Професійне спілкування науково-технічних працівників і студентів інженерних спеціальностей
Норми літературної мови та професійне спілкування. Орфоепічні й акцентологічні норми. Джерела української фразеології. Категорія роду іменників. Лексика технічних і ділових документів. Значення словосполучень і фразеологізмів. Структура наукової статті.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | учебное пособие |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.07.2017 |
Размер файла | 486,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
Професійне спілкування науково-технічних працівників і студентів інженерних спеціальностей
Вінниця ВНТУ 2008
УДК 811.161.2
А 35
Рецензенти:
П.С. Дудик, доктор філологічних наук, професор
О. В. Абрамчук, кандидат педагогічних наук, доцент
М. Г. Прадівлянний, кандидат педагогічних наук, доцент
Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України.
Азарова Л. Є., П'яст Н. Й., Іванець Т. Ю.
А 35 Професійне спілкування науково-технічних працівників і студентів інженерних спеціальностей. - Вінниця: ВНТУ, 2008 - 189с.
У навчальному посібнику висвітлено теоретичні та практичні питання культури мови. Подано правила укладання й оформлення ділової та науково-технічної документації. Навчальний посібник містить поради, які стосуються прилюдних виступів у науковій та офіційно-діловій сферах спілкування. У посібнику пропонуються завдання для самоконтролю та список рекомендованої літератури.
Для студентів, магістрантів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також для інженерних та науково-технічних працівників.
УДК 811.161.2
© Л. Є. Азарова, Н. Й. П'яст, Т. Ю. Іванець, 2008
ПЕРЕДМОВА
Мова - один з основних засобів професійної підготовки майбутніх фахівців. Вона сприяє формуванню та розвитку особистості людини, її інтелекту, волі, почуттів; мова єднає покоління, зберігає духовне єство народу, національне світобачення, формує культуру нації. Актуальність вивчення мови стає очевиднішою тепер, після здобуття Україною незалежності, надання українській мові конституційного статусу державної.
Сучасні інженерні та науково-технічні працівники повинні вправно володіти мовними засобами, характерними для наукового та офіційно-ділового стилів - основи професійного спілкування. Матеріал посібника містить поради щодо укладання та оформлення таких наукових документів, як курсова та дипломна роботи, наукова стаття, магістерська дисертація, реферат, анотація, рецензія. Ці поради допоможуть студентам опрацьовувати наукову літературу, анотувати й реферувати її, правильно оформляти бібліографічні описи та списки джерел інформації. У посібнику розглянуто процес складання заявки на патент (корисну модель). Засвоєння матеріалу посібника допоможе студентам і магістрантам правильно складати та оформляти ділові папери, користуватися ними в науковій, виробничій, управлінській діяльності.
Дидактичний матеріал навчального посібника призначений для студентів та магістрантів технічних вузів. Він допоможе їм удосконалити вимову звуків та наголошування слів, засвоїти деякі лексичні, граматичні та орфографічні норми української мови. Запитання та завдання для самоконтролю наприкінці кожного розділу посібника спонукатимуть студентів і магістрантів до роботи зі словниками, довідниками, нормативними документами. Ці завдання допоможуть їм повторити опрацьований матеріал, закріпити його.
Навчальний посібник сприятиме піднесенню культури усного мовлення у професійній сфері: він містить поради, які стосуються проведення ділових нарад, бесід, наукових дискусій, лекцій. У навчальному посібнику висвітлено питання мовного етикету службовця, правила ділового листування, використання візитних карток, проведення ділових бесід, розгляду скарг, етикету мережі Інтернет.
Матеріал навчального посібника стане у пригоді майбутнім інженерам, науковцям і винахідникам, а також усім, хто прагне вдосконалити мовні навички, знання правил діловодства та службового етикету.
1. НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ТА ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ. ОРФОЕПІЧНІ Й АКЦЕНТОЛОГІЧНІ НОРМИ
Культура мови передбачає вправне володіння нормами літературної мови. Норма - це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які впорядковують суспільну комунікацію.
Мовну норму встановлюють на рівні вимови звуків і наголошування слів, лексики і словотворення, орфографії й пунктуації, морфології, синтаксису і стилістики. Відомості про мовну норму можна почерпнути з навчальних підручників та посібників, мовознавчих журналів, довідників і словників.
У наш час не тільки гуманітарну, а й вищу технічну освіту важко уявити без опанування мовної культури. Нині культура мови - це мірило освіченості спеціаліста у будь-якій галузі народного господарства. Мовна недбалість межує зі службовою недбалістю. Неправильне вживання слова, речення в тексті документа може призвести до перекручення його змісту, до непорозуміння в ділових відносинах. Помилки в технічних проектах, інструкціях можуть спричинити збої на виробництві. Наукова думка, цікава технічна ідея потребують досконалої мовної форми. Викладені грамотно й аргументовано, вони швидше здобувають підтримку суспільства, наукової громадськості. Брак усної мовної культури працівника негативно впливає на його стосунки з партнерами, клієнтами, замовниками тощо. Напівграмотний фахівець ризикує стати об'єктом насмішок і ущипливих зауважень колег.
Порушення орфоепічних норм свідчить про низький загальноосвітній рівень мовця. Уживання таких слів, як лісапед, лаболаторія, калідор, нервалгія, булгахтер, інциндент, константувати, прецендент, компроментувати, фершал, є ознакою просторіччя - по-бутового мовлення.
