Агресивність у дітей дошкільного віку та подолання страху

Отже, причин агресивної поведінки декілька:

Це виражені емоційні порушення, які є наслідком різних проблем перинатального або натального періоду. Це ослаблені діти, рухливі, нестійкі.

Це сімейне неблагополуччя.

Це стреси або будь-які зміни.

Це зайве суворе виховання, постійні заборони або відмови

Або навпаки, це зайва опіка, потурання будь-яким примхам.

Це повторення стилю поведінки одного з батьків.

Таким чином, дитяча агресивність має певну причину, яку важливо зрозуміти і прийняти. Існує велика різноманітність корекційних методів, це ігри, художня творчість. Слід пам'ятати, що, намагаючись, щось змінювати у своїй дитині, важливо проаналізувати і своє ставлення до подій. Паніка або байдуже ставлення не є союзниками у вихованні. Крім того, ваша дитина розвивається і тому не слід поспішати з висновками "агресивний", "злий". Важливіше виховувати, а не переживати з приводу того, що дитина не відповідає якимось стандартам.

Ні для кого не секрет, що кожен дорослий іноді може дуже сильно розізлитися. Й не пощастить тому, хто попаде в цей момент під гарячу руку - дістане на всі сто, частіше за все абсолютно не заслуговуючи на це. Дитина теж не виняток, але правда, реакція в них інша. Вони не кричать, не сваряться, вони кусаються чи навіть б'ються. А чому? А тому, що поки не знають, як можна справитися з накопиченою енергією, куди її направити і як зробити так, щоб не заподіяти нікому шкоди.

Отже, для того щоб виправити це становище, і існують ігри, спрямовані на зняття агресії. Вони дуже різні, але схема у всіх приблизно однакова - через фізичні дії або слова "виливати" негативні емоції і вчитися справлятися зі своєю злістю, не зриваючись на однолітків. Такі ігри рекомендується проводити з самого ранку, щоб малюки як умога більше "розрядилися": не лаялися і не сварилися з іншими дітками протягом дня.

Важливо і дорослим формувати певні принципи спілкування з агресивними дітьми.

Давати дитині можливість виплеснути агресію, змістити її на інші об'єкти. Побити подушку, міцно стиснути кулаки.

Показувати дитині особистий приклад конструктивної поведінки.

Сигналізувати дитині про те, що його люблять, цінують і приймають. Не соромитися приголубити, обійняти, пожаліти.

Брикання (з 3 років)

Дитина лягає на спину на килим. Повільно починає брикатися. Ноги чергуються і високо піднімаються, поступово збільшується сила і швидкість. Можна вимовляє слово "ні".

Вправа сприяє емоційній розрядці та зняття м'язової напруги.

Кулачок (з 3 років)

Дайте дитині якусь дрібну іграшку або цукерку і попросіть її стиснути кулачок міцно-міцно. Нехай він потримає кулачок стиснутим, а коли розкриє його, рука розслабиться, і на долоні буде гарна іграшка.

Вправа сприяє зсуву агресії і м'язової релаксації.

Два барани (з 5 років)

Для цієї гри попросіть малюків розділитися на пари, потім встати, широко розставивши ноги, нахилити тулуб вперед, впертися долонями й лобами один в одного. Причому з місця зрушуватися не можна! Хто зрушив - програв.

Ця гра допомагає знімати фізичне напруження, не завдаючи шкоди іншій людині.

Лаємося овочами (з 5 років).

Запропонуйте дітям посваритися, але не поганими словами, а … овочами. Наприклад: "Ти огірок", "А ти - помідор", "Ти - морквина", "А ти - гарбуз" і т.д.

Малюки, начебто, і лаються, але їм так при цьому весело! Про яке негативне ставлення до "моркви" або "буряка" може йти мова? ..

Подушкові бої (з 5 років)

Для гри необхідні маленькі подушки. Гравці кидають один в одного подушками, видаючи переможні кличі, б'ють один одного ними, намагаючись потрапляти по різним частинам тіла. Сюжетом гри може бути "битва двох племен" або "Ось тобі за ...".

Зауваження: ігри починає дорослий, як би даючи дозвіл на подібні дії, знімаючи заборону на агресію.

По купинах (з 5 років)

Подушки розкладаються по підлозі на відстані, яку можна подолати в стрибку з деяким зусиллям. Гравці - "жаби", що живуть на болоті. Разом на одній "купині" примхливим "жабам" тісно. Вони встрибують на подушки сусідів та квакають: "Ква-ква, посунься!". Якщо двом "жабам" тісно на одній подушці, то одна з них стрибає далі чи зіштовхує в "болото" сусідку, і та шукає собі нову "купину".

Зауваження: дорослий теж стрибає по "купинах". Якщо між "жабами" справа доходить до серйозного конфлікту, він підскакує і допомагає знайти вихід.

