Соціальний захист та підтримка сучасної молодої сім'ї в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Диплом магістра

Соціальний захист та підтримка сучасної молодої сім'ї в Україні

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу ролі сім'ї в Україні

1.1 Особливості сучасної молодої сім'ї, типологія,структура та функції

1.2 Оцінка сучасної теорії дослідження по труднощах соціології

1.3 Проблеми еволюції молодої сім'ї на сучасному етапі

Розділ 2. Система соціального захисту молодих сімей в Україні на сучасному етапі

2.1 Нормативно-правова база соціального захисту молодих сімей. Напрямки вдосконалення чинного законодавства стосовно видів допомоги

2.2 Соціальний захист і соціальне забезпечення сім'ї. Види державних допомог молодим сім'ям в Україні

2.3 Вектори та зміст соціальної роботи з молодими сім'ями

Розділ 3. Поліпшення напрямків соціального захисту та соціологічний аналіз сучасної молодої сім'ї в місті Очаків

3.1 Діяльність державних служб по соціальному захисту молодих сімей в Україні

3.2 Аналіз результатів соціологічного дослідження проблем сучасної молодої сім'ї в місті Очаків

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Велику роль в сучасному суспільстві відіграє сім'я. Вона є первиною клітиною соціальних груп, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни.

Визначення шляхів удосконалення системи соціального захисту молодих сімей в Україні - одна із актуальних проблем сьогодення.

Молода сім'я - це суспільний інститут (з точки зору суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов'язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення, молода родина, у котрій молодятам не більше 35 років, стаж сімейного життя не перевищує 5 років.

На вирішення практичних завдань зі стабілізації та розвитку інституту молодої сім'ї, підтримки малозабезпечених, багатодітних і неповних сімей спрямована сучасна політика держави у сфері сім'ї.

В цій соціальній сфері останніми роками сформовані дії держави на зміцненні молодої сім'ї, удосконалюється законодавство по соціальним гарантіям та допомогу молодим сім'ям із дітьми. Правові засади політики у правах сім'ї та молоді сформульовані в ст. 51 Конституції України, згідно з якою сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, держава постійно дбає про матеріальну підтримку молоді, про що свідчить низка законів України та інших нормативно-правових актів.

Державні реформи системи соціальної допомоги молодим сім'ям передбачають також поглиблення адресного матеріального становища кожної сім'ї: система пільг окремих категоріям населення поступово замінюється на адресну цільову допомогу сім'ям, але законодавство не досконале.

В Україні налічується понад 17 млн. сімей, з яких понад 11,2 млн. - в міських поселеннях і 5,8 млн. - в сільській місцевості [15]. Кількість сімей зростає швидше чисельності населення, що відбиває тенденції відокремлення молодих сімей і скорочення її величини як серед міського, так і серед сільського населення. Частка сімей з однією дитиною становить 30,4%, з двома - 49,3%, з трьома - 7,4%, багатодітних - бездітних - 10%. В Україні налічується 2,5 млн. молодих сімей, які зареєструвалися 2010-2011 року, 800 тис. із них потребують поліпшення житлових умов [8]. Саме в молодих сім'ях народжується до 80% дітей. Для них створена програма довгострокового державного пільгового кредитування, що передбачає забезпечення житлом.

Державою розпочато реалізацію галузевої програми "Студентська сім'я" [49]. В Україні близько 20 тис. студентських сімей, з них 11,5 тис., або 57,8%о - сім'ї з дітьми, в яких виховується понад 12,5 тис. дітей. Серед основних проблем студентської сім'ї - низький рівень життя, гострі житлові проблеми, неможливість заробити кошти для повноцінного життя, невизначеність із працевлаштуванням після закінчення навчання тощо.

В регіонах України, для надання сім'ям правової, психологічної, медичної та інформаційної допомоги та їх підтримки створено 59 центрів інформаційно-консультативної та клубної роботи з сім'ями, 29 із яких - центри сім'ї "Родинний дім".

Крім того, стали поширеними деформовані шлюбно-сімейні процеси: молодь не хоче офіційно реєструвати шлюб, народжувати дітей, відкладаючи це до кращих часів [281. Усі ці явища призводять до зростання кількості позашлюбних дітей серед дуже молодих матерів.

Збільшується кількість неповних сімей, діти у таких сім'ях не мають належного матеріального забезпечення. Крім того, виховання дитини одним з батьків, переважно матір'ю, негативно відбивається на формуванні особистості як хлопчика, так і дівчинки. Невизначеність майбутнього, незайнятість у сфері суспільного виробництва, нестабільність заробітків, непідготовленість до сімейного життя та виживання у таких умовах негативно позначаються не лише на демографічній ситуації в Україні, а й на внутрісімейних процесах, характері взаємостосунків членів сім'ї, її стосунків з оточуючим середовищем, вихованні дітей, організації вільного часу.

В складних економічних умовах, в яких перебуває Україна, змінюється динаміка та структура молодої сім'ї на кожному етапі розвитку вона має свої специфічні особливості та типові проблеми.

Викладене вище зумовило вибір теми магістерської роботи: "Система соціального захисту молодих сімей в Україні на сучасному етапі"

Об'єктом дослідження є сучасна молода сім'я в Україні.

Предметом дослідження є аналіз системи соціального захисту молодих сімей в Україні.

Метою магістерського дослідження є аналіз нормативно правової бази та сучасної системи захисту молодих сімей в Україні, визначення шляхів укріплення молодої сім'ї, підвищення її благополуччя.

Основні завдання дослідження:

розглянути теоретичні аспекти соціального захисту молодих сімей в Україні;

проаналізувати реальне соціальне становище молодих сімей та їх проблеми в Україні;

запропонувати основні напрями поліпшення соціального захисту молодих сімей в Україні на сучасному етапі

розробити практичні рекомендації та шляхи вдосконалення чинного законодавства, що стосується основних видів допомоги.

