Гендерні особливості переживання самотності у підлітковому віці

Вправа №1. “Знайомство”

Мета: Познайомити учасників між собою.

Інструкція: “Ми почнемо нашу роботу зі знайомства. Представтесь, будь ласка, назвіть своє ім'я, вік, місце навчання. Також додайте інформацію про те, що чекаєте отримати від тренінгу, від тренера та від себе за час нашої роботи”.

Вправа №2 “Футболка мого настрою”

Мета: Визначення настрою, з яким прийшов на тренінг кожний член групи.

Інструкція: “Зараз вам роздадуться листки стандартного формату та фломастери. Вашим завданням буде намалювати на ньому футболку, яка відображає ваш настрій”.

Вправа №3 “Інтерв'ю”

Мета: Вироблення вміння зав'язувати розмову з незнайомою людиною та більш близьке знайомство учасників.

Інструкція: “Поділіться на пари: протягом 5 хв. потрібно взяти інтерв'ю один в одного, щоб представити свого напарника в колі. Основне правило цього інтерв'ю - відповідати якомога ширше і щиріше. Одночасно спробуйте краще розібратись у собі, адже питання розкривають особливості вашого характеру, звичок та інтересів. Після виконання цього завдання усі сідають у коло і протягом 1-2 хв. представляють свого партнера групі”.

Вправа №4 “Три таємниці”

Мета: Спонукання учасників тренінгу до позагрупового спілкування на основі отримання додаткових інформації про них.

Інструкція: “Зараз у нас буде перерва, під час якої вашим завданням буде дізнатися три таємниці про кожного члена групи. Таємниці - це інформація, яка досі не відома про людину для групи”.

Перерва.

Вправа №5 “Скульптура”

Мета: Провести символічне поєднання учасників в єдине ціле, об'єднати їх для подальшої продуктивної роботи.

Інструкція: “1. Візьміть собі по шматочку глини. Потримайте в руках декілька хвилин, під час яких подумайте, що можна було б виліпити з неї такого, що найяскравіше продемонструвало б вашу особистість. Спробуйте надати глині такої форми. Розкажіть, що це і чому саме його ви зробили. 2. А зараз об'єднайте свої невеличкі скульптурки в одне ціле”.

Вправа №6 “Прощання”

Мета: Узагальнення проробленої роботи, аналіз недоліків в проведенні тренінгу та визначення очікувань від наступних зустрічей.

Інструкція: “Наше заняття дійшло до кінця. Розкажіть про ваші враження від сьогоднішньої робити. Чи виконалися ваші очікування? Чи змінився ваш настрій? Що ви очікуєте від наступної нашої зустрічі”.

Заняття №2.

Мета: Поглиблення згуртованості групи, визначення та робота над індивідуальним образом “самотності” кожного члена групи. На даному занятті учасники тренінгу конкретизують, узагальнюють поняття самотності та працюють над усуненням його впливу на особистість.

Вправа №1 “Чарівна подушка”

Мета: Сформувати вільну поведінку, зняти особистісні обмеження учасників та стимулювати активність у роботі.

Інструкція: Тренер повідомляє, що є чарівна подушка, яку покладено в центрі кола, і кожний учасник, по черзі, має, сидячи на ній, розповісти групі про настрій з яким прийшов, про свої очікування від тренінгу та про бажання, які виникають із цього приводу.

Вправа №2 “Внутрішній промінь”

Мета: Зниження внутрішньої тривоги, викликаної самотнім проводженням часу.

Інструкція: Розслабившись і заспокоївшись, уявіть таку картину. У верхній частині вашої голови виникає світлий промінь. Він рухається зверху вниз і поволі освітлює ваше обличчя, шию, руки і плечі теплим, рівним і приємним світлом. У міру руху променя розгладжуються зморшки, зникає напруга в області потилиці, зникають складки на лобі, “охолоджуються” очі, ослабляються затиски в куточках губ, опускаються плечі, звільняються шия і груди. Світлий внутрішній промінь створює ваш новий вигляд - успішної і благополучної людини, стриманої, стабільної, такої яка добре володіє собою.

Після виконання вправи ви відчуєте, що добре відпочили і ваш стан покращився. Ви стали спокійніше, впевненіше, врівноваженим.

Вправа №3 “Машинка”

Мета: Поглиблення згуртованості групи та взаємодопомога.

Інструкція: Поділіться на 2 групи. Вашим завданням буде побудувати машину, яка зможе рухатися. Кожний член вашої групи буде виконувати роль, якоїсь складової частини цієї машини

Вправа №4 “Чому я самотній? ”

Мета: Визначити суб'єктивні причини входження в стан самотності кожного учасника

Інструкція: Добре подумайте і дайте відповідь на питання “Чому я самотній”? Спробуйте скласти список, який буде включати “історичні”, психологічні, соціальні причини. Після того, як завдання буде виконано зачитайте та прокоментуйте свої списки.

Перерва.

Вправа №5 “Малюнок самотності”

Мета: Візуалізація самотності, визначення її змісту та методів боротьби.

Інструкція: 1. Зараз вам буде роздано стандартні аркуші паперу. Вашим завданням буде за допомогою фарб намалювати самотність. 2. Після обговорення малюнків, вони передаються по колу. Кожний учасник домальовує до малюнку колеги, те що на його думку може виправити ситуацію.

Вправа №6 “Комплімент”

Мета: Завершити тренінгове заняття та оптимістичній ноті.

Інструкція: Потрібно сказати один одному компліменти. Я перша кидаю м'яч будь-якому звертаючись до нього по імені і висловивши йому свою похвалу. Наприклад: “Діма, мені сподобалася, як здорово ти сьогодні виглядаєш”. Він, в свою чергу, кидає м'яч іншому члену групи. М'яч повинен побувати у кожного з учасника.

Заняття №3.

Мета: Усвідомлення переживання почуття самотності та його впливу на життєдіяльність. На даному занятті буде розглянутий вплив, який може спричиняти почуття самотності на розвиток та життєдіяльність особистості людини та поверхнево розглянуті методи боротьби з ним.

