Вплив фенотипових факторів на продуктивні якості свиней червоно-білопоясої породи

Встановлено, що зниження рівня енергії, протеїну і лізину в раціонах свиней на 10-20 % сприяє зменшенню товщини шпику і площі «м'язового вічка».

Вивчена якість продукції свиней при утриманні їх на повно- раціонних комбікормах, збалансованих за всіма поживними речовинами, але при різному рівні живлення: 80, 100 і 120% норм. Забійний вихід істотно не змінився, проте у співвідношенні м'яса і сала різниця була. Зниження норми годівлі до 80 % збільшувало відкладення м'яса, підвищувало часку кісток і зменшувало кількість сала, а підвищення норми до 120 %, навпаки, зменшувало відкладення м'яса і збільшувало кількість сала.

Під час вивчення рівня годівлі (100, 90, 80 і 70 % норм) при відгодівлі свиней масою від 40 до 110 кг встановлено, що відмінності в процентному вмісті сала в туші виявилися незначними і статистично недостовірними. Товщина ж хребтового сала у тварин у першій групі (100%) була на 0,3 см більше, ніж у дослідних. Нежирну свинину можна отримати, якщо рівень годівлі в різні періоди відгодівлі приводити у відповідності з природною інтенсивністю росту свиней: помірну годівлю створювати на початку відгодівлі і підвищену - в кінці. При цьому велике жировідкладення, обумовлене в другому періоді відгодівлі віком і масою свиней, в більшості випадків не може бути затримане недостатнім рівнем годівлі [48].

Вивчена якість туш свиней при зменшенні рівня протеїну на 10 і 15 % до норми. У тушах не відмічена різниця у виході м'яса і сала. Практично однаковим був вміст протеїну в сухій речовині м'яса. Калорійність туш збільшилася на 2,8-4,6 %.

Оптимальне споживання протеїну в раціоні відгодовуваних свиней сприяє більшому відкладенню м'яса.

Підвищення рівня лізину в раціонах з середнім і високим рівнем протеїну не впливає на повноцінність білків м'яса. Збагачення раціонів свиней на відгодівлі лізином дає можливість підвищити вміст м'яса в туші з 57,6 до 62,3 % і понизити вміст сала з 28,5 до 24,1%. Площа поперечного перетину довгого м'яза спини збільшується з 24,0 до 26,9-28,1 см².

При введенні в раціон відгодівельних свиней 20-30 мг вітаміну А на 100 кг живої маси в тушах зменшився вміст м'яса з 58,4 до 50,4%, збільшилася кількість сала з 30,0 до 39,3 %, зменшилася кількість кісток з 11,5 до 10,4 %.

На якість м'яса впливає величина м'язових волокон, розвиток волокнистих структур сполучної тканини, наявність і розповсюдження жирових прошарків у м'язовій сполучній тканині.

Досліджуючи м'язи свиней, встановлено, що накопичення в них жиру визначає мармуровість м'яса. Мармуровість м'яса сильніше розвинена у дорослих свиней.

Дослідження співвідношення тканин у тварин масою 100 кг показали, що найбільша кількість жирової тканини міститься в тушах свиней сального напряму продуктивності (40,8 %) і найменше - в тушах свиней м'ясного напряму (36,2 %); кількість м'язової тканини відповідно становить 49,6 і 53,8 %. Найбільша кількість м'язової тканини у свиней знаходиться в тазостегновій і плечолопатковій частинах туші (58,1-61,3 %), в інших частинах (шия з щоковиною, спинна, поперекова) вихід м'язової тканини становить 45,0-49,7 %. У свиней м'ясних порід вихід м'язової тканини значно більше, ніж у сальних.

М'язова тканина складається з повноцінних білків, в які входять всі незамінні амінокислоти, і неповноцінних білків сполучної тканини, що не мають повного набору незамінних амінокислот. Якість м'яса визначається співвідношенням повноцінних білків до неповноцінних [50].

На якість м'яса впливає діаметр м'язових волокон. Діаметр волокон збільшується з віком тварин. У свиней в 3-місячному віці середній діаметр м'язових волокон становить 26,6-33,3 мк, у свиней у віці 6-7 місяців (маса 100 кг) -44,1-47,6мк.

На якість жиру туш свиней впливає склад жирних кислот. Встановлено, що жирнокислотний склад резервного жиру у свиней залежить від віку і статі. Ніжність м'яса (за товщиною волокон) залежить від породи, статі і кастрації тварин. М'ясо у свинок ніжніше, ніж у кнурців. Жирові клітини, накопичуючись у міжм'язових сполучнотканинних прошарках, розпушують їх волокнисті структури, роблять м'ясо тварин ніжнішим і смачнішим.

