Агресивність у дітей дошкільного віку та подолання страху

жити дружно;

миритись;

іграшками ділитись;

допомагати іншим;

не ображати дітей. Діти закріплюють правила.

А якщо вони дуже розсерджені кимось, то вони можуть зробити так

(навчальні дії):

зім'яти чи порвати якийсь папірець;

потупати ногами;

пострибати;

голосно покричати в «стаканчик для криків»;

пом'яти пластилін.

5. Гра «Злюка»

Мета: ігрова корекція агресивності.

Один з учасників, групи сідає на стілець. У руках у нього рушник або легка косинка. Всі інші учасники бігають довкола нього і всіляко дражнять, намагаючись розлютити: кривляються, торкаються його, лоскочуть. Психолог стежить затим, щоб діти не допускали образливих слів. Після умовного сигналу злюка перетворюється на добру дитину.

6. Гра «Тух-тібі-дух»

Мета: вироблення навичок зниження негативних емоцій, навчання Дітей альтернативних варіантів поведінки в ситуації агресивності.

Ведучий: Я повідомлю вам по секрету особливе слово. Це чарівне заклинання проти поганого настрою, проти образ і розчарувань. Щоб воно подіяло по-справжньому, необхідно зробити ось що. Зараз ви почнете ходити по кімнаті, ні з ким не розмовляючи. Як тільки вам захочеться поговорити, зупиніться навпроти одного з учасників, подивіться йому в очі й тричі, сердито-пресердито вимовте чарівне слово: «Тух-тібі-дух». Потім продовжуйте ходити по кімнаті. Час від часу зупиняйтеся перед кимось і знову сердито-пресердито вимовляйте це чарівне слово.

Щоб чарівне слово подіяло, необхідно говорити його не В порожнечу, а дивлячись в очі людини, що стоїть перед вами.

У цій грі закладений комічний парадокс. Хоча діти повинні вимовляти слово «Тух-тібі-дух» сердито, через якийсь час вони не можуть не сміятися.

7. Вправа «Вільне малювання»

Мета: сприяти відтворенню емоційного стану. Дитина малює свої фантазії. Дорослий допомагає запитаннями, поступово посилюючи позитивне забарвлення елементів.

8. Етюд «Слухаємо себе»

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: навчання агресивних дітей прийнятних способів вираження гніву, зняття агресії; спрямування руйнівної енергії на досягнення успіхів; орієнтація на стан та почуття Інших дітей, навчання дітей навичок розпізнання різних емоційних станів; формування уміння турбуватися про інших.

Хід заняття

І. Гра «Кийовий дощик»

Мета: вправа сприяє розвитку згуртованості групи. Діти стають один за одним і тримаються за плечі. У такому положенні вони переборюють різні перешкоди.

Піднятися і зійти зі стільця.

Проповзти під столами.

Обігнути «широке озеро».

Пробратися через «дрімучий ліс».

Ховатися від «диких тварин».

Протягом усієї вправи діти не повинні відчіплюватися від свого партнера.

2.Гра «Полювання Баби Яги»

Мета: вираження гніву прийнятними способами.

Один з учасників групи -- Баба Яга. Вона стоїть спиною до інших дітей. За сигналом керівника: «День», -- Баба Яга виходить на полювання. Діти, що залишилися, тікають від неї. Полюючи, Баба Яга усіляко виражає свою злість: мімікою, жестами, рухами рук тощо. Як тільки їй удається спіймати одного з учасників гри, керівник дає команду: «Ніч», -- що означає, що більше ніхто нікуди не тікає і Баба Яга нікого не ловить, а «вершить розправу» над спійманою жертвою. Тому, хто потрапить їй у руки, вона злостиво повідомляє, що з ним зробить, супроводжуючи розповідь загрозливою жестикуляцією і мімікою. Після цього бранець стає Бабою Ягою і «вихлюпує» свою злість на іншого учасника, якого йому вдається піймати. Психолог стежить за дотриманням учасниками групи правил безпечної гри.

3.Вправа «Тікай, злосте, тікай!»

Мета: зняття агресії.

Діти лежать на килимку по колу. Між ними подушки. Заплющивши очі, вони починають бити ногами по підлозі, а руками по подушках з криком: «Тікай, злість, тікай». Тривалість -- до З хв. Потім лягають у позу «зірки» і спокійно лежать, слухаючи музику.

4.Вправа «Опануй себе»

Мета: самоконтроль і саморегуляція поведінки.

Психолог навчає дітей прийому. Він говорить, що як тільки дитина відчує занепокоєння, то їй хочеться когось стукнути, щось кинути, є дуже простий спосіб довести собі свою силу: потрібно обхопити долонями лікті і сильно притиснути руки до грудей -- це поза витриманої, сильної духом людини.

5.Казкотерапія «Котик і Півник»

Мета: орієнтація на стан та почуття героїв, формування вміння турбуватись про інших.

Бесіда за казкою, рольове програвання ситуацій.

6.Гра «Скинь утому»

Мета: зняття напруження, розслаблення.

Діти стають у коло. Керівний пропонує їм широко розставити ноги, зігнути їх у колінах, трохи зігнути тіло і вільно опустити руки, розправити пальці, схилити голову до грудей. Після цього покачатися в сторони, уперед, назад, а потім різко струснути головою, руками, ногами, тілом. Керівник говорить, звертаючись до кожного: «Ти скинув усю втому. Щось ще залишилося? Тоді повтори ще раз».

ЗАНЯТТЯ 8

Мета: навчання прийомів саморегуляції, вміння володіти собою в ситуаціях, що провокують гнів; закріплення соціально прийнятих норм; розвиток здатності бути уважним до інших; виховання співчуття і терпимості.

Хід заняття

1.Етюд «Усмішка по колу»

2. Гра «Маленька примара»

Мета: навчити дітей виплеснути в прийнятній формі гнів.

Ведучий: Діти! Зараз ми з вами гратимемо роль маленьких добрих примар. Нам захотілося побешкетувати і злегка налякати один одного. За моєю командою ви будете робити руками такий рух (педагог піднімає зігнуті в ліктях руки, пальці розведені) і вимовляти страшним голосом звук «у». Якщо я буду тихо ляскати, ви будете тихо вимовляти «у», якщо я буду голосно ляскати, ви будете лякати голосно.

Але пам'ятайте, що ми -- добрі примари і хочемо тільки злегка пожартувати. Потім педагог ляскає в долоні: «Молодці! Пожартували і досить. Давайте знову станемо дітьми!»

3.«Рубання дров»

Мета: допомогти дітям переключитися на активну діяльність, відчути свою агресивну енергію і «витратити» її під час гри.

Ведучий: Скажіть, хто з вас хоч раз рубав дрова або бачив, як це роблять дорослі? Покажіть, як потрібно тримати сокиру. У якому положенні повинні знаходитися руки і ноги? Станьте так, щоб навколо залишилося трохи вільного місця. Будемо рубати дрова. Поставте шматок колоди на пеньок, підніміть сокиру над головою і з силою опустіть її. Можна навіть скрикнути: «Ха!».

