Аборт як соціальна проблема
Історико-правовий аспект проблеми абортів, його соціально-психологічні наслідки. Новітні технології біомедицини і аборт крізь призму біоетики. Вплив аборту на репродуктивну функцію жінки. Методика формування свідомого ставлення молоді до проблеми абортів.
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У рекомендаціях Ради Європи є пункт про те, що рішення про наступне використання фетального матеріалу не повинне впливати на терміни і технологію переривання вагітності. Зміст цієї норми зрозумілий - не можна заохочувати жінку до пізнього аборту Але в нас недостатньо розроблені етична і правова сторони досліджень в області фетальної терапія, тому тим, хто ними займається, доводиться діяти на свій страх і ризик. [5]
При Всеросійському центрі акушерства і гінекології, що є основним постачальником фетальних препаратів, створений етичний комітет. У певній формі там одержують від жінок інформовану згоду на те, щоб використовувати їхній фетальний матеріал у наукових цілях, але все це робиться не дуже кваліфіковано з погляду світових стандартів. І все-таки найголовніше - це сама проблема абортів. Робиться сота частина того, що треба було б зробити, щоб зменшилася їхня кількість. Більш того, у соціолога-демографа Андрія Попова є досить обґрунтована теза про те, що в країнах пострадянського простору існує індустрія абортів. А індустрія - означає, що є люди, які зацікавлені в тому, щоб їх "виробництво" розширювалося. На рівні ж недостовірної інформації маємо цікаву ситуацію: якщо років 20-25 назад жінка повинна була просити лікаря зробити їй аборт, особливо на пізніх строках, то зараз ситуація стала протилежною. Її часто змушують йти на аборт, лякаючи тим, що дитина буде виродком. Зараз це досить розповсюджена практика. [44]
Еволюція нашого законодавства, що стає усе більш ліберальною стосовно пізніх строків вагітності, вражаюча. Існує зараз, скажемо, така норма: на будь-якому строкові вагітності можна робити аборт за медичними показаннями. Перелік соціальних показань до аборту теж досить широкий, в наприклад, відсутність квартири або той факт, що один з батьків знаходиться в місцях позбавлення волі. Звичайно, ми розуміємо, що скажуть на це опоненти: якщо забороняти, то аборт стануть робити підпільно. Однак не можна ж і спонукати.
Чи є користь від абортів?
Те, що ембріональні клітини мають особливі властивості, було відомо давно. Сьогодні препарати на основі людських ембріонів доступні практично всім жителям України, щоправда, коштують вони недешево. Найбільш активні розробки в цій сфері ведуться в харківському Інституті проблем кріобіології і кріомедицини. Саме тут ці препарати і роблять. Досягнення українських вчених у цій сфері визнані в усьому світі.«У Харкові розробляють біологічні препарати, що потім підсаджуються хворим. Це тканинна трансплантація» - пояснює Віталій Цимбалюк, доктор медичних наук, заступник директора Інституту нейрохірургії. [5]
Препарати з людських ембріонів являють собою могутні біостимулятори. Спеціально оброблені і підсаджені (трансплантовані) клітини здатні рости і виділяти активні речовини, що змушують хворі клітини працювати краще. Крім того, вони стимулюють ріст здорових тканин, що забезпечує омолодження організму. «Ці клітини завжди були в деякому резерві в медицині. Тепер з їхньою допомогою ми можемо лікувати, здавалося б, невиліковні хвороби», - відзначає Валентин Грищенко, директор харківського Інституту проблем кріобіології та кріомедицини, завідувач кафедри акушерства і гінекології Харківського медичного університету.
Головне - правильно заморозити джерело ембріональних клітин - це матеріал, що одержують лікарі в результаті абортів. «Ми беремо те, що нерідко називають людським сміттям і найчастіше просто викидають. Цей безцінний матеріал ми зберігаємо і вивчаємо, робимо з нього препарати», - розповідає Грищенко.
Харківські учені вивчають ембріональні клітки протягом 15 років. «Увесь цей час ми працюємо над рішенням однієї проблеми - як досліджувати матеріал, щоб під час підсадження не занести інфекції, що можливо мав плід, і зберегти його властивості», - говорить Грищенко. Справа в тому, що для досліджень і спеціальної обробки необхідно певний час, протягом якого матеріал може зіпсуватися. Саме тому один з основних напрямків - це розробка методик заморожування для різних клітин і тканин. За словами Грищенко, за консультаціями в інститут приїжджають іноземні фахівці: «Вони не вміють заморожувати так, як це робимо ми, хочуть щоб ми поділилися з ними технологією».
Харківські дослідники розробляють препарати в першу чергу для українських лікарень. Після того, як препарат буде схвалений на вченій раді, а потім Центром трансплантації клітин і тканин, його рекомендують використовувати в лікарнях та інститутах. Їх віддають препарати в клініки, що повинні відшкодувати дослідникам вартість їхньої розробки. Вартість розробки найдорожчого - $ 250. Потім у лікарнях його можуть продавати і за $ 3 тис., а за кордоном - за $ 5 тис. Висока вартість виправдана: за словами експертів, ефективність препаратів висока. "Коли інші методи не допомагають, ці дають результати, що обнадіюють", - стверджує Віталій Цимбалюк. Консервування ембріонів у замороженому стані дозволяє зберігати їх протягом тривалого часу. Природно, що там, де попит і пропозиція, завжди виникає схема «гроші-товар-гроші». Хоча торгівля ембріонами заборонена, вона. тим не менше, існує. У вересні 2000 року в інформаційних агентствах з'явилось повідомлення про те, що з клініки Гемпшира (Великобританія) викрадено 80 ембріонів. [5, 44]
Бути чи не бути ?
Незважаючи на те, що препарати з ембріонів ефективні, у суспільстві продовжуються дискусії щодо етичності їхнього застосування. Деякі висловлюють думку, що в майбутньому при широкому використанні це може перетворитися в убивство одного в ім'я продовження життя іншого, певну форму канібалізму.
«Після витягнення плоду він нежиттєздатний. А виготовлення препаратів - фактично використання донорської трупної тканини. І все рівно виникає питання - чи викидати це, як сміття, або використовувати для лікування і порятунку хворих? - говорить Віталій Цимбалюк. - Причому, в Україні використання ембріональних тканин не може викликати попит на аборти: в Україні продаж абортного матеріалу заборонено. Це закріплено в законі «Про трансплантацію органів і тканин», який дозволяє використання ембріональних тканин. У жінки, що робить аборт, беруть письмову згоду на передачу матеріалу в наукових цілях з можливим терапевтичним застосуванням».
Віталій Цимбалюк погоджується з тим, що препарати успішно допомагають при лікуванні ряду захворювань, але він не вважає це найкращим вирішенням проблеми, «Незабаром ми зможемо вирощувати необхідні тканини для пацієнта з його ж клітин. Це - задача максимум. Коли ми її розв'яжемо, питання використання ембріональних тканин перестане бути актуальним». Поки що харківські вчені працюють над тим, щоб поліпшити вже розроблені препарати - більше контролювати їхню дію, за допомогою генної інженерії змушувати пересаджені клітини діяти спрямованіше.
