Обліково-аналітичне забезпечення управління основними засобами: теорія і практика (на прикладі підприємств водопровідно-каналізаційного господарства)

Продемонструємо таку ситуацію на прикладі КП «Полтававодоканал». Станом на кінець 2013 р. частка основних засобів у валюті балансу становила 93 %, що свідчить про неліквідність балансу. Частка власного капіталу у валюті балансу КП «Полтававодоканал», що становила у 2011 р. 83,18 %, у 2012 р. - 96,07 %, у 2013 р. - 93,63 %, майже повністю використовується на формування необоротних активів, а точніше основних засобів, і у фінансуванні мобільних активів участі не бере.

На досліджуваному підприємстві склалася така фактична ситуація: співвідношення власного й позикового капіталу складає 93:7, і при цьому позиковий капітал стовідсотково сформований за рахунок поточних зобов'язань, а ефект фінансового левериджу від'ємний (-0,25). Співвідношення необоротних активів до оборотних становить 95:5. Тобто в даному випадку підприємство використовує агресивний підхід до фінансування активів за рахунок власного капіталу та частини поточних зобов'язань. Зважаючи на таку структуру капіталу та попередні розрахунки, було використано додатково один із підходів проведення її оптимізації, а саме розрахунок фінансового левериджу через управління величиною його ефекту. Розрахунки засвідчили, що залучати додатково позиковий капітал у даному випадку не припустимо, оскільки це не стабілізує, а навіть погіршить фінансову кризу підприємства. Коригувати структуру капіталу можна лише, зменшуючи частку власного капіталу у структурі балансу. Залучення додаткового позикового капіталу також погіршить фінансовий стан підприємства. Використання власного капіталу на фінансування основних засобів позбавить підприємство мобільних активів майже повністю.

Для КП «Полтававодоканал» необхідно провести реструктуризацію активів і оптимізувати їх частку у валюті балансу. У даному випадку зменшити, частку основних засобів у валюті балансу (Y). З метою виявлення впливу на цей показник окремих факторів було проведено кореляційно-регресійний аналіз. Після розрахунку часткових коефіцієнтів кореляції було виявлено, що на результативний показник (Y) впливають вартість ліквідованих (Х₁), введених в експлуатацію (Х₂), повністю замортизованих основних засобів (Х₄) та фактичний обсяг поліпшень (Х₃) (додаток Г). У результаті обчислень отримали регресію (4.4):

(4.4)

Коефіцієнти цієї моделі достовірні з імовірністю 0,78. Абсолютна похибка моделі становить 4,46 % [218]. Це означає, що в разі збільшення ліквідованих основних засобів (Х₁) на 1 тис. грн (Y) частка основних засобів у валюті балансу зросте на 0,03 %, у разі додаткового введення в експлуатацію основних засобів (Х₂) на 1 тис. грн зменшиться їх частка у валюті балансу на 0,04 %; у разі додаткового поліпшення основних засобів (Х₃) на 1 тис. грн підвищиться (Y) частка основних засобів у валюті балансу на 0,01 %; у разі вибуття основних засобів унаслідок повного зношення основних засобів (Х₄) на 1 тис. грн. знизиться (Y) частка основних засобів у валюті балансу на 0,03 %. При цьому фактор Х₃ пояснює 30,5 % даних цієї регресії, Х₄ - 20,17 %, Х₁ - 18,89 %, а найменший вплив на частку основних засобів у валюті балансу має показник вартості введених в експлуатацію основних засобів - 8,58 %.

Отже, на підприємстві існує нагальна необхідність зменшувати частку основних засобів у валюті балансу. Стратегію розвитку підприємства необхідно розробляти з урахуванням коригування ремонтів, зокрема, проводити заходи з поліпшення техніко-економічних показників, здійснювати вчасні профілактичні та планово-запобіжні ремонти, списувати застарілі, зношені частини водопровідних, каналізаційних мереж та очисних споруд (див. підрозділ 2.2).

Переважна частка основних засобів підприємства - це будинки, споруди та передавальні пристрої. Цей чинник, з одного боку, характеризує незадовільну структуру матеріально-технічної бази КП «Полтававодоканал» і склад його основних засобів. З іншого боку, їх вартість станом на кінець 2013 р. становить 425217 тис. грн, із них 99 % - це виробничі основні засоби. Таку структуру основних засобів можна пояснити особливістю здійснення господарської діяльності підприємств водопостачання і водовідведення, основними виробничими потужностями яких є саме споруди та передавальні пристрої (труби, водонапірні башти, мережі водопостачання, водозабори, насосні станції). З іншого боку, викликає занепокоєння занадто мала частка машин і обладнання (1,9 %) та тенденція до її зниження, що може бути причиною погіршення якості води поданої у мережу у майбутньому.

Досліджуване підприємство має вкрай низькі показники віддачі основних засобів. З 211 по 2013 рр., вона знизилась з 6,48 коп до 6,07 коп. Збитковість основних засобів за період з 2011 по 2013 рр. зросла на 0,45 % і у 2013 р. становить (-2,14) %. З метою виявлення суттєвості впливу ефективності використання основних засобів на чистий дохід від реалізації послуг і фінансовий результат підприємства було проведено факторний аналіз (табл. 19).

Таблиця 19. Вплив факторів на ефективність використання основних засобів на показники фінансово-господарської діяльності КП «Полтававодоканал»

Показники	Роки	Скоригований показник	Зміни (+; -)
	2011	2013		Усього	у тому числі за рахунок
					вартості основних засобів	ефективності використання
Чистий дохід від реалізації, тис. грн	95692	107239	114480	11547	18788	-7241
Збиток від операційної діяльності, тис. грн	-25027	-37825	-29941	-12798	-4914	-7884
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн	1475951	1765743	1765743	289792
Віддача основних засобів, коп.	6,483	6,073	6,483	-0,41
Збитковість основних засобів, %	-1,70	-2,14	-1,70	-0,45

За результатами факторного аналізу бачимо, що виручка від реалізації послуг з 2011 по 2013 р. зросла 12,07 %, збитки підприємства збільшились на 51,14 %. Тобто за рахунок зниження віддачі основних засобів, підприємство втратило потенційних 7241,00 тис. грн. чистого доходу від реалізації. Збільшення середньорічної вартості основних засобів обумовлено проведенням їх дооцінки, що зумовило зниження їх віддачі на 7,68 коп. ((-0,41) - ((107239 / 1475951)·100). Такі дані підтверджують зроблені автором пропозиції про необхідність проводити поступові періодичні переоцінки основних засобів незалежно від перевищення 10 % інфляції у рік (див. підрозділ 2.1).