Хімічний склад тіла залежить від статі свиней. У свинок в тканинах міститься більше жиру і енергії, але менше протеїну і води.

Одним з показників якості м'яса є вміст зв'язаної води.

Хімічний склад туш свиней залежить від віку і породи. З віком кількість білка в туші зменшується, а кількість жиру збільшується. Якість отримуваної від свиней продукції можна регулювати підбором порід, створенням визначених умов годівлі, доведенням тварин до потрібних кондицій.

М'ясо і м'ясні продукти, що є основним джерелом повноцінного білка в харчуванні людини, забезпечують її організм пластичними та енергетичними речовинами. Білки м'яса порівняно з рослинними мають більш високий ступінь засвоєння. Тому не випадково тваринні білки і жири займають значне місце в раціоні більшості населення. Причому потреба людей у білках та жирах тваринного походження, і зокрема від свиней, постійно зростає. Одночасно з цим все більше приділяється уваги питанням підвищення якості м'яса, сала та інших продуктів забою цих тварин.

Свині різного напряму продуктивності при аналогічних умовах годівлі й утримання відгодовуються по різному. Ця різниця особливо помітна, коли тварин відгодовувати до 110--120 кг і вище.

На початку відгодівлі молодняк відбирають в однорідні групи та розміщують в окремі секції залежно від виду відгодівлі та технології прийнятої в конкретному господарстві.

Площа станків на одну голову молодняка на відгодівлі повинна становити 0,45-0,70 м². На великих відгодівельних підприємствах застосовують диференційний метод використання площі лігва, а саме: молодняку живої маси до 40 кг виділяють 0,3 м²; від 40 до 60 кг - 0,5 і від 60 до 100 кг і більше - 0,7 м².

При відгодівлі свиней застосовується в основному групове утримання в станках і, залежно від кількості тварин в одному станку, воно розподіляється на велико- і дрібногрупове.

Утримання в одному станку різних за масою тварин при нормальній годівлі може призвести до зниження їх продуктивності. Найкраще, коли відгодівельні групи невеликої чисельності. Зі збільшенням розміру відгодівельної групи утруднюється спостереження за тваринами, погіршуються зоогігієнічні умови, що врешті, призводить до погіршення продуктивності свиней та підвищення витрати кормів [62].

У дослідах ВІТ було доведено, що зі збільшенням розміру груп відгодівельних свиней від 50 до 450 голів середньодобові прирости знижувались від 580 до 436 г. При збільшенні витрат корму на 1 кг приросту від 4,7 до 6,2 кормової одиниці.

В останні десятиріччя за кордоном і в Україні широкого застосування набуло великогрупове утримання свиней на відгодівлі по 300-500 голів і більше в одному загоні на глибокій підстилці та круглодобовому доступі до кормів і води.

Згідно з існуючими нормами на 1 кг сухої речовини корму необхідно 7-8 л води. При цьому у молодому віці тварини витрачають води значно більше, оскільки її зміст у тканинах вищий, а обмінні процеси в організмі проходять більш інтенсивно.

Вода, що використовується для напування свиней, повинна відповідати вимогам ДСТ 2874-82 «Вода питна». За санітарною оцінкою колі-літр води для напування свиней повинен бути не менше 300 в 1 мл, а колі-індекс не більше 3 в 1 літрі.

Із багатьох показників мікроклімату найбільше значення має температурний режим у приміщеннях, розміщення тварин. Найкращою температурою для нормального розвитку і відгодівлі свиней є 16-20°С.

Зниження температури в приміщенні призводить до підвищення енергетичних підтримуючих витрат, зменшення відкладання азоту в тілі тварин і зниження інтенсивності їх росту.

Важливими факторами, що впливають на продуктивність свиней і якість отриманої продукції є вологість і швидкість руху повітря в приміщенні. Відносна вологість повітря повинна знаходитись в межах 60-80%, а гранично допустима - 85 %. Також враховують концентрацію небезпечних газів, забрудненість та мікробну масу повітря. На відгодівлі свиней рекомендують підтримувати такі параметри мікроклімату: температуру повітря 18-20 °С (мінімальна 14°С), оптимальна вологість 65-75 %, швидкість руху повітря 0,3-0,7 м/с, допустимий вміст у повітрі аміаку 0,02 мг/л, вуглекислого газу 0,2 %, сірководню 0,015 мг/л, мікробів 500 тис. штук в 1 м³.

