Організаційно-економічний механізм управління комерційною діяльністю підприємств роздрібної торгівлі

- вивчення та аналіз джерел закупівлі матеріалів (товарів);

- узгодження зв'язку виробництва з попитом (асортимент, обсяг, оновлення продукції);

- здійснення купівлі і продажу продукції з урахуванням ринкового середовища;

- розширення існуючих та перспективний розвиток цільових ринків;

- скорочення витрат обігу.

Комерційна діяльність складається з певних операцій, що являють собою сукупність прийомів і способів, спрямованих на забезпечення функціонування різних стадій системи товарно-грошового обміну. З'ясувати всю різноманітність комерційних операцій складно, тому виникає необхідність їх систематизації за основними ознаками (табл. 1.6). Комерційні операції здійснюються в процесі взаємодії ринкових суб'єктів з метою забезпечення ефективного обміну товарів і послуг.

Провідною ознакою класифікації комерційних операцій, як бачимо, є функція. Огляд літератури показав, що більшість дослідників за функціями виділяють три класи операцій [11]. Основні операції безпосередньо забезпечують процес зміни вартості, особливі обумовлюють реалізацію окремих стадій товарно-грошового обміну, допоміжні обслуговують комерційні операції і комерційний процес у цілому.

Торговельно-посередницькі комерційні операції, віднесені до класу особливих, використовуються лише під час налагодження зв'язків у формі тимчасового володіння товаром. Слід відзначити, що В.В.Апопій не поділяє думки Г.В.Осовської щодо позиціонування орендних операцій у структурі комерційного процесу, визначаючи їх як особливий клас [11].

Комерційна організація використовує економічний механізм функціонування та розвитку, при цьому здійснення комерційної функції дозволяє забезпечити рентабельність виробництва та збуту, раціонально розподілити капіталовкладення, сприяє технологічному та кадровому розвитку.

Таблиця 1.6

Класифікація комерційних операцій [11, с. 20]

Ознаки класифікації	Клас	Тип	Вид
1	2	3	4
Функція	Основні	Купівлі-продажу	- роздрібні - дрібнооптові - оптові
		Експортно-імпортні	- експорт - імпорт - реекспорт - реімпорт
		Товарообмінні	- прямий товарообмін - компенсаційні
	Особливі	Торгово-посередницькі	- агентські - консигнаційні - брокерські - аукціонні - біржові
		Орендні	- оренда без викупу - лізингові
	Допоміжні	Супровідні	- страхові - митні - фінансово-розрахункові - фрахтові
		Забезпечувальні	- транспортні - експедиційні - зберігання
Склад суб'єктів ринку	Внутрішні	- локальні - внутрішньо-регіональні - міжрегіональні
	Зовнішні	- міжнародні
Характер об'єкта купівлі-продажу	Споживчі товари	Непродовольчі товари
		Продовольчі товари
		Лікарські товари
	Товари виробничого призначення	Матеріали виробництва	- сировина - напівфабрикати
		Засоби виробництва	- нерухомість - предмети праці
	Інтелектуальна власність	- ліцензії - «ноу-хау» - патенти
	Послуги	- побутові - сервісні - інжиніринг - консалтинг - соціальні - соціально-культурні

На думку І.Н. Герчикової [49], особливістю комерційних процесів є виділення у центри прибутку окремих підрозділів організації шляхом надання їм оперативної самостійності. В результаті цього виникають особливі економічні взаємовідносин, економічна діяльність охоплює всі сторони функціонування організації, в т.ч. і комерційну. При цьому під економічним кутом зору виявляються найвигідніші напрямки комерційної діяльності та напрацьовуються відповідні рекомендації щодо їх реалізації. Отож, комерційна функція використовує економічні інструменти для реалізації політики ціноутворення та витрат, фінансування і кредитування. У той же час, економічна діяльність зумовлює раціональність виконання комерційної роботи і здійснює підтримку комерційних процесів.

Внаслідок тісного зв'язку і наявності багатьох спільних рис між комерційною та торговельною діяльністю, науковий інтерес представляє їхнє співставлення. Комерційна та торговельна діяльність мають спільні ознаки, адже процеси відбуваються у невиробничій сфері з приводу товарно-грошових відносин.

Науковці визначають торгівлю як придбання і збут (продаж) товарів, у вузькому сенсі - купівлю і продаж [126, с. 5]. Огляд наукових джерел продемонстрував двояке значення терміну «торгівля». По-перше, він означає самостійну галузь економіки, по-друге - власне торговельні процеси, спрямовані на здійснення актів купівлі-продажу. У той же час, Ф.Г. Панкратов та Т.К. Серегина визначають комерційну діяльність як один з видів шляхетного торговельного бізнесу, який покладено в основу цивілізованої ринкової економіки [130, с.3]. Вважаємо, що у цьому сенсі комерційна діяльність пов'язується дослідниками виключно з іншим значенням торгівлі - торговельними процесами.

Попри спільні риси, фахівці підкреслюють ряд відмінностей між комерційною та торговельною діяльністю. Окрім суто торговельних складових, до сфери комерційної діяльності належать питання логістичних етапів і ланцюговості процесу реалізації, технологічні особливості методів продажу. У той час, як торговельна діяльність являє собою систему людських та матеріальних ресурсів та засобів для товарно-грошового обміну, комерційна діяльність є системою операційних та організаційних засобів управління підприємством [20].

Суттєва відмінність простежується у визначеннях комерційного і торговельного підприємства. Так, практично всі автори визначають комерційне підприємство як господарюючий суб'єкт, який має за мету отримання прибутку, та здійснює для цього виробничо-збутову, торговельну чи іншу діяльність [56, 101, 134]. Натомість торговельне підприємство розглядається як різновид комерційного, що спеціалізується на купівлі-продажу та зберіганні товарів та виконанні інших функцій, пов'язаних із забезпеченням руху товару від виробника до споживача [20, 91, 125].

Цікавим видається порівняльний аналіз комерційної діяльності суто торговельних організацій та підприємств інших галузей. На нашу думку, комерційна діяльність в торговельному підприємстві охоплює переважно закупівлю товарів без зміни їх споживчих характеристик, а ключовими показниками, які формують валовий дохід, є товарооборот та торговельна надбавка. Натомість комерційна діяльність підприємств інших сфер діяльності полягає також у закупівлі сировини, обладнання, витратних матеріалів для створення нових споживчих характеристик товару та подальшої його реалізації. Отож, ключовими критеріями комерційної діяльності, які формують дохід, є обсяги виробництва та додана вартість.

Під час торгово-посередницьких операцій на споживчому ринку здійснюються основні комерційні процеси - закупівлі та постачанні товарів. При цьому вивчається ринок, укладаються угоди, здійснюються інші комерційні операції щодо товарно-грошового обміну. Комерційна діяльність торговельних організацій супроводжується моніторингом зовнішнього середовища. При виконанні комерційних функцій важливу роль відіграють економічні закони, державна фінансова політика та комерційне право.