Звертаємо увагу, що згідно з результатами аналізу надмірне нагромадження основних засобів позитивно впливає на чистий дохід від реалізації підприємства. В той же, цей показник має негативний вплив на фінансовий результат від операційної діяльності. Отже, традиційний факторний аналіз не надає можливості враховувати специфіку здійснення господарської діяльності підприємства водопостачання і водовідведення, саме тому необхідно застосовувати кореляційно-регресійний аналіз залежності віддачі основних засобів (Y) від натуральних показників (додаток Д).

Спочатку було складено кореляційну матрицю, за коефіцієнтами якої обрано показники, що мають тісний зв'язок із віддачею основних засобів на досліджуваному підприємстві КП «Полтававодоканал», а саме: Х₁ - витоки та невраховані втрати води тис. м³, як загальний показник неефективності функціонування наявної матеріально-технічної бази; Х₂ - установлена виробнича потужність очисних споруд, тис. м³ води за добу; Х₃ - одиночна протяжність водопровідної мережі км, які для КП «Полтававодоканал» було обрано за розрахунками часткових коефіцієнтів кореляції із сукупності натуральних показників. Критеріями якості цієї моделі є значеннями коефіцієнту детермінації - 0,98 та абсолютна похибка - 7,67 %. Достовірність моделі підтверджує розрахункове значення критерію Фішера, що значно перевищує табличне. Достовірність коефіцієнтів було перевірено за критерієм Стьюдента (див. додаток Д). Ці показники підтверджують адекватність побудованої моделі. У результаті отримали регресію (4.5) [218]:

(4.5)

Перші два коефіцієнти пояснюють 43,24 та 33,92 % даних регресії, тому підприємству необхідно підвищувати виробничі потужності основних засобів, що експлуатуються, за рахунок придбання нового високотехнологічного, енергоекеномного обладнання (вузлів, агрегатів), тобто окремих об'єктів основних засобів у складі передавальних пристроїв. Одним із напрямів підвищення віддачі основних засобів може бути модернізація очисних споруд з метою збільшення їх виробничої потужності.

Узагальнюючи все вищезазначене, підприємству КП «Полтававодоканал» також необхідно контролювати і приймати відповідні рішення стосовно зменшення кількості повністю зношеного устаткування, виводити з експлуатації ветхі та аварійні основні засоби з метою зменшення витоків і неврахованих втрат води, а також проводити планові поточні ремонти та профілактичні огляди з метою своєчасного виявлення аварійних ділянок. Тобто необхідно обґрунтувати й обрати ремонтну політику з метою підвищення якості проведених ремонтів та скорочення термінів їх виконання. З цією метою одним із варіантів є матеріальне стимулювання працівників технічних відділів, які вчасно виявили несправності та внесли раціональні пропозиції стосовно їх усунення.

Отже, аналіз літературних джерел і попередні розрахунки, демонструють і підтверджують, що удосконалення методики аналізу основних засобів з метою їх оптимізації та вибору відповідної моделі управління цими об'єктами для підприємств водопостачання і водовідведення є важливими і своєчасними, оскільки одним із дестимуляторів розвитку є саме основні засоби досліджуваних підприємств.

Досвід функціонування зарубіжних фірм і вітчизняний досвід свідчить, що ризик банкрутства і збиткової діяльності істотно знижується для тих підприємств, де використовуються сучасні методи управління і діють служби стратегічного прогнозування. Це викликає потребу в існуванні «двох підсистем - поточного і стратегічного управління» [18]. А моніторинг внутрішнього середовища підприємства разом з функцією прогнозування утворює необхідну інформаційну базу для вибору та реалізації стратегії управління основними засобами підприємства, націлюючи на стабільний приріст чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (надання послуг). Вивченню цих питань присвячено праці авторів Г.М. Давидова [12], В.В. Ковальова [124, 126], Р.О. Костирко [225], Г.О. Крамаренко, О.Є. Чорної [226], І.Д. Лазаришина [16-18], В.О. Подольської, О.В. Яріш [230], С.В. Хоми [30], К. Фляйшера, Б. Бенсуана [235], Е. Хелферта [236] та ін. Але у запропонованих цими вченими методиках не враховані галузеві особливості і не розглянуто управління основними засобами як основний елемент покращення фінансового стану підприємств водопостачання та водовідведення.

Вищепроведені розрахунки свідчать про те, що підприємствам водопостачання і водовідведення необхідно провести зміни у внутрішньому управлінні основними засобами. Ураховуючи особливості діяльності КП «Полтававодоканал» та попередні розрахунки, з метою оптимізації структури балансу та власного капіталу, необхідно проводити оптимізацію основних засобів, спрямовуючи дії не на придбання, а лише на необхідні ремонти матеріально-технічної бази.

Потрібно своєчасно проводити запобіжні ремонти, здійснювати профілактичні заходи та міжремонтне обслуговування основних засобів. Це дозволить зменшити витрати на проведення аварійних і капітальних ремонтів у майбутньому. Крім того, необхідно поетапно списувати повністю зношені основні засоби, а не підтримувати їх у робочому стані. Впровадження цієї стратегії є доречним, оскільки технології фізично і морально застаріли, підприємство працює неефективно і збитково, хоча є природним монополістом. Результатом реалізації таких заходів повинно стати досягнення беззбиткової діяльності. Для цього необхідно визначити додаткові джерела коштів на підприємстві.

Узагальнюючи проведене дослідження з удосконалення обліку та аналізу основних засобів на підприємствах водопостачання і водовідведення, є можливість чітко сформулювати цілі та визначити дії необхідні для реалізації стратегії стабілізації (табл. 20).