Для проведення цієї гри можна розбитися на пари і, потрапляючи у певний ритм, по черзі ударяти по одній колоді.

4.«Добра тварина»

Мета: сприяти згуртованості дитячого колективу, навчити дітей розуміти почуття інших, надавати підтримку і співпереживати.

Учасники стають у коло і беруться за руки. Ведучий тихим таємничим голосом говорить: «Станьте, будь ласка, у коло і візьміться за руки. Ми -- одна ведика, добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає! А тепер подихаємо разом! На вдих -- робимо крок уперед, на видих -- крок назад. А тепер на вдих робимо 2 кроки уперед, на видих -- 2 кроки назад. Вдих -- 2 кроки вперед. Видих -- 2 Кроки назад. «Так не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б'ється її велике добре серце. Стук -- крок уперед, стук -- крок назад і т.д. Ми усі беремо подих і стукіт серця цієї тварини собі».

5.Вправа «Уважність до інших»

Мета: розвиваються навички самоконтролю, а також уважність до оточуючих.

Один з учасників групи сідає спиною до інших. У цьому варіанті вправи він повинен детально описати вже не зовнішність, а поведінку одного з членів групи. Можна запропонувати описати поведінку дитини протягом сьогоднішнього дня (дня проведення заняття) із усією послідовністю подій. Потім діти міняються. Вправа продовжується, поки не буде описана поведінка кожного учасника групи.

Одержуючи оцінку оточення, діти вчаться контролювати свою поведінку.

6. Закріплення правил доброї поведінки

ЗАНЯТТЯ 9-Ю

Мета: нейтралізація негативної емоційної енергії, формування адекватних способів реагування; зняття емоційного напруження; закріплення уявлень про добро і доброту, стимулювання до їх втілення, розуміння емоційних станів інших.

Хід заняття

Привітання

Вправа «Передай почуття»

Мета: зняття емоційного напруження, розуміння емоційних станів інших.

Діти сідають «ланцюжком» (один за одним), пальці ставлять на спину дитини, що сидить попереду. Дитина наприкінці ланцюжка загадує і передає через спину партнеру загадане почуття. Той розпізнає його і передає наступному і т.д. Коли почуття дійде до першої дитини, ведучий запитує її, яке почуття вона одержала, порівнює його з тим почуттям, що було загадане.

3.Вправа «Кулачок»

Мета: вправа сприяє усвідомленню ефективних форм поведінки, поєднанню агрегації і м'язової релаксації.

Дайте дитині в руку якусь дрібну іграшку або цукерку і попросіть її міцно стиснути кулачок. Нехай вона потримає кулачок стиснутим, а коли розкриє його, рука розслабиться, і на долоньці буде красива іграшка.

4.Лялька «Бобо»

Мета: нейтралізація негативної емоційної енергії, формування адекватних способів реагування.

Ви, напевно, зауважували, що агресія в дитини поступово накопичується, і, коли їй вдається виплеснути її, вона знову стає спокійною та врівноваженою. Виходить, якщо дати дитині можливість виплеснути агресію на якийсь об'єкт, частину проблем, пов'язаних з її поведінкою, буде вирішено. Для цієї мети використовується спеціальна лялька «Бобо». Ця лялька не продається, але ви можете дуже легко зробити її самі, наприклад, з подушки: пришийте до старої подушки руки і ноги, зроблені з тканини, зробіть «обличчя» -- і лялька готова. Можна зробити її більш твердою. Для цього зшийте чохол довгастої форми, також прикріпіть до нього «ручки», «ніжки» і «обличчя», набийте щільно ватою або піском і зашийте. Таку ляльку дитина може спокійно бити і штовхати, зганяючи на ній негативні почуття, що накопичилися за день. Безболісно виразивши свою агресію, дитина стає більш спокійною у повсякденному житті.

5.Етюд «Добрий хлопчик»

Зима. Маленька дівчинка гралася снігом і загубила рукавичку. У неї замерзли пальчики. Це побачив хлопчик. Він підійшов до дівчинки і надів їй на руку свою рукавицю.

Рольове програвання етюду.

6.Вправа «Чарівна кружка»

Мета: закріплення уявлень про добро і доброту, стимулювання до їх втілення, розуміння емоційних станів інших. Бесіда з дітьми:

Хто з вас намагається виправляти свій поганий настрій?

Хто може нам розповісти, як це йому вдавалось зробити?

Хто з вас добрий?

Що таке доброта?

Які думки допомагають бути добрим?

Діти під музику для релаксації виконують завдання ведучого...

Сядьте зручно, заплющте очі, дихайте спокійно, рівно і глибоко. Розслабтесь. Уявіть собі білий екран, зосередьтесь на ньому. Уявіть, що ви бачите на ньому свою улюблену кружку. Розфарбуйте її так, як вам хочеться. Ще раз уважно розгляньте кружку. Наповніть ЇЇ по самі вінця своїм улюбленим напоєм. Уявіть і постарайтесь подумки намалювати поруч із своєю кружкою іншу, чужу. Вона порожня. Відлийте зі своєї кружки у порожню. Поруч іще порожня кружка, ще і ще. Відливайте зі своєї у порожні і не шкодуйте. А зараз подивіться знову у свою кружку. О! Вона знову повна по самі вінця! Що ж з нею сталось? Чому так трапилось?... Ваша кружка особлива -- чарівна. Ми можемо відливати із неї, а вона завжди буде повною. Ця кружка -- твоя! Вона наповнена твоєю добротою! Розплющте очі. Давайте спокійно і впевнено скажемо: «Це я! У мене є така кружка!»

Закінчивши вправу, діти розповідають про те, які кружки вони бачили, обмінюються враженнями, чому кружка завжди залишалася повною. Ведучий ставить запитання:

-- Чому кружка ставала все повнішою, хоча з неї відливали напій в інші кружки? (Чим більше віддаєш доброти -- тим більше доброти отримуєш у відповідь.)

Як дізнатися про доброту іншої людини?

Хто може назвати добрих людей?

Хто дуже добрий у групі?

Як ви дізналися про їх доброту?

Чи можна усім стати добрішими? Як?

7.Домашнє завдання

Намалювати удома свою кружку доброти і написати на ній «Моя

доброта».

8.Вправа «Гора з пліч»

Мета: ауторелаксація і саморегуляція.

Психолог пояснює учасникам групи, що коли вони дуже утомилися, їм важко, хочеться лягти, а треба ще щось зробити, можна виконати вправу «Гора з пліч». Для цього потрібно стати, широко розставивши ноги, підняти плечі, відвести їх назад, злегка напружуючи їх і зводячи в лопатках. Після цього потрібно різко опустити плечі, «скинувши гору з пліч». Повторивши цю вправу з дітьми два-три рази, психолог повідомляє, що у випадку, якщо утома велика, вправу потрібно повторити п'ять-шість разів і тоді одразу полегшає.

ЗАНЯТТЯ 11

Мета: ігрова корекція агресивності, набуття здатності розв'язувати проблеми; відпрацювання навичок спілкування в можливих конфліктних ситуаціях, виховування доброзичливого ставлення один до одного, бажання чинити добро.

