Розглянемо приклади відображення операцій з давальницькою сировиною.

Приклад 6.1. Іноземна фірма 20.08 ввезла на територію України давальницьку сировину вартістю 5000 дол. для переробки на ТОВ "Грант" з умовою сплати послуг з переробки грошовими коштами в сумі 4000 дол. Курс НБУ на 20.08- 5,3 грн. за долар. При ввезенні сировини на суму мита -400 грн. та ПДВ було видано простий вексель. Митний збір склав 50 грн. Фактична собівартість переробки становила 4300 грн. Готова продукція була відвантажена замовнику 10.09. Курс НБУ -5,0 грн. за долар. Кошти від замовника надійшли на валютний рахунок ТОВ "Грант" 20.09. Курс НБУ -5,2 грн. за долар.

Відобразити ці події в бухгалтерському й податковому обліку (табл.№ 6.1)

Таблиця 6.1

№№ пп/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.	ВД	ВВ
		Дебет	Кредит
1	Нараховано митний збір за митне оформлення при ввезенні давальницької сировини	94	377	50,0	---	50,0
2	Сплачено митний збір	377	311	50,0	---	---
3	Видано простий вексель на суму ПДВ та мита	377	62	5780,0	---	---
4	Оприбутковано давальницьку сировину, яка отримана для переробки (5,3 х 5000 =26500,0)	022	---	26500,0	---	---
5	Відображено витрати, пов'язані з переробкою давальницької сировини	903	23	4300,0	---	---
6	Відображено контрактну вартість послуг з переробки (4000 х 5,0 =20000,0)	362	703	20000,0	20000,0	---
7	Списані витрати, пов'язані з переробкою давальницької сировини	791	903	4300,0	---	4300,0
8	Нараховано митний збір при вивезенні готової продукції	93	377	50,0	---	50,0
9	Сплачено митний збір	377	312	50,0	---	---
10	Списано вартість переробленої давальницької сировини	---	022	26500,0	---	---
11	Погашено простий вексель при вивезенні готової продукції	62	377	5780,0	---	---
12	Отримано грошові кошти від іноземного підприємства (4000 х 5,2 = 20800,0)	312	362	20800,0	---	---
13	Відображено курсову різницю	362	714	800,0	---	---
14	Відображені фінансові результати	703	79	20000,0	---	---
		714	79	800,0	---	---
		79	93	50,0	---	---
		79	94	50,0	---	---

6.5 Податковий облік операцій з давальницькою сировиною

Операції зіз давальницькою сировиною мають особливості залежно від виду операції.

· Ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником

Сплатавиплата податку на додану вартість і акцизного зборузбирання здійснюється українським підприємством-виконавцем тільки за ту частинучастку давальницької сировини, яка буде використана для проведення розрахунків за послуги з її переробки.

За давальницьку сировину, що використовуватиметься для виготовлення готової продукції, сплатавиплата податків фактично здійснюється шляхом видачі простого векселя зіз відстроченнямвідстрочкою платежу на період виконання операцій зіз давальницькою сировиною, алета не більше 90 календарних днів з моментуіз моменту оформлення вантажної митної декларації.

· Вивезення готової продукції за межі України

При вивезенні готової продукції зіз давальницької сировини існують наступніслідуючі особливості сплати податків:

- застосовується нульова ставка по податку на додану вартість;

- при вивозі готової продукції в повномуцілковитому обсязіобсязі, передбаченому контрактом у встановленіустановлені терміни, оформляється вивізна вантажна митна декларація. Копія такої декларації єз'являється,являється підставоюосновою,заснуванням для погашення векселя. При цьому на лицьовій стороні векселя робитьсячиниться надписнадпис "Погашено", який підтверджується підписом начальника, а також печаткою печаткою податкової інспекції;

- при частковому вивозі готової продукції виникає необхідність в погашенні векселя в частинічастці податку на додану вартість з вартості продукції, що залишилася ув,біля виконавця;

- якщо продукція за договором реалізується на території України, підставоюосновою,заснуванням для погашення векселя єз'являється,являється ввізна вантажна митна декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її до України), копія контракту і копія акту прийому-передачі готової продукції, довідка про сплатувиплату ввізного митного збору, інших податків і зборів;

- готова продукція, виготовлена в Україні зіз давальницької сировини іноземного замовника, при вивозі не оподатковується митом, іншими податками і зборами (окрімкрім митних зборів) і не підлягає режиму ліцензування і квотування.

· Повернення нерезиденту давальницької сировини

Закон України "Про операції зіз давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" не передбачає погашення векселя у разів разі повернення нерезиденту одержаноїотриманої,набутої давальницької сировини (наприклад, якщо сировина не відповідає якості, вказаній в договорі). Тому вексель може бути погашений :

- шляхом сплати вексельних сум;

- анульований за умов переоформлення вантажної митної декларації на ввезення продукції на територію України зі зміною характерувдачі угодипопади на тимчасове ввезення давальницької сировини.

· Вивіз давальницької сировини зіз України з метою її переробки в готову продукцію.

У такому разів такому разі з операцій не стягується вивізне мито, податок на додану вартість, збори (окрімкрім зборів за митне оформлення). Така давальницька сировина вивозиться з митної території України на підставі поданого письмового зобов'язання про повернення готової продукції, а в разів разі невиконання умов договору - валютної виручки від продажу сировини не пізніше 90 календарних днів з моментуіз моменту оформлення вантажної митної декларації. Контрактна вартість готової продукції, що підлягає ввезенню на митну територію України, має бути не менше суми митної вартості вивезеної давальницької сировини і суми коштів, що сплачені (підлягають сплаті) за переробку (обробку, збагачення чи використання) цієї сировини.

