Облік зовнішньоекономічної діяльності
Питання бухгалтерського та податкового обліку експортних, імпортних, кредитних операцій, операцій по інвестуванню і давальницькою сировиною, та тих, що здійснюються підприємствами в іноземній валюті. Їх документальне оформлення та державне регулювання.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | учебное пособие |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.04.2014 |
| Размер файла | 996,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- представництвам юридичної особи- нерезидента України із з правом здійснення підприємницької діяльності;
- дипломатичним, консульським, торгівельним та іншим представництвам іноземних держав;
- іноземним інвесторам - юридичним і фізичним особам;
- фізичним особам - нерезидентам України без права здійснення підприємницької діяльності.
Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:
а) заяву на відкриття рахунку встановленого зразка;
б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
в) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом, який реєструє;
г) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;
ґ) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищестоящою організацією в установленому порядку;
д) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
е) копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав довідку, або уповноваженим працівником банку;
є) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, який його видав, чи уповноваженим працівником банку.
Підприємствам, що здійснюють господарську діяльність за кордоном, дозволено відкривати рахунки в іноземних банках. Відкриття рахунку в іноземному банку за кордоном і здійснення на ньому операцій вимагає попереднього дозволу Національного банку України. При цьому підприємство повинне подавати звітність по залишках засобів на таких рахунках та інші відомості в терміни, встановлені Національним банком України.
Всі надходження на рахунок резидентів в іноземній валюті, що надійшли на валютний рахунок за кордоном, підлягають зарахуванню на валютні рахунки резидентів в українських банках.
Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком резидентам (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам) та нерезидентам (юридичним особам - інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком у порядку, встановленому цією Інструкцією для відкриття вкладних (депозитних) рахунків у національній валюті.
Відокремленим підрозділам підприємств поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються за згодою головного підприємства, яке має право використовувати іноземну валюту відповідно до чинного законодавства України.
На поточний рахунок відокремленого підрозділу можуть зараховуватися валютні кошти за реалізовані товари та надані послуги у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також перераховані головним підприємством чи придбані на міжбанківському валютному ринку України.
Виручка, одержана за товари (роботи, послуги) в іноземній валюті після зарахування на поточний рахунок відокремленого підрозділу протягом п'яти робочих днів (включаючи день зарахування виручки на поточний рахунок відокремленого підрозділу), перераховується у повному обсязі на поточний рахунок юридичної особи - резидента (через розподільчий рахунок, відкритий уповноваженим банком для цієї юридичної особи).
Кошти з поточного рахунку відокремленого підрозділу (в межах перерахованих головним підприємством чи придбаних на міжбанківському валютному ринку України) можуть бути використані відокремленими підрозділами для здійснення таких операцій (згідно із затвердженим кошторисом):
- на оплату витрат на службові відрядження за кордон своїх працівників, а також для забезпечення експлуатаційних потреб власних (орендованих, зафрахтованих) транспортних засобів під час їх перебування за межами України;
- на оплату праці працівників - нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими угодами (контрактами) працюють у зазначених підрозділах і здійснення оплати праці яких передбачено в іноземній валюті;
- на придбання для власних потреб підрозділу обладнання, меблів тощо за контрактами (договорами, угодами) з нерезидентами.
3.2 Здійснення операцій з придбання та продажу іноземної валюти
Операції з придбання валюти проводяться виключно на міжбанківському валютному ринку через уповноважені банки, які купують іноземну валюту за дорученням клієнтів з метою її переказу за межі України.
Суб'єкти підприємницької діяльності можуть купувати на Міжбанківському валютному ринку валюту з метою:
- забезпечення виконання їх зобов'язань перед нерезидентами по імпорту товарів;
- покриття витрат на службові відрядження за кордон;
- попередньої оплати послуг зв'язку і транспорту;
- розрахунків по картках міжнародних платіжних систем;
- передплати періодичної і поліграфічної продукції;
- оплати за переробку давальницької сировини, за капітальне будівництво, за надання туристичних і страхових послуг, за участь в семінарах, мешкання в готелях;
- сплати митного збору і послуг повірених на підставі відповідних документів і довідки Державної податкової адміністрації;
- погашення кредитів нерезидентів ;
- переказ за кордон пенсій, стипендій, аліментів;
- репатріації капіталу, що належить іноземному інвестору або дивідендів;
- для інших цілей, передбачених чинним законодавством.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:
- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;
- вантажна митна декларація, якщо товар ввезений на територію України;
- акт (прийому - передачі тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності;
- документи, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором). Купівля іноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором, дозволяється лише в разі пред'явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг.
У разі імпорту без ввезення продукції на територію України резидент подає такі документи:
- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України, або інший документ, який згідно із законодавством України має силу договору;
- договір, який передбачає продаж цієї продукції нерезиденту за межами України та зарахування виручки від продажу зазначеної продукції на рахунки цього резидента в уповноважених банках, або документи, які підтверджують потребу використання ним цієї продукції для власних потреб за межами України, якщо цей резидент виробляє продукцію, виконує роботи, надає послуги за межами України;
- документи, передбачені для: документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором).
На оригіналах документів, на підставі яких була придбана іноземна валюта, і на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в уповноваженому банку або уповноваженій фінансовій установі (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом), робиться відмітка уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, а також засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відміткою його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи).
