Соціальний захист та підтримка сучасної молодої сім'ї в Україні

Зокрема Законом передбачені такі пільги:

1. 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 квадратний метр загальної площі житла на кожного члена сім'ї, який постійно проживає в житловому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 квадратних метрів на сім'ю);

2. 50-відсоткова знижка плати за користування послугами і газопостачання. Електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством.

Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 квадратний метр опалюваної площі на кожного члена сім'ї, який постійно проживає в житловому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 квадратних метрів на сім'ю:

§ 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, в межах норм, визначених законодавством, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

§ позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50-відсотків від затверджених тарифів.

Дітям з багатодітних сімей надаватимуться такі пільги: безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі в межах районів, в межах областей та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.

2.3 Вектори та зміст соціальної роботи з молодими сім'ями

Одним з основних об'єктів соціальної роботи виступають молода сім'я та сім'ї, які мають проблеми у сімейному вихованні, сім'ї, які за особливостями своєї життєдіяльності потребують соціальної підтримки, допомоги, реабілітації. Це неблагополучні, багатодітні, студентські сім'ї, сім'ї мігрантів та біженців, сім'ї з дітьми і батьками-інвалідами, сім'ї з нестандартною дитиною, бідні й малозабезпечені сім'ї, сім'ї одиноких та неповнолітніх матерів та ін. Соціальна робота з молодими сім'ями полягає у забезпеченні соціальної профілактики сімейного неблагополуччя; здійсненні системи заходів, спрямованих на запобігання аморальній, протиправній поведінці дітей та молоді; наданні соціальної допомоги та послуг з метою реалізації програми роботи з молодою сім'єю; наданні допомоги батькам у розв'язанні складних питань сімейного виховання; здійсненні соціальних послуг, здійсненні соціальної реабілітації.

Соціальна робота з молодою сім'єю - це система взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім'ї, спрямована на поліпшення матеріально-побутових умов життєдіяльності молодої сім'ї, розширення її можливостей у здійсненні прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального н духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу [70].

Мета соціальної роботи з молодою сім'єю - це соціальна профілактика, соціальна допомога, соціальний патронаж, соціальна реабілітація, надання їй соціально-психологічної, психолого-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, інформативно-консультативної, психотерапевтичної допомоги та підтримки з метою вдосконалення її життєдіяльності.

Завдання соціальних служб для молоді у роботі з молодою сім'єю - надання конкретної індивідуальної допомоги сім'ї й молоді, яка збирається укласти шлюб, з метою раціональної організації внутрішнього та поза сімейного спілкування, планування молодої сім'ї, життєдіяльності та відпочинку, спілкування сім'ї з оточуючим середовищем, навчання раціонального розв'язання та подолання складних сімейних колізій, виховання дітей, а також профілактична робота з запобігання розлучень та ін.

Одним з важливих принципів роботи з молодою сім'єю є принцип самозабезпечення сім'ї, тобто надання їй соціальної допомоги з метою пошуку і стимуляції її внутрішніх резервів, які допоможуть сім'ї вирішити власні проблеми [77].

Соціальна робота з молодою сім'єю спрямовується на всю сім'ю в цілому, а також на окремих її членів (дітей, батьків, подружню пару, інших членів родини). У процесі такої роботи вирішується питання раціональної організації внутрісімейного спілкування, нормалізації життєдіяльності і відпочинку сім'ї та окремих її членів, спілкування з оточуючим середовищем, допомога надається у раціональному розв'язанні складних сімейних колізій, конфліктів, знімаються стреси.

Соціальна профілактична робота з молодою сім'єю полягає у реалізації системи соціально-психологічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополуччя, конфліктів, розлучень, стресових станів; у формуванні відповідального батьківства, збереженні репродуктивного здоров'я молоді; в організації роботи щодо запобігання помилок, розрахунків у системі сімейного виховання.

Соціальна допомога має на меті надання різноманітних соціальних послуг сім'ї в умовах конкретного суспільства, конкретної ситуації. Ці послуги сприятимуть формуванню у сім'ї нормальної життєдіяльності. Соціальні послуги можуть мати інформаційний, консультативний характер, метою їх є надання психолого-педагогічної, правової, соціально-медичної, матеріальної підтримки сім'ям. Завдання полягає у тому, щоб допомогти сім'ї в цілому, і кожному з її членів справитися з повсякденними життєвими труднощами, проблемами. Тобто кожна людина і сім'я в цілому мусить продіагностувати проблеми, які з'явилися, і самостійно вирішити їх. У разі потреби здійснюється їх корекція [40].

Соціальний працівник виступає посередником між молодою сім'єю, державою, громадськими організаціями та законодавчими органами. Соціальні послуги спрямовані на допомогу у створенні й поліпшенні умов життєдіяльності сім'ї, можливостей її самореалізації, на захист її прав та інтересів. Це, насамперед, роз'яснення про пільги, що надаються молодим сім'ям, жінкам, одиноким, неповнолітнім матерям, дітям з неблагополучних сімей і сімей групи ризику, їх батькам, формування їхньої правосвідомості, відповідального ставлення батьків до батьківських обов'язків, надання різних видів соціальних послуг дітям і сім'ям - жертвам екологічних, технологічних, політичних катастроф, які опинилися в екстремальній ситуації, а також молоді, яка збирається взяти шлюб. Молодій сім'ї, неповнолітнім та молоді має бути гарантованим надання різного роду інформативних консультацій.

Соціальної допомоги потребують також молодої сім'ї, які мають проблеми у вихованні дитини з будь-яких причин, проблеми у внутрішньо сімейних взаємовідносинах або у стосунках із суспільством, в організації життєдіяльності сім'ї, а також молоді сім'ї соціального ризику з несприятливими умовами існування. Такі сім'ї потребують різних видів допомоги: з питань планування молодої сім'ї, виховання та догляду за дітьми, адаптації до зміни зовнішніх умов, розробки індивідуальних сімейних стратегій, підготовки молоді до вступу в шлюб, організації вільного часу молодої сім'ї, налагодження сімейного побуту й господарства, удосконалення взаємостосунків у сім'ї тощо.

