Формування та ефективність використання оборотних засобів зернових складів

Постановою Кабінету Міністрів України № 1000 від 22 серпня 1996 року було створено Державну акціонерну компанію «Хліб України», до якої і було передано елеватори. Компанію «Хліб України» було створено з метою задоволення потреб населення, установ і підприємств будь-якої форми власності у продовольчому і фуражному зерні, продуктах його переробки, надання послуг зі зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції і отримання прибуткую. На момент створення організаційна структура Державної акціонерної компанії «Хліб України» мала широку, регіонально-розгалужену форму. Дочірні підприємства компанії були розташовані в усіх регіонах України, за винятком Вінницької, Запорізької та Київської областей.

До складу ДАК «Хліб України» в Черкаській області входило 22 хлібоприймальних підприємства. Але за період з 1996 року по 2010 рік у власності компанії залишилося лише 5 хлібоприймальних підприємств області [додаток А]. Решту елеваторів було реорганізовано та приватизовано. Багато хлібоприймальних підприємств мають повний цикл виробництва, від вирощування зернових на орендованих площах і до продажу готової продукції у власній торговій мережі. Проте, ДАК «Хліб України» за 14 років свого існування так і не змогла виправдати покладених на неї обов'язків і останніми роками перебувала на межі банкрутства. Уряд України неодноразово намагався покращити становище компанії, проводячи додаткове вливання грошового капіталу, та це теж не змогло виправити ситуацію.

Тому у серпні 2010 року уряд України прийняв рішення створити замість збанкрутілої ДАК «Хліб України» ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України». До складу корпорації в статусі філій увійшли 36 підприємств, що раніше належали до сфери управління Державної акціонерної компанії "Хліб України". Потужності переданих до статутного капіталу корпорації підприємств оцінюються приблизно в 3 млн. тон одноразового зберігання зернових та олійних культур, з перевалювання зерна - близько 2,5 млн. тон на рік. Отже, на сьогоднішній момент корпорація - це єдиний комплекс, який представлений у виробництві зернових, сфері збору врожаю, в прийманні, зберіганні, логістиці, виробництві борошна, виробництві комбікормів і круп, а також у сфері відносин із кінцевим споживачем.

До складу державної корпорації входять філії - елеватори, хлібні бази, портові елеватори, транспортно-експедиторська компанія, спеціалізоване сервісне підприємство з матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських виробників засобами захисту рослин, добривами, паливно-мастильними матеріалами, насінням, сільськогосподарською технікою, підприємство фумігації й знезаражування, машино-технологічні станції.

Метою створення корпорації є продовольча безпека України, розвиток експортного потенціалу вітчизняного АПК, асистування вітчизняному виробнику на всіх етапах виробництва сільськогосподарської продукції - від початку вирощування, зберігання, переробки та продажу вирощеного врожаю та продуктів його переробки. Крім того, важливим її завданням є покращення іміджу України на світовому ринку зерна і продовольства.

У своїй діяльності корпорація керується Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Відповідно до цього закону інфраструктура ринку зерна - це комплекс виробничих і невиробничих формувань, які забезпечують умови виробництва зерна, його заготівлю, зберігання, переробку, реалізацію, страхування, кредитно-фінансові та інші послуги [162]. Структура ринку зерна в Україні складається із суб'єктів виробництва та зберігання зерна, рис. 2.2.

Аналіз суб'єктів зберігання зерна показав, що в Черкаській області ця сфера представлена в основному зерновими складами. Відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерновий склад - юридична особа, що має право власності на зерносховище та сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки.



Рис. 2.2. Структурна схема ринку зерна України

Зберігання зерна - це комплекс заходів, що включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна. Діяльність цих суб'єктів ринку зерна України і буде предметом нашого дослідження.

Приватизація і акціонування державної власності хлібоприймальних підприємств змінили мету їх діяльності. Так, за умов адміністративної економіки метою діяльності зернових складів було виконання встановлених державою планів із заготівлі зерна і виробництва продукції. Ринкові ж умови господарювання поставили перед цими підприємствами інші цілі, головною з яких є отримання максимального розміру прибутку при мінімальних обсягах затрат. Оскільки державні замовлення на закупівлю зерна значно скоротилися (рис. 2.3.), то підприємства змушені вдаватися до пошуку інших видів діяльності, які б давали їм очікуваний прибуток.

Рис. 2.3. Обсяги державного замовлення на зерно в Черкаській області Джерело: складено автором за даними Головного управління агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації

У результаті, чітко визначена спеціалізація заготівельних підприємств, що була сформована при адміністративній економіці в ринкових умовах господарювання, майже втрачена. Тому багато елеваторів, крім своїх безпосередніх послуг, здійснює ще й взаємопов'язані види діяльності, такі як переробку зерна, виробництво комбікормів, круп, муки, хлібопечення, роздрібну торгівлю, рис. 2.4.



Рис. 2.4. Види діяльності сучасного зернового складу

Насамперед, вищезазначену диверсифікацію виробництва зернових складів направлено на розширення сфер їх діяльності на зерновому ринку країни. В умовах мінливого зовнішнього середовища і прояву кризових явищ: інфляції, неплатежів, низької платоспроможності населення диверсифікація дає змогу досліджуваним підприємствам повніше використовувати свої матеріальні ресурси та робочу силу і завдяки цьому пом'якшити сезонність виробництва, підвищити зайнятість працівників, отримати додатковий дохід від своєчасної і продуманої галузевої маневреності, швидше нарощувати обсяги виробництва тих видів продукції, на які є попит і формується прийнятна ціна, а також частково скорочувати виробництво інших видів продукції, по яких стала проявлятися несприятлива кон'юнктура ринку.

На нашу думку, диверсифікація діяльності зернових складів у складних сучасних умовах господарювання є ефективним засобом забезпечення їх фінансової стійкості. Запровадження додаткових видів діяльності, що пов'язані із основною спеціалізацією, безумовно, сприяє прискоренню оборотності оборотних засобів, що в свою чергу забезпечить нарощування обсягу їх прибутку (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Фінансові результати діяльності зернових складів за видами послуг, в середньому за 2005 - 2010 роки

Види послуг	Дохід (виручка від реалізації) товарів, робіт, послуг, тис. грн	Непрямі податки та інші відрахування з доходу, тис. грн	Чистий дохід від реалізації товарів, робіт і послуг, тис. грн	Рентабельність, %
Сільське господарство та пов'язані з ним послуги, в т. ч.	82596,4	13768,4	68828,0	-5,1
рослинництво	13308,0	2218,0	11090,0	-3,3
Переробна та харчова промисловість	1101634,0	176676,0	924958,0	9.6
Оптова і роздрібна торгівля	137675,0	22946,0	14729,0	5,8
Транспортні послуги	9349,9	1558,2	7791,7	9,0

Якщо сільськогосподарська діяльність є нерентабельною, то надання транспортних послуг, торгівля та переробка сільськогосподарської продукції приносять досліджуваним підприємствам доходи, за рахунок яких компенсується збитковість інших видів діяльності.

