Розвиваючись з історіографічного, культурологічного і загального філософського наукового ґрунту українська прото-, а згодом і класична інституалізована соціологія має тенденцію до збереження спадковості тематики, протягом більшості періодів досліджує специфіку української культурної сфери, яскраві риси вітчизняного соціуму, які походять, зокрема, з ментальнісних вимірів нації.

Вчасно відповідаючи на численні проблеми, пов'язані зі спробами культурної, релігійної експансії, соціологічна наука доводила непересічну вартість здобутків автохтонного народу, багатство і глибокі корені його унікальної душі. Більше того, протягом курсу ми побачили, що вітчизняна наука часом ставала потужним двигуном, ініціатором націотворення, хоча така роль не є для неї першорядною.

Соціологічні дослідження в Україні мали періоди тривалої стагнації і, навіть, заборони. Найдовший з них пов'язаний з радянськими ідеологічними обмеженнями, "скасуваннями” теоретичної соціології. На теренах СРСР вона була суто емпіричною наукою - традиційні штудії тривали лише у діаспорових академічних інститутах, наукових товариствах.

Відліком нового витку розвитку вітчизняної соціології справедливо може вважатися 1991 рік. Після проголошення державної незалежності відбувається переорієнтація і спрямування цієї царини науки на розв'язання проблем транзитивного суспільства, національне і державне відродження. Історія української соціології продовжується, вона активно інституалізується - при цьому створення високофахових об'єднань (САУ та інших) додає додаткового імпульсу цьому поступальному руху.

Провідними векторами сучасного розвитку нашої соціологічної науки є:

· відновлення традицій спорідненості тематики соціології з історичним і національно-культурним контекстом;

· намагання застосувати кращі здобутки світової соціології для вирішення проблем і задоволення потреб українського суспільства;

· прагнення чітко визначити особливості розвитку вітчизняного суспільства - зокрема, на пострадянському етапі;

· дослідження руху новітньої соціальної системи, інститутів, що формуються на тлі соціально-культурної трансформації, їх зв'язку, співіснування з національними традиціями, способом життя.

Успішне вирішення цих та інших актуальних теоретико-методологічних, практичних проблем є майбутньою задачею нинішньої інтелектуальної і патріотичної студентської молоді - особливо тієї її верстви, яка навчається за фахом "соціологія”.

Додаток

Робоча навчальна програма до дисципліни ь(чинна на 2005/06 навчальний рік)

І. Мета і завдання дисципліни "ІСТОРІЯ вітчизняних СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЙ І ВЧЕНЬ”, ЇЇ місце у навчальному процесі

2.1 Мета курсу

Загальною метою курсу є поглиблення знання студентів щодо історії розвитку соціологічних ідей в України.

Безпосередньою метою курсу є: оволодіння студентами знань з історії розвитку вітчизняного протосоціологічного і власне соціологічного знання, усвідомлення специфіки українських соціологічних теорій, які є складовими світової соціологічної науки.

2.2 Завдання курсу

Сформувати у студентів системне уявлення про українську прото - і власне соціологічну науку, закономірності її розвитку, специфіку соціально-культурної та історичної детермінації.

Безпосередніми завданнями курсу є: засвоєння основних понять та категорій курсу; вивчення специфіки протосоціологічних та власне соціологічних вітчизняних теорій та вчень; з'ясування причин певної специфічності вітчизняної соціологічної рефлексії; ознайомлення з загальними векторами подальшого розвитку соціологічної думки в Україні.

2.3 Місце дисципліни у навчальному процесі

Дисципліна "Історія вітчизняних соціологічних теорій і вчень" є однією з базових, передбачених освітньо-професійною програмою, яка затверджена ОПП Міносвіти України 16.03.2000, Прот. № 9.

Ця навчальна дисципліна викладається студентам освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" спеціальності "Соціологія". Дисципліна, у свою чергу, входить у якості складової до курсу "Історія соціологічних теорій і вчень”.

2.4 Вимоги до знань і вмінь.

В результаті вивчення курсу студенти повинні вміти відтворювати основні риси базових вітчизняних соціологічних концепцій, критично їх оцінювати; мати навички інтерпретації взаємозв'язку цих концепцій з історичним, культурним та теоретичним контекстом.

Студенти також повинні опанувати: категоріальний і понятійний апарат навчальної дисципліни, володіти базовими знаннями з історії соціології певного періоду; вміти працювати з творами вітчизняних соціологів, філософів, психологів; зберігати толерацію та коректно захищати свою позицію в теоретичній дискусії; самостійно відшуковувати, накопичувати і використовувати наукову інформацію за тематикою курсу.