У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України в повному обсязі письмове зобов'язання погашається.

При вивезенні давальницької сировини український замовник може видати вексель на суму мита та інших податків і зборів. При цьому відстроченнявідстрочка платежу здійснюється на термін переробки сировини, алета не пізніше 90 днів з дня вантажної митної декларації . У разі ввезення в Україну готової продукції в повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у визначений цим Законом строк або в Україну повертаються кошти від реалізації готової продукції, український замовник зобов'язаний оплатити вексель.

У разі ввезення на митну територію України у строк, обумовлений цим Законом, готової продукції не в повному обсязі вексель погашається частково - відповідно до обсягу ввезеної готової продукції.

Якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що готова продукція не повертається в Україну, мито, податки і збори справляються на момент митного оформлення давальницької сировини, яка вивозиться за межі території України.

Готова продукція, що виготовлена зіз давальницької сировини і ввозиться на митну територію України, звільняєтьсявизволяється від обкладання митом.

Слід врахувати, що згідно із Законом операції з вивозу давальницької сировини і ввезення продукції слід розглядатирозглядувати як експортно-імпортні.

Контрольні запитання:

1. Що являють собою операції з давальницькою сировиною?

2. Які особливості митного оформлення операцій з давальницькою сировиною?

3. Які особливості бухгалтерського обліку операцій з давальницькою сировиною?

4. Які особливості податкового обліку операцій з давальницькою сировиною?

Тести для самоконтролю:

1. Якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що готова продукція, виготовлена з давальницької сировини українського замовника не повертається в Україну, то:

а) підприємство на суму податків і зборів, що сплачуються на митниці, оформляє вексель;

б) податки та збори не сплачуються;

в) мито, податки та збори справляються на момент митного оформлення давальницької сировини, що вивозиться за межі території України;

г) інший варіант.

2. Факт передачі давальницької сировини виконавцю відображається записом:

а) дебет 23 кредит 201;

б) дебет 26 кредит 201;

в) дебет 28 кредит 201;

г) дебет 206 кредит 201.

3. Готова продукція, виготовлена в Україні зіз давальницької сировини іноземного замовника, при вивозі:

а) оподатковується ПДВ;

б) оподатковується митом, іншими податками і зборами;

в) не оподатковується митом, іншими податками і зборами (окрімкрім митних зборів);

г) інший варіант.

4. Підприємство здійснило переробку давальницької сировини, вартість давальницької сировини - 6000 дол., вартість послуг з переробки сировини - 2000 дол. Підприємство-замовник здійснило передплату послуг. Курс НБУ на дату передплати - 5,1 грн. Курс НБУ на дату відвантаження продукції з давальницької сировини - 5,3 грн. Підприємство відобразило доходи на суму:

а) 10600;

б) 46600;

в) 42000;

г) 10200.

5. Вартість давальницької сировини повинна складати:

а) не більше 20% вартості виготовленої продукції;

б) вартість не має значення;

в) не менше 10% вартості виготовленої продукції

г) не менше 20% вартості виготовленої продукції.

6. Ув,біля виконавця давальницька сировина відображається:

а) на рахунку 20;

б) на рахунку 23;

в)відбивається на забалансовомупозабалансовому рахункулічбі 022 "Матеріали, прийняті для переробки";

г) на рахунку 26.

7. Термін здійснення операції зіз давальницькою сировиною повинен бути:

а) не більше 30 календарних днів з моментуіз моменту оформлення вантажної митної декларації на сировину;

б) не більше 180 календарних днів з моментуіз моменту оформлення вантажної митної декларації на сировину;

в) не більше 90 календарних днів з моментуіз моменту оформлення вантажної митної декларації на сировину;

г) не більше 60 календарних днів з моментуіз моменту оформлення вантажної митної декларації на сировину.

8. При ввезенні давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України сплатавиплата ввізного мита, податків і зборів проводиться:

а) шляхом видачі простого векселя зіз терміном платежу, рівним терміну здійснення операції зіз давальницькою сировиною;

б) шляхом сплати грошових коштів;

в) не проводиться;

г) інший варіант.

9. У разі вивезення з митної території України готової продукції з давальницької сировини не в повному обсязі:

а) вексель, виданий при ввезенні давальницької сировини на сплату податків та зборів, погашається;

б) вексель, виданий при ввезенні давальницької сировини на сплату податків та зборів, погашається частково - відповідно до обсягу ввезеної готової продукції;

в) вексель погашається шляхом сплати грошових коштів;

г) інший варіант.

10. Витрати з оплати послуг інших організацій з переробки давальницької сировини ув,біля замовника відображаються:

а) відбивається: дебет лічбу 26 кредит 63;

б) дебет 23 кредит 63;

в) дебет 20 кредит 63;

г) інший варіант. із

7. Облік зовнішньоекономічних бартерних операцій

Документи:

1. Положеннястановище (стандарт) бухгалтерського облікуурахування 21 "Вплив змін валютних курсів" від 10.08.2000 р. №193.

2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

3. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. №959-XII

4. Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

5. Закон України "Про врегулювання товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.1998 р. № 351.

