Формування та ефективність використання оборотних засобів зернових складів

Транспортно-заготівельні витрати впливають на обсяги виробничих запасів не так масштабно. У процесі заготівлі виробничих запасів підприємство не завжди використовує послуги транспортної організації для доставки матеріальних цінностей. Причому більшість із постачальників можуть пропонувати знижки як постійним клієнтам, так і при замовленні більшої партії матеріальних цінностей. Отже, з вищезазначеного випливає, що підвищити ефективність використання оборотних засобів зернові склади можуть шляхом оптимізації витрат, пов'язаних із заготівлею і зберіганням виробничих запасів.

Для отримання більш точної картини про вплив структури оборотних засобів на результати діяльності досліджуваних підприємств нами проведено групування зернових складів Черкаської області за наявністю оборотних засобів у сфері виробництва (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 - Групування зернових складів Черкаської області за наявністю оборотних засобів у сфері виробництва, %

У результаті проведеного групування зернових складів Черкаської області за наявністю оборотних засобів у сфері виробництва виявлено, що для досліджуваних підприємств існує залежність між групувальною величиною і показниками ефективності. Так, у І та ІІ групах із часткою оборотних засобів до 24,0 % рівень рентабельності має негативне значення, а в ІІІ та IV групах цей показник має позитивне значення. Причому в IV групі з часткою оборотних засобів сфери виробництва більше 36,0 % рентабельність і норма прибутку нижчі, ніж у підприємствах ІІІ групи. Проте чітко вираженої залежності між групувальною ознакою та показниками ефективності досліджуваних підприємств не спостерігається. Тому для зернових складів важливим у забезпеченні оборотними засобами є оптимальне їх розміщення як у сфері виробництва так, і в сфері бігу, здатне задовольнити потребу виробництва у матеріальних і грошових засобах та забезпечити своєчасність і повноту розрахунків.

Поряд із оборотними засобами у процесі виробництва беруть участь також і основні засоби. Їх оптимальне співвідношення з оборотними активами сприяє ефективному функціонуванню підприємства. У готовому продукті не можна чітко визначити частку оборотних та основних засобів. Основні засоби представлені лише частиною своєї вартості і способом виробництва. Відповідно, в матеріально-речовому виразі вироблений продукт цілком представлений оборотними засобами. Споживча вартість або корисність виробленої продукції характеризується її якістю і залежить як від способу виробництва, тобто від основних засобів, так і від якості сировини, матеріалів, тобто від оборотних засобів. Основні і оборотні засоби як засоби виробництва повинні забезпечувати кругообіг та відтворення виробничого процесу. Їх відтворення, з одного боку, охоплює виробниче споживання речових елементів засобів виробництва, а з іншого - заміну спожитих і зношених елементів новими. У практичній діяльності суб'єктів господарювання співвідношення між спожитими засобами і їх заміною має важливе значення, оскільки дає можливість вирішити питання організації відтворення основних і оборотних засобів. Як правило, потреба в заміні використаних засобів виробництва виникає в сфері виробництва і, одночасно, в цій самій сфері створюються передумови для задоволення потреби в засобах виробництва, проте загальний процес їх відтворення не обмежується рамками цієї сфери. Проведений аналіз співвідношення необоротних та оборотних активів окремо взятих зернових складів представлено в табл. 2.10.

На ВАТ «Жашківський елеватор» співвідношення між основними і оборотними засобами за аналізований період характеризується зниженням показника від 0,7 грн в 2005 році до 0,3 грн в 2010 році. У 2005 році на 1 гривню основних засобів припадало 0,04 грн. оборотних засобів сфери виробництва, а в 2010 році - 0,03 грн. Різке зниження співвідношення основних і оборотних засобів спостерігається у 2008 - 2009 роках. Якщо у 2008 році на 1 грн основних засобів припадало 0,8 грн оборотних, то у 2009 році вже 0,3 грн. Зниження показників співвідношення основних і оборотних засобів відбулося на фоні зниження частки оборотних засобів у структурі активу балансу. Так, у 2005 році частка оборотних засобів у структурі активу балансу складала 36,7 %, а у 2010 році вже на 16 відсоткових пункти менше.

Таблиця 2.10 - Співвідношення між основними і оборотними засобами зернових складів Черкаської області за роками

На ВАТ «Сигнаївський КХП» за досліджуваний період відбулося зростання показника співвідношення основних і оборотних засобів. Так, у 2005 році на 1 грн основних засобів припадала 0,1 грн оборотних засобів, у 2008 році вже 1,5 грн. Протягом 2008 - 2010 років відбулося зниження цього показника вдвічі - до 0,7 грн оборотних засобів на 1 грн. основних. Зростання співвідношення основних і оборотних засобів відбулося на фоні зростання частки оборотних засобів у структурі активу балансу на 28,4 відсоткових пункти у 2010 році проти 2005 року. Зниження частки основних засобів у структурі активу балансу є характерною для більшості підприємств галузі, оскільки пов'язана, із високою зношеністю основних засобів, як фізичною, так і моральною.

Більшість зернових складів у процесі акціонування отримали у власність обладнання, яке давно відпрацювало свій ресурс, його експлуатація є енергозатратною та економічно неефективною. Відновлення матеріально-технічної бази підприємства потребує досить великих фінансових затрат. Власних джерел фінансування на ці цілі недостатньо, а кредитні ресурси є недоступними для цих підприємств. ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП» характеризується доволі високим рівнем співвідношення основних і оборотних засобів, крім того, за досліджуваний період спостерігається його підвищення. Так, у 2005 році на 1 грн основних засобів припадало 3,5 грн оборотних, у 2010 році вже 4,2 грн. Проте для цього підприємства характерним є низький рівень показника для оборотних засобів сфери виробництва, що в середньому складає 0,4 грн оборотних засобів на 1 грн основних.

Якщо порівнювати ці підприємства, то можна зазначити, що за досліджуваний період співвідношення між основними і оборотними засобами характеризується незначними змінами. Так, для ВАТ «Жашківський елеватор» та ВАТ «Сигнаївський КХП» в середньому майже ідентичні показники співвідношення оборотних засобів сфери виробництва та загального обсягу оборотних засобів на 1 грн основних засобів. Відповідно у ВАТ «Жашківський елеватор» на 1 грн основних засобів припадає 0,1 грн оборотних засобів сфери виробництва та 0,5 грн всіх оборотних засобів. На ВАТ «Сигнаївський КХП» забезпеченість оборотними засобами основних складає відповідно 0,2 та 0,6 грн. Крім того, у цих підприємств високою є частка основних засобів в структурі активу балансу. На ВАТ «Жашківський елеватор» 59,5 %, на ВАТ Сигнаївський КХП - 61,3 %. На ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП» в структурі активу балансу переважають оборотні засоби, що в середньому складають 76,5 %. Відповідно, на цьому підприємстві рівень співвідношення основних і оборотних засобів є вищим - на 1 грн основних засобів припадає 3,4 грн оборотних засобів. Проте для всіх підприємств характерним є покращення показників з 2005 року по 2008 рік та його погіршення з 2008 по 2010 рік. Це є наслідки прояву системної кризової ситуації, що мала місце в економіці країни саме в цей період.

Результати проведеного нами групування зернових складів за рівнем співвідношення основних і оборотних засобів наведено в таблиці 2.11

Таблиця 2.11 - Групування зернових складів Черкаської області за співвідношенням між основними і оборотними засобами, середнє за 2008-2010 роки

Із групування вибіркової сукупності зернових складів Черкаської області за співвідношенням основних і оборотних засобів можна зазначити, що найкращі показники ефективності операційної діяльності спостерігаються у підприємств ІV групи. У цій групі рівень забезпеченості оборотними засобами на 1 грн основних засобів складає 0,94 - 1,22 грн, рентабельність оборотних засобів складає 3,8 %, норма прибутку - 1,7 %. У V групі, зі зростанням співвідношення основних і оборотних засобів від 1: 1,23 грн спостерігається збитковість оборотних засобів, знижується їх віддача та коефіцієнт оборотності. Таким чином, із групування можна зробити висновок, що найбільш прийнятним є співвідношення основних і оборотних засобів підприємств ІV групи.

Забезпеченість оборотних засобів основними певною мірою впливає на результати діяльності суб'єкта господарювання. Для вивчення цього факту проведемо аналіз співвідношення між основними і оборотними засобами та ефективності використання оборотних засобів, рис. 2.13 - 2.15.

Рис. 2.13. Співвідношення основних і оборотних засобів та ефективність використання оборотних засобів ВАТ «Сигнаївський КХП»

Проведений аналіз впливу співвідношення між основними і оборотними засобами на ефективність використання оборотних засобів на досліджуваних підприємствах (рис. 2.13 - 2.15) дає змогу зазначити, що зі зростанням забезпеченості основних засобів оборотними спостерігається зростання рівня рентабельності оборотних засобів. При чому крива співвідношення основних і оборотних засобів майже повторює криву ефективності використання оборотних засобів. Що дає підстави стверджувати, що обсяги співвідношення основних і оборотних засобів зернових складів впливають на ефективність їх використання.

Рис. 2.14. Співвідношення основних і оборотних засобів та ефективність використання оборотних засобів ВАТ «Жашківський елеватор»

Так, для ВАТ «Жашківський елеватор» максимальний рівень рентабельності оборотних засобів спостерігався при співвідношенні основних і оборотних засобів на рівні 1:0,8; для ВАТ «Сигнаївський КХП» - 1:4,5.

Рис. 2.15. Співвідношення основних і оборотних засобів та ефективність використання оборотних засобів ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП»

На ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП» рентабельність оборотних засобів при співвідношенні основних і оборотних засобів на рівні 1,3 - 1,5 грн оборотних засобів на 1 грн основних нижчий, ніж при співвідношенні на рівні 1 : 0,7. Проте проведене дослідження не дає змоги визначити, який саме рівень забезпеченості основних засобів оборотними дасть можливість досліджуваним підприємствам досягти найкращих показників ефективності використання як оборотних, так і основних засобів, а також підвищити рентабельність їх виробництва. Оскільки величина цього показника залежить не тільки від наявності основних і оборотних засобів, але і від виробничих потужностей підприємства, спеціалізації та інших факторів. Тому показник оптимального рівня співвідношення основних і оборотних засобів для кожного окремого підприємства повинен розраховуватися окремо та постійно коригуватися залежно від зміни умов і обсягів виробництва. Важливим є не максимальний рівень показника, а дотримання оптимальних для підприємства пропорцій співвідношення основних і оборотних засобів. Оптимальний рівень їх співвідношення залежить від напряму господарювання, ступеня спеціалізації та впливає на кругообіг оборотних засобів, ріст продуктивності праці, капіталовіддачі, матеріаловіддачі та підвищення ефективності виробництва.

Досліджуючи забезпеченість зернових складів оборотними засобами, не можна не звернути увагу на структуру їх операційних витрат. Оскільки саме на стадії виробництва продукції запаси сировини і матеріалів трансформуються в матеріально-грошові затрати, метою яких є отримання готової продукції для її подальшої реалізації. Чим нижча собівартість виготовленого продукту чи наданих послуг, тим меншою буде частка оборотних засобів у складі засобів виробництва. Вивільнена при цьому частина оборотних засобів означає економію матеріальних ресурсів, що позитивно впливає на структуру оборотних засобів, співвідношення основних і оборотних засобів, підвищення оборотності оборотних засобів, а також покращення фінансового стану суб'єкта господарювання. Проведений аналіз операційних витрат досліджуваних підприємств (табл. 2.12) дає змогу зробити висновок, що для зниження собівартості та матеріаломісткості виготовленої продукції необхідне раціональне використання оборотних засобів, що можливо при оптимальній структурі оборотних засобів, чіткому дотриманні технології виробництва, використанні енерго- і ресурсозберігаючого обладнання, контролю за нецільовим використанням матеріальних засобів виробництва на всіх стадіях виробничого процесу.