Підставою для купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку при здійсненні неторговельних операцій є такі документи:
а) заявки з розрахунком витрат:
- на відрядження за кордон;
- на експлуатаційні витрати транспортних засобів, які виконують рейси за кордон;
б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватися контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:
- для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;
- для оплати за навчання, лікування, патентування;
- для сплати обов'язкових платежів, установлених законодавством іноземних держав;
- для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;
в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;
г) виконавчі документи, видані на виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження";
ґ) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;
д) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів;
е) договори про отримання резидентами благодійної допомоги від нерезидентів, якщо ними передбачено повернення благодійної допомоги в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на міжбанківському валютному ринку;
є) копії позовних заяв до суду або господарського суду в Україні за позовами, що подаються в іноземній валюті, із зазначенням ціни позову для сплати державного мита;
ж) перелік документів для повернення коштів у разі відкликання банками-нерезидентами розрахункових документів:
- вказівка іноземного банку щодо повернення коштів, перерахованих ним на користь клієнта, засвідчена підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку;
- виписки (довідки) банку про фактичне надходження коштів на користь клієнта, їх зарахування на розподільчий рахунок та подальше зарахування на поточні рахунки клієнта після здійснення обов'язкового продажу. Виписки мають бути засвідчені підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку;
- платіжне доручення отримувача переказу на перерахування коштів за реквізитами, вказаними банком ініціатора;
З операцій придбання валюти стягується збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1,3% від суми гривень, витрачених на придбання ввалюти, без урахування комісійної винагороди по цих операціях.
У разі, якщо курс Національного банку України на дату зарахування валюти відрізняється від комерційного курсу продажу, така різниця відображається у складі інших операційних доходів або витрат підприємства на рахунку 949 "Інші операційні витрати".
Розглянемо приклад відображення операцій з придбання іноземної валюти.
Приклад 3.1. Підприємство подало заяву до банку на придбання 2400 долл. за курсом міжбанківської валютної біржі 5,35 грн./ $1. Для цього було перераховано до банку 13200 грн. Курс НБУ на дату зарахування валюти - 5,2 грн./ $1. Комісійна винагорода банку - 1 % , збір до пенсійного фонду - 1,3%. Відобразимо ці події в бухгалтерському й податковому обліку.
Таблиця 3.1
|
N п/п |
Зміст операції |
Корреспон-денція рахунків |
Сума, грн. |
ВД, грн. |
ВВ, грн. |
||
|
дебет |
кредит |
||||||
|
1. |
Перерахування гривень на придбання валюти |
333 |
311 |
13200,0 |
-- |
-- |
|
|
2. |
Зарахування валюти на рахунок підприємства по курсу 5,2 грн./$1 (2400 х 5,2= 12480,0). |
312 |
333 |
12480,0 |
-- |
-- |
|
|
3. |
Перерахування комісійної винагороди банку (2400 х 5,35 х 1% = 128,4) |
685 |
333 |
128,4 |
-- |
128,4 |
|
|
4. |
Відображення комісійної винагороди у складі витрат |
92 |
685 |
128,4 |
-- |
-- |
|
|
5. |
Перерахування 1,3 % в Пенсійний фонд України (2400 х 5,35 х 1,3% =166,92) |
651 |
333 |
166,92 |
-- |
166,92 |
|
|
6. |
Відображення пенсійного збору у складі витрат |
92 |
651 |
192,6 |
-- |
-- |
|
|
7. |
Відображена у складі витрат різниця між вартістю валюти за курсом міжбанківської валютної біржі та курсом НБУ на дату зарахування валюти на рахунок |
949 |
333 |
360,0 |
-- |
-- |
|
|
8. |
Повернення невикористаних гривень |
311 |
333 |
64,68 |
-- |
-- |
У процесі здійснення господарської діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності постійно здійснюють операції з продажу іноземної валюти. Іноземна валюта може продаватися за ініціативою організації для отримання коштів у національній валюті з метою розрахунків з іншими організаціями-резидентами.
При самостійно ухваленому рішенні про продаж валюти підприємство подає заявку в уповноважений банк.
У бухгалтерському обліку дохід від реалізації іноземної валюти відображається по рахунку 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти" а еквівалент цієї валюти за курсом НБУ відображається у складі витрат по дебету рахунку 942 "Собівартість реалізованої іноземної валюти".
Розглянемо приклад відображення операцій з продажу іноземної валюти.
Приклад 3.2. Підприємство здійснює продаж 3000 дол. Валютний курс на дату отримання валюти та списання її з валютного рахунку складає 5,22 грн./$1. Курс продажу валюти на міжбанківській валютній біржі становить 5,26 грн./$1. Валютний курс на момент продажу - 5,25 грн./$1, балансова вартість валюти для податкового обліку складає 3000 х 5,2 = 15 600 грн. (середній курс валюти, що знаходиться на балансі, дорівнює 5,2 грн./$1). Відобразимо ці операції в бухгалтерському та податковому обліку (табл.3.2).
Таблиця 3.2
|
N п/п |
Зміст операції |
Корреспон-денція рахунків |
Сума, грн. |
ВД, грн. |
ВВ, грн. |
||
|
дебет |
кредит |
||||||
|
1. |
Списання з валютного рахунку іноземної валюти для продажу (3000 х 5,22 = 15660) |
334 |
312 |
15660,0 |
-- |
-- |
|
|
2. |
Відображення у складі доходів суми гривень, отриманої від продажу іноземної валюти (5,26 х 3000 = 15 780) |
377 |
711 |
15780,0 |
15780,0 |
-- |
|
|
3. |
Зарахування на розрахунковий рахунок суми гривень, отриманої від продажу іноземної валюти, за вирахуванням комісійної винагороди банку |
311 |
377 |
15464,4 |
-- |
-- |
|
|
4. |
Відображення у складі витрат суми комісійної винагороди банку (3000 х 5,26 х 2% = 315,6) |
942 |
377 |
315,6 |
-- |
315,6 |
|
|
5. |
Відображення курсової різниці між вартістю списаної з поточного рахунку валюти, розрахованої по курсу на дату списання і вартості валюти, розрахованої по валют-ному курсу на момент продажу (3000 х 5,25 - 3000 х 5,22 = 90) |
334 |
714 |
90,0 |
-- |
-- |
|
|
6. |
Списання собівартості проданої валюти; в податковому обліку балансова вартість віднесена до ВВ |
942 |
334 |
15750,0 |
-- |
15600 |
|
|
7. |
Відображення фінансового результату |
711 |
79 |
15780,0 |
-- |
-- |
|
|
79 |
942 |
15750,0 |
|||||
|
79 |
942 |
315,6 |
3.3 Ліцензування валютних операцій
У розрахунках між резидентом і нерезидентом як засіб платежу використовується іноземна валюта. Відповідно до норм декрету "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" на здійснення окремих валютних операцій, що підпадають під режим ліцензування, НБУ видає індивідуальні й генеральні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Отриманняздобуття індивідуальної ліцензії НБУ передбачене при проведенні наступнихслідуючих валютних операцій:
1. Вивіз, переказпереведення,переказ і пересилка за межі України валютних цінностей, за виняткомвинятком :
платежі в іноземній валюті за межі України на виконання обов'язків перед нерезидентами з оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей, і за договорами (страховими полісами, свідоцтвамисвідченнями,посвідками, сертифікатами) страхування життя;
платежі в іноземній валюті за межі України у вигляді відсотківпроцентів за кредити, доходу (прибутків) від іноземних інвестицій;
вивіз за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненій на території України, у разів разі припинення інвестиційної діяльності.