7.1 Поняття бартерних операцій, особливості оформлення

Міжнародний бартер - це операція, що включає експорт і імпорт товарів без грошової оплати і участі банків у розрахунках.

При укладенні бартерного договору слід чітко визначити номенклатуру зустрічних постачань, а також збалансувати за вартістю експортну і імпортну частиничастці угоди.

Визначення сторін у бартерному контракті відрізняється тим, що кожна з них єз'являється,являється одночасно і продавцем, і покупцем. Тому в контракті вказуєтьсявказується тількилише назва фірми.

Однією з проблем бартерних угод єз'являється,являється вартісна оцінка товарів. На окремі товари контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності відповідно до індикативних цін.

Індикативні ціни - це ціни на товар, що склалися або складаються на відповідний товар на ринку експортера або імпортера на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуваннямз врахуванням умов постачання і умов здійснення розрахунків, визначених відповідно до законодавства України.

Індикативні ціни можуть встановлюватися на товари:

1. відносно експорту яких застосовані антидемпінгові заходи або розпочаті антидемпінгове розслідування або процедури в Україні або за її межами;

2. відносно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури (це стосується міжнародних торгів);

3. щодовідносно експорту яких встановленийустановлений режим квотування, ліцензування;

4. щодовідносно експорту яких встановленіустановлені спеціальні режими;

5. експорт яких здійснюється у порядкуладі застосуваннявживання антимонопольних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

6. в інших випадках, пов'язаних з виконанням міжнародних зобов'язань України.

При митному оформленні товаров, що експортуються за бартерними контрактами, слід враховувати наступну особливість- у вантажній митній декларації уууууууууууууууууааа графі 24 "Характервдача угоди" проставляється код "51" (переміщення товарів у порядкуладі прямого товарообміну (бартерна угода).

Підприємства, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа повідомити про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг):

- органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари);

- органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги).

Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені в розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Органи державної митної служби України здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів.

У випадку, якщоу разі , якщо,в случае нерезидент замість постачання імпортної частини контракту виконує свої зобов'язання шляхом перерахування грошових коштів на рахуноклічбу резидента - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, підставоюосновою,заснуванням для зняття угоди з митного контролю єз'являється,являється:

1) банківські документи, що підтверджують надходженнявступ коштів на рахуноклічбу резидента в сумі, еквівалентній вартості продукції, яка не була поставлена за контрактом;

2) копії додаткових угод, що змінюютьзраджують характервдачу угоди.

7.2 Особливості оподаткування бартерних операцій

Виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається, виходячи із звичайнихзвичних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, що експортується.

Звичайназвична ціна на продукцію - це ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотківпроцентів, вартість іноземної валюти, яка може бути одержанаотримана,набута у разів разі їх продажу особамобличчям,лицям, не зв'язаним з продавцем за звичайнихзвичних умов ведення господарської діяльності.

Звичайнізвичні ціни на товари (роботи, послуги) встановлюються на основі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів на внутрішньому ринку України. Тобтоцебто звичайназвична ціна - це ціна, яка склалася на певний момент на конкретний вид товарів (робіт, послуг) виходячи з ринкової кон'юнктури.

На товари, для яких встановленіустановлені індикативні ціни, звичайнізвичні ціни встановлюються на рівні індикативних.

Датою виникнення податкових зобов'язань при здійсненні бартерних операцій зіз нерезидентами єз'являється,являється дата оформлення експортної вантажної митної декларації, що підтверджує вивіз товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг) нерезиденту.

Датою збільшення валових витрат вважається дата, на яку припадає будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів в оплату за товари (роботи, послуги);

- або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки при бартерних операціях грошові кошти не перераховуються, валові витрати виникають за датою оприбуткування товару, а для робіт (послуг) - за датою підписання акта, що підтверджує факт отримання їх результатів.

Податковий облік розрахунків в інвалюті здійснюється в загальноприйнятому порядку, тобто відповідно до п. 7.3 Закону про прибуток як для експортних та імпортних операцій.

При експорті матеріальних цінностей за межі митної території України шляхом бартерних операцій сума податку на додану вартість, сплачена при придбаннінадбанні сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів відображаєтьсявідбивається по дебету відповідних рахунківлічби облікуурахування запасів, товарів і не відноситься до складу податкового кредиту. Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого при придбаннінадбанні товарів, які експортуються за бартерними угодами.

7.3 Бухгалтерський облікурахування бартерних операцій.

Особливості бухгалтерського облікуурахування бартерних операцій полягають в наступномуслідуючому:

1. Бартерна заборгованість відноситься до немонетарних статей, оскільки за бартерними контрактами очікується надходженнявступ (переказперерахування) не грошей, а товарів (робіт, послуг). Отже, така заборгованість підпадає під загальніспільні правила облікуурахування немонетарних статей і, згідно з П(С) БО 21, перерахунку у зв'язку із зміною валютних курсів не підлягає.

2. Доходи, одержаніотримані,набуті від здійснення бартерних операцій, і вартість товарів (робіт, послуг), одержанихотриманих,набутих внаслідоквнаслідок здійснення бартерних операцій, визначаються шляхом перерахунку вартості товарів (робіт, послуг), визначеної в іноземній валюті, із застосуванням валютного курсу на дату здійснення першого зіз подій:

- або відвантаження нерезиденту товарів (наданнявиявлення робіт, послуг);

- або отриманняздобуття від нерезидента товарів (робіт, послуг).

3. Відсутні грошові розрахунки зіз іноземними партнерами.

4. Кредиторська заборгованість іноземному партнеру за імпортовані товари повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції.

5. Вартість одержаноїотриманої,набутої продукції і дохіддоход визначаються, виходячи із справедливої вартості .

Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результатіунаслідок,внаслідок операції між проінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Справедлива вартість визначається по кожній партії одержаноїотриманої,набутої продукції.

При бартерному обміні обмін може бути здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливої вартості), так і неподібними (різними за призначенням і/або справедливої вартості ) активами.

При цьому відповідно до П(С) БО 15 "Дохіддоход" при обміні подібними активами дохіддоход не визнається. Первинна вартість активів, одержанихотриманих,набутих в обмін на подібний актив, рівна балансовій вартості переданого активу. У разі, якщоу разі , якщо,в случае балансова вартість переданого активу перевищує його справедливу вартість, то первинною вартістю одержаногоотриманого,набутого активу єз'являється,являється справедлива вартість переданого об'єкта зіз віднесенням різниці до витрат звітного періоду.

При обміні неподібними активами відповідно до П(С)БО 15 "Дохіддоход" дохіддоход визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, одержанихотриманих,набутих підприємством, зменшеним або збільшеним на суму переданих або одержанихотриманих,набутих грошових коштів і їх еквівалентів.

Розглянемо приклади відображення зовнішньоекономічних бартерних операцій.

Приклад 7.1. Підприємство відвантажило в межах бартерного договору продукцію на експорт вартістю 1 000 дол. США, курс НБУ на момент відвантаження складав 5,3 грн. за долар. Згодом підприємство одержало за імпортом товари на суму 1000 дол. США, які були розмитнені при курсі НБУ 5,4 грн. за долар. Митні збори і мито складають 0,2 і 10% митної вартості товарів. Відобразити ці події в бухгалтерському і податковому обліку (табл. 7.1 ).

Таблиця 7.1

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.	ВД	ВВ
		дебет	кредит
1	Відвантаження продукції на експорт (1000 х 5,3 = 5300,0)	362	701	5300,0	5300,0
2	Сплата митних зборів і мита (5300 х 0,2% +5300 х10% = 540,6	377	311	540,6		540,6
3	Нарахування митних зборів і мита	93	377	540,6
4	Оприбуткування імпортних товарів (1000 х 5,3=5300,0)	28	632	5300,0		5300,0
5	Сплата митних зборів і мита (5,4 х1000 х 0,2% +5,4 х1000 х10% = 550,8)	377	311	550,8		550,8
6	Включення у вартість товарів митних зборів і мита	28	377	550,8
7	Сплата імпортного ПДВ	377	311	1188,0
8	Включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту	641	377	1188,0
9	Залік взаємних вимог в рамках бартерного договору	632	362	5300,0

Приклад 7.2.

Підприємство одержало за імпортом в межах бартерного договору товари на суму 1 000 дол. США, курс НБУ складав 5,3 грн. за долар. Потім підприємство відвантажило на експорт товари вартістю 1 000 дол. США при курсі НБУ 5,4 грн. за долар. Митні збори і мито складають 0,2 і 10% митної вартості товарів. Відобразити ці події в бухгалтерському і податковому обліку (табл. 7.2 ).

Таблиця 7.2

№ п/п	Зміст операції	Кореспонден-ція рахунків	Сума, грн.	ВД	ВВ
		дебет	кредит
1	Оприбуткування імпортних товарів (1000 х 5,3 = 5300,0)	28	632	5300,0	---	5300,0
2	Сплата митних зборів і мита (5300 х 0,2% + 5300 х 10%= 540,6)	377	311	540,6	---	540,6
3	Включення в первинну вартість товарів митних зборів і мита	28	377	540,6	---	---
4	Сплата імпортного ПДВ	377	311	1166,0	---	---
5	Відвантаження продукції на експорт	362	701	5300,0	5300,0	---
6	Сплата митних зборів і мита (5400 х 0,2% +5400 х10% = 550,8	377	311	550,8	---	550,8
7	Нарахування митних зборів і мита	93	377	550,8	---	---
8	Залік взаємних вимог у межах бартерного договору	632	362	5300,0	---	---

Контрольні запитання:

1. Що таке компенсаційна угода? Які її типи й ознаки?

2. З яких етапів складаються бартерні операції?

3. У чому особливості укладання зовнішньоекономічного бартерного договору?

4. Який порядок митного оформлення бартерних операцій ?

5. Які особливості податкового і бухгалтерського обліку бартерних операцій?

Тести для самоконтролю:

1. При експорті матеріальних цінностей шляхом бартерних операцій сума ПДВ, сплачена при придбаннінадбанні матеріальних цінностей, відображається:

відбивається а) по дебету відповідних рахунківлічби облікуурахування запасів і не відноситься до складу податкового кредиту;

б) відноситься до податкового кредиту;

в) відшкодовується за рахунок відповідних джерел;

г) інший варіант.

2. Підприємство придбало імпортний товар вартістю 2000 дол. у рамках бартерних операцій. Курс НБУ на дату експортування, яке було першою подією - 5,1 грн. за долар, курс НБУ на дату отримання імпортних товарів - 5,0 грн. Вартість імпортованих товарів складає:

а) 10200;

б) 10000;

в) 10100;

г) 900.