Існує загальна думка, що комерційна діяльність в торгівлі є особливою формою підприємництва і кінцевою ланкою діяльності суб'єктів ринку. Ми погоджуємося з Р.І.Бунєєвою, що комерційна діяльність у чистому вигляді присутня саме і лише у торговельних організаціях [27].

Фахівці по-різному оцінюють, які комерційні операції використовуються в торгівлі, проте більшість з них відзначають наступні:

- вивчення та прогнозування споживчого попиту, вивчення та виявлення потреб в продукції, товарах, послугах та роботах;

- формування асортименту продукції (товарів, послуг, робіт), розробку асортиментної матриці, асортиментного переліку, асортиментного мінімуму;

- управління асортиментом, визначення рівня товарних запасів та їх нормування;

- виявлення та вивчення джерел надходження та постачальників продукції (товарів, послуг, робіт);

- економічне обґрунтування вибору постачальників товарів, сировини, матеріалів;

- організацію раціональних господарських зв'язків з постачальниками;

- ведення договірної роботи, яка включає розробку проектів угод, погодження умов договору, підписання угод, контроль за їх виконанням;

- вибір форм та методів продажу товарів;

- рекламно-інформаційна робота;

- організацію сервісного обслуговування [41].

Чільне місце у переліку комерційних процесів посідає аналіз поведінки споживачів, оскільки саме на його основі відбувається прогнозування продажів. Хоча, на перший погляд, ця функція не вписується у рамки класичного тлумачення комерційної операції, дослідники трактують її більш широко і за логікою операцій купівлі-продажу розташовують її на першому місці серед інших. Тому саме вибір політики цінової диференціації, цілеспрямований вплив на споживачів та інші комерційні завдання дозволяють ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення.

Досліджуючи специфіку управління комерційною діяльністю торговельних підприємств, ми констатуємо, що воно ґрунтується на традиційних принципах (рис. 1.3).

Оскільки представлені принципи є вихідними положеннями управління, для того, щоби більш докладно розглянути особливості комерційної діяльності в торгівлі, варто розкрити зміст кожного з них. Функціональні підрозділи торговельного підприємства мають певні відмінності у цілях і до певної міри автономні, тому виникає необхідність забезпечення узгодженості між ними, що разом з координацією і взаємоузгодженістю дій зумовлює єдність системи управління організацією. З цим пов'язаний і наступний принцип, згідно якого функції управління комерційною діяльністю реалізуються відповідно до загальноорганізаційних цілей.

68

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3. Основні принципи побудови управління комерційною діяльністю торговельного підприємства

Ієрархічність структури управління викликана, в першу чергу тим, що управління комерційною діяльністю орієнтується на забезпечення вертикальних і горизонтальних комунікацій, підтримання централізації менеджменту.

Комплексність в управлінні передбачає врахування якомога більшого числа чинників впливу на організацію комерційної діяльності. Для досягнення стабільності і ефективності управління сучасні організації намагаються скоротити ланцюговість комерційного процесу. З цією ж метою структури управління комерційною діяльністю набувають рис гнучкості, пристосовуваності, адаптивності до змін зовнішнього середовища.

Заключним з розглянутих принципів є чітке виконання організаційних розпоряджень від керівника до виконавця. Для якісного управління комерційною діяльністю важливою складовою реалізації цього принципу є автоматизація процесів інформаційного забезпечення. У прогнозних розрахунках з метою підвищення достовірності та визначення внутрішніх взаємозв'язків комерційних операцій в торгівлі використовуються методи екстраполяції, експоненціальної середньої, кореляційно-регресійного аналізу.

Принципи побудови управління комерційною діяльністю сучасних роздрібних мереж суттєво відрізняються від немережевих типів торгівлі специфікою менеджменту і вимагають власних адекватних стратегій розвитку. Ми погоджуємося з О.С. Єфремовим, що особливості управління комерційною діяльністю мереж обумовлюється масштабністю їх інтеграції попри географічну розпорошеність, різноманітністю типології в межах мережевої організації та надзвичайно великою широтою і глибиною асортименту [74]. Отож, для ефективного управління мережевими об'єктами використовуються як централізовані методи, так і надається свобода для реалізації комерційної функції з метою гнучкого реагування на кон'юнктуру ринку і визначення тактики розвитку торговельних одиниць.

Таким чином, система управління торговельним підприємством, окрім суто торгової, включає реалізацію технологічної, економічної та фінансової функцій. Тому структура управління комерційною діяльністю лише тоді є ефективною, коли враховується взаємодія і підпорядкованість усіх елементів цілісної системи управління торговельним підприємством. Ключова роль у створенні ланцюга вартості, задоволенні потреб споживачів та отриманні доходу належить комерційній функції, яка й визначає пріоритетність розподілу торговельних бізнес-процесів.

1.3 Сучасні концепції управління комерційною функцією в роздрібних торговельних мережах

У сучасному менеджменті головною передумовою результативного управління комерційною діяльністю є прийняття обґрунтованих рішень, які класифікуються за різними ознаками: змістом, ступенем складності, формою, ступенем автоматизації тощо. Застосування системного підходу та використання оптимізаційних моделей і методів дають можливість істотно підвищити ефективність вирішення завдань управління роздрібних торговельних мереж. Згідно ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», роздрібна торговельна мережа - це сукупність стаціонарних, тимчасових та пересувних торговельних об'єктів, аптеки для організування роздрібного продажу товарів, пунктів дистанційного продажу товарів, а також пунктів предмету особистого користування та домашнього вжитку, не пов'язаного з виробництвом цих виробів [69]. Торговельна мережа являє собою сукупність однотипних торговельних бізнес-одиниць, розташованих на певній території для організації продажу товарів (послуг) і обслуговування споживачів, та які мають єдиний центр управління, єдину бізнес-технологію, спільні зовнішні і внутрішні характеристики та параметри торговельного процесу, а також систему комбінування організаційних, економічних, фінансових, технологічних зв'язків, зусиль та ресурсів з метою ефективної реалізації соціально-економічної функції торгівлі [Дж:221]. Характерною ознакою роздрібних торговельних мереж є централізоване управління за єдиними принципами та стандартами попри відокремлене розташування торговельних одиниць. Отож, в управлінні комерційною діяльністю моделі прийняття рішень ґрунтуються на єдиній для всієї мережі концепції, охоплюючи добір, врахування і ранжування спільних факторів впливу (рис. 1.4).

Як слушно відзначає В.В.Апопій, реальним виявом товарно-грошових відносин є те, що більшість видів ресурсів і готова продукція визнаються товаром, що значно розширює сферу комерційної діяльності, структурує її в межах окремих видів ринків: товарів, сировини, нерухомості, засобів виробництва, послуг [11, с. 29]. Масштаби комерційної діяльності вимагають відповідних концепцій управління. Одним з методів управління капіталом, що дозволяє одержувати економію від масштабу діяльності в торгівлі є створення торговельних мереж. Разом з тим, для роздрібної торговельної мережі властиве створення потужного комерційного апарату і розгалужена інфраструктура.

