інших людей.

Відчуває почуття провини, навіть коли звинувачувати себе наче не в чому.

Відчуває неприязнь до того, що його оточує.

Всім задоволений.

Вибитий з колії: не може зібратися, взяти себе в руки, організувати себе.

Відчуває млявість; все, що раніше хвилювало, стало раптом байдужим.

Урівноважений, спокійний.

Розлютившись, нерідко виходить з себе.

Часто відчуває себе скривдженим.

Людина поривчастий, нетерплячий, гарячий: не вистачає стриманості.

Буває, що розпускає плітки.

Не дуже довіряє своїм почуттям: вони іноді підбивають його.

Досить важко бути самим собою.

На першому місці розум, а не почуття, перш ніж що-небудь зробити, подумає.

Те, що відбувається з ним тлумачить на свій лад, здатний на придумувати зайвого ... Словом - не від світу цього.

Людина терпимий до людей і приймає кожного таким, який він є.

Намагається не думати про свої проблеми.

Вважає себе цікавою людиною - привабливим як особистість, помітним.

Людина сором'язлива, легко ніяковіє.

Обов'язково потрібно нагадувати, підштовхувати, щоб довів справу до кінця.

У душі відчуває перевагу над іншими.

Немає нічого, в чому б висловив себе, виявив свою індивідуальність, своє Я.

Боїться того, що подумають про нього інші.

Честолюбний, небайдужий до успіху, похвалу: у тому, що для нього істотно, намагається бути серед кращих.

Людина, у якої в даний момент багато гідно презирства,

Людина діяльний, енергійний, сповнений ініціатив.

Пасує перед труднощами і ситуаціями, які загрожують ускладненнями.

Себе просто недостатньо цінує.

За вдачею ватажок і вміє впливати на інших.

Відноситься до себе в цілому добре.

Людина наполегливий, напористий; йому завжди важливо наполягти на своєму.

Не любить, коли з ким-небудь псуються стосунки, особливо - якщо розбіжності загрожують стати явними.

Подовгу не може прийняти рішення, а потім сумнівається в його правильності.

Перебуває в розгубленості, все сплуталось, все змішалося у нього.

Задоволений собою.

Невдачливий.

Людина приємний, що розташовує до себе.

Особою, може, і не дуже пригожий, але може подобатися як людина, як особистість.

Зневажає осіб протилежної статі і не пов'язується з ними.

Коли потрібно щось зробити, охоплює страх: а раптом - не впораюся, а раптом - не вийде.

Легко, спокійно на душі, немає нічого, що сильно б турбувало.

Вміє завзято працювати.

Відчуває, що зростає, дорослішає: змінюється сам і ставлення до навколишнього світу.

Трапляється, що говорить про те, в чому зовсім не розбирається.

Завжди говорить тільки правду.

Стривожений, стурбований, напружений.

Щоб змусити хоч щось зробити, потрібно як слід наполягти, і тоді він поступиться.

Відчуває невпевненість у собі.

Обставини часто змушують захищати себе, виправдовуватися і обгрунтовувати свої вчинки.

Людина поступливий, податливий, м'який у відносинах з іншими.

Людина тлумачний, любить міркувати.

Інший раз любить похвалитися.

Приймає рішення і тут же їх змінює; зневажає себе за безвілля, а зробити з собою нічого не може.

Намагається покладатися на свої сили, не розраховує на чиюсь допомогу.

Ніколи не спізнюється.

Випробовує відчуття скутості, внутрішньої несвободи.

Виділяється серед інших.

Не дуже надійний товариш, не в усьому можна покластися.

У собі все ясно, себе добре розуміє.

Комунікабельний, відкрита людина; легко сходиться з людьми.

Сили і здібності цілком відповідають тим завданням, які доводиться вирішувати; з усім може впоратися.

Себе не цінує: ніхто його всерйоз не сприймає; в кращому випадку до нього поблажливі, просто терплять.

Турбується, що особи протилежної статі занадто займають думки.

Всі свої звички вважає хорошими. 

Показники і ключі інтерпретації Інтегральні показники

«Адаптація»А = [а / (а + b)] х 100%

«Самоприятие»S = [а / (а + b)] х 100%

«Визнання інших»L = [1,2 а / (1,2 a + b)] х 100%

«Емоційна комфортність»Е = [а / (а + b)] х 100%

«Интернальность» I = [а / (а + 1,4 b)] х 100%

«Прагнення до домінування» D = 2а / (2а + b)] х 100%№

Показники Номери висловлювань Норми1 а

Адаптивність 4, 5, 9, 12, 15, 19, 22. 23, 26, 27, 29, 33, 35, 37, 41, 44, 47, 51, 53, 55, 61, 63, 67, 72, 74, 75, 78, 80, 88, 91, 94, 96, 97, 98 (68-170)68-136b

дезадаптивною 2, 6, 7, 13, 16, 18, 25, 28, 32, 36, 38, 40, 42, 43, 49, 50, 52, 54, 56, 59, 60, 62, 64, 69, 71, 73, 76, 77, 83, 84, 86, 90, 95, 99, 100, 65, 70 (68-170)68-1362

Брехливість + 34, 45, 48, 81, 89,8, 82, 92,101 (18-45)18-363

Прийняття себе 33, 35, 55, 67, 72, 74, 75, 80, 88, 94, 96 (22-52)22-42b

Неприйняття себе 7, 59, 62, 65, 90, 95, 99 (14-35)14-284

Визнання інших 9, 14, 22, 26, 53, 97 (12-30)12-24b

Неприйняття інших 2, 10, 21, 28, 40, 60, 76 (14-35)14-285

Емоційний комфорт 23, 29, 30, 41, 44, 47, 78 (14-35)14-28b

Емоційний дискомфорт 6, 42, 43, 49, 50, 83, 85 (14-35)14-286 а

Внутрішній контроль 4, 5, 11, 12, 19, 27, 37, 51, 63, 68, 79, 91, 98, 13, (26-65)26-52b

Зовнішній контроль 25, 36, 52, 57, 70, 71, 73, 77 (18-45)18-367 а

Домінування 58, 161, 66 (6-15)6-12b Відомість 16, 32, 38, 69, 84, 87 (12-30)12-248

Ескапізм (відхід від проблем) 17, 18, 54, 64, 86 (10-25)10-20

Зона невизначеності в інтерпретації результатів по кожній шкалою для підлітків наводиться в дужках, для дорослих - без дужок. Результати «до» зони невизначеності інтерпретується як надзвичайно низькі, а «після» найвищого показника в зоні невизначеності - як високі.



Додаток В

Багаторівневий особистісний опитувальник „АДАПТИВНІСТЬ” (МЛО-АМ) (О.Г. Маклаков, С.В. Черм'янін)

Оцінити адаптаційні можливості людини можна через оцінку психологічних характеристик, що є найбільш значущими для регуляції психічної діяльності і процесу адаптації. Ці характеристики складають особистісний адаптаційний потенціал. Для його оцінки використовується багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність”.

У різноманітних екстремальних ситуаціях найбільш ефективною й адекватною є поведінка та діяльність людей, які мають певні психологічні характеристики:

Нервово-психічна стійкість, рівень розвитку якої забезпечує толерантність до стресу.

Самооцінка особистості, що є ядром саморегуляції і визначає адекватність сприйняття умов дійсності та своїх можливостей.

Відчуття соціальної підтримки, що зумовлює відчуття особистої значущості для оточуючих.

Особливості побудови контакту з оточуючими (характеризується конфліктність особистості).

Досвід соціального спілкування, який виявляє потребу у спілкуванні та можливість побудови контактів.

Моральна нормативність особистості, що характеризує міру орієнтації на існуючі у суспільстві норми і правила поведінки.

Орієнтація на дотримання вимог колективу.

Опитувальник „Адаптивність” має такі шкали:

„достовірність” (Д);

„адаптивні здібності” (АЗ);

„нервово-психічна стійкість” (НПС);

„комунікативні особливості” (КО);

„моральна нормативність” (МН).

Інструкція: Прочитайте твердження і дайте відповідь „так” або „ні”.

Твердження

Я буваю сердитим.

Зазвичай вранці я прокидаюся з відчуттям свіжості і відпочинку.

Тепер я приблизно так само працездатний, як завжди.

Доля однозначно несправедлива до мене.

Запори у мене бувають дуже рідко.

Часом мені дуже хотілося б покинути свій дім.

Часом у мене бувають напади сміху або плачу, з якими я не можу справитися.

Мені здається, що мене ніхто не розуміє.

Вважаю, що якщо хтось зробив мені зло, то я повинен відповісти йому тим же.

Інколи мені в голову приходять такі нехороші думки, що краще про них нікому не розповідати.

Мені буває важко зосередитися на якійсь задачі чи роботі.

У мене бувають часто дивні і незвичайні переживання.