Вправа №1 “Побажання на день”

Мета: Налаштовування на роботу та зарядка позитивним настроєм на час тренінгу.

Інструкція: Почнемо нашу роботу з висловлювання один одному побажання на сьогоднішній день. Воно має бути коротким, бажано в одне два слова. Все кидаєте м'ячик тому, кому хочете побажати і водночас висловлюєте це побажання. Той кому кинули м'яч у свою чергу кидає його наступному.

Вправа №2 “Ґудзик”

Мета: Визначити наскільки комфортно себе почуває кожний член групи, яку позицію займає.

Інструкція: Ми маємо мішечок із різноманітними ґудзичками. Тут вони різної форми, кольору, розміру, матеріалу. Виберіть один, який найбільш привертає вашу уяву. Розкажіть історію його життя. Після цього помістить його на ватман, де захочете. Розкажіть наскільки комфортно вашому ґудзику там?

Вправа №3 “Самотня тварина”

Мета: дати можливість здійснити аналіз емоційних станів зв'язаних з самотністю проектованого на самотню тварину.

Інструкція: Уявіть себе твариною, що переживає почуття самотності - тигром, вовком, леопардом, ким хочете. Побудьте в її ролі. Демонструйте мімікою, рухами тіла, голосом її поведінку та емоції, аж поки я не скажу «Стоп».

Вправа №4 “Зустріч з другом”

Мета: розвинути здібності адекватно розуміти свій емоційний стан та інших, оточуючих людей.

Інструкція: Зараз я вам розповім історію: “У хлопчика був друг. Але літом вони не мали змоги проводити час разом. Хлопчик залишався в місті, а його друг їздив з батьками на схід. Нудно в місті без друга. Пройшло три тижні. Одного разу хлопчик іде по вулиці і раптом бачить, як на зупинці з автобуса виходить його друг... ”. Як, на вашу думку, далі розвивалась ситуація. Ви можете розіграти дану ситуацію. Виразні рухи: обійми, посмішка, сум, емоції радості.

Перерва.

Вправа №5 “Казка “Самотня квітка””

Мета: Припрацювання почуття самотності за напрямком психодрами.

Інструкція: Зараз у вас буде можливість побувати в казковій країні. Придумайте казку під назвою “Самотня квітка”. Пропишіть роль кожному члену групи і коли будете готові представте свою історію.

Вправа №6 “Мої враження”

Мета: Визначити враження учасників тренінгу від сьогоднішнього заняття та загальну задоволеність/незадоволеність перебігом тренінгової роботи.

Інструкція: Розкажіть чи сподобалось вам сьогоднішнє заняття, що нового дізналися. В якому настрої ви перебуваєте? Зазначте свої зауваження та побажання щодо подальшої нашої роботи.

Заняття №4.

Мета: Пропрацювати причини, які сприяли виникненню почуття самотності в членів групи. На даному занятті будуть розглянуті не лише причини виникнення почуття самотності окремого взятого члена групи, а й гіпотетично можливі під час наступних етапів розвитку особистості. Також буде продовжуватися робота над поглибленням згуртованості групи та створенням благо приємних відносин між усіма її членами.

Вправа №1 “Взаємопредставлення”

Мета: Розвивати емпатійність у членів групи та визначити їх настрій на період проведення заняття.

Інструкція: Уважно подивіться на свого сусіда з права. Як ви гадаєте з яким настроєм він прийшов на наше заняття, що очікує сьогодні отримати в процесі роботи. Хто хотів би почати? Після того, як всі висловляться ми обговоримо наскільки ваші припущення відповідають дійсності.

Вправа №2 “Лист надії”

Мета: Визначення особистісних помилок при налагодженні близьких міжособистісних контактів.

Інструкція: Уявіть, що ви в пошуках друга вирішили написати повідомлення в газету. Візьміть листки А4 на напишіть текс вашого повідомлення, він має бути таким, щоб на нього відповіли. Свої аркуші не підписуйте, а просто складіть в двоє та передайте мені. Після цього я буду зачитувати кожний лист. В свою чергу учасники групи будуть говорити відповіли б вони на таке повідомлення чи ні, аргументуючи свою відповідь.

Вправа №3 “Друкарська машинка”

Мета: Поглиблення згуртованості групи.

Інструкція: Між учасниками тренер розподіляє літери алфавіту. Тренер вимовляє слово, його необхідно “надрукувати”. Група, що уособлює друкарську машинку, намагається це зробити, плескаючи в долоні. Правильно надрукованим вважається слово, яке учасники “відхлопали”, не порушуючи черговості букв.

Вправа №4 “Міфи про самотність”

Мета: Розглянути основні причини виникнення почуття самотності та визначення ставлення до них учасників.

Інструкція: Розділитися на 4 підгрупи, кожна підгрупа витягає собі один, надрукований заздалегідь, міф. Далі, протягом 10 хвилин, обговорюють отриманий міф, кожен висловлює свою думку. Потім всі повертаються в загальне коло, і починають дискусію: хтось доводить правильність міфу, а хтось дає спростування.

Міф 1: Самотні люди самотні з власної вини, “з вами щось не так, щось у вас треба виправити”.

Міф 2: Самотні люди самотні тому, що неправильно поводяться, “треба просто виправити вашу поведінку”.

Міф 3: Потрібна зустріч відбудеться сама по собі, головне не пропустити, “близькі відносини наскочить, коли її зовсім не чекаєш... ”.

Міф 4: Ви самотні, тому що: занадто старі, занадто худі, занадто товсті, дуже бідні або багаті, тому, що у вас є діти і т. д.

Перерва.

Вправа №5 “Мозковий штурм”

Мета: Визначення можливих причин виникнення самотності

Інструкція: Поділіться на 3 групи. Зараз вам буде наданий ватман та фломастери. Вашим завданням буде за 10 хвилин написати 20 можливих причин виникнення самотності в учнівської молоді. Після закінчення виділеного часу кожна група представить свій список.