3. Заборгованість по бартерних операціях:

а) підлягає перерахунку у зв'язку із зміною валютних курсів;

б) не підлягає перерахунку у зв'язку із зміною валютних курсів;

в) підлягає перерахунку у зв'язку із зміною валютних курсів тільки на кінець звітного періоду;

г) інший варіант.

4. Виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається, виходячи із:

а) цін, встановлених контрактом;

б) звичайних цін;

в) вільних цін;

г) цін, встановлених митним органом.

5. При експорті матеріальних цінностей шляхом бартерних операцій сума ПДВ, сплачена при придбаннінадбанні матеріальних цінностей, відображається:

відбивається а) по дебету відповідних рахунківлічби облікуурахування запасів і не відноситься до складу податкового кредиту;

б) відноситься до податкового кредиту;

в) відшкодовується за рахунок відповідних джерел;

г) інший варіант.

6. Вартість товарів (робіт, послуг), одержанихотриманих,набутих внаслідоквнаслідок здійснення бартерних операцій, визначається:

а) із застосуванням валютного курсу на дату відвантаження товарів;

б) із застосуванням валютного курсу на дату отримання товарів;

в) із застосуванням валютного курсу на дату здійснення першого ізіз подій - або відвантаження нерезиденту товарів (наданнявиявлення робіт, послуг) або отриманняздобуття від нерезидента товарів (робіт, послуг).

г) інший варіант.

7. Доходи, одержаніотримані,набуті від здійснення бартерних операцій, визначаються :

а) із застосуванням валютного курсу на дату відвантаження товарів;

б) із застосуванням валютного курсу на дату отримання товарів;

в) із застосуванням валютного курсу на дату здійснення першого ізіз подій - або відвантаження нерезиденту товарів (наданнявиявлення робіт, послуг) або отриманняздобуття від нерезидента товарів (робіт, послуг).

г) інший варіант.

8. Підприємство експортувало товар вартістю 2000 дол. у рамках бартерних операцій. Курс НБУ на дату експортування, яке було першою подією, 5,1 грн. за долар, курс НБУ на дату отримання імпортних товарів - 5,2 грн. Дохід від реалізації складає:

а) 10200;

б) 10400;

в) 10300;

г) 10100.

8. Облік інвестиційних операцій

1. Положеннястановище (стандарт) бухгалтерського облікуурахування 21 "Вплив змін валютних курсів" від 10.08.2000 р. №193.

2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

3. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. №959-XII

4. Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

5. Закон України " Про режим іноземного інвестування" № 93/96- ВР від 19.03.1996 р.

8.1 Порядоклад і умови здійснення інвестиційної діяльності

Іноземними інвестиціями визнаються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отриманняздобуття прибутку або досягнення соціального ефекту.

З метою залучення і сприяння іноземним інвестиціям на території України створений рядлава,низка спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ).

Спеціальні (вільні) економічні зони - це частиначасткою території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядоклад застосуваннявживання і дії законодавства України. На території СЕЗ вводятьсязапроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних і іноземних юридичних та фізичних осіб.

Іноземними інвесторами в Україні можуть бути:

- юридичні особиобличчя,лиця, створені згідно із законодавством, відмінниміншому від законодавства України;

- фізичні особи -- іноземці і особиобличчя,лиця без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України;

- міжнародні урядові й неурядові організації;

- інші держави;

- інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, визначені законом.

Найбільш поширеними видами іноземних інвестицій є:

- іноземна валюта першої групи Класифікатора;

- валюта України -- при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування або в які-небудь інші об'єкти інвестування;

- рухоме і нерухоме майно і пов'язані з ним майнові права;

- ціннікоштовні папери, а також корпоративні права, вираженівиказані,висловлені в конвертованій валюті;

- грошові вимоги і права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першорядними банками і мають вартість у конвертованій валюті;

- інші права інтелектуальної власності, вартість яких в конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговимиторгівельним звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, в тому числі легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразкивзірці, знаки для товарів і послуг, ноу-хау і т. п.;

- права на здійснення господарської діяльності, в тому числі права на користування надрами і використання природних ресурсів, надані відповідно до законодавства або договорів.

Оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємства зіз іноземними інвестиціями, здійснюється в іноземній конвертованій валюті і в гривнах, за згодою сторін, на підставі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті в гривні здійснюється за курсом, встановленимустановленому НБУ.

Іноземні інвестиції здійснюються в такихслідуючих формах:

- участі в господарських організаціях, що створюються спільно зіз резидентами України, або придбаннянадбання часткидолі в діючих господарських організаціях;

- створення іноземних підприємств на території України, філій або інших структурних підрозділів іноземних юридичних осіб або придбаннянадбання у власність діючих підприємств;

- придбаннянадбання безпосередньо нерухомого або рухомого майна, не забороненого законами України, або придбаннянадбання акцій чи інших ціннихкоштовних паперів;

- придбаннянадбання самостійно або за участю громадян чи вітчизняних юридичних осіб прав користування землеюгрунтом і використання природних ресурсів на території України;

- господарської діяльності на підставі договорів про розподіл продукції;

- придбаннянадбання інших майнових прав;

- спільної діяльності на підставі договорів ізіз суб'єктами господарської діяльності України без створеннястворіння юридичної особи.

Допускається інвестування і в інших формах.

Юридичні особи (постійні представництва) всіх форм власності і видів економічної діяльності, які в звітному періоді або раніше одержалиотримали,набули іноземні інвестиції і мають пов'язані з цим зобов'язання перед нерезидентами, щокварталу подають органам державної статистики за своїм місцем знаходження звіт формою №10-вез «Звіт про іноземні інвестиції до України», затверджений наказом Держкомстату України від 15.10.2003 р. №343.