вивозу, переказупереведення,переказу і пересилки за межі України фізичними особами-резидентами іноземної валюти на суму, яка визначається НБУ;
вивозу, переказупереведення,переказу і пересилки за межі України фізичними особами-резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними до України на законних підставах.
2. Ввезення, переказпереведення,переказ, пересилка до України валюти України.
3. Надання і отриманняздобуття резидентами кредитів в інвалюті у випадках, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановленіустановлені законодавством межі.кордони.,…ю
4. Використання інвалюти на території України як засобу платежу або як застави.
5. Розміщення валютних цінностей на рахункахлічбі і у внескахвкладах за межами України, за виняткомвинятком :
відкриттявідчинення фізичними особами-резидентами рахунківлічби в іноземній валюті на час їх перебування за кордономкордоном;
відкриттявідчинення кореспондентських рахунківлічби уповноваженими банками;
відкриттявідчинення рахунківлічби в іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговимиторгівельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном.кордоном..ю..,
6. Здійснення інвестицій за кордонкордон, зокрема шляхом придбаннянадбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, одержанихотриманих,набутих фізичними особами -резидентами як подарунокдарунок або в спадщинуспадщині.
Здійснення резидентами і нерезидентами операцій зіз валютними цінностями, що вимагають отриманняздобуття ліцензії НБУ згідно з п.4 ст.5 декрету "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", без отриманняздобуття індивідуальної ліцензії НБУ спричиняє накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі вказаних валютних цінностей, перерахованої у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій.
Індивідуальні ліцензії на здійснення операцій зіз валютними цінностями видаються виключновинятково Департаментом валютного контролю і ліцензування НБУ і його територіальними управліннями. У даний часнині НБУ видає понад 15 видів індивідуальних ліцензій, при отриманніздобутті яких треба керуватися спеціальними правилами (положеннямистановищами), затвердженими НБУ.
3.4 Розрахунки чеками в іноземній валюті
Операцій з чеками в іноземній валюті на території України, які емітовані за кордоном і пред'явлені до сплати на території України, регламентуються Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України.
Використання чеків в іноземній валюті при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України дозволяється, якщо:
- у зовнішньоекономічному договорі вказано, що чек виписується нерезидентом на резидента, які є сторонами договору;
- чек виписаний нерезидентом для сплати за товар або для використання його як застави згідно з чинним законодавством України або гарантії забезпечення виконання зобов'язань перед резидентом;
- нерезидентом-чекодавцем є банк, держава (в особі уповноваженого державного органу), міжнародна організація, корпорація, страхова компанія. Чекодавці мають міжнародний довгостроковий кредитний рейтинг, підтверджений у бюлетені провідних рейтингових агенцій світу (Fitch, Standard & Poor's, Moody's, Thomson Bank Watch), який на дату складання чека належить до групи "інвестиційний клас" (investment grade).
Чеки сплачуються за пред'явленням за рахунок коштів чекодавця.
Чекодавець - юридична особа - нерезидент або фізична особа - нерезидент, що видає іншій особі чек, який підписує;
Чекодержатель (отримувач, власник) - будь-яка фізична або юридична особа, яка має право отримати кошти за чеком.
Банк (установа) на території України приймає від чекодержателя іменні чеки до сплати тільки на інкасо.
Інкасо - банківська операція, за допомогою якої банк (установа) одержує кошти від платника, що призначені для виплати за чеком чекодержателю Приймання чеків на інкасо до банку (установи) для одержання платежу вважається пред'явленням чека до сплати (платежу).
Зарахування коштів і видача готівки за інкасованим чеком здійснюються банками (установами) після одержання відшкодування за чеком від платника. Банки (установи) приймають чеки до сплати на інкасо від юридичної особи - резидента чи представництва юридичної особи - нерезидента на підставі заяви про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті .
Після одержання коштів за чеками від платника банк (установа) за попередньою домовленістю з власником чеків повідомляє його телефоном або письмово за адресою, що зазначена власником чеків у заяві, про приймання чеків до сплати на інкасо, про надходження коштів і про назву та місцезнаходження банку (установи), до якого потрібно звернутися для одержання цих коштів.
Фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які мають поточний рахунок в іноземній валюті в банку (установі), можуть одержати покриття за чеками на свій рахунок.
Дорожній чек - паперовий розрахунковий документ, виражений в іноземній валюті й використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов'язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чекодержателю (власнику), підпис якого проставляється у вказаному місці під час продажу.
Операції з купівлі (сплати) й продажу дорожніх чеків (обмін готівкової іноземної валюти на чеки в іноземній валюті, далі - продаж) здійснюються банком (установою) за іноземну валюту I групи Класифікатора або за гривні.