68

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4. Чинники впливу на комерційну діяльність [11, с. 28]

Комерційні процеси у роздрібних торговельних мережах стосуються не лише внутрішньомережевих зв'язків, але й охоплюють взаємодію з постачальниками (виробниками, оптовими посередниками) та покупцями. На основі вивчення споживчого попиту формується асортимент, налагоджуються господарські зв'язки і укладаються угоди з постачальниками, організовується процес купівлі-продажу товарів та обслуговування покупців для забезпечення рентабельності і сталих конкурентних позицій підприємства.

Опрацювання наукових досліджень щодо ефективності комерційної функції показало, що вона чутливо реагує на зміни зовнішніх та внутрішніх параметрів системи торговельної організації. Відповідно, комерційна функція, як комплекс адміністрування комерційної діяльності, повинна враховувати ці параметри впливу. Наприклад, маркетингові дослідження стосовно покупців мають охоплювати їхні існуючі та потенційні потреби, вивчати платоспроможний попит окремих сегментів населення тощо, оскільки зміна будь-якого з цих параметрів може суттєво вплинути на реалізацію комерційної функції в цілому [25, 67, 68].

Іншим важливим параметром впливу на ефективність реалізації комерційної функції торговельного підприємства дослідники вважають комплекс чинників управління асортиментною політикою відповідно до виявленої структури споживацького попиту [71]. У науковій літературі достатньо уваги приділено питанням розробки асортиментних переліків, стандартизації ширини та глибини асортименту для проведення комерційної діяльності із закупівлі товарів та планування структури товарообороту підприємства [37, 71]. У той же час, практично повна відсутність системного аналізу практичних аспектів взаємопов'язаності впливу цих чинників на результати здійснення комерційної функції вимагають більш детального опрацювання цієї проблеми.

Науковцями переконливо доведено, що реалізація асортиментних стратегій потребує використання фінансових ресурсів, що зумовлює зосередження уваги на питаннях цінової політики, як фактору впливу на ефективність продажу [37]. Не менше значення, на наш погляд, має приділятися впливу параметрів якості, оскільки існує чіткий кореляційний зв'язок між якістю продукції та її ціною.

Управління персоналом розглядається більшістю дослідників як інструмент здійснення комерційної функції [63]. У той же час, видається правомірним вивчати зворотний вплив таких чинників, як фаховість торговельного персоналу та мотиваційні засоби на її ефективність.

Дослідження показало, що доволі багато наукових робіт присвячено аналізу сучасних форматів ритейлу та їхнього впливу на ефективність реалізації комерційної функції [176]. Погоджуємося з об'єктивністю висновків про важливість науково обґрунтованих логістичних підходів до параметрів величини й розміщення торговельних об'єктів, наявності сучасного обладнання та інфраструктури. Окремо слід підкреслити значення такої логістичної складової впливу на ефективність комерційної функції, як робота з постачальниками. Адже різні етапи ланцюга створення вартості передбачають співпрацю з бізнес-партнерами щодо просування продукції, маркетингової політики, визначення контрактних умов сервісного відтермінування та логістичного супроводу [14,15].

Окрім внутрішніх та зовнішніх параметрів безпосереднього впливу, ефективність комерційної функції, як зазначають дослідники, значно залежить від таких чинників макроекономічного середовища, як загальний стан національної економіки, рівень конкурентності в галузі, облікові відсоткові ставки НБУ, рівень інфляції тощо [146].

Отож, можна стверджувати про системний вплив зазначених параметрів на ефективність здійснення комерційної функції торговельного підприємства і необхідність побудови багатовимірної моделі для удосконалення механізмів впливу на бізнес-процеси.

Зважаючи на тенденції глобалізації ринку, а саме його концентрацію, консолідацію, динамічний розвиток комунікацій, техніки та технологій, впровадження інновацій, розширення географічних меж діяльності, актуальним є впровадження і використання сучасних концепцій управління комерційною діяльністю роздрібних мереж (табл. 1.7). На думку М.В. Талан, у цьому сенсі надзвичайно важливим є застосування засад стратегічного управління з урахуванням ключових стратегічних компетенцій підприємств [150].

Комплексний, впорядкований та інтегрований процес формування логістичної стратегії зумовлений трактуванням логістики як однієї з допоміжних функцій організації, поруч з інформаційним забезпеченням, управлінням фінансами та персоналом. Так, Н.І.Чухрай вважає, що допоміжний характер логістики не означає другорядності її ролі стосовно основних функцій, а вказує на взаємозв'язок з останніми. Більше того, логістика виступає не лише як інструмент реалізації управлінських рішень, але і як принцип функції управління [172].

Таблиця 1.7

Використання сучасних концепцій управління комерційною діяльністю роздрібних торговельних мереж

Назва концепції	Сутність концепції	Завдання концепції
1	2	3
Зінтегроване логістичне управління	В стратегічному управлінні розглядається як ключовий чинник успіху підприємст-ва, охоплює матеріальні та інформаційні потоки, у яких сконцентрований його основний економічний потенціал.	Отримання результатів щодо створення вартості і покращення рівня обслуговування споживачів, враховуючи та передбачаючи їхні майбутні потреби [213].
Планування матеріальних потреб - виробничих ресурсів	Система, призначена для автоматизації обліку і управління на корпоративному рівні, побудована за модульним принципом, яка охоплює всі ключові комерційні процеси діяльності торговельної мережі.	Задоволення потреби у товарних ресурсах для планування продажів і реалізації споживачам. Підтримка мінімально необхідного рівня товарних запасів. Планування закупівельних операцій, графіків доставки, торгово-технологічних операцій
Реінжиніринг бізнес-процесів	Метод кардинальної перебудови бізнес-процесів з метою досягнення якісно іншого, більш високого рівня показників виробничо-господарської діяльності підприємства [29]	Збільшення реактивності підприємства на вимоги споживачів при одночасному зменшенні витрат часу. Глобалізація бізнесу.
Бенчмаркінг	Передова технологія конкурентного аналізу, спрямована на безупинне удосконалення організації та безперервний пошук, адаптація і використання на практиці нових ідей.	Орієнтація управління не тільки на реактивні методи управління якістю, але й на запобігання помилок менеджменту і низької якості товару [111].
Всеохоплю-ючий менеджмент якості	Концептуальний управлінський підхід, який орієнтує підприємство на досягнення довгострокового успіху за рахунок найбільш повного задоволення запитів клієнтів	Скоординоване застосування систем і методів управління якістю в усіх сферах діяль-ності підприємства - від за-купівель до післяпродажного обслуговування - за участю керівництва та працівників усіх рівнів та за умов раціонального використання усіх доступних ресурсів
Ефективного обслугову-вання клієнта	Ефективне реагування на попит клєнтів усіма учасниками циклу створення комплексної вартості від постачальників до кінцевого споживача [124]	Швидка реакція на зміни ринку, ефективна кооперація і гнучка співпраця комерцій-ної служби з контрагентами, оптимізація внутрігалузевих і міжгалузевих мереж това-рообміну, наскрізні стратегії з бізнес-партнерами
Категорійний менеджмент	Сукупність організаційно-методичних підходів і спе-ціальних методів аналізу асортименту, складування і реалізації товарів з урахуванням вимог кінцевого споживача	Збільшення результативності господарських завдань Підвищення ефективності використання економічного потенціалу (ресурсів, активів, капіталу) для збільшення вартості компанії

У визначенні логістики, що спирається на поняття циклу споживання товару, Г.Ч. Пфоль підкреслює її допоміжну роль у функціях планування, контролю і координації, завдяки чому забезпечується ефективне управління на всіх етапах комерційного процесу [211, с. 43]. На його думку, моделювання комерційних управлінських рішень формується з огляду на три базових чинники - продуктивність факторів виробництва, рентабельність капіталу та ризик. У підприємництві мотивація запровадження логістичної концепції є інструментом оптимізації витрат та нейтралізації тиску конкуренції [211, с. 43-45]. На наш погляд, мотивація впровадження логістики у комерційну діяльність роздрібних торговельних мереж ґрунтується на орієнтації управління на вартість, корисність, системність, якісне обслуговування та ефективність.

Логістична концепція включає редукцію сукупних витрат на основі ефективного комплексного аналізу матеріальних та інформаційних затрат. Стратегія полягає у зменшенні витрат функціональних логістичних підсистем підприємства: постачання, зберігання запасів, транспортування і дистрибуції. Ця модель пов'язана з сучасною концепцією теорії обмежень (TOC - Teory of Constarints), концепцією еластичного управління (leagile), реінжинірингом процесів (BPR - Business Process Reengineering), а також ідеєю «боротьби з часом» [198], мета якої полягає в оптимізації витрат матеріальних потоків і пришвидшенні обігу грошей для збереження ліквідності, тобто у скороченні циклу реалізації замовлення зі сторони як постачальника, так і покупця.

Ми погоджуємося з О.В.Бандирською, що унікальність логістичної концепції є конкурентною перевагою організації. Крім того, інноваційне наповнення логістики полягає у впровадженні сучасних інформаційних рішень, наприклад комплексного управління процесами підприємства типу ERP (Enterprise Resources Planning), що пришвидшує і спрощує управління матеріальними та інформаційними потоками, а також впровадження інших сучасних концепцій управління [16].

Однією з найбільш розповсюджених, на основі якої розроблено і функціонує велика кількість мікрологістичних систем, є концепція «планування потреб/ресурсів» (requirements/resource planning, RP), яку часто протиставляють концепції «точно у термін». Як зазначає Дж. Орліскі, система MRP оперує товарними ресурсами та складається з ряду логічно пов'язаних процедур, вирішальних правил і вимог, які переводять технологічні операції у ланцюжок синхронізованих у часі вимог [212]. Моделювання комерційних рішень з використанням системи MRP стало можливим завдяки інноваційному розвитку мікропроцесорних та інформаційних технологій в бізнесі.

Використання принципів логістичного управління в системі роздрібної мережі дозволяє підпорядкувати системним цілям роботу окремих торгових одиниць, отримати синергетичний ефект в рамках організації.

Огляд літератури показав, що на практиці одночасно використовується декілька консенсусних концепцій управління комерційною діяльністю, ключовим фактором яких є споживчий попит.

Реінжиніринг бізнес-процесів концентрується на оптимізації не окремих функцій підрозділів, а на діяльності підприємства в цілому, тобто формуванні наскрізних бізнес-процесів. Реінжиніринг визначає основні риси і типові моделі необхідних змін, як то скорочення ланковості процесів і посилення зв'язків між підрозділами підприємства. З іншого боку, трансформації бізнес-процесів відбувалися тільки шляхом впровадження великих і інтенсивних проектів з організаційних змін і нових систем, комплексного планування ресурсів підприємства, в яких крос-функціональні процеси були попередньо закодовані у програмному забезпеченні. Відтак, недоліком концепції реінжинірингу є радикальність руйнівних одноразових змін.

Головною метою реінжинірингу бізнес-процесів є значне прискорення реакції підприємства на зміни до вимог споживачів (або на прогноз таких змін) при багатократному зниженні витрат усіх видів. Оскільки глибоке співробітництво між роздрібними підприємствами і постачальниками передбачає гармонізацію, стандартизацію та прозорість відносин, це протирічить принципам конфіденційності внутрішньої інформації і зумовлює, відповідно, труднощі для реалізації такої концепції. Таким чином, реінжиніринг використовується як комплексний засіб реорганізації підприємств або окремих його організаційних одиниць і спрямовується на створення принципово нових більш ефективних бізнес-процесів.

Сучасні трансформації цієї концепції спричинили до виникнення екс-інжинірингу, що являє собою інтеграцію бізнес-процесів з діловими партнерами під час комерційних операцій. Поширення підходу на сферу роздрібної торгівлі дозволяє створювати мережі, які в операційному плані тісно об'єднані з постачальниками [163].

В умовах агресивного зовнішнього середовища ухвалення рішень з комерційних питань багато дослідників пов'язують із концепцією бенчмаркінгу [111]. Взаємодія бенчмаркінгу з комерційною діяльністю визначає сферу стратегічного планування, управління конкурентоспроможністю через еталонне зіставлення, оцінювання комерційних процесів з метою удосконалення власної діяльності. Теоретики виділяють порівняльний і процесний типи бенчмаркінгу, а також такі різновиди, як продуктовий, стратегічний, оперативний, глобальний, витратний.

Бенчмаркінг охоплює всі сфери й напрямки діяльності торговельної мережі, зосереджуючись на стратегічному плануванні. Основні засади ґрунтуються на управлінні якістю надання послуги чи продажу продукту кінцевому споживачу, налагоджування комунікаційних взаємозв'язків для ефективного обслуговуванням бізнес-процесів мережі за допомогою командної роботи, на відміну від традиційного функціонального розподілу відповідальності.

Методичний аспект бенчмаркінгу стосується оцінювання показників діяльності, а також методів і технологій, за допомогою яких ці показники було досягнуто [111]. Отож, технологія бенчмаркінгу об'єднує в єдину систему розробку стратегії, галузевий аналіз і аналіз конкурентів.

Натомість концепції, скеровані на поліпшення якості управлінських рішень комерційної діяльності роздрібних торговельних мереж концентруються на збільшенні споживчої вартості товарів за рахунок запровадження всеохоплюючого менеджменту якості (TQM - Total Quality Management) - комплексної організаційно-управлінської системи, зорієнтованої на постійне підвищення якості [124].

Впровадження TQM покращує роботу торговельної компаній, оскільки орієнтує діяльність торговельної мережі на задоволення вимог споживачів, передбачає участь персоналу у вирішенні проблем якості та містить інструменти попередження невідповідностей якості вимогам споживача.

Широке застосування концепції TQM призвело до виникнення і розвитку вторинних концепцій, які у вужчому сенсі розкривають зміст менеджменту якості і мають більш прикладний характер. Так, концепція ефективного обслуговування клієнтів (ECR - Efficient Consumer Response) ґрунтується на:

- професійній ідентифікації продавця (позитивна мотивація і ресурсний стан на робочому місці);

- комунікативних еталонах (етапи продажу, стандарти переговорного процесу, індивідуальний і корпоративний стиль роботи);

- операційних стандартах обслуговування (правила внутрішнього розпорядку, робота з документами, основи мерчандайзингу).

Моделювання управлінських рішень передбачає опрацювання цих складових та інтеграцію їх в єдиний процес ефективної продажі для всієї мережі і кожного учасника. В результаті напрям розробки рішення трансформується від констатуючого до ситуаційного, дискретність розв'язання проблем замінюється системним підходом, а орієнтація на окремі завдання розширюється до меж цільових ринків. Ця концепція, на нашу думку, цілком ув'язується з попередніми твердженнями про зв'язок маркетингу з комерційною функцією.

Новітньою концепцією прийняття рішень в управлінні комерційною діяльністю роздрібних торговельних мереж є категорійний менеджмент (category management), який в управлінні асортиментом передбачає об'єднання у категорії схожих за технічними характеристиками і споживчими властивостями продуктів. При цьому бізнес-повноваження з окремої товарної групи в рамках загальної стратегії передаються категорійним менеджерам. Завдяки цьому управління комерційною діяльністю набуває рис мобільності та зменшується кількість управлінського персоналу, ланцюжок руху товару від виробника до покупця перебуває під єдиним управлінням, бізнес-процеси щодо закупівлі і продажу зосереджуються в єдиному центрі відповідальності. Концепція категорійного менеджменту увібрала перевірені на практиці елементи маркетингу, логістики, стратегічного менеджменту, товарознавства (рис. 1.5).

Концепція категорійного менеджменту розроблена західними науковцями, тому більшість теоретичних напрацювань міститься у зарубіжних джерелах. Так, М.Ліндерс, Ф.Джонсон дослідили організаційні структури управління процесами постачання на торговельних підприємствах [97, 98].

Питання стратегічного розвитку категорійного менеджменту розглядались зарубіжними авторами А.Велхоффом, Ж.-Є. Массоєм, С. Белді, М.Портером, Дж. Фурді, Бр. Херрісом та ін. [2, 33, 67, 133, 204, 214]. Однак, ці дослідження не можуть адекватно використовуватись у вітчизняній теорії та практиці, оскільки не відображають національну специфіку ведення бізнесу та менталітет споживачів. Серед вітчизняних економістів, які досліджують проблеми комерціалізації і зробили вагомий внесок у розробку багатьох теоретичних і практичних аспектів оптимізації комерційної діяльності важливе місце належить Л.В.Балабановій, І.А.Бланку, А.М.Германчук, Б.З. Воробйову, Е.М. Локтєву, Ю.І. Плетень, А. І. Тимчині та ін., які розглядали окремі питання організації закупівельної діяльності [14, 15, 21, 43, 153]. Натомість зазначимо, що питання впровадження категорійного менеджменту як елементу структури управління комерційною функцією роздрібного підприємства (мережі) є недостатньо вивченим, відсутні комплексні уявлення про категорійний менеджмент як ефективний інструмент розвитку роздрібних торговельних мереж.

68

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.5 Імплементація окремих напрямків наукових досліджень у категорійний менеджмент (власна розробка)

Ця концепція розроблена на початку 1990-х років міжнародною консалтинговою компанією The Partnering Group (TPG) для вдосконалення роботи роздрібних операторів та їх ключових постачальників. В основі концепції лежить поділ асортименту торговельного підприємства на категорії, кожна з яких включає товари та послуги, що взаємопов'язані з потребами цільового покупця. Завдання категорійного менеджменту полягає в тому, щоб сукупна пропозиція всіх категорій роздрібної торговельної мережі була привабливою для цільових покупців. Прикладний алгоритм процесу розроблений засновником «TPG» Бр. Херрісом і відомий як «модель Херріса», включає 8 етапів (рис. 1.6). [203].

68

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.6. Завдання категорійного менеджменту (складено на основі [203])

Впровадження концепції категорійного менеджменту дозволяє, на нашу думку, адекватно реагувати на виклики зовнішнього середовища за рахунок побудови більш прозорої та технологічної системи управління ключовими для роздрібної торгівлі бізнес-процесами. Разом з тим, впровадження категорійного менеджменту перетинається із раніше зазначеними концепціями, наприклад, призводить до реінжинірингу основних бізнес-процесів та підрозділів роздрібної мережі.

Традиційна система управління комерційною функцією передбачає діяльність окремих незалежних підприємств, в яких кожен рівень збутового каналу діє незалежно від інших з метою максимізації власного прибутку, залишаючи поза увагою ефективність каналу в цілому. Стратегія охоплення ринку, яка полягає у розширенні роздрібної торговельної мережі, диференціюється дослідниками за способами співпраці між виробниками і посередниками. Інтенсивний розподіл передбачає розміщення та реалізацію товарів через максимально можливу кількість посередників, при цьому економічна вигода досягається завдяки ефекту масштабу. За селективного розподілу комерційні угоди укладаються з постачальниками вибірково, залежно від вигідності умов співпраці. Ексклюзивний розподіл (на правах винятковості) полягає в тому, що виробники надають посередникам виключне право продажу товару на певному регіональному ринку [166].

На відміну від традиційної моделі, категорійний менеджмент ґрунтується на централізації управління щодо прийняття рішень та відповідальності на всіх етапах руху товарів: наповнення асортиментної матриці, ціноутворення, стимулювання збуту і мерчендайзинг. При цьому клієнтоорієнтованість бізнесу виступає наріжним каменем комерційної діяльності.

Управління на засадах категорійного менеджменту потребує глибшого висвітлення поняття ключового поняття цієї концепції - управління бізнес-процесами. Після обрання стратегічного курсу на управління категоріями організації необхідно сформувати відповідну інфраструктуру, адже запровадження категорійного менеджменту спричиняє докорінну зміну організаційної структури підприємства, його штатного розкладу, посадових обов'язків та системи мотивації праці. Крім того, впровадження бізнес-процесу має підтримуватися інформаційною системою, відповідним програмним забезпеченням та системами оцінювання ефективності комерційної діяльності. Тільки комплексне розгортання компонентів категорійного менеджменту дає позитивний ефект від його впровадження і дозволяє стверджувати про його доцільність в організації.

Таким чином, сучасними концепціями прийняття рішень у сфері комерційної діяльності роздрібних торговельних мереж є логістичне управління, управління матеріальними ресурсами, реінжиніринг, бенчмаркінг, всеохоплюючий менеджмент якості, клієнтоорієнтований підхід та категорійний менеджмент. Поділяючись на первинні та вторинні, всі вони послуговуються методами економіко-математичного моделювання щодо асортименту, оцінювання ролі впливу зовнішніх чинників, визначення економічного ефекту. Сучасні тенденції розвитку комерційної функції в торгівлі полягають у переході мережевих ритейлерів від традиційних засад управління до концепції категорійного менеджменту. Усі описані системи формуються навколо асортименту, ціноутворення, стимулювання збуту, мерчандайзингу, проте кожна має власні цілі і завдання, що зумовлює різні підходи до управління комерційною діяльністю роздрібної торговельної мережі.

Висновки до розділу 1

Комерційна діяльність розглядається дослідниками, в основному, як важлива структурна складова комплексної системи організації. Водночас, прикладний характер такої діяльності зумовлює наявність таких специфічних характерних рис та принципів функціонування, як комплексність, системність, об'єктивність та ефективність. У розділі відображено авторське бачення розбіжностей між комерційною діяльністю і маркетингом. Показано, що поняття комерційної функції охоплює комплекс загальних функцій менеджменту щодо управління сукупністю взаємопов'язаних бізнес-процесів створення ланцюга вартості.

Комерційна функція складається з взаємопов'язаних власне комерційних та технологічно-комерційних (супроводжувальних) процесів. Комерційна діяльність і технологія торговельних процесів разом становлять цілісну систему знань про функціонування торговельної сфери. Принципи механізму реалізації комерційної функції систематизовано на засадах клієнтоорієнтованості. Концептуальне трактування комерційної функції створює підґрунтя для подальших розробок методик оцінювання ефективності комерційних операцій;

Різноманітність комерційних операцій систематизовано за основними ознаками: функціями, складом суб'єктів ринку, характером об'єкта купівлі-продажу. Дослідники за функціями виділяють три класи операцій: основні, особливі та допоміжні.

Принципи побудови управління комерційною діяльністю сучасних роздрібних мереж суттєво відрізняються від немережевих типів торгівлі.

Комерційна діяльність структурована в межах окремих видів ринків: товарів, сировини, нерухомості, засобів виробництва, послуг.

Основними сучасними концепціями управління комерційною діяльністю, що використовуються роздрібними торговельними мережами, є: зінтегроване логістичне управління, реінжиніринг бізнес-процесів, бенчмаркінг, всеохоплюючий менеджмент якості, ефективного обслуговування клієнта, а також категорійний менеджмент, на якому зосереджено основну увагу дослідження організаційно-економічного механізму управління торговельними підприємствами. Це дозволило чітко означити інструментарій підвищення ефективності використання економічного потенціалу організації.

Основні положення 1-го розділу дисертаційної роботи відображені в публікаціях автора [52,53,54, 109].

РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ У ВІТЧИЗНЯНИХ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

2.1 Основні характеристики комерційної діяльності вітчизняних роздрібних торговельних мереж

Торгівля, як специфічна галузь з домінуванням комерційної функції, тісно пов'язана з усіма фазами суспільного відтворення, стимулює до реформування інші, менш динамічні галузі національної економіки. Попри поєднаність розподільчої та виробничої концепцій торгівлі, вона має власні функції та місце у системі розширеного відтворення, що складають сутність ринкових відносин. Її функціонування ґрунтується не лише на загальноекономічних законах (відповідності виробничих відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил, економії часу, пропорційного розподілу суспільної праці та зростання потреб), але й на законах вартості, попиту і пропозиції, притаманних товарній організації виробництва.

Роль роздрібної торгівлі у відтворювальному процесі визначається просуванням до споживачів товарів особистого споживання, продовжуючи процес виробництва частини товарів в сфері обігу.

Ефективність комерційної діяльності підприємств на споживчому ринку характеризується низкою економічних показників. Макроекономічні аспекти функціонування вітчизняних роздрібних торговельних мереж охоплюють як торговельно-комерційну діяльність, так і взаємодію із відповідною сукупністю інших економічних суб'єктів. Дослідження системи комерційних відносин потребує вивчення адекватних їм механізмів регулювання економічної діяльності, причинно-наслідкових закономірностей між певними макроекономічними процесами та явищами з метою виявлення важелів впливу на ефективність реалізації комерційної функції у роздрібних торговельних мережах, тобто об'єднань асоціативного типу з єдиною концепцією розвитку.

Рівень розвитку роздрібної торгівлі України демонструє наближення до європейських стандартів, хоча через намагання власників адаптуватися до особливостей регіональних ринків, більшість торговельних об'єктів не можна однозначно диференціювати за загальноприйнятою у світовій практиці типізацією (табл. 2.1). При цьому, як правило, домінуючий тип ритейлу доповнюється елементами інших типів підприємств. Організована роздрібна торгівля у спеціалізованій літературі подекуди називається ритейлом (retail - роздрібна торгівля), тому у подальшому в роботі ці поняття будуть вживатися як синоніми.

Таблиця 2.1

Класифікація типів роздрібних торговельних підприємств (розроблено на підставі [69])

Тип	Основні характеристики типу	Основні методи просування
1	2	3
Мінімаркет	Ш метод самообслуговування Ш торговельна площа до 200 м.кв Ш асортимент продовольчих товарів не менше 500 номенклатурних позицій	Ш несистематичні рекламні заходи
Магазин біля дому	Ш торговельна зона площею 20-200 м2 Ш щоденний багатогодинний графік роботи Ш широкий асортимент товарів (в основному продовольчої групи), але обмежений вибір брендів.	Ш інформативна реклама в ЗМІ Ш метод директ-мейл. Ш акції по стимулю-ванню збуту
Спеціалі-зований магазин	Ш обмежений асортимент Ш обслуговування цільової аудиторії. Ш невеликі торговельні площі, що відповідає ширині асортименту.	Ш інформативна реклама в ЗМІ Ш метод директ-мейл. Ш особисті продажі Ш акції стимулювання лояльності клієнтів.
Супермаркет	Ш метод самообслуговування Ш торговельна площа 400-2,5 тис.м.кв Ш асортимент продовольчих і непродовльчих товарів 1-5 тис. номенклатурних позицій Ш чітко позначені зони чи відділи за категоріями товарів.	Ш інформативна реклама в ЗМІ Ш метод директ-мейл Ш прийоми особисто-го продажу Ш акції стимулювання Ш мерчендайзинг
Дискаунтер	Ш метод самообслуговування Ш торговельна площа 200-400м.кв Ш асортимент 1-5 тис. номенклатур Ш політика постійного збереження низьких цін на товари повсякденного попиту.	Ш інформативна реклама в ЗМІ Ш метод директ-мейл.
Універсаль-ний магазин	Ш торговельна площа понад 2,5 тис.м.кв Ш асортимент товарів понад 10 тис. номенклатурних позицій	Ш метод директ-мейл. Ш акції стимулюван-ня, спрямовані на формування лояль-них клієнтів.
Гіпермаркет	Ш метод самообслуговування Ш торговельна площа понад 2,5 тис.м.кв Ш асортимент продовольчих і непродовольчих товарів повсякденного попиту понад 15 тис. номенклатурних позицій за невисокими цінами	Ш акції по стимулю-ванню збуту, Ш мерчандайзинг Ш рекламні кампанії безпосередньо на місці реалізації.

Поділ типів роздрібних торговельних підприємств на універсальні та спеціалізовані відбувається за критеріями асортиментної політики, споживчої аудиторії або організаційної форми управління. За підсумками останніх років, на національному рівні саме спеціалізовані мережі, які орієнтуються на моноформатність і максимальне територіальне охоплення, є лідерами продовольчого ринку за показниками темпів зростання, кількості магазинів та роздрібного товарообороту [105, с. 221-225].

Мережеві торговельні компанії, яких сьогодні в Україні налічується близько 70, диференціюються також за територією охоплення (національні, регіональні, локальні), типом, кількістю асоційованих торговельних підприємств, обсягами діяльності тощо. При цьому власниками торговельних компаній виступають здебільшого вітчизняні підприємства, серед іноземних операторів варто відмітити лише таких, як Metro Cash & Carry, Billa, Novus та Auchan.

Зазначимо, що основною організаційною формою більшості спеціалізованих роздрібних мереж залишається «супермаркет», дещо менше функціонують у якості «дискаунтерів». У той же час, на локальному рівні спеціалізовані торговельні мережі відрізняються незначною кількістю та концентрацією на вузький сегмент споживачів. Так, найбільш розповсюдженими на локальних ринках є універсальні мережі, які максимально охоплюють різнорідні групи споживачів. Їх діяльність ґрунтується, в основному на засадах мультиформатності (ПрАТ «Фоззі»), диверсифікації та розвитку спеціалізованих типів підприємств. Мобільність організаційних структур дозволяє розвивати в межах корпорації різні типи магазинів - «супермаркет», «гіпермаркет», «дискаунтер», «біля дому», в залежності від конкретизації цілей (рис. 2.1). При цьому особливістю вітчизняного підходу до створення мережевих магазинів можна вважати поєднання домінуючих рис одного типу з певними елементами іншого. Приміром, дискаунтери не надто обмежують асортимент, а гіпер- та супермаркети провадять однакову цінову політику.

Рис. 2.1. Найбільш розповсюджені типи новостворених підприємств мережевої торгівлі (розраховано на підставі [137])

Торговельна мережа характеризується певною потужністю з огляду на кількість об'єктів при єдиному координаційному центрі, який забезпечує внутрішньомережеву уніфікацію реалізації як функцій планування, контролювання тощо, так і комерційної функції. Вважаємо, що комплексний підхід надає можливість найбільш повно оцінити ефективність комерційної функції, яка тісно корелює із збільшенням кількості підприємств, що входять до складу мережі.

З метою адекватного оцінювання розвитку продовольчих торговельних мереж проаналізуємо динаміку тенденції кількісних та якісних змін (за кількістю та площами об'єктів, сферами впливу, виторгом на одиницю площі) 50 потужних компаній із використанням загальноприйнятих методик оцінювання показників господарсько-фінансової діяльності (табл. 2.2 в додатку А).

Таблиця 2.2

Динаміка розвитку найбільших торговельних продовольчих мереж за кількістю магазинів (розраховано за даними [***71])

Компанія	Мережі	Кількість магазинів на кінець року*	Темпи змін, %	Кількість відкритих магазинів у році	Кількість закритих магазинів у році	Кількість областей покриття у 2012 р.
		2010	2011	2012	2011 / 2010	2012 / 2011	2011	2012	2011	2012
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
ЗАТ «Фоззі»	Сільпо, Фора, Фоззі, Бумі-маркет	298	283	323	-5,03	14,13	16	38	31	13	24
Metro Cash & Carry Україна	Metro, Metro база	23	25	28	8,70	12,00	2	3	0	0	16
ТзОВ «АТБ-маркет»	АТБ	292	372	443	27,40	19,09	83	71	3	0	15
ЗАТ «Фуршет»	Фуршет, Народний	102	99	105	-2,94	6,06	5	8	8	2	21
ВАТ «Квіза Трейд»	Велика Кишеня, Просто маркет	52	48	52	-7,69	8,33	1	5	5	1	18
ТзОВ «Торговий дім «Амстор»	Амстор	23	24	25	4,35	4,17	1	1	0	0	5
ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет»	Auchan	1	7	8	600,00	14,29	6	1	0	0	5
ТзОВ «ЕКО»	ЕКО-маркет	65	67	68	3,08	1,49	9	3	7	2	14
ТзОВ «Таврія-В»	Таврія-В, Космос	32	32	35	0,00	9,38	0	3	0	0	4
ЗАТ « Євротек»	Фреш, Арсен, Квартал, Союз, Fresh-Market	9	74	70	722,22	-5,41	74	0	9	4	11
«ПАККО-холдинг»	Вопак, Пакко	85	86	68	1,18	-20,93	3	5	2	23	9
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
«Білла-Україна»	Billa	14	19	20	35,71	5,26	5	1	0	0	10
ТзОВ «Ліа ЛТД»	Абсолют, Наш Квартал	22	25	30	13,64	20,00	4	6	1	1	4
Abris Capital	Барвінок, Торговий світ	23	24	41	4,35	70,83	1	18	0	0	5
ТзОВ «Край»	Край, Країна	6	7	7	16,67	0,00	1	0	0	0	4
ТзОВ ТВК «Львівхолод»	Рукавичка	30	43	41	43,33	-4,65	13	2	0	4	1
ТзОВ «Торговий Дім Аванта»	Колібріс, Наш	21	21	23	0,00	9,52	1	2	1	0	6
ТзОВ «ТМ Обжора»	Обжора (Донецьк), Gourmet	12	14	14	16,67	0,00	2	0	0	0	1
ПП Попудрибко	Абсолют (Черкаси)	15	14	25	-6,67	78,57	0	11	1	0	1
ТзОВ ТД «МАРС»	Марс	14	14	10	0,00	-28,57	0	0	0	4	1
«Обжора»	Обжора (Одеса)	13	15	15	15,38	0,00	2	1	0	1	1
ТК «Капі»	Капі	8	8	8	0,00	0,00	0	0	0	0	1
ТзОВ «Український Рітейл»	Брусниця	38	68	78	78,95	14,71	32	23	2	14	5
Volwest Group	Наш Край, Наш Край-експрес	58	55	66	-5,17	20,00	22	20	25	9	11
ТзОВ «РББ Груп»	Плюс	28	33	39	17,86<...

Подобные документы

• Управління інноваційною діяльністю торговельного підприємства

  Інноваційний розвиток торговельного підприємства. Механізм управління, групи бізнес-процесів. Дослідження та основні елементи концепції управління інноваційною діяльністю підприємства. Об'єкт, механізм управління, основна мета діяльності інновацій.
  
  статья [241,3 K], добавлен 31.01.2011
  

• Організаційно-економічний механізм управління ефективністю праці (на прикладі машинобудівної промисловості)

  Прийняття управлінських рішень, спрямованих на аналіз ринкової кон’юнктури - одна з умов успішного функціонування підприємств машинобудівної промисловості. Принципи організаційно-економічного механізму управління раціональним використанням ресурсів.
  
  статья [45,7 K], добавлен 19.09.2017
  

• Організаційно-економічний механізм санації підприємств машинобудування

  Поглиблення теоретико-методичних положень банкрутства та відновлення діяльності промислових підприємств, розробка організаційно-економічного механізму санації для підприємств машинобудівного комплексу. Зміст, мета, завдання процесу оздоровлення.
  
  автореферат [91,6 K], добавлен 11.04.2009
  

• Управління зовнішньоекономічною діяльністю ПАТ ПБК "Радомишль"

  Зміст та роль зовнішньоекономічної діяльності, характеристика її системи управління та показники ефективності. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз фінансового стану організації. Шляхи підвищення рівня управління ЗЕД компанії.
  
  курсовая работа [258,6 K], добавлен 19.09.2014
  

• Антимонопольне управління діяльністю підприємства

  Сутність антимонопольної діяльності підприємства. Аналіз механізму управління діяльністю підприємства. Монополізм у нашій державі. Зловживання монопольним становищем на ринку. Шляхи вдосконалення управління антимонопольною діяльністю підприємства.
  
  курсовая работа [50,7 K], добавлен 10.01.2011
  

• Економічна ефективність підприємства

  Сутність інвестиційної привабливості підприємства, підходи до оцінки, використовувані методи, система показників та критеріїв, принципи управління. Аналіз економічної ефективної діяльності підприємства, перспективи розвитку та вдосконалення діяльності.
  
  курсовая работа [97,8 K], добавлен 04.11.2014
  

• Управління потенціалом підприємства

  Визначення методів оцінки трудового потенціалу організації. Сутність стратегічного та оперативного управління потенціалом підприємства. Організаційно-економічний механізм антикризового управління потенціалом компанії. Особливості оргструктури фірми.
  
  контрольная работа [32,9 K], добавлен 11.03.2016
  

• Ринкові трансформації у внутрішній торгівлі України

  Особливості розвитку ринку товарів і послуг. Аналіз структури споживання товарів. Аналіз сучасних торговельних систем та мереж. Організаційно-економічні засади розвитку культури споживання. Стратегічні орієнтири в діяльності підприємств торгівлі.
  
  научная работа [369,5 K], добавлен 18.01.2014
  

• Управління товарними запасами на підприємстві

  Сутність та організація роздрібної торгівлі на прикладі підприємства ПП Сисоєв М.С. (продовольчий магазин "Ітака"). Управління товарними запасами як складова комерційної діяльності: законодавча база; формування запасів, зберігання товарів в магазині.
  
  курсовая работа [137,3 K], добавлен 27.04.2014
  

• Економіка підприємства

  Види і форми підприємницької діяльності. Організаційно–управлінська структура підприємства. Оцінка техніко-організаційного та економічного рівня, забезпечення ефективності використання трудових ресурсів підприємства, впровадження економічного механізму.
  
  курсовая работа [87,1 K], добавлен 25.07.2009
  

• Формування соціально-економічного механізму управління підприємства (за матеріалами Сільськогосподарського ТОВ Агрофірма "Ольгопіль")

  Основи управління сільськогосподарським підприємством в сучасних умовах, особливості формування стратегії управління у кризовий період. Напрямки вдосконалення системи управління на основі комплексної реструктуризації державного підприємства "Новатор".
  
  дипломная работа [774,4 K], добавлен 12.02.2013
  

• Ринок - економічна основа комерційної діяльності

  Дослідження ринку як економічної основи комерційної діяльності, що охоплює всі сфери сучасного суспільного життя. Аналіз чинників, що обумовлюють організаційні і правові форми комерційних підприємств. Індивідуальні підприємства і господарські суспільства.
  
  реферат [21,0 K], добавлен 10.12.2010
  

• Формування механізму організаційно-економічної стабільності підприємства міського електротранспорту

  Проблема організаційно-економічної стабільності роботи підприємств, підходи до її визначення і шляхів досягнення. Оцінка господарської діяльності підприємства та аналіз альтернативні стратегії. Зниження рівня видатків і підвищення рівня рентабельності.
  
  курсовая работа [115,8 K], добавлен 20.03.2012
  

• Аналіз зовнішньоекономічної діяльності приватного підприємства ПП "Промен"

  Аналіз зовнішнього середовища діяльності рибопереробного підприємства, його зовнішніх ринків та конкуренції. Вдосконалення механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю ПП "Промен". Оцінка логістичних операцій. Стратегія управління персоналом.
  
  отчет по практике [6,7 M], добавлен 18.09.2010
  

• Управління прибутком підприємства при здійсненні імпортних операцій

  Правове поле та методологія процесу управління прибутком. Характеристика організаційно-управлінського та фінансово-економічного стану ТОВ "Бріктон". Шляхи вдосконалення управління прибутком на підприємстві при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
  
  дипломная работа [102,9 K], добавлен 15.09.2010
  

• Удосконалення системи управління прибутком як умова ефективного функціонування підприємств

  Сутність прибутку як економічної категорії, його значення у фінансово-господарській діяльності підприємства. Роль прибутку у розвитку підприємства в сучасних ринкових умовах. Принцип безперервності, системності, комплексності, динамічності управління.
  
  статья [202,6 K], добавлен 24.04.2018
  

• Аналіз управління інвестиційною діяльністю підприємства

  Економічна сутність, аспекти інвестицій та їх класифікація. Умови залучення і використання фінансових інвестицій. Основні проблеми управління інвестиційною діяльністю підприємства та шляхи їх вирішення. Розробка організаційно-економічної моделі.
  
  курсовая работа [271,2 K], добавлен 16.01.2011
  

• Управління комерційною діяльністю оптово-роздрібного підприємства "Прод-Трейд"

  Розробка та обґрунтування напрямків вдосконалення управління комерційною діяльністю на основі логістичного та маркетингового підходів. Загальна характеристика підприємства "Прод-Трейд", аналіз і методи оцінки ефективності оптово-закупівельних операцій.
  
  курсовая работа [217,9 K], добавлен 03.07.2011
  

• Механізм організації експортної діяльності підприємства

  Управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств та вплив державного регулювання на зовнішню торгівлю України. Організація зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Спектр-Оіл", створення експортного відділу та закордонного представництва.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 08.02.2016
  

• Аналіз діяльності підприємства

  Аналіз організаційно-правової форми та структури управління підприємством. Розгляд основ роботи з постачальниками та показників ліквідності. Рекомендації щодо підвищення ефективності організаційної структури та економічної діяльності підприємства.
  
  отчет по практике [56,8 K], добавлен 27.10.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам