Гипотезы образования Древнерусского государства: норманская и антинорманская теория. Социально-экономический, политический и государственный строй Киевской Руси. Дипломатические связи с другими государствами. Княжеские усобицы после смерти Святослава.

Развитие Киевской Руси и возникновение Древнерусского государства. Особенности социально-экономического, культурного развития Древнерусского государства в дохристианский период, после принятия христианства и до начала периода феодальной раздробленности.

Объективные предпосылки образования Древнерусского государства. Норманнская теория происхождения государства у восточных славян. Формирование древнерусской государственности в IX-X веках. История принятия христианства. Становление феодальных отношений.

Вотчина как основная структурная единица хозяйственной деятельности на Руси. Вида феодальной ренты. Характеристика политической системы Средневековья. Особенности княжения Олега Вещего и Ярослава Мудрого. Историческое значение христианизации Руси.

Концепция основных проблем социально-экономической истории Киевской Руси, предложенная И.Я. Фрояновым. Основные гипотезы образования Древнерусского государства, анализ политических институтов, изучение истории важнейших категорий зависимого населения.

Рассмотрение истории становления Киевской Руси в работах русского историка - И.Я. Фроянова. Социально-экономические отношения в государстве (XI-ХII вв.). Основные промышленные города древней Руси. Внешняя политика Ярослава в последние годы жизни.

Точки зрения советских историков на проблемы социального строя древнерусского общества: концепции Б.Д. Грекова, И.И. Смирнова, В.В. Мавродина и К.В. Базилевича. Главные моменты монографии А.А. Зимина "Холопы на Руси", оценка развития феодальных отношений.

Киевская Русь как одно из самых больших государств средневековой Европы и его возникновение в результате длительного внутреннего развития восточнославянских племен. Его политическая и социальная, культурная и религиозная роли. Литература и письменность.

Политическое устройство Киевской Руси, экономическое развитие и социальная структура древнерусского общества. "Русская Правда" - основной источник права Древней Руси. Признаки кризиса государственности и причины распада Древнерусского государства.

Могущество Хазарского каганата. Его политические ориентиры и военная стратегия. Экономическая кабала Киевской Руси. Роль княгини Ольги и ее сына Святослава в укреплении славянского средневекового государства. Тактика боевых действий против хазар.

Причины и предпосылки образования древнерусского государства, существующие в данной сфере теории, а также основные этапы политического развития. Генезис и трансформация общественно-политического строя. Формирование духовной культуры и роль христианства.

Первый период Киевской Руси: времена первых киевских князей (IX-середина Х в.). Расцвет государства в конце Х – первой половине ХI в. Период феодальной раздробленности: последствия разъединительного процесса для дальнейшего развития этого региона.

Основные черты государственного строя Киевской Руси. Результаты Любеческого съезда князей, сущность принципа отчинности. Три главные функции деятельности древнекиевских князей. Экономическое развитие и социальная структура древнерусского общества.

Рассмотрение процесса возникновения и развития института киевских архимандритов, а также деятельность самих архимандритов Свято-Успенского Киево-Печерского монастыря в изучаемый период. Особенности осуществления надзора за всеми киевскими монастырями.

Изучение биографии князя новгородского и великого князя Киевского - Владимира Святославовича Великого Крестителя. История его прихода к власти. Введение христианства в Киевской Руси в качестве государственной религии. Правление Ярослава Мудрого.

Анализ жизни и творчества малоизвестного норвежского художника К. Крона, судьба которого связана с Киевом. Истоки и пути формирования индивидуальной позиции живописца в искусстве модернизма. Характеристики полифонического художественного опыта К. Крона.

История формирования языка великорусской народности на базе московского междиалектного койне. Структура книжно-литературного языка Московской Руси XIV-XVI веков, явления, связанные со вторым южнославянским влиянием. Языковaя ситуация в Киевской Руси.

Современная историография киевского княжения Владимира Мономаха. Анализируется репрезентация историками последних десятилетий вокняжения Владимира Всеволодовича на киевском престоле, его власти над русскими землями, взаимоотношений с соседними странами.

Значение власти киевских князей только в пределах самого Киевского княжества. Стремление местного боярства к прекращению усобиц, политической стабилизации в своем княжестве. Основные причины, последствия постепенного упадка Киевской земли в начале XIII в.

Основные причины распада единого государства: начало феодальной раздробленности, вступление Руси в нее. Раскол Руси на 15 княжеств. Основные причины феодальной раздробленности: борьба князей, упадок земли и пр. Характеристика Киевского княжества.

Виникнення вищої освіти в Україні. Києво-Могилянська академія та її значення в історії українського народу. Основні закономірності виникнення, функціонування та впливу Києво-Могилянської академії на суспільно-політичне життя України XVII–XVIII ст.

Наукове дослідження історії Києво-Печерської лаври в роки намісництва єпископа Нестора (Тугая). Аналіз спланованої підготовки до закриття Києво-Печерського монастиря в період хрущовської "відлиги". Відновлення роботи історико-культурного заповіднику.

Аналіз процесу формування професійної музичної освіти в Україні у XVII ст. Роль та внесок Києво-Печерської лаври та православних коледжів у музично-естетичне виховання молоді. Розвиток регентської вокально-хорової практики та церковного акапельного співу.

Необхідність встановлення артилерійських укріплень біля Києво-Печерської цитаделі. Особливість перебігу фортифікаційного процесу, будівельно-земляних та ландшафтних робіт. Початок практичних навчальних тренувань гарнізонних військ фортеці у 1811 році.

Особливості художньої інтерпретації образів та сюжетів Києво-Печерського патерика у творах українських письменників. Описання специфіки рецепції, трансформації ідейних, образних, структурних елементів Києво-Печерського патерика в конкретних текстах.

Генез, становлення, шляхи розвитку, фактори адаптації та канонізація розспіву в його тисячолітній історичній проекції. Головні підходи до розуміння богословського та філософського змісту Києво-Печерського розспіву. Особливості служби Всенощного бдіння.

Досліджується історія заснування, господарсько-економічний розвиток та соціальний склад чернецтва Києво-Флорівського жіночого монастиря у синодальний період. Встановлено, що обитель було засновано у XVI ст. Збагачення внутрішнього оздоблення храмів.

Розгляд благодійної, наукової та культурно-просвітницької діяльності українських краєзнавців та києвознавців родини Малакових. Ґрунтовні історичні, краєзнавчі та києвознавчі, мистецтвознавчі дослідження. Альбоми світлин, які розкривають повсякдення міста.

Дослідження функціонування в наративах і актових матеріалах дискурсу києворуського минулого. Ознайомлення з результатами деконструкції текстів, які побутували в Гетьманщині. Розгляд найбільш ранніх відомостей про Русь, які містить хозарський сюжет.

Авторське дослідження присвячено мистецтвознавчому осмисленню києворуських зірчастих і дископодібних золотих і срібних колтів з чорнінням. Окреслено інформацію про історичні передумови виникнення чільцеподібних прикрас на теренах Київської Русі.