Операції з продажу дорожніх чеків за іноземну валюту здійснюються:
- касою банку (установи) юридичним особам-резидентам та представництвам юридичних осіб - нерезидентів для їх працівників, які направляються за кордон у службове відрядження, за заявою на видачу дорожніх чеків у довільній формі та з оформленням повідомлення про продаж дорожніх чеків;
- касою банку (установи) фізичним особам з оформленням квитанції за формою N 377-К та повідомлення про продаж дорожніх чеків;
- пунктом обміну валюти банку (установи) фізичним особам - резидентам з оформленням повідомлення про продаж дорожніх чеків.
Операції з продажу дорожніх чеків протягом операційного дня здійснюються:
а) фізичним особам - резидентам та нерезидентам:
- касою банку (установи) у межах сум, які встановлені нормативно-правовим актом НБУ щодо переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України.
- пунктом обміну валюти банку (установи) на суму до 1000 доларів США або на її еквівалент в іншій іноземній валюті.
б) юридичним особам - резидентам та представництвам юридичних осіб - нерезидентів для їх працівників, які від'їжджають за кордон у службове відрядження, за рахунок коштів, що обліковуються на поточному рахунку юридичної особи - резидента та представництва юридичної особи - нерезидента, тільки через каси банків.
Після продажу дорожніх чеків фізична особа (резидент чи нерезидент) або уповноважений представник юридичної особи - резидента, або уповноважена особа представництва юридичної особи - нерезидента, що від'їжджають у службове відрядження, в присутності працівника банку (установи) ставлять свій підпис на повідомленні про їх продаж і на кожному чеку у визначеному іноземною компанією - емітентом місці.
Дорожні чеки сплачуються тільки власнику чека, зразок підпису якого є на чеку, після ідентифікації підпису в присутності уповноваженого працівника банку (установи) і тільки в повній сумі, що зазначена в чеку.
Операції з купівлі (сплати) дорожніх чеків протягом операційного дня у фізичної особи (резидента та нерезидента) здійснюються на суму:
- до 3000 доларів США або на її еквівалент в іншій іноземній валюті касами банків (установ) або пунктами обміну валюти банку (установи);
- понад 3000 доларів США або на її еквівалент в іншій іноземній валюті тільки касами банків (установ).
У пунктах обміну валюти банку (установи) протягом операційного дня операції з купівлі (сплати) дорожніх чеків у фізичної особи (резидента та нерезидента) здійснюються на суму:
- до 1000 доларів США або на її еквівалент в іншій іноземній валюті на бажання цієї особи за готівкові гривні або за іноземну валюту;
- понад 1000 доларів США, але не більше 3000 доларів США або на її еквівалент в іншій іноземній валюті лише за готівкові гривні.
Не приймаються до сплати дорожні чеки без підпису їх власника, що ставиться в зазначеному місці відповідно до правил.
3.5 Розрахунки за акредитивами
Розрахунки за акредитивами виконуються згідно з Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями.
Акредитив - це умовне грошове зобов'язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта - наказодавця акредитива (і від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива.
Розповсюдження розрахунків за акредитивами обумовлено тим, що його використання фактично гарантує отримання грошових коштів за товари, роботи, послуги від нерезидента.
Під час здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) в іноземній та національній валюті клієнти можуть використовувати всі види акредитивів, передбачені діючими Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, розробленими Міжнародною торговельною палатою, або іншими міжнародними документами.
Залежно від джерела коштів, за рахунок яких здійснюється розрахунок за акредитивом, акредитиви поділяються на:
- покритий акредитив - акредитив, забезпечений власними коштами наказодавця акредитива;
- непокритий акредитив - акредитив, не забезпечений власними коштами наказодавця акредитива.
Залежно від призначення акредитиви поділяються на:
- експортний акредитив - акредитив, що відкривається іноземним банком-емітентом на користь бенефіціара, розташованого на території України.
- імпортний акредитив - акредитив, що відкривається уповноваженим банком-емітентом за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені на користь бенефіціара, розташованого за межами України або в межах України за умови відкриття трансферабельного (переказного) акредитива.
Здійснення операцій за імпортним акредитивом
Для відкриття акредитива наказодавець акредитива подає до уповноваженого банку заяву про відкриття документарного акредитива. Заява подається наказодавцем акредитива до уповноваженого банку-емітента в письмовій формі не менше ніж у трьох примірниках. Разом із заявою про відкриття акредитива наказодавець акредитива подає до уповноваженого банку-емітента оригінал і копію договору.
Уповноважений банк-емітент відкриває акредитив за умови, що він забезпечений грошовими коштами наказодавця акредитива (покритий акредитив), або на підставі відкритих наказодавцю акредитива уповноваженим банком-емітентом кредитних ліній, або на підставі отриманих у кредит коштів, або на підставі гарантій, наданих третіми сторонами на користь уповноваженого банку-емітента тощо (непокритий акредитив).
Якщо іноземна валюта грошового забезпечення акредитива відрізняється від виду іноземної валюти, в якій відкривається акредитив, визначеного умовами акредитива, то сума коштів грошового забезпечення акредитива за вимогою уповноваженого банку-емітента може бути збільшена на суму можливих ризиків від зміни курсів іноземних валют.
Якщо кошти грошового забезпечення надані в грошовій одиниці України, то в разі значного зростання курсу іноземної валюти або гривні в заяві про відкриття акредитива наказодавець акредитива може передбачити право уповноваженого банку-емітента списати (у день виконання платежу за акредитивом) з поточного рахунку наказодавця акредитива додаткову суму коштів у національній валюті для здійснення операції з купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою забезпечення покриття за акредитивом у повному обсязі.
