Міжнародне економічне право

До «зеленої революції» голод періодично загрожував населенню окремих (а іноді й групі) країн, що розвиваються. Завдяки «зеленій революції» багато з цих країн зуміли повністю задовольнити свої потреби, спираючись на власне виробництво сільськогосподарської продукції. Деякі з країн цієї групи спромоглися навіть перетворитись на експортерів продуктів сільського господарства.

Загроза голоду чатує в окремих країнах, що розвиваються. Цьому значною мірою сприяє демографічний вибух, що відбувається там.

2. Правове регулювання міжнародного співробітництва у промисловості та сільському господарстві

За розподілом ЄЕК ООН серед форм промислового співробітництва виділяються:

поставка комплектних підприємств та обладнання з наступною оплатою їхньої вартості продукцією, що має бути виготовлена на їх основі;

надання ліцензій та (або) виробничого досвіду і знань з наступною оплатою їхньої вартості поставками продукції, отриманої з їх використанням;

підряд;

спільне виробництво, включаючи науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР);

спільні підприємства;

спільні проекти.

Промислове співробітництво - відносини, пов'язані із створенням довготривалої спільності інтересів між незв'язаними між собою підприємствами різних країн (згідно з глосарієм термінів, який було опубліковано Європейською економічною комісією ООН (ЄЕК ООН) у 1983 році, до терміну «промислове співробітництво» прирівнюється термін «виробнича кооперація» у широкому своєму значенні).

Особливості міжнародного співробітництва у промисловості

Це об'єктивний історичний процес, який притаманний усім

способам виробництва.

Притаманний країнам з будь-яким соціально-економічним

ладом.

Поєднуються та матеріалізуються передові ідеї, досягнення в галузях фундаментальної науки, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДЦКР), виробничих, конструкторських, управлінських та інформаційних технологій.

Кооперація безпосередніх виробників, дослідників та розробників у сучасному світі постає відтворювальною базою соціально-економічного та науково-технічного прогресу країн світу, серцевиною світогосподарських процесів, регіональної економічної інтеграції, транснаціоналізації (виробництва, НДЦКР, інформаційно-фінансової сфери тощо), міжнародного промислового співробітництва, глобалізації світової економіки у сфері матеріального виробництва.

Ця форма взаємодії стала прискорювачем структурної перебудови промисловості, її галузевих та міжвідомчих комплексів на новій технологічній основі, в тому числі широкому застосуванні електронних та інформаційних технологій.

Структура міжнародного промислового співробітництва:

Енергетичне співробітництво.

Співробітництво у галузі сировинного виробництва.

Співробітництво у сфері переробного виробництва.

Агропромислове співробітництво

Багатостороннє промислове співробітництво в міжнародній практиці означає економічні відносини та діяльність, зумовлені: Укладенням договорів на тривалий термін, які виходять за межі простої купівлі-продажу товарів та послуг і охоплюють ряд взаємозалежних операцій (на рівні виробництва, розробки та передачі технології, збуту тощо). Укладенням договорів, що визначені урядами у двосторонніх та багатосторонніх угодах як договори про промислове співробітництво.

Моделі міжнародного промислового співробітництва

Науково-технічна кооперація.

Виробничо-технічна кооперація (у тому випадку, коли коопераційні зв'язки в науково-дослідницькій діяльності розповсюджуються у подальшому й на сферу безпосередньо виробництва).

Науково-виробничо-збутова (при домовленості партнерів з виробничо-технічної кооперації про спільний збут продукції, що ними випускається).

Перш ніж ухвалити остаточний текст договору про промислове співробітництво, сторони інколи укладають попередню згоду або договір, яким, зокрема, передбачається:

період планованого співробітництва;

основні напрями цього співробітництва;

положення, що стосуються технічних і торгових таємниць, які буде розкрито в ході попередніх переговорів;

початкові заходи, необхідні для здійснення співробітництва, і договірні положення, які в цьому зв'язку належить прийняти;

умови набрання чинності остаточним договором;

можливість дальшого поглиблення співробітництва.

Компенсаційні угоди на основі угод про промислове співробітництво:

угоди про розподіл продукції;

операції на давальницьку сировину;

угоди «розвиток-імпорт»;

на довгострокові компенсаційні угоди зі зворотною закупкою товарів;

Питанням промислового співробітництва відведене чільне місце у Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва у Європі (укладено 1 серпня 1975 р.)

Промислове співробітництво, яке ґрунтується на економічних інтересах, може створити стабільні зв'язки і зміцнити довготривале економічне співробітництво в цілому; воно здатне також прискорити економічний розвиток усіх держав, які беруть у ньому участь.

Важливу роль у правовому регулюванні міжнародних економічних відносин у сфері промислового співробітництва відіграють міжнародні економічні органи та організації. Отже, довготермінові комплексні угоди укладаються в рамках діяльності міжнародних організацій.

Організації, які займаються питаннями промислового співробітництва:

Організація об'єднаних націй з промислового розвитку ЮНІДО.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку ЮНКТАД

Комітет з промислового розвитку Економічної і соціальної ради ООН та її регіональні комісії.

ЮНІДО була заснована рішенням Генеральної Асамблеї ООН в 1967 р. Головна мета ЮНІДО:

Координувати зусилля ООН у сприянні промислового розвитку й співробітництва в цій га лузі на глобальному регіональному й національному рівнях.

пріоритетну індустріалізацію країн Африки;

допомогу малим і середнім підприємствам;

надання технічної допомоги країнам, що розвиваються;

промисловий розвиток сільських районів;

поширення промислової інформації, сприяння інвестиціям і технічному прогресу;

підвищення конкурентоспроможності промислових товарів країн, що розвиваються;

сприяння в ефективному використанні національних природних ресурсів.

Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) заснована в 1964 р. як постійний орган Генеральної Асамблеї ООН.

Економічної і соціальної ради ООН:

проводить консультації з питань прискорення промислового розвитку;

розробляє робочі програми щодо індустріалізації та підготовки рекомендацій щодо їх подальшого роздроблення;

проводить дослідження і семінари з питань найефективнішого застосування промислових методів виробництва в країнах, що розвиваються;

Угоди про комплексне співробітництво також укладаються між блоками держав на багатосторонній основі, а також на двосторонньому рівні між певними державами. При цьому, комплексне співробітництво передбачає кооперацію у багатьох галузях промисловості, зокрема:

- легка промисловість;

- транспорт, включаючи транспортні засоби;

- енергетика;

охорона здоров'я та фармацевтична промисловість;

хімічна та нафтохімічна промисловість;

- газова промисловість;

- деревообробна промисловість, включаючи целюлознопаперову;

- електрообладнання та електропобутові прилади;

- електронна та електротехнічна промисловість;

металургія, включаючи металообробну промисловість;

промислове обладнання;

сільськогосподарська та лісова техніка;

обладнання для харчової промисловості, включаючи обладнання для переробної промисловості;

екологічне машинобудування.

Продукція сільського господарства не лише задовольняє потреби людей у продуктах харчування, а й є важливою сировиною для промисловості. При цьому, продукція сільського господарства не лише задовольняє національні суспільні потреби, а й експортується (імпортується) на взаємовигідних засадах в інші країни, тобто вона є предметом міжнародних, міждержавних економічних відносин.

Основні особливості сільськогосподарського співробітництва:

на відміну від галузей промисловості, для яких земля є всього лише загальною умовою для функціонування в сільському господарстві земля виступає головним об'єктом виробничих відносин і основним засобом виробництва;

збіг часу виробництва і робочого часу, що породжує сезонний характер виробництва;

кінцевим результатом в сільському господарстві є сума зусиль людини і природи;

складність і різноманітність економічних зв'язків, породжених входженням сільського господарства до агропромислового комплексу;

відновлення функціонування рентних відносин;

розвиток і вдосконалення відносин власності і майнових відносин.

Практично держави всіх континентів тією чи іншою мірою вступають у міжнародні економічні відносини, пов'язані Ш Обміном продукцією сільського господарства. Сприяння розвитку цих відносин, удосконаленню їх міжнародно-правового регулювання - завдання ряду міжнародних економічних організацій.

Організації з регулювання у галузі сільського господарства:

Продовольча й сільськогосподарська організація (ФАО);

Всесвітня продовольча програма (ВПП);

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАТ);

Всесвітня продовольча рада (ВПР).

ФАО - міжнародне агентство в рамках ООН» створена з ціллю боротьби з голодом та контролем шості продуктів харчування у світі Напрямки діяльності ФАО у сфері сільськогосподарського співробітництва:

Займається проблемами розвитку сільських регіонів І сільськогосподарського виробництва в системі ООН.

Діяльність направлена на зменшення гостроти проблем бідності і голоду в світі шляхом сприяння розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування.

Рішення проблеми продовольчої безпеки -- доступності всім і завжди продуктів харчування, необхідних здорового життя.

Стратегічний план роботи ФАО до 2015 року:

підвищення значення продовольчої безпеки;

переведення штату з штаб-квартири на місця;

збільшення використання експертів країн, які розвиваються, та з перехідними економіками;

розширення зв'язків з приватним сектором та недержавними організаціями;

збільшення електронного доступу до статистичної бази даних та документів FAO.

Всесвітня продовольча програма (ВІШ) - заснована в 1962р., як центральна міжнародна організація по розподілу продовольчої допомоги, У своїй діяльності ВПП співробітничає з ФАО та ПРООН.

Головна мета. Надання продовольчої допомоги країнам, які мають низький економічний рівень розвитку або потерпали від стихійного лиха.

Структура ВПП.

Комітет з політики й програм продовольчої допомоги.

Секретаріат.

Функції ІФАТ у сфері сільськогосподарського співробітництва:

надавати позики і кредити на пільгових умовах для здійснення проектів і програм з удосконалення виробництва продовольства в країнах-членах;

фінансувати розвиток сільських районів і населених пунктів;

надавати фінансову допомогу дрібним фермерам і безземельним селянам у країнах, що розвиваються;

складність і різноманітність економічних зв'язків, породжених входженням сільського господарства до агропромислового комплексу;

відновлення функціонування рентних відносин;

розвиток і вдосконалення відносин власності і майнових відносин.

Основні сфери сільськогосподарського співробітництва у рамках ІФАТ:

сільськогосподарський розвиток;

розвиток сільських районів і населених пунктів; кредитування;

меліорація; тваринництво;

переробка сільськогосподарської продукції;

підготовка кадрів;

рибальство;

зберігання й збут продукції

Питання для самоконтролю

Розкрийте зміст поняття «міжнародне співробітництво».

Які форми промислової кооперації вам відомі?

Назвіть основні комплексні угоди про промислове комплексне співробітництво.

Які існують міжнародні організації в галузі сільськогосподарського співробітництва?

Що є основною метою діяльності ФАО?

Охарактеризуйте основні види сільськогосподарського співробітництва.

Размещено на Allbest.ru