Сучасні засоби масової комунікації просувають наратив - інтерпретаційні як журналістом, так і аудиторією контексти реалій, про які йдеться в журналістській подачі. Пропонується розглянути контекст як підґрунтя для взаємодії засобів масової інформації.

Розкрито професійні вимоги до медіааналітиків, які дозволяють їм якісно аналізувати медіа, продуктивно та ефективно працювати в компаніях інформаційно-аналітичного типу - вчасно і правильно виконувати запити клієнтів і формувати відповідний контент.

Функції редактора у створенні оптимізованого контенту. Моделювання та впровадження культури тексту сайту. Створення ідеальної методики роботи з ЄЕО-текстами. Залучення більшої кількості користувачів Інтернету засобами ранжування видачі результатів пошуку.

Визначення рекомендацій щодо різних типів оглядів літератури як методу дослідження. Огляд рекомендацій щодо того, як проводити та оцінювати літературні джерела. Зазначено недоліки та характеристика рекомендацій щодо опублікування огляду літератури.

Загальні філософські принципи і методи дослідження у журналістикознавстві. Застосування елементів формалізації у галузях пізнання. Дослідження аксіоматичного методу побудови наукової теорії. Створення системи дедуктивно пов’язаних між собою гіпотез.

Дискуссия, начатая журналом "Вопросы теории и практики журналистики" с целью ревизии имеющихся подходов к теории журналистики. Отношение к самой журналистике и отражение факта, что в ней до сих пор не выработано общепризнанных критериев мастерства.

Анализ существующих моделей систематизации теорий СМИ. Характеристика моделей коммуникации с точки зрения паблик рилейшнз, рекламы и пропаганды. Авторская системно-структурная модель систематизации теорий массовой коммуникации в дидактических целях.

Теоретические основы проведения журналистского расследования, анализ и характеристика его жанров. Этапы и методика проведения журналистского расследования. Формирование гипотезы, основные принципы безопасности журналиста при проведении расследования.

Типографика как искусство предоставления текстовой информации. Особенности использования текста в графических макетах. Каллиграфия как основа дизайна. Выбор шрифта для составления слов, фраз и предложений в гарнитуре. Применение леттеринга в рекламе.

Изучение структурной, экономической и управленческой трансформации медиасистемы России. Анализ моделей медиа в различных общественных и политических системах. Формирование и теоретизация актуальных понятий и концептуальных подходов к медиа в России.

Лисовский как российский библиограф. Редактор журнала "Российская библиография". Книгопечатание и известия о деятельности типографий. Сохранившиеся рукописи лекций Николая Михайловича. Время "промежутка" между напряженными идеологическими спорами.

Рассматриваются в основном американские и британские концепции и теории, которые самым непосредственным образом касаются масс-медиа и массовой коммуникации и выдержали испытание временем. Изучение уникальных аспектов, присущих коммуникативистике.

Средства массовой коммуникации как фактор социализации населения. Исследование информационных потребностей аудитории. Воздействия массовой коммуникации на сознание и поведение людей. Рассмотрение сущности теории массовой коммуникации в современном мире.

Рассмотрение особенностей теории медиатизации, исследующей социальные изменения под влиянием медиа. Определение основных версий теории медиатизации: институциональной и социально-конструктивистской. Анализ общих характеристик процесса медиатизации.

Проблемы взаимосвязи прессы и политических процессов. Рассмотрение современных зарубежных теорий и концепций журналистики. Понятие социальной ответственности в прессе. Массовая информация и общество. Оценка влияния политической пропаганды на жизнь людей.

Досліджується проблема, яка полягає в тому, щоб з’ясувати, чи існує інформація, яку реципієнти отримують, але яка на них не впливає. Об’єктом дослідження є так звані нормативні теорії журналістики, а предметом - фактор впливу, який містять ці теорії.

Дослідження сучасних теорій журналістики з точки зору того, як і наскільки вони допускають можливість впливу інформації на реципієнтів. Теоретичні й емпіричні аргументи, які дадуть змогу підтвердити істинність сформульованого в меті твердження.

Характеристика практичної діяльності журналіста з позицій положень теорії Семона-Рубакіна й Гумбольдта-Потебні. Особливість перегляду основних постулатів аналізу журналістських текстів під час їхнього породження. Дослідження концепції бібліопсихології.

Описання особливостей реалізації теорії культивування у сучасних медіа, нових алгоритмиів впливів на цільову аудиторію, які виявилися набагато ефективнішими, ніж телевізійні. Розгляд процесу "наштовхування" на створену фільтрами у свідомості реальність.

Поняття про масову комунікацію. Теоретичні засади розуміння масового спілкування, технологія масового впливу. Свідомість і поведінка мас. Основні наукові течії, принципи та підходи до вивчення масової комунікації. Види масовокомунікаційних технологій.

Наукове пояснення стратегічних соціально-творчих орієнтирів функціонування засобів масової комунікації на рівні методології. Уточнення класичного розуміння парадигми як моделі наукової діяльності. Методологічний статус наукознавчої категорії "парадигма".

Трансформація прес-релізу: від виникнення до сучасності. Цілі прес-релізу і способи їх досягнення. Правила оформлення прес-релізу - стислого повідомлення для преси про подію. Різноманіття тем, зумовлене соціальними чинниками, культурними традиціями.

Аналіз узгодження теорії і практики в академічній журналістській освіті. Суть освітньої політики вишів стосовно підготовки журналістів. Відсутність практичних журналістських навичок у потенційних працівників. Створення комерційного проекту "Інтершкола".

Определение широко распространенного в средствах массовой информации термина "формат", принципы его разграничения с "жанром". Традиционные темы и содержание жанра, а также новшества формата, которые порождаются развитием технологий медиаиндустрии.

Анализ терминологического аппарата при строгом определении каждой категории. Понимание журналистики как "системы средств массовой информации". Использование современной терминологии и массовой коммуникации в СМИ. Подготовка публикаций из разных наук.

Лингвистические особенности политического дискурса средств массовой информации Германии, классификация наиболее употребительных языковых средств. Деонимизация как возможность аппелятивации именных основ, в частности имен немецких политических деятелей.

История терминоведения, его основные виды. Дополнительные виды специальных лексем. Терминологическая система, функционирование и тематическая классификация терминов. Особенности редактирования текстов, включающих издательско-полиграфические термины.

Построение тематической, словообразовательной классификации издательской терминологии, специфика ее функционирования. Характеристика аспектов редактирования текстов, содержащих термины. Себестоимость и определение рентабельности проекта выпуска книги.

Терминологический ряд, раскрывающий концепцию профессиональной деятельности журналиста, разработанную на основе системного подхода к ее изучению. Блоки терминов, определивших учебную программу курса "Основы профессиональной деятельности журналиста".

Введення до наукового поля публіцистики поняття "публіцистична свідомість" як індивідуального психологічного явища та професійного складника творчої діяльності. Визначення терміна на основі соціокомунікативного, психологічного й філософського підходів.