Світовий досвід розвитку галузі свинарства показує, що процес у підвищенні продуктивності та зниженні собівартості свинини на 60-65 %, а то і більше визначається науково-обґрунтованою годівлею. При цьому максимально можливу продуктивність одержують тільки при концентратній біологічно-повноцінній годівлі. Аналіз свідчить, що при середньодобових приростах у межах 600-800 г свинина завжди буде високоякісною, рентабельною і бажаною на внутрішньому та зарубіжному ринках [53].

Як показує практика, останнім часом бажання багатьох товаровиробників прискорити період відгодівлі свиней за рахунок використання зарубіжних кормових добавок, тим більше хімічного походження, для одержання тисячограмових середньодобових приростів, не завжди виправдане. Ферментні препарати значно підвищують фізичний рівень тварин, однак м'язова і жирова тканина в їх організмі не встигають досягти повного фізіологічного дозрівання. У результаті одержують водянисту, бліду свинину, що погано зберігається. За даними фізико-хімічних досліджень процес гліколізу в повному обсязі проходить лише в м'язах умовно нормальних туш.

Залежно від вгодованості, довжини тулуба, товщини шпику, віку та живої маси свиней ділять на такі групи: свині жирні, свині беконні та свині м'ясні.

Досвід передових відгодівельних підприємств показує, що своєчасне і сумлінне виконання ветеринарно-санітарних заходів також підвищує продуктивність свиней і якість свинини при скороченні затрат кормів, праці та інших засобів на одиницю продукції.

Велика кількість тварин надходить на м'ясокомбінати зі значними травматичними пошкодженнями, серед яких близько 15% становлять рани (биті, колоті, рвані), 35 % - садини і подряпини, 1 % - поверхні абсцеси, 2,5 % - розриви сухожиль і зв'язок, 2,5 % - гематоми, 2 % - флегмони та інші пошкодження.

Причиною виникнення травматичних пошкоджень, насамперед, є порушення правил транспортування тварин. Не всі господарства, що доставляють худобу на м'ясокомбінати, мають вантажні майданчики, тому при погрузці тварин доводиться підганяти, а інколи і бити, в результаті - травматичні пошкодження [57].

Найбільша кількість травматичних тварин надходить на м'ясокомбінати при перевезенні їх автотранспортом - від 9,3 до 22 % від загальної кількості, що надійшла, менше залізницею від 5,5 до 19,2 % і ще менше водним шляхом - від 8,1 до 15,8 %. На виникнення травм впливає також відстань транспортування.

Наведені дані дозволяють зробити висновки:

- порушення умов транспортування знижує і якісні показники м'яса;

- відстань транспортування тварин впливає і на бактеріальне обсіменіння м'яса;

- травматичні пошкодження, що виникають в процесі транспортування, знижують біологічну цінність м'яса на 13-24 %;

- у результаті м'ясокомбінатам завдаються економічні збитки з утилізації, одержані при зачистці травмованих ділянок, переведення туш в нестандартні та шкір у нижчі сорти.

З метою звільнення харчового каналу від вмістимого, як правило, проводять голодну витримку тварин перед забоєм. Це зумовлено тим, що переповнений шлунок і кишечник під час нутровки може забруднювати м'ясо та субпродукти. Відпочинок свиней перед забоєм на 1-2 години забезпечує одержання копченостей, які більш високоякісні та стійкі при зберіганні.

Після механічного оглушення отримують значну кількість м'яса з ознаками РSЕ (43 %), а також БРО (2 %). Хімічний спосіб використовують у Данії і США. Забій тварин за допомогою електричних засобів зумовлює помірну кількість м'яса з дефектами РSЕ (11 %) і ОРО (4 %). Забій тварин без оглушення підвищує їх стресову реакцію, зменшує виділення крові та скорочує вихід ковбасних виробів після термообробки на 5-7 %. При механічному Оглушенні відсутні переломи кісток і крововиливи в тканини та внутрішні органи. Отримане товарне м'ясо за якістю перевищує те, що одержане від тварин, які оглушені електричним струмом [9].