За даними Черкаського обласного управління статистики, обсяги виробництва зерна в області ставлять її на 5 місце серед регіонів України. У 2010 році галузь рослинництва у структурі сільського господарства займає 62 %. Більше 670 тис. га в області засівається зерновими. Отже, в Черкаській області розвиток зернопродуктового підкомплексу АПК є досить перспективним. Проте, незважаючи на високі врожаї, великою проблемою на шляху розширення складського господарства є відсутність мотивації зерновиробників до зберігання та доробки зерна ( табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Обсяги виробництва і реалізації зернових культур сільськогосподарськими підприємствами Черкаської області, за роками

Роки	Валовий збір зернових, тис. т	Урожайність зернових, ц	Канали реалізації зернових культур
			всього	в тому числі
				заготівельним і переробним підприємствам	на ринку	населенню через систему громадського харчування та в рахунок оплати праці	Пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв	за іншими каналами
			тис. т	тис. т	%	тис. т	%	тис. т	%	тис. т	%	тис. т	%
2005	2217,2	33,8	1372,2	94,4	6,8	55,9	4,1	32,6	2,3	127,8	9,3	1061,5	77,3
2006	2108,6	32,4	1235,7	88,2	7,1	34,9	2,8	21,4	1,7	119,6	9,6	971,6	78,6
2007	1842,4	28,7	824,7	41,7	5,0	24,2	2,9	10,3	1,2	98,9	12,0	649,6	78,7
2008	2978,0	44,4	1587,8	86,5	5,4	44,9	2,8	9,8	0,6	160,4	10,1	1286,2	81,0
2009	3195,0	46,0	2343,1	113,0	4,8	52,6	2,2	8,3	0,3	143,5	6,2	2025,7	86,5
2010	2530,7	39,1	1771, 5	96,3	5,4	57,2	3,2	7,8	0,4	149,8	8,4	1465,4	82,6
Темпи приросту
2006	-108,6	-1,4	-136,5	-6,2	0,3	-21,0	-1,3	-11,2	-0,6	-8,2	0,3	-89,9	1,3
2007	-266,2	-3,7	-411,0	-46,5	-2,1	-10,7	0,1	-11,1	-0,2	-20,7	2,4	-322,0	0,1
2008	1135,6	15,7	763,1	44,8	0,4	20,7	-0,1	-0,5	-0,6	61,5	-1,9	636,6	2,3
2009	217,0	1,6	755,3	26,5	-0,6	7,7	-0,6	-1,5	0,3	-16,9	-3,9	739,5	5,5
2010	-664,3	-6,9	-571,6	-16,7	0,6	4,6	1,0	-0,5	0,1	6,3	2,2	-560,3	-3,9
2010 проти 2005	313,5	5,3	399,3	1,9	-1,4	1,3	-0,9	-24,8	-1,9	22,0	-0,9	403,9	5,3

Так, за досліджуваний період, 2008 та 2009 роки в Черкаській області характеризувалися значним зростанням обсягу виробництва зерна, що відповідно становить 1135,6 тис. т та 217,0 тис. т проти попередніх років. Проте частка реалізації зерна заготівельним та переробним підприємствам в середньому становить 5,7 % і за досліджуваний період зменшилася на 1,4 відсоткових пункти. Крім того, низький рівень технологій вирощування зернових культур, зумовлений відсутністю фінансових ресурсів у необхідних обсягах, призводять до отримання зерна низької якості. Оскільки, вирощене зерно є переважно фуражним, а частка продовольчого зерна дуже низька, вимоги до якості такого зерна, відповідно, низькі, що теж не спонукає зберігати його на елеваторі. За досліджуваний період зросли обсяги реалізації зернових по інших каналах на 403,9 тис. т, що становить 5,3 %, що підтверджує небажання сільгоспвиробників зберігати зерно. Крім того, невеликі підприємства та підсобні господарства, вирощуючи дрібні партії зерна, прагнуть якнайшвидше його реалізувати та отримати грошові кошти для авансування нового виробничого циклу, чим теж залишають зерно поза ринком послуг зі зберігання.

Важливою, на наш погляд, є також проблема нерівномірної концентрації хлібоприймальних підприємств по області (додаток 5) та пов'язана з цим вартість послуг зі зберігання зерна. Так, за даними Головного управління агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації, у 2008 році ціна зберігання на елеваторах області однієї тони зерна в середньому становила 11,40 грн в місяць. Ціна зберігання однієї тони кукурудзи складала 14,14 грн за місяць, а ріпаку - 15,15 грн. У 2010 році ціни на зберігання продукції зросли більш як на 70,0 %, та відповідно склали 15,15 грн в місяць за зберігання зернових та 14,07 грн місяць за тону кукурудзи.

Для багатьох виробників ціни на послуги з приймання, сушіння, очищення, зберігання і відвантаження зернових є невиправдано високими.

Тому, у більшості випадків, розрахунки між зерновиробниками і елеваторами за домовленістю сторін проводять шляхом бартерних операцій.

Погіршує ситуацію і те, що не у кожному районі є хлібоприймальне підприємство (5 районів області взагалі не мають власних зернозберігаючих потужностей, додаток 5 ), а везти зерно на елеватор до іншого району не дозволяють транспортні витрати. Виробник може скористатися послугами державного елеватора, ціни за послуги на якому на порядок нижчі, ніж у приватних. Але ті ж транспорті витрати не дозволять виробникові скористатися його послугами, оскільки на область державних елеваторів залишилося лише п'ять.

В умовах зростаючою конкуренції кращий збут продукції забезпечує висока її якість, підвищення якої можливе лише при належному техніко - технологічному рівні забезпеченні виробництва продукції. Характеристика елеваторних потужностей Черкаської області представлена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Характеристика елеваторних потужностей Черкаської області, за роками

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Кількість діючих підприємств	23	23	25	27	28	31
у т. ч. сертифікованих	23	23	25	27	28	31
Загальна зернова місткість, тис. т.	1121,4	1238,9	1173,3	1343,0	1344,9	1464,7
у т. ч. елеваторна	264,9	264,9	264,9	284,9	284,9	284,9
Потужність приймання, тис. т на добу	60,7	63,1	62,2	63,6	62,7	74,0
Рівень завантаженості, %	26,8	32,4	42,5	39,6	48,6	49,8
Валовий збір зерна, тис. т	2217,2	2108,6	1842,4	2978,0	3195,0	2530,7
Забезпеченість елеваторними місткостями ,%	11,9	12,5	14,3	9,5	8,9	11,2

Проведений аналіз свідчить, що останніми роками спостерігається зростання кількості діючих елеваторних потужностей в Черкаській області, проте для повного збереження валового збору зернових їх все-таки недостатньо. В умовах зростання за досліджуваний період валового збору зернових культур область спроможна зберігати лише до 11,2 % врожаю. Тому, на нашу думку, в Черкаській області є доцільним розширення сфери зберігання та доробки зерна.

На сьогоднішній день багато елеваторів перебувають у приватній власності та не мають необхідного обсягу фінансових ресурсів для виведення їх роботи на належний рівень технологічного забезпечення (додаток К,Л). Більшість зернових складів працюють із застарілим обладнанням, механізмами, використання яких пов'язане зі зростанням амортизаційних відрахувань на одиницю готової продукції, втратами і нераціональним використанням засобів, низькою продуктивністю праці. У цій ситуації, чітко налагоджена система кредитування цих підприємств, дала б змогу підвищити якість їх роботи. Проте, для банківської системи аграрне виробництво не є привабливим видом діяльності. Держава повинна заохочувати банки до співпраці із хлібоприймальними підприємствами і не лише через кредитування під заставу складських свідоцтв, але й шляхом залучення інвестицій комерційних банків у АПК.

Істотним моментом функціонування зернових складів в умовах ринкової економіки виступає завойовування ринку і отримання прибутку. У зв'язку з цим, кожний суб'єкт господарювання повинен виробити стратегію і тактику орієнтування в складних умовах ринку, безпомилково оцінювати виробничий і економічний потенціал, перспективи розвитку не лише свого підприємства, але й можливих конкурентів. Фінансовий стан цих підприємств залежить від раціональності розміщення основних і оборотних засобів. Від їх складу і розміщення залежить безперебійність виробничої та постачальницько-збутової діяльності. Накопичення оборотних засобів сфери виробництва в обсягах, необхідних для забезпечення безперебійного виробничого процесу дає можливість здійснювати своєчасність проведення розрахункових зобов'язань з постачальниками, робітниками та службовцями, фінансовими органами, кредиторами, банками тощо. Їх повнота і своєчасність проведення потребує мобілізації усіх фінансових ресурсів.

Оборотні засоби є одним із головних факторів виробничого процесу, які спрямовані на створення додаткової вартості. Тобто, оборотні засоби, разом з іншими засобами виробництва, забезпечують підприємство головним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів - прибутком. Таким чином, можна стверджувати, що оборотні засоби забезпечують розвиток фінансово-господарської діяльності підприємства. Проте, така властивість оборотних засобів не є їх природним проявом, а формується лише завдяки науково-обґрунтованому та раціональному їх авансуванню у виробничий процес.

Дослідження кругообігу оборотних засобів зернових складів має важливе значення, оскільки дає можливість здійснити прогноз щодо їх діяльності на перспективу, охоплює всі господарські відносини, починаючи із управління грошовими потоками та інкасацією дебіторської заборгованості, формуванням науково обґрунтованого обсягу виробничих запасів, відповідної структури оборотних засобів і джерел їх фінансування тощо.

За своєю сутністю оборотні засоби мають забезпечувати динамічну складову економічної діяльності суб'єкта господарювання. Кругообіг оборотних засобів є важливою умовою їх функціонування в операційні діяльності підприємства, що забезпечує їх відтворення. Якби оборотні засоби у процесі свого використання не створювали постійного обороту з видозміною своїх форм, вони не мали б змоги створювати додану вартість, тобто прибуток.

Оборот оборотних засобів як процес постійного їх руху характеризується певними повторюваними циклами. Під циклом обороту оборотних засобів розуміють процес повного завершення кругообігу окремих їх форм, в результаті чого авансовані засоби у процесі використання у виробничому процесі повертаються до своєї вихідної форми. З урахуванням зазначеного вище, категорію «оборот оборотних засобів» можна розглядати як сукупність постійно повторюваних циклів їх кругообігу.

У складі кожного повного циклу обороту оборотних засобів виділяють окремі його стадії. Стадія кругообігу характеризує період знаходження оборотних засобів в одній з конкретних їх форм до початку трансформації в іншу функціональну форму. Особливості економічного використання різних видів оборотних засобів визначають специфічні особливості циклів їх кругообігу в розрізі окремих його стадій. На сьогоднішній момент більшість досліджуваних підприємств займаються переробкою зерна. Внаслідок чого, процес кругообігу оборотних засобів зернових складів ускладнюється наявністю внутрішнього їх кругообігу, (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Період обороту оборотних засобів зернових складів

Оборотні засоби постійно перебувають в обороті у двох сферах: сфері виробництва - на другій стадії обороту та сфері обігу в товарній і грошовій формі - на першій та третій стадіях кругообігу, які при їх авансуванні у виробничий процес як у вартісній, так і натурально-речовій формі після кожного кругообігу відновлюються.

Перша стадія кругообігу - авансування - охоплює період, необхідний для створення запасів засобів виробництва за рахунок авансованої вартості у грошовій формі. Оборотні засоби на цій стадії використовуються для придбання зерна та інших матеріалів, необхідних для забезпечення виробничого процесу підприємства. Придбані на цьому етапі засоби виробництва можуть відразу залучатися до виробничого процесу (мукомельне, комбікормове, хлібопекарське виробництво) або деякий час зберігатися, набуваючи при цьому форми виробничих запасів (зерно, придбане для подальшої реалізації).

Надходження зерна на зернові склади, як правило, здійснюється автомобільним та залізничним транспортом. Приймання зерна від сільськогосподарських підприємств супроводжується здійсненням зерновими складами затрат, у вигляді витрат обігу. Вони є складником загальних витрат зернового складу і складаються безпосередньо із затрат з приймання зерна від сільськогосподарських підприємств.

На другій стадії - відбувається безпосередній процес надання послуг зі зберігання, сушіння, сортування зерна та виробництво продукції. Предмети праці на цій стадії шляхом взаємодії із засобами праці та робочою силою створюють готовий продукт, відбувається взаємодія предметів праці і засобів праці. Частина предметів праці, яка втілена у сировині, матеріалах, комплектуючих виробах, заробітній платі, авансується підприємством для кожного нового виробничого циклу і повністю повертається назад з вартістю окремо взятої партії реалізованої продукції чи наданих послуг. Частину засобів праці, що зберігає свою споживну вартість упродовж кількох циклів виробництва, переносить її на зновустворений продукт частинами, зі зносом, називають основними засобами. Чим вище співвідношення між основними і оборотними засобами на користь останніх, чим коротші виробничі цикли, тим швидше може здійснюватися кругообіг.

