Аналіз ролі Переяславського скансену, як дієвого елементу збереження української етнічності у постбіполярній міжнародній системі. Ролі і місце музеїв під відкритим небом для збереження неповторних скарбів матеріальної та духовної культури людства.

Історія створення та історичне тло монументального полотна – Рацлавицька панорама, що було створене у Львові наприкінці XIX ст. та отримало статус музею однієї картини. Аналіз діяльності персоналій, що стали головними ініціаторами та творцями картини.

История Рейксмузеума, формирование, описание экспозиции музея. Особенности музея изобразительных искусств, его значение для культуры. Живопись, скульптура, декоративно-прикладное искусство. Отдел истории Нидерландов, искусства Азии, кабинет эстампов.

Експозиція музею розповідає про 150 родинних професій, якими впродовж останніх двохсот років володіли члени родини головного ініціатора і засновника музею, заслуженого журналіста України, почесного громадянина Івано-Франківська - Романа Фабрики

Ознакомление с самыми популярными достопримечательностями культуры различных стран Мира: аттракцион "Лондонский глаз" - гигантское колесо обозрения на берегу Темзы; Кривой Домик в Сопоте; мост Каппельбрюке в Швейцарии; храм Лотоса в Нью-Дели, и другими.

Досліджено художній музей, котрий позиціоновано як форму, що має двоїсту сутність. Функції архітектури як інструмента загальнокультурної комунікації, так і внутрішньої комунікації музею. Образ, що сприяє проникненню відвідувача в особливий світ музею.

Спроба дослідити культурно-мистецьку діяльність музеїв м. Радивилова Рівненської області. Історія створення та комплектування експозицій виставкових зал. Аналіз фондів закладу з точки зору їх тематичної наповненості. Культурний потенціал даного музею.

Общая характеристика и внутреннее устройство исследуемого музея, его структура и экспозиция, история формирования и развития. Принципы разработки архитектурно-этнографической экспозиции. Сектор "Русские Заонежья" и Церковь Преображения Господня.

Подмосковное село Чёрная Грязь при Стрешневых, Голицыных, Кантемирах. Проектирование императорской резиденции. Дачный поселок Царицыно. Становление музея с 1960-х гг. Положение о природно-историческом парке. Финансово-экономическое обеспечение памятника.

Проблеми, з якими дослідник може зіткнутися в процесі вивчення музейної документації. Розгляд певних блоків музейної документації як явищ, що мають еволюціонувати у XXI сторіччі. Переведення інвентарних карток у формат науково-уніфікованих паспортів.

Етапи організації музейної експозиції: науково-концептуальний, тематично-експозиційне планування, підбір експонатів, монтажне проектування. Проаналізовано пояснювальні тексти (експлікація і етикетаж) як один зі способів взаємодії з мистецькими творами.

Аналіз складу колекції, основні морфологічні групи виробів майстра. Дослідження проблеми атрибутування гончарних виробів у колекції. Визначення способів і шляхів усунення спірних питань в атрибуції. Сутність та особливості опішнянської кераміки.

Виявлення нових форм діяльності музейних установ у сучасній культурній практиці. Важливості використання методу театралізації як інноваційної форми діяльності музейних закладів. Основна характеристика процесу розвитку театралізації музейного простору.

Аналіз проблеми актуалізації ролі музейної комунікації в сучасному глобалізованому суспільстві. Основні чинники, які визначають нові підходи й форми взаємодії музею із публікою. Впровадження комунікативного підходу в музеології й музейному проектуванні.

Визначення історичних аспектів еволюції українського кінематографу. Особливості проектування та створення музейних фільмів. Характеристика авторського, документального та ігрового кіно. Застосування в освітньому процесі дидактичних відеоматеріалів.

Характеристика сучасного стану музейної мережі в Україні, основні проблеми у цій сфері. Ситуація з музеями у тимчасово окупованому Криму та на Донеччині. Шляхи збереження культурної спадщини та музейних цінностей на тимчасово окупованій території України.

Зрушення, що відбувалися в культурному житті України в період національно-визвольних змагань. Музейна справа в період гетьманату Павла Скоропадського в контексті створення державних структур. Розробка програми будівництва центральних і місцевих музеїв.

Взаємообмін культурними проектами з іноземними художниками як фактор, що сприяє пошуку рішень щодо організації роботи традиційних західноукраїнських музеїв. Середньовічні замки Львова - музейна територія, приваблива для реалізації мистецьких ідей.

Організаційні аспекти взаємодії між новітніми спрямуваннями та традиційними уявленнями в практиці музейної справи західного регіону України. Взаємодія контемпорарних уявлень про організацію експозицій з традиційними у перебігу з європейськими поглядами.

Фондовая работа в музее. Группировка предметов на основании классификаций. Научно-исследовательская работа и культурно-образовательная деятельность. Формы деятельности: экскурсия, лекция. Автоматизированные информационные системы в музейном деле.

Значение государственного музея А. Пушкина в современной жизни, построение его экспозиции. Описание музея декоративно-прикладного и народного искусства, государственного музея Востока в России. Специфика Третьяковской галереи и музея архитектуры Щусева.

Социальный феномен исторической памяти. Роль интерпретации прошлого для осмысления настоящего. Специфика восприятия действительности на основе накопленного опыта. Роль музея как хранителя культурного наследия. Приемы привлечения посетителей на экспозиции.

Оценка совокупного потенциала территориальных музеев в области этнокультурного брендирования. Апробация методики на примере музеев Южного, Северо-Кавказского и Центрального федеральных округов. Анализ региональной культурной политики в отдельном регионе.

Характериcтика фондового зібрання Національного музею історії України у Другій світовій війні. Аналіз Меморіального комплексу в світлі сучасних напрацювань з українського літописання найбільш масштабного мілітарного катаклізму в історії людства.

Шляхи трансформації музейного простору, нові форми роботи та інструменти взаємодії музею та клієнта. Структура та науково-художній характер екскурсійно-експозиційного простору музею. Залучення відвідувача до активної участі у створенні образу експозиції.

У 20-30-і роки в Україні розпочався бурхливий розвиток мережі музеїв. Цей процес відбувався завдяки активній науковій діяльності талановитих та самовідданих українських учених. У роботі висвітлюється їхня діяльність за матеріалами українських часописів.

Аналіз наукових публікацій вітчизняних авторів, які наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. увели до наукового обігу музейні матеріали українського походження. Розробка галузей інформативного спрямування музеографії: історії, пам’яткознавства, музеєзнавства.

Історія жіночої гімназії в Переяславі, роль особистості в цьому процесі. Значення вчительці переяславської гімназії Г.Ю. Чепцовій, яка однією з найперших жінок здобула вищу університетську освіту. Збірка її особистих речей у колекції НІЕЗ "Переяслав".

Розмежування музейних інновацій та інтерактивності на прикладі досвіду музейних установ. Приклади із діяльності музеїв, спрямованої на запровадження у експозиційну, науково-фондову та освітню діяльність інноваційних та інтерактивних методик й практик.

Розгляд музейних колекцій як джерелознавчої бази експертизи, яку на сьогодні вважають окремим напрямом науково-прикладних досліджень. Спорідненість експертизи та атрибуції культурних цінностей. Спільність і взаємозалежність між експертизою та атрибуцією.