Післямова

Свинарство в Україні є досить капіталомісткою галуззю сільського господарства. Інвестиції можуть досягати десятків мільйонів доларів з терміном окупності в 5-10 років. Сьогодні на території України не так багато тваринницьких підприємств, які можуть похвалитися інноваційним підходом і сучасними технологіями виробництва свинини. З цієї причини питання залучення фінансування стоїть досить гостро. Враховуючи те, що фінансування в Україні дороге, обсяги невеликі, а термін окупності залишає бажати кращого, ферми змушені звертатися за професійною підтримкою з метою виходу на міжнародний ринок запозичень.

Протягом останніх десятиріч в Україні відбулися значні зміни в породному складі свиней за рахунок створення та використання нових генотипів м'ясного напрямку продуктивності. Одночасно з цим різкого скорочення зазнали вітчизняні локальні породи м'ясо-сального напрямку продуктивності, які за рядом господарсько-корисних ознак не можуть конкурувати з новостворюваними та зарубіжними високопродуктивними генотипами.

Одним із перспективних напрямів підвищення інтенсифікації є поетапне впровадження технологій з елементами інновацій. Перший етап передбачає розвиток фундаментальних досліджень, другий - трансформацію новацій у практичне русло, третій - визначення економічного ефекту від запровадження інноваційних технологій.

Свинарство як галузь є однією з найпривабливіших для вітчизняних тваринників, за рахунок високої рентабельності, яку забезпечує хороша продуктивність і швидке зростання свиней.

Методи утримання свиней і прийоми виробництва продукції багато в чому визначають як стан мікроклімату, так і продуктивність тварин.

Основними виробниками свинини вважаються Китай, країни Євросоюзу, США, Бразилія, Росія, Канада, В'єтнам. Частка виробленої свинини в Україні, порівняно із світовим виробництвом, складає приблизно 0,2%. В Україні не використовуються величезні можливості виробництва свинини, причиною чого є нераціональне використання власної кормової бази, послаблення позицій щодо експорту свинини, імпорт свинини з провідних країн, відсутність належної оцінки племінної цінності тварин тощо.

Виробництво свинини рентабельне лише у спеціалізованих комплексах, де впроваджені інноваційні технології за високого рівня технічного забезпечення, системи гібридизації з використанням таких батьківських порід, як п'єтрен, дюрок та ландрас.

В успішній реалізації м'ясної проблеми в країні важливе значення придавалося і повинно придаватися інтенсифікації галузі свинарства спрямованої, головним чином, на підвищення фактичної продуктивності тварин, зниження собівартості та покращення якості свинини, що виробляється.

При однакових умовах годівлі свині окремих генотипів по різному використовують енергію корму. Свині миргородської породи краще перетравлюють і використовують жирову й вуглеводну частину раціону. Тому вони вже в 4-5 місяців починають інтенсивніше осалюватись і згодом знижують прирости, а велика біла порода краще перетравлює білкову частину раціону і через це темпи кращих приростів розтягуються на пізніші періоди росту. Відтак ефективність у збільшенні живої маси і використання корму у них вища. М'ясні породи свиней більш вибагливі до протеїнового живлення, але і краще від інших свиней засвоюють азот корму.

Дослідженнями встановлено, що в тушах свиней м'ясних генотипів осалювання починається в більш пізньому віці, ніж у тварин універсальних порід. У тушах цих свиней при відгодівлі до високих вагових кондицій на 10 % більше міститься м'яса і на стільки ж менше сала в порівнянні з тушами універсальних порід.

Для підвищення продуктивності свинарства та збільшення виробництва високоякісної свинини, яка б відповідала вимогам внутрішнього, а також світового ринку необхідно:

- активізувати селекційну роботу по підвищенню продуктивності існуючих порід, а також створенню внутріпородних спеціалізованих генотипів для отримання високоякісної товарної свинини;

- впроваджувати в господарствах кожного регіону країни чітко розроблені системи розведення, відпрацьовані з врахуванням сучасних досягнень селекції, годівлі та утримання тварин в племінному і товарному свинарстві.

Загальні висновки

Інтенсифікація сільського господарства, зокрема свинарства, та його технічне переоснащення є в сучасних умовах вирішальним фактором, що визначає темп розвитку галузі. Інтенсифікація свинарства в нашій країні здійснюється шляхом спеціалізації і концентрації виробництва, будівництва нових, а також реконструкції та розширення існуючих свинарських підприємств з впровадженням на них сучасної промислової технології.

Ефективність свинарства залежить від генетики, технології вирощування і годівлі, здоров'я тварин і кормів. В структурі собівартості свинини найбільшу частку складають витрати на корми (до 70-80%). Нестача поживних речовин, особливо білка, а також амінокислот, вітамінів, макро- та мікроелементів, спричиняє зниження приростів, збільшення строків відгодівлі, перевитрати кормів та, як наслідок, собівартість свинини, що вища, ніж в країнах ЄС.

Продуктивність свиней і якість продукції свинарства залежить від генетичних особливостей, рівня й повноцінності годівлі, а також значною мірою від умов утримання, мікроклімату приміщень, в яких вони знаходяться, дотримання санітарних вимог.

Одним із потужних факторів зовнішнього середовища, яке здійснює суттєвий вплив на формування тіла тварин є умови годівлі. При недостатній годівлі, яка забезпечує середньодобові прирости 300-400 г генетичний потенціал проявляється на рівні 25-30 %, а при 200 г - лише на 15-20 %. Порівняльне енергопротеїнове співвідношення в раціонах сприяє кращому використанню азоту корму, і при цьому змінюється склад приросту. Цим доведена можливість спрямованого управління формуванням м'ясних якостей свиней.

Концентратний тип годівлі веде до надмірного ожиріння, а комбінована годівля, коли в раціонах концентрати доповнюються зеленими і соковитими кормами, сприяє кращому росту м'язової тканини з одночасним підвищенням якості м'яса.

Суттєвий вплив для покращення якості туш свиней має збалансованісгь амінокислот корму, а також годівлі, яка сприяє більш високому накопиченню білка, зниженню кількості жиру, більш інтенсивному синтезу і вмісту в м'ясі білків саркоплазми. В дослідах встановлено, що годівля свиней за раціонами дефіцитними на 29-30 %, хоча б по одній із незамінних амінокислот, сприяє підвищенню відкладання жиру і зниженню вмісту білка в м'ясі.

Встановлено, що для умов утримання в загальній мінливості показників якості свинини досягає 10%. Безпосередній вплив на організм тварин здійснює мікроклімат приміщень, що проявляється в зміні обміну речовин, газообміну, фізико-хімічних властивостей крові, температури тіла і шкіри, тобто стану здоров'я тварин, а значить і їх продуктивності.

Температурний режим визначає рівень і ефективність використання поживних речовин корму, необхідних для підтримки нормального стану і синтезу тканин організму. Він впливає на величину добових приростів, оплату корму і залежність від породи, кондиції і величини груп при утриманні свиней.

Список використаних літературних джерел

1. Авилов Ч. Влияние микроклимата в свинарниках на здоровье и продуктивность животных / Ч. Авилов, А. Денисов // Свиноводство. - 2001. - № 2. - С. 26.

2. Акімов С., Перетятько Л. Напрями та перспективи селекції вітчизняних мясних порід свиней [електронний ресурс] / С. Акімов, Л. Перетятько // Пропозиція. - Режим доступу до журн. : http://www.propozitsiya.com/page=149& itemid=1678&number=51.

3. Балашов Н. Т., Баньковский Б. В. Наследование интерьерных признаков конституции свиней при чистопородном разведении и скрещивании / Н. Т. Балашов, Б. В. Баньковский // Генетика свиней и теория племенного отбора в свиноводстве. - М. : Колос, 1972. - С. 194-200.

4. Балла С. Оценка мясных качеств свиней / С. Балла, Н. Бугаев. - М. : ВО Агропромиздат, 1988. - 72 с.

5. Баньковская И. Б. Селекция на мясность и качество свинины / И. Б. Баньковская // Научно-производственные аспекты развития отрасли свиноводства : тезисы докл. междунар. конф. - 1997. - С. 60.

6. Баньковская И. Б., Рак Т. М. Особенности формирования мясо-сальных качеств у свиней разных генотипов / И. Б. Баньковская, Т. М. Рак // Перспективы развития свиноводства : тезисы докл. междунар. конф. - Гродно, 2003. - С. 47-48.

7. Баньковский Б. Первоочередные задачи по разведению и рациональному использованию новых мясных пород свиней / Б. Баньковский // Свиноводство. - 1996. - № 6. - С. 14.

8. Баньковский Б. В. Методы и результаты работы по созданию центрального типа новой мясной породы свиней (Полтавский заводской тип) / Б. В. Баньковский, С. В. Акимов, В. Е. Усачева // Вопросы интенсификации племенного свиноводства. - М., 1989. - С. 13-21.

9. Баньковська І. Б. М'ясна продуктивність і якість м'яса свиней нових спеціалізованих генотипів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд с.-г. наук : спец. 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» / І. Б. Баньковська. - Полтава, 1993. - 26 с.