Таблиця 20. Комплекс заходів для покращення управління основними засобами КП «Полтававодоканал»

Стратегічна ціль	Показники результативності	Значення поточних показників	Цільові показники	Дії, спрямовані на досягнення поставлених цілей
Удосконалення методики обліку основних засобів	Організація та підвищення інформативності обліку	-	Удосконалення наказу про облікову політику	Систематизація класифікації основних засобів; виявлення способів удосконалення діючої організації та методики обліку основних засобів, вплив на них зміни фіскальної політики; удосконалення первинних документів; удосконалення методики обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління їх оновленням; розробка робочого плану рахунків
Забезпечення оптимізації структури балансу	Частка основних засобів у валюті балансу	94 %	Оптимізація вартості основних засобів	Визначення розміру потреби в прирості основних засобів; вибір напрямів задоволення потреби в їх прирості (заміна чи ліквідація застарілої техніки, модернізація обладнання); удосконалення його структури
Удосконалення амортизаційної політики на підприємстві	Коефіцієнт зносу	0,68	Зменшення значень показника	Розроблення бухгалтерської моделі амортизації; вибір методу нарахування амортизації
Формування заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання основних засобів	Віддача основних засобів	0,06	Збільшення значень показника	Підвищення виробничої потужності основних засобів, що експлуатуються; зменшення кількості зношеного устаткування, виведення з експлуатації аварійного; виявлення резервів для додаткового введення в експлуатацію
Забезпечення своєчасного оновлення основних засобів	Підвищення якості ремонтів основних засобів	-	Графік ремонтів і вибуття зношених основних засобів	Обґрунтування ремонтної політики підприємства; збереження основних засобів у стані, придатному для подальшого використання; скорочення строків ремонту обладнання.

У розділі 2 та 3 монографії вже були надані пропозиції щодо вдосконалення організації та методики обліку, документального оформлення основних засобів, їх ремонтів. Також було обґрунтовано напрями щодо вибору ремонтної політики та удосконалення амортизаційної політики.

У цьому питанні обґрунтовано, що на чистий дохід від реалізації негативно впливають основні засоби, тому необхідно визначити напрями щодо корекції цього впливу. За період з 2005 р. по 2014 р. динаміка доходу (виручки від реалізації) послуг КП «Полтававодоканал» мала наступний вигляд (рис. 12).

Рис. 12. Динаміка доходу (виручки) від реалізації послуг КП «Полтававодоканал»

Зазвичай для опису позитивної динаміки показників із постійним абсолютним приростом (див. рис. 12) використовують лінійну функцію [6]. Для обґрунтування дій, спрямованих на досягнення цілей покращення частки основних засобів у структурі балансу та їх віддачі, спочатку було виявлено статистичні зв'язки залежності та впливу на чистий дохід (виручку) від надання послуг (Y) середньої первісної вартості основних засобів (Х₁). Дані було взято за 9 років зі щоквартальною періодичністю (додаток Ж). У результаті обчислень отримано таку модель (4.6):

(4.6)

Середньорічна вартість основних засобів Х₁, у забезпеченні достовірності цієї моделі становить 93,1 %. Цей розрахунок тільки підтверджує вагомість показника - первісної вартості основних засобів - у прогнозуванні чистого доходу (виручки) від реалізації послуг підприємства водопостачання і водовідведення. З метою якісного покращення показників і виявлення найбільш оптимальної моделі залежності чистого доходу (виручки) від реалізації послуг від середньорічної вартості основних засобів було додатково розраховано параболічну, гіперболічну, логарифмічну, степеневу, експоненціальну функції (додаток Ж).

У результаті чого отримали такі дані (табл. 21).

Таблиця 21. Види функцій залежності чистого доходу (виручки) від реалізації від первісної вартості основних засобів

№	Вид функції	Коефіцієнт детермінації (R2)	Критерій Фішера (F)	Відносна похибка моделі (E)	Абсолютна похибка моделі, % (?)
1	Лінійна	0,931	461,77	2039,85	11,18
2	Параболічна	0,931	224,13	2070,38	11,35
3	Гіперболічна	0,90	312,74	2439,14	13,37
4	Логарифмічна	0,925	416,98	2138,75	11,72
5	Степенева	0,615	35,16	0,372	0,002
6	Експоненційна	0,904	318,89	0,169	0,001

Згідно з коефіцієнтом детермінації високу надійність мають функції (1), (2), (4); найменші похибки мають функції (6), (5); найбільше значення критерію Фішера мають функції (1), (3), (4). Зважаючи на ці показники, оптимальною для аналізу було обрано лінійну функцію.

Отже, спрогнозувавши з достатньо високою точністю виручку від реалізації, можливо буде спрогнозувати оптимальний рівень основних засобів і їх знос на наступні 4 квартали. Звертаємо увагу, що на рис. 12 спостерігаються як незначні коливання, так і постійна зміна швидкості перетворень, тому доцільно побудувати й інші економіко-математичні моделі. Для цього було створено моделі, що описують виручку від реалізації послуг. Для спрощення і більшої наочності цих розрахунків відображено лише фактичні показники виручки від реалізації, лінійний тренд, оскільки лінійна функція обрана нами як оптимальна, логарифмічний тренд та поліноміальний тренд, оскільки надійність параболічної функції є можливість коригувати й уточнювати за допомогою степенів. Ми взяли шостий степінь з метою виявлення помилок допущених раніше.

У розрахунках також враховано степеневий і поліноміальний тренд. Початковий їхній вигляд представлено у табл. 22.

Таблиця 22. Рівняння ліній тренду для КП «Полтававодоканал»

Тренд	Рівняння	Коефіцієнт детермінації
1.Лінійний	Y= 5944,5+664,86Х	0,833
2.Логарифмічний	Y=-2041+7629,3ln(x)	0,74
3.Степеневий	Y=3727,4х0,55	0,801
4.Експоненційний	Y=7214,1е0,04х	0,746
5.Поліноміальний	Y=1691,3+0,0002х6 - -0,011х5+0,031х4+10,17х2 - - 244,3 х3+2607,8х	0,841

За цими формулами було розраховано значення трендів (додаток К табл. К.1).

Рис. 13. Фактичне значення доходу (виручки) від реалізації та лінії тренду для КП «Полтававодоканал»

Так як, на рис. 13 прослідковуються систематичні коливання, які суттєво відрізняються одне від одного, то з метою виявлення величини циклу (сезонності) та підвищення надійності моделі тренду, використано адитивну модель прогнозування, яку представлено у вигляді формули (4.7):

Y = T + S ± Е (1),

де Т - прогнозований показник (тренд);

S - сезонна складова;

Е - похибка прогнозу.

Оскільки дані про виручку від реалізації (фактор Y) надані за кожен квартал, то було усунено вплив сезонних факторів за методом ковзної середньої з лагом m = 4 (додаток К, табл. К.2).

Отримавши сезонні компоненти (S) з 5 рівнянь тренду (T), було розраховано похибки побудованих моделей (E). Для цього від вихідних даних було віднято суму , . Результати розрахунку наведені у додатку К, табл. К.3.

Використавши значення похибок (E), ми розрахували середньоквадратичне відхилення (СКВ) для кожного з періодів (додаток К, табл. К.4) за формулою: де О - відхилення моделі від фактичних значень.