Грубим порушенням літературної норми є м'яка вимова [л'] перед [е] у словах проблема, дилема, лекція, степлер, колега, реле.
Ненормативною є вимова звука [г] замість [ґ] у словах ґатунок, ґратки, ґратковий, ґрунт, ґрунтовний, ґрунтувати.
Дзвінкі приголосні звуки наприкінці слів і в кінці складів перед глухими звуками вимовляються дзвінко, не оглушуються: масштаб, спосіб, ромб, заклад, катод, розвідка, рейтинг, антифриз.
Дзвінкі приголосні [д], [б], [ж] у префіксах перед глухими звуками не оглушуються, зберігають дзвінкість: обпалити, підхід, міжповерховий.
Приголосний [р] наприкінці слова та складу завжди вимовляється твердо: токар, секретар, бібліотекар, гірський, слюсарський.
У групах приголосних між голосними в деяких словах один із приголосних не вимовляється: студентський [н' с' к], ташкентський [н' с' к], агентство [н с т], студентство [н с т], шістдесят [з д], шістсот [с с] та ін.
Дотримання норм наголошування слів (акцентологічних норм) також є одним із показників культури усного мовлення.
Наголошення багатьох слів української мови відрізняється від наголошення їх лексичних відповідників у російській мові: пoказ, рукoпис, бeсіда, грaфлений, задuмлення, зазeмлення, зaмазка, заробiток, кuрка, кирковuй, ковшовuй, кoлесо, кільцeвий, малuй, перeкис, рoзмах, рoзпад, рuфлення, серeдина, стoляр, суднo, трубчaстий, тяговuй, руслo, одинaдцять, чотирнaдцять, сорокoвий, низькuй, плавкuй, новuй, в'язкuй, ламкuй, різкuй, тонкuй, їдкuй, шuроко, глuбоко, далeко.
В українській мові словесний наголос може диференціювати лексичні одиниці:
Магiстерський (від магістр - голова духовного або рицарського ордену). Магістерський жезл. |
Магістeрський (від магістр - учений ступінь). Магістерський мінімум. |
|
Вiтряний (супроводжуваний вітром, з вітром; легковажний). Вітряний день. Вітряна дівчина. |
Вітрянuй (який діє за допомо-гою вітру). Вітряний двигун. |
|
Вuгода (користь). Працювати задля спільної вигоди. |
Вигoда (зручність). Квартира з усіма вигодами. |
|
Відбiрний (добірний). Відбірне вугіл-ля. |
Відбірнuй (який відбирає). Відбірна комісія. |
|
Відпaювати (відокремлювати нагрі-ванням припаяну частину). Відпаювати деталь. |
Відпаювaти (відрізати, відок-ремити частину від цілого). Відпаювати ділянку землі. |
|
Відповiдний (підхожий, придатний для чогось). Відповідна реакція. |
Відповіднuй (який дається у відповідь). Відповідний лист. |
У межах літературної норми існують варіанти. Деякі слова української мови мають подвійне наголошення: доповiдaч, корuстувaч, корuстувaння, щiлuна, рoкu, пoмuлка, тaкoж, лазyрoвий, нaклaд, oгрiх, огля?дaч, нaфтовuй, паропровiднuй, супровiднuй, мiнусoвий, прyжнuй, цемeнтoвий, повiтря?ний, пiдмyрoк, точкoвuй, вuнагорoда, відповiстu, відпрaвнuк, допомiжнuй, електропровiднuй, зaголoвок, зaлишкoвий, зимoвuй, зiгнyтий, кaмфoрний, карткoвuй, кахля?нuй, кoлeдж, колiснuй, зокрeмa.
В українській мові словесний наголос є рухомим. У різних формах слова він може змінювати своє місце.
Порівняйте слова жіночого і чоловічого роду в однині та множині:
вказiвка - вказівкu |
покaзник - показникu |
|
сторiнка - сторінкu |
шрuфт - шрифтu |
|
кнuжка - книжкu |
штeмпель - штемпелi |
|
кaртка - карткu |
шлях - шляхu |
|
чaстка - часткu |
цех - цехu |
|
трyбка - трубкu |
тoкар - токарi |
|
копiйка - копійкu |
слю?сар - слюсарi |
|
крuшка - кришкu |
профeсор - професорu |
|
сiтка - сіткu |
рeктор - ректорu |
|
скля?нка - склянкu |
aвтор - авторu |
|
пaчка - пачкu |
лeктор - лекторu |
|
ни?тка - ниткu |
корeктор - коректорu |
|
гoлка - голкu |
мaйстер - майстрu |
|
дyжка - дужкu |
бік - бокu |
|
клiтка - кліткu |
бу?нкер - бункерu |
|
скрiпка - скріпкu |
брус - брусu |
|
кyзов - кузовu |
вал - валu |
|
пoрт - портu |
вeнтиль - вентилi |
|
пoяс - поясu |
електропрoвід - електропроводu |
|
я?щик - ящикu |
тaбель - табелi |
Порівняйте наголошення іменників у формі множини з наголошенням цих іменників у складі словосполучень із числівниками два, три, чотири:
ректорu - два рeктори
валu - три вaли
брусu - чотири брyси
буферu - два бyфери
дахu - три дaхи
електропроводu - чотири електропрoводи
Для сучасної української мови характерною є суперечність між намаганням зберегти залежність похідного слова від вихідного.