10. Баньковська І. Б. М'ясна продуктивність свиней різних генотипів / І. Б. Баньковська, О. О. Висланько // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2002. - № 6. - С. 45-46.

11. Баньковський Б. В. Основні положення та результати гібридизації у свинарстві / Б. Баньковський // Свинарство. - 1991. - Вип. 47. - С. 9.

12. Баньковський Б. В. Продуктивність свиней деяких спеціалізованих порі та їх помісей / Б. Баньковський // Свинарство. - 1970. - Вип. 11. - С. 3-7.

13. Барановский Д. И. Комбинационная изменчивость помесных свиней при скрещивании крупной белой. Крупной черной, дюрок и ландрас пород / Д. И. Барановский, В. С. Ковальчук // Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини : тези допов. - Х., 1995. - С. 61-62.

14. Барановский Д. И. Динамика гетерозиса при скрещивании и гибридизации свиней / Д. И. Барановский // Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве. - К., 1991. - С. 134-135.

15. Барановский Д. И. Оптимизация селекционно-технологических систем использования эффекта гетерозиса при разведении свиней / Д. И. Барановский // Перспективы развития свиноводства : междунар. конф. : тезисы докл. - Гродно, 2003. - С. 93-94.

16. Березовский Н. Д. О селекционно-генетических аспектах совершенствования крупной белой породы свиней / Н. Д. Березовский, Д. В. Ломако // Свиноводство. - 1999. - № 6. - С. 28.

17. Березовский Н. Использование свинок «кэмборо» в условиях промышленной технологии / Н. Березовский, И. Хатько // Свиноводство. -1996. -№ 4. - С. 12-14.

18. Боев И. Ф. Связь переваримости питательных веществ и обмена азота с продуктивностью у чистопородных и помесных свиней / И. Ф. Боев // Основы повышения продуктивности свиней в Молдавии. - Кишинев, 1979. - С. 68-72.

19. Борисова М. И., Клемин В. П. Эффективность использования различных показателей мясности для селекции свиней : бюл. ВНИИРГСХЖ. - Ленинград, 1975. - Вып. 10. - С. 20-23.

20. Бугаев Н. И. Ультразвуковой метод и прибор для регистрации толщины многослойных структур жиромышечных слоев свиней / Н. И. Бугаев // Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини : тези доп. - Х., 1955. - С. 28-29.

21. Бугаєвський В. М. Ефективність схрещування в свинарстві Миколаївської області / В. М. Бугаєвський // Зб. наук. праць Миколаїв. держ. с.-г. дослід. станції. - К., 1996. - С. 272-276.

22. Висланько О. О. Ефективність використання кормів свинями різних генотипів / О. О. Висланько // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2002. - № 2. - С. 102-103.

23. Войналович С. А. Эффективность селекции по фенотипу свиней крупной белой породы на уменьшение толщины шпика / С. А. Войналович, А. М. Москаленко // Нові методи селекції і відтворення високопрдуктивних порід і типів тварин : матеріали наук.-вироби. конф. - К. : Асоціація «Україна», 1996. - С. 210.

24. Войтенко С. Миргородская порода и ее возможности / С. Войтенко, Е. Цыбенко, Е. Тур // Свиноводство. - 1996. - № 4. - С. 14.

25. Галушко В. М. Сравнительная оценка разных пород и типов свиней по переваримости и эффективности использования кормов / В. М. Галушко, Л. Н. Винник, Г. Л. Попковский // Сб. трудов Белорусского НИИ животноводства. - 1985. - Т. 26. - С. 27-32.

26. Горин В. Т. Возможность прогнозирования гетерозиса у свиней / В. Т. Горин, И. Н. Никитченко // Сб. трудов Белорусского НИИ животноводства. - Т. 1. - 1985. - С. 104-106.

27. Гришина Л. П. Влияние генетических и паратипических факторов на продуктивность свиней крупной белой породы / Л. П. Гришина, Е. И. Метлицкая / Современные проблемы развития свиноводства : мат-лы VII конф. - Жодино, 2000. - С. 35.

28. Грудев Д. И. Распределение основных тканей по налитическим частям туш синей / Д. И. Грудев, В. Таякина // Вопросы развития свиней : сборник. - Дубровицы : ВИЖ, 1967. - С. 13-16.

