Проектування закладу ресторанного господарства

Метод з повним обслуговуванням офіціантами

Молочний кисіль з шоколадом

Тарілка десертна (порцеляново - фаянсове) 240

Виделка десертна (метал), ніж десертний (метал)

-

Молоко з цукром, муку та каву - кип'ятемо. Потім додаємо взбиті білки. Додаємо масло та шоколад. Виливаємо усе в формочки та випікаємо.

Метод з повним обслуговуванням офіціантами

Ананасове желе

Тарілка

Виделка

-

На слайсері

Метод з

десертна (порцеляново -фаянсове) 240

Десертна (метал), ніж десертний (метал), ложка десертна.

нарізаємо тоненько полуницю, зверху кладемо морозиво.

повним обслуговуванням офіціантами

Самбук абрикосовий

Тарілка десертна (порцеляново - фаянсове) 240

Виделка Десертна (метал), ніж десертний (метал).

-

Фрукти чищено, та нарізаємо кубиками - запікаємо в духовці. Шоколад розтоплюємо і опускаємо в шоколад.

Метод з повним обслуговуванням офіціантами

Крем горіховий

Креманка (порцеляново -фаянсова) 128 см3

Ложка десертна (метал)

-

Груши тушимо. Додаємо маскарпоне і збиваємо. Тушимо цукор, гвоздику, лимоний сік, та виноград. На крем ложимо виноград та полити сиропом.

Метод з повним обслуговуванням офіціантами

Мус апельсиновий

Креманка (порцеляново -фаянсова) 128 см3

Ложка десертна (метал)

-

Молоко нагріти. Жовтки збити з цукром та додати каву, змішати з молоком. Вершки збити додати додати кававу суміш. Поставити в морозилку.

Метод з повним обслуговуванням офіціантами

2.4 Проектування адміністративно-побутових приміщень

Адміністративні (офісні) приміщення проектують виходячи з нормативу 6м2 на 1 працівника для робочого місця обладнаного комп'ютером та 4 м2 - для робочого місця без нього.

Кількість адміністративних працівників визначаємо за штатним розкладом згідно прийнятої організаційної структури управління.

Приміщення персоналу передбачають для відпочинку, прийому їжі та зборів виробничого персоналу, площа 6,8 м2. Обладнується обідніми меблями та умивальником. Приміщення для офіціантів передбачають для відпочинку, прийому їжі та зборів офіціантів, площею - 6 м2. Приміщення білизняної. Для зберігання санітарного спецодягу персоналу та його прасування. Площа 6,4 м2. Гардероб офіціантів. Для переодягання офіціантів, площа 6,8 м2 :

- кожен працівник має індивідуальну шафу (на 2 відділення) розміром 500500 мм;

- гардероб оснащуємо стільцями-бенкетками для переодягання і умивальниками.

- Гардероб персоналу. Для переодягання персоналу, площа 23,8 м2

Душові, вбиральні:

- розраховуються, виходячи з нормативу 1 душова на 10 чол. виробничого персоналу в максимальну зміну, але не менше однієї;

- вхід до душових здійснюється з гардеробу персоналу.

Санвузли:

- кількість санвузлів визначається за нормативом 1 на 20 чол. працюючих в максимальну зміну, при кількості працюючих понад 20 чол. - облаштовують 2 санвузли - чоловічий і жіночий;

- планувальні рішення санвузлів аналогічні вбиральням для відвідувачів, але - передбачається відсік для зняття спецодягу, мінімальні розміри якого 600800.

2.5 Проектування технічних приміщень

При проектуванні приміщень для забезпечення вентиляції дотримують таких вимог:

- відстань між пристроями забору та видалення повітря по горизонталі (в одному рівні) не менше 20 м по вертикалі - 2 м (витяжка зверху); по діагоналі (у рівні по вертикалі не менше 2 м) - 15 м;

- висота приміщення не менше 1,9 м до низу виступаючих конструкцій (балок, ригелів, прогонів);

- припливні ВК розміщують на нижніх поверхах (включаючи підвали);

- витяжні ВК - на верхніх поверхах (у тому числі технічний поверх та горище).

Приміщення теплопункту проектують з окремим виходом з будівлі закладу, площею 6 м2.

Площу електрощитової приймаємо 6 м2 відповідно до СНиП .

2.6 Визначення загальної площі закладу та поверхності будівлі

Після визначення площ окремих приміщень закладу, що проектуємо результати представляємо у вигляді таблиці 2.42.

Таблиця 2.42 - Склад і площі приміщень закладу

№ з\п	Найменування приміщення	Поща приміщення, м2
Приміщення для відвідувачів
1	Головний зал	140
2	Кальян зал	28
3	Вестибюль	30
4	Аванзал	15
5	Гардероб для відвідувачів	6
6	Туалет для відвідувачів	7
Складські приміщення
7	Завантажувальна	18
8	Охолоджувальна м'ясо-рибна камера	8
9	Заморожу вальна м'ясо-рибна камера	8
10	Охолоджувальна молочно-жирових продуктів	6
	Охолоджувальна камера фруктів і зелені	9
11	Охолоджувальна камера бакалійних груп товарів	9
12	Охолоджувальна камере зберігання відходів	8
13	Комора сипучих продуктів	9
14	Комора овочів	10
15	Комора вино-горілчаних напоїв	14
16	Комора мийної тари	12
17	Комора інвентарю	9
18	Приміщення комірника	8
Виробничі приміщеня
19	М'ясо-рибний цех	11
20	Овочевий цех	10
21	Холодний цех	14
22	Гарячий цех	24
23	Роздаткова	11
24	Мийна кухонного посуду	8
25	Мийна столового посуду	19
26	Сервізна	9
	Білизняння	9
Адміністративно-побутові приміщення
27	Кабінет директора	6
	Кабінет адміністратора	6
	Каса	9
	Кабінет бухгалтера	6
28	Приміщення для персоналу	7
29	Гардероб для персоналу	10
30	Приміщення для офіціантів	7
	Вбиральня для жінок	4
	Вбиральня для чоловіків	4
	Душова для жінок	6
	Душова для чоловіків	6
31	Гардероб та вбиральні для офіціантів	12
Технічні приміщення
32	Елетрощитова	6
33	Теплопункт	6
34	Вентиляційна	6
	Машине відділення	4
Корисна площа закладу, Sк	661

Корисну площу закладу визначаємо як суму площ всіх приміщень для забезпечення сервісно-виробничого процесу за виключенням технічних.