Коментуючи морально-етичні аспекти проблеми, Грищенко з гіркотою відзначає, що він - противник абортів, але в той же час зацікавлений в абортному матеріалі: «Не дуже давно в Україні проходив спеціальний з'їзд, присвячений проблемам биоетики. Там звучали різні точки зору. Ми, у свою чергу, відповідали, що наші розробки допомагають людям, що зобов'язує нас, як лікарів, продовжувати дослідження. Щось подібне я вже переживав, коли тільки починалися експерименти з заплідненням у пробірці» (Валентин Грищенко - один з основоположників цього методу в Україні). [5]
Хто використовує ембріональні тканини?
На відміну від України, не у всіх державах світу дозволені експерименти з ембріональними тканинами і клітинами. Особливо показові в цьому плані країни, де більшість жителів - католики. У таких державах аборти, дослідження і застосування тканин, що одержують у їхньому результаті, заборонені.
Не ведуться подібні роботи в Польщі, Колумбії, Перу, Мексиці, Бразилії й Ірландії, де аборти заборонені офіційно. В Іспанії вони дозволені, але експерименти і дослідження проводяться з матеріалом, що був отриманий у результаті викиднів. Активно досліджують цю сферу вчені Росії, України, Китаю, Японії, Швеції, Угорщини, Сінгапуру, Югославії.
Питання про аборти і можливість використання ембріональних тканин - один з найбільш обговорюваних в американському суспільстві. Незважаючи на це, у квітні 2000 року Конгрес США офіційно дозволив застосування ембріональних клітин для лікування пацієнтів, але тільки за рахунок приватного фінансування.
Уряд Великобританії, у свою чергу, у 2000 році вперше у світі дозволило клонувати ембріональні стовбурні клітки для тканинної інженерії з наступним використанням їх у лікувальних цілях. Ці дослідження фінансує держава. [5, 44]
Висновок до І розділу
Як ми бачимо, проблема аборту не є новою для людства. Протягом його існування ставлення людей до даного питання змінювалося: від повної заборони на проведення таких операцій до поміркованого або ж нейтрального відношення. Історія підтверджує, що такі операцій проводились ще до нашої ери і різні соціальні інститути (правовий, історичний, політичний, релігійний та інші) формували свою точку зору на цю проблему відповідно до суспільних настроїв, притаманних певним історичним епохам. І зараз немає однозначної позиції стосовно штучного переривання вагітності. Різноманітні політичні, громадські організації та рухи спрямовують свою діяльність або на боротьбу проти зазіхання на людське життя до народження, або на легалізацію абортів. Хоча мало хто звертає увагу на те, якими можуть бути наслідки повного дозволу або заборони на проведення даних операцій. Ми наважимося виділити деякі з них:
...для соціальних структур
Пасивне сприйняття людських трагедій.
Порушення давнього незмінного принципу -- захист безпорадної дитини.
Емоційна байдужість до вбивства і насильства.
Невідповідність між тим, що говорять, і тим, що роблять.
Тенденція до евтаназії і євгеніки.
Регулювання народжуваності.
...для медицини
Недовір'я у відносинах між лікарем і пацієнтом.
Медицина не служить цілям етики та моралі.
Переслідування лікарів, що захищають життя.
Спотворення правди, вилучення публікацій, які піддають критиці аборти.
Зростання захворювань, спричинених абортами.
Лікарі не рятують, а вбивають.
...для юридичної та економічної сфер
Закон вже не є моральною директивою.
Несправедливе засудження тих, хто бореться за життя.
Послаблення захисту слабких.
Поширення нечесності і недовір'я.
.Повна втрата довіри до цих структур.
Фінансова «користь» від абортів.
Економічний занепад країн, де швидко зменшується народжуваність.
...для демографії
Напруженість у світі; все більш відчутне розділення країн на багаті й бідні.
Старіння націй.
Геноцид.
4.Невирішене питання вини приводить до загострення ворожнечі.
6.Мінусовий приріст населення.
Розділ II. Аборт як соціальна психолого-педагогічна проблема
2.1 Аборт і його види
Аборт - це поривання вагітності до того періоду, коли вона може завершитись передчасними або терміновими пологами. Народження плоду до 28 тижнів вагітності, зріст якого менший 35 см і маса до 1 кг, навіть якщо він виявляє ознаки життя і прожив кілька днів, але не більше семи, вважається викиднем. Усі плоди масою понад 500 г підлягають виходжуванню. До мертвонароджених налужать плоди, які народились масою 500 г і більше без ознак дихання і оживлення не дало результатів. За характером аборти бувають штучні та самовільні. Штучні роблять у медичних установах, а ті, що здійснюються у поза лікарняних умовах, належать до кримінальних. [12]
Більшість жінок розглядає медичний аборт як звичайну процедуру. Попередження і бесіди лікаря про його шкідливість сприймаються як виконання останнім офіційних інструкцій. Тяжкі ускладнення, які часом виникають після цієї операції пацієнтки схильні відносити на рахунок низької кваліфікації лікаря або й просто його халатності. Також існують випадки коли лікар дає дуже мало фактичної інформації, а та, що дається, часто не є правдивою. Ускладнення не беруться до уваги, а плід, який знаходиться у середині жінки називають «тканина», «ще не дитина», «просто скупчення клітин». Ці описи даються на стадії розвитку, коли дитина уже смокче пальця і відчуває біль, коли жінка може почути биття маленького серця через ультразвуковий стетоскоп.
Жінки забувають або взагалі не знають про те, що всі неприємності, які на них чатують після штучного переривання вагітності, закладені в їхньому організмі природою, адже матка - це не просто вмістилище плідного яйця, а орган, зв'язаний з іншими органами і з центральною нервовою системою. Природою не передбачено, щоб хтось механічно втручався у процес перебігання вагітності. [39]
Інша причина труднощів для лікаря і ускладнень після аборту та, що ця операція здійснюється наосліп. Єдиний орган відчуття, на який покладається лікар, - це рука, що тримає інструмент. І якщо в будові органів жінки є якісь відхилення від норми, ця рука може помилитися.
Перші згадки про аборти зустрічаються в єгипетських папірусах, а також у працях Гіппократа, В ІІ ст. до н.е. Соран Єфейський запропонував з метою переривання вагітності вводити в канал шийки матки висушені гігроскопічні губки, які швидко набрякали і, збільшуючись в об'ємах, рівномірно розширювали його. [12]
Період вагітності поділяється на три триместри, кожен з яких складається з трьох місяців. У нашій країні штучне переривання вагітності до 12 тижнів (перший триместр) може бути виконане за бажанням жінки. А в другому і третьому триместрі можуть бути виконані аборти, які називаються пізніми, лише за медичними показаннями.
На першому тижні вагітності бувають «мікро аборти», які викликаються протизаплідними медикаментозними засобами і механічними пристосуваннями.
Після імплантації аборти викликаються медикаментами, такими, як RU 486, метотрексат і простагландіни.
У першому триместрі проводяться хірургічні аборти, такі, як аборти відсмоктуванням(аспірація) і «розширення з вишкрібанням» - кюретаж.
