Особливості клінічного перебігу РеА і ЮРА на тлі HBV-інфекції у дітей. Підвищення ефективності лікування шляхом включення до терапевтичного комплексу поліензимного препарату вобензиму і стимулятора інтерфероногенезу аміксину. Функціональний стан печінки.

Особливості ендоскопічної картини в області стравохідно-шлункового з’єднання при синдромі Меллорі-Вейсса. Аналіз частоти та причин виникнення ранніх рецидивів кровотечі при синдромі. Розробка діагностично-лікувальної тактики при синдромі Меллорі-Вейсса.

Вплив гірських умов проживання на стан плазмового гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця для оцінки тромбофілічного ризику ускладнень. Особливості реагування артеріального тиску і урахуванням гірських умов проживання хворих.

Дослідження наслідків використання спіральної комп’ютерної та роздільної томографії у пацієнтів з фебрильною нейтропенією та гострою лейкемією з метою виключення легень як фокусу інфекції та проведенні бронхоскопії при наявності інфільтратів в легенях.

Вивчення клінічного поліморфізму синдрому Мартіна-Бела. Проведення цитогенетичного дослідження лімфоцитів крові та молекулярно-генетичного аналізу ДНК групи хворих з підозрою на синдром Мартіна-Бела з метою діагностики і профілактики захворювання.

Визначення чинників, які призводять до розвитку вегето-судинної дистонії. Аналіз психоемоційного та фізичного стану студентів вищих навчальних закладів. Дослідження провідного серцево-судинного фактору ризику, яким залишається артеріальна гіпертензія.

Удосконалення способу одержання, токсикологічних властивостей та впливу метіонату, гліцинату та лізинату міді на стан, метаболічний статус та продуктивність курчат-бройлерів. Показники клінічного стану та обміну речовин дії комплексних сполук міді.

Вивчення принципів використання антиаритмічних препаратів ІІІ класу. Визначення оптимальних схем комбінованої терапії. Розгляд диференційних підходів до призначення соталолу пацієнтам з артеріальною гіпертензією. Аналіз його переваг перед іншими ліками.

Причини зниження фертильності та розвитку онкології у жінок репродуктивного віку. Підвищення якості діагностики, лікування й об’єктивізація прогнозу рецидивування гіперплазії ендометрія. Гормональна терапія патології, оптимізація менструального циклу.

Обґрунтування виникнення реактивно-дистрофічних уражень малих слинних залоз губ, щік та піднебіння у хворих із запальними та травматичними ушкодженнями прилеглих м’яких тканин. Розробка заходів для профілактики та лікування патології малих слинних залоз.

Клініко-діагностичне дослідження стану пацієнтів з різними формами патології серця. Особливості реалізації ішемії та нестабільності серця. Виявлення добового ритму аритмії. Порівняльний розгляд ефективності медикаментозного лікування стенокардії.

Виявлення у хворих на туберкульоз шкіри туберкульозного вовчака та коліквативного туберкульозу з урахування зростання поширеності хвороби серед населення та запобіганню діагностичним помилкам. Клінічні випадки у діяльності лікарів-дерматовенерологів.

Проведення аналізу літератури щодо клінічних виявів артеріовенозних мальформацій у різних півкулях головного мозку у чоловіків порівняно з жінками та дітьми. Визначення ризику повторного крововиливу та як наслідку неврологічної інвалідизації і дефіциту.

Ефективність хірургічної реабілітації хворих на катаракту шляхом удосконалення технології операцій на етапах одержання та підтримання мідріазу при факоемульсифікації катаракти. Вплив лідокаїну на післяопераційне функціонування рогової оболонки ока.

Наведення результатів планіметричного, цитологічного дослідження гнійної рани, рівня ендогенної інтоксикації організму (молекул середньої маси сироватки) у хворих з флегмонами щелепно-лицьової ділянки при використанні лазерофорезу лікарських засобів.

Ретроспективний аналіз патогістологічних висновків матеріалу, видаленого під час діагностичного вишкрібання порожнини матки у хворих із лейоміомою матки, яка клінічно проявлялась геморагічним синдромом. Обґрунтування методу лікування таких пацієнток.

Фосфорорганічні пестициди, у тому числі діазинон, досить часто використовуються для несанкціонованого отруєння птахів. Вивчення основних клінічних симптомів та структурних змін, які розвиваються за спонтанного отруєння китайських перепелів діазиноном.

Холера як особливе інфекційне захворювання. Холерний вібріон як головний збудник, характеристика його біотипів. Основні джерела інфекції та порядок її передавання. Перші дії при захворюванні, система "провізорних" шпиталів, їх основне завдання.

Аналіз випадків позапечінкових проявів хронічного гепатиту С (ХГС) гематологічного характеру, які були діагностовані одночасно при виявленні ХГС та поєднувалися зі змішаною кріоглобулінемією. Виявлення HCV-асоційованої В-клітинної неходжкінської лімфоми.

Аналіз клінічного перебігу аденокарциноми шийки матки І-ІV стадій у 50 хворих. Вивчення клінічних симптомів, характеру супутньої патології, особливостей анатомічної будови пухлини. Варіанти її гістологічної структури та недоліки у діагностуванні.

Визначено комп'ютерно-томографічні, ехоенцефалоскопічні, реоенцефалографічні, доплерографічні, електроенцефалографічні показники, їхні корелятивні взаємозв’язки при віддалених наслідках ЧМТ у різні вікові періоди. Встановлено критерії типів перебігу.

Функціональний стан лімфоцитів у ВІЛ-інфікованих дітей на різних стадіях прогресування хвороби. Чутливість і специфічність клінічних та функціональних показників імунітету для ранньої діагностики синдрому імунодефіциту в перинатально інфікованих дітей.

Дослідження клінічних особливостей шизофреноподібного розладу внаслідок уживання психоактивних речовин. Особливості тривалості психотичного епізоду, типу його перебігу, продуктивної психотичної симптоматики, дефекту особистості та поведінки хворих.

Клініко-синдромологічні прояви аномалій розвитку та положення товстої кишки. Принципи диференційованої корекції хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки, в залежності від тяжкості колостазу та типу порушень моторики.

Аналіз клінічних особливостей перебігу алергічної бронхіальної астми (БА) у дітей залежно від рівня контролю. Характеристика еозинофілії у дітей, хворих на БА. Необхідність повного контролю над БА для запобігання її прогресуванню та уникнення ускладнень.

Аналіз впливу артеріальної гіпертензії на перебіг інфаркту міокарда в хворих різних вікових груп та визначення прогностичного значення показників добового моніторування артеріального тиску. Оцінка ефективності застосування тромболізису в пацієнтів.

Загальна характеристика пурпури Шенлейна-Геноха у дітей. Дослідження анамнестичних даних та спадкового фактора. Визначення клінічних форм герпесвірусу в залежності від статі та віку. Аналіз ступеня активності пурпури Шенлейна-Геноха в залежності від віку.

Вроджені порушення білірубінового обміну, що переважно мають сімейний характер та викликають найбільше діагностичних труднощів у педіатрів. Клінічний випадок синдрому Дабіна—Джонсона, який маніфестував неонатальною формою і мав перебіг помірної жовтяниці.

Вивчення та оцінка можливості використання індексу де Рітіса як прогностичного маркера у хворих на ішемічну хворобу серця. Аналіз частоти концентрацій холестеролу, величин фракції викиду лівого шлуночка та адаптаційних реакцій до та після лікування.

Вивчення особливостей секреції вазопресину у хворих ішемічною хворобою серця, його взаємозв'язку з активністю фактору Віллебранда і можливості медикаментозної корекції гіпервазопресинемії інгібітором АПФ. Концентрація ВП у хворих стабільною стенокардією.