Для врахування площ коридорів та технічних приміщень визначають робочу площу закладу за формулою 2.17.

(2.17)

де, Sk - корисна площа закладу, м2

К1 - коефіцієнт збільшення площі, К1=1,101,25 (для невеликих закладів (до 50 місць) та закладів високого класу К1 max, для великих закладів (більше 200 місць) та закладів з кількома поверхами К1 min).

Sр = 616*1,25 = 827 м2

Для врахування площі яку займають конструктивні елементи будівлі (стіни, сходи, вентиляційні шахти, ліфти, тощо) визначають загальну площу закладу формула 2.18.

, (2.18)

де, Sроб - робоча площа закладу;

К2- коефіцієнт збільшення площі К2=1,031,15 (для невеликих одноповерхових закладів (до 50 місць) та закладів високого класу К2 min, для великих закладів (більше 200 місць) та закладів з кількома поверхами К2max).

Sзаг = 827*1,04 = 860 м2

2.7 Розроблення об'ємно - планувального рішення закладу

Метою розроблення об'ємно - планувальних рішень є організація внутрішнього простору закладу, визначення просторових функціональних взаємозв'язків між окремими приміщеннями, відображення рішень щодо організації технологічного процесу в цілому, технологічних ліній і робочих місць відповідно до чинних норм та правил.

Головним завданням розроблення об'ємно - планувального рішення є просторове вирішення виробничої функції закладу.

Зонування будівлі

Окремі приміщення ЗРГ об'єднуємо у зони за призначенням, а саме:

- Зона складських приміщень;

- Зона виробництва;

- Зона обслуговування;

- Адміністративно - побутові приміщення;

- Технічні приміщення.

Зона обслуговування

Приміщення для відвідувачів як і всі інші розташовані на першому поверсі будівлі. Всі зали мають природне освітлення; інтенсивність освітлення відповідає СанПіН 42 - 123 - 5777 - 91. Зона обслуговування розташована уздовж фасаду, з вікон якого відкривається найвигідніший краєвид.

Зона складських приміщень

При проектуванні складських приміщень враховується забезпечення зберігання товарів та сировини з дотриманням температурних режимів та товарного сусідства.

Складські приміщення спроектовані неподалік від виробничих і дуже зручно зв'язані між собою. Завантажувальна має вихід на господарський двір, обладнана навісом.

Виробничі приміщення розташовані на першому поверсі будівлі. Дані приміщення забезпечені природним освітленням; інтенсивність освітлення відповідає СанПіН 42 - 123 - 5777 - 91. зона виробництва максимально наближена як до складських приміщень так і до зони обслуговування.

Адміністративно - побутові приміщення

Адміністративні приміщення розташовані на першому поверсі будівлі і забезпечені природним освітленням. Адміністративно - побутові приміщення розташовані поблизу службового входу та одним блоком.

Зона технічних приміщень

Вентиляційну, теплопункт та електрощитову розміщено одним блоком і входом окремим від інших приміщень.

Вирішення основних горизонтальних зв'язків будівлі

- Горизонтальні зв'язки у будівлі забезпечуються шляхом влаштування коридорів і проходів, враховуючи такі основні завдання:

- Відсутність зустрічних потоків сировини, напівфабрикатів, використаного та чистого посуду, руху відвідувачів та персоналу;

- Забезпечення максимально коротких технологічних і транспортних вантажопотоків;

- Забезпечення безпеки життєдіяльності закладу, а саме: довжина шляху евакуації повинна відповідати СПиП 2.01.02 - 85; ширина шлахів евакуації у світлі приймається - 1 м, дверей - 0,8 м; висота проходу на шляхах евакуації - 2 м; у загальних коридорах не допускається влаштування вбудованих шаф, за винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів.

При визначенні габаритних розмірів дверей враховуємо:

- У завантажувальній ,складських і виробничих приміщеннях площею понад 10 м2 передбачаємо двері шириною 1,2 м;

- У виробничих приміщеннях площею до 10 м2 - 0,9;

- Двері для візків з піддонами передбачаємо шириною - 1,8 м.

Проектування приміщень в зоні обслуговування

Вестибюль: пов'язує вхід до закладу із входом до аванзали; на площі вестибюлю передбачено розміщення гардероба, входів до санвузлів для відвідувачів.

Зали є головними за важливістю об'єктами при створенні об'ємно - планувального рішення. Для розміщення залів відведене найвигідніше місце розташування у внутрішньому просторі будівлі закладу.

Проектування приміщень у виробничій зоні

При проектуванні виробничих приміщень враховано:

- Поточність технологічних процесів;

- Відокремленість механічного і теплового оброблення продуктів;

- Розмежування місць зберігання і оброблення сировини з різними ступенями забруднення;

- Дотримання санітарного режиму для зберігання харчової цінності та нешкідливості харчових продуктів.

Гарячий цех (доготівельний цех) - випускає продукцію, доведену до стану повної кулінарної готовності. У цеху здійснюється теплове кулінарне оброблення напівфабрикатів, порціонування, оформлення готових страв та виробів, їх передавання на реалізацію або для подальшого кулінарного оброблення у холодний цех.

Холодний цех - підрозділ закладу, який переробляє кулінарну продукцію із низькою температурою подавання, що забезпечує сприятливі умови для розвитку мікрофлори. Це обумовлює підвищені вимоги до санітарно - гігієнічного забезпечення технологічного процесу цеху. Холодний цех розташований зблоковано із гарячим цехом, та забезпечений зручним зв'язком з заготівельними цехами, мийними відділеннями, роздавальною і поруч з залами.

Мийні посуду - розміщенні поблизу складування брудного посуду та місця використання чистого. Мийні посуду забезпечені зручним зв'язком з виробничими приміщеннями і залами.

Овочевий цех (заготівельний цех) - максимально ізольований від виробничих приміщень і розташований поблизу комори для овочів. Для виключення зустрічних і перехресних потоків сировини та напівфабрикатів дозволяється організовувати зберігання незначного запасу овочів безпосередньо у приміщенні овочевого цеху.

М'ясо - рибний цех - розташований поблизу камер для зберігання сировини, неподалік від гарячого і холодного цехів, в яких переробляють напівфабрикати, виготовленні в м'ясо - рибному цеху.