Базою дослідження: управління праці та соціального захисту населення Очаківської міської ради було проведено анкетування молодих сімей на тему "Соціальний захист та підтримка сучасної молодої сім'ї в Україні". Під час дослідження методом випадкової вибірку було опитано 186 людей від 18 до 30 років які знаходяться у шлюбі. З них: респонденти у віці від 18 до 20 років складали 7%, у віці від 21 до 25 років 31% і від 26 до 30 років - 62%; опитаних чоловіків складає 42%, жінки - 56%. Серед опитаних, молодих сімей зі стажем подружнього життя до року склали 17%, від року до 3 років 35%, від 3 до 7 років - 37%).

Практичне значення результатів магістерської роботи полягає в можливості їх використання при викладанні начальних дисциплін нормативного циклу для студентів спеціальностей "Соціологія" та "Соціальна робота".

Апробація результатів магістерської роботи проводилася у рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Молодь: освіта, наука, духовність" (ММІРЛ ВНЗ ВМУРоЛ "Україна", березень 2015 р.)

Структура роботи: магістерська робота складається зі вступу, містить III розділи, 8 підрозділів, які розміщенні на 110 сторінках, використана література складає 83 джерела, кількість додатків - 2, розміщенні на 20 сторінках.

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу ролі сім'ї в Україні

1.1 Особливості сучасної молодої сім'ї, типологія,структура та функції

Молода сім'я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Молода сім'я завжди виступає моделлю конкретного історичного періоду розвитку суспільства, відображає його економічні, моральні й духовні суперечності.

В особливо складних умовах опинилася молода сім'я, яка визначається як соціальна група, у якої вік чоловіка та жінки або одного з них ке перевищує 35 років. Перед молодою сім'єю стоять особливо гострі проблеми матеріально - економічного та житлово-побутового характеру [23]. Невизначеність майбутнього, держава в стадії війни, незайнятість у сфері суспільного виробництва, нестабільність заробітків, непідготовленість до сімейного життя та виживання у таких умовах негативно позначаються не лише на демографічній ситуації в Україні, а й на внутрісімейних процесах, характері взаємостосунків членів сім'ї, її стосунків з оточуючим середовищем, вихованні дітей, організації вільного часу.

Отже, складна соціально-економічна ситуація в українському суспільстві , демографічні проблеми, криза в політиці, культурі - все це відбивається на життєдіяльності сучасної молодої сім'ї, при цьому поглиблюється її дезорганізація [76].

Молода сім'я як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на життєдіяльність сім'ї: матеріально-економічне забезпечення, житлово-побутові умови. Це, в свою чергу, створює певний морально-психологічний клімат, який впливає на духовність молодої сім'ї, виховання дітей, організацію вільного часу членів молодої сім'ї.

Державна політика, спрямована на підтримку молодої сім'ї, знайшла своє вираження у Законі про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні, галузевій програмі Міністерства сім'ї, молодь та спорту України, щодо поліпшення становища молодих жінок, молодих сімей, завдяки якій передбачається здійснити заходи, спрямовані на поліпшення становища молодої сім'ї, її соціальний захист. Ці завдання реалізуються за допомогою соціальних служб для молоді, створених на початку 90-х років [20].

Функції молодої сім'ї:

Матеріально-економічну функцію молодої сім'ї становлять її бюджет, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві, здобуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил. Молода сім'я повинна брати участь у суспільному виробництві, здобувати професію, заробляти собі на життя, на відновлення втрачених на виробництві сил. Чи може сучасна сім'я ефективно виконувати цю функцію? Як свідчать дані соціологічних досліджень, переважна більшість сімей має життєвий рівень нижче прожиткового мінімуму; більше 50% цих молодих сімей перебувають за межею бідності, а прибуток молодої сім'ї удвічі нижчий за необхідні потреби [10]. Крім того, чимало молодих людей не зайнято, або не повністю зайнято у системі суспільного виробництва внаслідок його кризового стану, скорочень, має нестабільні заробітки. Тому, щоб утримувати молоду сім'ю, люди змушені займатися так званою "комерційною діяльністю". Особливо важко молодим сім'ям, які виховують малих дітей, неповним, багатодітним сім'ям. Ці явища стають причиною зубожіння сімей, що позначається на здоров'ї членів молодої сім'ї, їх інтелектуальному розвитку, а в майбутньому розвитку суспільства, генофонді країни.

Житлово-побутова функція - де забезпечення молодої сім'ї житлом, ведення домашнього господарства, організація домашнього побуту. Ця функція тісно пов'язана з попередньою. За даними соціологічних досліджень, лише 5-7% молодих сімей, що беруть шлюб, забезпеченні власним житлом. Через 5 років спільного проживання власне житло мають 23% молодих сімей, інші або проживають з батьками, або наймають (48,5%) окрему квартиру чи кімнату в гуртожитках (особливо це стосується студентської сім'ї). Молоді сім'ї навіть не мають чітких перспектив, щодо одержання житла. Усі ці негаразди негативно позначаються на організації домашнього побуту і загалом - на мікрокліматі молодої сім'ї.

Отже, в активний період життя, сприятливий для здобуття професії, вдосконалення професійних якостей, народження та виховання дітей, молода сім'я не має належних економічних та побутових умов для свого становлення, нормального розвитку та виховання здорового покоління.

Репродуктивна (демографічна) функція молодої сім'ї полягає у відтворенні життя, продовженні людського роду, тобто в народженні дітей [16]. Мається на увазі відтворення не тільки кількісне, а й якісне (народження фізично і психічно здорового покоління, без біологічних і психічних аномалій). Як відомо, для відтворення населення та його природного приросту кожна молода сім'я повинна мати двох-трьох дітей. Статистичні дані свідчать про те, що особливістю сучасної молодої сім'ї, є її малодітність (більшість молодих сімей, десь біля 52%, має одну дитину), бездітність, відкладання народження дітей на невизначений період. У результаті з 2008 р. в Україні кількість померлих щороку перевищує кількість народжуваних [14]. Наприклад, у 2007 р. кількість народжених в Україні становила 596785, а померлих - 697110. Отже, природний приріст дорівнював - 100325. Тобто населення України має тенденцію до старіння та вимирання. Цей процес торкнувся й сільської місцевості, де раніше в молодих сім'ях налічувалося двоє-троє, а то й більше дітей.