На третій стадії - здійснюється оплата послуг зі зберігання, сушіння зерна та реалізованої готової продукції споживачам. У зимовий період збут продукції ускладнюється зниженням споживчого попиту на продукцію. Отже, на елеваторах залишається нереалізоване зерно, що потребує додаткових витрат на забезпечення належної якості продукції: хімікати, електроенергія, паливо мастильні матеріали тощо. У результаті з обороту вилучаються додаткові кошти, що призводить до його уповільнення. Підприємство повинно контролювати оборот авансованої ним вартості, і повернення її до вихідної форми - грошової. За умови реалізації готового продукту чи надання послуг товарна форма оборотних засобів змінюється на грошову, щоб знову трансформуватися в першу стадію кругообігу. Так завершується остання стадія кругообігу авансованої у виробничий процес вартості. Водночас, логічно закінчується і кругообіг оборотних засобів. Проте, це не означає, що оборотні засоби послідовно проходять із однієї стадії кругообігу в іншу. Навпаки, вони одночасно перебувають на всіх трьох стадіях кругообігу авансованої вартості, чим забезпечують безперервність виробничого процесу.

Слід звернути увагу на те, що процес формування та використання оборотних засобів досліджуваних підприємств нерозривно пов'язаний із особливостями формування операційного циклу їх діяльності, (рис. 2.6).

Операційний цикл (ОЦ) - це період часу від першої до останньої операції протягом одного кругообігу коштів. Тривалість операційного циклу (ТОЦ) розраховується за формулою:

ТОЦ = ПОВЗ + ПОДЗ , (2.1)

де ПОВЗ - період обороту виробничих запасів;

ПОДЗ - період обороту дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги.



Рис. 2.6. Цикл операційної діяльності зернових складів

У рамках операційного циклу формування і використання оборотних засобів виділяють два його складники: виробничий та фінансовий цикли. Виробничий цикл (ВЦ) зернового складу - це період часу, протягом якого підприємство виконує певні роботи в рамках одного кругообігу коштів - від покупки сировини до продажу готової продукції. Тривалість виробничого циклу (ТВЦ) розраховується за формулою:

ТВЦ = ПОВЗ + ПОНЗ + ПОГП , (2.2)

де ПОВЗ - період обороту виробничих запасів;

ПОНЗ - період обороту незавершеного виробництва:

ПОГП - період обороту готової продукції.

Фінансовий (грошовий) цикл (ФЦ) формування і використання оборотних засобів зернових складів - це період часу від вкладення коштів у вигляді оплати сировини до одержання коштів у вигляді оплати готової продукції. Тривалість фінансового циклу (ТФЦ) визначається за формулою:

ТФЦ = ТОЦ - ПОКЗ , (2.3)

де ПОКЗ - період обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги.

У процесі виробничої діяльності зернових складів відбувається «осідання» фінансових ресурсів в запасах і дебіторській заборгованості. Виходячи з того, що досліджувані підприємства здійснюють оплату рахунків постачальників за отримані виробничі запаси не авансом, відбувається тимчасове відвернення коштів з обороту у вигляді дебіторської заборгованості. Тобто, відбувається зменшення фінансового циклу на середній час обігу кредиторської заборгованості. На нашу думку, скорочення виробничого та фінансового циклів досліджуваних підприємств матиме позитивну тенденцію. Так, наприклад, прискорення виробничого процесу в часі за рахунок реструктуризації виробничо-технологічної бази, моніторинг та ефективне управління дебіторською заборгованістю дадуть змогу істотно скоротити тривалість виробничого циклу. Для забезпечення меншої тривалості фінансового циклу зерновим складам в сучасних умовах варто знизити активне використання кредиторської заборгованості в обороті.

Оскільки, зернові склади є складником агропромислового комплексу країни, то виникає необхідність дослідження впливу на кругообіг їх оборотних засобів сезонності, що характерна для сільськогосподарського виробництва. Внаслідок сезонності виробництва зерна досліджувані підприємства завантажують виробничі потужності за короткий період в кілька місяців, що потребує чималих витрат,( рис. 2.7).



Рис. 2.7. Річний графік роботи елеватора за місяцями

Внаслідок цього виникає проблема нестачі чи недостатнього обсягу фінансових ресурсів для формування запасів зерна, що призводить до збоїв у роботі підприємства. Розширення виробництва в період нарощування придбання зерна викликає у підприємств випереджаюче зростання виробничих запасів і виробничих витрат порівняно з виходом готової продукції. Як наслідок, досліджувані підприємства відчувають нестачу грошових коштів, що впливає на безперервність їх виробничого процесу. Скорочення виробництва, навпаки, призводить до зменшення витрат та збільшення виходу готової продукції. Отже, виходячи із зазначеного вище, сезонність виробництва зерна викликає осідання оборотних засобів на першій стадії їх руху. Тоді як нерівномірність реалізації зерна протягом виробничого циклу впливає на вилучення оборотних засобів на третій стадії їх кругообігу.

Таблиця 2.4 - Витрати і виручка від реалізації продукції за видами діяльності зернових складів Черкаської області в середньому за 2005 - 2010 роки, %

Квартали	Сільське господарство і пов'язані з ним послуги	Обробка сільськогосподарської продукції	Оптова і роздрібна торгівля	Транспортні послуги	У середньому по галузях
Витрати
І	14,5	29,4	16,0	7,8	16,9
ІІ	39,1	32,1	23,9	15,6	27,6
ІІІ	37,4	18,3	27,5	47,2	32,6
ІV	9,0	20,2	32,6	29,4	22,8
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Виручка від реалізації
І	27,6	28,6	18,4	32,5	26,8
ІІ	34,9	37,1	29,7	48,9	37,7
ІІІ	24,7	20,2	22,9	5,1	18,2
ІV	12,8	14,1	29,0	13,5	17,3
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

У таблиці 2.4. наведено виробничі витрати і виручку від реалізації продукції зернових складів за видами виробництва протягом року. У другому півріччі сума авансованих оборотних засобів складає 55,4 % річного їх обсягу, а надходження грошової виручки від реалізації продукції - 35,5 %, що свідчить про потребу в додатковому авансуванні грошових коштів в операційну діяльність в цей період.

Оскільки саме в другому півріччі досліджувані підприємства нарощують затрати в період закупівлі зернових у сільськогосподарських виробників, то це дає підстави стверджувати про чітко виражену сезонність виробництва. Згладити вплив сезонності виробництва зерна на діяльність зернових складів допомагає створення підсобних виробництв. У процесі рівномірної реалізації протягом року їх продукції зернові склади забезпечують безперервність кругообігу їх оборотних засобів протягом операційного циклу. Наприклад, для зернових складів, які переробляють зерно на власному млині, а з борошна випікають хліб у своїх міні-пекарнях, власне виробництво є джерелом додаткових грошових засобів.

У ринкових умовах господарювання організація кругообігу оборотних засобів зернових складів потребує нового підходу, оскільки в результаті переходу на ринкові умови господарювання вся сформована за попередні роки система зв'язків заготівлі і зберігання зерна була повністю втрачена. За ринкових умова господарювання суттєво розширилося коло учасників формування кругообігу авансованої вартості хлібоприймальних підприємств, оскільки зникла фінансова державна підтримка в організації формування їх оборотних засобів і підприємства перейшли на самофінансування. Функціонування на умовах самофінансування і самоокупності змусило зернові склади самостійно налагоджувати систему постачання сировини, запроваджувати ресурсозберігаючі технології, оновлювати матеріально-технічну базу, що в свою чергу призводило до збільшення витрат виробничого циклу. Відповідно, збільшувалася потреба у авансованій вартості на забезпечення безперервності кругообігу оборотних засобів.

Важливою особливістю здійснення кругообігу оборотних засобів є те, що зерно потребує спеціальних умов зберігання (дотримання температурних режимів, вологості тощо), при яких воно не втрачає своїх споживчих якостей. Тому, найбільша частка витрат і втрат концентрується на другій стадії кругообігу оборотних засобів, тобто в процесі сушіння, очищення, зберігання зерна. Варто зауважити, що зернові склади у процесі доробки сировини витрачають до 30 % енерговитрат від загальної їх потреби. У цьому випадку у більш вигідних умовах є ті підприємства, які провели повне оновлення матеріально-технічної бази або новостворені підприємства, які використовують маловитратне, енергозберігаюче та високотехнологічне обладнання, яке дає змогу скорочувати тривалість виробничого циклу шляхом автоматизації та комплексної механізації виробничого процесу, а також налагодженням більш ритмічного випуску готової продукції. Оброблення і зберігання зерна після збирання врожаю є важливим заключним етапом у процесі виробництва зерна. Її проведення у відповідності із вимогами дає змогу не лише зберегти урожай, але й отримати максимальний прибуток від його реалізації.

Третя стадія кругообігу оборотних засобів є не менш важливою, оскільки затримка реалізації продукції негативно впливає на швидкість їх обороту на всіх стадіях кругообігу авансованої вартості. При цьому, збільшення об'ємів і забезпечення ритмічного продажу сприяє безперебійному відвантаженню продукції покупцям та своєчасному надходженню грошових коштів в рахунок її оплати. Це дає змогу вивільнити значну частину оборотних засобів та підвищити ефективність їх використання.

2.2 Забезпеченість оборотними засобами зернових складів

До проявів фінансової кризи сільське господарство України розпочало 2008 - 2009 маркетинговий рік з рекордним рівнем врожаю, що становив 53 млн. т зернових, з яких 25,0 млн. т експортовано за межі митного кордону. Доходи від експорту мали би забезпечити зростання надходження інвестицій для підтримання високого врожаю наступного року. Для більшості аграріїв на шляху здійснення прогнозованих заходів щодо надходження фінансових ресурсів перешкодою було падіння реалізаційних цін на більшість сільськогосподарських культур та обмежений їх доступ до кредитних ресурсів.

Останніми роками сільськогосподарські товаровиробники внаслідок високих врожаїв зернових мають проблеми з їх обслуговуванням. Це проявляється у відсутності обладнаних місць для зберігання зерна, його транспортування та зберігання в портах. У 2010 році проблема загострилася зі встановленням квоти на реалізацію зерна на експорт, що негативно відобразилося на фінансових результатах діяльності аграріїв. Крім того, така ситуація унеможливлює виконання ними програми з виробництва продукції та забезпечення прогнозованих обсягів інвестиційних та операційних витрат. Це вимагає вивчення можливостей розвитку підприємств системи заготівлі, зберігання і переробки зерна в умовах обмежених ресурсів. Проблема підвищення ефективності зернової галузі потребує комплексного вирішення економічних, організаційних і технологічних питань, здатних забезпечити істотне зростання якості і кількості зерна, підвищення його конкурентоспроможності. Ця проблема і визначає важливість наукових досліджень в сфері зернозберігання.

Важливим складником економічного успіху підприємств із заготівлі і зберігання зерна за сучасних умов є науково обґрунтований вибір стратегії та тактики їх функціонування. Для забезпечення ефективної діяльності підприємство, насамперед, має авансувати кошти для придбання засобів та предметів виробництва, залучаючи при цьому необхідну кількість робочої сили з відповідними кваліфікаційними навичками. Процес виробництва за наявності цих факторів є забезпеченим, оскільки підприємству слід виготовити продукт, його реалізувати, щоб одержати вартість авансовану у виробничий процес та додану вартість у грошовій формі. Тому зернові склади при авансуванні оборотних засобів у операційну діяльність повинні дотримуватися принципів їх формування (рис. 2.8), що не тільки дасть змогу нарощувати обсяги фінансових ресурсів для забезпечення постійного їх накопичення, але і здійснювати ефективне їх використання з метою нарощування обсягів виробництва, реалізації продукції, та підвищення її конкурентоздатності.

Рис. 2.8. Принципи формування оборотних засобів



Оскільки, одним із найважливіших економічних факторів, які характеризують виробничі можливості зернових складів, є рівень забезпеченості їх оборотними засобами, розглянемо обсяг вкладень в оборотні засоби, табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Склад та структура оборотних засобів зернових складів Черкаської області за роками

Роки	Виробничі запаси	Дебіторська заборгованість	Грошові кошти	Інші оборотні засоби	Всього оборотних засобів
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
2005	16867,5	30,0	36512,2	65,0	2365,9	4,2	453,5	0,8	56199,1	100,0
2006	4517,9	20,4	14686,1	66,2	2984,8	13,4	_	_	22188,8	100,0
2007	18319,0	27,0	42528,1	62,5	6709,5	9,8	498,6	0,7	68055,2	100,0
2008	43829,7	24,4	128194,9	71,5	4008,9	2,2	3282,7	1,9	179316,2	100,0
2009	73021,5	23,4	223156,9	71,5	7201,3	2,3	8610,6	2,8	311990,3	100,0
2010	68118,7	22,1	226098,5	73,0	6709,4	2,2	8432,4	2,7	309359,0	100,0

Як свідчить приведений аналіз за 2005 - 2010 рр., найбільшу частку в структурі оборотних засобів займають виробничі запаси від 30, 0 %, у 2005 р. до 23,4%. у 2009 р. В абсолютному значенні у 2009 р., порівняно з 2005, виробничі запаси зросли на 56154 тис. грн. Частка дебіторської заборгованості в структурі оборотних засобів в досліджуваних підприємствах є досить значною і постійно зростає. Якщо у 2005 році її розмір становив 65,0 %, то у 2006 році - 66,2 %. У 2007 році спостерігається незначне зниження дебіторської заборгованості на 3,7 відсоткових пункти проти 2006 року. У 2010 році частка дебіторської заборгованості досягла максимального рівня - 73, 0 %, що на 10,5 відсоткових пункти більше проти 2007 року, та на 8 відсоткових пункти більше проти 2005 року. Зростання дебіторської заборгованості у структурі оборотних засобів є негативним явищем, оскільки свідчить про недосконалий рівень фінансової дисципліни, що призводить до відволікання грошових коштів з операційної діяльності. При цьому несвоєчасні розрахунки призводять до виникнення дебіторської заборгованості, а натомість - до браку грошових коштів на поточних рахунках підприємств для подальшого їх авансування у процес виробництва. Внаслідок цього, має місце уповільнення кругообігу оборотних засобів через брак коштів для авансування виробничої діяльності.

Частка грошових коштів у структурі оборотних засобів досліджуваних підприємств має тенденцію до зменшення. У 2005 році її розмір становив 4,2% до їх загальної вартості, а в 2009 році на 1,9 відсоткових пункти менше, хоча в абсолютному значенні їх загальна сума зросла на 4835,4 тис. грн

Структуру оборотних засобів за рівнем ліквідності зернових складів Черкаської області приведено на рис. 2.9.

Рис. 2.9. Оборотні засоби зернових складів Черкаської області за рівнем ліквідності

У досліджуваних підприємствах за період з 2005 по 2010 роки найбільшу частку у структурі оборотних засобів мають середньоліквідні оборотні засоби. Їх частка за досліджуваний період має незначне коливання та в середньому складає 92,7 %. Частка високоліквідних активів знизилася у 2010 році до 2,8 % проти 2005 року. Таким чином, слід відмітити, що протягом досліджуваного періоду відбулися зміни в бік зниження ліквідності оборотних засобів підприємств, а ліквідність оборотних засобів є головним фактором, що впливає на коливання рівня ризику їх використання. Дослідження свідчать, що суб'єкти господарювання, в окремих випадках нераціонально розміщуючи капітал в поточні активи підприємства, мають фінансові ризики, пов'язані із ефективністю використанням оборотних засобів. Зміна структури оборотних засобів не є простим процесом кількісного зростання одних елементів і зменшення інших. Вона свідчить про пропорції, що склалися між окремими елементами оборотних засобів, а будь-яке її порушення знижує ефективність використання оборотних засобів, негативно впливає на фінансовий стан діяльності підприємства.

На структуру оборотних засобів суб'єктів господарювання значний вплив має характер і рівень спеціалізації виробництва, технологічні особливості виготовлення продукції, співвідношення промислового і сільськогосподарського виробництва. Досліджувані підприємства за ринкових умов господарювання поєднують різні види діяльності: промислову переробку продукції, вирощування власної сільськогосподарської продукції, її реалізацію. Це дає змогу, використовуючи допоміжні можливості основної діяльності, зміцнювати фінансовий стан за складних кризових умов. Виробництво сільськогосподарської продукції із повним циклом її переробки та реалізації у поєднанні із основною діяльністю - зберіганням і доробкою зерна є однією із особливостей діяльності досліджуваних підприємств. Проведені дослідження свідчать про вплив на структуру їх оборотних засобів різнонаправленої спеціалізації, табл. 2.6.

За даними таблиці 2.6 можна зробити висновок, що різнонаправлена діяльність істотно впливає на структуру оборотних засобів. Так, 46,1 % авансованих оборотних засобів концентрує у собі переробка зерна, 37,2 % - вирощування сільськогосподарської продукції, 14,7 % - торгівля. Це пов'язано із особливостями цих видів діяльності. Для забезпечення безперервності процесу переробки продукції виникає потреба в забезпеченні оборотними засобами сфери виробництва, зокрема сировино та матеріалами, паливом та мастильними матеріалами, запасними частинами тощо.

Таблиця 2.6 - Структура оборотних засобів зернових складів Черкаської області за видами діяльності в середньому за 2005 - 2010 роки, тис. грн

Види діяльності	Виробничі запаси	Дебіторська заборгованість	Грошові кошти	Інші оборотні засоби	Всього оборотних засобів
	тис грн	%	тис грн	%	тис грн	%	тис грн	%	тис грн	%
Всього	71187,8	100,0	178351,9	100,0	9312,3	100,0	3217,3	100,0	262069,3	100,0
Сільське господарство та пов'язані з ним послуги, в т. ч.	18521,8	26,0	73270,1	41,1	3187,6	34,2	2552,2	79,3	97531,7	37,2
рослинництво	508,1	2,7	490,5	0,6	314,3	9,8	52,9	2,1	1365,8	1,4
Переробна промисловість	34529,9	48,5	82191,9	46,1	3642,6	39,1	460,3	14,3	120824,7	46,1
Оптова і роздрібна торгівля	17292,3	24,3	19483,6	10,9	1505,2	16,2	197,8	6,2	38478,9	14,7
Транспортні послуги	843,8	1,2	3406,2	1,9	976,9	10,5	6,96	0,2	5233,9	2,0

Тому у структурі оборотних засобів переробної діяльності виробничі запаси займають значну частку - 48,5 %. При чому, для даного виду діяльності характерна і висока частка дебіторської заборгованості - 46,1 %, що свідчить про порушення фінансово-розрахункової дисципліни в досліджуваних підприємствах. У сфері виробництва зосереджено 37,2 % всіх оборотних засобів досліджуваних підприємств, а у сфері торгівлі - 14,7 %.

Показник структури оборотних засобів досліджуваних підприємств великою мірою визначає фінансовий стан їх операційної діяльності. Проте аналіз цього показника не завжди об'єктивно характеризує резерви підвищення ефективності використання оборотних засобів. За ринкових умов господарювання у зернових складів виникає потреба не лише в аналізі забезпечення оборотними засобами загального процесу виробництва, але і окремих його стадій - сфери виробництва та сфери обігу. Оптимальне розміщення оборотних засобів на всіх стадіях кругообігу авансованої вартості дає можливість значну їх суму спрямувати у процес виробництва, де створюється додана вартість, що сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Для забезпечення безперервності процесу виробництва підприємство повинно мати достатню кількість оборотних засобів, авансованих у сферу виробництва і сферу обігу. Для ефективного відтворення необхідно, щоб оборотні засоби безперервно були авансовані в процес виробництва з подальшою їх трансформацією із сфери виробництва в сферу обігу, і навпаки. За таких умов виробництво буде безперервним лише в тому випадку, коли до його процесу постійно буде залучена науково-обґрунтовану частку виробничих ресурсів та оборотних засобів сфери обігу.

Виробництво зерна є сезонним, а це означає, що процес виробництва не безперервний, внаслідок цього ускладнюється прискорення виробничих процесів у більшості випадків, а в окремих - є практично неможливим. Оскільки виробнича діяльність зернових складів характеризується доволі тривалим часовим періодом, то формування оборотних засобів сфери виробництва потребує науково-обґрунтованого підходу.

Проведені дослідження зернових складів Черкаської області свідчать, що останніми роками намітилася чітка тенденція щодо зниження частки оборотних засобів сфери виробництва та збільшення їх в сфері обігу, рис. 2.10.

Рис. 2.10. Структура оборотних засобів сфери виробництва і сфери обігу зернових складів Черкаської області, %

У 2005 р. частка авансованих оборотних засобів сфери виробництва склала 30, 0 %, в 2009 р. 24,3 %., що на 5,6 відсоткових пункти менше проти 2005 року. Авансування оборотних засобів у сферу обігу, навпаки, зросло з 70,0 % у 2005 р. до 76,6 % у 2009 р. Проведені нами дослідження свідчать, що така структура оборотних засобів є науково необґрунтованою. Зростання оборотних засобів, авансованих в сферу обігу за рахунок їх зменшення в сфері виробництва призводить до зниження ефективності їх використання. Це потребує проведення ряду заходів, спрямованих на науково-обґрунтоване закріплення оборотних засобів за сферою виробництва та сферою обігу, зокрема, підвищення рівня товарності виробництва, налагодження взаємозв'язків із постачальниками, застосовування більш прогресивних форм розрахунків, дотримання фінансової дисципліни при розрахунках і платежах. Усі ці дії повинні бути направлені на оптимізацію структури оборотних засобів в цілому, та на зниження частки оборотних засобів сфери обігу в загальному їх обсязі. Необґрунтоване співвідношення між оборотними засобами сфери виробництва і сфери обігу призводить до зниження ефективності виробництва, негативно впливає на фінансові результати діяльності роботи підприємства.

Докладніший аналіз складу оборотних засобів, авансованих у сферу обігу, досліджено нами за даними ВАТ «Жашківський елеватор», ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП», ВАТ «Сигнаївський КХП» Черкаської області, результати якого представлено в табл. 2.7.

Структура оборотних засобів сфери обігу зернових складів Черкаської області характеризується доволі високим рівнем готової продукції та коштів в розрахунках як на окремо взятих підприємствах, так і по галузі в цілому. По галузі найбільшу частку в структурі засобів сфери обігу за досліджуваний період займають кошти в розрахунках, від 68,1 % в 2005 році до 74,3% в 2006 р., та 85,6 % в 2008 р. Абсолютний ріст коштів в розрахунках за період з 2005 по 2010 рр. був досить вагомий - перевищував 10,1 відсоткових пункти. Варто зазначити, що зростання частки коштів в розрахунках в загальній структурі оборотних засобів сприяє значному відволіканню грошових коштів із кругообігу оборотних засобів. Що в свою чергу призводить до нестачі оборотних засобів, необхідних для авансування у наступний виробничий цикл. Так, для ВАТ «Жашківський елеватор» абсолютне зростання коштів у розрахунках за досліджуваний період склало 52,9 відсоткових пункти, а для ВАТ Сигнаївський КХП - 70,0 відсоткових пункти, для ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП» - 11,9 відсоткових пункти. Внаслідок цього у підприємств виникають труднощі, спровоковані порушенням строків погашення їх зобов'язань, що призводить до необхідності додаткового залучення ними фінансових ресурсів, за які, як правило, доведеться сплачувати підвищені відсотки, що в свою чергу негативно впливає на їх загальний фінансовий стан.



Таблиця 2.7 - Склад та структура оборотних засобів сфери обігу зернових складів Черкаської області за роками, %

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010	Відхилення 2010 до 2005
ВАТ «Жашківський елеватор»
Готова продукція	3,1	19,7	9,2	0,4	0,1	2,6	-0,5
Грошові кошти	34,1	32,7	47,4	20,0	1,0	1,0	-33,1
Кошти в розрахунках	25,5	47,6	43,3	79,6	96,6	78,4	52,9
Інші активи	37,0	-	-	-	2,3	18,0	-1,9
Всього оборотних засобів	100	100	100	100	100	100	х
ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП»
Готова продукція	31,4	29,5	19,2	14,4	16,6	16,9	-14,5
Грошові кошти	2,6	2,8	3,7	3,9	4,2	3,7	1,1
Кошти в розрахунках	65,9	63,3	64,7	66,3	77,1	77,8	11,9
Інші активи	0,1	4,4	12,4	15,7	2,1	1,6	1,5
Всього оборотних засобів	100	100	100	100	100	100	х
ВАТ «Сигнаївський КХП»
Готова продукція	59,6	60,8	31,8	1,3	1,4	1,2	-58,4
Грошові кошти	22,6	1,0	49,2	5,0	4,4	5,4	-17,2
Кошти в розрахунках	5,4	6,4	6,3	93,1	93,5	92,6	70,0
Інші активи	12,4	31,8	12,7	0,6	0,7	0,8	-4,6
Всього оборотних засобів	100	100	100	100	100	100	х
Всього по галузі
Готова продукція	21,0	11,7	7,0	8,7	19,9	<...

Подобные документы

• Оборотні засоби підприємства

  Поняття, структура оборотних засобів. Джерела формування оборотних засобів, кругообіг, показники використання, нормування. Значення та шляхи прискорення оборотносі оборотних засобів, ефективність використання, потреби й аналіз структури оборотних коштів.
  
  курсовая работа [160,2 K], добавлен 04.09.2002
  

• Оборотні засоби підприємства та ефективність їх використання

  Принципи організації оборотних засобів та джерела їх формування. Загальна характеристика підприємства ПАТ "Електронмаш". Показники рентабельності оборотних засобів підприємства, підвищення ефективності їх використання в сучасних умовах господарювання.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.12.2016
  

• Підвищення ефективності використання оборотних засобів

  Оборотні засоби сільскогосподарського підприємства. Економічна ефективність їх використання у ТОВ "Україна". Рентабельність основних засобів аналізованого с/г підприємства. Прогнозування вартості оборотних засобів за допомогою трендового аналізу.
  
  курсовая работа [90,2 K], добавлен 08.03.2008
  

• Ефективність використання оборотних коштів підприємства і шляхи її підвищення

  Економічна сутність оборотних засобів і оборотних коштів, принципи їх організації і джерела формування. Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ТОВ СОП "Михайлівське". Шляхи та методи впровадження у виробництво інтенсивних технологій.
  
  курсовая работа [123,7 K], добавлен 24.09.2013
  

• Резерви забезпечення ефективного використання оборотних засобів підприємства (на прикладі ТОВ "Бочечківське")

  Поняття і складові елементи оборотних запасів підприємства. Оцінка забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів ТОВ "Бочечківське". Розв'язання проблеми нестачі власних оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов економічної кризи.
  
  курсовая работа [81,5 K], добавлен 14.09.2012
  

• Економічна ефективність використання оборотних засобів та шляхи її підвищення (на прикладі приватного підприємства "Прайд")

  Складові елементи оборотних засобів та показники ефективності їх використання. Визначення потреби підприємства в оборотних фондах, аналіз рівня забезпеченості та ефективності використання. Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення.
  
  курсовая работа [362,4 K], добавлен 01.10.2011
  

• Ефективність використання оборотного капіталу і шляхи її підвищення (на прикладі ТОВ "Липовецьке")

  Економічний зміст оборотних засобiв, їх класифікація і джерела утворення. Природно–економiчнi умови господарювання та органiзацiйна структура господарства. Склад i структура оборотних засобів, ресурсний потенціал господарства і ефективність використання.
  
  курсовая работа [83,6 K], добавлен 03.02.2014
  

• Оборотні засоби підприємства

  Методика визначення показників стану та використання оборотних засобів. Аналіз активу та пасиву балансу, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Оцінка використання оборотних засобів. Прогнозний розрахунок потреби в оборотних засобах.
  
  дипломная работа [288,9 K], добавлен 26.06.2011
  

• Аналіз та оцінка оборотних активів та їх використання на ПАТ "Завод "Фіолент"

  Фінансово-економічна характеристика діяльності селянського (фермерського) господарства. Стан, динаміка і структура оборотних активів даного підприємства, джерела формування. Шляхи покращення структури та ефективності використання оборотних засобів.
  
  курсовая работа [162,9 K], добавлен 20.05.2013
  

• Шляхи раціонального формування і використання основного і оборотного капіталу в аграрних підприємствах

  Характеристика виробничих фондів, їх класифікація і структура. Джерела формування і оцінка ефективності використання оборотних засобів на аграрних підприємствах. Використання техніки на лізинговій основі та мінімізація потреби в оборотних засобах.
  
  курсовая работа [100,7 K], добавлен 15.03.2011
  

• Аналіз використання оборотних засобів

  Склад і структура оборотних коштів підприємства, показники їх стану і використання. Оцінка поточного рівня фінансового стану підприємства. Етапи аналізу та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів. Нормування оборотних засобів.
  
  курсовая работа [405,7 K], добавлен 09.11.2010
  

• Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства

  Економічна сутність оборотних засобів. Аналіз забезпеченості та ефективності використання оборотних коштів на підприємстві. Широкомасштабне запровадження інновацій з метою інтенсифікації сільського господарства та підвищення її економічної ефективності.
  
  курсовая работа [84,1 K], добавлен 26.02.2016
  

• Оборотні кошти підприємства

  Сутність оборотних коштів. Грошова стадія кругообігу коштів. Структура оборотних коштів та джерела їх формування. Власні та позичені оборотні кошти.Ненормовані та нормовані оборотні фонди. Показники та шляхи ефективного використання оборотних коштів.
  
  контрольная работа [42,2 K], добавлен 27.11.2008
  

• Оборотні ресурси підприємства і резерви для підвищення ефективності їх використання в ТОВ СОП "Михайлівське" Вінницької області

  Економічна сутність оборотних засобів. Забезпеченість господарства оборотними коштами, їх склад та структура. Принцип створення фінансових резервів та шляхів підвищення ефективності їх використання. Ефективність управління дебіторською заборгованістю.
  
  курсовая работа [143,9 K], добавлен 25.10.2014
  

• Аналіз використання оборотних коштів

  Оборотні кошти як сукупність оборотних виробничих фондів, виражених у грошовій формі, їх структура. Порівняльна характеристика основних і оборотних засобів. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами, аналіз ефективності їх використання.
  
  реферат [139,9 K], добавлен 06.06.2010
  

• Планування підвищення ефективності використання оборотних коштів

  Поняття, значення, сутність та структура оборотних коштів підприємства. Чинники, що впливають на ефективність використання оборотних коштів. Методика оцінки потреби у оборотних коштах. Аналітичний метод планування, методи коефіцієнтів та прямого рахунку.
  
  курсовая работа [405,5 K], добавлен 10.06.2014
  

• Джерела формування основних засобів підприємства та шляхи їх оптимізації

  Основні засоби: сутність, формування; ремонт, управління, модернізація та їх заміна на прикладі ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг": аналіз фінансово-господарської діяльності, розрахунок і оцінка економічної ефективності використання основних засобів.
  
  курсовая работа [109,4 K], добавлен 17.01.2011
  

• Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві

  Поняття й економічна сутність оборотних коштів, принципи їх організації, визначені потреби в них, їхнє значення для діяльності підприємства, показники стану і використання, а також резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів на підприємстві.
  
  курсовая работа [242,2 K], добавлен 13.11.2010
  

• Аналіз забезпечення та ефективності використання основних засобів (на матеріалах ПАТ "Ратнівський молокозавод")

  Економічна суть основних засобів, їх класифікація та оцінка. Методичні підходи та джерела інформації для аналізу забезпечення та ефективного використання основних засобів. Обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання основних засобів.
  
  курсовая работа [200,1 K], добавлен 10.01.2015
  

• Оборотні кошти сільскогосподарського підприємства

  Сутність, склад, структура оборотних коштів та принципи їх організації. Нормування, показники стану і використання оборотних коштів. Специфіка використання оборотних коштів в сільському господарстві. Аналіз прибутку та рентабельності ТОВ "ЗОРЯ".
  
  курсовая работа [284,4 K], добавлен 12.04.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам