Характеристика рівнів систем музичної культури Криму ХХ століття як історико-культурного процесу, що інтенсивно розвивається на території півострова. Розгляд музичної творчості, виконавства та поширення музики. Виявлення їхніх загальних рис та проявів.
Значення музики в культурному розвитку Півдня України 1950-60 років, тенденції, змістовні аспекти та особливості мистецького життя регіону. Широкий розмах і підвищення якості художньої самодіяльності, поліпшення керівництва культурно-освітніми закладами.
- 9213. Музична культура Полтавщини ХІХ – початку ХХ століття в аспектах регіонального джерелознавства
Поняття "регіоніка" в історико-культурному і музикознавчому контекстах. Передумови соціокультурного розвитку Полтавщини. Рекламні повідомлення комерційного характеру стосовно продажу інструментів. Творчий доробок вітчизняних та зарубіжних композиторів.
Аналіз поняття "регіоніка" в історико-культурному і музикознавчому контекстах. Основні напрямки розвитку музичної культури Полтавщини на шляху від аматорства до професіоналізму. Роль оркестру Ахшарумова у процесі становлення благозвучного життя регіону.
Аналіз історичних, суспільно-політичних умов, загальних та специфічних регіональних особливостей процесу соціокультурного становлення регіону. З’ясування стану розвитку музичного мистецтва у сфері домашнього музикування та у приватних навчальних закладах.
Становлення музичної культурології як нової комплексної науки і навчальної дисципліни в контексті гуманітарного знання. Зв’язки мистецтва музики, культурологічної науки. Історія культури крізь призму соціально-економічних відносин, класових антагонізмів.
Головні чинники становлення музичної культурології як нової комплексної науки і навчальної дисципліни в контексті гуманітарного знання. Вивчення культури з-під впливу методології соціальної філософії, засобами якої розглядається вся історія культури.
Інтерпретація музики, музичних творів як провідне професійне вміння сучасного балетмейстера в практиці пластичного опанування музики на сцені. Синтез пластично-рухової та звукообразної ідеї. Вплив музичної основи на глядача хореографічної постановки.
Музична практика фахівців музичного мистецтва у контексті положень теорії соціокультурної діяльності. Диференціація функціональних вимірів цієї активності спирається на комунікативну природу музичної творчості. Чотири функціональні виміри активності.
Староукраїнська барокова культура. Сакральні мотиви та співи Київської Русі. Пісня у часи козаччини та Гетьманщини. Вокальний характер церковного хору. Микола Лисенко і його вклад у музичну культуру України. Національне відродження музики в ХХ столітті.
Дослідження музичної творчості М.Л. Кропивницького як важливої складової формування професійного українського театру як синкретичного мистецтва. Доведення, що Кропивницький, створюючи п'єси, сам добирав до них музику з українських народних пісень.
Розгляд музичних образів та музичного інструментарію українського народу стародавніх часів в історико-культурологічному аспекті. Художній аналіз пам'яток монументального живопису і творів декоративно-прикладного мистецтва України музичної тематики.
Аналіз нотних рукописів творів на тексти Т.Г. Шевченка з фондів українських композиторів. Специфіка камерно-інструментальної, камерно-вокальної та вокально-симфонічної композиції до драматичних вистав, кінофільмів. Твори, присвячені пам’яті письменника.
Соціальна і творча природа музичного виконавства, тенденції його становлення та наукового вивчення в контексті історичних соціокультурних процесів. Основи і види інтерпретації. Об’єктивні закономірності суб’єктивізації твору у виконавському процесі.
Вимоги до підготовки кадрів мистецького фаху. Осмислення різних аспектів та концепцій інтерпретації музичного твору. Необхідність ґрунтовної підготовки виконавця до розуміння стильових та жанрових особливостей музичних творів різних історичних епох.
Аналіз історичних передумов становлення регіональної музичної культури Буковини та характеристика її складових. Дослідження музичного життя Чернівців як полікультурного явища. Визначення внеску найвидатніших музикантів у розвиток музичного життя Буковини.
Відновлення фактологічної картини музичного життя Волині у ХХ ст. Пошук об'єднуючих тенденцій та логіко-процесуальних зв’язків між сферами регіональної музичної культури, виявлення загальнонаціональних специфічних рис музичного мислення в його цілісності.
Тенденції формування музичної культури Катеринославщини середини ХIХ – початку ХХ ст. Взаємозв'язки української та інших національних культур. Особливості концертного та музично-театрального виконавства краю. Становлення та розвиток музичної освіти.
Вивчення проблеми співвідношення музичного й пластичного в контексті організації музично-сценічного руху на прикладі Державного Київського драматичного театру ім. І. Франка. Аналіз найбільш показових прийомів взаємодії акторського та музичного образів.
Основні етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Безпосередні витоки естрадної музики, пов’язані з розвитком мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Головні ознаки та соціокультурні чинники музичного мистецтва естради.
Капела як найпоширеніша форма музикування серед інструментальних ансамблів у Західному Поділлі. Використання скрипки, цимбал і бубна під час народного святкування. Відтворення метро-ритмічного малюнку та основних гармонічних функцій за допомогою басу.
Актуальність есхатологічного образу Апокаліпсису для постхристиянського соціуму ХХ-ХХІ ст. Його вплив на спосіб мислення композиторів. Варіанти тлумачення музикальної апокаліптичної тематики в контексті релігії, секуляризованого суспільства ХХ ст.
Місце пародіювання у ряді форм і прийомів комічного. Естетична категорія комічне, її інтерпретації в роботах естетиків і музикознавців. Роль соціальної сатири в еволюції сміхової культури, віддзеркалення її етапів у професійній композиторській творчості.
Визначення краєзнавства як комплексної системи знань про мистецьке життя малих міст і селищ. Значення діяльності музикантів, хореографів, акторів на прикладі зародження, становлення та функціонування музичного середовища в місті Ніжині на Чернігівщині.
Аналіз процесу становлення та розвитку музичної наукової думки паралельно до шляхів розвитку класичної музичної культури слов’янських народів. Формування музикознавчої науки як фактору зрілості та професійності нових національних музичних культур.
Історія та етапи становлення українського балету, характеристика музичного супроводу В. Губаренка. Аналіз партитури балетного твору, її значення для музичного театру України. Композиційно-драматургічні особливості та жанровий пошук у балеті "Комуніст".
Принципи формотворення щедрівок Західного Поділля як складові їх мелодики. Історичне становлення музичного синтаксису від найдавніших форм - простої періодичності до пізніших — складнопідрядного музичного речення у піснях цього народнопісенного жанру.
Аналіз процесів музичного формоутворення для постановок танцю постмодерн. Причини звернення сучасних композиторів до алеаторичної форми в музиці танцювальних перфомансів. Розвиток хореографічної культури, заснованої на принципах імпровізації виконавця.
- 9239. Музичний дар Шевченка
Дослідження музичного обдарування українського генія Тараса Шевченка. Характеристика вокальних здібностей поета, його фольклористичної діяльності, музикознавчого хисту та композиторських інтенцій. Аналіз музичних інтерпретацій Шевченкової поезії.
- 9240. Музичний екфразис в українській органній творчості (на прикладі "Звучання Пінзеля" Богдани Фроляк)
Розглянуто проблему музичного екфразису на прикладі твору для органа і струнних української композиторки Б. Фроляк. Теоретичну основу становлять праці З. Брюна і Т. Цареградської, де розкрито поняття музичного екфразису, методи і принципи перекодування.