Аналіз правового й реального становища єврейської громади на Волині в ранньомодерну добу. Вплив норм Литовських статутів і сеймових конституцій на життя євреїв в регіоні. Привілеї, надані євреям королями, великими князями та власниками міст проживання.

Аналіз образу євреїв як етнічної спільноти на землях України до Першої світової війни, у міжвоєнний період та під час Другої світової війни. Громадянське рівноправ'я в обмін на етнічне самозречення: інтеграція євреїв Галичини в Габсбурзьку державу.

Переваги порятунку чи винищення вояками УПА євреїв у 1943-1944 рр. аналіз позицій українських і зарубіжних фахівців, з’ясування сили аргументів протилежних сторін. Злочинна антиєврейська діяльність УПА, головні причини вбивств євреїв загонами УПА.

Соціально-економічний та політико-етнокультурний аспекти життя євреїв України в роки нової економічної політики. Розвиток інститутів єврейської громади. Політика органів державної влади, громадських та господарських органів щодо єврейського питання.

Навчання творчої молоді етнічних українських земель у Віденській академії образотворчого мистецтва. Вивчення архівних документів, список євреїв, що здобули освіту в цьому навчальному закладі. Вплив Віденської академії на розвиток українського мистецтва.

Дослідження питання демографічної та соціальної структури єврейської громади. Характеристика чисельності, статевої складової, природного і механічного руху населення, соціально-станового статусу. Висвітлення ролі євреїв в економіці міста Херсон.

Вивчення проблеми присутності євреїв серед дворян Російської імперії. Причини переходу іудеїв у християнство, мотиви, які штовхали євреїв на такий крок та вигоди, які вони розраховували отримати. Механізми набуття євреями-вихрестами дворянського статусу.

Мета полягає у краєзнавчому дослідженні основних тенденцій історичного розвитку та стану єврейської громади м. Біла Церква. Висвітлено віхи формування та розвитку єврейської громади, основні фактори що вплинули на систему розселення народу в місті.

Особливості культурно-просвітницької діяльності єврейської громади в Київському навчальному окрузі на початку ХХ ст. через призму документів Центрального державного історичного архіву України. Вивчення культурного життя євреїв на українських теренах.

Історія єврейських сільськогосподарських поселень на теренах Російської імперії. Особливості життєдіяльності єврейської землеробської громади села Бреч на Чернігівщині у ХІХ-ХХ ст. Поселення євреїв-землеробів як досить цікаве явище української історії.

Дослідження умов самоліквідації місцевих осередків Єврейської комуністичної партії (Поалей-Ціон) на Полтавщині та входження місцевих єкапістів до лав правлячої більшовицької партії. Аналіз умов вступу до більшовицької політичної сили для єкапістів.

Головні фактори на шляху інтеграції України в Європу. Проблеми освіти в різні періоди історії, їх дослідження. Наслідки приєднанням Волині до Російської імперії. Роль єврейської громади в створенні навчальних закладів та порядок отримання освіти.

характерні особливості єврейського сімейного життя в Умані впродовж ХІХ ст.: порядок укладення шлюбу, його значення; стосунки всередині подружжя; права та обов’язки дружини і чоловіка стосовно один одного; традиції єврейського сімейного виховання.

Комплексне дослідження діяльності Товариства по землеоблаштуванню єврейських трудящих України і державних структур по здійсненню політичних та соціокультурних перетворень. Особливості проведення колективізації єврейських переселенських колективів.

Дослідження єврейської культурної спадщини в Україні. Систематизація та розширення вербальних відомостей про надгробки на єврейському кладовищі в Борисполі, зафіксованих у доповіді М. Вязьмітіної і М. Новицької. Класифікація надгробків за конструкцією.

У роботі висвітлено процес повернення додому та адаптації до «нового» життя єврейського населення Дрогобиччини впродовж перших двох повоєнних років. Показано якими побачили рідні міста і села євреї одразу після завершення німецької окупації регіону.

Процес повернення додому та адаптації до "нового" життя єврейського населення Дрогобиччини впродовж перших двох повоєнних років. дослідження повоєнного повсякдення євреїв, яким вдалося врятуватися під час Голокосту, на основі зарубіжних архівних джерел.

Дослідження повоєнного повсякдення євреїв у Дрогобицькому регіоні. Визначення основних проблем, з якими зіштовхнулося Єврейське населення у своєму повсякденному житті після війни, а саме з пошуком житла та роботи, складними матеріально-побутовими умовами.

Характеристика та особливості соціального, економічного, культурного життя єврейського населення Лівобережної України у ХІХ–ХХ ст. Професійна та господарська діяльність євреїв, демографічні та міграційні процеси. Етнодуховне життя єврейського загалу.

Законодавчі ініціативи уряду Російської імперії щодо впровадження рекрутської повинності серед єврейських громад. Визначення системи покарань за уникнення участі євреїв у комплектуванні війська імперії. Особливості виконання меншинами рекрутського набору.

Динаміка чисельності та географія розселення євреїв у Південно-Східній Україні. Структура зайнятості єврейського населення реґіону. Роль євреїв у господарському освоєнні Південно-Східної України. Особливості громадського життя та побуту євреїв реґіону.

Аналіз стану наукової розробки проблем історії єврейської національної меншини на півдні УСРР. Створення відділу національних меншостей при Наркоматі внутрішніх справ. Політико-правове й економічне становище, здійснення державних репресій відносно євреїв.

Державна політика щодо єврейського населення міжвоєнної Польщі. Програми польських урядових кіл у вирішенні єврейського питання. Аналіз законодавчих документів, які регулювали діяльність єврейських віросповідних громад у Другій Польській Республіці.

Аналіз напрямів суджень щодо єврейського питання в середовищі суспільної верхівки в Харківській губернії після погромів весни – літа 1881 р., чинники, що впливали на формування цих поглядів. Зміна в політиці стосовно євреїв, яка припадає на цей період.

Правове становище російських євреїв після Лютневої революції. Політика Тимчасового уряду в єврейському питанні. Емансипація євреїв у Російській республіці та пожвавлення їхнього національно-політичного життя. Поглиблення соціально-економічної кризи.

Політика Тимчасового уряду в єврейському питанні та суттєві зрушення у правовому становищі російських євреїв після Лютневої революції. Емансипація євреїв у Російській республіці, яка призвела до пожвавлення їхнього національно-політичного життя.

Аналіз особливостей формування на території Півдня України та Криму єврейських сільськогосподарських переселенських колоній. Дослідження розвитку єврейської громади та орендної справи. Стосунки єврейських колоністів і місцевого українського селянства.

Вивчення середньовічної історії Північного Приазов’я. Дослідження записок про подорож єврейського мандрівника рабі Петахії з Регенсбургу, який перетнув степи Північного Приазов’я в другій половині ХІІ ст. та залишив описання половецького населення.

Аналіз вітчизняної історіографії єврейського руху опору нацистській політиці знищення на українських теренах. Виокремлення етапів наукового осмислення теми та визначення "білих плям" у її дослідженні. Участь євреїв у підпільно-партизанському русі.

Публікація рапорту слов'яносербського повітового справника з викладом обставин єврейського погрому у Луганську в жовтні 1905 р. Аналіз радянського історичного міфу про луганський погром, способів створення міфів Леніним та особливостей змісту рапорту.