Після розрахунку середньоквадратичного відхилення (СКВ), отриманих для кожної моделі, було розраховано її точність за формулою (4.7):

(4.8)

Таким чином, точність моделі з поліноміальним трендом є становить 90,90 %, точність моделі з лінійним трендом найвища - 96,52 %, з експоненційним трендом - 26,38 %; з логарифмічним - 56,36 %; зі степеневим - 96,06 %. Отже, висока точність у моделі з лінійним трендом. Але для розрахунку довірчого інтервалу ми використали також модель зі степеневим трендом (додаток К, табл. К.5).

Трендову компоненту (Т) було розраховано додатково для чотирьох значень (4 квартали 2015 р.) при незмінній сезонній компоненті (S). Для розрахунку похибок було використано довірчі інтервали моделі, що були розраховані для прогнозних значень, які характеризують межі їх коливань (додаток К, табл. К.6, рис. 13).

Звертаємо увагу, що попри високий коефіцієнт детернімації (див. табл. 4.7), точність моделі з поліноміальним трендом складає лише 90,90%, тобто її вдалося поліпшити лише на 6,78 %, а модель з лінійним трендом - на 13,27%, тобто більш ніж у два рази. Можна дійти висновку, що для оперативного прогнозування поліном використовувати можна, але для врахування циклічних (сезонних) коливань доцільно застосовувати інші види моделей [265, 266].

Для прогнозування значень чистого доходу від надання послуг обрано модель з лінійним трендом (табл. 23).

Таблиця 23. Прогнозні значення чистого доходу (виручки) від надання послуг на 2015 р. для КП «Полтававодоканал», тис. грн

Тренд на 2015 р.	Лінійний тренд	Сезонна компонента	Прогнозні значення	Довірчий інтервал
				-	+
1 кв.	30544,3	+1419,65	31963,97	30850,8	33077,14
2 кв.	31209,2	-2375,29	28833,89	27829,73	29838,05
3 кв.	31874,0	-43,79	31830,25	30721,74	32938,76
4 кв.	32538,9	+999,43	33538,33	32370,33	34706,33

Оскільки раніше було визначено модель Y = 21777,9+0,27X (4.6), за якою основні засоби (Х) пояснюють виручку від реалізації (Y) на 93,15 %, то Х у даному випадку знайдемо за формулою (4.9):

(4.9)

Прогнозні значення оптимального приросту вартості основних засобів на кожен квартал 2015 р. для КП «Полтававодоканал» відображені у табл. 24.



Рис. 14. Прогноз виручки від реалізації для КП «Полтававодоканал» у 2011 р. на основі лінійного та степеневого тренду

Таблиця 24. Прогнозні значення приросту первісної вартості основних засобів на кожен квартал 2015 р. для КП «Полтававодоканал», тис. грн.

Прогноз на 2015 р.	Приріст основних засобів	Вартість основних засобів на кінець періоду	Довірчий інтервал
			-	+
1 кв.	+37726	1810473,19	1686455,77	1934490,60
2 кв.	+26133	1799081,31	1675844,24	1922318,38
3 кв.	+37231	1810863,91	1686819,74	1934908,09
4 кв.	+43557	1812927,15	1688741,64	1937112,66

Зауважимо, що прогнозований приріст первісної вартості основних засобів у 2011 р. становить 144647,6 тис. грн, або 8,16 % первісної вартості основних засобів у 2014 р. Тобто запропонований прогнозний приріст вартості основних засобів не суперечить комплексу заходів для покращення управління ними, оскільки як у фінансовому обліку, так і у податкових розрахунках не призведе до значного зростання вартості основних засобів у структурі балансу підприємства.



4.4 Нетрадиційні методи моделювання в управлінні основними засобами

У сучасних кризових умовах підприємства водопостачання та водовідведення є найбільш технічно відсталою підгалуззю економіки з критичним фінансовим станом. Показники ефективності роботи більшості цих підприємств є незадовільними. Ця ситуація частково обумовлена, тим, що суб'єкти господарювання не мають економічних стимулів для зниження нераціональних втрат матеріальних ресурсів. Тому нагальною є необхідність капітального ремонту, поліпшень об'єктів централізованого водопостачання та водовідведення, що, в свою чергу, потребує планування грошових витрат.

У контексті вищезазначених потреб актуальності набувають методи антикризового управління підприємством, у тому числі планування та бюджетування капітальних інвестицій. Для їх реалізації доцільно застосовувати математичні підходи до побудови моделей. Вони хоча й складні для розрахунку, але практично позбавлені суб'єктивізму та надають можливості для більш точного прогнозування результативних показників. Крім того, прогнозування показника капітальних інвестицій, який включає придбання, капітальні ремонти, поліпшення (реконструкцію, модернізацію), є вирішальним етапом на шляху розробки планів та бюджетів фінансового забезпечення виробничого процесу. Утім, побудову та вибір лінії тренда часто сприймають як формальність, хоча виділення трендів, що корелюють із динамікою реальних факторів, які, в свою чергу, вливають на прогнози, підвищуючи їх достовірність, робить їх більш зрозумілими для сприйняття.

Аспекти прогнозування окремих показників діяльності підприємств є предметом вивчення статистики, а саме, теорії рядів динаміки, які викладені в працях Т. Андерсона [267], В.М. Афанасьєва, М.М. Юзбашева [268], А.Я. Нікітіна, І.О. Сосунова [269] та ін. На сьогодні вітчизняні вчені-економісти запропонували значну кількість моделей, які описують поведінку тих чи інших показників або навіть економічних систем, зокрема : Горкуненко А.Б., Лупенко С.А., Осухівська Г.М., Стадник Н.Б. [270], які запропонували нову інформаційну технологію моделювання, аналізу та прогнозування циклічних економічних процесів в основі якої дві нові математичні моделі : поліном та циклічний випадковий процес; В.М. Хобта, У.В. Лаврик, О.Ю. Попова, О.Ю. Шилова [271] - удосконалили методичні положення із системного обґрунтування показників розвитку та інтегральної оцінки еколого-економічної якості господарських рішень; С. Козьменко, Т. Васильєва, С. Леонов [272] - спрогнозували подальший розвиток окремих сегментів (кредитного та фондового) фінансового ринку України з урахуванням передбачуваних циклічних коливань різної довжини у розвитку економіки із застосуванням рядів Фур'є; Д.М. Смагін, Т.В. Горлова [273] - описали вибір моделі регресії, оцінки її параметрів, перевірки статистичних гіпотез і побудови довірчих інтервалів для цих параметрів. І багато інших аспектів розглянуто науковцями.

