Робота з сім’ями з дітьми з синдромом Дауна

- мета й завдання групи визначаються потребами реальних учасників, їх повсякденними проблемами;

- взаємодопомога будується на бажанні людей активно вирішувати ці проблеми;

- робота групи розрахована на внутрішні ресурси самих учасників;

-усі рішення приймаються зборами або активом групи;

- активісти, лідери, фасилітатори, взявши на себе відповідальність за роботу групи, залишаються рівними з іншими учасниками, вони також діляться своїми проблемами;

- групу веде фасилітатор - людина, яка займається організацією й веденням групових форм роботи.

Фасилітатор не «керує групою», не веде учасників за собою, а створює сприятливі умови для природного перебігу зустрічі [58].

Вітчизняний і зарубіжний досвід переконує, що групи взаємопідтримки можуть діяти в багатьох напрямах соціальної сфери, зокрема А. Браун виділяє таку класифікацію:

1) у сфері фізичного здоров'я засновуються групи, мета яких - задоволення потреб людей, які мають певні проблеми, пов'язані з власним здоров'ям чи доглядом за хворими родичами;

2) емоційного та психічного здоров'я - групи для осіб, хворих на психічні розлади, групи дівчат-підлітків і жінок, котрі зазнали сексуального насильства; для тих, хто просто пригнічений важкими умовами життя й негараздами;

3) групи для членів сімей, у яких є особливі потреби, пов'язані з вихованням дітей (братів, сестер) з психофізичними відхиленнями; дітей розлучених батьків, для матерів дітей, які стали жертвами психічного, фізичного чи сексуального насилля; близьких родичів алкоголіків, наркоманів, ігроманів тощо;

4) зміни поведінки, коли групи є активним засобом впливу на людей з різними видами залежностей, зокрема алкогольною, наркотичною чи девіантною поведінкою, з метою зміни способу їх мислення шляхом використання методу усвідомленого життєвого вибору;

5) життєвих змін і пристосування до них, коли в людини змінився соціальний і професійний статус унаслідок початку трудової кар'єри чи звільнення з роботи, виходу на пенсію, зміни місця проживання через природні чи техногенні катастрофи, вимушеного перетворення в біженців, звільнення з місць позбавлення волі;

6) просвітницько-дозвіллєві групи, чия діяльність спрямована на набуття життєвих і соціальних вмінь і навичок, просвітницьку роботу, превентивне соціальне навчання, організацію дозвілля тощо;

7) організації групового життя, зокрема в діяльності відділень денного перебування територіальних центрів з обслуговування пенсіонерів і самотніх громадян, а також будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів [9].

Тобто, ми бачимо, що така форма роботи є можливою і корисною для нашої категорії.

Незважаючи на різноманіття груп взаємодопомоги, можна визначити деякі спільні терапевтичні ознаки, що сприяють досягненню змін у поведінці їх членів, а саме:

- спільний досвід - певний досвід є основою існування таких груп, оскільки люди в них не відчувають себе психологічно самотніми. Спільний досвід сприяє зниженню психологічного захисту та спонукає до саморозкриття, в результаті якого виникає ефект катарсису та зменшується почуття сорому;

- допомога іншим (чим більше члени групи допомагають іншим, тим більше вони допомагають собі) передбачає постійну підтримку від членів групи, що приводить до формування теплих, сімейних відносин;

- обмін інформацією, що допомагає вирішити певні проблеми;

- отримання зворотного зв'язку - атмосфера відкритості та щирості допомагає спостерігати за поведінкою членів групи й коментувати її;

- навчання спеціальних прийомів, що забезпечують адаптацію до ситуації, зміну поведінки, формування навичок прийняття рішень тощо;

- інші когнітивні процеси - формування позитивного Я-образу, поліпшення саморозуміння, розширення можливих альтернатив, перевизначення норм тощо [17].

Варто докладніше розглянути особливості переходу від груп підтримки, до груп взаємопідтримки. Багато авторів виділяє такі ключові етапи переходу:

1. Вивчення принципів і ідеології груп взаємодопомоги. Вивчення та обговорення мети подібних зміни. Потрібно спільно обговорити, що собою представляє група взаємодопомоги на даному етапі, які їїцілі і особливості. Учасники групи і співробітники організації повинні разом розглянути різні види і типи груп взаємодопомоги та чітко визначити відмінності між групою взаємодопомоги і групою підтримки. Також потрібно буде вирішити, які навички та ресурси знадобляться для запобігання можливих труднощів. 2. Формування команди і плану. Команда для проведення змін має бути сформована як можна раніше. Необхідно скласти список обов'язків і ролей, які в даний момент виконує ведучий, і розподілити обов'язки відповідно до інтересів і навичками учасників. Можна провести тренінг, в якому актив нової групи зможе отримати навички та випробувати нові ролі. Потрібно допомогти учасникам в прийнятті рішень і в розробці документації щодо структури нової групи. 3. Відпустити групу. Як тільки план змін буде готовий, учасники групи почнуть випробовувати суміш збудження і тривоги. Необхідно провести одну або дві формальні зустрічі, на яких можна буде обговорити як емоції, так і результати перехідного періоду. На зустрічі необхідно обговорити зміни, які відбулися з кожним учасником команди. Дуже важливо при цьому зазначити позитивні зміни. Наступним кроком багато груп обирають зустріч або обряди "прощання з групою". 4. Залишатися "поруч, але не зверху". Необхідно обговорити нові обов'язки співробітників щодо групи взаємодопомоги, які полягають у тому, щоб залишатися зовнішнім ресурсом для активістів. Потрібно буде вчитися допомагати групі, не будучи лідером: сприяти у підготовці заходів, надавати підтримку активістам, брати участь у вирішенні конфліктів, інформувати потенційних учасників групи, надавати зручне приміщення для групи. Крім того, група може запрошувати співробітників на деякі зустрічі для обговорення планів свого подальшого розвитку. [62]

Висновки до розділу ІІІ

Відповідно до визначених параметрів самоізоляції сімей з дітьми з синдромом Дауна була створена програма груп соціальної підтримки, направлена на активізацію сімей з дітьми з синдромом Дауна до усвідомлення своїх соціально - психологічних характеристик, які потребують роботи з ними для виходу з самоізоляції і формування активної життєвої позиції сім'ї, спрямованої на вихід з ізоляції.

Під час зустрічей опрацьовувались наступні теми:

1. Участь у вихованні всіх членів родини.

2. Я не лише мама. Ролі, які займає жінка.

3. Розширення кола друзів, як ресурс для сім'ї.

4. Друзі дитини - стимул для розвитку. Важливість спілкування для дитини.

По завершенню проведення груп підтримки, учасники могли створити власний план дій на наступний термін і прописати кроки для досягнення бажаних результатів, що дозволить їм вийти з самоізоляції.

По закінченню груп підтримки була проведена ще одна зустріч з учасниками для визначення якості даної форми роботи і задоволеність батьків, які прийняли участь в групах. Оцінювались приміщення, програма зустрічей, вибрані теми, підготовленість ведучого, індивідуальна корисність групи для кожного учасника. Також, важливим було визначити, чи готові батьки відвідувати групи, які будуть створюватися самими учасниками, тобто групи взаємодопомоги і чи готові вони стати ініціатором створення і бути фасиліатором в групі.

Наступним кроком було визначено перехід від груп соціальної підтримки до груп взаємопідтримки, основною особливістю якої є те, що ведучий таких груп буде не залучений спеціаліст, а людина з даної категорії - батько чи мати дитини з синдромом Дауна. Ми вважаємо, що така форма роботи буде більш корисною для учасників.

Визначивши принципи взаємодопомоги, можна визначити, що вони дозволять людині краще відкритися і плідніше працювати над вирішенням своїх проблем. Можна підсумувати такі принципи як групи допомагають людям, які переживають серйозну проблему, звільнитися від почуття ізоляції, самотності та нерозуміння оточуючих. Також, групи надають можливість об'єктивніше оцінити свою ситуацію. Допомагаючи іншим, допомагаєш собі. Також, варто назвати практичну допомогу та емоційну підтримку, як принцип організації і оптимізм.

Група взаємодопомоги -- це не місце для критичних висловлювань та конфліктів, з якими кожен із нас і без того зіштовхується дуже часто. На зустрічах групи кожного учасника приймають, поважають та цінять. Тут відзначають усі особисті перемоги та досягнення, якими б незначними вони не здавалися стороннім. Взаємодопомога -- це такий вид суспільної діяльності, при якому люди, які потребують допомоги, самі допомагають собі та іншим у схожій ситуації.