Соціальний патронаж - один з напрямів соціальної роботи, спрямований не постійне супроводження сімей, які потребують систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності соціальне незахищених сімей (малозабезпечених, багатодітних, з дітьми-інвалідами та ін.).

Соціальна реабілітація спрямована на надання допомоги молодій сім'ї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сім'ї, які з'являються внаслідок таких захворювань, майнових витрат, конфліктних взаємостосунків, нервово-психічних захворювань, а також допомоги тим, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності. Крім того, соціальна реабілітація передбачає надання допомоги сім'ям, члени яких мають стійку алкогольну чи наркотичну залежність, повернулися з місць позбавлення волі тощо[43].

Робота з соціальної реабілітації проводиться як з кожним членом молодої сім'ї індивідуально, так і з усією сім'єю та її родичами. Основна мета такої роботи - виведення членів сім'ї зі стресового стану, надання соціально-медичної, соціально-правової допомоги, відновлення честі, гідності, права і свободи членів сім'ї.

Так наприклад, Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблена і впроваджена програма роботи з молодою сім'єю. Завдання цієї програми - практичне розв'язання питань стабілізації молодої сім'ї, підготовка молоді до шлюбу, профілактика сімейної дисгармонії, сімейного неблагополуччя, підготовка молодих батьків до виконання батьківських обов'язків і реалізація рекреативних потреб сучасної молодої сім'ї. Мається на увазі надання конкретної індивідуальної методичної допомоги різним типам молодих сімей і тим людям, хто збирається одружуватись або щойно одружився; тим, хто тривалий час одружені й мають проблеми у взаємостосунках; молодим батькам, які збираються мати дитину або вже мають новонароджену дитину; батькам у вихованні дітей різних вікових груп та ін.

Ця програма пропонує систему роботи соціальних служб для молоді -з молодою сім'єю:

1) підготовку молоді до сімейного життя;

2) роботу з молодими сім'ями у плані стабілізації сімейних стосунків;

3) допомогу батькам щодо розв'язання різноманітних проблем сімейного виховання;

4) соціальну реабілітацію у роботі з молодою сім'єю. Розроблена система роботи з молодою сім'єю має на меті сприяти удосконаленню соціальної роботи за цими напрямами.

Підготовка молоді до сімейного життя передбачає формування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічних, юридичних, економічних, медичних знань з питань становлення особистості, формування статево-рольової ідентифікації, розвитку комунікативних навичок, корекції особистих проблем, духовного виховання, створення власного іміджу, оволодіння знаннями медико-соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я молоді, профілактики вагітності, народження здорових дітей, розвитку сімейних традицій тощо.

Ця робота проводиться серед учнів шкіл, шкіл-інтернатів, ПТУ, ліцеїв, коледжів, вузів, у робітничих та студентських гуртожитках, а також з молодими парами, які подали заяву до ЗАГСу. До роботи залучаються спеціалісти: соціальні педагоги, психологи, юристи, економісти, наркологи, гінекологи, венерологи, сексологи, психотерапевти, спеціалісти з планування сім'ї тощо.

Форми та структури організації роботи: мобільні курси, навчально-консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультації, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, шоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.

Робота з молодими сім'ями по стабілізації сімейних стосунків - це, насамперед, діяльність центрів по удосконаленню взаємостосунків у сім'ї, профілактиці дисгармонії сімейних відносин, подружніх конфліктів, реалізація програми планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я членів сім'ї, формування здорового способу життя сім'ї, організація її вільного часу, допомога в організації сімейного господарювання та побуту, створення іміджу кожної сім'ї, ознайомлення з юридично-правовими аспектами шлюбно-сімейних стосунків, надання соціальної допомоги, організація соціального патронажу різних за типами неблагополучних сімей, проведення благодійних акцій та допомога малозабезпеченим, багатодітним сім'ям тощо [68].

Основні шляхи вирішення проблем у цьому напрямі: створення консультативних пунктів, кабінетів, консультативних служб, у тому числі виїзних для роботи з сільською сім'єю, діяльність центрів "Родинний дім" тощо. Але найбільш поширеною і ефективною стала робота клубів молодої сім'ї, які приваблюють молодих людей своєю демократичністю, доброзичливими взаємостосунками з клієнтами, розвитком ініціативи членів клубу, їх творчого підходу до роботи з різними категоріями сімей. При центрах Соціальної Служби для Молоді України працює понад 250 таких клубів.

Однією з ефективних форм роботи з молодими сім'ями стали культурно-масові розважальні, конкурсні форми роботи. Це не лише найбільш раціональна на даному етапі форма організації дозвілля молодих сімей, а й пропаганда кращих сімейних традицій українського народу, звичаїв, обрядів, пошук сімейних талантів, розвиток пізнавальних інтересів членів сім'ї, творчої ініціативи, обмін досвідом у сімейному вихованні, зміцнення взаємостосунків у сім'ї, відродження родинно-побутової культури українського народу тощо.

Масово-розважальні заходи, сімейні свята найчастіше провадяться за такими формами: Тиждень планування сім'ї, День матері, календарні, православні, релігійні свята, обряди. Вони відзначаються як щорічні обласні конкурси молодих сімей, конкурси, вечори студентських сімей, свята молодих сімей, конкурси сімейних ерудитів, на краще сімейне подвір'я, виставки дитячих творів, малюнків про сім'ю, фестиваль сімейних творчих колективів, сімейні спортивні свята, сімейні ігри, фотовиставки, спортивні змагання "Я і моя сім'я" та ін.

Допомога батькам у розв'язанні різноманітних проблем сімейного виховання полягає у наданні їм допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки: підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, вирішення складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, вирішення юридичних проблем цих стосунків.