Хід заняття

1. Привітання

2.Гра «Липучка»

Мета: сприяти розвитку уміння взаємодіяти з однолітками, зняттю м'язового напруження, згуртованості дитячої групи.

Усі діти рухаються, бігають по кімнаті, бажано під швидку музику. Двоє дітей, тримаючись за руки, намагаються піймати однолітків. При цьому вони примовляють: «Я -- липучка-приставучка, я хочу тебе піймати». Кожну пійману дитину «липучки» беруть за руку, приєднуючи її до своєї компанії. Потім вони усі разом ловлять у свої «тенета» інших.

Коли всі діти стануть «липучками», вони під спокійну музику танцюють у колі, тримаючись за руки.

Якщо музичний супровід неможливо здійснити, дорослий задає темп грі, ляскаючи в долоні. У цьому випадку темп, швидкий на початку гри, сповільнюється в міру її проведення.

3.Гра «Як вчинити»

Мета: набуття здатності розв'язувати проблеми, тренінг конструктивних форм поведінки.

Дітям роздають картки із зображенням різних подій, які вони мають оцінити як позитивні чи негативні, і розставити відповідно біля піктограми доброї чи злої людини.

Бесіда за картинками:

А як би вчинили ви?

Як можна вчинити інакше?

Як навчити злого героя робити добрі вчинки?

Закріплення правил доброї поведінки

Вправа «Опануй себе»

Мета: самоконтроль і саморегуляція поведінки.

Психолог навчає дітей прийому. Він говорить, що тільки-но дитина відчує, що хочеться когось стукнути, щось кинути, є дуже простий спосіб довести собі свою силу, потрібно обхопити долонями лікті і сильно пригорнути руки до грудей -- це поза витриманої, сильної духом людини.

6. Спільні настільні ігри

Для роботи з агресивними дітьми можуть з успіхом використовуватися різні настільні ігри, що передбачають гру як поодинці, так і спільно. Наприклад, гра «Конструктор». Дітям пропонується вдвох або втрьох зібрати якусь фігуру з деталей «Конструктора». Під час гри дорослий допомагає дітям вирішити конфлікти й уникнути їх. Після гри можливе програвання конфліктних ситуацій із знаходженням шляхів їх розв'язання.

Під час спільних настільних Ігор діти опановують навички спільного безконфліктного спілкування.

7. Психом'язове розслаблення під музику.

ЗАНЯТТЯ 12

Мета: соціалізація агресії; спрямування руйнівної агресії на досягнення успіхів; орієнтація на емоційний стан інших; розвиток комунікативних і моральних навичок; розвиток здатності до емпатії.

Хід заняття

Вправа «Як ти сьогодні почуваєшся ?»

Мета: орієнтація на власний емоційний стан та на стан інших.

Дитині пропонують картки із зображенням дітей у різному настрої, разом з дітьми визначаємо настрій дитини. Вправа на розпізнавання емоцій.

-- Який настрій у цієї дівчинки, хлопчика? -- закріплює назви настрою людини.

Дидактична гра «Добери піктограму до настрою». (До малюнків Із зображенням тварин І людей у різному настрої діти добирають відповідну піктограму.)

2. Гра-т/іенінг «Різний настрій»

Наш Сашко сумний буває,

Коли іграшки не має. Наш Сашко, буває, плаче, Коли хтось забере м'ячик.

Наш Сашко, бува, хитрує, Коли фокуси майструє. А як його насварять -- Він ображений стоїть.

Як незвичне шось побачить, То дивується одначе. А як чогось злякається-- У кущі ховається.

3.Гра «Обзивалки»

Мета: зняти вербальну агресію, допомогти дітям виплеснути гнів у прийнятній формі.

Скажіть дітям: «Діти, передаючи м'яч по колу, давайте називати один одного різними необразливими словами (заздалегідь обговорюється умова, якими обзивалками можна користуватися. Це можуть бути назви овочів, фруктів, грибів або меблів). Кожне звертання повинне починатися зі слів: «Ати,..., морквина!»

Пам'ятайте, що це гра, тому ображатися один на одного не будемо. У заключному колі обов'язково варто сказати своєму сусідові що-небудь приємне, наприклад: «Ати,..., -- сонечко!»

Гра корисна не тільки для агресивних, а й для уразливих дітей. Варто проводити її у швидкому темпі, попередивши дітей, що це тільки гра і ображатися один на одного не варто.

4.Казкотерапія «Гвасик-Телесик»

Мета: розвиток моральних навичок, здатності до емпатії, аналізу поведінки в різних ситуаціях.

Які герої казки вам подобаються?

Ведучий читає вірш, діти зображують руками, мімікою відповідний настрій.

Наш Сашко бува веселий, коли друзі всі в оселі. Наш Сашко бува сердитий, коли чоло його набили.

Які почуття ви відчуваєте до Баби Яги?

- Що б ви порадили Бабі Язі, щоб вона стала доброю? Рольове програвання та аналіз ситуацій.

5. Вправа «Скинь утому»

Мета: ауторелаксація.

Діти стають у вільне коло. Психолог пропонує їм розставити широко ноги, трохи зігнути їх у колінах, зігнути тіло і вільно опустити руки, розправити пальці, схилити голову до грудей, відкрити рот. Після цього спочатку покачатися в боки, уперед, назад, а потім різко струснути головою, руками, ногами, тілом. Тренер говорить, звертаючись до кожного: «Ти струсив усю утому. Щось ще залишилося? Тоді повтори ще раз».

ЗАНЯТТЯ 13

Мета: формування конструктивних форм спілкування, навичок самоконтролю і самопізнання; закріплення прийнятних форм вираження гніву; закріплення моральних уявлень і суджень; розвиток почуття взаємодопомоги, взаємоповаги.

Хід заняття

Вправа «Тренуємо емоції» Попросіть дитину

Нахмуритись, як:

осіння хмара;

зла чарівниця;

розгніваний чоловік. Усміхнутись, як:

кіт на сонці;

саме сонце;

Буратіно;

хитра лисиця;

радісна дитина;

ніби ти побачив диво. Позлитись, як:

дитина, в якої відібрали морозиво;

два барани на мості.

Втомитись, як:

тато після роботи;

людина, яка підняла важкий вантаж;

мурашка, що притягла велику муху.

Відпочити, як:

турист, що зняв з плечей важкий рюкзак;

дитина, яка багато попрацювала, допомагаючи мамі;

стомлений воїн після перемоги.

2.Вправа «Злюка-зіронька»

Мета: закріплення прийнятних форм вираження гніву.

Хлопчики і дівчатка по черзі сідають на стілець обличчям до всіх. Спочатку зображують «злюку» (дивляться на кожного з незадоволенням, з-під насуплених брів, закусивши верхню губу), потім зображують «зірочку» (дивляться лагідно, усміхнено, доброзичливо).

Для етюду можна дібрати музику.