Проте така різноманітність підходів до аналізу тенденцій показників зумовлює необхідність їх порівняння та вибору саме тих підходів, які б дали можливість змоделювати певну ситуацію з урахуванням факторів та обставин, що безпосередньо впливають на досліджуваний показник. Тому актуальним є удосконалення методичних підходів до якісної та кількісної оцінки впливу показників капітальних інвестицій, джерел їх фінансування для подальшого бюджетування на прикладі КП «Полтававодоканал».

Серед факторів, що гальмують інвестиційний розвиток підприємств водопостачання та водовідведення, основним є відсутність фінансування. Загальновідомо, що на підприємстві основними джерелами фінансування є: прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства; амортизаційні відрахування; кошти, отримані від випуску і продажу акцій; кредити комерційних банків; дотації загальнодержавних та місцевих органів влади; кошти інвесторів і ін. Утім, якщо підприємство не є акціонерним товариством, працює збитково, як наприклад, більшість підприємств житлово-комунального господарства, то одним із реальних джерел капітальних інвестицій залишаються надходження за надані послуги та амортизаційні відрахування. Відзначимо, що в розвинутих країнах частка амортизаційних відрахувань у фінансуванні капітальних інвестицій корпорацій досягає 85 %. Це пов'язано з активним застосуванням методів прискореної амортизації. Тому бюджет капітальних вкладень, який є складовою частиною головного бюджету, передбачає планування амортизаційних відрахувань - власного фінансового ресурсу підприємства [274, С. 147]. Доведемо це на прикладі показників КП «Полтававодоканал».

Першим етапом прогнозування величини капітальних інвестицій стала побудова моделей тренду. Проте вони мали незначні коефіцієнти детермінації (56,17-69,59 %%), та високі значення відносної та абсолютної похибок. Тому наступним кроком стало застосування прийомів кореляційно-регресійного аналізу.

Для встановлення залежності між показниками джерел фінансування та величиною капітальних інвестицій (у тому числі капітальних ремонтів та поліпшень (реконструкції, модернізації) було розраховано коефіцієнти парної кореляції. Це дало можливість визначати кількісну оцінку щільності (сили) лінійної залежності між змінними. Отримані значення коефіцієнтів кореляції (0,821) дозволили виявити сильний прямий зв'язок витрат на поліпшення (реконструкцію, модернізацію) та сумою нарахованої амортизації основних засобів. Відмітимо, що частка витрат на поліпшення (реконструкцію, модернізацію) у загальній сукупності капітальних інвестицій КП «Полтававодоканал» в середньому становить 86%.

Для обґрунтування дій, спрямованих на досягнення мети - прогнозування суми витрат на поліпшення (реконструкцію, модернізацію), використано підхід, викладений у підрозділі 4.3, а саме: виявлено статистичні зв'язки залежності та впливу на результативний показник (Y) суми нарахованої амортизації основних засобів (Х₁). Дані взято за 36 кварталів. У результаті обчислень отримано таку модель (4.10):

(4.10)

Лінійна регресійна модель двох вищезазначених показників мала недостатньо високий коефіцієнт детермінації (R² = 0,765). З метою якісного покращення моделі залежності витрат на поліпшення (реконструкцію, модернізацію) від суми нарахованої амортизації основних засобів додатково розраховано параболічну, гіперболічну, логарифмічну, степеневу, експоненційну функції (табл. 25).



Таблиця 25. Функції залежності витрат на поліпшення (реконструкцію, модернізацію) від суми нарахованої амортизації основних засобів КП «Полтававодоканал»

№	Вид функції	Коефіцієнт детермінації (R2)	Критерій Фішера (F)	Відносна похибка моделі (E)	Абсолютна похибка моделі (?)
1	Лінійна	0,765	108,449	110,913	22,313
2	Параболічна	0,765	110,078	53,829	22,648
3	Гіперболічна	0,437	167,932	26,436	34,552
4	Логарифмічна	0,672	128,233	69,648	26,384
5	Степенева	0,822	0,244	157,106	0,050
6	Експоненційна	0,793	0,263	130,216	0,054

Зважаючи на показники табл. 24, оптимальною для аналізу обрано степеневу функцію (4.11):

. (4.11)

Таким чином для планування витрат на поліпшення (реконструкцію, модернізацію) необхідний прогноз показника амортизаційні відрахування з високою точністю та ступенем надійності. Для цього побудовано моделі тренду, що описують суму амортизації основних засобів (рис. 15).

З метою спрощення і більшої наочності цих розрахунків на рис. 15 було відображено лише фактичні показники амортизаційних відрахувань, лінійний тренд, як найбільш типовий при проведенні трендового аналізу, степеневий тренд, оскільки цю модель обрано для опису залежності показників. Крім того, було відображено поліноміальний тренд, У цьому дослідженні було взято третій степінь з метою виявлення помилок допущених раніше. Четвертий, п'ятий та шостий степінь не використано, так як їх коефіцієнти визнано несуттєвими після перевірки за критерієм Стьюдента.

У розрахунках було також враховано логарифмічний і експоненціальний тренд. Початковий їхній вигляд представлено у табл. 26. За цими формулами було розраховано значення трендів.

Таблиця 26. Рівняння ліній тренду суми нарахованої амортизації основних засобів для КП «Полтававодоканал»

Тренд	Модель	Коефіцієнт детермінації
1.Лінійний	Y= 2808,30+178,06Х	0,626
2.Логарифмічний	Y=479,99+2114,6ln(x)	0,595
3.Степеневий	Y=1483,4х0,49	0,608
4.Експоненційний	Y=2791,4е0,036х	0,494
5.Поліноміальний	Y=1488,7+579,56х-26,79х2+0,48х3	0,659

Так як, на рис. 15 прослідковуються систематичні коливання, які суттєво відрізняються одне від одного, то з метою виявлення величини циклу (сезонності) та підвищення надійності моделі тренду, використано адитивну модель, яку представлено у вигляді формули (4.7) та усунено вплив циклічних факторів за методом ковзної середньої з лагом m = 4. У результаті отримали дані, відображені в додатку Л.