У мене не було неприємностей через мою поведінку.

В дитинстві я деякий час здійснював дрібні крадіжки.

Трапляється, що у мене з'являється бажання трощити та ламати все довкола.

Бувало, що я цілими днями чи тижнями не міг нічого робити, тому що ніяк не міг заставити себе взятися за роботу.

Мій сон переривчастий і неспокійний.

Моя сім'я не схвалює ту роботу, яку я вибрав.

Траплялися випадки, коли я не дотримувався обіцянок.

Голова у мене болить часто.

Раз у тиждень чи частіше я без будь-якої видимої причини раптом відчуваю жар у всьому тілі.

Було б добре якби майже всі закони скасували.

Стан мого здоров'я майже такий самий, як у більшості моїх знайомих (не гірший).

Зустрічаючи на вулиці своїх знайомих чи шкільних друзів, з якими я давно не бачився, я частіше проходжу повз них, якщо вони не починають говорити зі мною першими.

Більшості людей, які мене знають, я подобаюся.

Я людина комунікабельна.

Інколи я так наполягаю на своєму, що люди втрачають терпіння.

Більшу частину часу настрій у мене пригнічений.

Тепер мені важко сподіватися на те, що чогось досягну у житті.

У мене мало впевненості в собі.

Інколи я кажу неправду.

Зазвичай я вважаю, що життя - цінна штука.

Я вважаю, що більшість людей здатні збрехати, щоб просунутися по службі.

Я із задоволенням беру участь у зборах та інших громадських заходах.

Я сварюся з членами своєї сім'ї дуже рідко.

Інколи я відчуваю сильне бажання порушити правила пристойної поведінки чи комусь нашкодити.

Найважча боротьба для мене - це боротьба з самим собою.

М'язові судоми чи посмикування у мене трапляються вкрай рідко (чи майже не трапляються).

Я досить байдужий до того, що зі мною буде.

Інколи, коли я себе недобре почуваю, я буваю дратівливим.

Часто у мене таке відчуття, ніби я зробив щось не те чи навіть щось погане.

Деякі люди настільки люблять наказувати, що мене так і тягне робити все навпаки, навіть якщо я знаю, що вони праві.

Я часто вважаю себе зобов'язаним відстоювати те, що сприймаю як справедливе.

Моє мовлення тепер таке ж, як і завжди (ні швидше, ні сповільненіше, немає ні хрипоти, ні невиразності).

Я вважаю, що моє сімейне життя таке ж хороше, як і у більшості моїх знайомих.

Мене жахливо зачіпає, коли мене критикують чи сварять.

Інколи у мене буває відчуття, що я просто повинен нанести пошкодження собі чи комусь іншому.

Моя поведінка значною мірою визначається звичаями тих, хто мене оточує.

В дитинстві у мене була компанія, де всі намагалися стояти один за одного.

Інколи мене так і підбурює з ким-небудь затіяти бійку.

Траплялося, що я говорив про речі, на яких не знаюся.

Зазвичай я засипаю спокійно і мене не тривожать ніякі думки.

Останні декілька років я відчуваю себе добре.

У мене ніколи не було ні нападів, ні судом.

Тепер моя маса постійна (я не худну і не гладшаю).

Я вважаю, що мене часто карають несправедливо.

Я легко плачу.

Я мало втомлююся.

Я був би досить спокійним, якби у когось з моєї сім'ї були неприємності через порушення закону.

З моїм розумом коїться щось недобре.

Щоб приховати свою сором'язливість, мені доводиться витрачати багато зусиль.

Напади запаморочення у мене трапляються дуже рідко (або зовсім не трапляються).

Мене хвилюють сексуальні питання.

Мені важко підтримувати розмову з людьми, з яким я щойно познайомився.

Коли я намагаюся щось зробити, часто помічаю, що у мене тремтять руки.

Руки у мене такі ж спритні і вправні, як і раніше.

Більшу частину часу я відчуваю слабкість.

Інколи, коли я знічений, я дуже пітнію, і мене це дуже дратує.

Трапляється, що я відкладаю на завтра те, що міг би зробити сьогодні.

Думаю, що я людина приречена.

Траплялися випадки, що мені було важко втриматися, щоб що-небудь не потягнути у когось чи десь, наприклад у магазині.

Я зловживав спиртними напоями.

Я часто за щось тривожуся.

Мені хотілося би бути членом декількох гуртків чи товариств.

Я рідко задихаюся і у мене не буває сильного серцебиття.