Вправа №6 “Яким був тренінг”

Мета: Дізнатися оцінку тренінгу учасниками, його корисність для них

Інструкція: “Зараз ви поділитесь на 3 групи, по 4 людини. Вашим завданням є придумати найбільше прикметників, які зможуть охарактеризувати пройдене вами сьогодні заняття”

Заняття №5.

Мета: Розробка свого індивідуального методу боротьби з почуття самотності. На даному занятті пропонуються різноманітні методи боротьби з виникненням почуття самотності та надається можливість учасникам вибрати найбільш дієвий саме для них.

Вправа №1 “Невербальне представлення”

Мета: Визначення настрою учасників групи, їхнього налаштування на роботу. Відпрацювання механізмів розуміння невербальних емоційних проявів

Інструкція: Зараз вашим завдання буде без єдиного слова розповісти своїм колегам про настрій з який ви прийшли та про свої очікування від сьогоднішнього заняття. Інші намагаються зрозуміти, що мав на увазі виступаючий.

Вправа №2 “Виконання бажань”

Мета: Налаштовування на роботу, підтримання працездатності та укріплення позитивних відносин у групі.

Інструкція: Один з членів групи висловлює своє бажання. Група обговорює спосіб задоволення цього бажання тут, в даній обстановці, і потім реалізує цей спосіб (в уяві, в пантомімі, в реальних діях). Потім виповнюється бажання іншого учасника.

Вправа №3 “Сильні сторони”

Мета: Визначення власного потенціалу в боротьбі з почуттям самотністю.

Інструкція: У кожного з вас є сильні сторони, ті які ви цінуєте, приймаєте і любите в собі, які дають вам змогу протистояти почуттю самотності. Запишіть їх на листочку не менше 10 штук. Коли будете готові зачитайте та аргументуйте.

Вправа №4 “Методи боротьби”

Мета: Дати можливість учасникам тренінгу сформувати свої власні методи боротьби з виникненням та переживанням почуття самотності в майбутньому.

Інструкція: Поділіться на 4 групи. Придумайте 15 способів позбавлення від почуття самотності. Запишіть їх та аргументувавши представте іншим членам групи. Задача учасників вибрати найбільш дієві для кожного способи подолання виникнення та переживання почуття самотності. Після представлення всіх груп, озвучте, яким саме ви надали перевагу.

Перерва.

Вправа №5 “Наша група”

Мета: Збереження позитивних емоційних стосунків в групі, демонстрація групової динаміки

Інструкція: Зараз ми помістимо в центр кола ватман. Вашим завданням буде зробити на ньому груповий малюнок. Хай кожний вибере собі маркер та щось зобразить на даному аркуші. Після закінчення оцініть свою роботу. Розкажіть що подобається, а що ні. Можливо ви б хотіли щось додати?

Вправа №6 “Зображення заняття”

Мета: Підведення підсумків заняття.

Інструкція: Візьміть листки та фломастери. Вашим завдання буде символічно зобразити наше сьогоднішнє заняття. Хто буде готовий представте свій малюнок та розкажіть що ви намалювали, і чому саме це.

Заняття №6.

Мета: Формування навичок і вмінь протидіяти виникненню почуття самотності. На даному занятті формується зовнішня валідність тренінгу, тобто вміння в подальшому застосовувати отримані уміння та навички в реальному житті.

Вправа №1 “Привітання”

Мета: Збір інформації про настрій та очікування від тренінгу.

Інструкція: Візьміть аркуші паперу та зобразіть на них свій настрій. Розкажіть, що ви намалювати і що хотіли цим продемонструвати групі. Додайте до своєї розповіді очікування від сьогоднішнього заняття.

Вправа №2 “Зобрази емоцію”

Мета: розвивати самоконтроль емоційних станів.

Інструкція: Зараз вам роздадуть картки із назвою однієї емоції, але так, щоб інші не бачили, що там написано. Завдання - зобразити дану емоцію за допомогою невербальних засобів спілкування, а інших - відгадати те, що зображують (емоції: гнів, радість, сум, здивування, відраза, інтерес, байдужість, образа та ін.).

Вправа №3 “Клубок”

Мета: Отримати додаткову інформацію про своїх колег, підтримання групової взаємодії.

Інструкція: Зараз у вас є унікальна можливість задати своїм колегам ті запитання, які вас цікавлять, але ви з якихось причин не отримали на них відповідь. Той хто почне отримує клубочок ниток, тримаючи кінчик кидає його тій людині, якій задає питання.

Вправа №4 “Примірка”

Мета: допомогти учасникам отримати інформацію про те, в якій ситуації вони знаходяться в даний момент та що вони можуть отримати звільнившись від почуття самотності.

Інструкція: Сядьте зручно … закрийте очі … дихайте спокійно і рівно … постарайтеся зовсім розслабитися... А тепер протягом п'яти хвилин уявляйте, що ви хочете налагодити близькі дружні відносини з якоюсь особливою або добре відомого вам людини, або просто за того, за кого хочете... Повірте в це абсолютно, залиште всі сумніви... Представляйте, наскільки вистачить вашої уяви...

А тепер, протягом наступних п'яти хвилин постарайтеся уявити і повірити в зовсім протилежне, а саме: що ви не побудувати близькі дружні, відверті відносини... Дійте так, як ніби це рішення прийнято вами беззастережно...

Найважливіше - протягом експерименту спостерігати за тим, що ви відчуваєте, а не що ви думаєте. Ваші думки - це не тільки те, що зберігає, але і те, що поглиблює ваші протиріччя. Розумне зважування “за” і “проти”, безперервний роздум про той чи інший предмет може бути нескінченним і принести вам тільки шкоду, а не користь.

Але якщо ви приділите належну увагу тому, що ви відчуваєте, ви виявите, що рішення вже прийнято і ви просто намагаєтеся перешкодити йому, намагаєтеся спорудити на його шляху бар'єр, використовуючи ту інформацію, яка у вас є!