3.Вправа «Дитячий футбол»

Замість м'яча -- подушки. Граючі діляться на 2 команди. Дорослий -- суддя. Грати можна руками і ногами. Подушку можна бити, кидати, забирати. Головна мета -- забити у ворота гол.

Зауваження: дорослий слідкує за дотриманням правил: не можна пускати в хід руки і ноги, якщо нема подушки. Порушників вилучають з поля.

4.Вправа «Білчині окуляри»

Мета: закріплення моральних уявлень і суджень, розвиток почуття взаємодопомоги, взаємоповаги.

людина, яку вдарили. Злякатись, як:

дитина, що загубилася в лісі;

заєць, який побачив вовка;

кошеня, на якого гавкає собака.

Мама прийшла за Дмитриком у дитсадок. Той підскочив до мами і питає: «А що ти мені принесла?» «Нічого, синку», -- відповідає мама. «Ага, -- образився хлопчик, --тоді я не піду з тобою додому, доки ти мені чогось не принесеш», -- і побіг гратися далі.

Засмутилася мама, що в неї виріс син-егоїст. Іде собі й плаче. Підбігає до неї білочка і каже: «Не плач, Дмитрикова мама, я тобі допоможу. Дмитрик просто ще не навчився розуміти інших і тому ображає їх. А насправді він добрий і розумний хлопчик!» Подякувала мама і повернулася до Дмитрика з окулярами. Зрадів хлопчик, надів окуляри і тут побачив, як він свою маму образив. Пригорнувся Дмитрик до мами, взяв її руки і каже: «Мамочко, я ж не хотів тебе засмутити, я ж тебе дуже люблю». Посміхнулася мама і пробачила синові.

Прийшли вони додому. Бабуся зустріла їх і заходилася поратись на кухні. А Дмитрик подивився крізь чарівні окуляри і каже: «Бабусю, я бачу, ти дуже втомилася, сядь, спочинь, а я тобі допоможу на стіл накрити». Так приємно стало бабусі, шо в неї онук чуйний, що навіть заплакала вона, сльози фартушком витирає.

А тут котик прийшов. «Мяу», -- сказав і сів у куточку, Дмитрик дав йому молочка. Кіт замуркотів! вдячно потерся об Дмитрикову руку.

Учасники гри хвалять Дмитрика, висловлюють йому своє захоплення та вдячність.

5.Вправа «Попроси Іграшку»

Мета: навчити дітей ефективних способів спілкування.

Група поділяється на пари, один з учасників пари (учасник 1) бере в руки якийсь предмет, наприклад, іграшку, зошит, олівець. Інший учасник (учасник 2) має попросити цей предмет. Інструкція учасникові 1: «Ти тримаєш у руках іграшку (зошит, олівець), що дуже потрібна тобі, але вона потрібна і твоєму приятелеві. Він буде в тебе її просити. Постарайся залишити іграшку в себе і віддати її тільки в тому випадку, якщо тобі дійсно захочеться це зробити». Інструкція учасникові 2: «Добираючи потрібні слова, постарайся попросити іграшку так, щоб тобі її віддали».

Потім учасники 112 міняються ролями.

6.Вправа «Усмішка по колу»

ЗАНЯТТЯ 14

Мета: закріплення правил емоційної саморегуляції, навичок зниження негативних реакцій; розвиток уміння виражати емоції в малюнку; розвиток емпатійних здібностей.

Хід заняття

1. Гра «Привітання»

Мета: зняття м'язового напруження, переключення уваги.

Діти за сигналом ведучого починають хаотично рухатись по кімнаті й вітатися з усіма, хто зустрічається на їхньому шляху (можливо, що хтось із дітей буде навмисно намагатися привітатися із

Згодом виявилося, що то був хлопчик, який все робив навпаки. Наприклад: коли названий батько попросив його зачинити двері, хлопчик навмисне їх відчиняв.

Як допомогти хлопчику?

Як навчити доброї поведінки?

тим, хто зазвичай на них не звертає уваги). Вітатися необхідно

певним чином:

1)плескання -- вітаємось за руку,

2)плескання -- вітаємося плечиками,

3)плескання -- вітаємося спинками. .

2.Вправа «Три настрої»

Мета: аналіз емоційних станів.

Діти слухають три музичні п'єси Д.Ковалевського: «Злюка», «Плакса», «Пустунка». Разом з ведучим дають емоційну оцінку злості та плаксивості, порівнюють ці стани здобрим настроєм пустунки. Троє дітей домовляються, хто який настрій буде зображувати, а інші повинні здогадатися, хто кого грає. Потім діти міняються ролями.

3.Вправа « Чортеня»

Жило на болоті Чортеня. Йому дуже подобались люди, і тому, як тільки хтось з людей з'являвся, Чортеня залізало у калюжу і починало стрибати. Всі люди лякались і тікали, і лише один чоловік не злякався. Він покликав Чортеня та приколов йому до лахміття чарівну шпильку. І в ту ж мить не стало болота, а Чортеня перетворилось на красивого, охайного хлопчика. Добрий чоловік запропонував хлопчикові жити разом, і той погодився.

4.Закріплення правил доброї поведінки

Діти виконують роль Чортеняти. Спочатку по черзі, а потім усі разом.

Команди можуть бути найрізноманітніші.

5.Гра «Тух-тібі-дух»

Мета: вироблення навичок зниження негативних емоцій, навчання дітей альтернативних варіантів поведінки в ситуації агресивності.

Ведучий: Я повідомлю вам по секрету особливе слово. Це чарівне заклинання проти поганого настрою, проти образ і розчарувань. Щоб воно подіяло по-справжньому, необхідно зробити наступне. Зараз ви почнете ходити по кімнаті, ні з ким не розмовляючи. Як тільки вам захочеться поговорити, зупиніться навпроти одного з учасників, подивіться йому в очі і тричі сердито-пресердито вимовте чарівне слово: «Тух-тібі-дух».

Потім продовжуйте ходити по кімнаті. Час від часу зупиняйтеся перед кимось і знову сердито-пресердито вимовляйте це чарівне слово.

Щоб чарівне слово подіяло, необхідно говорити його, дивлячись в очі людини, що стоїть перед вами.

У цій грі закладений комічний парадокс. Хоча діти повинні вимовляти слово «Тух-тібі-дух» сердито, через якийсь час вони не можуть не сміятися.

6. Вільне малювання

Мета: розвиток уміння виражати емоції в малюнку, сприяти виникненню емоційних переживань.

Діти малюють свої фантазії, розповідають про них.

ЗАНЯТТЯ 15

Мета: позитивне підкріплення здатності розв'язувати проблеми соціально-адаптованими методами.

1.«Головом'яч»

Мета: розвивати навички співпраці в парах і трійках, навчити дітей довіряти один одному. Скажіть: «Розбийтеся на пари і ляжте на підлогу один навпроти одного. Лягти потрібно на живіт так, щоб ваша голова була поруч з головою партнера, Покладіть м'яч між вашими головами. Тепер вам потрібно його підняти і встати самим. Ви можете торкатися м'яча тільки головами. Піднімаючись, підведіться спочатку на коліна, а потім на ноги. Пройдіться по кімнаті». Для дітей 4--5 років правила моральних уявлень, розвиток почуття взаємодопомоги, взаємоповаги; розвиток доброзичливості, довіри до людей 2.Вправа « Чарівний мішечок»

Мета: згрупування дитячого колективу.