Соціальної допомоги потребують також неповнолітні та одинокі матері, благополучні сім'ї, сім'ї з дітьми-інвалідами, прийомними, усиновленими дітьми, вихователі дитячих будинків сімейного типу; сім'ї, в яких виховуються проблемні діти, а також обдаровані; сім'ї з нестандартними дітьми, де дитина зазнала різного виду насильства (фізичного, психічного, сексуального) та інше.

В процесі такої роботи надається також соціальна, психолого-педагогічна допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань організації їх взаємостосунків з батьками, класним колективом, вивчення особливостей окремих класних колективів та дітей, робота з окремими категоріями сімей та дітьми з таких сімей.

Реалізація центрами соціальних служб для молоді цих проблем здійснюється завдяки створенню школи молодої матері, школи батьківської підтримки, телефону довіри, консультативних пунктів при школах, ПТУ, соціальних служб для батьків, соціально-медичних курсів для молодих жінок, клубів молодих батьків та інше. Основні форми роботи: семінари, конференції, "круглі столи", індивідуальні консультації, тренінги, вивчення педагогічних ситуацій, педагогічні бліц-турніри, сімейні посилки, психодрама, трантактний аналіз, кінолекторії тощо [82].

Питання сімейної психотерапії є найбільш складним у реалізації в діяльності соціальних педагогів. Робота у цьому напрямі передбачає соціальну реабілітацію-сімей з дисгармонією у сімейних взаємостосунках, наявністю конфліктних ситуацій, де члени сім'ї зловживають алкоголем, наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабільності сім'ї. Існують молоді сім'ї, які потребують соціально-психологічної допомоги внаслідок тимчасових або затяжних труднощів (серйозні тривалі захворювання членів сім'ї, майнові втрати, нервово-психічні захворювання, різні акцентуації в характерах подружньої пари та інше.). Подружня психотерапія має в основному індивідуальний характер і зорієнтована лише на одну подружню пару та її проблеми, допомагає досягти гармонії у взаємостосунках та врегулюванні подружніх взаємин даної сім'ї.

Основні структури, що застосовуються, - це консультаційні пункти, кабінети екстреної психологічної допомоги, телефон довіри, тренінгові центри. І саме завдяки їх функціонуванню проводяться тестування, анкетування, психоемоційні тренінги, бесіди-консультації та ін.

Така робота передбачає допомогти людям знайти душевну рівновагу, почуття безпеки, навчити їх долати стресові ситуації, труднощі, поважати і розуміти себе та близьких людей.

Чималу допомогу у цьому плані молодій сім'ї надається завдяки друку матеріалів у місцевій пресі, рекламуванню роботи, тематичних передач по телебаченню. Отже, діяльність соціальних педагогів щодо надання допомоги молоді та реалізація такого напряму роботи, як соціальна підтримка молодої сім'ї, спирається на розроблену програму, в якій закладено основний зміст, форми і методи роботи. Звичайно, програма є досить динамічною, постійно удосконалюється, враховуючи інноваційні технології, які виробляються у процесі її реалізації.

Висновок до розділу 2

Таким чином, розвитком економіки, стабілізацією грошової, кредитно, фіскальної, валютної сфери в Україні відбувається становлення і розвиток соціальної політики держави. Разам з трансформацією економіки відбувається створення системи соціального захисту населення з метою компенсації негативних проявів ринкової економіки. За роки незалежності розроблено і впроваджено в дію політику соціального захисту, страхування та забезпечення населення. Створено необхідні умови для нормального її функціонування, для постійного доповнення і вдосконалення.

Але разам з цим в соціальній сфері виявляються риси її недосконалості та невідповідності сучасним потребам людей ( це стосується співвідношення між мінімальною заробітною платою, розміром пенсій, стипендій та прожитковим мінімумом). Тому перед державою стоять першочергові завдання переходу від надання пільг та дотацій до адресної грошової допомоги, створення умов для досягнення розмірів середньої заробітної плати до розмірів прожиткового мінімуму, розширення мережі недержавних пенсійних фондів поряд з основним державним, проведення зваженої політики у сфері регулювання оплати праці, ринку праці та всієї сфери соціального забезпечення.

Розділ 3. Поліпшення напрямків соціального захисту та соціологічний аналіз сучасної молодої сім'ї в місті Очаків

3.1 Діяльність державних служб по соціальному захисту молодих сімей в Україні

Проведений аналіз всього комплексу чинних нормативно-правових актів щодо соціального захисту та соціального забезпечення, показує, що домінуючими формами соціального захисту на сьогодні в Україні є соціальні виплати та соціальні пільги, а соціальне забезпечення поширюється лише на незначну групу найбільш соціально незахищених категорій громадян. Соціальні ж послуги є порівняно новою формою соціального захисту та недостатньо розроблені для окремих груп найбільш соціально незахищених категорій громадян.

Отже, в основу чинного бюджетного законодавства закладена концепція, яка передбачає, що соціальні послуги найбільш соціально незахищеним категоріям громадян чи громадянам, які опинилися в складних життєвих обставинах, надаються у бюджетних установах і фінансуються за статтями видатків "Соціальний захист та соціальне забезпечення.

Серйозною проблемою формування та розвитку ринку соціальних послуг є те, що в чинному законодавстві відсутні механізми визначення собівартості соціальних послуг, що перешкоджає підвищенню прозорості бюджетного фінансування в сфері соціального захисту та соціального забезпечення. соціальний захист молодий сім'я

Єдиним між бюджетним механізмом, який визначає тариф на соціальні послуги є постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2005 року №268 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги ", відповідно до якої тариф на платну соціальну послугу обчислюється з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість.

До собівартості платної соціальної послуги включаються:

1) прямі матеріальні витрати;

2) загально виробничі витрати;

3) прямі витрати на оплату праці;

4) інші витрати.