У другому і третьому триместрі використовують такі методи, як застосування ін'єкцій, кюретаж, внутрісерцева ін'єкція і руйнування плоду. [15; 23, c.113]
Перший триместр вагітності
Викликати викидень можна за допомогою різноманітних медикаментозних препаратів, які спричиняють відторгнення плідного яйця ф скорочення матки. Найкращим прикладом є французький абортивний препарат RU 486 («Міфепристон»). Препарат вбиває дитину після того, як у неї почало битися серце. Він блокує життєво важливий гормон-прогестерон. RU 486 дає ефект в 85% випадків, а разом з простагландином (біологічно активна речовина, яку називають місцевим гормоном: може впливати на скорочення і розслаблення гладкої мускулатури, функцію ендокринних і статевих залоз, центральну нервову систему, кровообіг, дихання і т.д.) - в 96%. Ембріон дитини, який імплантувався в поживну висилку матки, в крайньому разі, за два тижні до цього, можна порівняти з виноградинкою на гілці лози. Якщо затиснути основні канали, які ведуть поживний сік до ягоди, то вона зав'яне, загине і відпаде. Те ж саме відбувається при використанні цього препарату: ембріон дитини в'яне і гине. Другий препарат, простангландин, використовується для виведення мертвої дитини з матки жінки. Препарат призначають тільки до 9-тижневого строку. При його застосуванні часто виникає нудота, діарея, тахікардія, зниження артеріального тиску. [17, c.10; 23, c.122]
Вакуум-аспірація
Цей метод був відкритий у 1961 році і здійснюється за допомогою спеціального вакуумного аппарату, який складається з електровакуумного насосу і циліндричних маткових насадок з боковими отворами і подрібнюючими пристроями (шнек) всередині. Шнек вводиться в дію електромотором. Маткова насадка з'єднується з вакуум резервуаром гумовою трубкою. При такому способі переривання вагітності лікар повинен паралізувати круговий м'яз шийки матки і відкрити шийку. Це зробити складно, тому, що шийка ще не розм'якла і не готова до розкриття. Потім в матку вводиться порожниста пластикова трубка з гострим інструментом (шнек). При відсмоктуванні тіло дитини розрізається на частини, потім зрізається зі стінок матки плацента. Ці рештки збираються у вакуум-резервуар. При відсмоктуванні розвивається потужність, яка в 29 разів перевищує потужність домашнього пилососу , операція триває 15-20 секунд. [17, c. 11]
Дилатація і вишкрібання матки
Це найпоширеніший спосіб переривання вагітності. Перед операцією вводять листок, який за ніч збільшується в об'ємі і частково відкриває шийку матки (в наших лікарнях цим методом користуються рідко, а застосовують різні інструменти). Потім проводять зондування матки, для того, щоб встановити довжину і напрямок тіла матки. Для видалення плідного яйця використовують кюретку - петлеподібний стальний ніж, яким розтинають плід на частини, а також плаценту, вичищають всі стінки матки, які в різних місцях мають різну товщину. Коли вагітність переривають після 14-го тижня, то використовують подібний метод, але так як плід має більшу масу, то використовують інструмент у формі щипців, бо кістки і череп дитини вже затверділи. Анестезія для дитини не передбачена. Лікар вводить інструмент в матку, захоплює ногу чи іншу частину тіла і відриває її. Так повторюється декілька разів. Щоб вийняти хребет і череп їх необхідно розбити. Коли всі частини видалені, їх збирають на столі. Складаючи дитину по частинам, щоб переконатись, що аборт виконаний повністю.
Основну частину маніпуляцій проводять всліпу, без контролю зору. Розширення шийки матки пов'язане з ризиком її пошкодження. Відокремлення плідного яйця від стінки матки - найбільш відповідальний і травматичний момент операції: приходиться виконувати інструментальне втручання в недоступному для огляду просторі. Крім цього, при такій операції пошкоджується велика кровоносних і лімфатичних судин, а також нервових закінчень. Пошкоджені судини в поверхні матки перев'язати неможливо, а травмовану поверхню - зашити. Як наслідок на внутрішній поверхні матки утворюється велика рана, що кровоточить і заживає протягом 4-5 тижнів. [17, c. 13; 23, c. 125]
Які способи використовуються у другому триместрі?
Для переривання вагітності на більш пізніх термінах використовують введення гіпертонічних розчинів. При цьому в канал шийки матки вводять стерильну трубку довжиною 5 см, з обмеженим розширювачем з притупленим скісним кінцем. В момент введення трубки в ній знаходиться металічний стержень. Після введення трубки його заміняють голкою, якою здійснюють пункцію плідного яйця і випускають амніотичну рідину. Як правило для переривання вагітності використовують ізотонічний розчин хлориду натрію, а при наявності протипоказань, застосовують 20% розчин глюкози. При вдалому завершенні операції у жінки через день починаються пологи.
Також застосовують кесарів розтин з надрізом черевної порожнини і матки, а також кесарів розтин піхви.
Одним з найновіших способів переривання вагітності є ін'єкція в серцевий м'яз: через черевну порожнину жінки в серце плоду вводиться голка, через яку впускається отрута, що вбиває дитину. При вдалому виконанні операції тіло мертвої дитини розсмоктується. [23, c. 114]
Чи роблять аборти в третьому триместрі ?
Останнім розробленим способом є «відсмоктування мозку».Такі аборти роблять після 4-го або 5-го місяця вагітності, 80% дітей при цьому нормальні і більшість життєздатні.
Під час такої операції виймається все тіло дитини, крім голови. Основу черепа стискають щипцями. У череп вводиться трубка, через яку відсмоктується головний мозок. Потім витягується вся дитина. Джозеф де Кук, науковий співробітник Американського Коледжу акушерства і гінекології, засновник «Спеціальної коаліції лікарів за істину», стверджує: «Нигде в литературе не приводится свидетельств о безопасности абортов способом частичного рождения. Это - не апробированная процедура, которую используют бесчестные врачи для получения мёртвого плода. Такие аборты могут привести к инфекции, угрожающей бесплодием». І далі: «Вытягивание плода в позиции ягодичного предлежания - очень опасная процедура, которая может привести к разрыву матки. Такой разрыв может закончиться кровотечением, от которого женщина погибнет за десять минут…» [23, c.118]
2.2 Ускладнення після абортів
Ускладнення, які виникають під час аборту і після нього, спостерігаються в 8.3-35% випадків. Безпосереньо під час операції кількість ускладнень сягає 3.3-20%.Одним з найбільш небезпечних ускладнень аборту є перфорація матки, коли інструмент (під час обслідування зондом, розширення шийки матки розширювачами, а також в процесі вишкрібання матки), через стінку матки проникає до черевної порожнини і може навіть поранити внутрішні органи. Найчастіше це буває у жінок, які перенесли запальні захворювання матки; які страждають на цукровий діабет, або у тих, хто намагався викликати аборт медикаментозними засобами. Прорив матки вимагає негайного операційного втручання, а інколи, навіть видалення матки.