Перед цією грою необхідно обговорити з дитиною, який у неї зараз настрій, що вона відчуває, може, вона образилась на когось. Потім дитині пропонується скласти в чарівний мішечок всі негативні емоції: злобу, образу, сум тощо. І дорослий теж складе в цей мішок свої негативні емоції. Цей мішок -- викинути. А з іншого «чарівного» мішка взяти позитивні емоції, які захоче дитина, а потім намалювати їх.

2. Вправа «Жужа»

Мета: навчити агресивних дітей бути менш уразливими, дати їм унікальну можливість подивитися на себе очима оточуючих.

Жужа» сидить на стільці з рушником у руках. Всі інші бігають навколо неї, кривляються, дражняться, торкаються її, «Жужа» терпить, але коли їй усе це набридає, вона підхоплюється і починає ганятися за кривдниками, намагаючись піймати того, хто скривдив її найбільше, він 1 буде «Жужею».

3.Танець «Злюка» і «Добра людина»

Мета: навчити дітей передавати настрій за допомогою танцю, розвивати координацію і чіткість рухів.

Під музику Д.Кабалевського «Злюка» діти танцюють, зображуючи злюку. Потім музика змінюється і діти в танці зображають «добру людину».

Запитання:

Які почуття виникали у вас при зображенні злюки?

Які почуття виникали у вас при зображенні доброї людини?

4.Етюд «Я-- вітер»

Я -- вітер. Я легкий, ніжний, теплий. Я граюся з квітами, я ніжно торкаюся їх пелюсток. Я ховаюся у вітах дерев і шурхочу листочками. Я вдихаю в себе чисте повітря ланів, лісів і стаю сильнішим..

Мої крила великі й легкі. Я лечу над морем, і від мого подиху на воді утворюються хвилі, Я здіймаюся високо вгору і співаю голосно: «Я -- вітер! Я найшвидший, я найсильніший!»

5.Етюд «Подаруй доброту»

Уявіть собі, що від вашого теплого подиху в ваших долоньках з'явилась маленька, тепла і лагідна іскорка доброти, вона зростає і стає більшою і більшою, як квіточка на чарівній галявині, і всі, хто її торкаються стають добрими.

Запитання:

Якого вона може бути кольору?

Яка вона на дотик?

Яка вона може бути, коли її торкнутись?

А яка вона могла б бути на смак та запах.?

Як вона звучить?

Добрі слова -- як різнокольорові кульки. Це завжди свято. Вони схожі на красу, на квіти, на сонечко. Це тепло і ласка. Це найкраща в світі музика. Від неї всі стають спокійними і сильними. Давайте подаруємо її один одному.

6.Закінчення заняття

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИХОВАТЕЛЯМ І БАТЬКАМ

Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу -- найнеефективніші способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки та усунувши їх, ви можете сподіватися, що агресивність вашої дитини буде подолано.

Дайте дитині можливість виплеснути свою агресію, перенесіть її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» свого ворога, й ви побачите, що в реальному житті агресивність у цей момент знизилася.

Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або невтішних висловлювань про своїх друзів чи колег.

Нехай ваша дитина в кожний момент відчуває, що ви її любите, цінуєте та приймаєте такою, якою вона є. Не соромтеся зайвого разу приголубити або пожаліти її. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недружелюбні погляди одне на одного або бурмотання чого-небудь із образою собі, під ніс. Звичайно, у всіх батьків бувають моменти, коли ніколи або бракує сил контролювати дітей. І тоді найчастіше вибухають «бурі».

Не прагніть припинити сварку, звинувативши іншу дитину в її виникненні й захищаючи свою. Намагайтеся об'єктивно розібратися в причинах виникнення непорозумінь.

Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, які призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.

Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може переконатися в думці про те, що конфлікти неминучі, і продовжуватиме провокувати їх.

Не завжди варто втручатися у сварки дітей. Наприклад, коли двоє дітей під час гри щось не поділили й почали сваритися, краще поспостерігати за цим конфліктом, але не втручатися в нього, тому що діти самі зможуть знайти спільну мову, і при цьому вони вчаться спілкуватися одне з одним. Якщо ж під час сварок одна дитина завжди перемагає, а інша виступає «жертвою», варто припинити таку гру, щоб запобігти формуванню страху в переможеного.

ВПРАВИ НА ЗНИЖЕННЯ АГРЕСІЇЇ ТА СТРАХУ УДІТЕЙ

З 4 РОКІВ

1. «Прожени Бабу Ягу-»

Цілі:

сприяти символічного знищення страхів дітей;

допомогти дітям проявити їх агресію в конструктивних цілях.

Дитину просять уявити, що в стілець залізла Баба-Яга, треба обов'язково прогнати її звідти. Вона дуже боїться гучних криків і шумів. Дитині пропонується прогнати Бабу Ягу, для цього треба покричати і постукати по стільцю порожніми пластмасовими пляшками.

2. «Цирк»

Мета: сприяти зниженню у дітей надконтролю за проявом гніву.

Ведучий зображує дресирувальника, а діти - дресированих собачок, коней, потім - тигрів. Тварини не завжди слухаються дресирувальника, а тигри навіть ричать на нього. Вони не хочуть слухатися дресирувальника, але він змушує їх робити це.

Потім діти і дорослий міняються ролями, роль дресирувальника вони виконують по черзі.

З 5 РОКІВ

3. «Конкурс художників»

Мета: руйнувати стереотипне сприйняття агресивних персонажів казок і фільмів.

Ведучий заздалегідь готує чорно-білі малюнки якогось казкового агресивного персонажа. Дітям пропонується пограти в художників, які зможуть зробити цей малюнок добрим. Всім дітям даються заздалегідь підготовлені малюнки, до яких вони мають домальовувати «добрі деталі»: пухнастий хвіст, яскравий капелюшок, красиві іграшки і т. п.

При цьому можна влаштувати конкурс - чий персонаж виглядає добрішим за всіх?

4. «Чому побилися хлопчики»

Мета розвивати у дітей рефлексію (здатність аналізувати причини і наслідки) своєї агресивної поведінки.

Ведучий заздалегідь готує малюнок, на якому зображені хлопчики, що б'ються. Показує цей малюнок і пропонує придумати, чому хлопці побилися, чим закінчиться бійка, чи будуть вони шкодувати про те, що побилися, і як можна було б вчинити по-іншому.

На наступних заняттях можна розглядати інші аналогічні малюнки, задаючи ті ж питання.

5. «Я можу захистити ...»

Мета: формувати у дітей здатність використовувати агресивні дії в соціально бажаних цілях.

Діти і ведучий перекидаються м'ячиком. Той, у кого в руках м'ячик, закінчує фразу «Я можу захистити ...». Якщо діти досить дорослі, можна використовувати фразу «Я можу захистити..., тому що ...».