Рис. 15. Фактичне значення суми нарахованої амортизації та лінії тренду для КП «Полтававодоканал»



Точність моделі зі степеневим трендом, початковий коефіцієнт детермінації якої становив 60,8%, складає 93,01%. Для цієї моделі вдалося усунути вплив циклічних коливань [6, с. 116]. Майже тотожна ситуація з лінійним трендом (92,92%). Звертаємо увагу, що попри високий коефіцієнт детернімації (див. табл. 25), точність моделі з поліноміальним трендом складає лише 77,83% (див. додаток Л).

Отже, результати таких розрахунків трудомісткі. Проте застосування такого алгоритму аналізу дозволило отримати результати з високим ступенем надійності та з незначними відносними похибками Крім того, такий підхід дозволяє врахувати циклічність досліджуваного ряду.

Візуальне спостереження (див. рис. 15) та проведені розрахунки засвідчили значний вплив циклічної складової, а розрахунки параметрів цієї компоненти доцільно проводити, шляхом її розкладання у ряд Фур'є. Цей метод на сьогодні набуває поширення, свідченням тому є збільшення публікацій науковців на цю тему [2, 4, 5, 7] Він є більш простим у частині розрахунків, проте його застосування вимагає певної математичної підготовки. Ряд Фур'є описують наступним рівнянням [6, с. 108-126] (4.12):

, (4.12)

при цьому ,

де a₀ - константа;

a_i, b_i - амплітуди відповідних функцій, коефіцієнти регресії;

і - номер відповідних гармонік з відповідним значенням частоти;

t - час, виражений у радіанній мірі або градусах.

Вирівнювання за наведеною формулою проводять у тих випадках, коли в емпіричному ряді спостерігається певна періодичність змін його рівнів, яка виступає у вигляді синусоїдних коливань, тобто гармонік коливання, а синусоїди, отримані при вирівнюванні рядом Фур'є - це гармоніки відповідних порядків.

Для досліджуваного підприємства чітко прослідковуються періодичні коливання динаміки суми нарахованої амортизації. При вирівнюванні рядом Фур'є періодичні коливання рівнів динамічного ряду виступають у вигляді суми декількох гармонік (n), нашарованих одна на одну. Так, наприклад, при n = 1 рівняння Фур'є матиме вигляд [7, с. 168-169] (4.13):

. (4.13)

При n = 2, відповідно (4.14),

(4.14).

Залежно від величини часу (t) знаходять відповідні значення cos i sin. Параметри рівняння теоретичних рівнів визначаються способом найменших квадратів. Знайшовши часткові похідні функції ряду Фур'є і прирівнявши їх до нуля, отримаємо систему нормальних рівнянь, за якими можна розрахувати параметри (4.15-4.17):

, (4.15)

, (4.16)

. (4.17)

У додатку М наведено значення cos i sin для певних часових параметрів t та представлено розрахунок необхідних даних для знаходження параметрів рівняння ряду Фур'є за першою, другою та третьою гармоніками. Як свідчать дані додатку М, коефіцієнт детермінації низький, середньоквадратична похибка перевищує значення 2000, похибки апроксимації уже після вирівнювання за першою гармонікою становила 49,59%. Таким чином, оптимальної моделі за цим підходом визначити не вдалося, хоча він є найбільш запитуваним і актуальним.

Можна припустити, що вибірка недостатня і за умови побудови ряду, наприклад, зі щомісячними даними буде можливість побудувати якісну модель тенденції амортизаційних відрахувань основних засобів [266, с. 307-309].

Проте нами було використано ще один підхід - із досліджуваного ряду динаміки виділити лише синусоїдний тренд [271, с. 45-60]. Оскільки значення кожної гармоніки - це ряд значень, що повторюються з правильною періодичністю у формі синусоїди з відповідною частотою, то а_і можна описати наступною формулою (4.18):

, (4.18)

де b_i - амплітуда коливань;

f_i - частота і-ї гармоніки;

- фазове коливання і-ї гармоніки.

Якщо - це фазове коливання, то його можна описати як різницю між фактичними значеннями показника (Х) та значеннями початкової фази коливань (С), тоді рівняння синусоїдного тренду з періодом коливань 4 (квартали вихідного ряду значень амортизаційних відрахувань основних засобів досліджуваного підприємства) матиме наступний вигляд (4.19):

, (4.19)



де Y - функція тренду;

а - зміщення синусоїди відносно нуля;

b - амплітуда синусоїди;

c - значення початкової фази коливань;

x - фактичне значення показника.

Знову було проведено вирівнювання синусоїди за чотирма гармоніками. Проведені розрахунки прогнозу за гармоніками представленої функції тренду засвідчили незначимість коефіцієнтів у теоретичних рядах динаміки за другою та третьою гармоніками і кореляцію лінії тренду з лінією прогнозу визнано несуттєвою.

Згідно з адитивною моделлю прогнозування (див. формулу 4.7) розраховано значення тренду Наступним кроком став розрахунок сезонної (циклічної) компоненти та підрахунок суми трендів і сезонної компоненти. Функція ряду Фур'є для КП «Полтававодокал» має вигляд (4.20):

. (4.20)

У результаті отримано наступні дані, які відображені в додатку Н Його дані свідчать, що середня квадратична похибка для теоретичних значень амортизаційних відрахувань основних засобів, розрахованих за допомогою рівнянь ряду Фур'є, становить 465,96 і є меншою, ніж середня квадратична похибка для динамічних рядів, вирівняних за іншими моделями. Крім того, похибка апроксимації, визначена для трендової моделі за рівняннями ряду Фур'є, відповідає встановленим межам. Коефіцієнт детермінації становить 96,85 %. Значення коефіцієнтів достовірні, що підтверджує перевищення розрахункового критерію Стьюдента над табличним більш ніж у 2 рази (4,12/2,03). Розрахункове значення критерію Фішера у декілька разів перевищує табличне. Графічне зображення (рис. 16) візуально підтверджує, що саме точки кривої, вирівняної за рівнянням ряду Фур'є за другою гармонікою, найближчі до значень фактичного динамічного ряду.

На основі отриманої функції ряду Фур'є для КП «Полтававодоканал» визначено інтервали довіри для суми амортизаційних відрахувань основних засобів на наступні 4 квартали. Використавши модель (4.10) розраховано плановий обсяг витрат на поліпшення (реконструкцію модернізацію) з точністю 93,01%.

Рис. 16. Прогноз суми амортизації основних засобів «КП «Полтававодоканал» на 2014-2015 рр.

У результаті отримано наступні дані, які відображені в табл. 27.



Таблиця 27. Довірчі інтервали для прогнозу амортизаційних відрахувань та витрат на поліпшення (реконструкцію модернізацію) основних засобів КП «Полтававодоканал» на 2015 рр., тис. грн.

Квартал	Амортизаційні відрахування основних засобів	Витрати на поліпшення (реконструкцію, модернізацію)
	Нижня межа довірчого інтервалу	Прогнозні дані	Верхня межа довірчого інтервалу	Нижня межа довірчого інтервалу	Прогнозні дані	Верхня межа довірчого інтервалу
1 кв. 2015 р.	8050,93	8475,43	8899,93	616,60	647,48	678,29
2 кв. 2015 р.	5690,87	5990,93	6290,99	443,32	465,53	487,67
3 кв. 2015 р.	6631,85	6981,53	7331,21	512,77	538,45	564,06
4 кв. 2015 р.	10206,47	10744,63	11282,79	772,66	811,35	849,95

Для середньострокового прогнозування та подальшого бюджетування капітальних інвестицій в основні засоби алгоритм аналізу такий: 1) визначити силу взаємозв'язку між окремими складовими капітальних інвестицій та джерелами їх фінансування з використанням методів кореляційного аналізу; 2) побудувати регресійну модель залежності; 3) у випадку неможливості побудови адекватної моделі тренду для результативного показника спрогнозувати значення залежного; 4) за необхідності підвищення точності моделі тренду використати адитивну модель; 5) якщо має місце вплив циклічної складової, то із досліджуваного ряду залежного показника виділити синусоїдний тренд; 6) використовуючи прогнозні значення залежного, розрахувати значення результативного показника.

З метою управління основними засобами необхідно здійснювати постійний періодичний контроль за показними, які, за результатами попереднього аналізу, найбільше впливають на результуючі показники. У даному випадку - це частка основних засобів у валюті балансу та їх віддача. Однією з проблем для контролю є періодичне вилучення із загального переліку форм необхідних для заповнення суб'єктами господарювання статистичного спостереження за формою 11-ОЗ «Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)». Саме цей звіт надає інформацію про рух основних засобів у розрізі кодів видів економічної діяльності та їх склад. Таким чином, наразі аналітики мають обмежений доступ до отримання первісної інформації. Частково дані про ремонти, поліпшення основних засобів, нарахування і використання амортизаційних відрахувань можна отримати із форм статистичного спостереження 2-інвестиції (річна) «Капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів» та 1-підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства». Зазначимо, зміст останнього постійно змінюють, що є проблемою під час зіставлення аналізованих показників. На основі недіючого статистичного спостереження за формою 11-ОЗ «Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)» з метою підвищення аналітичності інформації та з урахуванням особливостей здійснення господарської діяльності підприємствами водопостачання і водовідведення пропонуємо використовувати річний звіт «Стан, рух та ефективність експлуатації основних засобів» та інструкцію до нього (додаток П).

У цьому внутрішньому звіті пропонуємо розширити склад основних засобів відповідно до запропонованих аналітичних рахунків «Водопровідні мережі»; «Водозабори»; «Насосні станції»; «Очисні споруди», «Каналізаційні мережі» до субрахунків 103 «Будинки і споруди», 104 «Машини і обладнання», 106 «Інструменти, прилади, інвентар» (див. підрозділ 3.2). Такий склад дозволить деталізувати інформацію відповідно до облікової політики з метою прийняття управлінських рішень щодо ефективності використання основних засобів. Для заповнення пропонуємо 5 розділів:

Розділ І «Загальні показники», в якому необхідно відображати основні показники за фінансовою звітністю, тобто ті, які необхідні для контролю за ефективністю використання основних засобів. Для КП «Полтававодоканал» - це «Валюта балансу», «Чистий дохід (виручка) від надання послуг», «Фінансовий результат від операційної діяльності».

Розділ ІІ «Наявність та склад основних засобів», у якому наводяться дані про вартість і склад основних засобів, які перебувають на балансі підприємства. Зауважимо, що показник «середньорічна вартість основних засобів» не відображають у формі 5 «Примітки до річної фінансової звітності», тому цей показник пропонуємо включити до розділу ІІ.

Розділ ІІІ «Рух основних засобів». У цьому розділі пропонуємо групувати інформацію про надходження, ремонти та вибуття за звітний період. Дані для заповнення цього розділу забезпечать аналітичні рахунки до рахунків 103 «Будинки і споруди», 104 «Машини і обладнання», 106 «Інструменти, прилади, інвентар» і рахунків 29 «Поточний ремонт основних засобів» і 15 «Капітальні інвестиції» Робочого плану рахунків (див. підрозділ 3.2 та 3.3).

Розділ ІV «Показники стану та ефективності використання основних засобів», у якому на основі даних попередніх розділів будуть проведені розрахунки коефіцієнтів стану, руху й ефективності використання основних засобів. Значення цих показників у порівнянні з даними попередніх періодів дозволять контролювати їх динаміку, виявляти негативну тенденцію та вчасно реагувати на зміни.

Розділ V «Прогнозування ефективності використання основних засобів на рік». Цей розділ може містити різний набір показників для прогнозування відповідно до розрахунків планово-фінансового відділу та обраної підприємством стратегії. У даному випадку було визначено фактори, які впливають на результати діяльності КП «Полтававодоканал», створено моделі їх залежності та виявлено способи покращення результативних показників до досягнення підприємством беззбиткової діяльності. Саме їх було включено до розділу V. Розраховані прогнозні значення дадуть можливість прийняти ефективні рішення щодо управління основними засобами та оцінити вплив цих рішень на майбутні показники результатів діяльності підприємства.

За умови заповнення розділу V у звіті «Стан, рух та ефективність експлуатації основних засобів» керівництво підприємства оперуватиме прогнозними та плановими даними чистого доходу (виручки) від надання послуг. Звіту «Стан та ефективність роботи основних засобів за період» та Інструкція щодо його складання (додаток Р) може бути додатком до наказу про облікову політику підприємства.

Отже, запропонований підхід до аналізу ефективності використання основних засобів враховує слабкі місця у розвитку конкретного досліджуваного підприємства і може бути використаний для прогнозування оптимальної вартості основних засобів. Використані методи для аналізу дозволяють врахувати особливості використання основних засобів і надати чіткі пропозиції для покращення ефективності їх експлуатації на КП «Полтававодоканал». При цьому врахований вплив управління основними засобами на результативні показники діяльності підприємства. Підходи до попереднього аналізу, створення регресій, вибору стратегії та визначення дій, спрямованих на її досягнення, можуть бути використані й упроваджені будь-яким підприємством, що надає послуги із забезпечення населення послугами централізованого водопостачання і водовідведення.