Все своє життя я суворо дотримуюся принципів, заснованих на відчутті обов'язку.

Траплялося, що я перешкоджав чи чинив наперекір людям просто через принцип, а не тому, що справа була справді важливою.

Якщо мені не загрожує штраф і машин поблизу немає, я можу перейти вулицю там, де мені хочеться, а не там, де передбачено правилами.

Я завжди був незалежним і вільним від контролю з боку сім'ї.

У мене були періоди такого сильного занепокоєння, що я навіть не міг всидіти на місці.

Часто мої вчинки неправильно тлумачилися.

Мої батьки і (чи) інші члени моєї сім'ї чіпляються до мене більше, ніж треба.

Хтось керує моїми думками.

Люди байдужі до того, що з тобою трапиться.

Мені подобається бути у компанії, де всі жартують один над одним.

У школі я засвоював матеріал повільніше, ніж інші.

Я цілком упевнений у собі.

Нікому не довіряти - так найбільш безпечно.

Раз у тиждень чи частіше я буваю дуже збудженим і схвильованим.

Коли я знаходжуся у компанії, мені важко знайти потрібну тему для розмови.

Мені легко заставити інших людей боятися себе, й інколи я роблю це заради забави.

В грі я люблю вигравати.

Нерозумно осуджувати людину, яка обманула того, хто сам дозволяє себе обманювати.

Хтось намагається впливати на мої думки.

Я щоденно випиваю багато води.

Найщасливішим я буваю, коли залишаюся наодинці.

Я обурююся щоразу, коли дізнаюся, що злочинець через будь-яку причину залишається непокараним.

У моєму житті був один чи декілька випадків, коли я відчував, що хтось через гіпноз примушує мене здійснювати якісь вчинки.

Я рідко починаю розмову з людьми першим.

У мене ніколи не було зіткнень із законом.

Мені приємно мати серед своїх знайомих поважних людей - це ніби надає мені вагомості у власних очах.

Інколи без будь-якої причини у мене раптом наступають періоди незвичайної веселості.

Життя для мене майже завжди пов'язане з напруженням.

У школі мені було дуже важко говорити перед класом.

Люди проявляють стосовно мене стільки співчуття і симпатії, скільки я заслуговую.

Я відмовляюся грати у деякі ігри, тому що у мене це погано виходить.

Мені здається, що я заводжу друзів так само легко, як інші.

Мені неприємно, коли довкола мене люди.

Мені, як правило, щастить.

Мене легко довести до збентеження.

Деякі члени моєї сім'ї здійснювали вчинки, які мене лякали.

Інколи у мене бувають напади сміху чи плачу, з якими я ніяк не можу впоратися.

Мені буває важко приступити до виконання нового завдання чи почати нову справу.

Якби люди не були настроєні проти мене, я у житті досягнув би набагато більшого.

Мені здається, що мене ніхто не розуміє.

Серед моїх знайомих є люди, які мені не подобаються.

Я легко втрачаю терпіння з людьми.

Часто за нових обставин я відчуваю тривогу.

Часто мені хочеться померти.

Інколи я буваю таким збудженим, що мені важко заснути.

Часто я переходжу на іншу сторону вулиці, щоб уникнути зустрічі з тим кого побачив.

Траплялося, що я кидав розпочату справу, оскільки боявся, що я з нею не впораюся.

Майже щодня трапляється щось, що лякає мене.

Навіть серед людей я відчуваю себе самотньо.

Я переконаний, що існує лише одне-єдине правильне розуміння сенсу життя.

У гостях я частіше сиджу в стороні і розмовляю з ким-небудь одним, ніж беру участь у спільних розвагах.

Мені часто говорять, що я запальний.

Трапляється, що я з ким-небудь пліткую.

Часто мені буває неприємно, коли я намагаюся застерегти когось від помилок, а мене розуміють неправильно.

Я часто звертаюся до людей за порадою.

Часто, навіть тоді, коли для мене складається все добре, я відчуваю, що мені усе байдуже.

Мене досить важко вивести із рівноваги.

Коли я намагаюся вказати людям на їхні помилки чи допомогти, вони часто розуміють мене неправильно.

Зазвичай я спокійний і мене нелегко вивести із душевної рівноваги.

Я заслуговую суворого покарання за свої вчинки.

Мені властиво так сильно переживати свої розчарування, що я не можу себе заставити думати про них.

Часом мені здається, що я ні на що не здатний.