ВИСНОВКИ

Підводячи підсумок можна виділити такі основні соціально - психологічні особливості сімей з дітьми з синдромом Дауна.

Це першочергове задоволення членами сім'ї особливих потреб дитини з синдромом Дауна.

Наступним можна виділити надмірну опіку з боку батьків над дитиною, що є чинником несамостійності дитини і її потребу в постійному догляді.

Також, можна підкреслити, що присутня недоступність якісної інформації про особливості виховання дитини, її особливі потреби, що призводить до її постійного пошуку батьками.

Також є інші проблеми, такі як лікування суміжних захворювань, що зустрічаються разом з синдромом Дауна, матеріальні потреби, які впливають на соціально - психологічний стан сім'ї в цілому.

Ще присутнє обмежене спілкування сім'ї, що виховує дитину з синдромом Дауна з іншими сім'ями, які не виховують таких дітей.

І останнім в цьому переліку можна виділити постійне посередництво батьків між дитиною і оточенням, вибір друзів за дитину.

Відповідно до цих особливостей соціальні служби і інші організації, які працюють з сім'ями з дітьми з синдромом Дауна надають послуги для задоволення потреб сімей.

Такі я інформування про особливості розвитку, догляду, виховання; про заклади, що надають допомогу сім'ям з дітьми з синдромом Дауна і про заклади, що надають допомогу дорослим людям з синдромом Дауна Також навчання особливостям догляду , виховання і навчання дітей самообслуговуванню. Окремими є послуги дефектолога, логопеда і психолога для дитини.

Аналізуючи даний перелік ми прийшли до висновку, що існують ті потреби батьків, які не задовольняються і на їх визначення було направлене наше дослідження.

2. Підсумовуючи результати дослідження ми визначили, що досліджуючи потреби сімей з дітьми з синдромом Дауна ми визначили, що певні потреби батьків не задовольняються тим спектром послуг, що надаються в організації. Такі як, постійне перебування когось одного з батьків з дитиною, незадоволеність матір'ю своєю позицією, потреба в посередництві батьків між дитиною і оточенням, обмежене спілкування сім'ї, що виховує дитину з синдромом Дауна з іншими сім'ями, які не виховують таких дітей. Саме ці особливості і стають компонентами соціальної самоізоляції, вивчення якої і лежало в меті нашого дослідження. І саме на роботу з цими особливостями і були направлені групи соціальної підтримки.

Така форма була вибрана, як найбільш вдала для роботи з даною категорією. Тому що групи підтримки - групи, які створюються з метою надання сім'ям з дітьми з синдромом Дауна необхідної інформації, виділення існуючих потреб та можливостей їх розв'язання.

Основною метою груп підтримки для сімей з дітьми з синдромом Дауна є активізація сімей, що виховують дітей з синдромом Дауна до усвідомлення своїх соціально - психологічних особливостей, які потребують роботи з ними для виходу з самоізоляції і формування активної життєвої позиції сім'ї, спрямованої на вихід з ізоляції.

Особливістю такого виду групової роботи є те, що відповідальність за організацію та проведення зустрічей несе спеціаліст, а не учасники групи. Такий тип груп особливо ефективний для людей, які знаходяться у кризовій ситуації.

Відповідно до очікуваного результату діяльності груп підтримки для сімей з дітьми з синдромом Дауна визначаються такі як: активізація сімей до вирішення своїх потреб; активізація до пошуку ресурсів, для вирішення своїх потреб; налагодження контактів між сім'ями, що виховують дітей з синдромом Дауна; активізація до налагодження контактів учасників груп підтримки з іншими сім'ями, розширення кола друзів.

3.Відповідно до визначених параметрів самоізоляції сімей з дітьми з синдромом Дауна була створена програма груп соціальної підтримки, направлена на активізацію сімей з дітьми з синдромом Дауна до усвідомлення своїх соціально - психологічних характеристик, які потребують роботи з ними для виходу з самоізоляції і формування активної життєвої позиції сім'ї, спрямованої на вихід з ізоляції.

Під час зустрічей опрацьовувались наступні теми:

5. Участь у вихованні всіх членів родини.

6. Я не лише мама. Ролі, які займає жінка.

7. Розширення кола друзів, як ресурс для сім'ї.

8. Друзі дитини - стимул для розвитку. Важливість спілкування для дитини.