Нині більшість сільських молодих сімей також має лише одну дитину [15]. Отже, скрутні матеріально-економічні та житлово-побутові умови існування молодої сім'ї негативно відбиваються на відтворенні населення України, що в свою чергу через певний час справлятиме негативний вплив на загальний розвиток суспільства: не вистачатиме робочих рук, спостерігатиметься недостатній розвиток науки, подальше зменшення кількості населення тощо. Складність ситуації, у якій перебуває зараз молода сім'я, негативні явища, що мають місце в молодіжному середовищі (алкоголізм, наркоманія, захворювання, що передаються статевим шляхом) позначаться і на якісному відтворенні населення.

Комунікативна функція молодої сім'ї передбачає створення сприятливого сімейного мікроклімату, необхідного для психічно-емоційного відтворення сил членів молодої сім'ї, внутрісімейного спілкування подружжя, батьків і дітей, сім'ї та оточуючого мікро- і макросередовища, а також її спілкування з духовними та інтелектуальними надбаннями суспільства (засоби масової інформації, література, мистецтво тощо) [2].

Психологічний клімат молодої сім'ї - це стійкий емоційний настрій, результат особливостей і якості взаємостосунків членів молодої сім'ї. Психологічний клімат молодої сім'ї може змінюватись і залежати від самих членів сім'ї. Він може бути сприятливим, несприятливим (конфлікти, сварки, знервованість), суперечливим (чи то повна злагода, чи то сварки).

Характерні ознаки сприятливого сімейного мікроклімату - згуртованість членів сім'ї, доброзичливість, почуття захищеності, терпимість, взаємна повага, взаємодопомога, чуйність, співчуття, прагнення допомагати один одному, співпереживання, відповідальність за сім'ю та кожного її члена.

Велике значення для психологічного клімату молодої сім'ї має внутрісімейне спілкування. Сімейний мікроклімат, на який впливають стійкий позитивний емоційний настрій, взаєморозуміння, доброзичливість, позначається на настрої членів сім'ї, загальному стилі їхнього життя. У такій сім'ї наявне бажання разом проводити вільний час, вихідні дні, відпустку. Вона відкрита як для внутрісімейного (між подружжям, подружжям і дітьми, подружжям і батьками), так і для поза сімейного (з друзями, сусідами, знайомими) спілкування, створює душевний комфорт, рятує від нервових перевантажень.

Знервованість, відсутність побутових вигод, постійна роздратованість, грубість, сварки, чвари, піклування лише про власний комфорт, відсутність милосердя у членів молодої сім'ї призводять до негативного емоційно-психологічного мікроклімату. Такі життєві умови подружжя, а також дітей зумовлюють депресивні стани, емоційне перенапруження, дефіцит позитивних емоцій, стресові ситуації. До останніх можуть призводити невміння раціонально вирішувати матеріально-економічні та житлово-побутові проблеми, сексуальна дисгармонія, конфліктність, що прогресує на основі алкоголізму, аморальної поведінки, наявності у членів сім'ї таких якостей особистості, як ревнощі, надмірна образливість, егоїзм, небажання поступатись власними інтересами, зручностями заради ближнього.

Останнім часом у сім'ях, особливо молодих, спостерігається багато розлучень. В умовах соціально-психологічного стресу молодь по суті не підготовлена ні морально, ні матеріально до створення сім'ї, не бажає мати дітей. За статистичними даними, в Україні розпадається кожний другий-третій шлюб. Проте в окремих регіонах процес розлучень має свою специфіку.

Наприклад, у Житомирській області у 1-4 місяцях 2009 р. розпалося 80% шлюбів, на Кіровоградщині розпадається третина молодих сімей, які живуть разом до п'яти років; у Донецькій області за останні 2 роки зареєстровано 82298 шлюбів, а розпалося за цей період - 54193 [79]. Така ж картина спостерігається на Полтавщині та в інших регіонах України, причому цифри постійно зростають.

Крім того, стали поширеними деформовані шлюбно-сімейні процеси: молодь не хоче офіційно реєструвати шлюб, народжувати дітей, відкладаючи це до кращих часів [18]. Усі ці явища призводять до зростання кількості позашлюбних дітей серед дуже молодих матерів. їх в Україні народилося у 2013 р. 13,0% у містах і 12,8% - у селах. Отже, зростає кількість дітей народжених поза шлюбом, в тому числі у неповнолітніх матерів.

Збільшується кількість неповних сімей, діти у таких молодих сім'ях не мають належного матеріального забезпечення. Крім того, виховання дитини одним з батьків, переважно матір'ю, негативно відбивається на формуванні особистості як хлопчика, так і дівчинки.

У нормальній, благополучній молодій сім'ї всі проблеми, як правило, мають раціональні способи розв'язання, не зачіпаючи інтереси будь-кого з її членів: кожний має свої свободи, можливості задовольняти власні потреби [41].

Дезорганізація шлюбно-сімейних відносин призводить до зниження соціальної активності людини, позначається на її працездатності, погіршує стан психічного та фізичного здоров'я, негативно впливає на процес сімейного виховання, збільшує кількість дитячих захворювань, сприяє появі важко вихованості, формуванню ранньої девіантної поведінки, невротичних, психосоматичних розладів, збільшенню суїцидних вчинків.

Розпаданню шлюбів сприяють не тільки складні матеріально-економічні та житлово-побудові умови молодої сім'ї, а й медично-соціальна, соціально-психологічна і психолого-педагогічна непідготовленість молоді до сімейного життя, невміння раціонально розв'язувати сімейні проблеми і запобігати конфліктним ситуаціям, відсутність правових, юридичних, медичних, економічних, сексологічних, наркологічних і психолого-педагогічних знань, необхідних для молодого подружжя [4].

Виховна функція полягає у передачі дітям дорослими членами молодої сім'ї соціального досвіду. Правильне сімейне виховання розвиває здібності, здорові інтереси та потреби дитини, формує правильний світогляд, позитивне ставлення до праці, сприяє прищепленню гуманних моральних якостей, розумінню необхідності дотримуватися правових і моральних корм життя, поведінки, що сприяє розвитку фізичної досконалості дітей, зміцненню їхнього психічного здоров'я, виробленню навичок санітарно-гігієнічної культури. Ця функція - одна з найважливіших. її мета передати підростаючим поколінням у процесі входження в систему суспільних відносин соціального досвіду, знань, орієнтацій, норм І ролей, умінь і навичок, необхідних для моральної життєдіяльності. Успіх виховання залежить від виховного потенціалу молодої сім'ї, який у свою чергу залежить від її матеріальних І побутових умов, чисельності та структури молодої сім'ї, взаємостосунків, які складаються між всіма членами родини, особистого прикладу батьків, їх педагогічної культури, специфіки самого процесу сімейного виховання.

Соціальна ситуація, у якій перебуває сучасна молода сім'я, призводить до того, що, виховуючи дітей, батьки стикаються з цілим рядом проблем.

Зважаючи на те, що суспільством ставиться завдання посилити сімейне виховання, школа та соціальні служби мають допомагати молодим сім'ям у створенні нормальних психолого-педагогічних та емоційно-моральних умов для повноцінного виховання дітей, розвитку їхніх пізнавальних інтересів, фізичного удосконалення, нормального спілкування з батьками та іншими членами сім'ї, у набутті батьками умінь, необхідних для вирішення складних проблем сімейного виховання. Вимога сучасного суспільства поліпшити якість сімейного виховання та підвищити відповідальність батьків за виховання дітей часто стикається з проблемою матеріальної незабезпеченості молодої сім'ї, зосередженості батьків на пошуках коштів для того, щоб, насамперед, забезпечити їх нормальним харчуванням, одягом, тобто задовольнити фізичні потреби дитини. Внаслідок цього духовний розвиток дитини залишається часто поза увагою батьків, на нього не вистачає вже ні сил, ні часу.

Крім того, молода сім'я потребує допомоги і в питаннях спілкування з батьками, родичами, особливо з тими, з якими вона разом проживає. Внаслідок зростання кількості розлучень, нестабільності та деформації шлюбу соціальної допомоги потребують молоді сім'ї, які ке в змозі забезпечувати належний рівень сімейного виховання і в яких створюються передумови для негативного напрямку у формуванні особистості дитини. Це так звані неблагополучні молоді сім'ї, де батьки зловживають спиртним, ведуть аморальний спосіб життя; неповні сім'ї; молоді сім'ї, де між батьками, батьками й дітьми мають місце постійні конфлікти; молоді сім'ї з низьким морально-культурним рівнем батьків; зовні благополучні молоді сім'ї, тобто сім'ї, де за нормальних економічно-побутових умов і наявності обох батьків складаються несприятливі умови для виховання дітей внаслідок - педагогічної неосвіченості та низької педагогічної культури батьків, причому, педагогічні помилки батьків носять стабільний характер. Тому постає завдання про підготовку батьків до якісного виконання батьківських обов'язків.

Соціальної, педагогічної та психологічної допомоги потребують також молоді сім'ї групи ризику, до яких на даному етапі розвитку суспільства ми відносимо багатодітні молоді сім'ї, одиноких матерів, неповнолітніх матерів, молоді сім'ї з дітьми-інвалідами, батьками-інвалідами, малозабезпечені молоді сім'ї [21].

Рекреативна функція молодої сім'ї - це організація вільного часу та відпочинку молодої сім'ї. Рекреативна діяльність молодої сім'ї здійснюється в будні й вихідні дні, а також під час відпустки. Вона виконує роль збереження молодої сім'ї, як цілісної одиниці, зміцнює молоду сім'ю, закріплює кращі традиції, має велике значення у вихованні дітей, емоційному єднанні подружжя. Крім того, ця функція має значення для розвитку інтересів і потреб особистості, виконує культурну роль, формуючи, розвиваючи та виховуючи культурні, моральні й виховні цінності та норми. У стабільній сім'ї ця функція постійно трансформується й розвивається. У дезорганізованих молодих сім'ях ця функція по суті руйнується або виконується частково. Це спостерігається і в повсякденному житті, коли члени молодої сім'ї повертаються додому з роботи. У цей період вільний час сім'ї призначений для відновлення фізичних, моральних та емоційних сил, витрачених протягом трудового дня. Крім відновлення витрачених сил, людина мусить подбати про свій духовний та інтелектуальний розвиток. І дуже важливо, щоб це стосувалося кожного з членів подружжя і дітей. Під час відпустки майже весь час можна присвятити дозвіллю, що може найбільше сприяти розвитку особистості.

Проблема реалізації рекреативної функції молодої сім'ї полягає в тому, що зараз обмежені умови для раціонального проведення вільного часу. Адже фінансові проблеми, про що ми вже згадували, не дають можливості відвідувати кіно, театри, концерти, виставки, музеї, кафе і ресторани, реалізовувати свої потреби у відпочинку, оздоровлювати сім'ю в санаторії, будинках відпочинку, на морі, відправляти дітей у літній табір, мандрувати.

Найреальніший спосіб відпочинку - поїхати до батьків у село, родичів або знайомих. Отже, сім'я має дуже обмежені можливості для духовного розвитку своїх членів. Незадовільні житлові умови сучасної молодої сім'ї і вимушеність проводити своє дозвілля здебільшого вдома можуть призводити до роздратованості, негативного стереотипу поведінки в молодої сім'ї.

Із зробленого аналізу, всі функції між собою тісно пов'язані. Неможливість виконання сім'єю однієї функції веде за собою прорахунки у виконанні іншої функції. Тому для підтримки та розвитку нормальної життєдіяльності молодої сім'ї необхідна державна політика, яка має бути спрямована на постійне удосконалення умов для реалізації економічного та духовного потенціалу молодої сім'ї і має прагнути до того, щоб найменша кількість молодих сімей потребувала допомоги, пільг, безкоштовних послуг тощо. Для цього слід постійно стимулювати внутрішні резерви молодої сім'ї (економічні, демографічні, виховні, рекреативні), а також допомагати реалізувати їх.

Типологія молодої сім'ї перегукується з функціями і не маловажно взаємно зв'язується з ними. Тому, успішність соціальної роботи з молодою сім'єю забезпечується завдяки врахуванню типу молодої сім'ї. Адже кожна молода сім'я, яка належить до того чи іншого типу, має свої типові особливості, а значить потребує різних видів соціальної допомоги, застосування певних форм і методів роботи. Слід зазначити, що у науковій літературі типологія сімей достатньою мірою не розроблена, не визначені основні ознаки, які мають бути покладені в основу визначення типології сімей. Визначення типів сімей необхідне для практичної діяльності закладів освіти, соціальних служб для молоді.

Доцільне визначати типи сімей залежно від функцій, яку виконує молода сім'я. І у той же час слід зазначити, що якусь конкретну молоду сім'ю можна віднести до різних типів, залежно від того, під яким кутом зору вона розглядається. Отже, виходячи з основних функцій молодої сім'ї, можна назвати такі програми молодих сімей [6]:

1. Залежно від виконання матеріально-економічної функції:

- за рівнем матеріальної забезпеченості - бідні, малозабезпечені, забезпечені, багаті;

- за професійною приналежністю, освітнім рівнем, віком, ставленням, до релігії та за особливими умовами сімейного життя - сім'ї робітників, службовців, акторів, вчителів та ін.; студентські сім'ї; неповнолітніх; баптистів, мусульманів; моряків, космонавтів, висококваліфікованих спортсменів, геологів та ін.

2. Залежно від виконання житлово-побутової функції, за структурою молодої сім'ї та особливостей проживання:

- за складом сім'ї (структурою): неповні, прості нуклеарні (батьки і діти), складні (батьки, діти, дідусі, бабусі - у різних варіантах);

- великі (батьківська пара, декілька дітей зі своїми сім'ями - три і більше подружніх пар).

3. Залежно від виконання демографічної функції:

- за кількістю дітей в сім'ї: інфертильні (бездітні), однодітні, малодітні (2 дитини), багатодітні (3 і більше дітей до 16 років);

- за однорідністю соціального складу: однорідні (сім'я складається з представників однакових соціальних прошарків - робітничі сім'ї, сім'ї інтелігентів, сім'ї вчених і т.д.) їх налічують до 70 відсотків; різнорідні сім'ї (члени сім'ї мають різну освіту, професію. У таких сім'ях у їх членів загальних інтересів менше) за регіональними принципом (міські, сільські);

- за тривалістю подружнього життя - сім'ї молодожонів (до 1 року);

- сім'ї з тривалістю подружнього життя від 1 до 3 років; від 3 до 5 років; від 5 до 10 років; від 10 до 20 років; від 20 до 25 років; від 25 до 30 років; від 30 років і більше.

В зарубіжній літературі визначаються відповідно такі типи сімей: сім'я двокар'єрна (чоловік і жінка-професіонали); сім'я середнього класу, сім'ї кольорових (в США), міжнаціональні сім'ї, сім'ї безробітних, гомосексуалістів, емігрантів, національних меншин у зоні конфлікту та інші [26].

4.Залежно від виконання комунікативної функції:

- сім'ї за типом керівництва - гелітарні (рівноправні, демократичні);

- авторитарні (підпорядкування одного члена подружньої пари іншому);

- за типом юридичних взаємостосунків - побудовані на шлюбних стосунках; позашлюбні (співжиття без оформлення шлюбу); оформлені юридичне, але проживають окремо;

- за юридичними взаємостосунками батьків та дітей - чоловік і жінка живуть з різними дітьми; чоловік або жінка (чи обидва) мали дітей до вступу в шлюб, зведені діти; усиновлені діти; опікунські сім'ї;

- за якістю емоційно-психологічних взаємостосунків у сім'ї: гармонійні; конфліктні; емоційно неврівноважені; дезорганізовані (панує страх, культ сили);

- соціальне неблагополучні (мають негативні взаємостосунки з морально- правовими органами суспільства);

- сім'ї зі специфічними проблемами - сім'ї з психічними та фізичними захворюваннями; сім'ї правопорушників; сім'ї алкоголіків, наркоманів; сім'ї з захворюваннями на СНІД; сім'ї зі схильністю до суїциду; сім'ї інвалідів.

5. Залежно від виконання виховної функції:

- благополучні;

- неблагополучні (в тому числі, зовні благополучні);

- сім'ї групи ризику.

З точки зору соціальної роботи найбільшої уваги з боку соціальних служб потребують молоді сім'ї, яким потрібна соціально-психологічна, соціально - педагогічна допомога. До таких відносяться типи молодих сімей, залежно від виконання ними виховної функції. Це так звані неблагополучні сім'ї. До неблагополучних відносяться сім'ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості через ті чи інші причини. В результаті цього в таких молодих сім'ях об'єктивно чи суб'єктивно складаються несприятливі умови для виховання дитини. Ці сім'ї характеризуються певними негативними проявами [7]: о батьки зловживають спиртними напоями, наркомани, ведуть аморальний спосіб життя, вступають у конфлікт з морально - правовими нормами суспільства (тобто припускають різні види правопорушень);

-з низьким морально-культурним рівнем батьків;

- неповні сім'ї;

- зі стійкими конфліктами у взаємостосунках між батьками

- зовні благополучні молоді сім'ї, які допускають серйозні помилки, прорахунки у системі сімейного виховання внаслідок низької педагогічної культури та неосвіченості. Причому, такі помилки і прорахунки в системі сімейного виховання носять не ситуативний, а стійкий характер. Тобто в таких сім'ях постійно порушуються певні педагогічні вимоги.

До зовні благополучних можна віднести сім'ї, у яких:

- спілкування батьків з дітьми носить формальний характер;

- відсутня єдність вимог до дитини;

- безконтрольність з боку батьків за успішністю та поведінкою дитини або контроль носить однобічний характер;

- надмірна батьківська любов;

- надмірна суворість у вихованні, застосування фізичних покарань;

- має місце насильство стосовно до жінки, дитини;

- не враховуються у процесі сімейного виховання вікові та індивідуально-психологічні особливості особистості дитини.

Останнім часом стали звертати на себе увагу молоді сім'ї так званих "нових українців", які основну увагу зосереджують на власному бізнесі, а сімейне виховання у них зводиться до купівлі дітям дорогих іграшок, одягу, видачі значних сум грошей. їм не вистачає часу для збільшення духовного, морального впливу на дитину [64].

Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечами з дому, бродяжництвом та ін. Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, наркотично залежних.

Що ми розуміємо під сімейним благополуччям? Які молоді сім'ї ми відносимо до благополучних? Говорячи про сімейне благополуччя, В.О. Сухомлинський зазначав, що в такій молодій сім'ї батько і мати живуть у злагоді, між ними панують тонкі відносини у почуттях, взаємна повага, розуміння найтонших відтінків настрою один одного [66]. При таких взаємостосунках між батьками у дитини утверджується віра в людську красу, душевний спокій, рівновагу. І цю дитячу віру слід берегти.

Отже, благополучна молода сім'я міцна своїми внутрішніми зв'язками, високим рівнем координації. У такій сім'ї існують взаєморозуміння, взаємна повага, між усіма її членами, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів на більшість сфер духовного життя, врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань, психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта, чуйність, раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем, розуміння завдань сімейного виховання та ін. Таким чином, типологія сімей перегукується з функціями та доповнює їх.

Благополучна молода сім'я міцна своїми внутрішніми зв'язками, високим рівнем координації. У такій сім'ї існують взаєморозуміння, взаємна повага, між усіма її членами, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів на більшість сфер духовного життя, врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань, психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта, чуйність, раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем, розуміння завдань сімейного виховання та ін.

Та молода сім'я позитивно впливає на формування особистості дитини, яка допомагає дитині відчувати себе рівноправним членом сімейного колективу, де її люблять; вона має у сім'ї свої права і свої обов'язки; до її потреб ставляться з розумінням [67]. Така молода сім'я створює душевний комфорт, рятує від нервових переживань. Саме в таких сім'ях діти найбільше цінують поради і допомогу батьків, наслідують їх особистий приклад. У нормальній сімейній обстановці дитина виростає доброзичливою, гуманною, здібною до співчуття, спокійною, оптимістичною, добрим товаришем, з почуттям гумору, має тверді етичні правила. Отже, для нормального розвитку дитини потрібна щаслива, повноцінна сім'я, де щасливі між собою батьки, батьки і діти.

Одночасно молода сім'я задовольняє і найважливіші особистісні потреби, значення яких постійно зростає. Серед них потреба подружжя в довірливому спілкуванні, співпереживанні, співучасті. іншими словами, шлюб сьогодні набуває самостійного значення яке важливий інститут організації особистого та сімейного щастя. На зміну традиційним ролям прийшла гнучка, еластична кооперація стосунків і діяльності, заснована на спільності, цілей, потреб, поглядів, емоцій. Така діяльність стає не стільки ідеалом, але і реальністю для все більшої кількості молодих сімей та важливою характеристикою сімей нового типу [19].

Функціонування молодої сім'ї, як критичний показник такого стану виступає: катастрофічне погіршення матеріального благополуччя сім'ї, відсутність нормальних умов для її життєдіяльності, зниження народжуваності, динаміка розлучень, дисфункційний розвиток молодої сім'ї, які проявляються в підвищенні сімейної напруги, незадоволеності, подавлені почуттів, спів залежності. Ситуація, яка склалася в сфері шлюбу і сім'ї вимагає невідкладного втручання зі програм суспільства, політиків, бізнесменів, вчених. Аналіз проблем, тенденцій, механізмів функціонування молодої сім'ї дозволить розробити концепції і програми допомоги. Науковий підхід до вирішення завдань соціальної і демографічної політики заклечається у врахуванні об'єктивних процесів розвитку сім'ї і соціально-демографічних тенденцій, які дають можливість прогнозувати майбутнє інституту молодої сім'ї.

Результати наукових досліджень, досвід роботи в психологічній консультації з питань шлюбу і молодої сім'ї м. Миколаєві, самостійні дослідження дозволили виділити і описати сучасні тенденції у функціонуванні української сім'ї [13]:

- Все більшого розвитку набуває неповна і позашлюбна сім'я.

- Багато чоловіків і жінок свідомо не вступають у шлюб, а задоволення потреби в коханні пов'язують із пошуком сексуального партнера, а не створенням сім ї.

- Дошлюбна поведінка молоді характеризується активними сексуальними пробами на фоні недостатньої психологічно-сексуальної обізнаності.

- Зростає кількість молодих сімей (до 39%), основним мотивом вступу до шлюбів яких було "народження дитини". За нашими даними значна доля таких сімей (до 31%) розпадається протягом трьох років.

- Серед мотивів вступу в шлюб у молоді домінують раціональний і матеріальний розрахунок.

- В дошлюбній поведінці молодих людей спостерігається неадекватно-завищені вимоги до особистості партнера і до шлюбу в цілому (частіше у жінок), що веде до відмови від створення сім'ї і само актуалізації особистості в професійній діяльності.

- В установках на лідерство і керівництво в сім ї значна частина чоловіків (72%) віддають перевагу чоловіку, більша частина жінок орієнтована на демократичну сім'ю. Але в сімейному житті багато молодих жінок виявляють тенденцію до домінування і маніпуляції партнером, дітьми. Сучасні сім'ї і вступаючи в шлюб стійко орієнтовані на малодітну сім'ю.

- Більшість пар (з різним сімейним стажем) не схильні до співробітництва, пошуку шляхів стабілізації відносин, у них не сформовані соціально - психологічні уміння вирішувати міжособистісні проблеми. Все це формує установку на розлучення як засіб вирішення конфліктів і напруги.

- Протилежність мотивів, цілей, функціонально-рольових позицій, особистісних характеристик молодого подружжя все більше ускладнює адаптації до шлюбу, зменшує гнучкість і толерантність партнерів, скорочує тривалість адаптивного періоду молодої сім'ї, наближає їх до розлучення.

- "Хвороба сім'ї понижує її психотерапевтичну функцію і здатність самостійно долати труднощі і переборювати кризові періоди.

- Сучасна сім'я характеризується дезінтегрованістю і незахищеністю її членів перед зовнішніми факторами.

- Аналізуючи якісні показники сімей, відмічено, що середню сучасну сім'ю відрізняє: закритість, консервативність, дисгармонійність, корпоративність у відносинах.

- Відстежується зростання кількості розлучень людей похилого віку.

- Збільшується кількість жінок незадоволених сексуальними відносинами з чоловіком.

- Збільшились скарги подружжя на сексуальні дисфункції, які детерміновані психологічними факторами.

- Погіршуються батьківсько-дитячі відносини. Відомий американський дослідник Д. Брадсков вважає, що джерелом кризи молодої сім'ї виступають батьківські норми, які, не дивлячись на розвиток суспільства, залишаються незмінними вже протягом 150 років [26].

- Нормам, які укорінились, характерні авторитарна, домінантна поведінка батьків, подавлення дитячих потреб, заборона прояву емоцій і почуттів, використання дітей для задоволення своїх незадоволених потреб, що в комплексі формує спів залежну поведінку і веде до дисфункційного розвитку особистості.

- Значна частина молоді орієнтована на повторний шлюб і позашлюбні різки (у випадку, якщо шлюб невдалий).

- До сімей, які включені в "групу ризику " можна віднести:

По стажу шлюбу - молоду сім ю.

По віку подружжя - 17-25-річні.

Різниця в віці подружжя - 10-20 років.

Шлюби заключні по "вагітності нареченої".

Сім'ї військовослужбовців, бізнесменів, безробітних.

- На фоні описаних тенденцій відбувається зниження цінності сім'ї, її значення для особистості.

- В умовах економічної нестабільності, зниження матеріального достатку сім'ї, подружжя вимушене шукати інші форми заробітку (бізнес, індивідуально-торгівельна діяльність), що вносять зміни в життєві плани сім'ї і її функціонально-рольову структуру.

- Неузгодженість функцій і ролей збільшує незадоволеність шлюбом.

Встановлено, що багато з молодого, середнього і літнього подружжя незадоволені життям (біля 63%). 48% опитаних мають позашлюбні зв'язки, які їх влаштовують.

Як показує аналіз, психологічні дослідження молодої сім'ї ведуться у таких площинах [12]:

1. Батьки - діти: різні аспекти сімейного виховання (зокрема сучасні тенденції у сімейному вихованні, позиції батьків, тендерні стереотипи у сімейному вихованні), взаємовплив між поколіннями. Доволі поширеними є дослідження, які розглядають вплив молодої сім'ї на становлення тих чи тих особливостей, властивостей дитини. Так, окремі дослідження свідчать про те, що причини дитячої злочинності, девіантної або залежної поведінки, інших негараздів значною мірою зумовлені несприятливою сімейною ситуацією асоціальним способом життя батьків, бездоглядністю дитини, наявністю конфліктів або сімейного насильства, емоційним неприйняттям дитини, фрустрацією її базових потреб.

2. Стосунки між шлюбними партнерами, їх розвиток на різних етапах подружнього життя та вплив на загальну сімейну динаміку: адаптація шлюбних партнерів у молодій сім'ї, подружні конфлікти, кризові періоди та ресурси молодої сім'ї у їх подоланні, розвиток стосунків між членами подружжя, дослідження нетипових сімей (порівняння громадянського шлюбу з традиційним, різновікові шлюби, проблемні сім'ї тощо).

3. Сім'я, як цілісна система: порушення поведінки, нахилів дітей, психологічні, психосоматичні проблеми когось із членів молодої сім'ї, як функція внутрішньо сімейної взаємодії. В межах цього напрямку активно розробляється методологія практичної допомоги молодим сім'ї, досліджується ефективність різних підходів, технік психологічно - корекційної роботи.

4. Сім'я, як соціальний інститут: функції ретрансляції соціальних цінностей, настанов, передача соціокультурного досвіду, етнопсихологічні особливості сімей. Цей напрямок охоплює більшою мірою філософські, культурологічні, соціально-психологічні аспекти.

5. Сучасні трансформації інституту молодої сім'ї: статево рольова демократизація (в основному, за рахунок розширення статево рольового репертуару жінок), поступовий перехід від патріархату до біархату, зміна домінуючих функцій сім'ї. Менше представлені дослідження молодих сімей у контексті соціального розшарування суспільства та його впливу на структуру сім'ї, її функції.

Отже, трансформації інституту молодої сім'ї, є ознакою, сучасного етапу суспільного розвитку. За даними Т.В. Буленко, найпоширенішими тенденціями розвитку сучасної молодої сім'ї в Україні є наступні [21]:

- порушення механізму адаптації молодої сім'ї до динамічних процесів у суспільстві;

- послаблення захисної функції молодої сім'ї (як матеріальної, так і психологічної);

- структурно-функціональна трансформація молодої сім'ї за невизначеності або дошлюбних очікувань, завищених вимог до партнера;

- нестабільність життєвих планів в умовах економічної нестабільності.

Отже, сучасна сім'я характеризується значними структурними та змістовими трансформаціями, що спричиняють зміну її функціонування як системи. Глибоке вивчення цих трансформацій та їх наслідків є одним Із перспективних, мало розроблених напрямків психологічних досліджень молодої сім'ї. Важливими характеристиками молодої сім'ї є її функції, структура та динаміка. Життєдіяльність сім'ї безпосередньо пов'язана із задоволенням певних потреб її членів, які й зумовлюють різні функції сім'ї.

Виховна функція молодої сім'ї полягає в тому, що задовольняються індивідуальні потреби в батьківстві та материнстві. Господарчо-побутова функція сім'ї полягає в задоволенні матеріальних потреб членів молодої сім'ї, сприяє збереженню їх здоров'я.

Емоційна функція припускає задоволеність потреби в симпатії, визнанні, повазі, емоційній підтримці, психологічному захисті. Функція духовного (культурного) спілкування - задоволення потреб у спільному проведенні вільного часу, взаємному духовному збагаченні. Функція первинного соціального контролю - забезпечення виконання соціальних корм членами молодої сім'ї, особливо тих, хто внаслідок різних обставин (вік, хвороба) не володіє достатньою здатністю самостійно визначати власну поведінку в повній відповідності до соціальних норм. Сексуально-еротична функція - задоволення сексуально-еротичних потреб подружжя.

З плином часу відбуваються зміни у функціях молодої сім'ї: одні втрачаються, інші з'являються відповідно до нових соціальних умов та правил. У сучасній сім'ї порівняно з попередніми поколіннями якісно змінилася функція первинного соціального контролю [69]. Підвищився рівень терпимості до порушення норм поведінки в межах шлюбно-сімейних відносин (до подружніх зрад, народження позашлюбних дітей тощо). Розлучення перестає розглядатись як аномалія подружніх взаємин. Якісних змін зазнали й інші функції молодої сім'ї - виховна, емоційна, що потребує окремих досліджень.

Структура молодої сім'ї - це склад сім'ї та сукупність взаємин. З точки зору структури, можна виокремити сім'ї, де керівництво зосереджено в руках одного її члена, та сім'ї, де помітна участь всіх членів сім'ї в управлінні [3]. У першому випадку говорять про авторитарну систему взаємин, в другому - про демократичну. Яким чином той чи інший характер взаємин впливає на функціонування всієї системи, на задоволення потреб кожного її члена? Який вплив різні системи мають на становлення особистості дитини? Постановка цих питань у психологічних дослідженнях може дати цікавий матеріал для розв'язання проблем сімейних конфліктів, проблем спілкування з дитиною.

Також цікавим і перспективним, на нашу думку, є напрямок досліджень етнокультурних та етнопсихологічних особливостей української родини, простеження етногенези цих особливостей.

Так, серед особливостей східнослов'янської родини, багато з яких є типовими і для українських молодих сімей, дослідники виокремлюють зокрема наступні [24]:

- родина, як правило, є не нуклеарною, а трьох поколінною;

- матеріальна і моральна залежність членів родини одне від одного дуже велика;

- межі сімейної системи мають деякі особливості; як правило, вони неадекватні вимогам оптимальної організації;

- часто усе вказане вище призводить до явища злитості, сплутаності сімейних ролей, невиразного поділу функцій, необхідності увесь час домовлятися і неможливості домовитися надовго, заміщення, коли кожний у родині може функціонально бути кожним і одночасно ніким.

Виходячи із теоретичних і експериментальних даних, нами були виділені критерії, за допомогою яких ми визначали задоволеність шлюбом [27]:

а) якість подружніх відносин (рівень емоційних відносин в сім'ї, інтенсивність і зміст спілкування в шлюбі, відпочинок молодої сім ї);

б) орієнтація на спільну діяльність в молодої сім'ї. Участь подружжя в домашніх справах;

в) відношення до грошей, матеріальне забезпечення молодої сім ї;

г) значимість дітей в житті людини, багатодітність молодої сім'ї, ступінь участі у вихованні дітей;

д) значимість сексуальних відносин;

е) рівень бар'єру перед руйнуванням шлюбу, лояльність по відношенню до розлучення;

ж) наявність чи відсутність альтернативи шлюбу.

Причини конфліктів у молодих сім'ях описані багатьма авторами і є дуже різноманітними. Спробуємо систематизувати їх, спираючись на працю В.А. Семиченко, яка виокремлює такі головні причини сімейних конфліктів [64]:

- одностороннє або взаємне розчарування подружжя одне в одному, взаємне охолодження і відчуження, негативне сприйняття дій партнера;

- о маніпулювання з метою домогтися однозначного домінування, підкорити собі партнера, перехопити ініціативу у змаганні за лідерство;

- перенесення на партнера роздратування, нагромадженого в іншій сфері життя;

- відмінності в системі домінуючих (життєво важливих) потреб подружжя В.А. Сисенко, вивчаючи конфлікти в молодих сім'ях, дійшов висновку, що вони базуються на [65]:

· незадоволенні сексуальних потреб;

· незадоволенні потреби у цінності та значущості власного "Я" (неповага почуття власної гідності партнера, образи, постійна критика);

· незадоволеності потреби одного чи обох членів подружжя у позитивних емоціях; о пристрасті одного з подружжя до алкогольних напоїв, азартних ігор, які призводять до великих витрат грошей;

· фінансових розбіжностях членів подружжя; незадоволеності потреби у взаємодопомозі, взаємно підтримці.

С.В. Ковальов, вивчаючи подружні взаємини у молодих сім'ях, як одну з головних причини подружніх конфліктів виокремив невідповідність реальних та ідеальних уявлень про свого партнера [45]. Ю.Є. Альошина та І.Ю. Борисов послуговуються у своєму дослідженні таким поняттям, як "статево-рольова диференціація", що є комплексним показником, який враховує як реальний розподіл ролей у сім'ї, так і ставлення до нього кожного з подружжя [3].

Отже, процес формування, становлення і розвитку сучасної молодої сім'ї проходить у складних і суперечливих умовах. Вони характеризуються досить різкою зміною суспільних відносин, економічної функції молодої сім'ї, її відношенням до засобів виробництв

1.2 Оцінка сучасної теорії дослідження по труднощах соціології

Багато науковців, соціологів висувають своє значення та політику терміну "сім'я". Ми з вами розглянемо деякі припущення чи визначення цього поняття.

Отже, Л. А. Карцева дає таке поняття, що молода сім'я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей [46]. Обозова А.Н. пояснює це поняття наступним чином [55]. Сім'я - це об'єднання людей, зв'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, об'єднання, що ґрунтується на шлюбі або кровній спорідненості.

Молода сім'я є одним із головних Інститутів у соціальній структурі суспільства, а шлюбно-сімейний склад населення - соціально-демографічною "базою" людського розвитку. Сім'я - це першоджерело пізнання і формування культури поведінки, беззаперечне утвердження великого досвіду попередніх поколінь, а звідси - толерантного ставлення один до одного, шлях кожної особистості до самореалізації. Молода сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Молода сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом І таких, що не суперечать моральним засадам суспільства [77].

Молода сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук - історії, економіки, юриспруденції, психології, педагогіки, демографії, етнографії, соціології тощо. Кожна з них вивчає специфічні сторони функціонування і розвитку молодої сім'ї під власним кутом зору і відповідно до свого предмету і методу. Соціологія сім'ї ставить перед собою завдання інтеграції досягнень різних наукових галузей і носить міждисциплінарний характер. Специфіка молодої сім'ї в соціології полягає в тому, що сім'я одночасно виступає у двох іпостасях: вона є малою контактною соціальною групою, певною формою взаємодії людей, з одного боку, і особливим соціальним інститутом, якій регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм і організаційних форм, - з іншого.

...