Приміщення зони складських приміщень

- Складські приміщення розташовані з максимально зменшеними шляхами руху від місця приймання (завантажувальної) до місця складування та зберігання;

- Стаціонарні охолоджувальні камери розташовані з північного боку будівлі та поєднані одним тамбуром;

- Збірно - розбірні холодильні камери по довжині і ширині - кратні модулю 300 мм.

Проектування зони адміністративно - побутових приміщень

Санітарно - побутове забезпечення працівників закладу ресторанного господарства здійснюється відповідно до діючих ДБН «Адміністративні й побутові будинки»:

- Офісні приміщення проектовані уздовж зовнішні стін будівлі і забезпечені природним освітленням;

- Приміщення для персоналу розташоване неподалік місця роботи;

- Гардероб та білизняна спроектовані зблоковано, поблизу службового входу до будівлі закладу.

Проектування зони технічних приміщень

Технічні приміщення мають незначні площі. В них зосереджені засоби інженерного забезпечення виробничого процесу. При проектуванні технічних приміщень враховано:

- приміщення тепло пункту, електрощитової та вентиляційної спроектовані із відокремленим виходом з будівлі для обмеження руху технічного персоналу в межах будівлі закладу, а також забезпечення можливості його доступу до інженерних мереж у надзвичайних випадках.

Перевірка прийнятих рішень на відповідність технологічним протипожежним, санітарним та будівельним нормам та правилам

У закладі відповідно до вимог, санітарних правил і норм:

- не допускається зустрічний і перехресний рух сировини, напівфабрикатів і готової продукції.

При аналізі технологічного процесу встановлюють дотримання його послідовності і прямоточності.

Відповідно до протипожежних норм СНіП 2.01.01 - 85 перевіряють:

- кількість пожежних виходів з окремих приміщень та будівлі в цілому, їх розташування;

- ширину проходів, коридорів та дверей.

3. Інженерний розділ

3.1 Інженерно-будівельні рішення ЗРГ, що проектується

3.1.1 Розміщення закладу в місто будівній структурі, характеристика конструктивної схеми будівлі ті її інженерних систем. Ситуаційний та генеральний план

Проектований об'єкт будівництва - кафе «Домашння кухння» на 120 місць, планується розмістити у Кіровського району м. Кіровоград вулиця Фрунзе 12/27. За класом кафе «Домашння кухння» відноситиметься до вищого класу. Цей заклад буде орієнтований, перш за все, на споживачів із середнім та високим рівнем доходів, що відвідуватимуть заклад з метою сімейного відпочинку, ділових зустрічей, родинних свят, проведення бенкетів, зустрічей з друзями. Даний проектований заклад спеціалізується на українській кухні, враховуючи те, що дані кухні дуже популярна. В даному кафе за доцільну форму обслуговування споживачів обрано повне обслуговування офіціантами, враховуючи вищий клас закладу. Кафе працюватиме цілодобово без вихідних та перерв.

Архітектурний стиль забудови мікрорайону - раціоналізм. Мікрорайон забудовано переважно багатоповерховими типовими будинками.

Для прийняття рішень щодо конфігурації будівлі розраховуємо загальну площу закладу розраховуємо загальну площу закладу ресторанного господарства за укрупненим показником (формула 3.1):

= nз ? N, (3.1)

Де, - площа ділянки під будівництво, м2;

nз - норматив площі земельної ділянки, м2/місце;

N - кількість місць у закладі, місць.

= 14?120 = 1680 м2

Рельєф ділянки забудови - спокійний; тип ґрунтів - пісок.

Характеристика зовнішніх інженерних мереж

Мережі енергозабезпечення в районі - трансформаторна підстанція ТП по вул. Фрунзе.

Мережі водопостачання - міський водогін (діаметр) 500 мм проходить по вул. Фрунзе та вул. Рогнединська на відстані 50 м від межі території забудови.

Мережі каналізації - районний колектор (діаметр) 1000 мм проходить між вул. Рогнеденська; на відстані 50 м від межі території забудови (див. арк.2 ). Дощова каналізація - прийомник дощових вод на вул. Фрунзе на відстані 20 м від ділянки будівництва.

Мережі теплофікації - міський теплопровід від ТЕЦ-№6 500 мм проходить вздовж вул. Фрунзе на відстані 100 м від межі території забудови.

Мережі газопостачання - ГРП-№38 по вул. Рогнединська.

Розміщення закладу в містобудівній структурі

Було проведено дослідження території радіусом охоплення 2000 м, яка межує з ділянкою забудови. Визначено, що на території функціонують наступні заклади і установи:

- діючі заклади ресторанного господарства: Ресторан Асахи;Ресторан Декоданс Хаус; Ресторан Иль Патио; Клуб-ресторан Пектораль; Саппер-клаб Оранжерея; Ресторан Первак; Пузата Хата; Ресторан-бар Ти Джи Ай Фрайдис; Пивне кафе Бель Вю; Суши-бар Сім самураїв; Суши-бар Нобу; Чайна Мономах; Бар Мокко; Бар Стена; Соковий бар; Бар «Барабан»; Бар «Довіра»; Закусочна «Азербайджанські чибуреки»;

- будівлі: житлові будинки;

- установи: Державний комітет телебачення та радіомовлення України; Міністерство палива та енергетики; центральна районна бібліотека; головне управління державної служби; Молодий театр;

- організації: аптеки, відділення банків,;

- джерела сировини і товарів: торговий цент «Менд Плаза», ринок «Центральний», магазини «МегаМаркет».

Ситуаційний план розробляємо на основі карти - схеми міста. Радіус обхвату території на ситуаційному плані - 800 м. масштаб виконання: М 1:5000, М 1:10000.

На ділянці будівництва виділяємо такі зони:

- зона під забудову, площею = 574 м2;

- зона озеленення загальною площею, Sоз. = 1232 м2 - розраховуємо за формулою 3.2;

- автостоянка для машин відвідувачів на 15 місць, площею Sac= 360 м2;

Відстань від автостоянки до будівлі 15 м (24 м2 на одну машину (за нормативом 10-15 місць на 100 місць у залах).

- розворотній майданчик площею Sрм= 36 м2;

- господарські, технічні споруди та окремо розташований майданчик для сміття збірників загальною площею Sгтс= 50 м2 (на два баки);

- транспортні комунікації з шириною проїжджої частини 4 м;

- основний підхід до закладу шириною 3 м;

- пішохідні доріжки шириною 3 м; загальною площею S тк = 6 м2.

