Економічна історія, основні питання

4. Раби I типу - раби, труд яких суворо контролювався адміністрацією і які були абсолютно незацікавлені економічно через те, що результати їхньої праці повністю привласнювалися хазяїном.

5. Раби II типу - раби, яким надавалася певна громадянська і господарська самостійність: право володіти рухомим і нерухомим майном (наприклад, земельним наділом), відчужувати його, мати сім'ю, самостійно сплачувати податки. До цього типу відносились раби на пекулії в Римі, ілоти у Спарті, пенести в Фессалії, гімнесії в Аргосі.

6. Поліси - міста-держави, що були формами соціально-економічної і політичної організації суспільства в Стародавній Греції і Стародавній Італії. Поліс включав у себе місто з прилеглими аграрними територіями. Поліс складався із громадян, що мали право на земельну власність і політичні права. Частина населення міста в поліс не входила і не мала громадянських прав (метеки, пріеки, раби, вільновідпущеники).

7. Ергастерії - в Стародавній Греції, Римській імперії і Візантії ремісничі майстерні, що зазвичай використовували рабську працю.

8. Вілла - середній за розміром земельний маєток в стародавньому Римі, що оброблявся працею рабів, вільновідпущеників і колонів.

9. Латифундії - великі земельні володіння римської аристократії, що поділялися на невеликі ділянки (парцели), які надавалися в оренду колонам - дрібним землеробам.

10. Патриції - (походить від pater - батько) - в Стародавньому Римі так спочатку називалось усе корінне населення, що входило в родову общину, складало римський народ і протистояло плебеям; потім ця назва перейшла до родової аристократії.

11. Плебеї - в Стародавньому Римі спочатку вільне населення, що не входило в родову общину і не мало права на користування громадськими землями (ager publicus). Внаслідок тривалої боротьби з патриціями добилися включення у склад римського народу і зрівняння їхніх прав з патриціями.

12. Ілоти - в Спарті землеробська частина населення, що юридично вважалися власністю держави і були закріплені за земельними ділянками спартіатів. Походили з завойованого дорійцями автохтонного населення Мессенії.

13. Колонат - форма виробничих відносин між великим землевласником і безпосереднім виробником - колоном, поширена в Римській імперії, за якої велика земельна власність (латифундія) подрібнювалась на парцели - невеликі наділи, що здавались землеволодільцями в оренду колонам, які поступово прикріплювались до землі.

14. Пекулій - в Стародавньому Римі власність, що виділялась чільником фамілії (сім'ї) в користування її членам (нащадкам, рабам). В більш вузькому значенні - це земельний наділ, що за певних умов відчуження надлишкового продукту на користь її власника передавався у користування рабу.

15. Римське право - система рабовласницького права у Стародавньому Римі, що складалася з приватного права і публічного права і містила в собі чітко розроблену систему норм, що регулювали різні види майнових відносин, речових прав. Римське право дало класичний взірець юридичного регулювання відносин приватної власності і було в подальшому запозичене багатьма країнами Західної Європи.

16. Лікургів устрій - спартанське законодавство, що регулювало функціонування інститутів спартанського суспільства (другої половини ХIХ - початку IX-VIII ст.ст. до Р.Х.). Згідно з законами Лікурга вся земля проголошувалась суспільною власністю і поділялась на сімейні наділи, що оброблялись безправними землеробами-ілотами, вимушеними сплачувати фіксований натуральний податок на користь спартіатів. Лікургів устрій стримував розвиток ремесла і торгівлі, законодавчо обмежував грошовий обіг і участь спартіатів у суспільному виробництві.

17. Кодекс Хаммурапі (XVIII ст. до Р.Х.) - система правових норм, призначених головним чином для царських судів і спрямованих на упорядкування соціально-економічних відносин. Вони були спрямовані на підтримку традиційних соціальних інститутів, общинної власності на землю, обмеження товарно-грошових відносин, лихварства та боргового рабства в інтересах держави, узаконювали орендні відносини та відносини найму.

18. Феодалізм - класовий соціально-економічний устрій, що базується на повній власності класу феодалів на основний засіб виробництва - землю - і особистій (або поземельній) залежності від них класу безпосередніх виробників - селян, які мали одноосібну власність на знаряддя праці і продукцію свого приватного господарства (на землі, що юридично належала феодалу).

19. Романо-германський синтез - процес формування основ західноєвропейської цивілізації за часів раннього феодалізму під впливом християнізації всіх сфер життя, успадкування елементів античної культури у поєднанні з розкладом родоплемінного ладу у германських народів. Цей шлях формування феодального суспільства найбільш характерний для ранньої феодальної Франції і Італії.

20. «Салічна правда» - сбірник норм звичаєвого права епохи Меровінгів (6-7 ст.ст.), що містив шкалу штрафів «вергельдів» за вбивство, або заподіяння шкоди різним за соціальним становищем членам франкського суспільства.

21. Аллод (от al - повний, od - володіння) - у германських племен в ранньофеодальних державах Західної Європи земельна ввласність, що підлягала вільному відчуженню.

22. Бенефіційний (від benef і cium -благодіяння) - у період раннього середньовіччя у Західній Європі земельне володіння, що виділялося королем (або крупним феодалом) в пожиттєве користування васалу за умов несення ним військової або адміністративної служби.

23. Сеньйор - в Західній Європі за добу середньовіччя феодальний землевласник (власник сеньйорії), що мав під своєю владою залежних селян. В більш вузькому значенні цей термін означає землевласника, що стояв на чолі групи залежних від нього васалів.

24. Серви - категорія залежних селян у ранній феодальній Франції, нащадки рабів, колонів, літів, що з VIII ст. перебували в особисто спадковій залежності від сеньйора і були обмежені в правах відходу з землі.

25. Посесори - нащадки римських землевласників у франкській державі (VI-VII ст.ст.).

26. Трибутарії - нащадки римських колонів у франкській державі (VI-VII ст.ст.).

27. Сеньйорія - феодальний маєток, що поділявся на домен, де господарював сам землевласник, та селянські наділи, за користування якими селяни відбували панщину, сплачували натуральну або грошову ренту.