Уповноважений банк-емітент після перевірки правильності заповнення заяви про відкриття акредитива, а також наявності коштів для грошового забезпечення акредитива або достатності відкритих наказодавцю акредитива кредитних ліній, або наявності гарантій, наданих третіми сторонами на користь уповноваженого банку-емітента, протягом трьох робочих днів надсилає повідомлення про відкриття акредитива до іноземного банку (за реквізитами, зазначеними в заяві про відкриття акредитива).
Оплата коштів за акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом іноземному (авізуючому, виконуючому, підтверджуючому, рамбурсуючому) банку відповідно до умов акредитива та інструкцій, отриманих від іноземного банку.
Здійснення уповноваженим банком операцій за експортним акредитивом
Уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара, отримавши від іноземного банку-емітента або іншого банку повідомлення (текст акредитива) про відкриття акредитива на користь бенефіціара, має переконатися в достовірності цього повідомлення (перевірити ключі, підписи, формат S.W.I.F.T.).
У разі потреби уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара надсилає запит до іноземного банку-емітента або іншого банку, через який було передано умови акредитива, для уточнення справжності повідомлення. Уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара приймає текст акредитива і передає для подальшого авізування бенефіціару тільки після отримання відповідних уточнень, що підтверджують його достовірність.
Контрольні запитання:
1 Які цінності відносяться до валютних цінностей?
2. Який порядок відкриття рахунків в іноземній валюті?
3. Які обмеження існують при здійсненні розрахунків в іноземній валюті?
4. Який строк проведення розрахунків в іноземній валюті?
5. Які особливості використання чеків в іноземній валюті?
6. У чому полягають розрахунки за акредитивами?
Тести для самоконтролю:
1. У підприємства на кінець звітного періоду на валютному рахунку обліковується валюта в розмірі 5000 дол. Валюта була отримана внаслідок експортної операції. На момент отримання цієї валюти як авансу курс НБУ складав 5,0 грн. за 1 дол. На момент експортування продукції курс НБУ складав 5,05 грн. за 1 дол. На кінець кварталу курс НБУ склав 5,03 грн. за 1 дол. Курсова різниця внаслідок перерахунку валюти на кінець періоду буде відображатися:
а) у розмірі 100 грн. у складі витрат;
б) у розмірі 100 грн. у складі доходів;
в) у розмірі 150 грн. у складі доходів;
г) у розмірі 150 грн. у складі витрат.
2. Чи є правильним твердження:
У випадку, якщоу разі , якщо,в случае валюта залишається ув,біля підприємства на кінець звітного періоду, її вартість підлягає перерахунку за курсом НБУ на кінець звітного періоду ізіз віднесенням результатів перерахунку до складу валових доходів чи валових витрат.
а) так
б) ні
3. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:
а) заява на придбання валюти;
б) документи не подаються;
в) договір з нерезидентом, вантажна митна декларація;
г) заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон, на експлуатаційні витрати транспортних засобів, які виконують рейси за кордон.
4. У разі придбання валюти на валютній біржі за гривни її балансова вартість визначається:
а) виходячи з курсу НБУ на дату придбання валюти;
б) виходячи з курсу НБУ на дату перерахування коштів на придбання валюти;
в) як сума гривень, сплачених платником податків у зв'язку з її придбанням без урахування комісійних та інших витрат, пов'язаних з придбанням валюти;
г) як сума гривень, сплачених платником податків у зв'язку з її придбанням з урахування комісійних та інших витрат, пов'язаних з придбанням валюти.
5. З операцій з придбання валюти стягується:
а) збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1,3% від суми гривень, витрачених на придбання ввалюти без урахування комісійної винагороди по цих операціях;
б) збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1,3% від суми гривень, витрачених на придбання ввалюти з урахуванням комісійної винагороди по цих операціях;
в) не стягуються збори;
г) збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1 % від суми гривень, витрачених на придбання ввалюти без урахування комісійної винагороди по цих операціях.
6. Для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями необхідно подати наступні документи:
а) заяву на придбання валюти;
б) документи не подаються;
в) договір з нерезидентом, вантажну митну декларацію;
г) обґрунтування необхідного розміру валюти.
7. Отриманняздобуття індивідуальної ліцензії НБУ не передбачене при проведенні наступнихслідуючих валютних операцій:
а) здійснення платежів в іноземній валюті за межі України на виконання обов'язків перед нерезидентами з оплаті продукції, послуг, робіт;
б) надання і отриманняздобуття резидентами кредитів в інвалюті у випадках, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановленіустановлені законодавством межікордони;
в) використання інвалюти на території України як засобу платежу або як застави;
г) здійснення інвестицій за кордонкордон спадщині.
8. Операції з придбання валюти проводяться підприємствами:
а) самостійно на міжбанківському валютному ринку;
б) самостійно у будь-якому пункті обміну валют;
в)через уповноважені банки у пункті обміну валют;
г) виключно на міжбанківському валютному ринку через уповноважені банки.
9. У випадку, якщо курс Національного банку України на дату зарахування валюти відрізняється від комерційного курсу продажу, така різниця відображається у складі:
а) доходів чи витрат від операційних курсових різниць на рахунках 714 чи 945;
б) доходів чи витрат від неопераційних курсових різниць на рахунках 744 чи 974;
в) інших операційних доходів або витрат на рахунках 949 чи 719;
г) інших доходів або витрат на рахунках 746 чи 977.
4. Облік імпортних операцій
Документи:
1. Положеннястановище (стандарт) бухгалтерського облікуурахування 21 "Вплив змін валютних курсів" від 10.08.2000 р. №193.
2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.
3. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. №959-XII
4. Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.
5. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. №92-IV
4.1 Поняття імпортних операцій. Обмеження на здійснення імпорту
Імпорт - це придбання купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вв,біля іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів зіз ввезенням їх на територію України, включаючи придбаннякупівлю товарів, призначених для споживаннявжитку установами і організаціями України, розташованимисхильними за її межамикордонами.