Відстань від автостоянки до будівлі 15 м (24 м2 на одну машину (за нормативом 10-15 місць на 100 місць у залах).

Площа озеленення визначається за формулою:

Sоз. = ? 0,4 (3.2)

- нормативний показник рівня озеленення ділянки - не менше 40% від площі ділянки будівництва.

Sоз = 3080 ? 0,4 = 1232 м2

Площа будівлі закладу:

= 661 м2 (3.3)

Де, nn - мінімальний питомий показник загальної площі закладу ресторанного господарства, м2/місце;

N - кількість місць у закладі;

k - кількість поверхів будівлі.

Інженерно-будівельні рішення закладу

1. За призначенням - громадська споруда;

2. За містобудівними вимогами - Uniс (міського значення);

3. За ступенем довгостійкості: будинок відноситься до 3 ступеня;

4. За ступенем вогнестійкості: 1 ступеня - кам'яна будівля;

5. За поверхневістю: 1 - поверховий будинок;

6. За конструктивною схемою: повний каркас.

Проектована будівля відповідає усім вимогам до громадських споруд за ДБН 360 - 97.

Система опалення

В закладі для підтримання температурного режиму передбачено влаштування системи опалення згідно СНиП 2.04.05 - 91.

Теплопостачання передбачено від зовнішнього джерела - ТЕЦ №6. Температура теплоносія на вході становить 90 °С. В закладі передбачений теплопункт для розділення мереж теплофікації і підігрівання гарячої води, обладнаний водонагрівачами теплообмінного типу і опалювальним вводом, які забезпечені пусковою апаратурою, приладами управління і автоматичного регулювання кількості і температури теплоносія для опалювання, гарячого водопостачання.

Для внутрішньої системи опалення передбачено використання води з температурою 60-70°С.

У виробничих та адміністративно - побутових приміщеннях: передбачене використання центрального опалення з установкою алюмінієвих радіаторів низького тиску з верхньою розводкою трубопроводів. Прокладку трубопроводів системи опалення приймаємо відкриту. Також у приміщеннях влаштовано повітряну систему опалення із автоматичною системою управління для підтримки в робочий час розрахункової температури і відносної вологості повітря в межах 30-60%.

Система вентиляції

Систему вентиляції у закладі проектуємо згідно СНиП 2.04.05 - 91.

У закладі передбачено організацію природної вентиляції повітря (аспірація, провітрювання), яка влаштована у виробничих приміщеннях, торгівельних залах.

Крім цього, в закладі наявна механічна припливна вентиляція Vп= 493,2 м3 передбачається для здійснення обміну повітря за допомогою вентилятора, нею забезпечені адміністративно - побутові приміщення. Витяжна вентиляція у гарячому, холодному, мийних посуду та торгівельних залах в об'ємі Vв =1223м3.

Окрім цього, в доготівельних цехах передбачена система вентиляції з місцево - витяжним пристроєм (ВМП) продуктивністю Vмвв= 250 м3/год.

Об'єм повітря для приплинної вентиляції, м3/год, визначається за формулою:

- для виробничих приміщень -

, (3.4)

- для залів

,

- будівельний об'єм приміщень, м3

Об'єм повітря для витяжної вентиляції визначається за формулою:

- для залів

, м3/год (3.5)

- для виробничих приміщень , м3/год.

Об'єм повітря, м3/год, для місцевих вентиляційних відсосів визначається за формулою:

(3.6)

U - потужність теплового устаткування над яким встановлено місцевий вентиляційний відсос, Вт;

- коефіцієнт, що враховує теплотворну здатність устаткування (22-35 м3/Вт max для приладів з відкритою нагрівальною поверхнею, для закритих приладів min)

Будівельний об'єм приміщення, м3, визначається за формулою:

(3.7)

h - висота приміщення, м;

Sпр - площа приміщення, м2 .

Об'єм повітря для витяжної вентиляції визначаємо за формулою:

- для виробничих приміщень: Vв = (107,3?3,8)?3 = 1223м3/год.

Об'єм повітря для приливної вентиляції визначаємо за формулою:

- для адміністративно - побутових приміщень: Vп = (54,8?3,8)?3 = 624,72 м3/год.;

- для залів Vп = (374?3,8)?4 = 5685 м3/год.

Для забезпечення комфортних умов перебування у торгівельних залах встановлені місцеві ре циркулярні цілорічної дії системи кондиціонування повітря. Прилади призначені для підтримання температурного, вологісного режиму і фільтрації повітря. Додатково системи кондиціонування встановлені в кабінеті директора і конторі.

Система водопостачання

Водозабезпечення систем закладу здійснюється двома трубами від міського водогону. На вводі системи у заклад влаштований водомірний вузол з встановленням лічильника. У закладі організовано об'єднану тупикову просту систему водопостачання з верхньою розводкою, що відповідає вимогам СНиП 2.04.01-85.

Система поділяється на:

протипожежну (СНиП 2.01.02-85) - з оцинкованих труб 45 мм з встановленням пожежних кранів;

господарсько-побутову - з оцинкованих труб 35 мм з підключенням до змішувачів та кранів;

виробничу - з оцинкованих труб 35 мм з підключенням до технологічного устаткування.

Система гарячого водозабезпечення приймається централізована від перегрівача в теплопункті з оцинкованих труб 50 мм.

Система каналізації

В кафе організовано зовнішню і внутрішню системи каналізації. Внутрішня система каналізації будівлі включає побутову, виробничу системи каналізації відповідно вимог СНиП 2.04.01-85. Вона складається з: приймальних пристроїв; відвідних ліній з чавунних труб 100 мм; стояків, які виконуються з чавунних труб 50 мм - система господарчо-побутової каналізації; - система виробничої каналізації.

Система господарчо-побутової каналізації містить в собі приймальні пристрої (фаянсові умивальники, унітази, пісуари), відвідні лінії з чавунних труб 50 мм; стояки від душів, умивальників, унітазів, які виконуються з чавунних труб 100 мм.

В заготівельних цехах влаштовано трапи 20 мм, у доготівельних цехах - трапи 40 мм, в мийних встановлено трапи 40 мм.

Стояки встановлені приховано - у борознах і спеціальних шахтах. Верхня частина стояку у вигляді витяжної труби виведено на висоту 0,8 м над дахом будівлі.

Стоки від побутової та виробничої каналізації збираються та відводяться до вуличної мережі окремо.