Траплялося, що при обговоренні деяких питань я, особливо не задумуючись, погоджувався з думкою інших.

Мене дуже непокоять усілякі можливі нещастя.

Мої переконання і погляди непохитні.

Я думаю, що можна, не порушуючи закону, спробувати знайти у ньому лаз.

Є люди настільки неприємні мені, що я у глибині душі радію, коли вони мають неприємності.

У мене бували періоди, коли я через хвилювання втрачав сон.

Я відвідую різні громадські заходи, тому що це дозволяє бувати серед людей.

Можна пробачити людям порушення правил, які вони вважають нерозумними.

У мене є нерозумні звички, котрі настільки сильні, що боротися з ними немає сенсу.

Я із задоволенням знайомлюся з новими людьми.

Трапляється, що непристойний жарт викликає у мене сміх.

Якщо справи у мене йдуть погано, мені одразу хочеться все кинути.

Я надаю перевагу діям згідно зі своїми планами, а не виконувати вказівок інших.

Люблю, щоб оточуючі знали мою точку зору.

Якщо я поганої думки про людину чи навіть зневажаю її, то майже не намагаюся це приховати від неї.

Я людина нервова і легко збудлива.

Все у мене виходить погано, не так, як треба.

Майбутнє здається мені безнадійним.

Люди досить легко можуть змінити мою думку, навіть, якщо до цього вона здавалася мені остаточною.

Декілька разів у тиждень у мене буває відчуття, що має статися щось страшне.

Найчастіше я відчуваю себе втомленим.

Я люблю бувати на вечорах і просто у компаніях.

Я намагаюся ухилитися від конфліктів та інших ускладнених обставин.

Мене часто дратує, що я забуваю, куди кладу речі.

Пригодницькі оповідання мені подобаються більше, ніж про кохання.

Якщо я захочу зробити щось, але оточуючі вважають, що цього робити не варто, я легко можу відмовитися від своїх намірів.

Нерозумно засуджувати людей, які намагаються взяти від життя усе, що можуть.

Мені байдуже, що думають про мене інші.

Опрацювання даних: Підраховується кількість відповідей, які співпадають з ключем, по кожній із шкал. Починати обробку потрібно зі шкали достовірності, щоб оцінити прагнення досліджуваного подати себе у соціально привабливішому вигляді. Якщо досліджуваний набирає за шкалою достовірності більше 10 балів, результати тестування вважаються недостовірними, і після проведення пояснювальної роботи потрібно повторити тестування.

Реєстраційний бланк

до особистісного опитувальника “Адаптивність” (МЛО-АМ)



Обробку результатів проводять за чотирма "ключам", відповідних шкалах: "достовірність", "нервово-психічна стійкість", комунікативні здібності "," моральна нормативність ", особистісний адаптивний потенціал". На кожне питання тесту обстежуваний може відповідати "так" або "ні". Тому при обробці результатів враховується кількість відповідей, що співпали з "ключем". Кожне збіг з ключем "оцінюється в один" сирий "бал.

Шкала вірогідності оцінює ступінь об'єктивності відповідей. У випадку, якщо загальна кількість "сирих" балів перевищує 10, то отримані дані слід вважати недостовірними внаслідок прагнення військовослужбовця відповідати соціально бажаного типу особистості.

При масовому обстеженні, а також при дефіциті часу процес визначення соціально-психологічної адаптації військовослужбовців може бути прискорений. Для цього достатньо мати два "ключа". Для шкали достовірності та шкали особистісного адаптивного потенціалу. Шкала ЛАП є більш високого рівня. Вона включає в себе шкали "нервово-психічна ст.ійкість", "комунікативні здібності", моральна нормативність "і дає уявлення в цілому про адаптивних можливостях особистості, але не дозволяє отримати додаткову інформацію про психологічні особливості обстежуваних.



Таблиця № 1 - Ключі до багаторівневого особистісного опитувальника Адаптивність "(МЛО-АМ).



Таблиця № 2 - Переклад в Стена результатів, отриманих за шкалами методики "Адаптивність"

Підсумкову оцінку за шкалою "Особистісний адаптивний потенціал" можна отримати шляхом простого підсумовування сирих балів з трьох шкалах "нервово-психічна стійкість", "комунікативні здібності", "моральна нормативність" з подальшим переведенням отриманої суми по таблиці № 3.



Таблиця № 3 - Інтерпретація адаптивних здібностей за шкалою "Лап" методики "Адаптивність"

Размещено на Allbest.ru

...