Імпортна операція - комерційна діяльність, пов'язана із закупівлею і ввезенням до України іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх подальшоїнаступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо- господарській діяльності.
Для того, щоб ввезти товари на митну територію України, підприємство повинне зареєструватися в митних органах і відкритивідчинити в банку валютний рахуноклічба.
Залежно від виду операцій в Україні застосовуються різні способи обмеження імпорту: короткостроковекороткотермінове обмеження імпорту, митний бар'єр, антидемпінгове мито.
Короткостроковекороткотермінове обмеження імпорту - обмеження імпорту на термін не більше 180 днів.
Митний бар'єр - обмеження імпорту, метоюціллю якого єз'являється,являється перешкода ввезенню імпортних товарів за допомогою завищення ввізного митного збору.
Демпінг - ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижче цін на подібний товар в країні-експортері, що спричиняє за собою негативний вплив на вітчизняних виробників. Для усунення демпінгу держава може проводити антидемпінгову політику шляхом встановлення антидемпінгового мита.
Антидемпінгове мито - додаткове мито на імпортні товари, які ввозяться в країну за цінами, нижче цін світового ринку або внутрішніх цін.
Крім того, Кабінет Міністрів України щорічнощорік встановлює перелік товарів, імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню. Питаннями регулювання імпорту займається Міжвідомча комісія з питань регулювання імпорту.
4.2 Митні процедури і порядоклад формування митної вартості
Метаціль митного оформлення товарів - посвідчення відомостей, одержанихотриманих,набутих при митному контролі товарів.
Процедура здійснення митного контролю і митного оформлення товарів з використанням вантажної митної декларації складається з трьох етапів.
Перший етап - оформлення вантажної митної декларації.
Посадовці митного органу проводятьсправляють,проводять:
- звіряннязвіряння відповідності даних, внесених декларантом у графи вантажної митної декларації зіз даними, що містятьсяутримуються в документах, які поданіуявлені разом з нею;
- перевірку наявності всіх документів, вказаних в реєстрі.
За відсутності яких-небудь претензій митні органи здійснюють прийом вантажної митної декларації до оформлення шляхом проставляння відмітки штампу "Під митним контролем" на всіх її аркушах, а також присвоюють вантажній митній декларації реєстраційний номер.
- звіряннязвіряння даних електронної копії вантажної митної декларації зіз даними вантажної митної декларації на паперових носіях;
- перевірку відповідності товарної номенклатури Митному тарифу України при класифікації товарів, тобтоцебто перевіряється правильність визначення кодів товарів;
- перевірку правильності визначення декларантом митної вартості товарів;
- перевірку правильності нарахування податків і зборів, а також контроль за надходженнямвступом грошових коштів;
- перевірку відповідності даних про товари, вказані у вантажній митній декларації, даним, вказаним в дозвільних документах уповноважених держорганів;
- підготовку запиту в митну лабораторію при необхідності проведення лабораторних досліджень.
Другий етап митного оформлення - на даному етапі митним органом ухвалюється рішення про необхідність проведення митного оглядудогляду. У разів разі ухваленняприйняття,приймання позитивного рішеннярозв'язання,вирішення,розв'язування огляддогляд здійснюється у присутності власника і декларанта. За наслідкамиза результатами оглядудогляду складається акт про проведення митного оглядудогляду товарів.
Третій етап митного оформлення - на даному етапі виконуєтьсясправляється,проводиться нарахування і стягнення зборузбирання за митне оформлення товарів і завершується проходження митного оформлення.
Ключовимджерельним моментом процедури митного оформлення товарів, що імпортуються, єз'являється,являється встановлення митної вартості товару.
Фактурна вартість - це вартість, вказана в супровідних документах. Вона відображаєтьсявідбивається у вантажній митній декларації в іноземній і національній валюті за курсом Національного банку України на дату її подачі.
Митна вартість товару - це фактурна вартість товару, визначена в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ на дату імпорту.
У разів разі неможливості визначення митної вартості товарів на основі поданих документів і в разі невідповідності поданої інформації митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють в країнах-експортерах. При визначенні митної вартості в розрахунок береться вартість товарів з урахуваннямз врахуванням витрат на транспортування до митної межікордону України.
Облікова вартість імпортного товару складається з фактурної вартості, витрат в іноземній валюті з доставки товару, сплачених митазбирання, митного збору і акцизного зборузбирання.
При переміщенні товарів через митну межукордон України вони обкладаютьсяоподатковуються митними платежами.
Митні платежі включають:
Рис.4.1 - Склад митних платежів
Митний тариф - це зведеннясклепіння,звід ставок мита, яке застосовується до товарів, переміщуваних через митну межукордон і систематизація відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.
Митний збірзбирання нараховується за митне оформлення імпортного товару вартістю від 100 дол. США і вище, а також в оплату інших зборів До складу митного зборузбирання включаються суми за знаходження товарів під митним контролем (0,05% за день), за митне оформлення в неробочий день митниці.
Сума акцизного зборузбирання встановлюється у процентах до митної вартості і обчислюється за формулою:
Са= Ст (Н) хА, (4.1)
де Са- сума акцизного збору;
Ст- митна вартість;
Н- кількість товару;
А- ставка акцизу.
Товари, що ввозяться на територію України, підлягають обкладенню податком на додану вартість. Базою для нарахування ПДВ єз'являється,являється митна вартість товару, сума сплаченого акцизу і мита.
Податок на додану вартість розраховують за формулою:
Сндс = (Ст+Са+Т) х 20%/100; (4.2)
де СНД- сума податку на додану вартість;
Т- мито.
4.3 Документальне забезпечення імпортних операцій
Основним документом при переміщенні матеріальних цінностей через митний кордонкордон єз'являється,являється вантажна митна декларація.
Вантажна митна декларація - заява, що міститьутримує відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і метуціль їх переміщення через митний кордон кордон України або про зміну митного режиму щодовідносно даних товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.
Декларуванню підлягають тількилише ті товарно-матеріальні цінності, фактурна вартість яких перевищує 100 дол.
Законодавством України передбачено два варіанти декларування товарів:
- декларування власником товарів;
- декларування іншою особою, яка діє на підставі договору зіз власником товарів (митним брокером або декларантом)
Митний брокер (декларант) - це юридична або фізична особа, яка відповідно до законодавчих актів України здійснює декларування товару на основі договору зіз власником вантажутягаря і уповноваженим Державним митним комітетом України на таку діяльність.
Безпосередньо дії по декларуванню на митниці здійснює фізична особа, що єз'являється,являється представником декларанта, на основі кваліфікаційного свідоцтвасвідчення,посвідки.
Митна декларація заповнюється на кожну товарну партію. За товарну партію береться певна кількість однорідного товару, відправлена по одному контракту в одному напрямінаправленні, оформлена одним транспортним документом і одним рахункомлічбою-фактурою. За наявності в партії декількох найменувань використовуються додаткові листи. Вантажна митна декларація складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 на 5 зброшурованих основних листах і відповідної кількості додаткових листів форми МД-3. Вантажна митна декларація вважаєтьсялічиться оформленою відповідним чином, якщо на всіх її сторінках є номерна печатка печатка інспектора митниці, який здійснив митне оформлення. Виправлення у Вантажній митній декларації в обов'язковому порядкуладі завіряютьсязапевняються митним брокером.
Обов'язковими документами при імпорті також єз'являються,являються:
- облікова картка суб'єкта ЗЕД, міст-узгодження;
- контракт;
- документи імпортної фірми-постачальника;
- транспортно-експедиційні документи по навантажувально-розвантажувальних роботах і транспортних послугах;
- документи на послуги із зберігання товару;
- розрахункові документи на сплатувиплату мита, зборів та інших податків;
- дозволи та сертифікати уповноважених органів.
При імпортуванні товарів одержуютьотримують,набувають також сертифікати походження - документ, необхідний для підтвердження країни-виробника товару. Сертифікат описує товар. Він може бути випущений і підписаний Торговельноюторгівельною палатою або завірений консульством країни-імпортера.
4.4 Строки проведення розрахунків за імпортовані товари
При здійсненні розрахунків із зовнішньоекономічних операцій слід враховувати вимоги, встановлені законодавством, щодо термінів проведення таких розрахунків.
Порядок здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності регулюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Порядок проведення розрахунків по імпортних операціях регулюється ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". При цьому термін розрахунків не повинен перевищувати 90 днів з моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції, що імпортується (робіт, послуг).
Початком відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при здійсненні резидентами України імпортних операцій вважається:
при імпорті товарів (робіт, послуг) -- наступний календарний день після дати здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг);
при вексельній формі розрахунку -- наступний календарний день після дати виставляння векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг);
при розрахунку у формі документарного акредитиву -- наступний день після моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента.
Тому імпортери-резиденти протягом 90 днів повинні не тільки встигнути одержати товар, але й здійснити його митне оформлення.
Порушення вказаних термінів спричиняє стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від митної вартості товарів та продукції, яку недопостачають.
Перевищення зазначених термінів здійснення розрахунків при імпортних операціях допускається при віднесенні здійснюваних операцій до операцій кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, постачання складних технічних виробів і товарів спеціального призначення при отриманні наявності індивідуальної ліцензії НБУ.
Для отримання ліцензії по таких операціях необхідно подати наступні документи:
заява в довільній формі з обґрунтуванням потреби в перевищенні законодавчо встановлених термінів розрахунків з вказівкою повної назви, місцезнаходження (повної адреси), коду по ЕГРПОУ резидента; реквізитів уповноваженого банку; назви, місцезнаходження (повної адреси) нерезидента; номера і дати договору, номера і дати вантажної митної декларації або платіжних документів (при їх наявності на момент представлення заяви), суми заборгованості й терміну перевищення законодавчо встановленого терміну розрахунків;
копію зовнішньоекономічного договору, а також нотаріально засвідчений переклад на українську мову (у випадку, якщо договір складений на іноземній мові);
копію довідки Мінекономіки України про відсутність у резидента і нерезидента обмежень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності і про відповідність договору вимогам чинного законодавства України.
4.5 Бухгалтерський облікурахування здійснення імпортних операцій
Основними завданнямизадачами бухгалтерського облікуурахування імпортних операцій єз'являються,являються:
- перевірка правильності документального оформлення товарних і розрахункових операцій;
- дотримання вимог валютного і митного законодавства;
- формування достовірної інформації про рух імпортних товарів;
- формування достовірної інформації про курсові різниці.
Облікурахування імпортних товарів має рядлаву,низку особливостей, до яких належить:
- приймання товарів зіз обов'язковою участю експерта Торговельно- промислової палати України ізіз складанням акту приймання і акту експертизи;
- обов'язкове декларування імпортних операцій при перетині митної території України;
- у випадку, якщо перша подія єз'являється,являється отриманняздобуття товарів, товар відображаєтьсявідбивається в облікуурахуванні за курсом НБУ на дату складання вантажної митної декларації, а не на дату оприбуткування товарів;
- необхідність окремого облікуурахування імпортних товарів і розрахунків за їх придбанням;надбанню
- організація аналітичного облікуурахування за найменуваннями, кількістю товарів, облікових партіях,
- у випадку, якщо першою подією є отримання авансу, то вартість імпортованих товарів буде визначатися за курсом НБУ на дату авансу.
Для розрахунків зіз іноземними постачальниками за придбанінабуті товари використовується рахуноклічба 632 "Розрахунки зіз іноземними постачальниками". Облікурахування на цьому рахункулічбі ведуться як в національній, так і в іноземній валюті, оскільки заборгованість за придбані товари єз'являється,являється монетарною статтею і при зміні валютного курсу на кінець періоду і на момент розрахунків треба робитисправляти,проводити перерахунок.
...Подобные документы
Форми міжнародних розрахунків та їх застосування в експортних операціях підприємств. Нормативно-правове і валютне регулювання експортної діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Методичні підходи податкового обліку експортних операцій.
дипломная работа [108,9 K], добавлен 06.09.2015Основні рахунки, передбачені для обліку операцій з купівлі та продажу іноземної валюти. Оцінка балансової вартості заборгованості у валюті. Облік та оподаткування експортно-імпортних операцій. Законодавче регулювання порядку здійснення валютних операцій.
реферат [39,9 K], добавлен 20.12.2012Поняття давальницької сировини та сутність операцій з нею. Контроль за проведенням операцій, їх документальне та митне оформлення, порядок обліку. Облік у резидента-замовника. Звітність по операціях. Декларація про валютні цінності, доходи та майно.
реферат [44,9 K], добавлен 12.08.2010Облік імпортних операцій на умовах давальницької сировини. Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції. Облік операцій з давальницькою сировиною. Вирішення задачи.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 28.09.2009Проведення обліку кредитних операцій в іноземній валюті на бухгалтерських рахунках. Консигнаційні операції як різновидність комісійної торгівлі. Оформлення ввізної митної декларації при ввезенні (імпортуванні) товарів на територію сучасної України.
контрольная работа [19,5 K], добавлен 18.05.2014Комплексне будівництво об'єктів за кордоном, порядок оформлення договорів на це вид діяльності. Інвесторська кошторисна документація. Облік імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі. Документальне забезпечення цих облікових операцій.
контрольная работа [28,5 K], добавлен 13.08.2008Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку первинної інформації про запаси. Організація первинного обліку операцій з надходження та прибуття (списання) запасів. Документальне оформлення операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами.
лекция [15,0 K], добавлен 25.11.2009Загальна характеристика діяльності "Вопак-Трейд" та його економічні показники за 2008-2009 рр. Основні види товарів та документальне оформлення їх руху. Облік операцій з розрахунку товарів і тари на оптові бази і склади; експортних та імпортних операцій.
дипломная работа [95,0 K], добавлен 19.03.2011Економічний зміст обліку коштів на поточному рахунку в іноземній валюті. Огляд літературних джерел. Організаційно-економічна характеристика підприємства ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод". Характеристика господарських операцій та їх оформлення.
курсовая работа [200,7 K], добавлен 30.01.2011Дослідження особливостей розвитку регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Аналіз нормативно-правової бази щодо цього питання. Правове регулювання бухгалтерського обліку за кордоном. Складення бухгалтерського балансу, журналу господарських операцій.
курсовая работа [79,2 K], добавлен 03.07.2014Види і функції грошей, концепції їх походження. Економічна сутність грошових коштів та розрахунків. Аналіз обліку касових операцій на підприємстві. Їх документальне оформлення та особливості організації і вдосконалення синтетичного та аналітичного обліку.
курсовая работа [200,5 K], добавлен 12.04.2014Характеристика кредитних операцій. Порядок отримання кредитів від нерезидентів та банків на території України. Види кредитів, їх бухгалтерський облік. Відображення в обліку експортера форфейтингових операцій. Відображення в обліку імпортера овердрафту.
реферат [20,3 K], добавлен 17.04.2010Організаційна структура ТзОВ "СистемАлмазБуд"; система фінансового обліку на підприємстві. Нормативна база та форма ведення бухгалтерського обліку розрахунків по зовнішньоекономічній діяльності. Документальне оформлення імпортних та експортних товарів.
курсовая работа [155,3 K], добавлен 27.05.2013Порядок створення, державної реєстрації і діяльності кредитних спілок. Організація обліку фінансово-господарських процесів у небюджетних неприбуткових організаціях відповідно до ознаки класифікації. Облік грошових коштів та операцій в іноземній валюті.
контрольная работа [65,8 K], добавлен 26.03.2013Теоретичні аспекти обліку розрахунків з покупцями та замовниками. Загальні поняття положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Документальне оформлення господарських операцій. Загальний журнал господарських операцій та оборотно-сальдова відомість.
курсовая работа [82,3 K], добавлен 13.05.2009Економічна суть валютних операцій підприємства, нормативно-правова база їх здійснення. Організація обліку грошових валютних коштів і розрахункових операцій по зовнішньоекономічній діяльності. Аналіз проведення розрахункових операцій в іноземній валюті.
курсовая работа [205,8 K], добавлен 11.10.2014Види кредиту: фінансовий; товарний; інвестиційний, податковий; кредит під цінні папери. Нормативно-законодавче регулювання обліку кредитних операцій. Бухгалтерські проводки з обліку довгострокових позик. Основні варіанти надання банківського кредиту.
курсовая работа [115,4 K], добавлен 27.09.2010Організація обліку з іноземною валютою в комерційному банку. Суть валютних операцій. Облік операцій в іноземній валюті. Характеристика рахунків запису валютної позиції банку згідно міжнародних стандартів фінансової звітності. Кореспондуючі рахунки.
контрольная работа [40,1 K], добавлен 09.01.2014Організація готівкових розрахунків в Україні та законодавче регулювання готівкового обігу. Документування господарських операцій з руху грошових коштів у касі. Синтетичний та аналітичний облік касових операцій. Порядок проведення інвентаризації каси.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 19.09.2014Облік операцій на рахунках банку як об’єкт бухгалтерського обліку. Законодавчо-нормативне забезпечення ведення обліку операцій. Розробка аналітичних рахунків. Порядок відкриття поточного рахунку. Облік грошових коштів на спеціальних рахунках банку.
курсовая работа [89,2 K], добавлен 22.02.2015