Зовнішня система каналізація включає:

сміттєвидалення - каналізацію твердих відходів, у дворі встановлюємо контейнер для сміття;

дощову каналізацію, яку виведено вуличну мережу.

Система енергопостачання

Енергозабезпечення закладу здійснюватиметься із загальної мережі від об'єктивної трансформаторної підстанції потужністю 500 кВА, підключеної через підземну кабельну мережу до головного районного розподільного пункту.

Від трансформаторної підстанції до головного розподільного щита, розміщеного в електрощитовій закладу, прокладається чотирипровідна кабельна лінія напругою 380/220В. Електрощитова розташовується на першому поверсі закладу. В електрощитовій на головному розподільному щиті розміщуються загальний вимикач, лічильники для обліку витрат електроенергії, вимірювальні прилади, запобіжники, вимикачі живильних групових щитів.

Електричні мережі поділені на силові з напругою 380 В і освітлювальні з напругою 220 В. Групові щити силової і освітлювальної мережі виконані окремо. Групові щити силової мережі розташовані поблизу споживачів із забезпеченням вільного доступу до них. Освітлювальна мережа підключена за магістральною схемою, силова - за радіальною.

Холодильне устаткування підключено до відокремлених групових щитів за радіальною схемою.

Блискавкозахист будівлі виконано відповідно до РД 34.21.122-87 шляхом заземлення блискавкоприймача, функцію якого виконує металева антена над будинком. Передбачено спуски, що заземлені по периметру будинку, й приєднані до зовнішнього контуру заземлення.

Система сигналізації, зв'язку та телекомунікацій

У проектованому закладі планується встановити комбіновану (роздільну) систему сигналізації у відповідності з ВБН В.2.5-78.11.01-2003 (пожежну і охоронну). Датчики автоматичної охоронної сигналізації встановлені на вікнах, дверях, ін. елементах будівлі. Сигнал при спрацюванні сигналізації виводиться на центральний пост служби охорони. Датчики пожежної сигналізації встановлені в усіх приміщеннях. В разі спрацювання сигналізації оповіщення виводиться на центральний пост районної пожежної частини.

В кафе також передбачається влаштування наступних систем: міської радіотрансляційної мережі та міського телефонного зв'язку, а також встановлення системи внутрішнього зв'язку ретрансляційного телебачення.

Системою міської радіотрансляційної мережі забезпечені адміністративні приміщення закладу.

Кафе підключене до міської телефонної мережі, телефони встановлено в адміністративно - побутових приміщеннях та у залі ресторану. Передбачається отримання 4 телефонних номерів у міському телефонному вузлі.

3.1.2 Пропозиції щодо дизайну закладу

Основною дизайнерською ідеєю кафе «Домашння кухння» у відповідності до прийнятої концепції є класичний стиль, який дуже чудово поєднується з іншими стилями, утворюючи єдність оформлення і дизайну. Цій ідеї піддається весь комплекс рішень щодо зовнішньої композиції, інтер'єру, меблів, технічного оснащення.

Біг - бордів буде три, які розташовані на вул.Гоголя вул. Шевченка та на вул. Октяберскои революции 1 км від проектованого ресторану. На біг - бордах зображена назва ресторану, режим роботи та запрошення відвідати ресторан. Також вони будуть освітлюватися в темну пору доби.

Фасад має привабливий вигляд та відповідає архітектурним вимогам будівля, для того щоб спонукати для відвідування закладу. Над входом в заклад висить добре освітлена рекламна вивіска.

Тротуари та доріжки, які знаходяться на території - асфальтовані. Доріжки, що ведуть до фасадної частини будівлі викладені фігурною тротуарною плиткою. Територія навколо будівлі озеленена декоративними деревами та квітами. Фасад будівлі оздоблений декоративною штукатурко з світло - зеленим відтінком. Двері дерев'яні коричневого кольору з дзеркальними вставками, що розкриваються на дві половинки. Вікна пластикові, пофарбовані в коричневий колір, під колір дверей.

Інтер`єр приміщень для обслуговування відвідувачів.

Торгівельні зали проектованого кафе «Домашння кухння» виконані в різних стилях. В основному залі з українською кухнею буде все зроблено в стилі модерн. Столи круглої та квадратної форми на них будуть лежать білі скатертини. Стільці дерев'яні з білою м'якою оббивкою. Ближче до виходу будуть стояти дивани з світлою оббивкою. Стіни будуть зроблені під червоне дерево, а стеля світлого кольору. На підлозі будуть лежати світлі коври з коричневим візерунком. Гардини світло-зеленого кольору. Приміщення буде прикрашати картини та велика ваза з квітами. В залі буде присутній бар по виготовленню алкогольних та безалкогольних напоїв, він матиме дизайн під червоне дерево.

3.1.3 Визначення будівельно-технічних показників проекту

Будівельний об'єм будівлі, м3 , визначається за формулою:

Де, - площа і-го поверху будівлі закладу ресторанного господарства, м2;

h1 - висота поверху будівлі, 3,5м;

h2 - висота перекриття, 0,3м;

h3 - висота покрівлі, м;

Sп - площа: покрівлі (для суміщеної покрівлі), технічного поверху або горища 870, м2

h3 - дорівнює сумарній товщині паро-, тепло-, гідроізоляції, захисного шару при суміщеній покрівлі. При наявності технічного поверху h3=1/2 висоти технічного поверху, при наявності горищного поверху - 1/3 висоти поверху в коньку.

Результат розрахунків зведені в таблицю 3.1

Таблиця 3.1 - Будівельно-технічні показники

№ з/п	Найменування показника	Одиниця виміру	Значення показника
1	2	3	4
1	Площа ділянки під будівництво, Sд	м2	3080
2	Площа будівлі закладу, Sб	м2	661,04
3	Коефіцієнт забудови, кз		4,7
4	Площа озеленення, Sоз	м2	1232
5	Коефіцієнт озеленення, коз		2,5
6	Загальна площа закладу, Sзаг	м2	860
7	Корисна площа закладу, Sк	м2	661,05
8	Будівельний об'єм закладу, Vб	м3	4138
9	Вартість будівництва (капітальні вкладення), ВА+Б	тис. грн.	13816,8
Питомі показники вартості будівництва
10	Вартість 1 місця	тис. грн.	62,8
11	Вартість 1 м2 загальної площі	тис. грн.	16,1
12	Вартість 1 м3 об'єму будівлі	тис. грн.	3,3

3.1.3.1 Розрахунок кошторису будівництва та експлуатаційних показників проекту: витрати води, енерго- та тепло ресурсів

Попередню вартість будівництва закладу ресторанного господарства розраховуємо за укрупненими показниками вартості загально-будівельних робіт за формулою 3.9:

ВЗБР = N?Y?KТ?IК?IР (3.9)

Де, ВЗБР - вартість загально-будівельних робіт, тис. грн.;

N - потужність проектованого закладу, місць;

Y - норматив питомої вартості загально-будівельних робіт на одиницю потужності, у.о.;

KТ - територіально поправковий коефіцієнт;

IК - офіційний валютний курс гривні;

ІР - індекс цін нормативний, встановлений для визначення кошторисної вартості будівництва Держкомітетом України у справах містобудування і архітектури (ІР=0,77).

ВЗБР = 220?1654?1?7,92?0,77 = 2219,086 тис. грн.

Значення вартості загально будівельних робіт є витратами за главою 2.1 ЗКР, які зведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Зведений кошторисний розрахунок

№ глав	Стаття витрат	Рекомендовані співвідношення вартості	Розмір витрат, тис. грн.
1	2	3	4
Розділ А. Базисна вартість будівництва
1	Підготовка території будівництва	2 % від вартості будівництва по гл. 2	79,25
2	Основні об'єкти будівництва, у т.ч.	дані розрахунки з них:
2.1	Загальнобудівельні роботи ()	56 %	2219,086
2.2	Електротехнічні роботи	6 %	237,76
2.3	Сантехнічні роботи	5 %	198,13
2.4	Зв'язок та сигналізація	2 %	79,25
2.5	Устаткування, меблі та інвентар	29 %	1149,17
Разом за главою 2.	100%	3962,65
3	Об'єкти підсобного та обслуговуючого призначення	5 % гл.2	198,13
4	Об'єкти енергетичного господарства	1 % гл.2	39,63
5	Об'єкти транспортного господарства та зв'язку	0,5 %	19,82
6	Зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання та газопостачання	11 % гл. 2	435,89
7	Благоустрій і озеленення території	5 % гл. 2	198,13
Разом за главами 1-7		4854,25
8	Тимчасові будівлі та споруди	1,5 % гл.1-7	72,81
9	Інші роботи та витрати	3,7 % гл.1-7	179,61
Разом за главами 1-9		5106,67
10	Утримання дирекції (технічний нагляд) об'єкта, що будується, та авторський нагляд	2% за гл. 1-7	97,085
11	Підготовка експлуатаційних кадрів	0,7 % гл.1-9	35,75
12	Проектні та вишукувальні роботи	6 % гл.1-7	291,26
Усього. Базисна вартість будівництва		10385,015
Розділ Б. Кошти на компенсацію витрат, пов'язаних із ринковими умовами проведення будівництва
1	Обов'язкові платежі (податки та збори)	55 % гл.1-9	2808,67
2	Резервний компенсаційний фонд Замовника	6 % від суми базисної вартості.	623,1
Усього по розділу Б		3431,77
Загалом сума витрат за будівництвом	ВА+Б	13816,8

Тринадцять мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.

Опрацювання інженерних характеристик об'єкта

З метою отримання технічних умов на приєднання об'єкта до інженерних мереж були визначені його інженерні характеристики шляхом розрахунку за укрупненими питомими показниками.

В ресторані передбачається організація виробництва і споживання продукції ресторанного господарства.

Загальні витрати електроенергії закладом Р визначаються за двома складовими: витрати на технологічні потреби Рв, витрати на технічні потреби Рт.

Витрати електроенергії для ресторану 0,06 обсягом виробництва продукції 3405 страви за добу розраховані за урахованими показниками витрат на одиницю продукції.

= 0,06?3405 = 204,3 кВт (3.10)

Де, НТ - питомі витрати електроенергії, кВт/страву;

С - обсяг випуску продукції за добу, страв.

Річні витрати електроенергії для окремих закладів (структурних одиниць комплексу, (комплексного закладу) визначено виходячи з режиму роботи (кількість робочих днів на рік) за формулою:

=204,3*350=71505 кВт (3.11)

де, Т - кількість робочих днів на рік.

Загальні витрати електроенергії на технологічні потреби Рв визначаємо за формулою:

= 1*71505= 71505кВт (3.12)

де, m - коефіцієнт, що враховує комплексність закладів (для комплексу відокремлених закладів m=1).

Витрати електроенергії на технологічні потреби мають таку структуру (табл. 3.3.):

Таблиця 3.3 - Структура витрат електроенергії на технологічні потреби

№ з/п	Найменування витрат електроенергії	Розміри витрат, кВт	Показник, кВт
1	Витрати на технологічні потреби		71505
2	За статтею "Паливо, пар та електроенергія для виробничих потреб"	90% Рв	64354,5
3	За статтею "Витрати на зберігання, сортування та пакування товарів та на утримання холодильних установок"	10% Рв	7150,5

2. Витрати електроенергії на технічні потреби складаються з двох складових витрат на вентиляцію та кондиціювання Рвк і витрати на освітлення Ро.

Витрати на забезпечення ефективної вентиляції та кондиціювання в закладі Рвк, кВт, розраховуємо за середнім укрупненим показником на 1 місце за формулою:

(3.13)

де, Нвк - норматив витрат електроенергії на вентиляцію і кондиціювання, кВт/місце за добу,

N - кількість місць,

Т - кількість робочих днів на рік,

q - коефіцієнт, що враховує комплексність закладу.

Рвк = 0,6?220?350?1 = 46200 кВт

Витрати електроенергії на освітлення Ро, кВт визначені за нормативом забезпечення належного рівня освітленості робочих місць та залів за формулою:

Ро = Но?tе?Sр?T (3.14)

де, Но - норматив витрат електроенергії на освітлення кВт/год на 1 м2 площі;

te - час ефективної роботи закладу, при освітленні (визначається у відповідності з режимом роботи закладу, середній показник (до 20 години - te = 2 год, до 22 години - te= 4 год, до 24 години - te = 6 год, до 2 години - te = 8 год,), год;

Sб - загальна площа закладу, м2.