28. Манор (від лат. maneo - залишаюсь, проживаю) феодальна вотчина в середньовічній Англії.

29. Віллани - (від лат. villa - помістя) - в феодальній Франції, Італії, Німеччині селяни особисто вільні, але поземельно залежні від феодалів. В середньовічній Англії так називалися кріпаки, які мали від лорда земельний наділ і відбували власними інвентарем і тягловою худобою панщину на користь лорда.

30.Коттери - прошарок спадково-залежних від лордів найбідніших англійських селян, що мали найдрібніші земельні наділи (огороди) або були зовсім безземельними і відбували панщину інвентарем і худобою лорда.

31. Ерли - родова знать в ранньофеодальній Англії (на відміну від рядових членів громад-керлів), що в IX ст. злились із тенами. З XI ст. - титул ерла став тотожним титулу „граф”.

38. Керли - рядові вільні члени селянської громади в ранньофеодальній Англії, основна маса яких перетворилася в 9-11 ст.ст. у феодально-залежних селян, а верхівка - в дрібних феодалів.

33. Тени - службова верхівка в ранньофеодальній Англії, дружинники короля.

34. Сокмени - особисто вільні селяни в ранньофеодальній Англії, зобов'язані феодалові деякими повинностями. В XV-XVI ст. ст. злилися із фрігольдерами.

35. Фолькленд - наділ, яким громада селян в ранньофеодальній Англії володіла за „народним правом” і який так і не зазнав «алодизації» - розподілу на вільно відчужувані наділи.

36. Бокленди - в Англії з VII ст. королівські дарування землі ерлам, тенам і монастирям з правами збирання доходів, судочинства, стягування штрафів, коли король фактично дарував не землю, а владу над вільними селянами, право імунітету. Право фолькленду на землю при цьому не відмінялось.

37. Феодальна земельна рента - форма вилучення надлишкового продукту з селян на користь феодалів, що на різних ступінях розвитку феодального суспільства була переважно відробітковою (панщина); продуктовою (натуральний оброк) і грошовою.

38. Вергельд - у германських варварських „Правдах” грошова компенсація за вбивство вільної людини, що поступово витіснила кровну помсту.

39. Сокмени - особисто вільні селяни в ранньофеодальній Англії, зобов'язані феодалові лише деякими повинностями.

40. Фригольд - феодальне володіння в середньовічній Англії, спадкове або пожиттєве (могло бути лицарським, селянським, міським, церковним). Фрігольдери - селяни, що були особисто вільні, мали фіксовану ренту, права заповіту і відчуження наділу, а також захисту в королівських судах.

41. Копігольд - основна форма феодально-залежного землекористування в Англії в XV-XVII ст. ст. (найчастіше пожиттєвого). Копігольдери - селяни-користувачі землі, яка належала лорду, що господарювали на ній на основі копії - виписки із протоколу маноріального суду. Вони не мали права захисту в судах, розпорядження наділом і несли суттєві повинності на користь лорда.

42. Коммутація ренти (від лат. commutatio - переміна) - заміна панщини і продуктової ренти грошовим оброком за доби феодалізму.

43. Фогти (нім. Vogt - захисник) - в Німеччині суддя у вотчині монастиря, в ширшому значенні - світські феодали, що виконували захисні, адміністративні і судові функції в землях, що належали Церкві.

44. Лейбагене - особисто залежні селяни в феодальній Німеччині.

45. Грундгольден - поземельно залежні селяни в феодальній Німеччині.

46. Ганза - торгове і політичне об'єднання північно-німецьких міст в XIV-XVI ст. ст. на чолі з Любеком, що здійснювало посередницьку торгівлю між Західною, Північною і Східною частинами Європи.

47. Цех - об'єднання ремісників однієї спеціальності в територіальних межах одного міста в середньовічній Європі.

48. Магдебурзьке право - одна із найбільш відомих систем феодального міського права (склалася в XIII ст. в німецькому місті Магдебург), що юридично закріплювала права і свободи городян, їхнє право на самоврядування.

49. Майстер цеховий - дрібний, економічно самостійний виробник - ремісник у середньовічну добу, повноправний член цеху, що працював у власній майстерні, маючи підмайстрів і учнів.

50. Підмайстер - у середньовічних цехах ремісник, що пройшов строк учнівства і працював у майстра по найму декілька років, після чого склавши іспит сам ставав майстром. В XV-XVI столітті починає поширюватись категорія «довічних підмайстрів».

51. Партачі - підмайстри, що не здобули офіційно прав цехових майстрів, але нелегально виробляли ремісничу продукцію і реалізовували її. Зазнаючи переслідувань з боку офіційної цехової ієрархії, нерідко знаходили підтримку у феодалів.

52. Патриціат - вищий, найбільш заможний і привілейований прошарок населення середньовічних західноєвропейських міст, що складався з купців, лихварів, міських землевласників і т.ін.: і найчастіше захоплював владу в містах після набуття ними самоврядування.

53. Комунальні революції - в XI-XIII ст. ст. рух громад проти феодалів, спрямований на здобуття прав самоврядування.

54. Лівантійська торгівля - міжнародний транзит, що зв'язував міста Західної Європи через італійські міста-республіки і Візантію з ринками країн Середньої Азії і Далекого Сходу. Криза Лівантійської торгівлі, що настала у 1453 р. у зв'язку із захопленням турками Константинополя, дала поштовх Великим географічним відкриттям.

55. Шедевр - екзаменаційний ремісничий витвір, що його повинен був виконати підмайстер із свого матеріалу для здобуття звання цехового майстра.

56. Шампанські ярмарки - в XII-XIII ст. ст. великі ярмарки, що тривали майже цілий рік у французькій провінції Шампань, де зустрічалися товаропотоки Ганзейської і Лівантійської торгівлі.

57. Монархія абсолютна - держава, чільником якої є монарх, чия влада не є обмеженою конституцією і парламентом. Історично ця форма правління була найбільш характерна для рабовласницького і феодального устрою, хоча й може виходити за хронологічні межі цих епох.