Під час операції найбільш часто травмується шийка матки - в 0,01-1,9% випадків. Навідміну від травм матки, такі травми найчастіше залишаються непоміченими і жінкою, і лікарем, вони мають далекосяжні наслідки. Найчастіше вони виникають у жінок, які ще жодного разу не народжували. Намагаючись проникнути до порожнини матки, лікар інструментом травмує колові м'язи шийки, яка надалі втрачає здатність затуляти порожнину матки. Це призводить до не виношування вагітності у майбутньому. Подібна патологія вимагає хірургічної корекції - накладання швів на шийку матки під час наступної вагітності, що не завжди буває ефективним. [17, c. 17]
Іншим видом травмування шийки матки є ушкодження слизової церви кального каналу, що веде до склеювання його стінок. Це призводить до припинення відтоку виділень із порожнини матки, утворення так званої гематометрії (накопичення крові в порожнині матки). Після аборту через 11-12 тижнів матці може зібратися до двох літрів крові. Подібне ускладнення вимагає повторного чищення (вишкрібання), що збільшує ризик потрапляння інфекції до порожнини матки. Ще одним ускладненням, за якого роблять повторне чищення, є присутність залишків плідного яйця. Причина цього - інтимніше прикріплення останнього до стінки матки.
Аборт нерідко супроводжується кровотечами, які виникають під час переривання вагітності у другому і третьому триместрах, або коли жінка намагалась викликати аборт гормональними засобами (останні зменшують здатність матки до скорочення). Кровотечі безпосередньо загрожують здоров'ю, а інколи, і життю пацієнтки . [17, c. 17]
Найчастішим ускладненням медичного аборту є інфекційні захворювання статевих органів. Це ендометрити (запалення слизової оболонки матки), метрити (запалення усієї матки), андексити (запалення маткових труб і яєчників). Причиною запальних процесів є затримка залишків плідного яйця або скупчення згустків крові в порожнині матки. Але здебільшого у виникненні цих ускладнень винні самі жінки. Вимагаючи направлення на аборт, маючи погані аналізи виділень, вони забувають, що під час операції уся інфекція, яка знаходиться у піхві, заноситься всередину матки. А некротичні залишки й згустки крові є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів. Іноді андексит виникає з іншої причини - це потрапляння крові в маткові труби після аборту. Така кров дуже довго розсмоктується, викликаючи хронічне запалення труб. Наслідком подібного ускладнення є безплідність. [17, c. 18]
Запалення матки, маткових труб, яєчників супроводжується високою температурою тіла, болями внизу живота і попереці, сильними кров'янистими виділеннями або кровотечами. Якщо не буде надана своєчасна допомога, процес може поширитись за межі матки, спричинити запалення черевної порожнини (перитоніт) - динамічний процес, який з локального може стати загальним: з'являється набряк черевини, фіброзні нашарування, подразнення мікро рецепторів черевини призводить до виникнення рефлекторних змін серцево-судинної та дихальної систем; змінюється біохімічний склад крові, спостерігається виснаження енергетичних ресурсів організму, виражена інтоксикація. Через ушкодження симпатичного та парасимпатичного відділів нервової системи швидко розвивається парез кишечнику, як наслідок - застій його вмісту та утворення газів. При поширенні інфекції з матки може виникнути запалення придатків матки: у матковій трубі скупчується секрет, який її склеює, збільшуючи в об'ємі, як наслідок - виникають болі. Може накопичитись сирозна рідина, гній. Коли запалення поширюється на яєчники - вони збільшуються, з'являється сильний біль, такі придатки часто спаяні зі стінкою малого таза і маткою. Якщо інфекція проникає крізь стінку матки чи розриви шийки матки може виникнути параметрит - захворювання, під час перебігу якого запальний процес локалізується у навколо матковій клітчаті. Внаслідок розповсюдження запального інфільтрату вражається тазова клітчатка і кістки малого тазу. Якщо абсцес, що утворився, не видалити хірургічним шляхом, то він може лопнути на предчеревну стінку, сечовий міхур або пряму кишку. Можуть розвиватися свищі, після яких утворюються рубці. Які змінюють нормальне розташування матки. [17, c.19]
Найтяжчою формою запалення є сепсис - зараження крові, яке, перерісши в септичний шок може мати летальне завершення.
До наслідків аборту відносять тяжкі тромбоемболічні ускладнення. Вони виникають при попаданні з матки шматочка інфікованої тканини (ембола) в легені, мозок, нирки, печінку та інші органи. Закупорка емболом крупних легеневих судин призводить до миттєвої смерті від задухи.
У жінок, які перенесли аборти, запалення матки і маткових труб може порушитись менструальна функція. Період менструації продовжується два тижні і більше, менструації супроводжуються сильним болем. Крововиділення великі. Причина цього - порушення механізмів регуляції менструальної функції. Такі хворі потребують тривалого протизапального лікування. Слід зазначити, що не рідко захворювання протікає у прихованій формі.
Часті аборти і чищення можуть призвести до внутріматкового скорочення. При цьому менструації припиняються, виникає маткова форма аменореї (відсутність менструацій, що обумовлена зарощуванням порожнини матки). Припинення менструацій негативно впливає на загальний стан жінки: з'являється головний біль, в'ялість, порушується працездатність, виникають нервово-психічні розлади.
До ускладнень аборту відноситься і ендометріоз. Суть цього захворювання полягає в тому, що клітини слизової оболонки матки під час хірургічного втручання можуть заноситись через кров або маткові труби у інші органи (сечовий міхур, яєчники, кишечник, легені, мозок, очі і т.д.) та системи організму, там прививатись і виділяти кров під час менструації. У результаті цього в уражених органах виникають порожнини, наповнені темною кров'ю. З'являється сильний біль (особливо при менструаціях), функції органів різко порушуються.
Ми розглянули питання про шкідливість медичного аборту для здоров'я жінки. Але слід пам'ятати, що у ряді випадків аборт шкідливий і для майбутніх дітей. Особливо, коли жінка з резус-негативною або першою групою крові. Річ у тім, що організм цих жінок здатний виробляти антитіла і гемолізини до всіх інших груп крові. Отже, якщо у матері перша група або резус-негативна кров, ці речовини ще в утробі матері руйнують кров'яні тільця дитини. У такому випадку діти народжуються або з анемією, або навіть з жовтяницею. Справа погіршується ще й тим, що з кожною наступною вагітністю ризик виникнення гемолітичної хвороби зростає. Тобто, чим більше абортів зробила жінка до даної вагітності, тим більша вірогідність народження хворої дитини. [17, c.21]
2.2.1 Вплив аборту на репродуктивну функцію жінки
Професор, завідувач кафедри акушерства і гінекології Вінницького медичного університету П. Г.Жученко [17] наголошує, що багато чисельні клінічні спостереження свідчать про те, що штучне переривання вагітності негативно впливає на перебіг наступних вагітностей, пологів і післяпологового періоду. Найбільш розповсюдженим ускладненням є повторна безплідність: після аборту жінка не може завагітніти при нормальному статевому житті. Часто це спостерігається при перериванні першої вагітності.
Аборт як причина безпліддя
Безпоседньою причиною безпліддя після аборту є запалення маткових труб. Таке ускладнення аборту зустрічається в 10-15% жінок. Запальний процес починається в матці у результаті затримки тканин плідного яйця або висхідної інфекції з піхви. Слизова оболонка маткових труб набрякає, просвіток їх закривається, утворюються рубці і спайки. Таким чином в обох маткових трубах утворюється механічна перешкода на шляху просування чоловічої статевої клітини - сперматозоону, і запліднення не відбувається. Це так зване трубкове безпліддя, серед всіх видів безпліддя на його частину припадає 40-60%. Такі зрощення можуть виникнути і в порожнині матки - маткове безпліддя.
Інколи запальний процес поширюється на яєчники і вони мовби «припаюються» до кишок, задньої стінки матки. В таких випадках порушується процес виходу яйцеклітини у черевну порожнину і проникнення її в маткову трубу. Така форма безпліддя супроводжується порушенням менструального циклу. У результаті змін у статевих органах виникають зрушення в гіпоталамо-гіпофізарній системі і залозах внутрішньої секреції. Ці порушення можуть обумовлювати безпліддя. Яке дуже важко піддається лікуванню. Лише деякі жінки після тривалого наполегливого лікування можуть матерями. [17, c. 22]
Аборт і невиношування вагітності
Негативний вплив аборту на організм жінки не обмежується тільки запальними захворюваннями статевої сфери і безпліддям. Грубо виконане втручання, особливо за межами лікарняних закладів, дуже негативно впливає на периферичні нервові закінчення шийки і тіла матки, а також центральну нервову систему. Однією з життєво важливих функцій нервової системи є так звана трофічна. Завдяки трофічній функції здійснюється регуляція обміну речовин у тканинах і забезпечення їх живленням. При аборті та його ускладненнях порушується трофічна функція центральної і периферичної нервових систем. У тілі і шийці матки під час аборту і після нього пошкоджуються нервові закінчення, що призводить до порушення обміну речовин в організмі. При цьому м'язові волокна матки атрофуються, втрачають пружність, їх скорочувальна здатність різко знижується, що призводить до порушення менструальної та дітородної функцій. Дистрофічні зміни, які виникають в матці після аборту, спричиняють гормональні порушення і самовільні викидні як на ранніх (до 12 тижнів), так і на пізніх (від 13 до 28 тижнів) строках вагітності.
Самовільний викидень в період до 12 тижнів у більшості випадків наступає в результаті гормональних порушень, а точніше при недостатності гормону жовтого тіла та дистрофічних змінах у стінці матки. Першим симптомом викидня є біль в попереці та внизу живота. Потім з'являються кров'янисті виділення і відбувається відторгнення плідного яйця, тобто наступає викидень. З метою профілактики кровотечі і запалення після викидня порожнину матки чистять. [17,c. 23; 28]
Гормональна недостатність також є причиною пізніх абортів і передчасних пологів. Пізні аборти (від 13 до 27 тижнів вагітності) бувають при шийково-перешиєчній недостатності, яка розвинулась, яка виникла внаслідок багаторазових абортів. Відбувається послаблення внутрішньої пазухи матки, і плідне яйце самовільно випадає з порожнини матки. Цей процес відбувається безболісно, навколоплідні води відходять не очікувано.
Аборт і позаматкова вагітність
Одним із наслідків запального захворювання маткових труб після аборту є позаматкова вагітність. Запліднена яйцеклітина прикріпляється в матковій трубі., інколи - в яєчнику, а також в черевній порожнині (сальник, кишки). Найчастіше зустрічається трубкова вагітність. У 30-75% випадків причиною позаматкової вагітності були аборти. До 6-7 тижня плідне яйце збільшується настільки, що стінки маткової труби не витримують розтягнення і розриваються. У кращому випадку відбувається трубковий аборт. При цьому відкривається внутрічеревна кровотеча, з'являється переймоподібний біль внизу живота, в момент розриву труби - гострий, різкий. Масивна внутрічеревна кровотеча призводить до тяжкого малокрів'я. Наступає шоковий стан. Якщо не буде своєчасно надано допомогу, проведено операцію наслідки можуть бути летальними. [17, c. 23; 18]
Вплив аборту на протікання вагітності, пологів і післяпологового періоду
Клінічні спостереження свідчать про несприятливий вплив аборту на протікання і завершення наступних вагітностей, а також на плід і новонародженого. Негативні наслідки різноманітні і не завжди можна їх попередити і передбачити. Різноманітні ускладнення виникають під час вагітності, протікають приховано і проявляються тільки під час пологів або післяпологовий період.
У вагітних, які перенесли в минулому аборти, часто спостерігаються ранні (нудота) і пізні (підвищення артеріального тиску та ін.) токсикози. Це пояснюється тим, що яйцеклітина прикріплюється до патологічно зміненої після аборту слизової оболонки матки. За таких умов реакція материнського організму на плід стає неадекватною, що проявляється у вигляді токсикозу. У жінок, які перенесли аборти, токсикоз спостерігається у 2 рази частіше, ніж і жінок, які не робили цієї операції.
Після аборту часто спостерігається загроза переривання наступних вагітностей або передчасні пологи. Ці ускладнення обумовлені змінами в матці і нервових закінченнях, які виникли під час аборту.
До тяжких ускладнень аборту відносять передлежання плаценти (розташування її на шляху просування головки плоду підчас пологів), і передчасне відшарування її від стінки матки. За таких ускладнень часто наступають тяжкі кровотечі, що загрожують життю матері і дитини, якщо своєчасно не будуть проведені операція, переливання крові та кровозамінювачів.
У жінок, які перенесли аборти, при наступних вагітностях нерідко плід займає неправильне положення (поперечне, тазове, навскоси), що також впливає на стан матері і дитини, протікання пологів. Часто спостерігається передчасний (допологовий) вилив навколоплідної рідини, слабкість пологової діяльності. У свою чергу це спричиняє затяжні пологи, внутріутробне голодання плоду, а післяпологовий період - запальні і септичні захворювання. До тяжких ускладнень відноситься приростання плаценти, що призводить до кровотеч у післяпологовий період, травм родових шляхів.
Ускладнення післяпологового періоду знаходяться в прямій залежності від кількості перенесених у минулому абортів. Так, у цього контингенту породіль у післяпологовий період підвищення температури тіла спостерігається в 3 рази частіше, ніж у жінок, які не підлягали такому втручанню. У них значно частіше спостерігається затримка виділень та частин плаценти у матці (внаслідок глибокого приростання ворсин плаценти в стінку останньої), що призволить до розвитку запальних захворювань матки, маткових труб і яєчників. У дітей спостерігається підвищений пологовий травматизм. [17, c. 24; 18]
Наслідки пізнього позалікарняного аборту
Пізнім абортом вважається самовільне чи сплановане переривання вагітності в строки від 13 до 28 тижнів включно. Причини самовільного переривання вагітності різноманітні - травми живота, гормональні порушення, інфекції, ускладнення вагітності і т.д. В період від 13 до 27 тижня вагітність переривають тільки відповідно медичним показанням. Нажаль, деякі жінки здійснюють аборти на пізніх строках у позалікарняних умовах. Причини таких легковажних вчинків різноманітні: вагітність поза шлюбом; незапланована вагітність, сімейні обставини та ін.. Нерідко це трапляється в тих випадках, коли вагітність наступає у післяпологовий період, тобто в період годування дитини груддю, і жінка дізнається про неї коли плід починає ворушитися.
Переривання вагітності на пізніх строках (та ще й в позалікарняних умовах), у багатьох випадках призводить до тяжких наслідків. Зазвичай вагітні звертаються до випадкових осіб, які не мають спеціальної освіти, вони вводять в порожнину матки різноманітні токсичні речовини або порушують цілісність навколоплідного яйця без дотримання умов стерильності. Після того жінка йде додому в очікуванні переривання вагітності. Часто проходить декілька днів, а то й цілий тиждень. За цей час інфекція розповсюджується по всьому організму і розвивається сепсис. Як правило, хвору привозять до лікарні у край тяжкому стані, коли всі лікарські зусилля залишаються безрезультатними.
Багато жінок, щоб позбавитись небажаної вагітності, приймають медикаменти в токсичних дозах, що призводить до ураження печінки, нирок, серця та інших органів. Це може призвести до інвалідності і , навіть, смерті. [17, c.25; 18; 28]
Аборт і хоріонепітеліома
У жінок, які часто переривають вагітність, може розвинутись одна з найбільш злоякісних пухлин - хоріонепітеліома. Це новоутворення виникає із залишків плідного яйця - ворсинок хоріону. Причина цього - ослаблення організму, його захисних сил після аборту. При частому переривані вагітності ворсинки хоріону тривалий час залишаються в матці або переносяться кров'ю в інші органи і перероджуються у злоякісну пухлину. Описані випадки появи хоріонепітеліоми через багато років (15-20) після аборту чи ускладненої вагітності, коли в порожнині матки залишались шматочки плацентарної тканини. Отже, профілактика хоріонепітеліоми має бути спрямована на попередження абортів та їх ускладнень. [12, c.26]
2.2.2 Аборт і рак молочної залози
Подружжя медиків, Джон і Барбара Уіллке, в книзі «Мы можем любить их обоих. Аборт: вопросы и ответы» [23], стверджують, що існує зловісний зв'язок між абортом при першій вагітності і подальшим розвитком раку молочної залози. Не зважаючи на те, що існують загальновизнані фактори ризику захворювання на рак:
· історія захворювання у близьких родичів;
· ранній початок менструацій;
· приналежність до жіночої статі (у чоловіків рак грудей зустрічається рідко, і його частота не виросла);
· нездатність до дітонародження (неспроможність завагітніти);
· неякісні продукти харчування (високий рівень вмісту жиру, наявність токсичних хімічних речовин, пестицидів та інших забруднювачів, недостатність антиоксидантів).
Від 60%до 70% випадків раку молочної залози зустрічаються у жінок, які не зазнали впливу жодного з вказаних класичних факторів ризику.
Доктор Джон Уіллке вважає, вагітність є захисним фактором. У жінок, які ніколи не вагітніли ризик розвитку раку молочної залози вдвічі вищий, ніж у жінок, які народжували. Жінки, які відкладають першу вагітність до тридцяти років і пізніше, майже вдвічі більше ризику захворіти на рак молочної залози, ніж жінки, які народжують трошки раніше або трошки пізніше двадцятилітнього віку. Можливо також, що годування груддю є додатковим захисним фактором.[23, с.123]
Уперше причинно-наслідковий зв'язок з абортом був помічений доктором М.Пайком з Університету Південної Каліфорнії. Він у 1981 році опублікував своє перше серйозне наукове дослідження, в якому показав прямий зв'язок між абортом і раком молочної залози. Він дослідив 163 жінки, в яких до 33-річного віку розвинувся рак молочної залози, і порівняв їх із 222 жінками з контрольної групи. Доктор Пайк показав, що якщо жінка зробила аборт при першій вагітності, ризик того, що у неї в подальшому розвинеться рак молочної залози, зростає в 2.4 рази. [51]
Ще одним доказовим дослідженням є дослідження, яке провів Х.Л. Хау в північній частині штату Нью-Йорк. Використовувались лише чітко доведені дані. Він дослідив усіх жінок, у яких рак молочної залози розвинувся у віці до 40 років, і перевірив, чи робили вони ранні аборти. Висновок полягав у тому, що жінки, які робили аборт при першій вагітності, в 1,7 рази більше ризикували захворіти на рак молочної залози. У тих жінок, які робили аборт при другій або третій вагітності, ризик захворіти на рак молочної залози зростав у 4 рази. [48]
Досить професійне дослідження провела Д.Дейлінг. Вона виявила наступне:
· штучний аборт призводить до зростання на 50% ризику захворювання на рак молочної залози до 45-річного віку; якщо аборт зроблений у віці до 18 років, цей ризик зростає на 150%; при аборті у віці старше 30 років зростання ризику становить 110%;
· якщо в сім'ї жінки родичка хворіла раком молочної залози і якщо ця жінка вперше зробила аборт у віці старше 30 років, ризик захворіти на рак молочної залози для такої жінки зростає на 270%;
· у числі досліджуваних було 12 жінок, родички яких страждали раком молочної залози, ці 12 жінок робили аборти у віці до 18 років - усі дванадцять захворіли раком молочної залози у віці до 45 років. [46]
Як ми бачимо, такі висновки про зв'язок між абортом і раком молочної залози достатньо переконливі. Якщо це так, то як пояснити механізм розвитку раку? Доктор Уіллке пропонує нам розглянути молочну залозу на трьох стадіях розвитку.
Стадія незрілості: тканини груді п'ятирічної дівчинки під мікроскопом нічим не відрізняються від тканин груді її шестирічного брата. Груди дівчинки дозріють.
Груди жінки, яка не народжувала: в період статевого дозрівання з'являється потік жіночих гормонів, які змушують її груди рости в об'ємі і набувати відповідної форми. Її груди зрілими, але вони ще не можуть виробляти молоко і їх внутрішня структура залишається відносно нерозвинутою.
Груди жінки, яка народила: це - третя стадія розвитку, після вагітності. Більшість жінок, які були вагітними, пам'ятають, що вони відчували, коли їх груди збільшувались і ставали чутливішими одразу після того, як припинялась менструація. Через три місяці це відчуття ставало не таким сильним. На цій стадії внутрішні молочні залози закінчують своє дозрівання і стають готовими виробляти молоко. [23, c.182]
Джон Уіллке стверджує, що зв'зок між цим процесом і тим, що внаслідок виникає рак, дуже великий. Він не знає всіх причин, що ведуть до розвитку пухлини, але називає їх канцерогенними речовинами. Відомо, що недозрівші груди мають високий рівень опору до таких речовин. Ми знаємо, що після першої стадії росту клітини стають більш чутливими, а після вагітності і повного дозрівання їх здатність до опору знову зростає.
Під час вагітності відбувається швидкий ріст і видозмінення цих клітин. Якщо цей процес раптово переривається, в грудях залишається велика кількість «перехідних» клітин у стані перетворення, між незрілістю і зрілістю. Вважається, що ці клітини менш стійкі і мають ступінь опору до канцерогенних речовин, які є пусковим механізмом для розвитку ракових пухлин.
2.3 Соціально-психологічні наслідки аборту
Ми розглянули наслідки аборту для фізичного здоров'я жінки, але слід звернути увагу на психічний стан жінки після штучного переривання вагітності.
Психічні наслідки аборту -- закрита і складна тема. Вивчати її дуже важко внаслідок великої кількості абортів. Крім того, жінки, які зробили аборт, переважно залишаються з своїми проблемами одні, без медичного спостереження. Лікар, який робив аборт, не стежить надалі за станом своєї пацієнтки. Звідси - різні оцінки наслідків переривання вагітності. Об'єктивність загальної картини ускладнена ще і суб'єктивністю лікарів, які разом з прихильниками абортів часто стверджують, що «грамотно» зроблений аборт не має ніяких шкідливих наслідків для жінки. Але на практиці все інакше: негативні наслідки аборту можуть виявлятися значно пізніше, іноді навіть через багато років.
Всі жінки, що перервали вагітність, із різноманітних соціальних або сімейних причин, знаходилися в депресивному стані. Аборт здавався їм єдиним виходом із ситуації, що склалася. Цей стан характеризується інфантильністю, гістерезисом. Перед терапевтичною операцією пацієнт бажає знати про її наслідки. Напередодні аборту жінка звичайно закриває на все очі. Вона не бажає нічого і нікого бачити і хоче по швидше все забути. [28]
Лікарі свідчать, що багато жінок, які пережили аборт, відчувають сильну депресію і почуття провини. У західній медицині це явище отримало назву «постабортний синдром», і є, вочевидь, синдромом післятравматичного стресу. Така проблема вперше спостерігалась у ветеранів в'єтнамської війни, але проявилась лише через десять років після їхнього повернення. Така ж десятилітня затримка проявляється після абортів. Багато жінок суперечливо ставляться до аборту, однак роблять його. Оточуючі говорять жінці (і вона сама собі говорить), що це не створить їй незручностей. Коли з'являються симптоми, вона говорить собі, що вони не могли бути викликані абортом, і тоді проявляються два сильних механізми психологічного захисту6 пригнічення і заперечення. [23, c.32]
У деяких жінок ці механізми успішно спрацьовують , у інших проблема перетворюється у керований дистрес, у сильний розлад, який змінює життя, і, може навіть призвести до самогубства. Але проявляється постабортний синдром із затримкою. Перша реакція у більшості випадків - почуття полегшення. Потім, з пригніченням і запереченням, жінка уникає проблеми протягом декількох років - в основному п'яти, але буває і десяти чи двадцяти. Далі , у деяких жінок почуття «закіпають» і прориваються назовні. Часто спрацьовує пусковий механізм: якась знайома або подруга, чи родичка народжує дитину, з якою жінка вступає у тісний емоційний контакт, або вона дізнається, що вона безплідна, або відбувається якась інша подія, яка змінює її життя. Доктор Уіллке описує симптоми післяабортного синдрому і наголошує на тому, що завжди існує у будь-якій формі почуття провини, що супроводжується муками совісті, роз каяттям, соромом, заниженою самооцінкою, неприємними згадками. До них також належить вороже ставлення і ненависть до чоловіків. У число цих чоловіків може входити власний чоловік, і жінка може відчувати сексуальні розлади. Зазвичай зустрічається плач, відчай і депресія, інколи зі спробами самогубства. Часто жінка звертається до алкоголю і наркотиків, щоб заглушити біль; інколи наслідком може бути проміскуїтет - часта і невпорядкована зміна статевих партнерів. Зустрічається також байдужість і холодність замість більш нормальних теплоти і материнської ніжності. Доктор М.Сім [23, c.35] з'ясував, що у порівнянні з післяпологовими розладами, післяабортні психози набагато серйозніші, довго триваліші, і рецидиви більш ймовірні. Вони часто являють собою тяжкі випадки.
Наведемо приклад розповіді жінки, яка зробила аборт: «Во время аборта врач сказал, что ошибся, срок беременности был больше чем он предполагал. Ребёнку было, по крайней мере, 15 недель. Я очень расстроилась, а через минуту операция была закончена. Я подождала несколько минут, а когда хотела выйти, чтобы одеться, я увидела ведро, полное крови, и мой ребёнок находился в этом ведре. Рост его был не несколько сантиметров - нет, он был размером с мою ладонь - это был настоящий ребёнок. Меня занимала только одна мысль - я убила своего ребёнка. Начиная с этой ночи моё психическое состояние ухудшилось, последующие месяцы я много плакала - это был необычайный плач, я плакала в глубине души. Я плакала горько и беспрерывно - это было похоже на плач новорождённого ребёнка, когда он плачет, сжимая кулачки совершенно беспомощно. Я даже не могла сдержаться. Это был необыкновенный плач. Никогда в своей жизни я так не так не плакала. Я никогда этого себе не прощу. Не думайте, я никого не обвиняю. Нет. Я виновата, только я». [23, c.40] Як ми бачимо, жінка переживає депресію і знаходиться в тяжкому стані, усвідомивши наслідки скоєного нею. Штучне переривання вагітності є згубним не лише для жінки. Л.Бонд стверджує, що аборт здійснює негативний вплив на інших дітей жінки. [23, c.39] У деяких випадках чітко проявляється «синдром того, що вижив». Діти зазвичай знають, що їх мама вагітна. Вони також знають, що їх мама «стає невагітною». У такому випадку «синдром того, що вижив» нагадує те, що переживали родичі людей, знищених гітлерівцями під час Другої світової війни. Це - ірраціональне, але реальне почуття провини: «чому я врятувався, а їх убили?»
Доктор Едуард Шерідан з Університету Джорджтауна також спостерігав страх перед матір'ю і недовіру до неї. Зазвичай маленька дитина, яка відчуває, що скоро народиться братик або сестричка , не бажає цього. «Когда малыш неожиданно исчезает, у маленького ребёнка может возникнуть деформированное чувство собственной способности «устранять» людей. Или, если он знает, что его мама активно участвовала в таком устранении брата или сестры, он начинает бояться своей матери». [23, c.38]
Лікарі і медсестри, причетні до аборту, також відчувають провину
Під заголовком «Що відчувають лікарі, коли роблять аборт» одна американська газета повідомляє про приголомшуючі душевні наслідки для медиків після проведених абортів: «49-річний головний лікар однієї сучасної клініки абортів в Нью-Йорку, де протягом півтора року було проведено 60000 абортів, залишив свою роботу. Його колеги і медсестри пройшли курс лікування у психіатрів. Умови роботи в клініці були прекрасними, не було наднормової роботи і т.д. Але лікарі і медсестри, відчуваючи свою вину, починали зловживати алкоголем, нервували в операційній». [22, c.54]
Головний лікар так описує свої жахливі переживання: «У одного з моїх колег під час кожного аборту були галюцинації. Йому здавалося, що зародок прагне перешкодити аборту. Своїми маленькими нігтиками він ніби чіплявся за стіни матки, боровся за те, щоб залишитися в своїй захисній оболонці... Інші лікарі обливалися потом під час аборту, їхні руки тремтіли. Між операціями вони пили спиртне. Їх мучили жахливі сни. Деякі місяцями бачили уві сні тільки кров».
Сьогодні цей головний лікар завідує клінікою для лікування дітей з фізичними відхиленнями. Він знову знайшов душевний спокій. [22, c.60]
Тіні на душі
Аборт -- це смертельний досвід, а тому дуже сумний. Кожний знає, якою величезною втратою для батьків є смерть немовляти. Так само відомо, як страждають жінки після викидня. Безвідповідально і безжально не попередити жінок, які хочуть зробити аборт, що їх чекають такі ж муки: невимовний смуток по дитині ще більше, якщо вони самі ухвалили рішення про аборт. Звучить дуже непереконливо те, що жінка може позбутися незапланованої дитини без яких-небудь мук совісті -- «без наслідків». Ми не говоримо про душевні розлади, причиною яких став аборт, тільки про психологічні, а саме -- жахливі сни, які переслідують жінок. Якщо у них наступає такий траурний період, то вони, насправді, не знають, що з ними відбувається. Усіма силами прагнуть подолати свої відчуття, приглушити їх. Жінка відчуває і переживає свою втрату, але не дозволяє собі засмучуватися, оскільки вона сама ухвалила рішення зробити аборт. І все ж таки відчуває в душі відчайдушну потребу скорботи.
Такій жінці ніхто не запропонує «виплакатись, виговоритись». Вона дійсно самотня і безпорадна, бо, з одного боку, внутрішньо спустошена, а з іншою, ніхто, окрім неї, не бачить ніякої причини для її глибокого смутку. І щоб хоч якось справитися з своїми відчуттями, вона починає притупляти їх. [22, c.64; 23, c.40]...
Подобные документы
Аборт як один із основних способів збільшення інтервалу між появою дітей. Загальна характеристика соціальних та гендерних аспектів планування сім’ї в Україні. Аналіз особливостей ставлення чоловіків та жінок до проблеми штучного переривання вагітності.
дипломная работа [222,1 K], добавлен 06.08.2013
Історія становлення фемінізму як соціальної проблеми, його вплив на розвиток сучасного суспільства та погляд на сім'ю. Місце сім'ї у нинішньому соціумі, трансформація традиційного укладу. Статус жінки в сьогоднішній родині крізь призму фемінізму.
курсовая работа [104,7 K], добавлен 22.03.2011
Теоретичні засади та нормативно-правові аспекти безробіття як соціального явища. Сутність поняття "безробіття", його соціально-психологічні та соціально-економічні наслідки. Основні напрямки соціальної роботи з безробітним населенням, державні гарантії.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 25.06.2009
Соціально-психологічні особливості студентства. Методика дослідження рівня залученості студентської молоді до вживання алкоголю. Корекційно-профілактична програма попередження та пом’якшення дії соціально-психологічних чинників на алкоголізацію молоді.
курсовая работа [97,9 K], добавлен 01.04.2014
Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.
курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014
Причини міждержавної трудової міграції, її сутність та структурні елементи. Основні групи факторів, що впливають на ставлення молоді до проблеми переміщення робочої сили. Дослідження думок студентів про наслідки міграції та її вплив на суспільні процеси.
научная работа [20,9 K], добавлен 11.04.2013
Поняття та головні причини безробіття серед молоді, його головні соціальні та економічні наслідки для держави. Шляхи та підходи до вирішення проблеми збільшення зайнятості на сучасному етапі. Проблеми випускників на ринку праці та їх розв'язання.
реферат [28,4 K], добавлен 10.06.2011
Молодь як об’єкт соціальних досліджень. Проблеми сучасної української молоді. Соціологічне дослідження "Проблеми молоді очима молодих" та шляхи їх розв’язання. Результати загальнонаціонального опитування молоді. Особливості розв’язання молодіжних проблем.
курсовая работа [121,5 K], добавлен 26.05.2010
Дослідження щодо відношення опитуваних до лідерства жінки: риси ідеальної жінки-керівника, проблеми при поєднанні трудового і сімейного життя. Організація соціологічного дослідження: вибірка, розробка і логічний аналіз анкети, методика опитування.
курсовая работа [99,2 K], добавлен 22.02.2010
Генеза, сутність та загальна типологія держав соціально-правового характеру. Проблеми та тенденції взаємозв’язку економіки і держави перехідного суспільcтва. Формування суспільного ідеалу соціально-правового характеру соціал-демократією західних країн.
диссертация [492,9 K], добавлен 31.05.2014
Соціальні та психолого-педагогічні проблеми насилля над молоддю. Умови життєдіяльності молоді, яка постраждала від насильства. Соціально-правовий захист як підґрунтя соціальної роботи з молоддю. Методи роботи з молоддю, що постраждала від насильства.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 14.03.2008
Розпад сімей як соціальна проблема суспільства, його соціальні причини. Соціальні проблеми сімей. Типи патогенної батьківської поведінки. Характерні особливості неблагополучних сімей. Проблеми родини, що має дітей, схильних до вживання наркотиків.
реферат [18,5 K], добавлен 13.02.2011
Паління – шкідлива звичка, яка чинить негативний вплив на життя суспільства в цілому, а також на діяльність особи окремо. З'ясування відношення харківської молоді до глобальної проблеми світу. Аналіз отриманої інформації. Вплив паління на імідж людини.
практическая работа [18,2 K], добавлен 05.06.2011
Соціально-правовий аспект роботи із дітьми в Білоцерківському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Розробка та впровадження проектних технологій у роботі з дітьми. Надання психолого-педагогічної та юридичної допомоги молоді.
дипломная работа [261,1 K], добавлен 04.06.2016
Особливості життя молоді у наш час. Вплив негативних процесів на поведінку молоді. Особливості злочинності в молодіжному середовищі в Україні, ставлення молоді до незаконних дій. Етапи збирання первинних матеріалів, аналіз матеріалів дослідження.
отчет по практике [3,0 M], добавлен 15.05.2010
Гендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків. Гендерна нерівність та статус жінки в сучасному українському суспільстві. Статусні, соціально-психологічні, політичні та соціокультурні фактори. Гендерні підходи, стереотипи та конфлікти.
курсовая работа [43,8 K], добавлен 15.09.2014
Домашнє насильство як соціальна проблема. Сучасні науково-теоретичні підходи до проблеми насильства. Закордонна практика організації роботи з профілактики домашнього насильства. Соціально-педагогічні технології роботи з суб’єктом насильницьких дій.
дипломная работа [170,2 K], добавлен 25.08.2012
Соціальні молодіжні проблеми та служби для молоді. Громадські молодіжні об'єднання i цільові комплексні програми. Cуб'єкти та об'єкти соціальної роботи з дітьми i молоддю. Види та форми соціальної профілактики, допомоги (підтримки) молоді та супровід.
реферат [604,9 K], добавлен 10.08.2010
Теоретико-методологічні засади проблеми насильства дітей у сім’ї і способи її вирішення в рамках соціуму. Його види та наслідки, розробка системи соціально-педагогічної профілактики цього явища. Способи соціальної реабілітації дітей з таких сімей.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 03.03.2014
Дозвілля як особливість проведення вільного від роботи часу. Види і особливості молодіжної поведінки в неформальних обставинах. Проблеми формування життєдіяльності молоді в вільний час. Тенденції розвитку дозвілля молоді, шляхи його вивчення в соціології.
курсовая работа [39,6 K], добавлен 05.04.2013