= 827 м2 (3.15)

Ро = 0,03?4?827?350 = 34734 кВт

Загальні витрати електроенергії закладом Р визначаємо за формулою:

Р = Рв+Рвк+Ро (3.16)

Р = 71505+46200+34734 = 152439 кВт

3. Витрати тепла на опалення

Розрахунок витрат тепла на опалення, Гкал, провели за формулою:

Q0 = qб?Vб?T0??t?R1 (3.17)

Де, qб - питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об'єму будівлі на 1°С, Гкал/(м3°С); qб = 3,267410-7 ;

Vб - будівельний об'єм будівлі, м3, визначаємо за формулою 3.19:

(3.18)

Де, - площа і-го поверху будівлі закладу ресторанного господарства, м2;

h1 - висота поверху будівлі, 3,5м;

h2 - висота перекриття, 0,3м;

h3 - висота покрівлі, м;

Sп - площа: покрівлі (для суміщеної покрівлі), технічного поверху або горища 870, м2

h3 - дорівнює сумарній товщині паро-, тепло-, гідроізоляції, захисного шару при суміщеній покрівлі. При наявності технічного поверху h3=1/2 висоти технічного поверху, при наявності горищного поверху - 1/3 висоти поверху в коньку.

Vб =870+860?(3,5+0,3) = 4138 м3

R1 - поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища 1,17;

T0 - тривалість опалювального періоду за рік, 7700 год;

t - середня різниця температур внутрішнього та зовнішнього середовища 17,2 °С.

Q0 = 3,267410-7?4138?7700?17,2?1,17 = 210 Гкал.

4. Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахувуємо за формулою:

Q0 = qв?Vб?T0??t (3.19)

Де, qB - питома теплові витрати на нагрівання 1 м3 повітря для вентиляції на 1°С, Гкал/(м3°С); qB = 6,483210-7;

Vб - будівельний об'єм будівлі, м3;

То - тривалість опалювального періоду за рік, 7700 год;

t - середня різниця температур зовнішнього та внутрішнього середовища, 17,2 °С.

Q0 = 6,483210-7?4138?7700?17,2 = 355 Гкал

5. Розрахунок витрат води

Загальні витрати води розраховуємо за укрупненим показником за формулою:

Взаг = Нвс?С?Т (3.20)

Де, Нвс - норма витрат води на умовну страву, м3 (Нвс = 0,016 м3/страву, у тому числі гарячої води - 79%);

С - обсяг випуску продукції за добу, страв.

Взаг = 0,016?350?3405 = 19068 м3

У тому числі гарячої: 19068?0,79 = 15063,72 м3

Порядок здачі в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта

Ресторан є підприємством з приватною формою власності. Відповідно до вимог ДБН А 3.1-3-94 здачі в експлуатацію мого закладу відбувається у наступному порядку:

Порядок здачі об'єкту в експлуатацію наведений у ДБН А 3.1-3-94 склад основних даних та техніко - економічних показників, які включаються в розпорядчий документ про затвердження проекту на будівництво громадських споруд, до яких відноситься проектований мною заклад ресторанного господарства.

3.1.3.2 Розроблення схеми комунікаційного забезпечення технологічного устаткування

Рішення щодо комунікаційного забезпечення технологічного устаткування у виробничих цехах закладу оформляється у вигляді креслення на якому вказуються просторові координати точок під єднання обладнання до інженерних мереж та характеристику комунікацій, що мають бути підведені до цих точок. На схемах комунікаційного забезпечення технологічного устаткування зображують місця підведення до устаткування таких видів комунікацій: електричний струм (позначається на схемах «Е»), який характеризується: фазністю - 1 фаза, 3 фази (позначення на схемах відповідно «1ф», «3ф» напругою: 3-фази - 380 В в Україні та СНД, 1-фаза - відповідно 220 В та 230 В (позначення на схемах відповідно «220 В», «230 В»); електропотужністю устаткування - кВт; висотою підведення.

Електроенергія підводиться наступними методами: безпосередньо до устаткування в задану точку в підлозі, при чому висота виводу (позначення на схемах «h») складає як правило 100 - 200 мм. Розміщення точки підведення у плані устаткування та по висоті визначається відповідно паспортних даних. Для устаткування закладів ресторанного господарства характерні наступні види електроарматури: штепсельна розетка (для напруги 220 В), позначення на схемах «Ш», встановлюється на висоті (h) - 300 мм, для стаціонарного устаткування (холодильні шафи, ларі) - 1100 мм, для настільного та пересувного устаткування (залежно від висоти виробничих столів) - 800 мм; штепсельний роз'єм (позначення на схемах «ШР») - для напруги 380 В та електропотужності устаткування понад 2,5 кВт - на висоті (h) 300, 1100, 1300 мм (як у попередньому випадку); автоматичний вимикач (позначення на схемах «АВ») - як правило для посудомийних машин виробництва СНД - на висоті (h) - 1300, 1500 мм; щуп управління (позначення на схемах «ЩУ») для електрокотлів виробництва СНД, холодильних апаратів малої та середньої холодопродуктивності - на висоті (h) - 800, 1100 мм; станція управління (позначення на схемі «СУ») - для комплексів устаткування та конвеєрних систем на висоті (h) - 500, 800, 1100 мм.

Водопостачання (позначення на схемах «В»), яке підводиться по стіні або в стіні (при острівному розміщенні устаткування - кавоварка, мийна ванна, в складі острівної лінії барної стійки - з підлоги) та характеризується: температурою води, яка підводиться; підведення холодної води (позначення на схемі «ХВ»); підведення гарячої води (позначення на схемах «ГВ»); умовним діаметром трубопроводу (позначення на схемах «») - в основному 15 або 20 мм; 15 - для устаткування з незначним водоспоживанням (кавоварка, пароконвектомат); 20 - для устаткування з значним обсягом водоспоживанням (котел, мийна ванна, посудомийна машина); висотою підведення (позначення на схемах «h»): для поливочних кранів h - 500 мм, для мийних Ван та столів з мийними ваннами h - 1100 мм (як правило через змішувач), для острівного підведення h - 300 мм (як правило через вентиль, запорну арматуру).

Відведення рідких стоків від технологічного устаткування - каналізація (позначається на схемах «К») - характеризується: діаметром трубопроводу: 50 - від мийних ванн; 100 - від посудомийних машин; висотою підведення: по стіні (для мийних ванн) - 300 мм з підлоги, для острівного устаткування та посудомийних машин на висоті - 100 мм.

Для прийому рідких стоків (під час прибирання ,санітарної обробки) у підлогу приміщень закладу (гарячого цеху, мийних посуду) вмонтовують трапи. Прийомний отвір трапу перекривають решіткою з нержавіючої сталі чи пластмаси в рівень з підлогою. Як правило має 100 мм. Видалення забрудненого повітря з виробничих приміщень закладу та підведення до них чистого повітря здійснюється вентиляційними пристроями через витяжні зонти (позначення на схемах «ВЗ») чи місцеві вентиляційні відсоси (позначення на схемах «МВВ»), які характеризуються: габаритними розмірами - ВЗ та МВВ як правило на 100 - 200 мм більші розмірів устаткування над яким вони розміщуються, об'ємом повітря, що видаляється у м3/год (позначення на схемах «V») - орієнтований об'єм визначається з розрахунку: 1 кВт встановленої (паспортної) електропотужності устаткування потребує видалення приблизно 22 - 35 м3 повітря за годину (для жарильних поверхонь, плит Vmax., для пароконвектоматів, жарильних шаф Vmin).

Вентиляційні пристрої розміщують над тепловим або іншим устаткуванням, що виділяє забруднювачі повітря (надлишкова волога, пил, гази, тепло).

4. Організаційно-економічний розділ

4.1 Організаційно-юридичний план

Визначення чисельності працівників та їх кваліфікаційного складу. У штатному розкладі закладів ресторанного господарства виділяється п'ять основних груп працівників:

1.Адміністративно-управлінський персонал.

2.Працівники виробництва.

3.Працівники залу.

4.Торговельна група персоналу.

5.Інші працівники.

Чисельність і склад адмістративно-управлінського персоналу залежить від обсягу господарської діяльності і специфіки закладів ресторанного господарства. Враховуючи досвід роботи закладів ресторанного господарства в сучасних умовах рекомендується встановлювати такі штати адміністративно-управлінського і обслуговуючого персоналу.

Адміністративно-управлінський персонал:

- директор - на всіх підприємствах;

- замісник директора - за умови безперервного робочого тижня, а також виходячи з обсягу робіт та господарської діяльності;

- головний бухгалтер - на всіх підприємствах;

- бухгалтер - за наявності лічильного персоналу більше 5 осіб;

- економіст - на всіх підприємствах;

- калькулятор - на всіх підприємствах.

- комірник - при загальній площі складської групи до 100м2 одна одиниця; при загальній площі складської групи 100м2 та більше, якщо відсутня посада завідуючого складом, може бути встановлена друга одиниця комірника (старший комірник);

- гардеробник - одна одиниця в зміну на кожні 150 місць у ресторані, в інших типах підприємств - на кожні 100 місць.

Плануючи чисельність працівників виробництва закладів ресторанного господарства, рекомендується використовувати такі методичні підходи до визначення їх середньооблікової чисельності:

- завідувач виробництвом чи замісник завідувача виробництвом - по одній одиниці в зміну;

- мийник кухонного посуду - одна одиниця в зміну.

Явочна чисельність кухарів, мийників кухонного посуду, кухонних робітників, прибиральників виробничих приміщень визначається у технологічній частині дипломного проекту на основі норм часу на виготовлення певного виду продукції з використанням ПЕОМ. У штатному розкладі відбивається середньооблікова чисельність робітників. Вона розраховується шляхом множення явочної кількості робітників на коефіцієнт перерахунку, який характеризує співвідношення календарного і ефективного фонду робочого часу робітників у підприємствах з різним режимом роботи:

- при безперервній роботі підприємства (включаючи вихідні та святкові дні) -1,58;

- при роботі підприємства з одним вихідним днем -1,33;

- при роботі підприємства з двома вихідними днями -1,11.

Розрахунок чисельності працівників торговельного залу здійснюється виходячи з рекомендацій:

- кількість офіціантів розраховується виходячи з кількості місць, які обслуговує один офіціант у підприємствах різних категорій.

- мийник столового посуду - одна одиниця в зміну на кожні 50 місць у залі для збирання і миття посуду руками, для миття машиною - на кожні 70 місць. За умови оборотності місць у залі - 8 разів і вище, кількість місць для обслуговування на одного мийника скорочується до 30. При наявності в залі на одного мийника збирання посуду чисельність мийниць скорочується на 15-20%;

- касир.

Розрахунок чисельності робітників торговельної групи рекомендується здійснювати з розрахунку одна одиниця на одне робоче місце за зміну з урахуванням коефіцієнта перерахунку.

До торговельної групи працівників закладів ресторанного господарства відносять: буфетників, барменів, продавців та ін.

Кваліфікаційний склад працівників кожної групи штатного розкладу слід визначити, орієнтуючись на штати аналогічних закладів ресторанного господарства.

Розрахунок фонду оплати праці.

Розмір фонду оплати праці визначається поетапно. Спочатку розраховується фонд основної заробітної плати, потім - фонд додаткової заробітної плати. Склад фондів основної і додаткової заробітної плати та інших виплат регулюється інструкцією про склад коштів, що направлені на споживання, затвердженою Міністерством статистики України від 27.06.94. №150.

При розрахунку фонду основної заробітної плати обов'язковим є визначення розмірів її тарифної частини. Виплати щорічних відпусток, а також компенсуючих надбавок і доплат, передбачених чинним законодавством. Основними видами надбавок і доплат у складі фонду основної заробітної плати в закладах ресторанного господарства є такі:

- за роботу у вихідні і святкові дні;

- за роботу в надурочний час;

- за роботу в шкідливих умовах праці;

- за роботу в багатозмінному режимі;

- за роботу в нічний час;

- за професійну майстерність;

- за суміщення професій (посад);

- бригадам з числа робітників, які не звільнені від основної роботи;

- за розширення зон обслуговування;

- за перерваний робочий день.

Вихідною інформацією до розрахунку фонду заробітної плати є:

1. Розміри погодних та місячних тарифних ставок робітників робочих професій при відрядній або почасовій формах оплати праці, розміри посадових окладів керівників спеціалістів підприємства;

2. Середньооблікова чисельність працівників різних професій, кваліфікацій, посад;

3. Плановий фонд робочого часу працівників за день і за рік залежно від режиму роботи робітників;

4. Розміри окремих надбавок та доплат у % до тарифної частини заробітної плати.

Розрахунок фонду основної заробітної плати на плановий рік узагальнюються в табл.4.1.

Інші заохочувальні та компенсаційні ...