6. «Три подвига Андрія»

Мета: формувати у дітей здатність використовувати агресивні дії в соціально бажаних цілях.

Вправу можна виконувати індивідуально або в групі, в якій одна дитина на час стає основною діючою особою, а інші спостерігають за подіями.

Ведучий розповідає історію про хлопчика Андрія, який часто бився. Одного разу він побився на вулиці з незнайомим хлопчиком і побив його. Але виявилося, що це був не хлопчик, а чарівник. Він розсердився на Андрія і закинув його на фантастичну планету. Вибратися звідти додому Андрій зможе тільки тоді, коли зробить три подвига, дуже важких і небезпечних. Далі діти разом з ведучим придумують і розігрують ці подвиги, наприклад, як Андрій врятував місто від величезного злого дракона або врятував маленьку дівчинку від нещадного бандита. Інші діти при цьому відіграють супутні ролі, наприклад, ролі дракона, замку, в якому він жив, дерев в дрімучому лісі по дорозі до замку і т. п. Кожен подвиг може розігруватися на окремому занятті.

7. «Я не впаду»

Мета: формувати у дітей довіру до оточуючих.

На підлозі вихователь розкладає канат (товсту мотузку) близько двометрової довжини, так, щоб вийшла якась хитромудра фігура. Одна дитина знімає взуття і становиться на край каната двома ногами (п'яточка однієї ноги торкається пальців іншої). Їй зав'язують очі. Потім дорослий, підстраховує дитину, дає команди, сприяючі його пересуванню по канату («крок уперед», «крок вліво», «крок вправо» і т.і.). Дитині необхідно, не зійшовши з каната, пройти його весь - з початку до кінця. Це вправу виконують по черзі всі діти.

Вправу можна повторювати кілька разів, поступово ускладнювати траєкторію шляху - починати з простих фігур з каната, потім ускладнювати їх.

8. «Мишарік»

Цілі:

надати дітям можливість відреагувати на свої агресивні почуття;

формувати у дітей довіру до оточуючих.

Ведучий розповідає дітям казку і при цьому робить одному з них масаж. Дитина лягає на матрацик (можна на учительський стіл), а дорослий розповідає казку, руками зображуючи дії персонажів на спині дитини. «Жив-був маленький мишарік, от якось раз вирішив він оселитися на спині у (Каті, Вані ...) біля шиї (ведучий бігає пальцями по спині дитини, потім" лягає спати" біля його шиї). Але хитрий заєць вирішив з'їсти мишаріка, він прискакав на спину до (Каті, Вані ...) (пальці ведучого скачуть по спині дитини). Знайшов заєць мишаріка і давай його зубами хапати (ведучий пощипує спину дитини). Але мишарік розсердився і з'їв зайця (провідний захоплює зайця своєю долонею) ». Далі на спину дитини приходять олень, вовк, ведмідь, слон. Ведучий розігрує на спині дитини бої цих тварин з мишаріком. Всякий раз мишарік здобуває перемогу. Потім ведучий говорить, що від такої кількості з'їденого у мишаріка захворів живіт, він йде в туалет (ведучий на деякий час стискує свою руку в кулак і притискає його до спини дитини), а потім знову весело гуляє по спині дитини (ведучий бігає пальцями по спині дитини).

9. «Півнячий бій»

Мета: стимулювати прояв агресії у дітей зі страхами, афективна стимуляція дитини.

Діти зі страхами часто мають труднощі у прояві агресії, тому їм буде корисна наступна вправа.

Двоє дітей - півники, - стрибаючи на одній нозі, б'ються подушками. При цьому вони намагаються зробити так, щоб суперник наступив другою ногою на підлогу, що означає його програш.

10. «Конкурс "боюсек "»

Мета: надати дітям можливість актуалізувати свій страх і поговорити про нього.

Діти швидко передають один одному м'ячик. Отримав його повинен назвати той чи інший страх людини, наприклад, боязнь темряви, боязнь одному залишатися вдома, боязнь вампірів і т. п. Виглядає це так: дитина, яка отримує м'яч, називає який-небудь страх, наприклад: «Діти бояться залишатися одні», після чого передає м'яч іншій дитині. Той каже свою фразу, наприклад: «Діти бояться спати самі», і передає м'яч наступному і т.і. Повторюватися не можна. Хто не може швидко придумати страх, вибуває з гри. В кінці визначається переможець конкурсу - це дитина, яка назве якомога більше «боюсек».

11. «Чужі малюнки»

Мета: надати дітям можливість обговорити свої і чужі страхи.

Дітям показують намальовані іншими дітьми «страхи». Дивлячись на ці малюнки, діти повинні розповісти, чого, на їхню думку, боялися автори малюнків і як їм можна було б допомогти.

12. «Закінчи пропозицію»

Мета: надати дітям можливість актуалізувати свій страх і поговорити про нього.

Дітям пропонується по черзі закінчити речення: «Діти зазвичай бояться ...» «Дорослі зазвичай бояться ...» «Мами зазвичай бояться ...» «Учителя (вихователі) зазвичай бояться ...» При обговоренні робиться висновок про те, що іноді страх відчувають всі люди і це зовсім не соромно. Причому часто буває так, що деякі страхи з віком зникають, наприклад, жоден дорослий вже не боїться залишатися один вдома, а підлітки навіть люблять бути одні і закривають двері своєї кімнати.

13. «Дуже страшне»

Мета: надати дітям можливість актуалізувати свій страх і поговорити про нього.

Кожному з дітей пропонується намалювати малюнок на тему «Щось дуже страшне», а потім розповісти про нього.

14. «Перетворилися на іграшку»

Мета: надати дітям можливість проявити дійсні почуття.

Кожна дитина вибирає з купи маленьких пластмасових іграшок, що зображують агресивних персонажів, ту, в яку він хотів чи міг би перетворитися. Потім від імені цієї іграшки становить розповідь. Зрозуміло, що в оповіданні присутні власні конфлікти і бажання.

15. «Книга моїх подвигів»

Мета: сприяти підвищенню самооцінки дітей.

Спочатку ведучий разом з дітьми придумує історію про те, як дитина робить подвиг - перемагає яку-небудь злу істоту. Потім ведучий разом з одним з дітей розігрує цю ситуацію, інші діти спостерігають за тим, як це відбувається. Після цього кожна дитина придумує і малює «свій власний подвиг». Після того як малюнки готові, діти показують їх групі і розповідають про них.

16. «Одягни страшилку»

Мета: дати дітям можливість попрацювати з предметом свого страху.

Ведучий заздалегідь готує чорно-білі малюнки якогось страшного персонажа: Баби Яги, привиди і т. п. Кожна дитина отримує екземпляр малюнка. Він повинен «одягнути його» за допомогою пластиліну. Дитина вибирає пластилін потрібного йому кольору, відриває маленькі шматочки і розмазує їх усередині контуру страшилки. Коли діти «одягнуть» свої страшилки, вони розповідають про них групі. Ведучий стимулює розповіді своїми питаннями. Наприклад: що цей персонаж любить і не любить, кого боїться, хто боїться його? І т. п.

17. «Дорисуй страшного»

Мета: допомогти дітям у прояві почуттів по відношенню до предмету страху.

Ведучий заздалегідь готує незавершені чорно-білі малюнки страшного персонажа: скелета, привида і т. п. На занятті він роздає ці малюнки дітям і просить домалювати їх. Потім діти показують свої малюнки і розповідають історії про них.

З 6 РОКІВ

18. «Школа Лякання»

Цілі:

надати дітям можливість актуалізувати почуття страху і відреагувати свої агресивні почуття;

розвивати у дітей рефлексію агресивної поведінки та навчати їх контролювати свої дії в загрозливих ситуаціях.

Дорослий пропонує дітям поступити в незвичайну школу - школу Лякання. На уроках в цій школі учні навчаються лякати один одного різними способами.

Урок 1. «Злякався різними способами»

Діти повинні придумати різні способи того, як можна вико ¬ лякати людину (дорослий їх записує). Якщо дітям складно словесно виразити запропоновані варіанти, дорослий допомагає їм. Як правило, діти можуть говорити, що людину можливо налякати криком, гучним стуком, страшними словами, страшним сміхом, страшним обличчям або картинкою.

Після цього дорослий видає одному з дітей завдання налякати інших тим чи іншим способом зі складеного раніше списку. За кожне виконане завдання в спеціальному щоденнику ставляться плюси. При цьому дорослий звертає увагу до кожної дитини на те, щоб він суворо дотримувався запропонованим завданням, наприклад: «Налякати тільки обличчям, але мовчки», або «... тільки криком, але не змінюючи вираз обличчя». Можна запропонувати дитині підійти до дзеркала і переконатися в тому, що страшний крик або страшні слова («Я тебе з'їм» і т. і.) Не супроводжуються змінами міміки. У цьому випадку дитина вчиться усвідомити і контролювати свої дії.

В кінці уроку ведучий домовляється з дітьми, що все «отримане» в цій незвичайній школі повинно залишитися таємницею, щоб ніхто з дітей про це не дізнався. Це необхідно для того, щоб діти не почали застосовувати «отримані знання» на практиці в класі або в групі дитячого саду.

Природно, заняття повинне закінчуватися розслабленням дітей. Можна запропонувати їм зручно влаштуватися в кріслах, закрити очі і послухати звуки в кімнаті, в коридорі, на вулиці. При цьому ведучий сам закриває очі, слухає звуки і деякі тихесенько називає, щоб привернути до них увагу дітей.

Урок 2. «Малюнок чогось дуже страшного»

Дітям пропонується намалювати щось «... таке страшне, чого можна злякатися». Потім один або кілька малюнків «пожвавлюються» або інсценуються для того, щоб дати дітям можливість відкрито проявити почуття страху.

Урок З. «Страшна маска»

Кожній дитині пропонується, використовуючи маленькі шматочки пластиліну, зробити на папері маску якогось страшного персонажу. При цьому дорослий стежить за тим, щоб шматочки ретельно розмазувалися по папері, і за допомогою питань «Де він живе? Що він любить ». І т. п. спонукає дитину розповідати про свого персонажа. Особлива увага приділяється тому, щоб дитина ретельно зобразила очі, по можливості описати словами погляд персонажа. Дуже важливо, щоб у масці були присутні засоби прояву агресії (ікла,

зуби, отруйна слина, роги і т. п.), а також свідоцтва її прояви (наприклад, кров). Після того як маска буде готова, дитина вирізує, а потім приміряє її і розглядає себе у дзеркалі. Можна запропонувати йому побути в ролі цього персонажу, вимовити якісь страшні звуки, полякати когось. Потім маску надягає ведучий або інший учасник і лякає дитину, який повинен показати переляк як можна разючіші.

Урок 4. «Страшна рука»

Пропонується тим же способом, що і на попередньому уроці, за допомогою пластиліну зобразити на папері руку страшного персонажа. Для цього кожна дитина спочатку обводить свою руку, потім обмазує її пластиліном так, щоб вона стала «дуже-дуже страшною». Потім можна запропонувати бажаючим скласти розповідь, де головним героєм була б створена ними страшна рука.

Урок 5. «Страшний малюнок на підлозі»

Для виконання цієї вправи необхідний шматок шпалер або паперу по росту дитини. Вправу можна виконувати індивідуально або в групі, в якій одна дитина на час стає основною дійовою особою, а інші спостерігають за подіями.

Ведучий пропонує цій дитині намалювати портрет якого-небудь страшного казкового персонажу в повний зріст. Для цього на підлогу кладеться шматок шпалери або паперу, дитина на нього лягає, а дорослий обводить контури його тіла. Потім сама дитина, інші учасники і дорослий разом розфарбовують отриманий контур так, щоб він був схожий на обраний дитиною образ. Якщо на попередніх заняттях дитина малювала страшну маску, можна відразу ж покласти її на контур тіла. Виходить дуже страшний портрет дуже страшного героя.

Урок 6. «Страшний ляльковий театр»

Також, як і попередню, цю вправу можна виконувати індивідуально або в групі, в якій одна дитина на час стає основною дійовою особою, а решта спостерігають за подіями.

На цьому занятті дитина спочатку вирізає по контуру фігуру дуже страшного казкового героя. Потім йому пропонується влаштувати ляльковий театр.

Два складених разом стільця закривають шматком тканини (краще чорною). Це - ширма, зверху кладуть вирізану фігуру. Дорослий і інші діти, виконуючі роль глядачів, хлопають, як перед початком вистави. Дитина сідає навпочіпки за ширму і складає розповідь від імені цього казкового героя - розповідає про те, де він жив раніше, що він любить зараз, і т. п.

Потім дорослий і дитина міняються ролями. Дитина стає глядачем, а дорослий - страшним персонажем. При цьому дорослий видозмінює розповідь дитини: його персонаж раніше був нормальним хорошою людиною, але його зачарувала зла відьма. Тепер же він хоч і звершує злі справи, але йому сумно і самотньо. Він просить глядачів розчаклувати його. Дитина розчаровує страшного героя, а потім знову йде за ширму і складає свою розповідь, по можливості схожий на розповідь дорослого. Дорослий «розчаровує» його і пропонує їй в майбутньому захищати дітей і дорослих від таких же зачарованих героїв.

Фактично вся процедура являє собою серію вправ. Вони можуть виконуватися послідовно або ж в довільному порядку, в індивідуальній роботі або в групі. В останньому випадку інші учасники «працюють» на одну дитину, хоча й самі отримують при цьому позитивний досвід.

19. «Планети»

Мета: надати дітям можливість відреагувати агресивні почуття і сприяти розвитку у них навички самоконтролю.