ІІ. РОЗПОДІЛ ДИСЦИПЛІНИ НА ЗмістОВІ МОДУЛІ, ЇЇ ОБСЯГ І ФОРМИ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Загалом - 90 годин. У тому числі:

Лекційні заняття - 18 годин

Семінарські заняття - 18 годин

Самостійна робота студента - 27 годин

Індивідуальні заняття студентів

за індивідуальними завданнями (І. З.) - 27 годин

За кредитно-модульною системою:

Національних залікових кредитів - 2,5

Кредитів ECTS - 2,5

Змістових модулів (Зм. модулів) - 9

Залікових модулів - 3

Назва змістового модуля	Кількість годин	Форма контролю
	Загалом	з них
		Лекції	Семінарські заняття	СРС	ІЗ
1	2	3	4	5	6	7
Заліковий модуль 1. Вступ до дисципліни. Формування української протосоціологічної думки
1	2	3	4	5	6	7
Зм. модуль 1. Предметна сфера, об'єкт та проблематика дисципліни	10	2	2	3	3	Опитування, доповіді, виступи з тезами рефератів, перевірка ІЗ, модульний контроль
Зм. модуль 2. Протосоціологічні ідеї та соціальні факти часів Київської Русі	10	2	2	3	3
Зм. модуль 3. Соціетальна проблематика і протосоціологія Козацької доби	10	2	2	3	3
Загалом за заліковим модулем - 30 години
Заліковий модуль 2 Українська протосоціологія XVII-XVIIІ cт.
Зм. модуль 4. Специфіка протосоціології Григорія Сковороди	10	2	2	3	3	Опитування, доповіді, виступи з тезами рефератів, перевірка ІЗ, модульний контроль
Зм. модуль 5. Вітчизняні соціокультурні процеси XVII - кінця XVIIІ cт., їх вплив на національну свідомість	10	2	2	3	3
Загалом за заліковим модулем - 20 годин
Заліковий модуль 3 Українська академічна соціологія
Зм. модуль 6. Вітчизняні соціологічні рефлексії початку-середини ХІХ ст.	10	2	2	3	3	Опитування, доповіді, виступи з тезами
1	2	3	4	5	6	7
Зм. модуль 7. Українська соціологія кінця ХІХ - початку ХХ ст.	10	2	2	3	3	рефератів, перевірка ІЗ, модульний контроль
Зм. модуль 8. Українська радянська, пострадянська і еміграційна соціологія.	10	2	2	3	3
Зм. модуль 9. Суспільна трансформація як джерело сучасної соціологічної тематики	10	2	2	3	3
Загалом за заліковим модулем - 30 годин
Разом за дисципліною	90	18	18	27	27	Підсумкова - за результатами модульних контролів

IІІ. БАЛЬНА ШКАЛА РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ знань

з навчального модуля

При підготовці до конкретного семінарського заняття студент мусить зосередитися на одній з пропонованих форм академічної активності (також дивись п. VІІ).

Засоби контролю знань студентів з дисципліни "Історія вітчизняних соціологічних теорій і вчень" включають:

Поточний контроль за змістовим модулем забезпечується проведенням опитування (письмового та усного) під час семінарських занять, прослухування доповідей, оцінки якості відповідей, розв'язання проблемних питань.

Індивідуальні завдання. ІЗ - це завершена теоретична робота студента у межах поточного залікового модуля, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює один або кілька змістових модулів.

Типове ІЗ може протікати шляхом написання студентом творчої роботи (реферату, статті, тез до виступу на конференції) за запропонованою тематикою. Мета ІЗ - самостійне вивчення студентами частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосовування знань студентів з навчального курсу і розвиток навичок самостійної роботи.

Принципова схема виконання ІЗ - студент, ознайомившись з переліком тем рефератів, запропонованих у цій Програмі, обирає одну за кожним заліковим модулем (загалом - три). Реферат здає на перевірку викладачеві, тези з нього заслухуються на семінарському занятті.

Модульний контроль проводиться на індивідуальному занятті або останньому семінарі за даним заліковим модулем. Модульний контроль здійснюється автоматично - у разі принаймні задовільної академічної активності студента впродовж залікового модуля. У іншому випадку - у разі незадовільної або відсутньої академічної активності - шляхом тестового опитування (питання до тестів - дивись нижче).