Перелік статей для обрахування собівартості платної соціальної послуги визначається державними та комунальними підприємствами, установами і закладами соціального обслуговування, іншими суб'єктами, які надають платні соціальні послуги.

Адміністративні витрати включаються до тарифу на платну соціальну послугу в розмірі не більш як 15% витрат на оплату праці, визначених за нормами обслуговування для надання цієї послуги працівником (працівниками).

Прямі матеріальні витати визначаються на підставі відповідних показників, які випливають з державних соціальних стандартів і нормативів. Якщо нормативи не затверджено, застосовуються фактичні розрахункові показники.

Водночас, при складанні державного та місцевих бюджетів за основу беруться, перш за все, встановлені державою соціальні стандарти та нормативи, розраховані на одного споживача послуг. В свою чергу, місцеві бюджети розраховуються, виходячи з кількості споживачів соціальних послуг, що знаходяться у бюджетних установах на відповідній території. Отже, кошти з державного бюджету, спрямовуються на утримання бюджетних установ. Не враховується можливість отримання гарантованих державою чи визначених органами місцевого самоврядування соціальних послуг поза бюджетною установою (інтернатом, дитячим будинком, притулком тощо).

Таким чином, більшість бюджетних коштів, передбачених на соціальний захист та соціальне забезпечення, неможливо спрямувати для надання соціальних послуг неурядовими організаціями чи іншими недержавними суб'єктами, що падають соціальні послуги, оскільки не існує механізму розрахунку собівартості соціальних послуг, який, згідно з чинним бюджетним законодавством, можливо було б використати для розрахунку видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення. Гроші спрямовуються безпосередньо на фінансування бюджетних установ та територіальних центрів соціального обслуговування.

Складна соціально-економічна ситуація в українському суспільстві безпосередньо впливає на один із найбільш важливих його елементів - сім'ю. На сьогодні найбільш соціально вразливими є сім'ї з дітьми, переселені з тимчасово окупованих територій та районів проведення АТО, сім'ї військовослужбовців, загиблих і поранених учасників АТО. Протягом 2014 року центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою запобігання потраплянню сімей у категорію тих, що перебувають у складних життєвих обставинах, забезпечено надання послуг різного соціального спрямування різним категоріям сімей зокрема: сім'ям військовослужбовців: 82 сім'ї отримали соціальні послуги інформаційного характеру, первинну психологічну підтримку, з яких 3 сім'ї були охоплені соціальним супроводом відповідних ЦСССДМ; сім'ям загиблих учасників АТО: 6 сім'ям надано первинну психологічну підтримку, рекомендації щодо виховання дитини, подальшого планування життя; сім'ям та пораненим учасникам АТО: 5 сім'ям, з яких 1 сім'я перебувала під соціальним супроводом, надано сприяння у працевлаштуванні та інформаційні послуги; сім'ям з дітьми, переселеним з тимчасово окупованих територій та районів проведення АТО: 953 сім'ям, з яких 45 сімей перебували під соціальним супроводом, надавалися послуги різного соціального спрямування, в тому числі сприяння щодо забезпечення речами першої необхідності, працевлаштування, тощо. Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді області надають допомогу відповідно до запиту громадян, забезпечують надання консультацій, інформаційних, соціальних-педагогічних та юридичних послуг, перенаправлення громадян до інших установ та організацій. Сучасною відзнакою розвитку інтегрованої соціальної роботи є надання комплексу соціальних послуг в закладах соціального обслуговування.

Станом на 2015 рік в Україні створено 73 заклади соціального обслуговування, які на безоплатній основі надають соціальні послуги та забезпечують соціальну підтримку сімей, дітей та молоді, які опинилися у складних життєвих обставина, в тому числі:

· 22 центри соціально-психологічної допомоги - цілодобові стаціонари (одночасно можуть перебувати 390 осіб) в Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях, мм. Києві та Севастополі;

· 19 соціальних гуртожитків (одночасно можуть перебувати 540 осіб) в, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській областях;

· 15 соціальних центрів матері та дитини (одночасно можуть перебувати 180 осіб) в Вінницькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій Чернігівській областях та м. Севастополь;

· 9 центрів соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями у Вінницькій та Одеській областях (на 135 місць);

· 7 центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді в Миколаївській, Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Харківській областях та м. Києві (на 140 місць).

Незважаючи на розгалужену розвинуту мережу центрів та установ, які надають соціальні послуги, як показує СВОТ аналіз, перелік напрямків роботи мережі центрів охоплює майже всі категорії дітей, молоді та сімей, що унеможливлює ефективну роботу через брак людських та фінансових ресурсів, зокрема низьку оплату праці та брак кваліфікованого персоналу, велику плинність кадрів тощо. Основними споживачами послуг мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є:

Ш батьки вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки та прийомні діти;

Ш сім'ї, які перебувають у складних життєвих обставинах; матері, які мають намір відмовитися від новонародженої дитини; діти-сироти та діти, які позбавлені батьківського піклування, особами з їх числа (у тому числі випускники інтернатних закладів);

Ш діти та молодь з функціональними обмеженнями;

Ш ВІЛ-інфіковані діти та молодь; споживачі ін'єкційних наркотиків;

неповнолітні та молодь, які повернулися з місць позбавлення волі, відбувають альтернативні види покарань.

Таким чином важливим є розв'язання низки наступних завдань:

1. Визначення пріоритетів діяльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, окреслення категорії отримувачів соціальних послуг й критерії доступу до послуг.

2. Розмежування функцій на всіх рівнях державного управління у сфері надання соціальних послуг: державному, регіональному, районному, міському та районному у містах, з метою уникнення дублювання функцій та здійснення роботи за одними напрямами роботи.

3. Удосконалення управління процесом надання соціальних послуг.