По завершенню проведення груп підтримки, учасники могли створити власний план дій на наступний термін і прописати кроки для досягнення бажаних результатів, що дозволить їм вийти з самоізоляції.

Наступним кроком було визначено перехід від груп соціальної підтримки до груп взаємопідтримки, основною особливістю якої є те, що ведучий таких груп буде не залучений спеціаліст, а людина з даної категорії - батько чи мати дитини з синдромом Дауна. Ми вважаємо, що така форма роботи буде більш корисною для учасників.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Соціальні технології: В 2 ч.- Кіровоград: ІСКМ, 2005, ч. 1

2. Аналітичний звіт: Моніторинг соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах. - К.: Держсоцслужба, 2006 - 136 с.

3. Безлепкина Л.Ф. Семья в социуме: Стратегия жизнедеятельности// Вестник социальной работы. М., 1993. № 3.

4. Бендлер Р., Гриндер Д., Сатир В. Семейная терапия. - Воронеж, 1993. 325 с.

5. Берг-Кросс Л. Терапия супружеских пар. - М.: Издательство института психотерапии, 2004. - 528 с.

6. Бондарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2001. - 96 с.

7. Борщевська Л.В. Зіборова, І.Б.Іванова та ін. На допомогу батькам, що мають дітей з особливими потребами. - К.: Український інститут соціальних досліджень, 1999. - 70с.

8. Борщевська Л.В. На допомогу батькам, що мають дітей з особливими потребами. - К.: Академпрес, 2001.

9. Браун А. Групповая работа в Великобритании / А. Браун // Практика социальной работы. - К., 1996. - С. 52-68.

10. Виховання дітей з особливими потребами в сім'ї / Упорядник І.Б.Іванова. - К.: УДЦССМ, 1998.

11. Галицких Е.О. Диалог в образовании как способ становления толерантности: Учебно-методическое пособие. - М.: Академический проект, 2004. - 240 с.

12. Гребенников И.В. Воспитательный климат семьи. - Cпб.: Знание, 1976. - 204 с.

13. Григори Н. Связующая нить: программа коррекции детско-родительских отношений // Школьный психолог. 2000. № 28.

14. Деякі питання соціальної реабілітації та адаптації молоді з особливими потребами. Метод. Матеріали для учасників обласного реабілітаційно - навчального семінару молоді. - Луганськ, 2001. - 34 с.

15. Джинот Х. Дж. Между родителем и подростком: Пер. с англ.- М., 2000

16. Желак И.М. Искусство быть семьей.- Минск, 1998

17. Заверико Н.В. Групи взаємодопомоги в системі соціально-педагогічної роботи з населенням / Н.В. Заверико // Вісник Запорізького національного університету : зб. наук. пр. Педагогічні науки. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2011. - С. 125-129.

18. Зовнішнє середовище та психічний розвиток дитини / Під ред. Р.В.Тонкової-Ямпольскої.- М: Медицина, 1999.

19. І.В.Шаповаленко, Т.Б.Миронова. Важке захворювання у дитини: важкі переживання // Журнал практична психологія та соціальна робота. - К.: 2004 / 6 - с. 80.

20. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / Упоряд. Л.Галіцина. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. - 128 с.

21. Ілляшенко Т.Д., Роджественська М.В. - Допоможіть дитині розвиватися. Видання друге і доповнене - К.: 2008, 96 с.

22. Калинина Р.Р. Родительские позиции и их роль в формировании личности ребенка // Психологические проблемы современной российской семьи. 2 часть, М., 2005. - 360 с.

23. Капська А.Й. Соціальна робота: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 328 с.

24. Коваленко А. Б. , Корнеев М. Н. Соціальна психологія: Підручник. - К., 2006. - 400 с.

25. Кравченко Р.І., Бастун Н.А., Майорова Н.В. Гуртом проти біди. Корисні поради, адреси, довідкові та інформаційні матеріали для фахівців і батьків міста Києва, які опікують дітей та молодь з особливими потребами. Вид. 2-ге, перероблене і доповнене. - К.: Благод. Тов.. «Джерела», 2003. - 196 с.

26. Кравченко Р.І., Журавель К.С. Державні права і гарантії - інвалідам з розумовою відсталістю // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2003. - №3. - с.40.

27. Левченко И. Ю., Ткачева В. В. Психологическая помощь семье, воспитывающей ребенка с отклонениями в развитии. М.: Просвещение, 2008. - 240 с.

28. Малкина -Пых И. Справочник практического психолога. - М.: Эксмо, 2005.

29. Мастюкова Е.М. Семейное воспитание детей с отклонениями в развитии: учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / [под ред. В.И. Селиверстова, Е.М. Мастюкова, А.Г. Московкина. - М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2003. - 408 с.

30. Мевіно Е., Наша дитина - дитина з розумовою відсталістю. - 2000.

31. Мухина В. С. Социальное пространство личности // Развитие личности, 2002. №1.С19.

32. Обухова Л. Ф., Шаграева О. А. Семья и ребенок: психологический аспект детского развития: Учебное пособие / Л. Ф. Обухова, О. А. Шаграева. - М., 1999. С.8-89.

33. Овчарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства// Р.В. Овчарова - М: Изд-во Института Психотерапии, 2003.- с. 256-262.

34. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: ТЦ «Сфера», 2001. - 512 с.

35. Основи батьківської компетентності: Навч. посіб. / упорядн.: Т.Г.Веретенко, І.Д.Звєрєва, Н.Ю.Шевченко; За ред. І.Д.Звєрєвої. - К.: Наук. Світ, 2006. - 156 с.

36. Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник. - К.: Кондор, 2009. - 576с.

37. Паняева О. Роль отца в воспитании ребенка. //Воспитание школьников. - 2003. - № 2. - с.46-47.

38. Перлз Ф. Опыты психологии самопознания. - М., 1993. - 456 с.

39. Попередження ранньої інституціалізації дітей - інвалідів до п'яти років методичні рекомендації для фахівців / Під редакцією Бастун Н.А., Кравченко Р.І. - К., 2002. - 166с.

40. Психологічна допомога сім'ї: Посіб. / За ред. З. Г. Кісарчук. - К.: Вид-во Ін-ту соціології НАН України, 1988.

41. Психологічна допомога та соціальний супровід батьків, у яких народилися діти з вадами психічного та фізичного розвитку: Методичні рекомендації. - К.: Деожсоцслужба, 2008. - 28с.

42. Психологическая помощь и консультирование в практической психологии / Под ред. М.К. Тутушкиной. - СПб.: Дидактика Плюс, 2001. - 352 с.

43. Психотерапия: Учебник для вузов, 3-е издание. / Под ред. Жидко М.Е., Кочрян А.С., Бурлачук Л.Ф. - СПб.: Изд-во Питер, 2009. - 168с.

44. Радчук Г.К., Тіунова О.В. Сімейне виховання (освітній тренінг для батьків). Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: ТНПУ ім.В.Гнатюка, 2007. - 121 с.

45. Радченко М.І. Особливості психологічної ситуації батьків дітей - інвалідів // Журнал практикуючого психолога. - К.: 2003 / 9 - с /199 - 209/

46. Радченко М.І. Особливості соціально - психологічної саморегуляції сімей з «ненаучуваними» дітьми // Журнал практична психологія та соціальна робота. - К.: 2005 / 3 - c80.

47. Ратынская Т.М., Рязанова А. В. Помощь семье, воспитывающей ребенка с нарушениями развития // Особый ребенок. Исследования и опыт помощи. Вып.5:науч.-практ. Сб. - М.: Теревинф, 2006. - с. 52-65.

48. Романовська Д.Д. Психологічний супровід процесу інтеграції у суспільство дітей з особливими потребами / Д.Д. Романовська // Психологічний та соціально-педагогічний супровід навчання і виховання «особливої дитини» у школі: метод. посібник / за ред. Д.Д. Романовської, С.І. Собкової. - Чернівці: Технодрук, 2009. - С. 104-109.

49. Романчук О.І. Дорога любові. Путівник для сімей з особливими дітьми і тих, хто йде поруч / О.І.Романчук. - М.: Генезис, 2010. - 160 с.

50. Романчук Олег Неповносправна дитина в сім'ї та в суспільстві. - Львів, 2008. - 334с.

51. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика: Пер. с англ. / Общ. Ред. И вступ. ст. Л.П. Петровской. - 2-е изд. - М.: Прогресс, 1993. - 368 с.

52. Сараева А. А. Семья, в которой рождается личность // Материалы Всероссийской научной конференции «Психологические проблемы современной российской семьи». М., 2003. Т. 1.С. 271-275.

53. Сатир В. Как строить себя и свою семью /В. Сатир. М., 1992. 190 с.

54. Селигман М. Обычные семьи, особые дети: [пер. с англ.]/Селигман М., Дарлинг Р. - Изд. 2-е. - М. Теревинф, 2009. - 368 с.

55. Семейное воспитание: Краткий словарь: Сост. И. В. Гребенников, Л. В. Ковинько. М., 1990. 319 с.

56. Семигіна Т. Робота в громаді: практика і політика. - К.Видавничий дім «КМ Академія», 2004.

57. Сидоров В.М. Вступ до соціальної роботи. - Частина ІІ. Інтерв'ю як один з основних методів індивідуальної роботи.- Вид. 2-е, доп. та перероб.- Донецьк, 1997.-32 с.

58. Сильверман Ф.Р. Группы взаимной помощи / Ф.Р. Сильверман // Энциклопедия социальной работы : в 3 т. - М. : Центр общечеловеческих ценностей,1996. - Т. 1. - С. 158-179.

59. «Синдром Дауна. XXI век», журнал № 1, 2008 г

60. Смірнова Є.Р. Сім'я нетипової дитини. Соціокультурні аспекти. - Саратов: Вид - во СГУ, 1996.

61. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Науково - методичний журнал №3, 2003 липень - вересень.

62. Соціальна робота в Україні: теорія та практика. Посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді.: - третя частина / За заг. ред. А.Я.Ходорчук. - Київ.: ДЦССМ,2002. - 172с.

63. Соціальна робота з батьками, що мають дитину - інваліда / Упорядник Р.В.Музичук. - Рівне, 2002. №2.

64. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи / За заг. ред. І.М.Пінчук., С.В.Толстоухової. - К.: УДЦССМ, 2000. - Випуск 1.

65. Соціально - педагогічна робота з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями. Навчально - методичний посібник для соціальних працівників і соціальних педагогів / За ред. проф.. А.Й.Капської. - К.: ДЦССМ, 2003. - 168с.

66. Соціально - психологічна робота з дітьми та молоддю з особливими потребами. - К.: Держсоцслужба, 2005. - 108с.

67. Спиваковская А. С. Психотерапия: игра, детство, семья. Том 2 /А. С. Спиваковская. М., 2000. С.398-437.

68. Спирева Е. Н., Лидере А. Г. Стиль семейного воспитания и личностные особенности родителя // Семейная психология и семейная терапия. 2001. № 4. С.71-83.

69. Старжинская Е. С. Организация работы социального работника с семьями, имеющими детей с отклонениями в развитии: курс лекций для магистрантов и студентов специальности «Социальная работа» Е. С. Старжинская - Павлодар: Кереку, 2010. - 121с.

70. Тарабрина Н.В. Практикум по психології посттравматичного стресу. - СПб.: Питер, 2001.

71. Технологія тренінгу / Упоряд.: О.Главник, Г.Бевз / За заг. С.Максименка. - Главник, 2005. - 112 с.

72. Тингей - Михаеліс К. Діти з недостатністю розвитку: Книга в допомогу батькам: Пер. З англійської / Під ред. Д.В.Колесова. - М., 1988.

73. Титаренко В. Я. Семья и формирование личности /В. Я. Титаренко. М., 1987. 352 с.

74. Ткачева В.В. Технологии психологической помощи семьям детей с отклонениями в развитии: учеб. Пособие / В.В. Ткачева. -М.: АСТ; Астрель, 2007. - 318 с.

75. Торохтий В. С. Психологические проблемы работы с семьей //Социальная работа, 1994. №2/5. С. 45-48.

76. Тюптя О.В. Концептуалізація предметної сфери феномену батьківства. // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.. Костюка НАПН України Том 7 Екологічна психологія Випуск 23 / Київ 2010. - с. 239-243

77. Фельдштейн Д. И. Психологические особенности развития личности в/Д. И. Фельдштейн. М., 1999. С. 31 - 40.

78. Филиппова Г. Г. Психология материнства: Учебное пособие /Г. Г. Филиппова. М., 2002. - 240 с.

79. Фримен Д. Техники семейной психотерапии. - СПб.: Питер, 2001. - 284 с.

80. Фюр Г. Заборонене горе / Гурлі Фюр. - Мн.: Вараксин А.Н., 2008. - 76 с

81. Хамитова, И. Ю Теория семейных систем Мюррея Боуэна// Семейная психология и семейная терапия. 2002. №1. С.3-40.

82. Харитонов А. Н. Признаки зрелых, трудных и нарушенных семейных отношений //Ежегодник Российского психологического общества: материалы 3-его Всероссийского съезда психологов. T.VIII /А. Н. Харитонов. М., 2003. С.143-148.

83. Хорват Ф. Любовь, материнство, будущее /Ф. Хорват. М., 1982.143 с.

84. Хухлаев О. Сенс травми / О. Хухлаев / / Газета «Шкільний психолог» - 2006. - № 2.

85. Хямаляйнен Ю. Воспитание родителей: Концепции, направления и перспективы: Книга для воспитателей детского сада и родителей /Ю. Хямаляйнен. М., 1993. С.14.

86. Черников А. В. Интегративная модель системной семейной психотерапии //Семейная психотерапия. Приложение к журналу/А. В. Черников. М., 1997. 160 с.

87. Черняк Е. М. Социология семьи / Черняк Е. М. М., 1999. С. 34-51.

88. Чумакова Е. В. Психологическая защита личности в системе детско-родительских отношений: Автореф. дис...канд. психол. /Е. В. Чумакова. СПб., 1998. 22 с.

89. Шевандрин Н. И. Социальная психология в образовании. М., 1995. 542 с.

90. Шенфельдер Г. Должны ли дети быть трудными? - М.: Знание, 1982. - 96 с.

91. Шипіцина Л.М. «Ненаучувана» дитина в сім'ї і суспільстві. Соціалізація дітей з порушеним інтелектом. - СПб.: Вид-во «Дидактика Плюс», 2002.

92. Эйдемиллер Э. Г., И.В.Добряков, И.М. Никольская. Семейный диагноз и семейная психотерапия. СПб.: Питер, 2007.- 104-140с.

93. Эйдемиллер Э. Г., Добряков И. В., Никольская И. М.Семейный диагноз и семейная психотерапия. Учебное пособие для врачей и психологов. Изд. 2-е, испр. и доп. -- СПб.: Речь, 2006, 352 с.

94. Этика и психология семейной жизни. Под ред. проф. Н. П. Юркевича. Минск «Народная асвета», 1989.



ДОДАТКИ

Додаток 1

Нестандартизоване інтерв'ю з психологом та соціальними педагогами.

Для визначення потреб сімей з дітьми з синдромом Дауна:

1. Які потреби виникають у сімей у догляді і вихованні за дитиною пов'язані з особливостями розвитку і потреб дитини?

2. Які потреби виникають у сімей у догляді і вихованні за дитиною пов'язані з практичними навичками?

3. Які потреби виникають у сімей у догляді і вихованні за дитиною пов'язані з необхідністю інформації?

4. Які особливі потреби у сімей виникають у догляді і вихованні за дитиною, які ще не були перераховані?

5. Які потреби у сімей виникають при взаємодії з суспільством?

6. Що в ставленні оточуючих може непокоїти членів сім'ї?

7. Чи задоволена матір своєю позицією? Чим це пояснюється?

8. Чи спілкується сім'я, що виховує дитину з синдромом Дауна з сім'ями, що не виховують таких дітей? За рахунок чого це відбувається?

Для визначення послуг, які надає організація сім'ям, що виховують дитину з синдромом Дауна:

1. Які послуги спрямовані на розвиток потрібних знань і навичок для догляду і вихованням дитини надає організація?

2. Які послуги спрямовані на поліпшення взаємовідносин з суспільством надає організація?

3. Які ще послуги сім'ям з синдромом Дауна надає організація?

4. Які послуги для сімей є важливими з тих, що надає організація і чому?

5. Чим різні форми роботи є корисними з тих, що надає організація:

· Індивідуальна робота з спеціалістами

· Групова робота (спеціалісти спілкуються з декількома сім'ями )

6. Які послуги сім'ї хотіли б отримувати додатково в організації?

7. Чи корисним були б для сімей групи підтримки? Чим саме?



Додаток 2

Анкета на визначення потреб, які виникають у сімей, з дитьми з синдромом Дауна.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет психології, відділення соціальної роботи

Шановні батьки!

Запрошуємо Вас взяти участь в опитуванні! Метою нашого дослідження є визначення актуальних потреб сімей.

Просимо звернути увагу на те, що опитування є анонімним і повністю конфіденційним. Інформація буде використала в узагальненому вигляді. Просимо Вас, як найбільш відповідальніше поставитися до заповнення анкети, давати максимально розгорнуті та щирі відповіді на всі запитання.

1. Які потреби у вас виникають у догляді і вихованні за дитиною пов'язані з особливостями розвитку і потреб дитини? _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які потреби у вас виникають у догляді і вихованні за дитиною пов'язані з Вашими практичними навичками?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які потреби у вас виникають у догляді і вихованні за дитиною пов'язані з необхідністю інформації?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які особливі потреби у вас виникають у догляді і вихованні за дитиною, які ще не були перераховані?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Які потреби у вас виникають при взаємодії з суспільством?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Що в ставленні оточуючих вас непокоїть?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Як би ви хотіли, щоб до вашої сім'ї ставилися оточуючі?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Розкажіть плани на майбутнє своєї сім'ї протягом наступних 15 років.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Розкажіть про своє спілкування з дитиною.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Розкажіть про своє коло друзів.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Розкажіть з ким дружить ваша дитина.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Додаток 3

Анкета на визначення послуг, які надаються сім'ям, з дитьми з синдромом Дауна.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет психології, відділення соціальної роботи

Шановні батьки!

Запрошуємо Вас взяти участь в опитуванні! Метою нашого дослідження є визначення соціальних послуг, які отримують сім'ї і задоволеність отриманими послугами.

Просимо звернути увагу на те, що опитування є анонімним і повністю конфіденційним. Інформація буде використала в узагальненому вигляді. Просимо Вас, як найбільш відповідальніше поставитися до заповнення анкети, давати максимально розгорнуті та щирі відповіді на всі запитання.

1. Чи зверталися ви в організації, що спрямовані на допомогу сім'ям з особливими дітьми?

Так

Ні

2. Які послуги для догляду і вихованням дитини надає вам організація?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які послуги спрямовані на поліпшення взаємовідносин з суспільством надає вам організація?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які ще послуги надає вам організація?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Які послуги для вас є важливими з тих, що надає організація і чому?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Чим різні форми роботи є для вас корисними з тих, що надає організація:

· Індивідуальна робота з спеціалістами

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Групова робота (спеціалісти спілкуються з декількома сім'ями одночасно )

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Які послуги ви хотіли б отримувати додатково в організації?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Чи корисними були б для вас групи підтримки? Чим саме?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Додаток 4

Методика « Хто Я «

Дайте двадцять п'ять відповідей на питання Хто Я?

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________

Я________________________________________________________



Додаток 5

Методика « Сімейна соціограма «

Намалюйте на чистому аркуші паперу кружечки, які символізують всіх членів вашої родини і підпишіть їх. Домалюйте кружечок, який символізує « суспільство «. Тепер проведіть від свого кружечка до інших стрілочки і підпишіть: Як ви ставитесь до цієї людини чи суспільства загалом. Тепер проведіть стрілочки від інших кружечків до свого і підпишіть: Як інші ставляться до вас.



Додаток 6

Нестандартизоване інтерв'ю для учасників для визначення задоволеності участю в групах підтримки

1. Як ви оцінюєте приміщення де проходили групи підтримки? Чи було вам комфортно?

2. Як ви оцінюєте програму за якою проходили групи підтримки?

3. Чи близькі для вас теми, що розглядалися на групах підтримки?

4. Як ви оцінюєте загальну атмосферу груп підтримки?

5. Як ви оцінюєте ведучого груп підтримки?

6. Чим для вас була корисною участь в групах підтримки?

7. Чиє запитання, які не були обговорені на зустрічах груп підтримки? Чи хотіли б ви їх обговорити з іншими сім'ями в самостійній групі (без ведучого)?



Додаток 7

Нестандартизоване інтерв'ю для експертів для оцінки якості проведених груп підтримки

1. Як ви оцінюєте програму за якою проходили групи підтримки?

2. Як ви оцінюєте загальну атмосферу груп підтримки?

3. Як ви оцінюєте ведучого груп підтримки?

4. Чи варто проводити групи взаємодопомоги?

Размещено на Allbest.ru

...