Додаткові роз'яснення для якісного виконання ІЗ

(за реферативною формою)

Реферат - письмова самостійна робота студента за встановленою тематикою. Має мету огляду фрагменту певного змістового модуля з позицій даної дисципліни. Вимагає від студента вміння творчо працювати з літературними джерелами.

Реферат має включати титульний аркуш, зміст, висновки, список використаних джерел. Вимоги оформлення посилань, цитат, таблиць і рисунків - загальнонаукові (див. бюлетені ВАК України). Обсяг реферату - 10-20 аркушів А4. Чистовий варіант реферату подається на перевірку у переплетеному стані - скажімо, швидкозшивачем.

Найбільш доцільною є побудова реферату з двох розділів - у першому студент має довести своє вміння опрацьовувати літературні джерела за даною темою, у другому - творчо мислити, виявляти аналітико-синтетичні якості мислення, простежуючи, наприклад, соціальні, культурні аналогії минулого і сучасності.

Захист реферату передбачає попередню перевірку його викладачем і виступ з тезами на семінарському занятті.

Потрібно добре усвідомити, що підготовка реферату - робота творча, побудована на власному креативному пошуці, внаслідок якого студент-дослідник формулює власні припущення, умовиводи тощо. Ця робота не має нічого спільного з копіюванням чужого тексту з Інтернету або електронних (чи будь-яких інших) носіїв інформації. У випадку підозри щодо такої несумлінності студента викладач буде змушений у співбесіді перевірити, чи вільно володіє студент матеріалом, який викладений у тексті під назвою "реферат”, може його відтворити тощо. Якщо це відбудеться, то такий текст оцінюватися не буде - це варто пам'ятати. До того ж факт плагіату з Інтернету легко перевірити за допомогою програми "Антиплаг” або аналогічних.

Наукова стаття і виступ на конференції - передбачають ініціативність і достатньо високу академічну активність студента. При наявності у студента бажання висвітлити нові або недостатньо актуалізовані в навчальній програмі курсу проблеми, він може проконсультуватися з викладачем, чітко означити попередню назву статті.

При цьому студентові потрібно познайомитися з формальними вимогами до наукових статей, висунуті ВАК України. Термін написання статті - до трьох тижнів. Як правило, ця робота проводиться після одного чи кількох виступів з рефератами або ґрунтовного опрацювання літератури за курсом. Після написання статті для її публікації студентові необхідно отримати на неї рецензію, належним чином оформити і направити до редакції наукового видання (бажано фахового). На всіх етапах підготовки статті необхідна консультативна допомога викладача студентові гарантується.

У зв'язку з реформуванням вищої освіти в Україні і впровадженням у ДонДУУ кредитно-модульної системи навчання, яка наближує національну освіту до вимог європейських освітянських стандартів, оцінювання знань відбувається одночасно за кількома системами.

Формально воно здійснюється за вітчизняною п'ятибальною шкалою, при цьому паралельно діє інша, рейтингова ґрадація, за якою студент може за відповідь отримати на кожному з семінарів (яких сукупно 9) максимум 11 балів, а за всім курсом, відповідно принципу накопичення 9 х 11 ? 100 балів.

Таким чином, якість тез реферату, доповіді, усної відповіді оцінюються від "5" до "2" - за вітчизняною системою і від "11" до "0" балів - за 100-бальною. Докладніше:

За національною шкалою	За 100 - бальною
"відмінно” ("5”)	11 - 10 балів
"добре" ("4”)	9 - 8 балів
"задовільно” ("3”)	7 - 4 бали
"незадовільно” ("2”)	3 бали і нижче

При цьому студентові пропонується отримувати додаткові

бали-бонуси за:

Присутність на кожному занятті (їх сума може складати 8 балів - за кількістю аудиторних занять)	0,5 бали
Факт підготовки належно оформленої письмової доповіді (сума їх може досягати 9 - за кількістю семінарів)	1 бал
Факт підготовки належно оформленого реферату (сумарне число балів - 10 - за кількістю модулів)	5 балів
Підготовку наукової статті за проблематикою дисципліни (Тема узгоджується з викладачем)	10 балів

Такі бонуси значно полегшують досягнення студентом 100 балів - максимального підсумкового балу.

Додаткові роз'яснення - якщо у разі низької академічної активності (або її відсутності у конкретного студента, або за його бажанням) застосовується модульний контроль-тестування, яких три.

Максимальний бал за кожним з них дорівнює максимальному сумарному балу, який може бути отриманий за кожним з модулів на семінарських заняттях (дивися Додаток 1), а саме:

за модульним контролем 1 - 33 бали

за модульним контролем 2 - 22 бали

за модульним контролем 3 - 44 бали

Іншими словами, у такому випадку студентові також дається можливість досягти необхідних 100 балів.

ІV. ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ЗАЛІКОВИХ МОДУЛІВ

(питання до тестів)

Модульний контроль 1.

Заліковий модуль 1. Вступ до дисципліни. Формування української протосоціологічної думки

1 Які характерні риси ментальності українського етносу походять з києворуських часів?

· потяг до православної християнської релігії;

· "культ освіченості”;

· релігійна толерантність;

· критичне ставлення до носіїв чужої віри, культури;

· зверхнє відношення до оточуючих етносів;

певний соціокультурний регіоналізм.

2. Українська мова - у сучасному розумінні до XVII - XVIIІ ст. була на автохтонній території:

· мовою побутового, обрядового спілкування народних мас;

· мовою церковних текстів;

· мовою офіційного, у тому числі, дипломатичного спілкування.

3. Російська - у сучасному розумінні, мова - стосовно автохтонної української території, це:

· споконвічна мова побутового вжитку;

· традиційна мова церковних текстів;

· видозмінена староболгарська мова, застосовувана у офіційному, державному спілкуванні, перенесена київськими князями на колонізовані території - разом з християнством.

4. Протоукраїнська народність - на думку сучасних дослідників:

· порівняно нещодавно (після XV ст.) виокремилася разом з білоруською з великоруської;

· була цілком сформована вже у Х ст. - шляхом консолідації частини києворуських племен навколо полянського;

· походить з єдиної давньослов'янської народності;

· її не існує.

5. Києворуське суспільство може бути традиційно поділене на такі складові:

· вільні, напіввільні, невільні люди та ізгої;

· буржуазія, пролетаріат, селянство, інтеліґенція;

· страти - за: достатком і прибутками, залученням до владних інститутів, престижністю професії, освітою;

· на касти - брахмани, вайш'ї, шудри, кшатрії.

6. При введенні православ'я древні язичницькі вірування у Київській Русі були:

· категорично і різко викоренені владою з відповідним переслідуванням всіх "незгодних”;

· тривалого і агресивного викорінення їх не було, язичництво помірковано було асимільоване православним культом (відбулася, власне, взаємна асиміляція);

· продовжували існувати незалежно - православною церквою визнавався широкий релігійний плюралізм.

7. У якому вітчизняному творі XVII - XVIIІ ст. вперше активно застосовується поняття "нація" стосовно українського народу?

· у козацьких літописах;

· у "Історії Русів”;

· у "Літописі Самовидця”.

8. Який традиційний суспільний регулятор завжди відігравав на українських теренах роль національно консолідуючої сили?

· самобутня язичницька міфологія;

· православна релігія;

· мораль.

9. Чи консолідувалася вітчизняна державна та релігійна еліта наприкінці XVI ст.? Як саме?

· не можна говорити про широку консолідацію та її потужну націотворчу активність - після персоналії К. Острозького українська еліта практично поглинулася польською;

· відбулася інтеґрація найбільш свідомої еліти, що призвело до утворення мережі таємних товариств, релігійних братств, які здійснювали потужну націотворчу функцію;

· під впливом козацького державо - і народотворчого руху, а також діяльності князя К. Острозького до українського націотворення залучилися численні представники польської, російської еліти.

Кожна вірна відповідь на запитання оцінюється у 3,6 бали

Модульний контроль 2.

Заліковий модуль 2. Українська протосоціологія

XVII-XVIIІ cт.

1. Важливою тенденцією соціокультурного життя в Україні XVII - XVIIІ ст. є:

· поява верстви населення, яка активно почала займатися духовним виробництвом;

· занепад козацьких традицій;

· поширення народних звичаїв серед широких верств населення - у тому числі, серед еліти.

2. Що є причиною виникнення широкої релігійної і громадської полеміки XVI-XVII сторіччя?

· релігійний, культурний і політичний тиск з боку тогочасної Польщі;

· загарбницькі набіги з боку Туреччини;

· зростання впливу московської православної церкви.

3. Які функції Києво-Могилянської академії можна віднести до народотворчих?

· виховання і навчання православних церковнослужителів - навіть під тиском інокультурних релігійних конфесій;

· видавнича діяльність;

· просвітницька діяльність;

· інтелектуальна ініціація розвитку науки у Росії;

· рух вітчизняної гуманітарної науки - у тому числі, протосоціології;

· підтримка авторитету українських освітянських і культурних традицій на міждержавному тлі;

· накопичення, збереження і популяризація матеріалу щодо народних звичаїв, обрядів, традицій;

· ініціація розвитку світської писемності;

· організаційна, ідейна і матеріальна підтримка релігійних братств;

4. Сукупність яких рис утворює український стиль соціально-філософських пошуків Григрорія Савовича Сковороди?

· релігійний догматизм і картезіанство;

· антеїзм, кодоцентризм, екзистенціальність, есхатологічність;

· агностицизм і утопічність.

5. Які прояви зрілості демонструвала вітчизняна світська елітарна, політична і наукова культура у XVII - XVIIІ ст.?

· історико-публіцистичні твори;

· історико-політичні праці;

· історико-етнографічні дослідження;

· правничі документи;

· все вищевказане.

6. Певна ідейна спорідненість самобутньої філософії Г.С. Сковороди може бути прослідкована з такими відомими філософськими системами Сходу:

даосизмом;

конфуціанством;

ісламом;

індуїзмом.

7. Чи вирізняється вітчизняний етнос з поміж інших у працях українських і зарубіжних істориків, публіцистів, етнографів (протосоціологів) XVII - XVIIІ ст?

· вирізняється - у численних працях він вже називається самобутньою "нацією”, зокрема, "козацькою”, "руською”.

· практично не вирізняється - його аналіз відбувається лише у контексті російського (московського) етносу;

· він вважається більшістю дослідників різновидом польського.

8. Розвиток української літературної мови у XVII - XVIIІ ст.:

· не відбувався тому, що вона була вже цілком сформованою і широко застосовувалася к у повсякденній практиці, так і офіційному листуванні, діловодстві;

· відбувався мляво, лише після праці І.П. Котляревського "Енеїда” українська літературна мова отримала потужний поштовх до розвитку і ствердження;

· практично не відбувався, становлення української літературної мови відбулося значно пізніше.

9. Переважна більшість вітчизняних протосоціологів XVIIІ ст.:

· є тематично спільними з європейськими, прагнули розвинути концепцію "природного права”, помірковано пропагували ідеї свободи, рівності, архаїчності абсолютної монархії тощо;

· діяли у ідеологічному руслі російського царизму, ідейно його підтримуючи;

· аналізували причини масових народних збурень, суспільних конфліктів.

10 Провідною персоналією у "братстві святих Кирила і Мефодія" був:

· Микола Костомаров;

· Михайло Драгоманов;

· Михайло Грушевський.

Кожна вірна відповідь на запитання оцінюється у 2,2 бали

Модульний контроль 3.

Заліковий модуль 3. Українська академічна соціологія

1. Переважно під впливом якого соціологічного напрямку перебували ранні вітчизняні академічні соціологічні штудії?

· позитивізму;

· марксистської теорії;

· феноменологічної соціології.

2. У рамках якої наукової організації протікала діяльність численних українських діаспорових соціологів?

· Соціологічної асоціації України;

· Наукового товариства імені Шевченка;

· Академії наук України (свого часу - АН УРСР)

3. Як радянські представники марксистського напрямку соціології у кінці 20-х років ХХ ст. сприймали інші напрямки академічної соціології?

· загалом як буржуазні - ідеологічно чужі, ворожі, ненаукові і тому - шкідливі;

· як такі, що доповнюють марксистську науку;

· толерантно - як рівноправні альтернативні напрямки соціологічної науки.

4. Під проводом якої наукової академічної установи почали проводитися у СРСР конкретні соціологічні дослідження на початку 1960-х років?

· Наукового товариства імені Шевченка (НТШ)

· Інституту філософії АН СРСР

· Українського соціологічного інституту (УСІ)

5. Що є типовим "тлом” для сучасних вітчизняних соціологічних досліджень?

· трансформаційні суспільні процеси пострадянського і (або) глобального рівня;

· надбання вітчизняних соціологів, які працювали у еміґрації;

· масив теоретичних підходів, який був напрацьований зарубіжними науковцями.

6. Чи виконувала вітчизняна гуманітарна наука і соціологія зокрема, націотворчу функцію?

· ні, вона їй не властива в принципі;

· виконувала і продовжує виконувати завжди;

· ця доволі невластива науці функція активізувалася під час іноземної ідеологічної, релігійної, культурної експансії.

7. У XVII - початку ХІХ століття українська суспільно-наукова думка була почасти спрямована на:

· пошук якісних відзнак автохтонних культурних процесів від "великорусских" - не у плані протиставлення, а для пошуку причин занепаду перших;

· віднайдення особливостей, які відрізняють вітчизняні традиційні культурні, політичні процеси від існуючих у католицькому і мусульманському світах;

8. Для гуманітарної науки XVII - ХІХ століть був характерний:

· пошук найоптимальнішої державної форми і визначення стратегічних векторів політичної спрямованості руху Російської імперії;

· активний збір ентузіастами етнографічних матеріалів і різних жанрів народного фольклору - соціально-побутових, історичних, козацьких, чумацьких пісень, дум, міфів, легенд, апокрифів, казок, магічних культів, прислів'їв, казок і т. ін., що допомагало відстоювати національну самобутність;

· обидва названі варіанти;

9. Передумови для виникнення самобутньої вітчизняної соціологічної традиції виникли:

· у середині ХІХ ст.;

· на початку ХХ ст.;

· у кінці ХХ ст;

· існували завжди.

10. Українська соціологія від європейської відрізняється тим, що базується на здобутках:

· філософії, політології;

· економіки, правничих наук;

· історіографії, культурознавства.

11. Українська соціологія у кінці ХІХ - на початку ХХ сторіччя:

· розвиває традиційну культурознавчу та історіографічну тематику;

· здебільшого потрапляє під потужний вплив позитивізму та марксизму і аналізує традиційні для європейських соціологів теми (прогресу, суспільної еволюції, норм, стратифікації, мобільності тощо);

12. Сучасними дослідниками вітчизняної історії соціології вказується, що поняття "соціологія” перший з українських соціологів застосував:

· М. Драгоманов;

· М. Грушевський;

· Ф. Прокопович.

Кожна вірна відповідь на окреме запитання оцінюється у 3,6 бали

V. Критерії підсумкового оцінювання ЗНАНЬ

з дисципліни

Таблиця відповідності оцінювання ECTS з національною системою оцінювання в Україні та системою ДонДУУ

Оцінка за шкалою ECTS	Визначення	За національною системою	За системою ДонДУУ
1	2	3	4
А	Відмінно - виконання завдання лише з незначною кількістю помилок	5 "Відмінно”	100 - 90
В	Дуже добре - з кількома помилками	4 "Добре”	89 - 82
C	Добре з помітною кількістю значних помилок		81 - 75
D	Задовільно - непогано, але зі значною кількістю помилок	3 "Задовільно”	74 - 69
1	2	3	4
E	Достатньо - виконання завдання задовольняє мінімальні критерії		68 - 60
FХ	Незадовільно - студент допускається до здачі підсумкового іспиту	2 "Незадовільно”	59 - 35
F	Незадовільно - необхідний обов'язковий повторний курс		34 - 1

VІ. Плани проведення семінарських занять з кожного змістового модуля з зазначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та переліком питань до самоконтролю

Семінар 1.

Зм. модуль 1. Предметна сфера, об'єкт та проблематика дисципліни (2 години)

ПЛАН

1. Історико-культурний детермінізм гуманітарного знання.

2. Експлікація терміну "протосоціологія”

3. Об'єктно-предметна сфера та специфіка історії вітчизняної соціології.

Контрольні Запитання

1. Хто сьогодні виявляє інтерес до історії вітчизняного гуманітарного і, зокрема, соціологічного знання?

2. Чим пояснюється цей інтерес, ознакою чого він є?

3. Які принципові питання постають перед дослідниками історії вітчизняної науки?

4. Що входить до об'єктно-предметної сфери історії вітчизняної соціології?

5. На які базові блоки сучасні вчені поділяють цю науку?

Основна література для самостійної РОБОТИ:

· М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов. Соціологічна думка України: - К.: Заповіт, 1996 - С.5 - 34.

· Історія соціологічної думки в Україні: Навчальний. посібник. - Львів: Новий світ. - 2000. - С.3 - 21.

· Мусієздов О.О. Історія української соціології: Навч. - методичний посібник. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2004. - 117 с.

Семінар 2.

Зм. модуль 2. Протосоціологічні ідеї та соціальні факти часів Київської Русі (2 години)

ПЛАН

1. Передумови формування Київської Русі, її структурні елементи.

2. Соціальна стратифікація києворуського суспільства.

3. Гуманітарні і протосоціологічні ідеї києворуських мислителів.

Контрольні Запитання

1. Змалювати основні риси державного устрою Київської Русі.

2. Означити загальні риси геополітичного становища Київської Русі.

3. У чому полягає специфіка формування вітчизняних наукових поглядів у порівнянні з західноєвропейськими?

4. Коли і як починає формуватися український етнос?

5. Яким чином тривало перетворення східнослов'янських племен у народності, у чому полягали відмінності перетворення - для кожного з майбутніх народів?

6. Назвіть спільні риси культури і традицій давніх русичів і сучасних українців.

7. Назвіть основні елементи соціальної структури Київської Русі.

8. Охарактеризуйте специфіку світогляду русичів після прийняття християнства.

ТЕМИ ІЗ

1. Державний устрій Київської Русі, сучасні аналогії.

2. Соціологічні аспекти освіти, ремісництва, науки, мистецтва Київської Русі (за вибором).

3. Специфіка релігійних поглядів у Київській Русі, сучасні аналогії.

4. Спадковість народних язичницьких вірувань і культів (на прикладі певного обряду)

5. Соціокультурні особливості києворуських племен (на вибір студента).

6. Формування проторосійської народності.

7. Соціальні факти у "Слові про Ігорів похід" (або на прикладі іншого твору).

Основна література для самостійної РОБОТИ:

· М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов. Соціологічна думка України: - К.: Заповіт, 1996 - С.34 - 73.

· Історія соціологічної думки в Україні: Навч. посібник. - Львів: Новий світ. - 2000. - С.21 - 34.

· Українська та зарубіжна культура. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. - С.239 - 263.

· Примуш М.В. Загальна соціологія. - К.: Професіонал, 2004. - С.56 - 66.

· Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. - К.: Каравела, 2005. - С.20 - 28.

· Історія України. - Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. - С.38 - 57.

· Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: [У 3 кн., 6 т.]. - Факс. вид. - К.: АТ Обереги, 1994.

Семінар 3.

Зм. модуль 3. Соціетальна проблематика

і протосоціологія Козацької доби (2 години)

ПЛАН

1. Формування козацтва як первинно-маргінального руху, згодом - як самобутнього суспільного і державного ладу.

2. Релігійні братства, причини, передумови їх появи, напрямки діяльності.

3. Значення Києво-Могилянської академії для вітчизняної протосоціології.

Контрольні Запитання

1. Назвіть причини та передумови виникнення козацтва як явища.

2. У чому проявляється спадкоємність Київської Русі і Війська Запорозького?

3. Назвіть освітньо-виховні принципи і механізми їх реалізації за часів козацтва.

4. Чим була обумовлена поява релігійних братств, які функції вони виконували?

5. Охарактеризуйте феномен Києво-Могилянської колегії, його значення для консолідації народу?

6. Які потужні народотворчі сили діяли на теренах нашої держави XІV-XVIIІ сторіч?

7. Як розглянута доба позначилася на специфіці протосоціологічних, а згодом і класичних соціологічних вітчизняних штудій?

ТЕМИ ІЗ

1. Поява, основні етапи становлення козацтва, соціетальне тло цього явища.

2. Суспільний лад доби розвинутої Козацької республіки (Гетьманщини).

3. "Козацький тест” - умови і ритуали прийняття до Війська Запорозького.

4. Виникнення козацьких прізвищ, їх носії сьогодні.

5. Найбільш впливові братства, напрямки їх діяльності, значення для розвитку протосоціології.

6. Національна еліта XVI-XVIIІ сторіччя, її значення для консолідації українського народу.

7. Вихідці з Києво-Могилянської колегії - інтелектуальні захисники самобутності народу (на прикладі конкретних вчених).

8. Козацькі ритуали і сучасні аналогії.

Основна література для самостійної РОБОТИ:

· М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов. Соціологічна думка України: - К.: Заповіт, 1996 - С.75 - 133.

· Історія соціологічої думки в Україні: Навчальний. посібник. - Львів: Новий світ. - 2000. - С.21 - 34.

· Українська та зарубіжна культура. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. - С.239 - 263.

· Примуш М.В. Загальна соціологія. - К.: Професіонал, 2004. - С.56 - 66.

· Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. - К.: Каравела, 2005. - С.20 - 28.

· Історія України. - Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. - С.38 - 57.

· Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків (у 3-х томах). - Львів: Світ, 1990.

· Енциклопедія українознавства (репринт 1955-1984 рр.). - Львів: НТШ, 2000.

· Українське козацтво: Мала енциклопедія. - К.: Ґенеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. - 568 с.

· Довідник з історії України (у 3-х томах). - К.: Генеза, 1995.

Семінар 4.

Зм. модуль 4. Специфіка протосоціології

Григорія Сковороди (2 години)

ПЛАН

1. Причини суспільного розшарування у творах Г.С. Сковороди.

2. Сковородинська ідея "нерівної рівності".

3. Протосоціологічний аналіз девіантної поведінки і сучасні аналогії.

4. Цілісне бачення соціуму на тлі загальної концепції тривимірності Всесвіту.

Контрольні Запитання

1. У чому полягає концепція Г.С. Сковороди тривимірності світобудови?

2. У чому саме за Г.С. Сковородою полягає сенс людського життя?

3. Як саме людина може досягнути справжньої мети - щастя?

4. Як Сковорода пояснює причини суспільного розшарування?

5. Що таке концепція "сродної" праці і "нерівної рівності"?

6. У чому проявляються специфічні українські особливості філософії Г. Сковороди?

7. З якими релігійно-філософськими системами Сходу сковородинська філософія має багато спільного?

ТЕМИ ІЗ

1. Сковородинське ставлення до сучасного йому суспільства (на прикладі певного твору).

2. Різновиди девіантної поведінки у творах Г.С. Сковороди (на прикладі певного твору).

3. Шляхи гармонізації суспільного життя за Сковородою (на прикладі певного твору).

4. Григорій Сковорода як фундатор класичної української філософії.

5. Народна соціокультурна символіка у творах Г.С. Сковороди (на прикладі певного твору).

6. Сковородинська філософія і даосизм: світоглядні аналогії.

Основна література для самостійної РОБОТИ:

· Г. Сковорода: Загадковість присутности. - Львів: НТШ. - 138 с.

· М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов. Соціологічна думка України: - К.: Заповіт, 1996 - С.133 - 147.

· Історія соціологічної думки в Україні. - Львів: Новий світ. - 2000. - С.21 - 34.

· Українська та зарубіжна культура. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. - С.239 - 263.

· Примуш М.В. Загальна соціологія. - К.: Професіонал, 2004. - С.56 - 66.

· Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. - К.: Каравела, 2005. - С.20 - 28.

· Історія України. - Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. - С.38 - 57.

· В.Г. Кремень., В.В. Ільїн. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник - К.: Книга, 2005. - С.430 - 435.

· Довідник з історії України (у 3-х томах). - К.: Генеза, 1995.

Семінар 5.

Зм. модуль 5. Вітчизняні соціокультурні процеси XVII-кінця XVIIІ cт., їх вплив на національну

свідомість (2 години)

ПЛАН

1. Нові тенденції у вітчизняному історико-культурному процесі.

2. Конституція Пилипа Орлика як показник розвитку національної свідомості.

3. Становлення української літературної мови.

4. Соціологічна проблематика у творчості Я. Козельського, В. Каразіна, П. Лодія.

Контрольні Запитання

1. Означте основні тенденції динаміки вітчизняного соціокультурного простору XVII - XVIIІ ст.

2. На яких прикладах наочно простежується тогочасна політична зрілість української нації?

3. Який соціальний фактаж містить Конституція П. Орлика?

4. Окресліть спектр соціальних фактів, які містяться у "Енеїді” В. Котляревського.

5. Яким є значення цього твору для становлення української нації?

6. Назвіть передумови появи української літературної мови та її значення для процесу націотворення.

7. Окресліть спектр протосоціологічної проблематики у XVII-XVIIІ ст.

ТЕМИ ІЗ

1. Вітчизняна історіографія - її значення для консолідації української нації.

2. Головні напрямки і форми вітчизняної історіографії, її провідні тогочасні персоналії (персоналії - на вибір студента).

3. Опінії зарубіжних дослідників ХVІІ-ХVІІІ ст. щодо ознак "козацької нації”, її менталітету (на прикладі конкретного автора).

4. Конституція П. Орлика як інтелектуальний продукт політично зрілої нації.

5. Причини та передумови бурхливого розвитку української літературної мови.

6. Віддзеркалення соціетальної проблематики у "Енеїді” І. Котляревського (або її певному розділі. Послуговуватися першоджерелом).

7. Основні напрямки протосоціологічних вітчизняних штудій, головні персоналії (на вибір студента).

Основна література для самостійної РОБОТИ:

· М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов. Соціологічна думка України: - К.: Заповіт, 1996 - С.149 - 190.

· Історія соціологічної думки в Україні: Навч. посібник. - Львів: Новий світ. - 2000.

· Українська та зарубіжна культура. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. - С.239 - 263.

· Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. - К.: Наукова думка, 1995.

· Енциклопедія українознавства (відтворення видання 1955-1984 рр.). - Львів: НТШ, 2000.

· Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: [У 3 кн., 6 т.]. - Факс. вид. - К.: АТ Обереги, 1994

...