29. Гучь Ф. А. Продуктивность свиней при межпородных скрещиваниях / Ф. А. Гучь, Г. И. Рошкован // Актуальные проблемы производства свинины. - Одесса, 1990. - С. 74-77.

30. Даниленко И. А. Физиология биохимия пищеварения и обмен веществ / И. А.Даниленко, А. М. Старовойтов, Г. А. Богданов // Пищеварение и обмен у свиней. - М. : Колос, 1971. - С. 45-56.

31. Данилов С. Б. Интенсивность роста свиней разных генотипов / С. Б. Данилов // Тези доп. інститут тваринництва УААН. - Х., 1995. - С. 69.

32. Джунельбаев Е. Откормочные и мясные качества чистопородных и помесных свиней / Е. Джунельбаев, В. Быков // Свиноводство. - 1999. - № 3. - С. 27.

33. Джунельбаев Е. Селекция свиней на снижение толщины шпика / Е. Джунельбаев // Свиноводство. - 2001. - № 2. - С. 5.

34. Джяугис В. И. Продуктивность и качество мяса свиней в условиях промышленной технологии / В. И. Джяугис // Тезисы докл. - Курск, 1990. - С. 34.

35. Диденко Л. А. Особенности формирования мясо-сальной продуктивности у свиней разных генотипов / Л. А. Диденко, В. Е. Мазур // Актуальные вопросы обеспечения АПК : Тезисы докл. ХХ конф. молодых ученых - 1996. - С. 12.

36. Дмитренко А. П. Кормление сельскохозяйственных животных / А. П. Дмитренко, П. Д. Пшеничный. - Ленинград, 1964. - С. 218.

37. Дякін С. Нова альтернативна енергозберігаюча система мікроклімату для ферм [електронний ресурс] / С. Дякін, М. Мечта. - Режим доступу до журн. : http://www.meta.ua/pda/getpage.aspq=

38. Епишко Н. Сравнительная оценка мясной продуктивности различных генотипов свиней / Н. Епишко // Современные проблемы развития свиноводства: мат-лы VII конф. - Жодино, 2000. - С. 28.

39. Жабалиев М. А. Скрещивание шведских ландрасов со свиноматками пород сального типа / М. А. Жабалиев // Свиноводство. - 1959. - № 7. -С. 12.

40. Жабрев А. М. Полноценное сбалансированное кормление свиней - основа эффективности отрасли / А. М. Жабрев // Перспективы развития свиноводства в ХХІ веке (ВИИНС). - Москва-Быково, 2001. - С. 88.

41. Жовнір Б. Ф. Обмін речовин і продуктивність свиней при різному енерго-протеїновому співвідношенні в раціонах / Б. Ф. Жовнір // Свинарство. - 1977. - Вип. 26. - С. 54-62.

42. Заболотний І. І. Інтер'єрі особливості у свиней залежно від напрямку продуктивності / І. І. Заболотний, М. П. Меленчук // Свинарство. - 1981. - Вип. 34. - С. 79-81.

43. Кабанов В. Рост, развитие и продуктивность свиней / В. Кабанов // Свиноводство. - 2000. - № 3. - С. 27-28.

44. Коваленко Н. А. Обмен веществ и продуктивность свиней при разной полноценности рационов / Н. А. Коваленко // Сельскохозяйственная биология. - 1980. - № 2. - С. 83-84.

45. Ковальчикова М. Адаптация и стресс при содержании и разведении сельскохозяйственных животных / М. Ковальчикова, К. Ковальчик. - М. : Колос, 1978. - 271 с.

46. Комаров Н.М. Вентиляция животноводческих помещений. - М., 1960. - 118 с.

47. Красота В. Ф. Разведение сельскохозяйственных животных / В. Ф. Красота, В. Т. Лобанов, Т. Г. Джапаридзе. - М. : Колос. - 1983. - 414 с.

48. Крючковский А. Т. Изменение продуктивных качеств свиней сибирской северной породы / А. Т. Крючковский, А. В. Лисицина, В. Н. Дементьев // Животноводство. - 1986. - № 5. - С. 37.

49. Кулешов П. Н. Свиноводство / П. Н. Кулешов. - [9-е изд.]. - М.-Л. : Сельхозгиз, 1930. - 192 с.

50. Максимов Т. В. Опыт совершенствования откормочных и мясных качеств ведущих линий свиней ростовского мясного типа / Т. В. Максимов // Тезисы докл. - Курск, 1990. - С. 234.

