Репрезентування фрагменту творчості чернігівського архієпископа Л. Барановича. Демонстрація уміння церковника залежно від кінцевого адресата обирати не тільки мову листування, але й стійкі сполучення слів, що додають листам експресії та індивідуальності.

Аналіз особливостей науково-методичного дослідження епістолярної спадщини Л. Українки у навчальній текстотеці початкової школи на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Наголошено, що читання рідною мовою є потужним засобом у формуванні особистості.

Досліджено етепістолярну спадщину Лесі Українки. Визначено, що більшість тем, розглянутих Лесею Українкою у листах, спонукали адресатів до роздумів, активації знань, переконань, дій, а також збуджували до міркувань про національну ідентичність українців.

Осмислення приватного листування письменників української діаспори. Ознайомлення з глибинним пластом епістолярію митців: самоаналізом, розкриттям потаємних механізмів особистої вдачі, зародженням творчих задумів, перевтіленням зовнішніх вражень.

Кореспонденції майстрів слова як діалог, що засвідчує єднання душ, проникнення адресантів у процеси, що характеризують проблеми розвитку літератури та суспільства. Епістолярне контактування у письменників як каталізатор їх національної самосвідомості.

Особливості конотації при з’ясуванні місця й значення епістолярію М.М. Коцюбинського в його житті й творчості. Культурні конотації ідеологічності й патріархальності. Конотативні властивості лексико-фразеологічного та граматичного рівнів епістолярію.

Опрацювання та систематизація епістолярію наддніпрянських діячів з бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві, а також з’ясування його інформативного потенціалу для вивчення польсько-українських взаємин ХІХ-першої половини ХХ ст.

Окреслено особливості епістолярної комунікації, встановлено найвиразніші ознаки епістолярної комунікації кінця ХІХ – початку ХХ ст. Визначено диференційні риси комунікативної діяльності Лесі Українки за допомогою численних автокоментарів у її листах.

Характеристика письменницького епістолярію. Сутність і процес формування світоглядно-естетичних поглядів А. Чехова в дискурсі його приватних кореспонденцій. Функціонування літературно-критичних оцінок. Жанрово-стильові модифікації епістолярної прози.

Окреслення кола адресатів і кореспондентів Миколи Холодного, визначення основних тем та сюжетних ліній його листування. Дослідження діяльності і наукової творчості М. Холодного, комплексу світоглядних ідей, діапазону мислення та громадянської позиції.

Аналіз епістолярної творчості В. Винниченко як видатного українського прозаїка XX століття. Теоретичне дослідження листування автора "Сонячної машини", специфіка його письменницького епістолярія і змісту його функцій в українському літературному процесі.

Дослідження видового складу та інформативного потенціалу епістолярію Є.К. Лазаренка з метою виокремлення напрямів, завдань, змісту, кількості й географічних меж наукового спілкування вченого. Вивчення його творчої діяльності й професійних контактів.

Аналіз особливостей листування В. Державина - вченого та публіциста, чия діяльність пов’язана із науковим та культурним життям української еміграції. Визначення його комунікаційного стилю, стосунків з українською емігрантською пресою та особистостями.

Аналіз частини епістолярної спадщини гетьмана І. Мазепи. Головні тенденції, напрями та методи в його взаєминах з Православною церквою на території Гетьманщини. Дослідження ідеї Мазепи зробити Православну церкву своїм союзником і опорою гетьманської влади.

Сторінки біографії, особистого життя, родинних відносини, любові до рідної України, її мови, культури чеського археолога, українця за походженням І. Борковського. Збір листів і документів до музею його імені в селі Чортовець Городенківського району.

Дослідження історії збирання і публікацій листів Лесі Українки. Систематизація та історико-літературне коментування виявлених купюр, друкарських та редакторських огріхів у наукових виданнях епістолярної спадщини письменниці у 50–70-х роках ХХ століття.

Аналіз комплексу неопублікованого листування М. Обідного з "Празької колекції" та архівних фондів України й реконструкція на матеріалах його епістолярної спадщини кола спілкування діячів української міжвоєнної еміграції в Польщі та Чехословаччині.

Життєві цінності, патріотичні позиції, риси характеру поетеси Олени Теліги на основі документів особового походження, листування поетеси з її близькими подругами. Вимогливе ставлення поетеси до такого почуття як кохання, аналіз важливості дружби.

Викладення уривків з листування О. Теліги, які свідчать про становлення геніальної творчої особистості та про її роль в боротьбі за становлення української державності. Головні події в особистому житті авторки на тлі загального історичного дискурсу.

Аналіз епістолярної спадщини Олени Теліги у контексті соціальних комунікацій. Уривки з листування, які свідчать про становлення творчої особистості на тлі загального історичного дискурсу. Роль Теліги в боротьбі за становлення української державності.

Оцінка ролі О. Теліги в боротьбі за становлення української державності. Виокремлення головних комунікативних візій та ідей української письменниці. Дослідження епістолярної спадщини авторки у контексті історичного дискурсу та соціальних комунікацій.

Зміст і джерельне значення листів українського етнографа, мистецтвознавця і фольклориста П.Я. Литвинової-Бартош, що зберігаються в Інституті рукопису. Аналіз листів, адресованих письменникам і громадським діячам (Біляшівському, Грінченку, Бережкову).

Аналіз кореспонденції класика літератури XX ст. В. Набокова і американського критика Е. Вілсона. Огляд статей письменника, уміщених у виданні "Міцні переконання" (1973), у перспективі імагології. Зміна уявлення про країну упродовж життя В. Набокова у США.

Аналіз епістолярного доробку відомої української поетеси Л. Українки, присвяченому журналу "Народ" – партійному органу першої української модерної партії РУРП. Особливості переписки дочки Наддніпрянської України з її західноукраїнськими однодумцями.

Віртуальний епістолярний дискурс - нова глобальна соціально-комунікативна практика. Дослідження лінгвістичних традицій вивчення епістолярію. Визначення когнітивно-прагматичного потенціалу епістолярного дискурсу для можливих модифікацій у блогосфері.

Дослідження та аналіз романтичних взаємин української письменниці Христі Алчевської з викладачем Харківського університету Олександром Покровським. Визначення та характеристика місця постаті Христі Олексіївни Алчевської у вітчизняному літературознавстві.

Дослідження взаємин української письменниці Христі Алчевської з викладачем Харківського університету О. Покровським. Народницькі традиції Христі Алчевської, що за світоглядом належала до феміністично налаштованих представниць українського модернізму.

Поняття "епістолярної літератури" як різножанрових творів, у яких використовується форма листа або послання. Одиниця епістолярної літератури (лист). Поняття - "епістолярна критика" та "епістолографія". Місце епістолярію в розвитку української літератури.

Реалізація необхідності висловлювати свої думки, пропагуваня та обстоювання ідей за допомогою листування. Лист як окремий завершений акт комунікації в епістолярному стилі. Оригінальне обрамлення початку і кінця листа, відтворене типовим етикетним виразом.

Висвітлення, на основі листів В. Винниченка, В. Левинського, Лесі Українки, Ю. Тищенка, Л. Юркевича, процесу заснування та діяльності видавництва "Дзвін" у 1907-1916 рр. Уточнення хронології та імен фундаторів на різних етапах становлення видавництва.