58. «Революція цін» - один з суттєвих наслідків Великих географічних відкриттів, коли приплив золота в Європу (особливо в Іспанію, Португалію і Англію) призвів до значного росту цін (в Іспанії і Португалії - в 5 разів, в Англії - в 4 рази, в середньому по Європі в 2-3 рази) від чого виграли товаровиробники - мануфактуристи і селяни і програли отримувачі фіксованих рентних і орендних платежів - поміщики, що змушені були перебудовувати на капіталістичний лад свої помістя (англійські джентрі), або емігрувати в колонії (іспанські конкістадори).

59. Первісне нагромадження капіталу - процес відділення безпосереднього виробника (селянина, ремісника) від засобів виробництва (насамперед, землі) які зосереджуються в руках небагатьох членів суспільства, де перетворюються на капітал, а маса особисто вільних, але позбавлених засобів виробництва (і існування) виробників вимушена продавати власну роботу силу і перетворюється таким чином на клас найманих робітників.

60. «Огороджування» - масовий сгін англійських селян-копігольдерів з орендованих ними земель, що були власністю лордів, який набув поширення в XVI столітті і був зумовлений капіталістичною перебудовою поміщицьких господарств, їхньою переорієнтацією на виробництво товарної вовни.

61. Секуляризація земель - конфіскація церковних земель державою, зокрема, скасування монастирськгго землеволодіння в Англії королем Генріхом VIII Тюдором в ході Реформації XVI ст.

62. Протекціонізм - економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції, що реалізується шляхом фінансового заохочення вітчизняної промисловості, стимулювання експорту і обмеження імпорту за допомогою високих ввізних мит.

63. Фрітредерство - (від англ. free trade - вільна торгівля) - напрямок в економічній теорії і політиці промислової буржуазії, що виник в останній третині XVIII ст. у Великій Британії, основними принципами якого були - вимога свободи торгівлі (зокрема низьких мит) і невтручання держави у приватно-підприємницьку діяльність.

64. Проста кооперація - перша стадія розвитку капіталістичного виробництва, що передувала мануфактурі, форма усуспільнення праці, коли капіталіст експлуатує ручну працю значної кількості найманих робітників, які виконують однорідну роботу.

65. Мануфактура (від латинського manus - рука, factura - виготовлення) капіталістичне підприємство, що засноване на роздподілі праці і ручній ремісничій техніці (середина XVI - кінець XVIII ст. ст. - в Західній Європі; 2 пол. XVII - перша половина XIX ст.ст. - в Україні).

66. «Криваве законодавство» - назва жорстоких законів, прийнятих в Англії в кінці XVІ - на початку XVIІ ст. ст. і спрямованих проти жербраків і селян, експроприйованих в ході «огороджувань».

67. Алькабала - податок на торгові угоди в Іспанії і її колоніях (XII ст. - 1845 р.). Введення алькабали в Нідерландах (1571 р.) послугувало одним із найсильніших поштовхів до загального повтсання 1572 р. на півночі країни проти Іспанської імперії.

68. Промисловий переворот - якісний перехід від мануфактури, що базується на розподілі ручної праці до фабрики, заснованої на використанні системи машин.

69. Луддити - учасники перших стихійних виступів проти застосування машин і посилення капіталістичної експлуатації в ході промислового перевороту у Великій Британії (кінець XVIII - початок XIX ст. ст.).

70. Чартизм - перший масовий, політично оформлений революційний рух пролетаріату у Великій Британії в 1830-1850 рр.

71. Роботні будинки - англійські притулки для жебраків (XVII -XIX ст.ст.) з важкими умовами життя і праці, куди згідно з англійськими законами примусово поміщалися всі жебракуючі.

72. Навігаційний акт Кромвеля - виданий в Англії в 1651 р. документ, що забороняв каботажне плавання іноземних кораблів між англійськими портами, давав змогу іноземним купцям постачати в Англію лише товари своєї країни і підтверджував монополію англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Направлений проти Голандії.

73. Юнкерство - німецькі великі землеволодільці із дворян, що користувалися величезним впливом в сільськогосподарському секторі і в німецькій державі взагалі. У другій половині XIX ст. стали ділити політичний вплив із буржуазією, а в своїх помістях все більше застосовували капіталістичні методи господарювання.

74. Митний союз - угода двох або декількох держав про скасування між ними митних бар'єрів і формування території з єдиним митним тарифом. Товари учасників митного союзу ввозяться на територію учасників без мит.

75. «Пруський шлях» розвитку капіталізму в сільському господарстві - еволюційне «вростання» села в капіталістичні відносини при збереженні великого поміщицького землеволодіння, виділенні невеликої кількості міцних селянських господарств та зубожінні і обезземеленні значної частини селянства, перетворенні найбідніших селян на батраків.

76. Гроссбауери - найбільш заможна частка німецького селянства, що наряду із юнкерами володіла у XVIII - першій половині XX ст. ст. значною частиною орних земель Німеччини.

77. Скваттерство (від англ. sguat - оселятися самовільно на чужій землі) - захват фермерами вільних земель, що набув особливих масштабів у XVII ст. на Північному Заході США, а також Австралії.

78. Сервенти - білі раби, найбідніші і найбезправніші переселенці з Європи до Північної Америки в XVII - XVIII ст.ст. За право переїзду до Америки на певний час ставали рабами (діти - на 72 місяці, дорослі - на 36 місяців).

79. Квінт-рента - четверта частина врожаю, яку віддавали орендатори землі в центральних колоніях Північної Америки латифундістам.

80. Фермер - в капіталістичних країнах власник приватного господарства, який господарює на власній землі.

81. Гомстед-акт - прийнятий в 1862 р. в США в ході Громадянської війни закон, що надавав кожному американському громадянину право на отримання (за умови сплати незначного мита) земельної ділянки у 180 акрів (65 га) - гомстеда, який через певний час особистого господарювання на цій землі переходив у його приватну власність.

82. «Американський» шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві - передбачає швидкий розвиток капіталістичних відносин в аграрному секторі на основі формування високотоварного фермерського господарства (на власній землі фермера) при відсутності поміщицького землеволодіння, а отже - і рентних платежів селян на користь великих землевласників.

83. Фінансові групи - конкретні форми прояву фінансової олігархії, що створюються на основі зрощування промислових і банківських монополій під контролем найпотужніших з них.

84. Трест - форма монополістичного об'єднання, в рамках якого його учасники втрачають виробничу, комерційну, а нерідко і юридичну самостійність. Реальна влада в трестах зосереджується в руках правління, або головної компанії.

85. Картель - форма монополістичного об'єднання, учасники якого заключають угоду про регулювання обсягів виробництва, умов збуту продукції, найму робочої сили в цілях вилучення монопольних прибутків, але зберігають комерційну і виробничу самостійність.

86. Синдикат - форма монополістичного об'єднання, при якій розподіл замовлень, закупки сировини і реалізація виробленої продукції здійснюються через єдину контору. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

87. Концерн - одна з складних форм монополістичних об'єднань, що включає підприємства промисловості, транспорту, торгівлі і банківської сфери, учасники якого зберігають формальну самостійність, але підкоряються контролю з боку фінансових магнатів, що його очолюють.

88. Контрибуція - платежі, що накладаються на переможену державу на користь держави-переможниці (сучасним міжнародним правом заборонена).

89. Репарації - в міжнародному праві форма міжнародно-правової відповідальності, що полягає у відшкоджуванні державою скоєних нею збитків в грошовій, чи іншій формі. Виплата репарацій зазвичай передбачається при укладанні мирних угод.

90. Індустріалізація - процес створення крупного машинного виробництва в усіх галузях народного господарства і, насамперед, в промисловості.

91. «Новий курс» - система заходів уряду президента США Франкліна Рузвельта в 1933-1938 рр. для ліквідації наслідків економічної кризи 1929-1933 рр., в рамках якої посилення державного регулювання капіталістичної економіки поєднувалося з певними реформами в соціальній сфері.

92. «Мейдзі ісін» (япон. - оновлення, реставрація Мейдзі) - незавершена буржуазна революція 1867-1868 рр. в Японії, яка скасувала владу сегунів з дому Токугава і відновила владу імператорів в особі Муцухіто, уряд якого ініціював індустріалізацію і буржуазну модернізацію соціально-економічного устрою Японії при збереженні багатьох феодальних традицій.

93. Дайме - князі у феодальній Японії, чия політична і економічна влада в провінціях була підірвана в ході перетворень «Мейдзі».

94. Самураї - (від япон. «самурау» - служити) - у феодальній Японії: 1) в широкому значенні - світські феодали; 2) у вузькому (і найбільш поширеному) значенні - військово-феодальний стан дрібних дворян.

95. Сегунат - уряд сегунів (військово-феодальних правителів Японії в 1192-1867 рр.), при якому імператорська династія була позбавлена реальної влади.

96. Дзайбацу - назва монополій і кланових угруповань фінансової олігархії Японії до її поразки у другій світовій війні.

97. Система «по життєвого» найму в Японії - звичаєва традиція, згідно з якою людина працює на фірмі, як правило, до виходу на пенсію, або до смерті, будучи пов'язаною з її адміністрацією і колективом мережею не тільки економічних, але й побутових, культурних та ін. відносин.

98. Програма «Доджа і Шоупа» - програма фінансової стабілізації японської економіки, впроваджена американською окупаційною адміністрацією в рамках започаткованого з 1949 р. так званого «зворотнього курсу» США щодо Японії.

99. Аріїзація власності - політика конфіскації економічних активів, що належали особам єврейської національності, яку проводив гітлерівський уряд з кінця 1930-х років.

100. Програма Гінденбурга - застосовувана в Німеччині з 1916 р. по 1918 р. програма державного регулювання економіки, яка передбачала обов'язкову трудову повинність, прямі інвестиції держави у промисловість і транспорт, примусове переміщення робочої сили, обов'язкові поставки сільськогосподарської продукції за твердими цінами (продрозкладка) і т.п.

101. МЕФО - створена нацистами корпорація, яка оплачувала поставки продукції для переозброєння німецької армії до квітня 1938 року так званими МЕФО-векселями, що гарантувалися Рейхсбанком, але не мали реального матеріального забезпечення.

102. План Дауеса - пом'якшений план вилучення з Германії репарацій на користь країн-переможниць у першій світовій війні, який передбачав і певні зовнішні інвестиції ( в основному американські) в німецьку економіку. Діяв з 1924 по 1929 рр.

103. План Юнга - план реструктуризації репараційних виплат Німеччини на користь країн-переможниць у другій світовій війні, що діяв з 1929 по 1931 рр.

104. «Трудовий фронт» - нацистська організація, сформована замість ліквідованих профспілок, що примусово об'єднувала трудящих Німеччини, позбавлених можливості відстоювати свої права на фоні всевладдя держави і адміністрації підприємств.

105. Реконверсія - переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво цивільної продукції.

106. Стагфляція - аномальна поведінка цін під час криз надвиробництва - їхнє зростання на фоні накопичення товарних надлишків, що спостерігалося під час криз 1957-1958рр., 1974-1975рр.

107. «План Маршалла» - план фінансової допомоги з боку США країнам Західної Європі і Турції, що постраждали під час другої світової війни, який охоплював 16 країн і діяв на протязі 1948-1952 рр.

108. Аграрні кризи - економічні кризи надвиробництва в сільському господарстві, що проявляються в зростанні нереалізованих надлишків сільгосптоварів, падінні цін, скороченні обсягів виробництва, розоренні дрібних і середніх виробників, зростанні безробіття.

109. Структурні кризи - енергетична, сировинна, продовольча, фінансова - глибокі диспропорції в галузевій структурі народного господарства провідних індустріальних країн, що проявилися в 1970-х-1980-х роках і дали поштовх для глибокої перебудови структури народного господарства країн Заходу на користь наукомістких виробництв.

110. Привласнююче господарство - господарство первіснообщинної доби, що базувалося на збиральництві і полюванні.

111. Відтворювальне господарство - господарство, що характеризується активним втручанням людини в природні процеси, яке виникло після доместикації людиної рослин і тварин при переході до штучної обробки грунту.

112. Цивілізація (в системі А. Тойнбі) - неповторна єдність декількох народів, об'єднаних навколо спільних релігійних цінностей і культурних рис «активною меншиною», яка проходить фази зародження, розвитку, надлому і занепаду.

ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1. Вступ ДО КУРСУ «ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ»

Предмет, методи та завдання курсу. Його місце в системі економічних дисциплін. Методологія історико-економічних досліджень. Періодизація економічної історії: огляд концепцій.

ТЕМА 2. Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу та античного світу

Загальна характеристика рабовласницького ладу.

Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу. Особливості формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу. Роль природних факторів. Особливості агрокультури. Економічна роль держави на Стародавньому Сході. Характерні риси “азіатського” способу виробництва.

Економіка Стародавньої Греції. Передумови швидкого економічного піднесення Еллади. Економіка крітомікенського світу. Гомерівський період. Крах сільської общини (архаїчний період). Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу (класичний період). Особливості соціально-економічного устрою афінського і спартанського полісів.

Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму. Царський період в римській історії. Економічний розвиток Римської республіки в VI - V ст.ст. до Р.Х. Економічні наслідки римських завоювань. Розквіт рабовласницької системи в Стародавньому Римі в II - I ст.ст. до Р.Х. Господарський лад Ранньої Римської імперії (I ст. до Р.Х. - II ст. Р.Х.). Виникнення колонату. Криза рабовласницького режиму в III ст. Р.Х. Розпад Пізньої Римської імперії. Процеси феодалізації. Причини падіння Римської імперії.

Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства (V-XVI стст.)

Загальна характеристика феодалізму і його періодизація.

Феодалізм у Візантії. Економічний устрій ранньої Візантії (V - VI ст.ст.). Наслідки слов'янської колонізації. Фемний устрій. Еволюція феодальної земельної власності у IX - X ст.ст. Категорії залежного населення. Роль сільської громади. Закріплення залежних селян за маєтками феодалів. Розвиток товарно-грошових відносин і процес розшарування візантійського селянства. Падіння Візантійської імперії.

Рання феодальна Франція. Господарський лад давніх германців. Економіка франків часів «Саллічної правди». Романо-германський синтез. Виникнення аллоду. Аграрний переворот VIII ст. Бенефіціальна система у франкській державі. Формування спадкового землеволодіння і закріпачення селянства в період Священної Римської імперії. Соціально-економічні передумови її розпаду. Формування феодального імунітету.

Особливості генезису феодалізму в Англії. Генезис феодальних відносин в англо-сакський період. Економічні наслідки норманського завоювання. Закріпачення селянства. Феодальне законодавство XII - XIII ст.ст. Розквіт маноріальної системи (XIII ст.). Еволюція форм феодальної ренти в XIV - XV ст.ст. Роль повстання Уота Тайлера. Криза кріпосницької системи господарства в XIV -XV ст.ст.

Розвиток феодалізму в Німеччині. Причини пізньої феодалізації німецького села. Закріпачення селянства в IX - XI ст.ст. Роль церкви в системі феодальних відносин. Територіальна експансія німецького феодалізму. Наслідки захоплення слов'янських земель. Феодальне помістя в Німеччині в XII - XIII ст.ст. Форми експлуатації селянства у різних регіонах Німеччини (XIV - XV ст.ст.). Перехід до оброчної системи. Економіка німецьких міст. Соціально-економічні наслідки селянської війни 1525 року. «Друге видання» кріпосництва.

Соціально-економічний устрій європейського міста за доби середньовіччя. Соціально-економічні передумови відродження старих і виникнення нових міст в середньовічній Європі. Поглиблення суспільного поділу праці. Технічні зрушення. Протиріччя феодального маєтку і подолання натурального характеру господарства. Цеховий лад міського ремесла. Внутрішня і зовнішня торгівля європейських міст.

Тема 4. Генезис капіталізму та мануфактурний період його розвитку (XVI-XVIII стст.)

Великі географічні відкриття. Передумови Великих географічних відкриттів. Основні відкриття. Наслідки Великих географічних відкриттів.

Англія в ХVI ст. як приклад первісного нагромадження капіталу. Передумови та умови аграрного перевороту в Англії. Огороджування та конверсії. Секуляризація. Наслідки аграрного перевороту. “Криваве” законодавство. Становлення мануфактурного виробництва. Початок колоніальної експансії.

Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії. Розвиток мануфактурного капіталізму. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської буржуазної революції. Голландія - «показова» капіталістична країна XVII сторіччя. Причини економічного спаду Голландії у другій половині XVII - XVIII ст.ст.

Тема 5. Епоха переходу до індустріального суспільства (кінець XVIII-перша половина XIX стст.)

Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови і наслідки. Передумови промислового перевороту. Розвиток промислового перевороту. Соціально-економічні наслідки промислової революції в Англії. Перетворення Англії в “фабрику світу”. Завершення аграрного перевороту. Зникнення селянства. Зміна зовнішньоторгової політики. Становище промислових робітників. Чартизм.

Розвиток народного господарства Франції в другій половині XVIII- першій половині ХІХ стст.) Особливості генези капіталізму у Франції та передумови антифеодальної революції 1789-1794 рр. Економічні перетворення за часів Великої французької буржуазної революції. Промисловий переворот. Розвиток сільського господарства.

Особливості капіталістично-індустріальної трансформації економіки Німеччини. Причини економічної відсталості Німеччини на рубежі XVIII-XIX століть. Аграрні реформи в Прусії. Створення Митного союзу і початок промислового перевороту.

Економічний розвиток США від війни за незалежність (1756-1763рр.) до громадянської війни. Господарство північноамериканських колоній Англії до війни за незалежність (1776-1783). Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність. Колонізація північноамериканського континенту США в XIX столітті. Нерівномірність розвитку Півночі й Півдня США. Причини й наслідки Громадянської війни в США (1861-1865).

Тема 6. Господарство провідних країн світу періоду монополістичного капіталізму (остання третина XIX - початок XX ст.)

Економічний підйом США в останній третині XIX - на початку XX ст. Причини економічного підйому Америки Формування монополій у США. Перші фінансові групи в США. Розвиток сільського господарства в США.

Промисловий «ривок» Німеччини і фактори, що його зумовили. Причини промислового підйому в Німеччині. Залізничне будівництво. Грюндерство в будівництві. Концентрація виробництва та створення монополій. Концентрація банківської справи. Формування фінансового капіталу.

Втрата Англією промислової монополії. Зміни в структурі англійської промисловості. Колоніальна експансія Англії. Виникнення монополій в промисловості і банківській справі. Аграрні проблеми Англії.

Економічне відставання Франції. Причини промислового відставання Франції. Концентрація виробництва та утворення монополій. Темпи концентрації і централізації банківської справи у Франції. Роль Французького банку. Географія вивозу та сфери впливу французького капіталу. «Парцелярна» система в сільському господарстві.

Перетворення Мейдзі і економічний розвиток Японії наприкінці ХІХ - початку ХХст. Економічна відсталість Японії в період сегунату. Соціально-економічні наслідки «відкриття» Японії західними державами. Капіталістична модернізація Японії і її основні напрямки: політична реформа, аграрна реформа, «казенна» індустріалізація.

Тема 7. Основні тенденції ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ США І ЄВРОПИ у міжвоєнний період (1918-1939 рр.).

Зміцнення позицій США у світовому капіталістичному господарстві і посилення державно-монополістичних тенденцій в американській економіці. Економічні наслідки Першої світової війни для США. Розвиток американської економіки в 1920-х роках. Криза 1929-1933 рр. і «новий курс» Ф.Рузвельта.

Економічний розвиток Німеччини в міжвоєнний період. Економічні наслідки Першої світової війни для Німеччини. Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки. Криза 1929-1939 рр. в Німеччині. Економічна політика фашизму.

Економічний застій в Англії в 1918-1939 рр. Послаблення економічних позицій Великобританії внаслідок першої світової війни. Економічний застій в 1919-1929 рр. Криза 1930-1933 рр. в Англії і її економічний стан напередодні Другої світової війни.

Розвиток французької економіки в 1918-1939 рр. Економічні наслідки Першої світової війни Промисловий підйом 1920-х років. Економічна криза 1930-1935 рр. Соціально-економічні заходи уряду Народного фронту.

Економіка Японії між Першою та Другою світовими війнами. Економічні наслідки першої світової війни. Розвиток економіки Японії в 1920-х рр. Світова економічна криза і мілітаризація економіки Японії в 1930-ті роки. Експансія Японії в Манчжурії та Південно-Східній Азії.

Тема 8. Економічний розвиток провідних центрів світового капіталістичного господарства після другої світової війни

Розвиток економіки США після Другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни для США Післявоєнна конверсія й циклічний розвиток економіки США в 1945-1960 роках. Стабілізація економіки США в 1960-х роках. Структурні кризи у світовому капіталістичному господарстві й циклічний розвиток економіки США в 1970-1990 рр. Основні напрямки «рейганоміки». Економічна політика демократичної адміністрації Б. Клінтона.

Перетворення Японії на один із центрів світового господарства. Відновлення японської економіки після Другої світової війни і повоєнні реформи. Японське «економічне диво». 1952-1970 рр. і фактори, що його обумовили. Вплив національних традицій господарювання. Особливості економічного розвитку Японії в 1970-1990-х роках.

Економіка Німеччини в повоєнний період. Економічні наслідки Другої світової війни. Повоєнна реконструкція народного господарства ФРН і реалізація курсу Л. Ерхарда на створення соціального ринкового господарства. Західнонімецьке «економічне диво» 1950-х років. Економічний розвиток ФРН в 1960-х роках. Посилення нерівномірності розвитку і структурні зрушення в народному господарстві ФРН в 1970-х-1980-х роках. Економічні наслідки об'єднання ФРГ і НДР.

Економічний розвиток Франції у другій половині ХХ ст. Економічні наслідки другої світової війни і повоєнна націоналізація. Модернізація французької економіки в 1950-ті роки і основні напрямки економічної політики голлізму. Перегляд стратегії економічного розвитку Франції в 1970-ті роки. Економічний розвиток в 1980-1990-ті рр.

Економіка Англії після Другої світової війни. Розвиток економіки Великобританії в 1945-1960рр. Нерівномірність розвитку економіки Великобританії в 1960-1970-х роках. Неоконсервативна економічна політика урядів М. Тетчер і Дж. Мейджора в 1980-1990-ті рр.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Вступ до курсу „Економічна історія”. Предмет, методи та завдання курсу

1.Предмет економічної історії, її місце в системі економічних наук.

2.Теоретико-методологічні засади курсу. Періодизація економічної історії .

3.Логіка та структура курсу. Мета і завдання курсу.

Тема 2. Епоха рабовласництва

1. Економічний устрій країн Стародавнього Сходу.

2. Економічне піднесення Стародавньої Греції. Особливості Афін і Спарти.

3. Основні періоди соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.

Тема 3. Епоха феодалізму в Європі

1. Виникнення феодалізму в Західній Європі і його періодизація.

2. Рання феодальна Франція.

3. Особливості феодалізму у Візантії.

4. Особливості феодалізації англо-саксонського села.

5. Причини пізньої феодалізації німецького села.

6. Феодальне місто і цеховий устрій міського ремесла.

Тема 4. Закладення підвалин капіталістичної економіки в Західній Європі

1. Великі географічні відкриття.

2. Первісне нагромадження капіталу в Англії.

3. Первісне нагромадження капіталу в Голландії.

Тема 5. Формування основ індустріального суспільства в Західній Європі

1. Промисловий переворот в Англії.

2. Економічний розвиток Франції в період від буржуазної революції до Паризької комуни (1789-1871).

3. Економіка Німеччини в першій половині ХIХ ст.

Тема 6. Економічне становище Англії, Франції і Японії в остінній третині ХIХ - на початку ХХ ст.

1. Втрата Англією промислової монополії.

2. Економічне відставання Франції. Концентрація фінансового капіталу.

3. Перетворення “Мейдзі” в Японії.

Тема 7. Економіка США, провідних країн Західної Європи і Японії в міжвоєнний період (1918-1939 рр.)

1. Економічна криза 1929-1933 рр. у США та новий курс Ф.Рузвельта.

2.Відновлення німецької економіки після першої світової війни. Економічна криза 1929-1933 рр.

3. Економічна політика німецького фашизму.

Тема 8. Розвиток провідних країн Західної Європи після Другої світової війни

1. Західнонімецьке “економічне диво” 1950-х років та фактори, що його обумовили.

2. Економіка Великої Британії після 1945 р. Повоєнна націоналізація. Посилення держрегулювання економіки в 1960-ті рр. Посилення консервативних тенденцій за часів уряду М. Тетчер.

3. Економічна політика уряду де Голля і основні тенденції економічного розвитку Франції в останній третині ХХ ст.

4. Причини японського “економічного дива” 1952-1970 рр. Національні особливості японської економіки.

ПРИКЛАДИ ТестІВ з економічної історії

Обведіть правильну відповідь.

1. Для держав Стародавнього Сходу характерно:

а) вирощування багаторічних рослин;

б) розвинений державний сектор економіки, постійне втручання держави в економічні процеси, феномен влади-власності;

в) швидко прогресував розклад родової общини;

г) основною продуктивною силою були раби.

2. В економіці стародавньої Греції мало місце:

а) панування патріархального рабства;

б) створення розгалуженої системи каналів для штучного зрошення земель;

в) періодичний перерозподіл землі між членами сільської общини протягом всієї античної історії;

г) реформи Солона (594 р. до Р.Х.) передбачали розпаювання общинних земель, скасування боргів, введення суду присяжних, виборчої системи за майновим цензом і т.д.

3. Для економіки Древнього Риму було характерним:

а) кризові явища в економіці Римської імперії пов'язані з низькою продуктивністю праці рабів, зростаючою конкуренцією з боку провінцій, що поставляли у Рим дешеві продукти;

б) в царський період (8 - 6 ст. до Р.Х.) відбувається розклад родової общини і виділення з неї родової знаті - евпатрідів;

в) розквіт рабовласництва припадає на II - III ст. Р.Х.

г) основний масив земельних угідь у період ранньої імперії (I - II ст. Р.Х.) перебував у власності роду (“агер публікус”);

4. Для економіки ранньої феодальної Франції є справедливим:

а) на момент падіння Римської імперії і початку формування франкської держави (V - VI ст.) франки вже перейняли у римлян інститут приватної власності на землю;

б) згідно зі збірником законів “Саллічна правда” найнижчим вергельдом (штрафом) було захищене життя вільного франкського селянина;

в) суть аграрного перевороту, здійсненого Карлом Мартеллом, полягала у ліквідації спадкового землеволодіння (“аллодів”);

г) до X ст. в Франції встановився принцип “васал мого васала - мій васал”.

5. Для феодального періоду в Англії було характерно:

а) процес формування феодальних відносин в цілому завершився до нормандських завоювань (1066р.);

б) нормандські завойовники (герцог Вільгельм) конфіскували земельні угіддя всієї англо-саксонської знаті, в тому числі дрібних і середніх феодалів;

в) панував принцип “васал мого васала - не мій васал”;

г) залежне населення Англії поділялось на вілланів, що мали у користуванні 30 акрів землі і коттерів, які мали тільки городи або зовсім не мали землі.

6. Для процесу феодалізації німецького села є справедливим:

а) прискорена феодалізація внаслідок відсутності в німецьких землях єдиної централізованої держави та поліетнічного складу населення;

б) для Німеччини було характерне надання світським феодалам (фогтам) деяких адміністративних і судових функцій на землях, що належали Церкві;

в) експансія німецьких феодалів на Схід за р. Ельба, що привела до загарбання частини слов'янських земель, відразу ж викликала посилення рентного тиску як на німецьких колоністів, так і на залежних селян у внутрішніх районах Німеччини;

г) після селянської війни 1525 р. феодальний тиск на німецьке селянство значно послабшав.

7. Для феодального міста є характерним:

а) цехи - це територіальні об'єднання представників однієї спеціальності, найчастіше у межах одного міста;

б) однією з основних причин відродження античних і виникнення нових європейських міст стали “комунальні революції” XI - XII ст.;

в) найбільше незалежних комун було в Німеччині, на другому місці були Північна Франція і Італія;

г) Ганзейська торгівля з'єднувала Європу через італійські міста з азіатськими ринками.

8. До наслідків Великих географічних відкриттів належить:

а) криза Лівантійської торгівлі;

б) гостра нестача засобів обігу в Європі;

в) загарбання більшої частини середземноморського узбережжя Османською імперією;

г) “революція цін” у Європі, внаслідок якої сільгоспродукти подорожчали (в 2-5 р.), а феодальна рента знецінилась, що призвело до зубожіння класу феодалів.

9. Для періоду первісного нагромадження капіталу в Голландії властиве:

а) на відміну від Англії на півдні Нідерландів переважали сільські розсіяні мануфактури, що виробляли сукно, полотно;

б) одним з найважливіших поштовхів до Нідерландської революції стало введення в 1567 р. у Нідерландах податкової системи на зразок іспанської (10 - відсотковий податок з обсягу реалізації);

в) торговою столицею північних Нідерландів було місто Антверпен, а південних - Амстердам;

г) південні провінції ініціювали початок боротьби Нідерландів за незалежність від Іспанської імперії.

10. Для періоду первісного нагромадження капіталу в Англії є характерним:

а) сутність первісного нагромадження капіталу полягає у наданні безпосередньому виробникові всіх необхідних засобів виробництва, які, рівномірно розподіляючись між членами суспільства, стають їхньою приватною власністю;

б) работоргівля та піратство були важливими джерелами формування ринку вільної робітничої сили в Англії;

в) система протекціонізму гальмувала процес формування великих приватних капіталів;

г) процес первісного нагромадження супроводжувався аграрним переворотом, зігнанням селян-орендаторів з землі з метою перетворення її на пасовиська.

11. Промисловий переворот в Англії характеризується:

а) промисловий переворот почався з винаходу у 1784 р. парової машини Дж. Уатта;

б) сутністю промислового перевороту є перехід від майстерні середньовічного ремісника, де увесь продукт вироблявся кожним робітником з початку до кінця, до капіталістичної мануфактури, де було запроваджено розподіл ручної праці;

в) ранньому початку промислового перевороту сприяли: перемога англійської буржуазної революції, колоніальні загарбання, сприятливі природно-географічні умови, війни XVIII ст. у Європі;

г) імпортом передової техніки з континентальної Європи (Франції, Німеччини).