4. Кадрового забезпечення центрів. Так лише 9% центрів на міському/районному рівні мають чисельність посад, згідно із затвердженим штатним розписом, три та менше осіб; 100% укомплектування штатами відповідно до нормативів мають лише 46 районних (10%), 43 міських (26%) та 32 районних у містах (80%) центрів. У центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді працюють 4533 спеціалісти. Більшість із них, 32% - педагоги, 15% - психологи, 6% - юристи і лише 4% - соціальні педагоги та 3% - спеціалісти *з соціальної роботи [11].

5. Формування державного замовлення на підготовку фахових спеціалістів за спеціальністю реабілітолог, практичний психолог та соціальний працівник.

Удосконалення нормативно-правової бази діяльності центрів Необхідною умовою досягнення стратегічних цілей є процес удосконалення нормативно-правової бази. Найважливішими завданнями удосконалення законодавства для забезпечення подальшого розвитку системи соціальних послуг є удосконалення системи фінансування соціальних послуг та введення механізму соціального замовлення.

У частині удосконалення системи фінансування необхідно внести зміни до фінансового законодавства щодо:

- розмежування видатків на виконання делегованих державою і власних повноважень органів місцевого самоврядування;

- конкретизації видаткових повноважень місцевих бюджетів у галузях бюджетної сфери;

- перерозподілу видатків між державним і місцевими бюджетами та видатками, що враховуються чи не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Необхідно розробити проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2001 №1195, щодо удосконалення методики:

- обчислення доходів та видатків місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

- визначення коефіцієнта вирівнювання, який застосовується при розрахунку обсягу коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного.

Іншим напрямом удосконалення законодавства має бути внесення змін до діючих нормативно-правових актів, зокрема:

- до чинного Закону України "Про соціальні послуги", шляхом доповнення його новим розділом "Соціальне замовлення соціальних послуг" та Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю".

- внесення змін до нормативно-правових актів, які регламентують діяльність центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та закладів соціального обслуговування щодо соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, зокрема:

- постанов Кабінету Міністрів України:

від 27.08.2004 №1125 "Про утворення Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді" (останні зміни від 15.11.2006 №1620);

від 27.08.2004 №1126 "Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю" (із змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1620 від 15.11.2006);

від 12.05.2004 №608 "Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги";

від 08.09.2005 №877 "Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями";

від 08.09.2005 №879 "Про затвердження Типового положення про соціальний центр матері та дитини"; наказ Міністерства молоді та спорту;

від 06.09.2005 №1886 "Про затвердження Типових структури і штатів республіканського обласних, Київського, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.09.05 за №1103/11383, №1104/11384, №1105/11385) тощо. (див. Додаток Д).

3.2 Аналіз результатів соціологічного дослідження проблем сучасної молодої сім'ї в місті Очаків

На базі управління праці та соціального захисту населення Очаківської міської ради було проведено анкетування відвідувачів та працівників, на тему "Соціальний захист та підтримка сучасної молодої сім'ї в Україні" в Миколаївській області.

Головною метою дослідження було вивчення проблем укріплення молодої сім'ї, підвищення її благополуччя.

Молода сім'я - сім'я в перші 3 роки після реєстрації шлюбу (у випадку народження дітей без обмеження тривалості шлюбу) при умові, що один з подружжя не досяг тридцятипятилітнього віку, а також неповні сім'ї з дітьми, в яких батько чи мати не досягай тридцятипятилітнього віку.

Молода сім'я, нарівні з підлітками і молоддю, є головним адресатом соціально-педагогічної і психологічної роботи спеціалістів мережі муніципальних установ молоді. В зв'язку з цим, є актуальним вивчення кола питань, поставлених в цьому дослідженні, зв'язаних з уявою самих молодих сімей о ознаках сімейного благополуччя, про їх погляди на сучасну сім'ю, о причинах і здатності рішення сімейних конфліктів, також якісне забезпечення державних послуг які спрямованні на поліпшення стану молодої сім'ї.

Під час анкетування було опитано 186 людей від 18 до ЗО років які знаходяться у шлюбі. З них: респонденти у віці від 18 до 20 років складали 7%, у віці від 21 до 25 років 31% і від 26 до 30 років - 62%; опитаних чоловіків складає 42%, жінки - 56%. Серед опитаних, молодих сімей зі стажем до року склали 17%, від року до 3 років 35%, від 3 до 7 років - 37%.

Менше половини опитаних (41%) до реєстрації шлюбу були знайомі з майбутнім чоловіком менше року (півроку 17%, від півроку до року 24%), решта 56% були знайомі і жили в громадянському шлюбі більше року чи кілька років (від року до трьох років - 32%, від трьох до семи років -15%, більше семи років - 9%).

За складом сімей бездітні пари складають 24%; подружжя з одною дитиною - 43%; з кількома дітьми 21%; неповні сім'ї - 5%; багато поколінні (з батьками) - 4% від усіх опитаних сімей. За рівнем матеріального забезпечення сім'ї, респонденти розподілилися на 4 групи: з прибутком на одного члена до 300 гривень -21%, до 500 гривень - 28%, до 750 гривень - 26%, до 1000 гривень - 6. За умовами проживання: 35% мають свою квартиру, а 7% мають свій дім; 30% молодих сімей проживають з батьками одного з подружжя; 22% знімають квартиру; 2% мешкають в гуртожитку; 2% - в комунальних квартирах.

Як свідчить данні соціологічного дослідження переважна більшість молодих сімей в місті Очаків має життєвий рівень нижче прожиткового мінімуму; 22% перебувають за межею бідності; а прибуток молодої сім'ї у двічі нижчий за необхідні потреби. Крім того чимало молодих сімей не зайнято, повністю зайнято в системі суспільного виробництва, це зумовлено тим, що місто Очаків курортне місто, специфіка якого пов'язана с сезонними роботами. Тому, щоб утримувати молоду сім'ю люди змушенні займатись так званою "комерційною діяльністю".