Ознайомтеся з наведеними нижче похідними прикметниками, що втратили акцентну залежність від вихідного слова:
пуск - пусковuй |
aркуш - аркушeвий |
|
шрифт - шрифтовuй |
спирт - спиртовuй |
|
бiржа - біржовuй |
збут - збутовuй |
|
ни?тка - нитковuй |
чeрга - черговuй |
|
текст - текстовuй |
прибyток - прибуткoвий |
|
трyбка - трубковuй |
семeстр - семестрoвий |
|
стрuжень - стрижнeвий |
опт - оптoвий |
|
строк - строковuй |
пoршень - поршнeвий |
|
видaток - видаткoвий |
вuставка - виставкoвий |
|
центр - центровuй |
гвинт - гвинтовuй |
|
будuнок - будинкoвий |
шар - шаровuй |
|
пoзов - позoвний |
жерсть - жерстянuй |
|
шліц - шліцьовuй |
тя?га - тяговuй |
|
шпиль - шпильовuй |
точка - точкoвuй |
|
штрих - штриховuй |
шпунт - шпунтовuй |
|
шнур - шнуровuй |
джут - джутoвий |
Акцентну залежність від вихідного слова зберегли такі похідні прикметники:
каталoг - каталoговий |
ліфт - лiфтовий |
|
фiрма - фiрмовий |
експeрт - експeртний |
|
герб - гeрбовий |
штaнга - штaнговий |
|
штамп - штaмповий |
файл - фaйловий |
|
відсoток - відсoтковий |
азбeст - азбeстовий |
|
вaхта - вaхтовий |
бумбyк - бамбyковий |
|
рuнок - рuнковий |
бoмба - бoмбовий |
|
цилiндр - цилiндровий |
флюс - флю?совий |
Більшість трискладових слів з компонентом -метр, що є назвами вимірювальних приладів, мають наголос на передостанньому складі: спідoметр, фотoметр, дозuметр, газoметр, калорuметр, озонoметр, хронoметр, спектрoметр, вольтaметр, барoметр (але: гравімeтр).
Складні слова з першим компонентом, утвореним від власного імені, мають наголос на останньому складі: ватмeтр, алпермeтр, вольтмeтр, оммeтр, кулономeтр, генрімeтр, гаусмeтр, фарадмeтр, джоуломeтр, вебермeтр, тесламeтр.
Терміни з компонентами -метрія, -графія належать до моделей, в яких нормативним є наголошення першого складу другого компонента складного іменника:
електромeтрія |
електрогрaфія |
|
спектромeтрія |
спектрогрaфія |
|
радіомeтрія |
радіогрaфія |
|
термомeтрія |
термогрaфія |
|
аеромeтрія |
аерогрaфія |
У назвах мір з компонентом -метр наголошується останній склад: мілімeтр, кіломeтр, сантимeтр, децимeтр, мікромeтр, кубомeтр, тонно-кіломeтр.
Складні іменники з компонентом -граф, що називають особу за фахом, мають наголос на передостанньому складі: типoграф, бібліо?граф, топoграф, картoграф, геoграф (але: калігрaф).
У складних іменниках з компонентом -граф, що є назвами приладів, апаратів, слід наголошувати передостанній склад: аерoграф, магнітoграф, палoграф, спектрoграф, томoграф, осцилoграф, гектoграф, метеорoграф, барoграф, гігрoграф, термoграф (але: полігрaф, телегрaф, радіотелегрaф, фототелегрaф).
Назви осіб певного фаху мають ненаголошений компонент -лог: токсикoлог, геоморфoлог, графoлог, планетoлог, кліматoлог, метеорoлог, гідрoлог, технoлог, рентгенoлог, вулканoлог, океанoлог, сейсмoлог, соціoлог, радіoлог, спелеoлог, геoлог.
Компонент -лог наголошується в таких складних словах: каталoг, монолoг, полілoг, діалoг, некролoг.
Знання закономірностей акцентної системи поліпшує усне мовлення, допомагає правильно наголошувати слова.
фразеологізм іменник лексика словосполучення
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Завдання 1. Поставте наголос у словах. Правильність виконання завдання перевірте за орфографічним словником.
Короткостроковий, стовідсотковий, крапки, три крапки, інженерія, стрижневий, завдання, барометр, вольметр, нести, частотомір, газопровід, запитання, звання, зібрання, кілометр, каталог, сільськогосподарський, випадок, квартал, обіцянка, співбесідник, ринковий, грошей, витрати, різновид, директори, страйковий, договірний, семестровий, лектори, липкий, залишити, залишковий, відцентровий, водонепроникний, водоочисний, урочистий, сороковий, текстовий.
Завдання 2. Поясніть, які з поданих нижче слів мають подвійний наголос. Визначте, у яких словах наголос диференціює лексичні одиниці (омоніми).
Зaголoвок, корuстувaч, вiдoмість, контрoлeр, типoвuй, різнoвuд, розв'я?знuй, невuдuмий, облaднaння, цемeнтoвий, пoмuлка, елeктрuк.
Завдання 3. Сформулюйте правило щодо наголошення числівників 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20.
Завдання 4. Зазначте номери неправильно наголошених прикмет-ників:
1. Неодноразoвий |
11. Позачергoвий |
|
2. Аркушeвий |
12. Звуконепронuкний |
|
3. Видaтковий |
13. Змістoвий |
|
4. Пiльговий |
14. Контрaктовий |
|
5. Збутовuй |
15. Я?рмаркoвий |
|
6. Виставкoвий |
16. Шрuфтовий |
|
7. Дослiдницький |
17. Штaмповий |
|
8. Дротовuй |
18. Цікавiший |
|
9. Бездротовuй |
19. Цeховий |
|
10. Черговuй |
20. Циліндрoвий |
Завдання 5. Поставте наголос у складних словах.
Спектрограф, діаметр, периметр, барометр, гальванометр, кубометр, трубопровід, профспілковий, сміттєпровід, словотвірний, світлопровід, громовідвідний, електрозварний, багатошаровий.
Завдання 6. Зазначте номери неправильно наголошених слів.
1. Реє?стровий. 2. Пусковuй. 3. Ліфтu. 4. Ліфтiв. 5. Прибуткoвий. 6. Поршнeвий. 7. Посторінкoвий. 8. Понаднормoвий. 9. Показнuк. 10. Показникu. 11. Перехідни?й. 12. Перевeршити. 13. Перевuтрата. 14. Пазu. 15. Два пaзи. 16. Очuсний. 17. Однакoвий. 18. Безготівкoвий. 19. Зaробіток. 20. Новuна. 21. Обiцянка. 22. Стoляр. 23. Сeктори. 24. Палацoвий. 25. Маркeтинг. 26. Eкспертний.
Завдання 7. Поставте наголос у прізвищах видатних учених та винахідників.
Гальвані, Рентген, Ньютон, Дарвін, Галілей, Авогадро, Дальтон, Фарадей, Резерфорд, Капіца, Ейнштейн, Ландау, Бернуллі, Монгольф'є, Паркер, Беббідж, Фуко, Люм'єр, Жоліо-Кюрі, Марконі, Торрічеллі.
Завдання 8. Поставте наголос в іншомовних власних назвах.
Осло, Гарвард, Сідней, Кембридж, Оксфорд, Сорбонна, Нагасакі, Вроцлав, Ліверпуль, Вашингтон, Портленд, Ізраїль, Перу.
Завдання 9. Зазначте номери правильно наголошених дієслів.
1. Взялa. 2. Брaла. 3. Ввeзли. 4. Розпочaлася. 5. Дорyчиш. 6. Сприйнялu. 7. Здалa. 8. Продaли. 9. Завeршити. 10. Забралa. 11. Забралu. 12. Замoвчати. 13. Говoрю. 14. Запiзнишся. 15. Прuйдете. 16. Розголoсиш. 17. Звалa. 18. Розішлю?ть. 19. Розiрвете. 20. Найнялu. 21. Зaйдеш.
Завдання 10. Зазначте номери неправильно наголошених прізвищ.
1. Швuдкий. 2. Мальoваний. 3. Продaн. 4. Бажaн. 5. Іванeць. 6. Уманeць. 7. Нагнuбіда. 8. Шестопaл. 9. Квашa. 10. Кoмар. 11. Крaвець. 12. Кoзак. 13. Ковaль. 14. Столя?р. 15. Сльотa. 16. Кучмa. 17. Чорнeнький. 18. Щeрбань.
2. ЛЕКСИЧНІ НОРМИ ТА ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ. ЛЕКСИКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ І ДІЛОВИХ ПАПЕРІВ
Лексичні норми української літературної мови впорядковують слововживання й утворення словосполучень. Вони сприяють диференціації значень слів, виявляють закономірності лексичної сполучуваності.
Науково-технічні та офіційно-ділові тексти, з якими мають справу інженерні та наукові працівники, містять загальновживані слова і терміни.
2.1 Терміни
Термін - це слово або словосполучення, що позначає певне поняття в галузі науки, техніки, спорту, військової справи, мистецтва тощо. Термін є стилістично нейтральною мовною одиницею. Йому не притаманні експресія й образність. Терміни завжди однозначні в межах певної сфери професійної діяльності. Такі терміни, як патрон, реверс, модуль, шина, панель, капсула, барабан, шайба, шпиндель, камера, штанга, є багатозначними словами. Але кожен із цих термінів має тільки одне значення у певній сфері науки чи техніки. Наявність дефініції (визначення) є обов'язковою ознакою терміна:
Реверс 1. техн. Пристосування для зміни напрямку руху машини або обертання окремих її частин у зворотний бік.
2. екон. Письмове зобов'язання, гарантія чого-небудь.
3. спорт. Удар над головою зліва (у тенісі).
Штанга 1. техн. Металевий стрижень, що є деталлю багатьох інструментів, механізмів, конструкцій.
2. спорт. Брус футбольних, хокейних, гандбольних воріт.
3. спорт. Спортивний снаряд у важкій атлетиці.
Панель 1. техн. Дошка, яка є частиною щита або пульта керування в агрегатах, пристроях та ін.
2. буд. Елемент конструкції збірної будівлі у вигляді плити.
3. гірн. Ділянка шахтного поля між штреками.