Йди, злість, йди! (з 4 років)

Гравці лягають на килим по колу. Між ними подушки. Закривши очі, вони починають з усією силою бити ногами по підлозі, а руками по подушках з голосним криком "Іди, злість, йди!". Вправа триває 3 хвилини, потім учасники по команді дорослого лягають в позу "зірки", широко розставивши ноги і руки, і спокійно лежать, слухаючи музику 3 хвилини.

Застереження: стежите, щоб, вдаряючи руками по подушці, діти не потрапляли дуже часто по руках сусіда. Окремі потрапляння корисні ...

Недружній шарж (з 4 років)

Цей ігровий прийом допоможе вашій дитині більш гідно вийти із ситуації, коли він сильно розсерджений і "виливає" свої почуття на того, хто його образив, кричачи, обзиваючи, штовхається і т. п. Постарайтеся відвести малюка в інше місце, щоб він не бачив того, хто його так розлютив. Тепер можна запропонувати йому намалювати карикатуру на цю людину. Найкраще для початку показати зразок, який може бути карикатура, чим вона відрізняється від звичайного портрета. Коли дитина зрозуміє, що не потрібно намагатися зобразити оригінал в точності, а, навпаки, можна спотворити яскраві риси чи просто намалювати людину такою, якою бачить в даний момент, дайте їй папір і олівці.

В процесі малювання постарайтеся не смикати дитину і не пом'якшувати те, що вона малює і що при цьому говорить. Просто будьте поруч і не осуджуйте. Ви також можете показати дитині, що розумієте її почуття (незважаючи на те, що не згодні з тим, що кривдник дійсно заслуговує всіх лайливих слів, які при малюванні говоряться на його адресу). Для цього ви можете відобразити його почуття словами типу: "Я бачу, ти сильно розлютився на Колю" або "Дійсно дуже прикро, коли тебе не розуміють і підозрюють" і т.д.

Коли малюнок буде закінчений, запропонуйте дитині підписати його так, як їй хочеться. Потім запитайте малюка про те, як він себе зараз почуває і що йому хочеться зробити з цим "недружнім шаржем" (нехай дитина зробить це в дійсності).

Примітка. Коли ви будете проводити цей ігровий прийом, не дивуйтеся "негуманністю" і "некультурністю", яка відбувається. Пам'ятайте, що це всього лише гра, і чим більше негативних емоцій в ній зуміє виплеснути дитина, тим менше руйнівних дій їй захочеться зробити в спілкуванні з реальною людиною. Навпаки, порадійте самі і висловіть гордість за успіхи дитини, якщо вона змогла таким чином уникнути бійки або великої сварки.

Мішечок криків (з 3 років)

Як відомо, дітям дуже непросто справлятися зі своїми негативними почуттями, адже ті так і прагнуть прорватися назовні в формі криків і вересків. Звичайно, це не викликає схвалення у дорослих. Проте якщо емоції дуже сильні, то неправильно відразу вимагати від дітей спокійного аналізу і пошуку конструктивних рішень. Спочатку потрібно дати їм можливість трохи заспокоїтися, виплеснути негатив прийнятним способом.

Так, якщо дитина обурена, схвильована, розлючена, словом, просто не в змозі говорити з вами спокійно, запропонуйте їй скористатися "мішечком криків". Домовтеся з дитиною, що поки у неї в руках цей мішечок, то вона може кричати і верещати в нього стільки, скільки йому необхідно. Але коли опустить чарівний мішечок, то буде розмовляти з оточуючими спокійним голосом, обговорюючи подію.

Примітка. Так званий "мішечок криків" ви можете виготовити з будь-якого тканинного мішечка, бажано пришити до нього завязочки, щоб мати можливість "закрити" всі "кричалки" на час нормальної розмови. Одержаний мішечок повинен зберігатися в певному місці і не використовуватися з іншою метою. Якщо під рукою не виявилося мішечка, то можна його переробити в "баночку криків" або навіть "каструлю криків", бажано з кришкою. Однак використовувати їх пізніше для мирних цілей, наприклад для приготування їжі, буде вкрай небажано.

Листок гніву (з 4 років)

Ви напевно вже зустрічалися з друкованими варіантами такого листа, на якому зображено якесь чудовисько в нападі гніву або взагалі добра істота, типу качки, яка намагається в гніві молотком розбити комп'ютер. Зоровий образ гніву супроводжується такою інструкцією із застосування: "У разі нападу люті зім'яти і жбурнути в кут".