12. Для економічного розвитку Франції в період від буржуазної революції 1789 р. до Паризької комуни є характерним:

а) вершиною аграрної політики якобінців став прийнятий у липні 1783 р. декрет, що проголошував безплатне і повне скасування феодальних прав дворянства і перехід селянських наділів у приватну власність селян;

б) Наполеон І прагнув пожвавити економічні стосунки з Англією з метою імпорту англійської техніки і технології;

в) після революції 1830 р. до влади прийшов Луі-Філіп, що захищав інтереси промислової буржуазії;

г) наприкінці вказаного періоду Франції вдалося в цілому подолати промислове відставання від Англії.

13. Основними рисами економічного розвитку Німеччини наприкінці XVIII - першій половині XIX ст. були:

а) створення на початку XIX ст. єдиної централізованої держави, що сприяло розширенню внутрішнього ринку і швидкому промисловому підйому Німеччини;

б) аграрні реформи в Пруссії почалися в 1807 р., коли уряд Штейна прийняв едикт, що скасував особисту залежність селян від поміщиків;

в) на початку XIX ст. Німеччина отримала значний економічний виграш від континентальної блокади Англії;

г) після революції 1848 р. німецькі поміщики безплатно передали в приватну власність селянам землю, яку вони обробляли.

14. Для економічного розвитку США від створення незалежної держави до Громадянської війни є характерним:

а) після перемоги американських колоністів над Англією і визнанням незалежності США (1783 р.) було прийнято закон про гомстеди, згідно з яким кожний білий громадянин США (з 21 року) міг отримати практично безкоштовно 160 акрів (65 га) землі;

б) протягом першої половини XIX ст. США не вдалося досягти значного збільшення своєї території;

в) до громадянської війни США не досягли вагомих успіхів у розвитку промисловості;

г) на Півночі і частково на Заході США сільське господарство розвивалось фермерським шляхом, в той час як на Півдні панувала рабовласницька плантаційна система, націлена на вирощування монокультури - бавовни.

15. Генезис капіталізму в Японії супроводжувався:

а) будівництвом за рахунок держави промислових підприємств, більшість яких згодом було передано приватним власникам;

б) відкриття країни для зовнішньої торгівлі в середині 1850-х рр. не мало суттєвого впливу на японську економіку;

в) під час аграрної реформи 1871 - 1873 рр. держава конфіскувала більшість земель, що належали самураям, ніяк не компенсувавши їхні збитки;

г) на межі XIX - XX ст. Японії в цілому вдалося подолати відставання в рівні промислового розвитку від передових країн Заходу.

16. До основних причин економічного підйому США в останній третині XIX - на початку XX ст. належать:

а) створення Рокфелером і Морганом надвеликих фінансових груп, які контролювали у 1914 р. 56 % акціонерного капіталу США;

б) територіальна експансія США;

в) зростаюча місткість внутрішнього ринку, яку зумовила висока купівельна спроможність американських фермерів, що була наслідком низької вартості землі і відсутності орендних платежів;

г) низький рівень оплати праці американських робітників.

17. Для процесу концентрації виробництва і створення монополій в Німеччині (1870-і - 1910-і роки) характерно:

а) митна політика вільної торгівлі (низьке мито на імпорт промислових виробів);

б) німецькі монополії утворювались здебільшого як картелі і синдикати, які монополізували сферу обігу, залишаючи підприємства самостійними в техніко-економічному (синдикати) або і в фінансовому (картелі) відношенні;

в) основною формою німецьких монополій в промисловості були трести: підприємства, що до них належали, втрачали самостійність в техніко-економічному, фінансовому і юридичному відношенні;

г) процес створення монополій в цей період обмежувався сферою промисловості, не зачіпаючи банківської справи.

18. Основною причиною втрати Англією промислової монополії (наприкінці XIX ст. - на початку XX ст.) було:

а) вивіз капіталу з метрополії в колонії, що зумовило недостатнє фінансування оновлення основного капіталу в англійській промисловості і її технічне відставання;

б) втрата Англією першості по обсягу морських перевезень;

в) світова аграрна криза і масове збанкрутіння англійських фермерів;

г) загострення конкуренції з іноземними компаніями на колоніальних ринках.

19. Для економічного розвитку Франції в останній третині XIX - на початку XX ст. є характерним:

а) високий ступінь концентрації виробництва у промисловості;

б) вивіз товарів переважав над вивозом капіталу;

в) перед першою світовою війною Франції вдалося зберегти друге місце в світі по обсягу промислового виробництва;

г) основним напрямком кредитної експансії Франції були європейські держави, в тому числі Росія.

20. У міжвоєнний період (1918 - 1939 р.р.) у економіці США мало місце:

а) перша світова війна значно погіршила економічне становище США;

б) основними напрямками “нового курсу” Ф.Рузвельта були: посилення контролю держави над промисловістю і фінансовою системою; створення додаткових робочих місць; виплата премій фермерам за скорочення посівних площ; боротьба з надвиробництвом сільськогосподарської продукції; припинення обміну банкнот на золото; легалізація профспілок;

в) економічна депресія протягом 1921 - 1929 р.р.;

г) різке підвищення цін на засоби виробництва під час економічної кризи 1929 - 1933 р.р.

21. Для економіки Німеччини у міжвоєнний період (1918 - 1939 р.р.) є характерним:

а) пік післявоєнної розрухи у Німеччині припадає на 1920 р.;

б) план Дауеса (1924 р.) передбачав значне збільшення щорічних репараційних виплат на користь країн, що перемогли у першій світовій війні;

в) основними напрямками економічної політики фашизму були: різке зміщення інвестиційних пріоритетів на користь важкої і військової індустрії; постійне втручання держави в економіку та суттєві зміни в законодавчій базі господарської діяльності; створення галузевих органів управління народним господарством; політика збільшення державного боргу; фінансові махінації, аріїзація єврейської власності;

...