51. Маломуха З. О. Продуктивність різних генотипів свиней при розведенні в чистоті, схрещуванні та гібридизації / З. О. Маломуха, В. Є. Мазур // Свинарство. - 1997. - Вип. 53. - С. 30.

52. Махеев Е. А. Энергетическая оценка питательности кормов для свиней / Е. А. Махеев // Бюллетень научных работ ВИЖа. - Дубровицы, 1971. - Вып. 25. - С. 3-6.

53. Медведев В. А. Генетические и фенотипические факторы улучшения качества свинины / В. А. Медведев, В. Н. Юрченко // Повышение качества продуктов животноводства. - М. : Колос. - 1982. - С. 140-151.

54. Медведев В. А. Формирование мясности свиней и методы ее повышения : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук : спец. 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» / В. А. Медведев. - Х., 1972. - 59 с.

55. Никитченко И. Н. Гетерозис в свиноводстве / И. Н. Никитчнко. - Л. : Агропромиздат, 1987. - 215 с.

56. Овсяников А. И. Генетическая карта обмена азотистых веществ свиней / А. И. Овсяников // Пищеварение и обмен веществ у свиней : научн. труды. - М. : Колос, 1971. - С. 351.

57. Остапчук П. П. Справочник по качеству продуктов животноводства / П. П. Остапчук. - К. : Урожай, 1979. - 246 с.

58. Півняк Н. В. Скоростиглість і якість м'яса свиней різних умов годівлі і утримання / Н. В. Півняк, Р. В. Стробикіна // Сільгоспінформація. - 1975. - № 10. - С. 47-48.

59. Породи свиней в Україні / [В. П. Рибалко, Ю. Ф. Мельник, В. М. Нагаєвич, В. І. Герасимов]. - Х. : Еспада. - 2001. - 80 с.

60. Програма селекційно-племінної роботи з червоною білопоясною породою м'ясних свиней на 2008-2012 роки / [В. П. Рибалко, Ю. Ф. Мельник, Д. М. Микитюк, О. В. Білоус]. - К. : 2008. - 78 с.

61. Рибалко В. П. Порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей свиней різного напрямку продуктивності / В. П. Рибалко, О. О. Висланько // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 8. - С. 28.

62. Рибалко В. П. Довідник з виробництва свинини / В. П. Рибалко. - Х. : Еспада, 2001. - 336 с.

63. Рибалко В. П. Ефективність різних варіантів схрещування порід у промисловому свинарстві / В. П. Рибалко, І. О. Самохвал // Свинарство. - 1991. - Вип. 47. - С. 3-8.

64. Рибалко В. П. Селекція та гібридизація у свинарстві / В. П. Рибалко, В. П. Буркат. - К., 1996. - 143 с.

65. Рыбалко В. П. Новая специализированная линия в свиноводстве / В. П. Рыбалко // Свинарство. - 1989. - Вып. 45. - С. 3.

66. Рыбалко В. П. Продуктивность свиней специализированной мясной линии / В. П. Рыбалко, Н. П. Яловега // Зоотехния. - 1994. - № 3. - С. 2.

67. Сисоєва С. Якість м'яса свиней різних генотипів / О. І. Сисоєва // Тваринництво України. - 1997. - № 6. - С. 16.

68. Ухтверов М. Откормочные качества чистопородного и помесного молодняка свиней при различных уровнях кормления / М. Ухтверов, А. Ухвтеров // Свиноводство. - 1997. - № 3. - С. 11.

69. Федоренкова Л. А. Откормочные мясные качества чистопородного, помесного и гибридного молодняка / Л. А. Федоренкова, Т. Н. Тимошенко, Е. А. Янович // Современные проблемы развития свиноводства : мат-лы VII конф. - Жодино, 2000. - С. 21.

70. Филатов А. И. Породы свиней / А. И. Филатов. - М. : Колос, 1986. - 176 с.

71. Фридчер А. А. Беконные качества свиней породы лакомб при сравнительном откорме / А. А. Фридчер // Труды Новосиб. с.-х. ин-та. -Новосибирск, 1973. - Т. 68. - С. 100-104.

72. Церенюк О. М. Відтворні якості самок української м'ясної породи у поєднанні з кнурами різних генотипів / О. М. Церенюк // Розведення і генетика тварин : міжвід. темат. зб. - К. : Аграрна наука, 2001. - С. 190-191.

73. Чернічко О. М. М'ясна продуктивність свиней різних генотипів тілобудови / О. М. Чернічко // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 3. - С. 70-71.

Размещено на Allbest.ru

...