Таблиця 2.12 - Склад та структура операційних витрат зернових складів Черкаської області за роками, %

Виходячи із вищезазначеного, можна стверджувати, що формування оборотних засобів досліджуваних підприємств повинно відповідати принципам збереження, раціонального і цільового їх використання. У результаті нецільового використання оборотних засобів, несвоєчасного фінансування їх потреби, високих темпах інфляції порушується принцип їх збереження. Тому для підприємства важливим є контроль за ефективним використанням оборотних засобів. Важливим при цьому має бути також визначення оптимального складу і структури оборотних засобів, джерел їх формування, а також раціональне розміщення між сферами виробництва і обігу. Оскільки недотримання цих принципів призводить до порушення безперервності процесу виробництва.

Ефективність використання оборотних засобів є одним із результативних показників, що дає змогу об'єктивно оцінювати фактичний стан справ на підприємстві, відшукати резерви для оновлення його виробничої бази, уживати своєчасних заходів з усунення виявлених недоліків та підвищувати ефективність виробничої діяльності. Крім того, результати аналізу оцінки ефективності оборотних засобів є важливим складником конкурентної боротьби між суб'єктами господарювання. Проаналізуємо ефективність використання оборотних засобів зернових складів в загальному по галузі, що представлена в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 - Ефективність використання оборотних засобів зернових складів Черкаської області, за роками

Аналіз даних таблиці 2.13 показує, що за досліджуваний період підприємства галузі неефективно використовували оборотні засоби. Збільшення віддачі оборотних засобів за 2005 - 2007 роки, хоча і є позитивним результатом, але все ж в загальному віддача оборотних засобів досліджуваних підприємств є низькою. У 2008 - 2009 роках спостерігається її зниження проти 2007 року на 0,6 та 0,8 пункти відповідно. За період 2005 по 2007 рік зросла і сума збитку на 1 грн. оборотних засобів - з 0,44 грн. до 3,88 грн. відповідно. Хоча у 2008 році на 1 грн. оборотних засобів отримано 7,04 грн. прибутку.

Таблиця 2.14 - Оборотність оборотних засобів зернових складів Черкаської області за роками

Тривалість обороту оборотних засобів досліджуваних підприємств (табл. 2.14) в 2010 році становила 160,4 дні і в порівнянні з 2005 роком прискорилася на 12,6 днів. Прискорення оборотності оборотних засобів спостерігається і в розрізі їх елементів: так, оборотність грошових коштів у 2010 році порівняно з 2005 прискорилася на 6,5 днів, а запасів - на 13,1 днів.

Такі зміни є позитивними та свідчать про підвищення ефективності використання оборотних засобів, оскільки кошти, що авансовані у грошові засоби у 2009 році, знову набували грошової форми на 6,5 днів раніше у порівнянні з 2005 роком. Це в свою чергу призводить до вивільнення грошових засобів із обороту підприємств та знижує необхідність у залучених засобах.

Аналіз обороту грошових коштів досліджуваних підприємств свідчить, що період з моменту їх надходження на рахунки підприємств до моменту вибуття склав в 2009 році 4,8 дні, що на 6,8 днів швидше, ніж у 2005 році. Водночас оборотність грошових коштів, хоча і становила в середньому за 2005 - 2010 роки 8,4 дні, та все ж залишається низькою. Швидшу оборотність за досліджуваний період мають грошові кошти - 115,0 разів за рік. Період обороту коштів у розрахунках за досліджуваний період уповільнився і в середньому становить 3,5 разів за рік. Проте істотного прискорення чи уповільнення обороту коштів у розрахунках за досліджуваний період не спостерігається. Так, у 2005 році погашення дебіторської заборгованості здійснювалося за 105,7 днів, а в 2010 році - 103,8 днів, що на 1,9 день швидше проти 2005 року. Підвищення ефективності роботи підприємств із дебіторами спостерігалося у 2006 - 2007 роках. Так, у 2008 році прискорення оборотності коштів у розрахунках становить 24,3 дні проти 2005 року. За ринкових умов господарювання ефективність використання оборотних засобів набуває принципово нового значення. Зернові склади зацікавлені в тому, щоб збільшити об'єми реалізації продукції з мінімальним розміром оборотних засобів, отримуючи при цьому максимальний розмір прибутку, а прискорення оборотності оборотних засобів є важливою передумовою ефективного їх використання.

Дослідження статистичних даних, а також проведення докладного аналізу забезпечення підприємств галузі оборотними засобами дають змогу стверджувати, що пошуки підвищення ефективності та результативності їх використання вимагають розроблення принципово нових стратегічних напрямів і відповідних тактичних підходів у формуванні оптимальної структури оборотних засобів. Зокрема такими підходами є: раціональне зростання авансування у оборотні засоби сфери виробництва; вибірковий підхід до формування оптимальної потреби у виробничих запасах; зниження собівартості продукції, робіт і послуг за рахунок економії матеріальних ресурсів.

2.3 Джерела формування оборотних засобів зернових складів

У дослідженні забезпеченості оборотними засобами практичне і теоретичне значення має проблема джерел їх формування. Від правильного вирішення цієї проблеми багато в чому залежить раціональне і ефективне їх використання та підвищення ролі в процесі розширеного відтворення, зміцнення фінансового стану підприємства.

За досліджуваний період співвідношення власних і позичкових джерел формування оборотних засобів має тенденцію до зменшення частки власних джерел і, відповідно, збільшення частки позичкових коштів, відповідно з 63,8 % в 2005 році до 67,4 % в 2009 році, рис 2.16.

Рис. 2.16. Структура джерел формування оборотних засобів зернових складів Черкаської області, %

При цьому найбільш критичним був 2006 рік, оскільки лише 5,4 % оборотних засобів формувалося за рахунок власних джерел. Формування оборотних засобів зернових складів державної власності значно різниться від підприємств, що перебувають у приватній власності.

При створенні державного елеватора первинне формування оборотних засобів відбувається за рахунок державного бюджету. У процесі операційної діяльності ці засоби авансуються підприємством у виробництво, а їх повернення до вихідної форми відбувається після розподілу грошової виручки від реалізації виготовленої продукції або наданих послуг.

Грошові засоби, що виділяються державою, використовуються в запланованих розмірах для придбання сировини, виробничих матеріалів і оплати праці робітників. Ці витрати включаються до витрат виробництва і знову повертаються на підприємство з реалізацією готової продукції чи наданням послуг. Слід зауважити, що на державних елеваторах додаткове авансування засобів на придбання виробничих матеріалів і оплату праці робітників при розширенні виробництва відбувається за рахунок коштів, накопичених самим підприємством, тобто за рахунок прибутку. Зернові склади, засновані на приватній власності, формують оборотні засоби за рахунок частини їх статутного капіталу. У цьому випадку економічна роль статутного капіталу полягає у створенні матеріальної бази для формування і розвитку підприємства. За рахунок цих засобів підприємство придбаває виробничі запаси, необхідні для виробництва готової продукції чи надання послуг. Таким чином відбувається формування оборотних засобів в обсягах, необхідних для забезпечення безперервності виробничого процесу.

Для докладного розгляду стану джерел формування оборотних засобів розглянемо їх структуру, що дасть змогу визначити відносний пріоритет кожного із джерел в їх загальному об'ємі. Дані представлені в таблиці 2.15.

Основним джерелом фінансування оборотних засобів зернових складів Черкаської області є залучений капітал. Частка власного капіталу у формуванні оборотних засобів дуже не значна, та коливається на рівні 8,0 %. Така ситуація свідчить про нестачу власних джерел фінансування оборотних засобів у досліджуваних підприємств, що спровоковано здебільшого їх збитковою діяльність.

Таблиця 2.15 - Склад та структура джерел формування оборотних засобів зернових складів Черкаської області, за роками, %

У процесі розширеного відтворення потреба підприємства в оборотних засобах зростає, що потребує відповідного фінансування приросту оборотних засобів. У цьому випадку джерелом поповнення оборотних засобів є власні фінансові ресурси, тобто чистий прибуток підприємства. Розмір власних оборотних засобів зернових складів не є постійною величиною. Їх вартість під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах. Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому формувати оборотні засоби лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат і збільшує ризик виникнення фінансової нестабільності.

Варто зазначити, що в період економічної кризи прибуток підприємства не є основним власним джерелом поповнення оборотними засобами, про що свідчать дані таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 - Формування чистого прибутку (збитку) зернових складів Черкаської обл. за роками, тис. грн

За досліджуваний період сума збитку від фінансово-господарської діяльності у 2005 році становила 281,0 тис. грн, у 2006 році - 3819,4 тис. грн, у 2007 році вже 4796,0 тис грн. Наявність прибутку у 2008 році зменшує нестачу власного оборотного капіталу до 3,2 %. Проте зменшення прибутку у 2009 році до 363, 5 тис. грн призвело до зростання дефіциту власних оборотних засобів на 15,4 % проти 2008 року. Це свідчить про необґрунтовану політику формування зерновими складами їх оборотних засобів. Зокрема, необхідна для формування оборотних засобів частина прибутку використовується переважно на відновлення необоротних активів. Така ситуація перш за все пов'язана з надмірною зношеністю основних засобів на більшості досліджуваних підприємств. Застаріле обладнання є енергомістким та часто вимагає капітального ремонту, а подекуди і повної заміни. Тому для зниження енергомісткості виробництва підприємства змушені проводити модернізацію обладнання, що потребує систематичних та високих затрат грошових коштів. У зв'язку з цим підприємства процесу поповнення власних оборотних засобів підприємства приділяють неналежної уваги. Як наслідок, у підприємств часто не вистачає власних коштів для придбання в оптимальній кількості виробничих запасів, необхідних для виробництва готової продукції чи надання послуг. Тобто, не відбувається своєчасного поповнення власного оборотного капіталу для підтримки безперервного процесу кругообігу оборотних засобів. Тому необґрунтована політика щодо розподілу прибутку підприємства призвела до того, що отриманий прибуток не розподіляється на поповнення оборотних активів. Відновлення нормативного методу розподілу прибутку зернових складів, зокрема на поповнення статутного капіталу в частині оборотних активів буде сприяти зростанню власних джерел формування оборотних засобів, що позитивно вплине на процес їх виробництва.

До моменту оплати реалізованої продукції покупцями, підприємство відчуває потребу в грошових засобах, величина якої може коливатися протягом року, та залежить не лише від об'єму авансованих засобів, а й від об'єму розрахунків за продукцію чи послуг. Тому підприємство використовує й інші джерела формування оборотних засобів, такі, як стійкі пасиви, кредиторську заборгованість, кредити банків тощо.

Як свідчать приведені дослідження, зернові склади майже не користувалися позиками банку, (табл. 2.13, 2.14). За досліджуваний період найактивніше зернові склади користувалися послугами банків у 2006 році. Частка кредиту у структурі джерел формування оборотних засобів за цей період найвища - 18,8 %. Проте у 2009 році їх частка зменшилася на 10,8 відсоткових пункти проти 2006 року. За такої ситуації, для покриття нестачі коштів для формування оборотних засобів підприємства активно залучали кредиторську заборгованість. Частка кредиторської заборгованості у структурі джерел формування оборотних засобів найвищого рівня досягла у 2006 році - 75,8%., проте за досліджуваний період її частка зросла на 5.1%, і становила у 2009 році 59,4 % . Така ситуація є негативним явищем. Адже в кризових умовах господарювання використання кредиторської заборгованості як джерела формування оборотних засобів призводить до послаблення фінансового стану підприємства, втрати ними ділової репутації через порушення платіжної дисципліни, згортання кредитних відносин з банками через високу вартість позичених коштів у порівнянні з кредиторською заборгованістю тощо.

Для об'єктивної оцінки стану кредиторської заборгованості зернових складів, нами проаналізовано її склад і структуру, що представлена у табл. 2.17. У структурі кредиторської заборгованості зернових складів Черкаської області в 2005 році найбільшу частку мала заборгованість за іншими поточними зобов'язаннями - 54,7%, у складі якої орендна плата за орендовані основні засоби та відсотки за кредит. У наступні роки заборгованість за іншими зобов'язаннями зменшується і в 2008 році складає 27,1 %, що на 27,7 відсоткових пункти менше, ніж у 2005 році. За розрахунками з бюджетом кредиторська заборгованість в загальній її структурі зменшується. Так, у 2005 році вона склала 7,0 %, а у 2009 році - 2,2 %, що на 4,8 відсоткових пункти менше проти 2005 року. У структурі кредиторської заборгованості досліджуваних підприємств спостерігається збільшення частки заборгованості за товари, роботи і послуги, яка в 2005 році склала 38,3 %, в 2008 році - 70,1 % всієї заборгованості, що свідчить про зростання заборгованості за товари, роботи і послуги в 2008 році на 31,8 відсоткових пункти проти 2005 року.

Таблиця 2.17 - Склад та структура кредиторської заборгованості зернових складів Черкаської області за роками

У 2009 році питома вага заборгованості за товари, роботи і послуги хоча і зменшилась на 14,0 відсоткових пункти проти 2008 року, та все ще займає досить високу частку - 56,1 %. У цілому кредиторська заборгованість в 2009 році порівняно з 2005 р зросла на 222737,8 тис. грн або на 5,1 %. Така ситуація є негативним явищем. Адже в кризових умовах господарювання використання кредиторської заборгованості в якості джерела формування оборотних засобів призводить до послаблення фінансового стану підприємства, втрати ними ділової репутації через порушення платіжної дисципліни, згортання кредитних відносин з банками через високу вартість позичених коштів у порівнянні з кредиторською заборгованістю тощо. Варто зауважити, що зростання кредиторської заборгованості пов'язане зі зростанням дебіторської заборгованості підприємства. У зв'язку з цим доцільним є проведення порівняльного аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості досліджуваних суб'єктів господарювання, що представлено в табл. 2.18.

Випереджаючими темпами за досліджуваний період, зросла дебіторська заборгованість - у 10,3 рази. Тоді як кредиторська - у 9,3 рази. Якщо на 1 грн кредиторської заборгованості у 2005 році припадало 54,7 коп. дебіторської заборгованості, то в 2008 вже 85,0 коп. Ще швидшими темпами відбулось зростання дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги: у 2005 році на 1 грн кредиторської заборгованості припадало 56,6 коп. дебіторської, а у 2008 році - 99,7 коп.

Приріст сукупної кредиторської заборгованості за 2006 рік склав 11,5 %, за 2009 рік - 14,6 %. Така ситуація свідчить про те, що в досліджуваних підприємств гостро стоїть проблема погашення заборгованості, вирішення якої можливе лише за умови внесення серйозних змін до їх фінансово-кредитної політики. А подальше збереження такої ситуації призведе до нестачі у досліджуваних підприємств власного капіталу для фінансування операційної діяльності та, як наслідок, до банкрутства.

Таблиця 2.18 - Порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості зернових складів Черкаської області (станом на кінець року)

У процесі виробничої діяльності підприємства потреба у оборотних засобах не є стабільною. Вона може коливатися в залежності від умов виробництва і реалізації продукції, зокрема: сезонності виробництва, нерівномірного надходження товарно-матеріальних цінностей, несвоєчасного надходження грошей за відвантажену продукцію або надані послуги, накопичення нереалізованої готової продукції. За таких умов підприємство використовує додатково залучені кошти: різнострокові кредити, залучені через інвестування в оборотні засоби та кредиторську заборгованість. Тимчасову ж потребу у фінансових ресурсах, що виникає при накопиченні окремих елементів оборотних засобів, доцільно покривати за рахунок позик банку, що видаються для цих потреб.

Кредит є важливою категорією ринкової економіки, значним важелем у стимулюванні розвитку виробництва. Залучення позикових коштів обумовлене характером виробництва досліджуваних підприємств, складними розрахунково-платіжними відносинами, що виникли в сучасних умовах господарювання. Про обсяги залучення кредитних ресурсів в АПК Черкаської області свідчать дані табл.2.19.

Таблиця 2.19 - Динаміка кредитування підприємств АПК Черкаської області за роками

Покриття тимчасової потреби у оборотних засобах за рахунок позикових коштів має низку переваг, оскільки кредит прискорює кругообіг оборотних засобів, має цільовий характер використання, видається на чітко визначений термін. У своїй сукупності ці переваги сприяють підвищенню ефективності господарської діяльності досліджуваних підприємств. Крім того, необхідність сплати відсотків за користування банківською позикою змушує підприємство проводити постійний моніторинг руху позикових коштів і ефективності їх використання. Результативність цих заходів залежить від правильності вибору параметрів кредитних відносин, тобто від терміну надання позички, величини позичкового відсотку, умов доступності позички для суб'єктів господарювання, рівня кредитного ризику.

Незважаючи на те, що короткостроковий кредит для суб'єктів господарювання є життєво необхідним, оскільки забезпечує грошовими ресурсами сезонні й тимчасові потреби в оборотних засобах, у досліджуваних підприємств обсяги його залучення є незначними, (рис. 2.17).

Рис. 2.17. Обсяги джерел формування оборотних засобів зерновими складами Черкаської області, тис. грн

Так, у 2005-2006 роках обсяги залучення короткострокових кредитів зерновими складами Черкаської області трималися на рівні 6000, 0 тис. грн, в 2007-2008 роках - на рівні 12,0-13,0 млн. грн. Найбільший обсяг залучення в господарську діяльність короткострокових позик зерновими складами був у 2009 році - майже 45,0 млн. грн. Проте порівняно з загальним обсягом джерел формування оборотних засобів зернових складів рівень залучення короткострокових кредитів є дуже низьким. А та незначна частка кредитних ресурсів, яка отримується зерновими складами, використовується на покриття їх виробничих витрат (рис. 2.18).

Рис. 2.18. Цільове використання кредитів, спрямованих на покриття виробничих витрат зерновими складами Черкаської області, 2009 рік

Проведене дослідження свідчить, що значна частина короткострокових кредитів, наданих зерновим складам, використовується на придбання паливно-мастильних матеріалів - 23 % та мінеральних добрив - 29 %. Рівні частки - 15 % спрямовуються на придбання засобів захисту рослин та насіння, 1% займає оплата послуг за виконані ремонтні роботи та страхові платежі. Серед основних причин, що визначають низький рівень залучення кредитних ресурсів зерновими складами є висока частка збиткових підприємств та відсутність надійного забезпеченням кредитів, оскільки майно досліджуваних суб'єктів є низьколіквідним через з...