Думки приходять у вашу голову. Відчуття передаються вашому тілу. Тому коли ви виконуєте цю вправу, постарайтеся приділяти увагу відчуттям, які виникають у різних ділянках вашого тіла - які саме відчуття виникають в вас? Вони можуть бути ледь помітними, а можуть і повністю захопити вас. Які емоції відображаються в ваших очах, напружуються ваші плечі, болить живіт, чи відчуваєте ви страх або полегшення, яке розпливається по всьому тілу? Чи відчуваєте ви, що ваше серце стає теплим і відкритим?

Так як ви представили, що ви вже прийняли рішення, то дайте відповідь на питання: чи відчуваєте ви напругу або, навпаки, полегшення? Ви не отримаєте потрібну інформацію, прислухаючись до ваших уявним “за” і “проти”. Ви повинні залишити в спокої думки і сфокусувати увагу на те, що відчуває ваше тіло. Запишіть свої відчуття

Перерва.

Вправа №5 “Листівка від самотності”

Мета: Створення об'єкту подальшої підтримки у разі виникнення почуття самотності.

Інструкція: Коли люди далеко один від одного, вони можуть зателефонувати, написати лист, послати листівку або телеграму. Давайте самі виріжемо, прикрасимо і підпишемо листівку своєму другу, якому, можливо, самотньо зараз. В кінці вправи обміняйтесь листівками.

Вправа №6 “Узагальнення”

Мета: Узагальнити сьогоднішню роботи та отримати об'єктивну її оцінку.

Інструкція: Наше заняття, наша розмова добігає кінця. Як ви вважаєте, чи було воно корисним для вас? Оцініть ефективність заняття по 10-бальній системі. Уточніть, що було цікаво дізнатися, що відчули? Про що ще вам хотілося б поговорити?

Заняття №7.

Мета: Підбиття підсумків та підготовка учасників до розпаду групи. На заключному занятті узагальнюється пророблена робота та проводиться підготовка до органічного виходу учасників з тренінгової групи.

Вправа №1 “Останнє вітання”

Мета: Визначити очікування, настрій учасників тренінгу

Інструкція: Сьогодні у нас останнє заняття. Тому хотілося б, щоб до звичної розповіді про настрій та очікування ви додали декілька хороших слів про кожного учасника. Починаючи з таких слів: “Мені було приємно з тобою працювати, бо... ”

Вправа №2 “Роль”

Мета: Формування зовнішньої валідності тренінгу

Інструкція: Зараз ми з вами розіграємо сценку. Мені треба 2 добровольця. Уявіть, що ви перший раз бачите один одного. Вашим завданням потрібно познайомитися. Решта учасників оцінює обраний метод знайомства. Можуть спробувати виконати цю вправу всі бажаючі.

Вправа №3 “Картинка “до”, картинка “після””

Мета: Визначити наскільки дієвим був тренінг для учасників.

Інструкція: У нас є колекція картинок. Виберіть з них 2. Перша має відображати вас до цієї тренінгової програми, а друга на сьогоднішній день. Представте свої картинки, розкажіть про них. Чим ви керувались при виборі? Що на вашу думку змінилося?

Вправа №4 “Колаж - “Країна без самотності””

Мета: Сформувати загальні уявлення про можливості життя без почуття самотності.

Інструкція: Поділіться на 3 групи та зобразіть колаж під назвою “Країна без самотності”. Група, яка першою підготовиться може представити свою країну перед групою.

Перерва.

Вправа №5 “Подарунки”

Мета: Підведення учасників групи до органічного закінчення тренінгової програми.

Інструкція: Зараз вам будуть роздані невеликі клаптики паперу на яких ви напишете чи намалюєте подарунки для кожного учасника тренінгу. Передайте ваші подарунки адресату.

Вправа №6 “Прощання”

Мета: Завершення спільної діяльності.

Інструкція: Ось і підійшла наша робота до кінця. Розкажіть, що ви отримали під час нашої діяльності, що вам сподобалось, а що ні? Чи здійснилися ваші очікування від себе, від тренінгу, від тренера?

Заключне слово тренера. Сюди має бути 2-3 речення. Загальний підсумок, який корелює з метою тренінгу.

3.2 Оцінка ефективності впровадження корекційної програми

На цьому етапі дослідження формуються дві вибірки - контрольна та вибірка, учасники котрої брали участь у розробленій тренінговій програмі щодо зниження рівня самотності. Обидві формуються з учасників першого (констатувального) етапу дослідження методом рандомізації.

Контрольна вибірка складається з 25 людей - 17 жінок та 8 чоловіків. Ця вибірка створена для того, щоб перевірити достовірність можливої зміни результатів у корекційній вибірці, а саме: результати змінились під впливом психолога, чи просто з часом або із-за неврахованого фактора. Учасники контрольної вибірки проходили повторне діагностування через 7 тижнів після проходження першого, оскільки саме такий час займає курс розробленої тренінгової програми. До проходження повторної діагностики результати першого дослідження підліткам не оголошувались з метою запобігання бажання підлітків до фальсифікації експериментальних даних.

Основна вибірка складається також із 25 людей - 16 дівчат та 9 хлопців. Учасники цієї вибірки брали участь у корекційній треніговій програмі, спрямованій на зниження рівня самотності. Розроблена програма проводилася у форматі систематичних групових зустрічей. Корекційна програма була впроваджена через 5 днів після першого діагностування. Повторне діагностування проводилось разом із контрольною групою через 7 тижнів.

Обробка та інтерпретація результатів повторної діагностики рівня розвитку почуття самотності полягала, як і в констатувальному експерименті, у підрахуванні загальної суми балів за діагностичним опитувальником “Самотність” С. Корчагіної.

Перевіримо, чи існує статистично-значима відмінність між рівнем самотності до та після встановленого періоду часу. На основі результатів (Додаток И. 1) можна зробити висновки щодо зміни рівня самотності.

У кожній із груп буде однакова кількість результатів - по 25. Групи зв'язані одна з одною, однорідні, порівнюватимуться результати за шкалою ставлення. Для математично-статистичного аналізу доцільно буде застосувати критерій Т-Вілкоксона [52], оскільки він підходить за всіма вимогами. Статистичні обрахунки будемо проводити за допомогою комп'ютерної програми SPSS 13. 0. Розглянемо отримані результати почергово у контрольній та експериментальній групах.

Отримані результати за діагностичним опитувальником “Самотність” С. Корчагіної у контрольній групі узагальнено представлені у таблиці 3. 1.

Таблиця 3. 1

Розподіл підлітків (у%) за рівнем розвитку почуття самотності у контрольній групі

	Перший зріз	Другий зріз
Високі	20%	16%
Середні	64%	68%
Низькі	16%	16%

Провівши математичну обробку наявних даних, нами було встановлено, що статистично значима різниця у результатах між першою діагностикою (першим зрізом) та наступною (другим зрізом) відсутня, оскільки р > 0, 05 (р=0, 103). Це означає, що за час проведення формувального експерименту, а саме 7 тижнів, у респондентів, які не брали участь у розробленому психологічному тренінгу, суттєвих змін у мірі розвитку почуття самотності не відбулося. Ця яскраво відображає діаграма:

Рис 3. 1. Розподіл підлітків (у%) за рівнем розвитку почуття самотності у контрольній вибірці до та після проведення психологічного тренінгу

Незважаючи на відсутність статистично значимої різниці в отриманих даних, ми бачимо, що вони не є ідентичними. Дещо зменшилася кількість підлітків із високим рівнем розвитку почуття самотності, відповідно, збільшилася кількість учнів із середнім рівнем, низькі результати залишилися сталими. Це означає, що значній кількості підлітків, як і під час попереднього експериментального дослідження, є притаманним глибоке переживання актуальної самотності, яка почала впливати на особистісні рішення та поведінку в міжособистісній взаємодії, як з однолітками, так і з іншими оточуючими людьми. Водночас, кількість учнів, у яких було виявлено відсутність усвідомленого переживання самотності (16%), залишилася незмінною. Це демонструє стабільність необхідності активного психологічного впливу на досліджуваних підлітків.

Отримані результати за діагностичним опитувальником “Самотність” С. Корчагіної в експериментальній групі узагальнено представлені у таблиці 3. 2.

Таблиця 3. 2

Розподіл підлітків (у%) за рівнем розвитку почуття самотності в експериментальній групі

	Перший зріз	Другий зріз
Високі	16%	4%
Середні	72%	76%
Низькі	12%	20%

Провівши математичну обробку отриманих даних (Додаток И. 2), нами було виявлено присутність статистично значимої різниці у результатах між першою діагностикою (першим зрізом) та наступною (другим зрізом) у експериментальній групах, оскільки р > 0, 001 (р=0, 001). Це означає, що після проходження психологічного тренінгу з корекції почуття самотності досліджувані підлітки відчули позитивний ефект проробленої роботи. Зміни у результатах проведеного психодіагностичного опитування чітко прослідковуються за допомогою діаграми:

Рис 3. 2. Розподіл підлітків (у%) за рівнем розвитку почуття самотності у контрольній вибірці до та після проведення психологічного тренінгу

Такі результати свідчать про успішність розробленої тренінгової програми. Значно зменшилася кількість підлітків з надмірним розвитком почуття самотності. Вони все ж відчувають дискомфортне незадоволення потреби в афіліації, але можуть успішно протидіяти цьому почуттю. Самотність для цих підлітків вже не є особистісним почуттям, тобто перестала мати визначальний вплив при виборі стратегій поведінки в соціумі. Підлітки засвоїли основні методи успішної протидії почуттю самотності. Також під дією проведеної корекційної тренінгової програми збільшилася кількість учнів, які не відчувають себе самотніми, повністю задоволені своїм комунікативним колом та позитивними інтимно-особистісними відносинами з оточуючими людьми.

За результатами експериментальної перевірки психологічної тренінгової програми корекції почуття самотності було отримано результати, які вказали на зміни, що відбулися у підлітків до та після проведення формувального експерименту. Ці зміни знаходяться на високому рівні статистичної значущості, а саме р > 0, 001. Такий результат демонструє ефективність розробленого тренінгу, тобто наша програма сприяє подоланню почуття самотності в підлітків та виробленню вміння протистояти його подальшому виникненню.

Висновки до третього розділу

У розділі представлено розроблену тренінгову програму корекції почуття самотності, яка складається з 7 занять, розрахованих на 7 тижнів, відповідно. Мета тренінгу - подолання почуття самотності в учнівської молоді та вироблення вміння протистояти його виникненню. Програма розроблялася на основі ідей концепції соціального дефіциту, суть якої полягає в тому, що є одна спільна риса, притаманна всім самотнім людям - дефіцит соціальних зв'язків. Відповідно, корекцією може послужити збільшення соціальних контактів. Значна увага приділяється створенню близьких, довірливих відносин в групі та формуванню високої зовнішньої валідності тренінгової програми, оскільки виключно за таких умов можливим буде успішне виконання поставлених цілей.

Впровадження та перевірка ефективності тренінгової програми корекції почуття самотності проводилася наступним чином. Спочатку за допомогою рандомізації відбувся поділ підлітків, які брали участь у констатувальному етапі дослідження на дві рівних групи, з учасниками однієї з них було проведено психологічний тренінг, з іншою не проводилися ніяка психологічна взаємодія. Закінчивши програму, нами було проведене повторне опитування всіх досліджуваних учнів за допомогою методики “Самотність” С. Корчагіної. Порівнявши результати першого та другого опитування у представників кожної з виділених груп, ми визначили, що розроблена програма корекції є ефективною. Такий висновок був сформований на основні математичної обробки отриманих даних за допомогою парного критерію Т-Вілкоксона, який показав статистично достовірний характер відмінностей на рівні значимості у р > 0, 001 у групі підлітків, які піддались активному психологічному впливу.

Розділ 4. Охорона праці в галузі

Охорона праці неповнолітніх

Конституція України до числа соціальних прав включає право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, належні, безпечні й здорові умови праці. Відповідно до ст. 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права, кожна людина має право на медичну допомогу та медичний догляд у разі хвороби. Серед основних трудових прав працівників ст. 2 Кодексу законів про працю України, яка демонструє право на здорові та безпечні умови праці. Ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я закріплює право на охорону здоров'я, що передбачає серед інших право на безпечні й здорові умови праці [51].

Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров'ю населення й окремих осіб (ст. 5 Основ законодавства України про охорону здоров'я). Зазначаючи необхідність створення безпечних і здорових умов праці в процесі трудової діяльності працівників, у науковій та навчальній літературі з трудового права завжди користуються терміном «охорона праці». При цьому термін “охорона праці” вживається у двох значеннях: широкому й вузькому. Як вказує B. I. Прокопенко, в широкому розумінні до поняття “охорона праці” відносяться “ті гарантії для працівників, що передбачають усі норми трудового законодавства” [41]. Також, під охороною праці розуміється сукупність правових норм, що охоплюють увесь комплекс питань застосування праці й норм приналежних до різних інститутів трудового права (трудового договору, робочого часу і часу відпочинку та ін.). До них належать норми, які забороняють необґрунтовану відмову в прийнятті на роботу, обмежують переведення та звільнення працівників, встановлюють граничну тривалість робочого часу, регламентують час відпочинку, та багато інших, спрямованих на створення сприятливих загальних умов трудової діяльності [41]. Л. О. Сироватська під охороною праці у широкому значенні розуміє все трудове право, оскільки всі його норми спрямовані на захист інтересів усіх працюючих [50]. У цьому значенні, на нашу думку, і повинен застосовуватися термін “охорона праці” як визначення заходів, спрямованих на охорону права особи на працю, що не шкодить здоров'ю.

Умови праці неповнолітніх на виробництві, тобто осіб, які не досягли вісімнадцяти років, повинні відрізнятися від умов праці дорослих працюючих. Це пояснюється як фізіологічними особливостями організму дітей, який тільки формується, так і відсутністю у більшості з них відповідної професії і спеціальності. Саме ці обставини і визначили відмінність правового регулювання їх праці.

Вік, з якого допускається укладання трудового договору, встановлюється ст. 63 КЗпП. За загальним правилом укладення трудового договору допускається з особами, які досягли віку 16 років. У разі отримання основної загальної освіти або залишення загальноосвітнього закладу трудовий договір може бути укладений з особою, що досягла віку 15 років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (ст. 188 КЗпП) [50].

Оскільки організм неповнолітнього тільки формується, є потреба регулярно слідкувати за станом його здоров'я. Усі особи, які не досягли вісімнадцяти років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП). При встановленні факту, що робота негативно впливає на здоров'я неповнолітнього, він негайно звільняється з цієї роботи і переводиться на більш легку роботу. Одночасно щодо неповнолітнього вживаються лікувально-профілактичні та інші заходи. При переведенні неповнолітніх на підставі медичного висновку на більш легку, але нижче оплачувану роботу, за неповнолітнім протягом двох тижнів зберігається попередній заробіток (ч. 1 ст. 114 КЗпП).

Для прийняття на роботу молоді місцеві органи державної виконавчої влади визначають у межах, встановлених Законом України від 1 березня 1991 р. «Про зайнятість місцевого населення», квоту (броню) робочих місць. Ці місця використовуються для направлення на виробництво осіб, які закінчили загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодших вісімнадцяти років. Районні, міські Ради народних депутатів затверджують плани влаштування на роботу молоді, яка закінчує загальноосвітні школи, і забезпечують їх виконання всіма підприємствами [41].

Українське законодавство встановлює низку спеціальних гарантій та пільг для неповнолітніх, виділяючи їх таким чином до категорії особливих суб'єктів трудових відносин. Неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України (ст. 187 КЗпП) [41].

Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості неповнолітніх і виявляє турботу про здоров'я молодого покоління. Законодавче це закріплено, зокрема в ст. 43 Конституції України. Законом України «Про охорону праці» (ст. 14) забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до вісімнадцяти років, на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Міністерством охорони здоров'я України видано наказ від 31. 03. 1994 р. № 46, яким затверджено Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх [18].

Не допускається також залучення неповнолітніх до підіймання і переміщення важких речей [50]. Забороняється залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ України від 22. 03. 1996 р. № 59 (див табл. 4. 1).

Таблиця 4. 1

Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми

Для неповнолітніх у віці від 16 до 18 років встановлено скорочений 36-годинний робочий тиждень, а для п'ятнадцятирічних - 24-годинний.

Забороняється залучати неповнолітніх до роботи у вихідні дні. Така заборона є важливою гарантією дотримання скороченої тривалості робочого часу, встановленої для цієї категорії працюючих, і надає можливість неповнолітнім використовувати вільний час для відпочинку, фізичного розвитку, підвищення загального освітнього і культурного рівня.

Заробітна плата працівникам, яким не виповнилось вісімнадцять років, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується у такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).

Щорічні відпустки неповнолітнім надаються в літній час або, за їх бажанням, у будь-яку іншу пору року (ст. 195 КЗпП). Тривалість такої відпустки - один календарний місяць. Заміна її грошовою компенсацією не допускається. Відпустка надається за бажанням працівника в зручний для нього час [9].

Звільнення працівників молодших вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх. При цьому у визначених випадках звільнення може бути проведене у виняткових випадках і з працевлаштуванням.

Батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи, громадські організації та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, якщо продовження його дії загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

Контроль за додержанням законодавства про охорону праці неповнолітніх здійснюють ті державні органи та службові особи, на яких це покладено законодавством: органи прокуратури, комітети неповнолітніх при виконкомах міських рад, місцеві державні адміністрації, комітет по нагляду за охороною праці, державні інспекції праці тощо [22].

Крім того, законодавством встановлюється, що молодіжні організації через своїх представників беруть участь у вирішенні питань про заохочення молодих працівників; розподіл для них житла і місць у гуртожитках, охорону праці і звільнення, використання коштів на розвиток культурно-масової роботи. Умови участі молодіжних організацій при вирішенні зазначених питань повинні бути конкретно визначені у колективному договорі.

Правом участі у вирішенні зазначених питань користуються молодіжні організації, що належним чином легалізовані згідно з Законом України «Про об'єднання громадян». Відповідно повноваження представника такої організації доцільно оформляти рішенням її статутних органів.