Дітям пропонується подорож по різних планет, які вони повинні придумати самі. Дорослий розкладає на столі вирізані з паперу круги різного розміру - планети - і просить дітей придумати їм назви і уявити собі людей, які на цих планетах будуть жити. Далі діти разом із дорослим подорожують по планетам, взаємодіють з істотами, які їх населяють. Кожен з дітей є господарем однієї планети. Він визначає характер її мешканців, основні конфлікти на планеті і т. п. Коли всі діти «прибувають» на його планету, він грає роль місцевих жителів, які або вступають в контакт з гостями, або конфліктують з ними, до прикладу, змушуючи весь час вчитися або працювати, і т.п.

20. «Маленькі чоловічки»

Мета: сприяти зниженню у дітей надконтроля за проявом гніву.

Для проведення вправи ведучий заздалегідь готує вирізаних із щільного паперу маленьких чоловічків: чоловіка та жінку. Дітям пропонується розфарбувати їх, придумати їм ім'я, а потім розіграти яку-небудь історію, в якій би були присутні злі люди.

21. «Малювання шматочками»

Мета: надати дітям можливість прояву реальних почуттів.

Це вправа корисна дітям з деструктивною агресивністю, що бере свій початок у ранньому віці (від року до трьох років). Такі діти люблять будь-які процеси руйнування - рвати, ламати, різати і т. п. У той же час вони можуть відчувати труднощі в малюванні через страх зробити помилку. Їм буде корисна наступна вправа.

Дітям пропонується спочатку розрізати аркуші кольорового паперу на дрібні шматочки, а потім зробити з них будь-яку аплікацію на чистому аркуші. Після цього можна скласти розповідь по виконаній аплікації.

22. «Будинок жахів»

Мета: надати дитині можливість для актуалізації свого страху.

Дітям пропонується уявити та намалювати Будинок жахів і його мешканців. Потім діти по черзі показують групі свої малюнки. Вибирається один найстрашніший Будинок жахів, цей малюнок «пожвавлюється». Мається на увазі, що з одного або декількох учасників дитина - автор малюнка, «будує» Будинок жахів. Решта грають ролі його мешканців і за завданням автора малюнку виконують ті чи інші дії.

23. «Лабіринт страхів»

Мета: надати дитині можливість для актуалізації свого страху.

Дітям дається малюнок, на якому зображений порожній лабіринт. Пропонується «заселити» його страшними персонажами. Після виконання завдання діти показують роботи групі, розповідають про них. Ведучий намагається зробити так, щоб роботи викликали неагресивний сміх дітей.

24. «Перукарня»

Мета: знизити ступінь страху через додання об'єктам страху невластивих їм, незвичних характеристик.

Ведучий просить дітей закрити очі і уявити собі яку-небудь страшну істоту, яку зазвичай бояться всі діти. Потім вони малюють те, що представили. Після цього дорослий розповість, що це за істота - дівчина, яка збирається вийти заміж. Тому їй необхідно відвідати перукарню, де їй зроблять красиву зачіску. Дитина виступає в ролі перукаря, а потім візажиста, тобто малює їй гарну зачіску, підфарбовує очі, надягає сережки і т. п. Якщо це істота чоловічої статі, то можна зробити гарну стрижку, намалювати модну краватку, піджак і т. п.

25. «Страшна казка по колу»

Мета: допомогти дітям довести страх до гротеску.

Діти за допомогою ведучого, по черзі додаючи кожний по 1-2 пропозиції, складають страшну казку. Казка повинна «нагромадити» так багато страшного, щоб звернути страшний зміст в смішну протилежність. Наприклад:

«Альоша по дорозі в школу побачив собаку. Вона виявилася громадною. Вона була до того ж дуже голодна. Альоша дуже злякався. Собака з вишкіреною пащею кинулася до Альоші. Альоші нікуди було сховатися. Він зняв рюкзак і став туди залазити, щоб сховатися від собаки. Собака почала страшно гавкати. Альоші від страху захотілося в туалет. Потім він почав голосно кричати: "Допоможіть"

Собака злякалася його і втекла. Виявляється, вона почуяла запах бутерброда з Альошин рюкзака і чекала, що він пригостить її.

26. «Лікарня»

Мета: викликати в дітей співпереживання об'єктам страху.

Дітей просять закрити очі і уявити яку-небудь страшну істоту, якоу зазвичай бояться всі діти. Після цього пропонують намалювати того, кого вони представили. Потім дорослий повідомляє, що у страшної істоти дуже болять зуби, розпухла щока. Кожній дитині потрібно намалювати на його обличчі страждання (сльози, пов'язку і т. П.). Потім дорослий розповідає, що ця істота дуже боїться йти до лікаря, вона, так само як і діти, не любить лікувати зуби. Дитині потрібно перетворитися на доброго і уважного лікаря, якого ніхто не боїться, і «вилікувати» цю страшну істоту - намалювати її заново, але вже веселим і щасливим.

З 7 РОКІВ

27. «Азбука страхів»

Мета: знизити рівень страху через ідентифікацію з його об'єктами.

Дітям пропонується намалювати різних страшних персонажів з казок та фільмів і розташувати їх в алфавітному порядку, наприклад: Б - Баба-Яга, Г-Гінгема, Д - Дракула і т. п. Потім кожна дитина може скласти свою книжечку, назвавши її «Азбука страхів». Робота зазвичай проводиться на декількох заняттях. На кожному занятті, закінчивши малюнок, діти по черзі перетворюються на своїх персонажів і лякають один одного. Тим самим дитина ідентифікується з об'єктами своїх страхів.

З 8 РОКІВ

28. «Чого я боявся, коли був маленьким»

Мета: надати дітям можливості для актуалізації своїх страхів, сприяти усвідомленню страху як нормального людського почуття.

Ведучий розповідає дітям про свої власні дитячі страхи, тим самим показуючи їм, що страх - нормальне людське почуття і його не треба соромитися. Потім він просить дітей уявити себе маленькими і згадати, чого вони тоді боялися. Робиться висновок, що бояться всі люди, але чим старше вони стають, тим менше вони відчувають почуття страху.

З 9 РОКІВ

30. «Придумай веселий кінець»

Мета: знизити рівень страху через додання об'єктам страху невластивих, незвичних характеристик.

Дорослий читає дітям страшну казку і просить придумати до неї веселе закінчення.щодо виявлення, Інклюзив

ІГРИ НА ЗНИЖЕННЯ АГРЕСІІ

Агресивна дитина, забіяка - батьківське засмучення. Дитяча агресивність - ознака внутрішнього неблагополуччя, негативні переживання або неправильна форма захисту. Іноді агресивність є проявом невідреагованих емоцій, втоми або прояв невірно спрямованої активності.

Проявом дитячої агресії є те, що дитина шукає будь-яку можливість, щоб штовхати, бити, ламати чи щипати інших. Поведінка може носити провокаційний характер. Щоб викликати агресивну поведінку, готові розсердити маму, вихователя, або однолітків. Свідомо одягаються повільніше, відмовляються мити руки, прибирати іграшки поки не почує маму або не отримає шлепок. Після цього можуть заплакати і природно очікують жалю або втіхи з боку дорослих.

Даний тип поведінки є способом залучення уваги, іноді це можна охарактеризувати як механізм виходу напруги або тривоги.

...