Висновки до розділу 4

На основі проведеного дослідження теорії і практики аналізу основних засобів підприємств зроблено ряд висновків.

У контексті дослідження підходів до аналізу основних засобів узагальнено чинники зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування підприємств водопостачання і водовідведення. Зважаючи на це й ураховуючи специфіку діяльності підприємств, у дисертації уточнено поетапну послідовність аналізу, який включає: 1) аналіз середовища функціонування підприємства; 2) оцінку ефективності використання основних засобів; 3) прогнозування основних засобів та джерел їх фінансування. Доведено доцільність застосовування уточненої та апробованої автором методики аналізу ефективності використання основних засобів із застосуванням факторного, кореляційно-регресійного, трендового аналізу, аналізу з використання рядів Фур'є та побудови оптимізаційних моделей, спрямованої на беззбиткову діяльність.

Сучасні підходи до здійснення аналізу основних засобів не враховують особливостей їх використання у діяльності підприємств водопостачання та водовідведення і тому прийняття управлінських рішень не повністю забезпечується достовірною інформацією. З огляду на це в монографії розроблено практичний інструментарій оцінки ефективності використання основних засобів підприємств водопостачання та водовідведення, а саме: коефіцієнт співвідношення відпущеної питної та технічної води, коефіцієнт експлуатації насосних станцій (очисних споруд, водопроводів), інтегральний показник ефективності використання об'єктів централізованого водопостачання і водовідведення.

З метою врахування циклічності досліджуваного ряду з поквартальною періодичністю необхідно застосовувати адитивну модель. Застосування такого алгоритму аналізу часто дає результати з високим ступенем надійності та з незначними абсолютними та відносними похибками. Застосування поліноміального тренда на початковому етапі прогнозування дозволяє усунути похибки допущені раніше, але на кінцевому етапі потребує ретельної перевірки на відповідність критеріям якості моделі. Незважаючи на всі очевидні переваги - високий коефіцієнт детермінації, найменшу суму квадратів відхилень тощо, похибка в прогнозах найбільш імовірна.

У випадку, якщо за допомогою регресійних моделей не вдалося з досить високою точністю спрогнозувати залежний показник, то доцільно застосувати підхід вирівнювання за рядом Фур'є або виділити синусоїдний тренд. Такий підхід менш трудомісткий і дозволяє врахувати циклічну компоненту. За наявності достатньої кількості даних такий алгоритм аналізу дає задовільну апроксимацію і може бути використаний під час прогнозування наявних джерел фінансування та планування, в інвестиційному проектуванні.

Для підвищення рівня аналітичності внутрішньої звітності підприємств водопостачання і водовідведення, з урахуванням стратегічних цілей і організаційно-технологічних особливостей діяльності та сприяння методичному забезпеченню аналізу основних засобів обґрунтовано доцільність застосування розробленої автором форми внутрішнього звіту та інструкції до нього.

Список використаних джерел

1. Борисенко З.М. Амортизаційна політика: [монографія] / З.М. Борисенко. - К.: Наукова думка, 1993. - 130 с.

2. Бражникова Л.Н. Стратегическое управление собственными средствами предприятий ЖКХ: [монография] / Л.Н. Бражникова // НАН Украины. Институт экономики промышленности. - Донецк: Юго-Восток, 2010.- 499 с.

3. Бражнікова Л. Аналіз та вдосконалення фінансового механізму управління підприємствами ЖКГ / Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: С.І. Шкарабан (голов. ред.) та ін. - Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2011. - Вип. 9. - Частина 2. - с. 64-69.

4. Бражникова Л.Н. Жизнеспособность системы стратегического управления финансовой деятельностью предприятий ЖКХ / Л.Н. Бражникова // Праці Одеського політехнічного університету: Науковий та науково-виробничий збірник. - Одеса. 2011. - Вип. 3 (37) - 288 с. - С. 34-40.

5. Виговська Н.Г. Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи: [монографія] / Н.Г. Виговська. - Житомир: ЖІТІ, 1998. - 340 с.

6. Голов С.Ф. Концепції амортизації та їх вплив на облік і управління в сучасних умовах / С.Ф. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - № 8. - С. 9-15.

7. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку : [монографія] / С.Ф. Голов. - К.: ЦУЛ, 2007. - 522 с.

8. Гура Н. Облік основних засобів в житлово-комунальному господарстві / Надія Гура // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - № 6. - С. 37-42

9. Гура Н.О. Облік у житлово-комунальному господарстві: теорія і практика: [монографія] / Н.О. Гура - К.: Знання, 2006. - 351 с.

10. Гура Н.О. Економічний зміст амортизації основних засобів та проблеми її нарахування / Н.О. Гура // Вісник Житомирського державного технологічного університет. Економічні науки. - Житомир: ЖДТУ - 2010. - № 3 (53). - С. 73-74 с.

11. Давидов Г.М. Фінансова структура підприємства - основа організації системи бухгалтерського обліку / Г.М. Давидов, Ю.Г. Давидов, О.М. Черновол // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економ. науки. - Вип. 16. - Кіровоград : КНТУ, 2009. - С. 3-8.

12. Стратегічний аналіз: [навч. посіб.] / Г.М. Давидов, В.М. Малахова, О.А. Магопець [та ін.]. - К.: Знання, 2011. - 389 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

13. Давидов Г.М. Удосконалення обліку основних засобів на підприємствах водопостачання та водовідведення / Г.М. Давидов, О.О. Головченко // Науковий вісник. Одеський національний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. Науки:економіка, політологія, історія. - 2012. - № 20(172). - С. 125-132.

14. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использ. нац. стандартов) : [учеб. пособие для студ. вузов] / В.П. Завгородний. - 5-е изд., доп. и перераб. - К.: А.С.К., 2003. - 847 с.

15. Загородній А.Г. Податки та податкове планування підприємницької діяльності: [монографія] / А.Г. Загородній, А.В. Єлісєєв. - Львів: Центр Бізнес-Сервісу, 2003. - 152 с.

16. Лазаришина І.Д. Методологія та організація економічного аналізу : [монографія] / І.Д. Лазаришина. -Рівне : УДУВГП, 2004. - 112 с.

17. Лазаришина І.Д. Методичні підходи щодо аналізу ефективності використання орендованих основних засобів / Лазаришина І.Д. // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: Матеріали 4 Міжнар. наук.-практ. конфер.: Черкаси, 11-13 квітня 2007 р. - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - С. 157-159.

...