Найбільш одностайно опитаних відмітили таку якість як відкритість сучасної молодої сім'ї, підтримуючі зв'язок з іншими молодими сім'ями - середній бал 36,3 одиниці (78% респондентів вважають цю якість в тій чи іншій, мірі виражається найбільш характерним для молодих сімей, з них 45% вважають, що це притаманне більшості молодим сім'ям; тільки 12% вважають, що ця якість не характерна молодим сім'ям)- 1 місце;

- На 2-му місці опинилася така характеристика сім'ї як рівноправність її членів (кожен може висловлювати свою думку, важливі питання вирішуються разом) - 36 балів (78% вважають що в той чи іншій мірі якість притаманна для опитаних, в тому числі 43% впевненні, що це характерно для більшості молодих сімей);

- На 3-му місці така якість як орієнтація сім'ї на цінності, не пов'язанні з народженням і вихованням підростаючого покоління (спільні розваги, матеріальне благополуччя та інше) - 30,9 балів (згодні з цією характеристикою 78,5% респондентів, в том числі 28% вважають цю якість притаманним більшості сімей);

- На 4-му місці - тезис про те, що сучасні молоді сім'ї вважають кожну сім'ю відповідальною за своє благополуччя - 30,7 балів (в цілому так вважає 73% респондентів, в тому числі 38% упевненні, що ця якість притаманна для більшості сімей);

- На 5-му місці - згуртованість сім'ї (сім'я має свої сімейні традиції, спосіб проведення дозвілля і таке інше) - 29 балів (так вважає в цілому 76% опитаних, в тому числі 27% вважають це притаманним для більшості сімей);

- На 6-му місці з 27 балами опинилася така характеристика як підтримання в молодих сім'ях здорового способу життя (так вважають 73% опитаних, із них 26% вважають це притаманним для більшості молодих сімей);

- На 7-му місці вийшла толерантність молодих сімей, які терпляче відносяться до людей інших націй, релігій і традицій - 24,4 балів (в цілому 70% вважають, що ця якість притаманна молодим сім'ям, але тільки 24% вважають, що це характерно для більшості сімей);

- На 8-му місці з 24,1 балами знаходиться замкнутість родини, зосередженість ні собі (усі проблеми пробують вирішувати, "не виносячи сміття з дому" (в цілому так вважають 60% опитаних, 14% гадають, що це характерно для більшості сімей);

- Лідерство одного із подружжя, домінування, вирішальне право голосу вважають характерним для сучасної сім'ї все менше і менше респондентів, відрізняється від рівноправності членів сім'ї - тому ця характеристика зайняла 9-те місце з 24 балів (в цілому 67% вважають, що ця якість зустрічається, але тільки 29% думають, що вони характерні для більшості);

- На 10-му місці з 19,7 балами різне спілкування сім'ї (кожний із членів сім'ї сам по собі, вільний час проводять окремо), так думають 55% опитаних, лише 13% думають, що характерно для більшості молодих сімей);

- На 11-му місці - 17,4 білів оцінка суспільної активності сімей - тезис по те, що сім'ям не байдуже те, що відбувається в країні, і вони роблять свій внесок у розвиток країни і суспільства (в цілому так вважають 64% опитаних, з них тільки 17% думають, що це характерно для більшості).

- На 12-му місці - така характеристика як м'який стиль виховання в сім'ях, все пробачність, потурання - 16,8 балів (з цим згодні 61% респондентів, із них 18,5% думають, що це характерно для більшості сімей);

- На 13-му місці тезис про те, що сучасні сім'ї не цікавляться і не приймають участь в заходах, які проводяться по місцю проживання - 16,4 балів (так думають 61%), в тому числі - 19% тих, хто вважають що ця якість характерна для більшості);

- На 14-му місці така важлива характеристика, як діти є центром і головними в сім'ї 15,8 балів (де ціль існування сім'ї - в дітях), значно переважає орієнтації сім'ї на інші цінності (ця якість вважають притаманна лиш 60% респондентів, із них 21%о вважають його характерним для більшості сімей);

- На 15-му місці знаходиться така якість як зацікавленість сучасної сім'ї і її активна участи в заходах, організованих у місті (районі, селі, мікрорайоні і таке інше) - 14,6 балів (в цілому так думають 60,5% респондентів, в тому числі 15% вважають це характерним для більшості молодих сімей);

- На 16-му місці знаходиться така якість як громадська пасивність сімей, байдужість до ситуації, яка склалася в країні - 14 балів (так думають 58% респондентів, із них 18% респондентів впевненні, що це характерно для більшості молодих сімей);

- На 17-му місці - наявність у сучасних молодих сім'ях, членів які страждають алкогольною, наркотичною та іншими видами залежностей - 13 балів (так думають 58% респондентів, в тому числі 16% вважають, що це існує в більшості молодих сімей);

- На 18-му місці така якість як впевненість сімей в тому, що їх шлях єдино правильний і активно його пропагандує - 11 балів (в цілому так вважають 53%, 18% думають, що це відповідає більшості сімей);

- На 19-му місці - така якість як підтримка моральна і матеріальна сімей, які знаходяться за межею бідності - 3,6 балів (так думають трохи не половина опитаних - 48%, із них лиш 8% впевнені, що ця якість притаманна більшість молодих сімей).

- На останньому місці опинилася характеристика - жорстокий стиль виховання, постійне контролювання і покарання в сім'ях (вона єдина отримала негативну кількість - 5,3 бали (впевнення, що цей стиль виховання характери для сучасної молодої сім'ї менше половини опитаних - 39%, тільки 8% респондентів вважають це характерним для більшості сучасних сімей).

Для аналізу респондентів про якості, якими володіє сучасна молода сім'я, зручно зіставити показники середніх умовних балів парних характеристик сім'ї з протилежними по змісту значеннями:

- відкритість, підтримання контактів з іншими сім'ями (36,3 балів), ніж замкнутість, зосередженість на собі, де проблеми прийнято вирішувати "не виносячи сміття із дому" (24,1 бала);

- рівноправність членів сім'ї, де кожний може висловити свою думку, важливі питання вирішуються разом (36 балів), ніж лідерство одного із подружжя, домінування, вирішальне право голосу (24 бала);

- сім'я в більшій орієнтована на інші цінності (спільні розваги, матеріальне благополуччя и таке ін.) - (30,9 балів), ніж на дітей (16 балів);

- переконання, що кожна сім'я сама відповідальна за своє благополуччя (30.7 балів), ніж важливість моральної і матеріальної підтримки зі сторони сім'ї сім'єю, як знаходиться за межею бідності (3,6 бала)

- згуртованість (має свої сімейні традиції, способі проведення дозвілля і таке інше.) - 30,7 балів, ніж різне спілкування, де кожен член сім'ї сам по собі, вільний час проводять окремо (10,6 бала);

- згуртованість сім'ї (29 балів), ніж різне спілкування її членів (19,7 бала);

- підтримка здорового образа життя (27 балів), ніж наявність членів сім'ї, страждаючих алкогольною, наркотичною і іншими видами залежностями (13 балів);

- толерантність (терпиме відношення до людей інших націй, релігій і традицій) - 24,4 бала, ніж впевненість і переконливість, що свій шлях є єдиним вірним і його активна пропаганда (11 балів);

- цікавість до суспільних подій в державі (17,4 бала), ніж пасивність, байдужість до ситуації в країні (14 балів);

- не приймає участі в заходах які проводяться по місцю проживання (16,4%) і беруть участь (14,6%).

Дослідження також дозволило виявить уявлення молодих сімей про обов'язкові ознаки благополуччя в сім'ї. Аналіз відповідей, де респондентам запропонували деякі ознаки благополуччя молодої сім'ї, показує, що найбільш важливими характеристиками благополучної молодої сім'ї є (в порядку зменшення):

- наявність кохання між подружжям (цю ознаку вважають самою головною в першому дослідженні віна також займає перше місце) - 44% опитаних;

- матеріальний достаток (цю ознаку поставили на 1 місце як визначна 24% анкетованих);

- відсутність житлових проблем (це вважають самим насущним 11%);

- збіг в інтересах та поглядах подружжя (8% опитаних);

- наявність дітей, як сама важлива ознака благополуччя зазначили тільки 5%.

Решта ознак сімейного благополуччя як самі важливі получили долю відповідей від 3 и менше процентів:

- вміння подружжя вирішувати конфліктні ситуації (3% опитаних);

- самореалізація подружжя поза сім'ю (в професії, творчості) (3%);

- взаєморозуміння з батьками (2%);

- рівномірне розподілення сімейних обов'язків (2%);

- відсутність шкідливих звичок у подружжя (1%);

Самими незначними ознаками сімейного благополуччя, якими можна в більшій мірі знехтувати (в порядку зменшення):

- відсутність шкідливих звичок у подружжя і рівноправне розподілення сімейних обов'язків (22% респондентів);

- рівномірне розподілення обов'язків між подружжям (19%)

- самореалізація подружжя поза сім'ю (15% респондентів);

- взаєморозуміння з батьками (13%);

- наявність дітей (8%);

- вміння подружжя вирішувати конфліктні ситуації (6%)

- спільні інтереси і погляди подружжя, відсутність житлових проблем (4,5%).

- решта ознак отримали від 4 і менше %.

В комплексі представлених членів молодих сімей про благополучних сімейних відносинах, сім'я виступає як джерело задоволення, статусу матеріального благополуччя, засобу від самотності і надзвичайно обмежено передбачає - готовність до відповідальності (перед партнером і дітьми), подолання труднощів, етичне відношення до родичів і таке інше. Ця система установок не сприяє укріпленню інституту сім'ї та підвищенню народжуваності.

Таким чином, члени молодих сімей пов'язують сімейне благополуччя, перш за все, з наявністю кохання, очікують в шлюбі задоволення сексуальних та емоційних потреб, а також з матеріальним достатком і відсутністю житлових проблем. Потрібно відмітити, що молоді сім'ї, знаходяться на початку своїх професійної кар'єри, часто не можуть мати високого достатку, тому вони акцентують на важливості матеріальних факторів.

Розподілення по важливості обов'язкових ознак сімейного благополуччя рідше місце, ...)

1) наявність кохання між подружжям (42% опитаних)

2) матеріальний достаток (23%)

3) відсутність житлових проблем (11%)

4) збіг в інтересах та поглядах подружжя (8%)

5) наявність дітей (5%)

6) вміння подружжя вирішувати конфліктні ситуації (3%)

7) самореалізація подружжя поза сім'ю (в професії, творчості) (3%);

8) взаєморозуміння з батьками (2%)

9) рівномірне розподілення сімейних обов'язків (2%)

10) відсутність шкідливих звичок у подружжя (1%>)

Серед причин сімейних розбіжностей і конфліктів у сім'ях розподілено за наступним рейтингом:

- 1 місце важке матеріальне положення (недостатність фінансових коштів) назвали основною причиною виникнення конфліктних ситуацій - 25% респондентів;

- 2 місце житлові проблеми назвали 22% анкетованих;

- на 3 місці - різні погляди на виховання дітей - 12% респондентів;

- на 4-му місці - втручання батьків у сімейне життя молодого подружжя - 11%;

- на 5-му місці - психологічна несумісність подружжя (7%),

- на 6 -му різні інтереси, захоплення, форми проведення дозвілля (5%);

- на 7-му місці - розчарованість в дружинні, згасання почуттів (4%);

- на 8-му місці алкогольна, наркотична залежність одного з подружжя (2%);

- і на 9-му місці дисгармонія в інтимних відносинах (1%>).

Таким чином, опитування показало, що більше ніж половина респондентів основними причинами сімейних розбіжностей називають причини психологічного ряду.