Однак це спосіб поведінки швидше для дорослих, дітям просто один раз жбурнути зім'ятий папір в кут зазвичай недостатньо. Тому їм варто запропонувати різні способи вираження своїх негативних емоцій: можна рвати, кусати, топтати, штовхати листок гніву до тих пір, поки дитина не відчує, що це почуття зменшилася і тепер легко з ним впораєтися. Після цього попросіть хлопчика чи дівчинку остаточно впоратися зі своїм гнівом, зібравши всі шматочки "гнівного листа" і викинувши їх у смітник. Як правило, в процесі роботи діти перестають злитися і ця гра починає їх веселити, так що закінчують її зазвичай в хорошому настрої.

Примітка. "Листок гніву" можна виготовити самим. Якщо це буде робити сама дитина, то вийде навіть подвійне опрацювання її емоційного стану. Отже, запропонуйте дитині уявити, як виглядає його гнів: який він форми, розміру, на що або на кого схожий. Тепер нехай дитина зобразить образ на папері (з маленькими дітьми потрібно відразу переходити до малювання, так як їм ще складно зобразити образ словами, це може викликати додаткове роздратування). Далі для розправи з гнівом (як описувалося вище) всі способи дороші!

Подушка для толочення (з 3 років)

Цей ігровий спосіб справитися з гнівом особливо необхідний тим дітям, які, розсердившись, схильні реагувати перш за все фізично (відразу б'ються, штовхаються, віднімають, а не кричать і не обзиваються, не намагаються помститися пізніше за свою бездіяльність зараз). Заведіть такій дитині вдома (а можна зробити другий варіант і для дитячого садка або школи), подушку для толочення. Нехай це буде невелика подушка темного кольору, яку дитина зможе штовхати, кидати і бити, коли відчує себе сильно розлюченим. Після того як їй вдасться випустити пар таким нешкідливим способом, можна перейти до інших засобів вирішення проблемної ситуації.

Примітка. Аналогами подушки можуть стати надувний гумовий молоток, яким можна бити по стінах і по підлозі, або боксерська груша, яка допоможе позбутися від гніву не тільки дітям, а й дорослим.

Рубка дров (з 4 років)

Цю гру особливо добре проводити після того, як дитина довго займалася сидячою роботою. Вона допоможе позбутися від фізичного та емоційного напруження, витратити накопичені негативні почуття і отримати заряд бадьорості.

Поцікавтеся у дитини, чи знає вона, як потрібно рубати дрова. Як потрібно тримати сокиру? У якій позі зручніше стояти? Куди зазвичай кладуть колоду? Щоб у вас обох виникла завершена картина цієї фізичної роботи, попросіть дитину зобразити, як відбувається сам процес. Подбайте про те, щоб навколо було достатньо вільного місця. Нехай ваш маленький дроворуб рубає дрова, не шкодуючи сил. Запропонуйте йому вище заносити уявну сокиру над головою і різко опускати на уявну колоду. Корисно видавати при цьому разом з видихом якісь звуки, наприклад говорити "Ха!".

Примітка. Тим діточкам, які потребують більшої правдоподібності цього заняття, можна зробити паперову заміну сокири, наприклад щільно згорнутий рулон з паперу або газети.

Якщо ж ви перебуваєте на природі, то можна допомогти дитині, висловити свій гнів і прийти в спокійний стан, використовуючи властивості води, глини та піску.

Так, коли дитина ліпить фігурку кривдника з глини, її охоплює відчуття контролю ситуації: вона може її створити, сплющити, розтоптати і, при бажанні, знову відновити. До речі, ці прийоми можна застосовувати і в домашніх умовах, використовуючи пластилін.

Ігри з піском також привабливі для дітей своєю "оборотністю". Можна глибоко закопати фігурку, що символізує кривдника чи гнів самої дитини, пострибати зверху, полити водою, накласти каміння, а коли гнів вщухне, її знову можна відкопати, почистити та використовувати в інших іграх.

Крім того, робота з сипким піском і податливою глиною сама по собі заспокоює дитину, вона більше зосереджується на своїх тактильних відчуттях, переключається з одних зовнішніх подразників на інші.

Також добре використовувати воду для зняття напруженості і агресивності дітей. Крім відмінно діючого в цьому випадку плавання, можна застосовувати ігри з водою. Наприклад, влаштувати гонки кораблів. Кожен учасник повинен підганяти свій корабель, дмухаючи на нього з трубочки і не торкаючись руками. Можна придумати щось на кшталт водного більярду, збиваючи плаваючі пластмасові або гумові кульки за допомогою інших куль. Також гарні варіанти "водної війни", наприклад обливання з бризгалок, збивання плаваючих кораблів противника струменем води і т.і. Словом, будь-які цікаві заняття з водою годяться для зниження агресивності, недарма "цебер холодної води" здавна вважався ефективним способом приборкання дорослих, що розбушувалися. Але при роботі з дітьми у всі "водні процедури" краще внести елемент гри.

Размещено на Allbest.ru