Патрон 1. техн. Верстатний пристрій, у якому затискують заготовку або інструмент.
2. електр. Пристрій для приєднання електролампи до електричної мережі.
Терміни поділяють на загальновживані (формула, цикл, реакція, комплекс) і вузькоспеціальні.
У галузі інформатики й обчислювальної техніки вживають такі терміни: драйвер, маркер, маршрутизатор, інтерфейс, монітор, дисплей, порт, шина, миша, сервер, провайдер, курсор, домен, таймер, файл, сайт, термінал, трафік, комутація, буфер, буферизація, мікропроцесор, мультиплексор, матриця, архіватор, шлюз, емуляція, асемблер.
Екологи послуговуються термінами: біосфера, екосистема, техносфера, біогаз, агробіоценоз, кислотні опади, нафтова пляма, ерозія ґрунту, антропогенне забруднення, техногенне навантаження, зона екологічного ризику, міграція хімічних елементів, відновлювані ресурси, заповідна територія, альтернативні енергії та ін.
Інженери-будівельники оперують такими термінами: ферма, колона, арка, теплоізоляція, арматура, консольна балка, гіпсокартон, пінопласт, екопласт, залізобетонна конструкція, морозостійкість, монолітний бетон, шлакопортландцемент, водоцементне співвідношення, корозія металу, керамзитобетон, анкер, аглопорит, руберойд, склопакет, ламінат тощо.
Економісти послуговуються термінами: аваль, акредитив, акція, вексель, брокер, дилер, депозит, емісія, кредит, трейдер, менеджмент, маркетинг, лізинг, пеня, ф'ючерська угода, конвертована валюта, конкурентоспроможність товарів, закупівельна ціна, фінансова санація, аудитор, дебітор, дивіденд та ін.
Фахівці в галузі енергетики вживають такі терміни: трансформатор, акумулятор, електромагнітна індукція, електромережа, ротор, статор, біопальне, біодизель, синхронна машина, струм високої частоти, змінний струм, генератор, гідравлічна електростанція, електророзподільний щит, електропривод, фаза, напруга, опір, провідник, електрорушійна сила, електролічильник, зворотний перемикач, реле, сельсин, бандажний дріт, кабель, діелектрик тощо.
Офіційно-ділове спілкування передбачає вживання термінів діловодства: реквізит, бланк, адресат, адресант, віза, резолюція, гриф затвердження, циркулярний лист, зовнішнє (внутрішнє) погодження, гербова печатка, дублікат, вхідний (вихідний) документ.
Ділові папери можуть містити юридичні, економічні, бухгалтерські терміни: кошторис, продуктивність праці, поточний бюджет, статутний капітал, зведений баланс, фонд заробітної плати, недостача, недоплата, перевитрата, знижка, видаткова накладна, балансовий звіт, безготівковий розрахунок, бюджетна стаття, платіжна відомість, тарифікаційна відомість, матеріально відповідальна особа, адміністра-тивне стягнення, дієздатність особи, накладати арешт, апеляція, розірвання договору, довірена особа, зловживання службовим стано-вищем, юридична особа та ін.
Значну кількість термінів науки й техніки українська мова запозичила з інших мов.
З грецької мови запозичені терміни магніт, аналог, аналогія, анод, арифметика, асиметрія, графік, динаміка, діагональ, діаграма, діаметр, циліндр, доза, протон, призма, полімери, плазма, ефір.
Латинське походження мають терміни патент, мотор, акумулятор, антена, арматура, вакуум, вектор, вентиляція, вертикаль, вібрація, генератор, градус, сублімація, детектор, монітор.
З англійської мови були запозичені терміни комп'ютер, байт, біт, бойлер, бульдозер, буфер, грейдер, екскаватор, ескалатор, лазер, мазер, радар, лайнер, блокіратор, конвеєр, контролер, тунель, трамвай, сканер.
З німецької мови запозичені терміни анкер, стамеска, візир (прилад), рейсшина, домкрат, дюбель, штуцер, колба, шток, штепсель, штанга, шпунт, шпон, шпиндель, шпатель, клема, шлам, клапан, шлак, шлагбаум, цех, шахта, лобзик, шина, слюсар, шифер.
Французькими за походженням є терміни баланс, абразиви, ангар, батарея, деталь, шифр, дешифратор, екран, шасі, шарнір, платформа, плафон, планер, зонд, естакада, епюр, турнікет, монтер, монтаж, метрополітен.
У складі терміносистеми є лексичні одиниці, утворені на питомому українському матеріалі; деякі з них являють собою кальки іншомовних слів, зокрема російських (теплостійкість, морозостійкість, вогнетрив-кий, повітропроникність, напівпровідник, теплообмін, сіткотримач). Кальки - це слова, створені за зразком будови відповідних слів інших мов.
Поєднання в новоутворених словах українських і запозичених елементів не суперечить літературним нормам (криптозахист, теле-бачення, електротяга, енерговитрати, суперключ, геліоустановка та ін.).
Грецькі та латинські мовні елементи часто використовуються в процесі терміноутворення:
мікрофільм, мікротрон, мікросхема, мікроструктура, мікроавтобус |
мікро- (грец.) - малий |
|
монокристал, моноатомний, моноблок, моноімпульс, моноканал |
моно- (грец.) - один, єдиний |
|
поліетилен, поліграф, поліном, полікристал, політехнічний, поліхромія, полівалентний |
полі- (грец.) - численний, багато |
|
гідрофон, магнітофон, відеофон, диктофон |
-фон (грец.) - звук |
|
фотодіод, фотоелемент, фотоемульсія, фотоліз, фотометр, фотореле |
фото- (грец.) - світло |
|
хронометр, хронограф, хроноскоп, хроно-грама, хронотрон |
хроно- (грец.) - час |
|
криптограма, криптографія, криптологія, криптосистема |
крипто- (грец.) - таємний, прихований |
|
радіоактивність, радіометр, радіолокатор, радіоекологія, радіограма, радіоапаратура |
радіо- (лат.) - промінь |
|
біогаз, біопаливо, біопальне, біодизель, біосфера, біоетанол |
біо- (грец.) - життя |
|
термоелемент, термоелектрон, термограф, термодифузія, термоізоляція, термохімія |
термо- (грец.) - тепло |
Одним із найпродуктивніших способів словотворення є суфіксація. Багато термінів утворено за допомогою суфіксів -анн(я), -ість, -ит, -іт, -їт, -изм, -ізм, -їзм: фазування, програмування, квантування, хешування, тримкість, продувність, тривкість, радіоактивність та ін.
Перенесення значення є продуктивним способом термінотворення. За допомогою метафоризації слів кишеня, гребінка, кулак, кулачок, зуб, вікно, рівчак, вушко, свічка, губки, гітара, баранчик, черв'як, якір, хвіст, щока, шийка, ніжка було створено терміни кишеня мастильна, кулак затискний, кулачок циліндричний, зуб вала, діалогове вікно, гребінка зубонарізна, щока блока, шийка рейки, ніжка ділильна, рівчак підкатний, вушко ресори, свічка запальна, гітара верстата тощо.
Серед термінів переважають іменники. Друге місце за кількістю посідають терміни-прикметники. Досить поширені в українській мові терміни-словосполучення (двослівні, трислівні й багатослівні): аналоговий сигнал, ущільнення даних, растрова сітка, базова мережа, меню ключів, віртуальна машина, завантажувальний диск, архітектура комп'ютерної мережі, чорна скринька, тіло програми, комірка пам'яті, миша з послідовним з'єднанням, процесор зі скороченим набором команд, запит до бази даних, протокол лінії зв'язку, пропускна здатність каналу зв'язку та ін.
У наукових текстах терміни-словосполучення часто подаються у скороченому вигляді:
ЕЛЯР - електроядерний реактор;
ЧПК - числове програмне керування;
УВЧ - ультрависока частота;
ТУ - технічні умови;
СЛМ - система “людина-машина”;
ТВЕЛ - тепловидільний елемент;
РТК - роботизований технологічний комплекс;
ПРЦПК - промисловий робот з цикловим програмним керуванням;
ККД - коефіцієнт корисної дії;
ДВЗ - двигун внутрішнього згоряння.
Ознайомтеся з переліком деяких скорочень, що використовуються в обчислювальній техніці та інформатиці:
ВАДР - віртуальна адреса;
ЗЗП - зовнішній запам'ятовувальний пристрій;
ВМ - віртуальна машина;
ОЦ - обчислювальний центр;
ЕС ЕОМ - єдина система електронних обчислювальних машин;
ІПС - інформаційно-пошукова система;
ОС - операційна система;
ПЗ - програмне забезпечення;
ПЕОМ - персональна електронна обчислювальна машина.
Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви. До них належать серійні марки машин, приладів, верстатів, назви хімічних елементів, назви тварин і рослин, назви установ і підприємств: літак Ан-148, літак “Руслан”, автобус “Богдан”, АК-47, ЛАЗ-105 та ін.
Багато термінів і номенклатурних назв, які широко вживаються в наукових і технічних текстах, походять від прізвищ видатних учених та винахідників. Назви хімічних елементів нобелій, курчатовій, кюрій, фермій, менделевій, гадоліній, ейнштейній, нільсборій, лоуренсій пов'язані з прізвищами діячів науки й техніки: А. Нобеля, С. Курчатова, П. Кюрі та М. Склодовської-Кюрі, Е. Фермі, Д. Менделєєва, Ю. Гадоліна, Н. Бора, А. Ейнштейна, Е. Лоуренса.
Назви одиниць вимірювання вольт, ампер, ом, ват, кулон, генрі, гаус, фарада, джоуль, ньютон, вебер, тесла, бекерель, сименс, ейнштейн, максвел, бел, грей, кельвін, паскаль походять від прізвищ видатних учених: А. Вольти, А. Ампера, Г. С. Ома, Ш. О. Кулона, Д. Генрі, К. Ф. Гаусса, М. Фарадея, Д. П. Джоуля, І. Ньютона, А. Г. Белла, В. Є. Вебера, Н. Тесли, А. А. Беккереля, Е. В. Сіменса, А. Ейнштейна, Л. Грея, Д. К. Максвелла, У. Томсона (Кельвіна), Б. Паскаля.
Власні імена винахідників зброї стали загальними назвами: браунінг, кольт, маузер, наган, максим, берданка (Д. Броунінг, С. Кольт, В. Маузер, П. Маузер, Л. Наган, Х. Максим, Х. Бердан).
Зверніть увагу на особливості написання загальних і власних назв:
дизель (двигун внутрішнього згоряння, створений 1837 р.) |
Дізель Р. - німецький інженер. |
|
бесемерівський процес (конверторний спосіб виробництва сталі з чавуну) |
Бессемер Г. - англійський винахідник 19 ст. |
|
торічелієва пустота (вакуум) |
Торрічеллі Е. - італійський фізик і математик 17 ст. |
|
рентген (назва апарата, проміння, опромінювання) |
Рентген В. К. - німецький фізик, лауреат Нобелівської премії (1901р.). |
|
гальванічний елемент (хімічне джерело електроструму) |
Гальвані Л. - італійський фізик 18 ст. |
|
жакардова тканина |
Жаккард Ж. М. - французький винахідник. 1808 року створив машину для виробництва великовізерунчастих тканин. |
|
бертолетова сіль (сіль хлорнуватої кислоти, уперше отримана 1785 р.) |
Бертолле К. Л. - французький хімік. |
|
цепелін (дирижабль) |
Цеппелін Ф. - німецький кон-структор дирижаблів (19-20 ст.). |
Словосполучення, що стали назвами наукових понять, пов'язаних з іменами видатних учених, мають особливості написання. Прикметники, утворені від власних імен, у складі таких словосполучень слід писати з малої літери: лапласове перетворення, евклідова геометрія, евклідів простір, декартова система координат. Порівняйте ці словосполучення з тими, що містять власну назву: рівняння Лапласа, градус Цельсія, шкала Кельвіна, діаграма Максвелла-Кремони, періодична система елементів Менделєєва, діамагнетизм Ландау, теорема Жуковського, геометрія Лобачевського, ефект Ейнштейна-де Хааза, маятник Фуко, закон Авогадро, формула Ньютона-Лейбніца.
Номенклатурні назви багатьох літаків пов'язані з іменами видатних авіаконструкторів: Іл-40, Іл-62 (С. Ільюшин), Як-42, Як-50 (О. Яковлєв), Ту -144, Ту-154 (А. Туполєв), МіГ-19, МіГ-21 (А. Мікоян і М. Гуревич), Ан-124, Ан-148 (О. Антонов).
У наукових текстах уживають назви складних одиниць вимірювання: кіловат-година, кандела-секунда, тонно-кілометр, мегават-година, вольт-ампер, електрон-вольт, гігаелектрон-вольт, люмен-секунда. Такі назви слід писати через дефіс. Назви одиниць із компонентами мега-, гіга-, тера-, нано-, мікро-, мілі-, санти-, деци-, дека-, кіло-, піко- пишуть разом: мегават, гігаджоуль, мікробар, мілівольт, наносекунда, терабайт, сантиграм, децимоль, кілоньютон, декалітр, пікокулон.
У фахових текстах слід надавати перевагу стандартизованим термінам, за їх відсутності - загальновживаним у певній галузі науки. Використовуючи терміни, що не є загальновживаними, слід пояснювати їх значення при першому вживанні в тексті. Використання слів і словосполучень термінологічного характеру має відповідати принципу єдності термінології: ті самі ознаки в тексті повинні називатися однаково. Не слід надуживати термінами: переобтяжений ними текст важко сприймати. Слушним є міркування радянського академіка Д. Лихачова: “Якщо вчений створює сотні нових термінів, він руйнує науку, якщо десятки - підтримує її, якщо два - три, рухає науку вперед”. Вузько-спеціальні терміни не слід уживати в ділових паперах, що виходять за межі певного відомства.
В Україні триває процес удосконалення термінології: працюють термінологічні комітети й комісії, видаються нові термінологічні словники, виходять із друку наукові розвідки з проблем термінології. Без розвинутої терміносистеми сучасна наука існувати не може.
2.2 Професіоналізми
Професіоналізми - це слова та словосполучення, характерні для мовлення певних професійних груп. Вони позначають знаряддя праці, трудові процеси, продукти праці. Професіоналізми можуть бути неофіційними замінниками термінів. Ці мовні одиниці вживаються у тих сферах, де занадто складна термінологія (для спрощення спілкування), або там, де термінологія ще не усталена. Багато професіоналізмів є словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні: гніздо (у електриків), мильце (у банківських працівників), баранка (у шоферів), підвал і шапка (у журналістів).
Мовленню моряків притаманні слова кок, камбуз, гальюн, кубрик, чалитися, компас, рапорт, швартуватися, травити.
Кок - це кухар на судні, камбуз - кухня, кубрик - кімната відпочинку, гальюн - убиральня, чалитися - приставати до берега, швартуватися - прикріплюватися швартовом (про корабель, човен).
Працівники банківсько-фінансової сфери вживають слова бик - маклер, що грає на підвищення курсу цінних паперів; ведмідь - маклер, що грає на пониження курсу акцій; золотий жук - великий власник жовтого металу; динамітник - брокер, що активно продає ненадійні акції; мильце - кілограмовий зливок золота.
Льотчики вживають такі назви фігур вищого пілотажу: піке, петля, штопор, бочка.
Фахівці в галузі комп'ютерної техніки користуються професіона-лізмами материнка, мама - материнська плата; клава - клавіатура; вінт - вінчестер, скинути інформацію тощо.
Музиканти вживають слова та словосполучення написати пісню на рибу (до створеної музики написати вірш), співати під плюс (мінус) - плюсову (мінусову фонограму), фанера - фонограма та ін.
Рибалки так називають різні види сіток: волокуша - сітка, якою можна ловити рибу на мілині; ставник - нерухомо укріплена у вертикальному положенні рибальська сітка; підсака - риболовна сітка, що має форму косого мішка, на обручі з довгим держаком.
Найчастіше професіоналізми вживають в усному мовленні. Вони трапляються у виданнях, призначених для фахівців окремих галузей науки, техніки, виробництва (інструкції, пам'ятки), у науково-популярній літературі. Як стилістичний засіб професіоналізми використовуються в художній літературі та публіцистиці для мовної характеристики персонажів, відтворення процесу виробництва. Вживаючи професіона-лізми у спілкуванні з представниками інших спеціальностей, пояснюйте їх значення, не зловживайте ними. Вживання професіоналізмів в офіційно-діловому стилі досить обмежене, оскільки вони є стилістично забарвленими словами, характерними для розмовного стилю літературної мови.
2.3 Багатозначні слова
Значний пласт лексики наукової праці, ділового папера становлять загальновживані слова. Більшість цих слів є багатозначними. Вони мають два або кілька значень. Слова, що мають одне значення, називаються однозначними. Одне значення мають терміни, а також слова, що позначають деякі побутові предмети, представників певних професій, назви тварин і рослин: піджак, краватка, готель, береза, ріпак, морозиво, кав'ярня тощо. Однозначні слова з часом можуть набувати нових значень. Основне, вихідне значення багатозначного слова називається прямим, решта значень є переносними.
Наприклад:
Вода - це прозора безбарвна рідина, що являє собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. |
У цій доповіді занадто багато води. |
|
Батько, Вітюк Ігор Петрович, працює директором фірми “Світанок” |
К. Ціолковський - видатний учений і винахідник, батько сучасної космонавтики |
Слово вода має переносне значення “багатослів'я, непотрібні, беззмістовні фрази, загальні міркування, а не факти”. Слово батько вжито в переносному значенні “засновник, фундатор”. Суть багатозначності полягає в перенесенні назви з одного предмета на інший.
У наукових і офіційно-ділових текстах уживають багатозначні та однозначні слова. Багатозначні слова використовують переважно у прямому значенні. У художньому, публіцистичному, розмовному стилях багатозначні слова широко вживаються в переносному значенні.
Значення слова впливає на його граматичну форму. Порівняйте форми іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку однини. Зверніть увагу на закінченя іменників.
Акт, -а (документ) Не підписати акта. |
Акт, -у (дія) Підготуватися до урочистого акту посвячення у студенти. |
|
Апарат, -а (пристрій) Підійти до телефонного апарата. |
Апарат, -у (установа, сукупність орга-нів людини) Скарги на роботу державного апарату. Хвороби опорно-рухового апарату. |
|
Екіпаж, -а (транспортний засіб) Вийти з екіпажа. |
Екіпаж, -у (команда, обслуга) Звернення до екіпажу лайнера. |
|
Листопад, -а (назва місяця) Закінчити роботу над проектом до кінця листопада. |
Листопад, -у (процес опадання листя) Поясніть причини осіннього листопаду. |
|
Орган, -а (частина організму, пристрою). Трансплантація ор-гана. |
Орган, -у (установа, видання) Друкований орган соціалістичної партії. |
|
Папір, папера (документ) Знати особливості оформлення ділового папера. |
Папір, паперу (матеріал) Замовити 20 пачок офсетного паперу. |
|
Пояс, -а (пасок, талія) Обійтися без рятувального пояса. |
Пояс, -у (зона, територія) Дослідження радіаційного поясу Землі. |
|
Рентген, -а (прізвище, одини-ця вимірювання, апарат) Зменшити дозу до одного рентгена. |
Рентген, -у (проміння, просвічування) Не призначати ніяких процедур після рентгену. |
|
Центр, -а (точка) Провести лінію до центра кола. |
Центр, -у (середина території, осере-док, орган керівництва) Інформація з обчислювального центру. Працівники методичного центру. |
2.4 Омоніми
Омоніми - це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням або написанням (за звучанням і написанням).
Омоніми з'являються в мові внаслідок збігу звукового складу слів, запозичених з різних мов: бар (грец.) - одиниця вимірювання тиску і бар (англ.) - невеликий ресторан, метр (фр.) - учитель, вихователь і метр (грец.) - одиниця довжини. Джерелом поповнення класу омонімів є також розвиток багатозначності, який веде до втрати зв'язків між значеннями колись єдиного слова. Диференціювати значення омонімів допомагає контекст:
1. Політ грифа. Гриф обмеження доступу до документа. Торкнутися грифа гітари.
2. З'ясувати причини плинності кадрів. Переглянути кадри фільму.
3. Продавати брак. Відчувається брак досвіду.
Помилки частіше трапляються у вживанні омофонів - слів, що збігаються в написанні, але різняться вимовою, наголосом.
Дозвiльний - вільний, не зайнятий працею. Дозвільна хвилина. |
Дозвільнuй - який містить дозвіл на здійснення чого-небудь. Дозвільний документ. |
|
Госпoдарський - який стосується господаря. