Проведення аналізу клінічної ефективності ерадикаційної терапії збудника Helicobacter Pylori у лікуванні 33 Hb-позитивних хворих на гостру форму ЦСХ. Зменшення тривалості хвороби на 3 місяці та частоти рецидивування. Резорбція субретинальної рідини.

Застосування протезування з опорою на дентальні імплантати. Зниження ризику виникнення ускладнень на етапі ортопедичного лікування, спричинених нераціональним розподілом жувального навантаження. Ортопедичне лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів.

Підвищення ефективності лікування жінок, що хворіють на генітальний ендометріоз, шляхом патогенечно обгрунтованої післяпераційної терапії. Оцінка гормонального статусу жінок за результатами радіомунологічного аналізу рівнів гонадотропних гормонів.

Ендодонтичнео лікування хворих на хронічний періодонтит із застосуванням антисептичного препарату "Мепасил", кальційвмісного матеріалу "Акросил". Характеристика периапікальних тканин при деструктивних формах захворювання. Клінічна ефективність препаратів.

Визначення клініко-прогностичного значення оцінки магістрального периферичного кровотоку, структурних змін крупних магістральних артерій та потікзалежної вазодилатації у хворих з хронічною серцевою недостатністю і систолічною дисфункцією лівого шлуночка.

Розробка методології лікування карведилолом пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю. Вивчення показників периферичного кровотоку. Дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки. Аналіз змін поверхневої стегнової артерії при дисфункції лівого шлуночка.

Розробка нових методів оцінки ступеня активності хронічного гломерулонефриту з урахуванням морфофункціонального стану клітин периферичної крові. Визначення впливу ендогенно-видільних гормонів надниркової і щитовидної залоз на розвиток захворювання.

Вивчення змін спектрпротеїнограми та кількісного вмісту в фракціях сироваткового білка в процесі захворювання і хірургічного лікування хворих з гострим деструктивним холециститом. Розробка комп'ютерного комплексу оптоелектронного аналізу для діагностики.

Основні етапи становлення професійної ідентичності. Особливості професіоналізації студентів у процесі проходження клінічної практики. Формування ціннісного ставлення до професії. Реалізація особистісного потенціалу майбутніх фахівців з фізичної терапії.

Визначення гіпонатріємії на основі ступеня біохімічних порушень, симптомів, залежно від її тривалості. Підтвердження гіпотонічної і виключення негіпотонічної гіпонатріємії. Хвороба та її основні тяжкі, середньої тяжкості та помірно виражені симптоми.

Покращення якості медичної допомоги населенню. Проведення клінічної роботи. Збільшення кількості клінічних баз в закладах Національної академії медичних наук. Співпраця з кафедрою загальної та невідкладної хірургії. Забезпеченість медичною апаратурою.

Оцінка порушень психічної сфери у хворих, які перенесли гострі стани терапевтичного профілю. Варіанти нозогеннообумовлених реакцій психічної дезадаптації: астенічний, субдепресивний, соматоформний. Проведення корекції медико-психологічного супроводу.

Оптимізація тактики нагляду вагітних з рубцем на матці після кесарського розтину на основі комплексної оцінки стану фетоплацентарного комплексу. Удосконалення існуючих методів диспансерізації цієї групи високого ризику, особливості обміну речовин.

Особливості клінічної симптоматики, біоелектрогенезу, характеру структурних, лікворо- і гемодинамічних змін у хворих на епілепсію. Визначення стану процесу перекісного окислення ліпідів методом біохемолюмінісценції. Генералізовані тоніко-клонічні напади.

Вплив продуктів термодеструкції поліетилену на імунну, дихальну, жіночу репродуктивну, опорно–рухову системи організму. Зрушення клінічних, лабораторних, морфологічних та функціональних параметрів. Рекомендації щодо ранньої доклінічної діагностики.

Розвиток терапевтичних і спонтанних ремісій у хворих на синдром залежності, викликаний вживанням тютюну. Клініко-прогностичні критерії перебігу ремісій для підвищення ефективності лікувальних заходів і подовження періодів непаління тютюнових виробів.

Дослідження клініко-динамічних особливостей гіперкінетичних розладів у дітей. Зв’язок агресивної поведінки та насильства в школі з розладами психіки. Особливості переживання почуття гніву та можливості його подолання у дітей із гіперкінетичними розладами.

Основні завдання клінічної фармакології. Клінічні аспекти медикаментозної терапії в різні періоди життя. Вплив лікувальних препаратів на плід та новонародженого. Особливості клінічної фармакології лікувальних засобів у дитячому, похилому і старечому віці.

Встановлення взаємозв'язку між легким ступенем деменції та ідеаторним компонентом суїцидальної поведінки, помірним ступенем деменції та зовнішньо-поведінковими проявами. Визначення предикторів та шляхів своєчасного попередження суїцидальної поведінки.

Вивчення клініко-анамнестичних даних безплідних пацієнток - гарних відповідачів, які перенесли раніше лікування безпліддя в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Кількісна та якісна характеристика менструальної функції у обстежених жінок.

Залишкова патологія у дітей з вродженими вадами серця після радикальної оперативної корекції дефектів серця, збіднення системного кровообігу. Задишка як домінантна клінічна ознака після оперативної корекції, симптоми загальної слабкості та швидкої втоми.

Клінічна характеристика генетично детермінованого хронічного запалення імунопатологічного захворювання шкіри, що характеризується свербежем, реморфологічними особливостями в залежності від віку. IgE механізми виникнення атопічного дерматиту у дітей.

Оцінка основних показників сомато-статевого розвитку юнаків та функціонального стану їх гіпофізарно-гонадної системи. Визначення особливостей клінічного перебігу вегетативних дисфункцій у юнаків. Розробка практичних рекомендацій для збереження здоров’я.

Ураження слизової оболонки порожнини рота, тканин пародонту, твердих тканин зубів у дітей з гострими формами лейкемій. Залежність клінічного перебігу від етапів лікування захворювання та комплексу лікувально-профілактичних заходів у таких дітей.

Епідеміологічні передумови виникнення кліщового енцефаліту на Волині. Клінічні, епідеміологічні, інструментальні та лабораторні критерії діагностики кліщового енцефаліту. Ефективність лікування хворих на кліщовий енцефаліт за допомогою альфа-інтерферону.

Ознайомлення з розподілом пацієнтів з нетоксичним зобом в залежності від причин загострення сіалозу. Дослідження та аналіз даних клінічного зовнішнього огляду щелепно-лицевої ділянки пацієнтів з різними стадіями сіалозу на тлі нетоксичного зобу.

Наявність супутніх патологічних станів - фактор, що створює преморбідний фон для розвитку сіаладенозу. Порівняльна характеристика скарг щодо патології слинних залоз у пацієнтів з нетоксичним зобом. Причини виникнення дисфункції щитовидної залози.

Методи діагностики та найпоширеніші способи визначення ендогенної інтоксикації. Дослідження інформативності розрахункових методів для верифікації ендогенної інтоксикації у працівників експонованих свинцем залежно від умісту свинцю в їхній крові.

Шляхи профілактики і реабілітації хворих з порушенням копулятивної функції. Використання антидепресантів групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну при корекції сексуальних порушень. Застосування комплексу психотерапевтичних заходів.

При дослідженні біохімічних показників крові у хворих на САРК у період загострення встановлено, що найбільші зміни спостерігаються з боку ендогенного холестерину та фосфоліпідів, що може вказувати на неспроможність макрофагальної ланки імунітету.