При цьому більшість молодих подружжів не володіють необхідними психологічними прийомами для рішення виникаючих в сім'ї конфліктів:

- прийнятній для обох Із подружжів компроміс шукають 34% опитаних (1місце)

- пред'явлення претензій, відстоювання своїх позицій є основним способом вирішення конфліктів для 31% (2 місце);

- 8% - звернуться за помічу I порадою до батьків чи родичів (3 місце);

- 7% опитаних впевненні, що замовчування проблеми в надії, що вона з часом зникне - кращий спосіб вирішення конфлікту, також 7% респондентів у випадку конфліктної ситуації звернуться за порадою до друзів (4 місце);

- 4% - вважають що вирішення конфлікту, це заборона на вираження негативних почуттів і сімейних проблем у подружжя (5 місце).

На останньому місці опинилися ті, хто звернулися за допомогою у вирішенні сімейних проблем до спеціалістів (психологу, юристу, медичному робітнику, соціальному робітнику І таке інше) - 3% опитаних. Особливо важливо, що зі сторони молодого подружжя росте недовіра до інститутів соціальної сфери, це зв'язано з недостатністю поінформованості про їх діяльність.

Основні способи вирішення конфліктів, виникаючих в сім'ї:

§ пошук прийнятного для обох із подружжів компромісу (34%)

§ пред'явлення претензій, відстоювання своїх позицій (32%)

§ звернення за помічу і порадою до батьків чи родичів (10%)

§ замовчування проблеми в надії, що вона з часом зникне (9%)

§ звернуться за порадою до друзів (7%)

§ заборона на вираження негативних почуттів І сімейних проблем у подружжя (5%)

§ звернутися за допомогою у вирішення сімейних проблем до спеціалістів (психологу, юристу, медичному робітнику, соціальному робітнику та ін.) (3%)

Разом із тим, дослідження виявило високий попит молодих сімей на різну інформацію зі сторони широкого кола спеціалістів При підрахунку долів респондентів, які вказали, що не володіють тою чи іншою інформацією і долів тих, хто вказали, що хотіли б отримати інформацію:

- на 1-му місці опинилися необхідність в інформаційно-консультаційній підтримці в основах формування іміджу для ефективної поведінки на ринку праці (73,5% респондентів);

- на 2-му місці до запиту опинилася інформація про служби, які надають допомогу молодим сім'ям (64% опитаних);

- на 3-му місці - юридична інформація про права молодих сімей, по материнству та дитинству (60% анкетованих);

- на 4-му місці нестача знання в безконфліктному спілкуванні в середині сім'ї (також 56%);

- на 5-му місці - інформація про можливості працевлаштування чи отримання додаткової роботи (51%);

- на 6-му місці - недостатня кількість інформації про методи особистого розвитку (50%);

- на 7-му місці - правила здорового способу життя (39%);

- на 8-му місці - корисні поради про ведення домашнього господарства (38%);

- на 9-му місці - інформація по теорії і практиці виховання дітей (36%);

- на 10-му місці - інформація про способи досягнення сексуальної гармонії між подружжям (34%);

Інформаційні потреби молодих сімей:

1. основи формування іміджу для ефективної поведінки на ринку праці (74,5%);

2. інформація про служби, які надають допомогу молодим сім'ям (64%);

3. юридична інформація про права молодих сімей, по материнству та дитинству (60%);

4. знання і навички безконфліктному спілкуванні в середині сім'ї (56%);

5. інформація про можливості працевлаштування чи отримання додаткової роботи (51%);

6. інформації про методи особистого розвитку (50%);

7. правила здорового способу життя (39%)8 корисні поради про ведення домашнього господарства (38%):

8. інформація по теорії і практиці виховання дітей (36%);

9. інформація про способи досягнення сексуальної гармонії між подружжям (34%).

Про високу потребу послуг різних соціальних служб і недостатньої інформації про їх діяльність зі сторони молодих сімей, свідчать відповіді на питання "Що Вам відома про соціальні служби, які надають різні види допомоги молодим сім'ям?":

v на 1 місці недостатня кількість інформації - психолого-педагогічної консультації (24%),

v на 2 місці організація сімейного дозвілля (21%);

v на 3 місці - телефони довіри (19%);

v на 4 місці - юридичні консультації (14%);

v на 5 місці - соціальні служби (11%);

v на 6 місці - служби працевлаштування - про їх роботу не знає 9% опитаних;

v на останньому 7 місці - діяльність медичних установ - про них не знає тільки 2% опитаних.

Анкетування про діяльність різних служб, працюючих з молодими сім'ями по кожній службі

Інформованість молодих сімей про діяльність телефонів довіри

Інформованість молодих сімей про діяльність служб працевлаштування.



Інформованість молодих сімей про діяльність юридичної консультації

Інформованість молодих сімей про діяльність медичних установ

Інформованість молодих сімей про діяльність психолого-педагогічних



Інформованість молодих сімей про діяльність соціальних служб

Інформованість молодих сімей про діяльність організацій сімейного дозвілля

Дане анкетування дозволило на основі думок респондентів представити розгорнуту характеристику сучасної молодої сім'ї.

Виявлена уява молодих сімей про якість сучасної молодої сім'ї, як соціального інституту: сучасна молода сім'я являється відкритою, рівноправною, з вираженою орієнтацією на себе (вважають, що молода сім'я сама відповідальна за своє благополуччя), в той же час вона являється орієнтиром в першу чергу на цінності, не зв'язані з підростаючим поколіннім (спільні розваги, матеріальні блага), для неї характерна згуртованість, прагнення підтримувати здоровий спосіб життя. Головними умовами сімейного благополуччя, на думку опитаних членів молодих сімей, являються любов між подружжям, а також матеріальний достаток і відсутність житлових проблем, не дуже важливо - згода в поглядах і інтересів подружжя і наявність дітей.

...