4. 2 Положення про охорону праці, котрі не перешкоджають соціальній активності неповнолітніх

Правова інформованість і мотивація правомірної поведінки залежить від соціальних зв'язків неповнолітніх, від ступеня їх залучення в правову культуру суспільства, а також від залучення в соціальні групи, які істотно впливають на розвиток правосвідомості.

Дитина, знаходячись у постійних зв'язках із суспільством, у тому чи іншому соціальному оточенні, і маючи певні індивідуальні особливості, відповідно до них соціалізується. Отже, можна сказати, що це соціальне оточення, суспільство, формує з неї особистість. Але ж кожна особистість у свою чергу є складовою частиною цього суспільства і впливає на соціалізацію інших, формуючи з них теж особистостей, а значить вона теж певним чином бере участь у формуванні самого суспільства. Кожна людина по-різному впливає на розвиток суспільства. Ступінь впливу людини на соціальні процеси у суспільстві називається соціальною активністю. Соціальну активність особистості ще можна визначити як якість її зв'язків з суспільством. Ми зараз розглядаємо соціальну активність особистості, але взагалі суб'єктом соціальної активності, крім особистості, можуть виступати колективи, соціальні групи, певні верстви суспільства і, нарешті, цілі суспільства [45].

Державна програма правової освіти населення гарантує кожному право на правове виховання, поєднуючи його із загальною середньою і професійною освітою, естетичним, економічним, політичним, вихованням. У цьому нормативному акті передбачено завдання про обов'язкове правове виховання, починаючи з дошкільного віку [33].

Дуже важливими інститутами правової соціалізації є сім'я і школа. При цьому основними психологічними механізмами формування правосвідомості у старшокласників є наслідування (усвідомлене чи неусвідомлене наслідування будь-якого прикладу чи зразку) і навіювання (неусвідомлене відтворення індивідом досвіду тих людей, з якими він спілкується). Ступінь засвоєння правових норм і установок суттєво залежить від ставлення дитини до батьків чи родичів, які виступають носіями певних норм права. У цьому віці зростає значення праці в житті, розширюється участь дітей у продуктивній трудовій діяльності у школі і поза нею. Це відповідає їх фізичним можливостям і потребам. Старшокласники здатні до тривалої систематичної праці, усвідомлюють її суспільне значення, прагнуть до її результативності. Їх приваблює праця, у якій вони можуть виявляти певну ініціативу і творчість.

Розвиток правосвідомості найактивніше відбувається саме під час трудової стадії процесу соціалізації. Тут основним інститутом правової соціалізації виступає колектив як основний простір соціальної активності.

Процес праці, трудовий колектив є новим і незвичним для неповнолітніх, тому, прагнучи увійти у світ дорослих, підлітки намагаються наслідувати зовнішні форми поведінки колег. Для хлопців зразком часто стає та людина, яка веде себе «як справжній чоловік» і володіє мужністю, сміливістю, витримкою, силою волі і вірністю у дружбі. У дівчат розвивається тенденція відтворювати образи тих жінок, які сприймаються «як справжня жінка»: старших подруг, привабливих, розумних, популярних. Наслідування поведінки значущого дорослого, причому в першу чергу зовнішніх, доступних сторін: в одязі, зачісках, прикрасах, косметиці, особливому лексиконі, манері поведінки, засобах відпочинку і розваг - тобто того, на основі чого можна досягти певного успіху, характеризує реакцію імітації. Це ж стосується діяльності. Старшокласники прагнуть виконувати ті ж обов'язки, що й дорослі оточуючі люди, забуваючи про вікові відмінності. Норми права, які обмежують неповнолітніх як суб'єктів діяльності, вважаються образливими, і навіть деколи навмисно нехтуються [1].

З часом старшокласники починають відмовлятися від підвищеного нормативного контролю з боку дорослих, відходять від ідеалізованих, надуманих зразків дорослих, починають активно відстоювати свої права на самостійність, висувають власні пропозиції у вирішенні значної частини життєвих питань, перестають виконувати вимоги дорослих щодо змін у їх поведінці. Вони намагаються знизити контроль дорослих щодо себе, хворобливо реагуючи на явні чи неявні обмеження їх прав [49].

У цьому віці неабиякого значення набуває спілкування з групою колег. Провідним мотивом його є потреба бути ними визнаним. Дружба та служіння їй стають головними цінностями. Через товаришування засвоюються риси високої взаємодії людей: взаємодопомога, співробітництво, виручка та ін. У колі друзів особистість кожного старшокласника перевіряється на оригінальність, глибину думок, на міцність моральних якостей, на самостійність у поглядах та вміння приймати рішення, на твердість, силу волі тощо. Група товаришів нерідко обмежує егоїзм окремих членів, формує здатність до дисципліни. В колі ровесників кожен відчуває дорослість, свободу, самостійність. Товаришування дає можливість глибше пізнавати один одного і самого себе. Бажання дитини бути таким, як усі в її групі, нічим не вирізнятися серед своїх колег іноді веде до нехтування своїми правами та обов'язками, навіть тими, які є нормативно зафіксованими в правовому кодексі.

4.3 Забезпечення сприятливих умов проведення тренінгових занять із підлітками

Створення тренінгової кімнати для психолога викликано настійною потребою забезпечення якісного виконання психологом його професійних завдань, зокрема проведення різноманітних тренінгів.

Тренінг - активна форма роботи психолога, яка потребує як розбудови нових міжособистісних стосунків між усіма учасниками тренінгу, так і забезпечення специфічних якісних і просторових характеристик щодо кабінету, меблів, їх розміщення, мобільності, мультимедійного і методичного забезпечення тощо.

Основна мета створення тренінгової кімнати полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації діяльності учнів і психолога під час тренінгів та практичної реалізації завдань здоров'язберігаючої освіти, відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року №24 (24-2004-п) [12].

Основними завданнями тренінгової кімнати є:

- навчання учнів, батьків, педпрацівників;

- пропаганда передового позитивного досвіду;

- організація індивідуального групового (диференційованого) тренінгового навчання всіх учасників навчально-виховного процесу;

- реалізація практично-дійової і творчої складової змісту навчання закладу за тренінговою технологією (відповідно до плану роботи закладу) ;

- організація роботи гуртків, факультативів інших навчально-виховних заходів за тренінговою технологією (відповідно до плану роботи) ;

- проведення уроків з використанням тренінгової системи викладання;

- забезпечення потреб щодо впровадження програм превентивної освіти (відповідно до плану роботи) ;

- забезпечення профільного і поглибленого навчання з використанням тренінгових технологій;

- індивідуальна підготовка вчителя до занять та підвищення його загального науково-методичного рівня, рівня володіння тренінгом.

Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу в кабінеті мають відповідати вимогам, затвердженим Постановою Головного державного лікаря України від 14. 08. 2001 р. № 63 (далі - ДСанПіН 5. 5. 2. 008-01), та ДБН В. 2. 2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів” [13].

Типи навчальних тренінгових кімнат.

Проведення тренінгів передбачає такі форми роботи як: сидіти у колі, створювати творчі проекти, робити презентації, працювати у групах чи у парах окремо від інших учасників тренінгу, проводити руханки, постійно переміщуватися по кабінету тощо. Тому приміщення для тренінгів має бути більш просторим або складатися з кількох структурних підрозділів.

В залежності від цілей, змісту, об'ємів запланованої роботи та матеріальних потужностей закладу тренінгові навчальні кабінети можуть бути 3-х типів:

- окремий тренінговий навчальний кабінет, який складається з однієї просторої класної кімнати, або класної кімнати і лабораторного приміщення;

- окремий тренінговий навчальний кабінет - комплекс, який складається з приміщення для проведення тренінгових занять, кабінету мультимедійних презентацій і методичного забезпечення, лабораторного приміщення (можливі варіанти) ;

- тренінговий центр, в який тренінгові кімната входить як структурний підрозділ, поряд з кабінетом психологічного розвантаження; кабінетами для методичного, мультимедійного забезпечення, лабораторними приміщеннями, іншими тренінговими кабінетами для проведення постійно діючих семінарів-тренінгів педагогічних рад-тренінгів, батьківських зборів-тренінгів, впровадження різних превентивних проектів, проведення виховних та навчальних заходів за тренінговою методикою, засідань методоб'єднань вчителів тощо (можливі варіанти).

Матеріально-технічне забезпечення тренінгової кімнати.

Комплектація кабінету обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів, а також з урахуванням вимог до проведення тренінгу та типу кімнати і потужностей закладу.

Шкільні меблі та їх розміщення у тренінговій кімнаті має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п. 8. 2 ДСанПіН 5. 5. 2. 008-01 (0063588-01) і здійснюватися відповідно де вимог ДБН В. 2. 2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів” [13].

У кабінеті слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативних столів зі зміною висоти згідно з антропометричними даними школярів. У кабінеті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка для визначення учням необхідного розміру меблів (п. 8. 2 ДСАанПіН 5. 5. 2. 008-01 (0063588-01) [13].

Робоче місце психолога має бути спеціально обладнане (стіл з тумбами, ящиками для зберігання допоміжних канцелярських товарів: фліп-чарт, плакатного паперу, маркерів, клею, іншого приладдя і приладів, що використовуються для проведення тренінгів). Робоче місце психолога також доцільно обладнати навчально-методичними, науковими, наочними засобами щодо проведення тренінгів.

У кабінеті розміщується класна демонстраційна багатофункціональна дошка на одну, три або п'ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.

На окремих робочих площах можуть бути розташовані стандартизовані макети, муляжі, діючі, тимчасові стенди; інформаційний стенд з адресами та телефонами служб захисту, рятування, медичних служб, кабінетів довіри та соціальних служб; правила безпеки життєдіяльності тощо.

Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленням для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).

Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.

В кімнаті має бути сучасне мультимедійне забезпечення, ксерокс, ТЗН для проведення мультимедійних презентацій, показу відео матеріалів у ході тренінгу тощо.

Стіни в тренінговій кімнаті повинні максимально використовуватися як робочі поверхні для демонстрації творчих робіт дітей, створених на тренінгах, тому слід завчасно покрити їх стійким покриттям (наприклад, корковими шпалерами).

На стіні має бути також годинник для дотримування регламенту щодо виконання кожної вправи у ході тренінгу, на вікнах - вертикальні жалюзі для забезпечення затемнення при використанні мультимедійної техніки, підлога має мати якісне суцільне покриття з наявністю килима.

У разі наявності, лабораторне (підсобне) приміщення відповідно обладнується: секційними шафами для збереження приладів, ксерокса, канцтоварів, навчально-наочних посібників для тренінгових занять, однотумбовим столом для роботи вчителя чи лаборанта, столом з пристроями для зберігання допоміжних матеріалів.

Кабінет має бути забезпечений: аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги; первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України (0800-98) [40].

У кабінеті мають бути вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень НАПБ В. 01. 050-98/920 Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджені спільним наказом Міносвіти України і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30. 09. 98 р. №348/70 (0800-98), зареєстровані у Міністерстві юстиції України 17. 12. 98 р. за № 800/3240 (із змінами і доповненнями) [40].

У кабінеті зберігаються і використовуються:

- нормативно-правова база тренінгового кабінету;

- паспорт кімнати, відповідно оформлений і затверджений;

- навчальні програми, відповідні методичні комплекти до цих програм;

- інструкції з безпеки життєдіяльності під час проведення занять у кабінеті - збірники документів МОН України щодо збереження здоров'я, життя дітей;

- довідкова, науково-методична література з питань використання інтерактивних методів в урочних на позаурочних тренінгових заняттях;

- результати експериментальної та науково-дослідної роботи психологів-тренерів, публікації психологів.

Кімнати можуть бути оснащені додатковими навчальними елементами:

- куточком з безпеки життєдіяльності, цивільного захисту, пожежної безпеки, першої невідкладної допомоги, правил поведінки на дорогах тощо;

...