Слід зазначити, що на території України відносно іноземних інвестицій встановлюється національний режим інвестиційної діяльності, за виняткомвинятками, передбаченими законодавством України і міжнародними договорами України. Національний режим означає, що вв,біля іноземних суб'єктів господарської діяльності обсягобсяг прав і обов'язків не менше, ніж ув,біля суб'єктів господарської діяльності України.

Відносини з оподаткування іноземних інвесторів і підприємств зіз іноземними інвестиціями регулюються податковим законодавством України.

Для зареєстрованих згідно з чинним законодавством України іноземних інвестицій встановлюються наступніслідуючі гарантії:

- інвестиції в Україні не підлягають націоналізації;

- органи державної влади і їх посадовці не мають права реквізувати іноземні інвестиції;

- іноземні інвестори мають право вимагати відшкодування збитку, заподіяногоспричиненого їм незаконними діями або бездіяльністю органів державної влади або органів місцевого самоврядуваннясамоуправління, їх посадовців (за поточними ринковими цінами або на підставі обґрунтованих оцінок, підтверджених незалежним аудитором);

- безперешкодний негайний переказпереведення,переказ за межікордон доходів іноземних інвесторів, прибутків та інших грошових коштів в іноземній валюті, одержанихотриманих,набутих на законних підставах від здійснення інвестицій за умови сплативиплати податків і зборів;

- у разів разі припинення інвестиційної діяльності на території України іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій не пізніше 6 місяців післяпотім припинення даної діяльності, а також доходів по цих інвестиціях в грошовій або товарній формі, якщо інше не встановленеустановлене законом або угодою сторін;

- у разів разі зміни законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій.

Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на отриманняздобуття вказаних гарантій для іноземних інвесторів і підприємств зіз іноземними інвестиціями. Протеоднак відсутність реєстрації іноземних інвестицій не єз'являється,являється підставоюосновою,заснуванням для позбавлення іноземних інвесторів права на отриманняздобуття пільг і гарантій, які за законодавством України надаються незалежно від державної або національної приналежності. Відсутність реєстрації не може бути перешкодою для здійснення іноземним інвестором інвестиційної діяльності на території України.

Залежно від обсягуобсягу участі іноземного інвестора підприємства можна розділити на наступніслідуючі види (рис. 8.1).

Рис. 8.1 - Класифікація підприємств з іноземними інвестиціями

Основними етапами внесення іноземної інвестиції до статутного фонду підприємства єз'являються,являються:

- оформлення засновницькихустановчих документів (змін до засновницькихустановчих документів);

- фактичне здійснення іноземної інвестиції;

- державна реєстрація іноземної інвестиції.

Для створеннястворіння і реєстрації підприємства зіз іноземною інвестицією (іноземного підприємства) подаються такіслідуючі документи:

- реєстраційна карткакарточка на проведення державної реєстрації юридичної особи;

- копія рішеннярозв'язання,вирішення,розв'язування засновників або уповноваженого ними органу про створеннястворіння юридичної особи (протокол зборівзібрань учасників (акціонерів) або рішеннярозв'язання,вирішення,розв'язування власника для приватного підприємства або рішеннярозв'язання,вирішення,розв'язування одного учасника (акціонера) в суспільствітоваристві зіз одним учасником (акціонером);

- два примірникапримірники засновницькихустановчих документів устав;

- документ про підтвердження реєстрації іноземної особиобличчя,лиця в країні її місцезнаходження;

- документ, що підтверджує внесення засновниками внескувкладу до статутного фонду юридичної особи;

- документ, що засвідчуєпосвідчує внесення реєстраційного зборузбирання за проведення державної реєстрації юридичної особи .

Придбаннянадбання корпоративних прав іноземним інвестором може здійснюватися також на підставі договорів, що передбачають перехід права власності (купівлі-продажу, міни і т. п.). Як правило, у зв'язку з цим виникає необхідність внесення змін в засновницькіустановчі документи підприємства.

Порядок державної реєстрації іноземних інвестицій наведений у табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Термін, протягом якого можна зареєструвати іноземну інвестицію	Реєстрація можлива протягом всього часу використання іноземної інвестиції до моменту її повернення
Органи, які здійснюють Державну реєстрацію іноземних інвестицій:	-- Рада Міністрів Автономної Республіки Крим; -- обласні державні адміністрації; -- Київська і Севастопольська міські державні адміністрації.
Плата за державну реєстрацію іноземної інвестиції	20 н. м. д. р. (340 грн)
Документи, що представляються для державної реєстрації	1) інформаційне повідомленнясполучення про внесення іноземної інвестиції (3 примірникипримірники) зіз відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення; 2) документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (засновницькіустановчі документи, договори про спільну інвестиційну діяльність, концесійні договори і т. п.); 3) документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції (довідка з ізбанка, ГТД і т. п.); 4) документ, що свідчить про внесення заявником платиплати за реєстрацію
Термін реєстрації	3 дні з моментуіз моменту подання документів на реєстрацію

8.2 Особливості обліку отримання інвестицій в іноземній валюті

У бухгалтерському обліку існують наступні особливості обліку отримання інвестицій в іноземній валюті:

- облікурахування статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства;

- статутний фондфундація підприємства зіз іноземними інвестиціями формується за курсом, зафіксованим в засновницькомуустановчому договорі;

- урахуванні розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення операцій і не підлягає подальшому перерахунку у зв'язку із зміною курсу іноземних валют;

- датою виникнення заборгованості іноземних інвесторів єз'являється,являється дата підписання засновницькогоустановчого договору.

Внески до статутного фонду засновником-нерезидентом можуть здійснюватися шляхом внесення до статутного фонду основних засобів (нематеріальних активів, запасів), а також шляхом перерахування валютних коштів на рахуноклічбу підприємства. Особливу увагу при цьому слід приділитизвернути перерахунку заборгованості засновників-нерезидентів по внесках до статутного фонду у зв'язку із зміною валютного курсу.

У бухгалтерському облікуурахуванні заборгованість засновників може мати різний характервдачу:

1) у випадку якщо очікується внесення до статутного фонду основних засобів (нематеріальних активів , запасів), заборгованість засновників відноситься до немонетарної, і отже, перерахунку не підлягає;

2) у випадку якщо очікується отриманняздобуття на рахуноклічбу підприємства валютних засобів, заборгованість відноситься до монетарних статей і підлягає перерахунку як на дату балансу, так і на дату здійснення розрахунків засновником-нерезидентом.

Оскільки внесок у статутний капітал пов'язаний з інвестиційною діяльністю, курсова різниця внаслідок перерахунку відображається у складі доходів та витрат від неопераційної курсової різниці таким чином:

- Дебет 46 "Неоплачений капітал" Кредит 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці";

- Дебет 974 "Втрати від неопераційних курсових різниць" Кредит 46 "Неоплачений капітал".

У податковому обліку існують наступні особливості обліку отримання інвестицій в іноземній валюті:

1) урахуванні заборгованість засновників не відноситься до перераховуваної заборгованості, а, отже, не підлягає перерахунку в зв'язку із зміною валютного курсу;

2) при ввезенні майна як внеску в статутний капітал на термін не менше трьох років (окрімкрім товарів для реалізації або власного споживаннявжитку), воно звільняєтьсявизволяється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита зіз відстроченнямвідстрочкою платежу не більше ніж на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. Вексель погашаєтьсязагашається,гаситься і ввізне мито не стягується, якщо в період, на який дається відстроченнявідстрочка платежу, вказане майно зараховане на баланс підприємства, і податковою інспекцією за місцем знаходження підприємства зроблена відмітка про це на примірникупримірнику векселя. Тобтоцебто вказаний вексель виступаєвирушає як фінансова гарантія забезпечення призначення імпортованого майна. У ввізній вантажній митній декларації вказуєтьсявказується, що майно ввозиться з метою внесення до статутного фонду підприємства зіз іноземними інвестиціями. У день митного оформлення майна підприємство подає вексель і його копії митному органу для облікуурахування. Якщо вексель не погашений протягом 30 календарних днів з дня оформлення ввізної митної декларації, підприємство зобов'язане внести платнуплату за векселем протягом 5 календарних днів.

У випадку, якщоу разі , якщо,в случае протягом 5 календарних днів післяпотім наступу терміну внесення платиплати за векселем підприємство не звернулосяобернулося в митний орган ізіз заявою про його погашення, останній подає у відповідний банк вексель і розпорядження про безперечне стягнення з векселедавця непогашених вексельних сум.

3) якщо протягом 3-х років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства зіз іноземними інвестиціями майно, ввезене до України як внесок іноземного інвестора, відчужується, зокрема у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (окрімкрім вивозу іноземної інвестиції за кордонкордон), підприємство зіз іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості цього майна.

Розглянемо приклад відображення операцій по внесенню іноземним інвестором інвестицій до статутного капіталу.

Приклад 8.1. Розмір статутного фонду підприємства визначений у розмірі 10000 дол. (при курсі НБУ 5,4грн. за долар). При цьому внесок до статутного фонду повинен здійснитися грошовими коштами (курс НБУ в момент фактичного внесення грошових коштів склав 5,2 грн. за долар). Відобразити ці операції в бухгалтерському обліку (табл.8.1 ).

Таблиця 8.1

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
		Дебет	Кредит
1	Визначений розмір статутного фонду згідно із засновницькою угодою (10000 х 5,4 =54000,0)	46	40	54000,0
2	Перераховані як внесок до статутного фонду грошові кошти (10000 х 5,2 =52000,0)	312	46	52000,0
3	Відображена курсова різниця (10000 х 5,2 - 10000 х 5,4 =2000,0)	974	46	2000,0

Приклад 8.2. 10 жовтня засновники підприємства підписали установчий договір, згідно з яким розмір статутного капіталу підприємства склав 110 тис. грн. Внесок українського засновника - 27500 грн., внесок іноземного засновника - 15 тис.дол. США. Іноземний засновник 20.10 вніс кошти на валютний рахунок підприємства в сумі 10000 дол.США і верстат, вартість якого оцінена в 5000 дол. США.

Курси НБУ на дати здійснення операцій:

10.10 - 5,50 грн./ дол. США;

20.10 - 5,60 грн./ дол. США.

Відобразити ці операції в бухгалтерському обліку (табл. 8.2 ).

Таблиця 8.2

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
		Дебет	Кредит
1	Визначений розмір статутного фонду згідно із засновницькою угодою	46	40	110000,0
2	Здійснено внески засновників : - грошовими коштами в національній валюті; - грошовими коштами в іноземній валюті (10000 х 5,6 = 56000,0); - основними засобами (5000 х 5,5 = 27500,0)	311 312 15	46 46 46	27500,0 56000,0 27500,0
3	Відображена курсова різниця (10000 х 5,6 - 10000 х 5,5 = 1000,0)	46	744	1000,0

8.3 Повернення іноземних інвестицій інвестору

У зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій. Якщо інвестування здійснювалося шляхом внесення інвестиції до статутного фонду підприємства -- резидента України, то припинення такої інвестиційної діяльності можливе в результаті:

- виходу іноземного інвестора ізіз складу учасників підприємства;

- відчуження корпоративних прав (в тому числі акцій);

- припинення (ліквідації)підприємства.

Повернення іноземних інвестицій, а також доходів з цих інвестицій відбуваєтьсяпоходить безперешкодно і без сплативиплати мита при перетині кордону, якщо:

- іноземний інвестор ухвалив рішення про припинення інвестиційній діяльності і повернення іноземних інвестицій і доходів з них;

- іноземні інвестиції були зареєстровані належним чином;

- сплачені належні податки і збори (обов'язкові платежі) відповідно до податкового законодавства України:

- повернення здійснюється не пізніше 6 місяців з моментуіз моменту припинення інвестиційної діяльності.

Вивіз, переказпереведення,переказ, пересилка за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненій на території України, у разів разі припинення інвестиційної діяльності не вимагає індивідуальної ліцензії НБУ. Причому таке повернення може проводитися як безпосередньо самим інвестором, так і резидентом України, який повертає інвестицію.

Іноземні інвестиції у грошовій формі повертаються інвестору в такомуслідуючому порядкуладі:

1) вартість інвестицій у гривнях зараховується на гривневий «інвестиційний» рахуноклічбу нерезидента в банку на території України;

2) відбуваєтьсяпоходить конвертація банком гривні в іноземну валюту на Міжбанківському валютному ринку України зіз подальшимнаступним зарахуванням на валютний «інвестиційний» рахуноклічбу нерезидента, відкритийвідчинений також в українському банку;

3) з валютного рахункулічби інвестор-нерезидент перераховує грошові кошти за кордон.кордон особистістю

Для перерахування грошових коштів у зв'язку з припиненням інвестиції, яка була зареєстрована, ініціатору переказупереведення,переказу слід подати в уповноважений банк документи, що підтверджують внесення нерезидентом інвестиції до України. Такими документами єз'являються,являються копії свідоцтвсвідчень,посвідок про державну реєстрацію іноземної інвестиції і відповідних інвестиційних договорів, угод, контрактів, документи, що підтверджують припинення нерезидентом інвестиції до України.

8.4 Відображення відображення,відбиття фінансових інвестицій в підприємства, створені закордоном

При інвестуванні коштів в підприємства, розташовані за кордономз'являються,являються (придбання купівля акцій, корпоративних прав та інше), необхідно відобразитивідбити в балансі фінансові інвестиції.

Залежно від термінів, протягом яких підприємство має в своєму розпорядженні фінансові інвестиції, вони підрозділяються на:

- довгострокові інвестиції - інвестиції, які має в своєму розпорядженні підприємство протягом періоду, що перевищує один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент, тобтоцебто неліквідні активи (п.17 П(С) БО 2 "Баланс");

- короткостроковікороткотермінові фінансові інвестиції - інвестиції, які має в своєму розпорядженні підприємство протягом періоду, що не перевищує один рік, і які можуть бути згодом вільно реалізовані у будь-який момент (п.33 П(С) БО 2 "Баланс").

Фінансові інвестиції в статутний капітал підприємств залежно від ступеняміри впливу інвестора на об'єкт інвестування підрозділяються на дві групи:

1) фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства або спільну діяльність, що враховуються за методом участі в капіталі;

2) фінансові інвестиції в підприємства, які не можна віднести до асоційованих, дочірніх або суміснихспільним, що враховуються за собівартістю або справедливою вартістю.

Фінансові інвестиції за своєю природою можуть відноситися як до монетарних, так і до немонетарних статей. Протеоднак для облікуурахування фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України передбачені особливі правила, згідно з якими курсові різниці, що виникають відносно фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України, відображаютьсявідбиваються у складі іншого додаткового капіталу. Від'ємна заперечна сума курсової різниці віднімається відіз суми іншого додаткового капіталу, залишокостача приводитьсяпризводиться,наводиться ізіз знаком «-». Тобтоцебто при перерахунку фінансових інвестицій роблятьсячиняться проводки :

- дебет 14 "Фінансові інвестиції" Кредит 425 "Інший додатковий капітал" ;

- дебет 425 "Інший додатковий капітал" Кредит 14 "Фінансові інвестиції".

Таким чином, у бухгалтерському облікуурахуванні при зміні валютного курсу на дату балансу і на дату погашення вартість фінансових інвестицій слід перераховувати.

При ліквідації підприємства-нерезидента або продажі акцій сума, накопичена на рахунку 425 "Інший додатковий капітал",лічбі відноситься відповідно до складу доходів або витрат від неопераційної курсової різниці наступними проводками:

- дебет 425 "Інший додатковий капітал" кредит 744 "Дохіддоход від неопераційної курсової різниці";

- д-т 974 "Втрати від неопераційної курсової різниці" кредит 425 "Інший додатковий капітал".

У податковому облікуурахуванні фінансова інвестиція- це господарська операція, що передба...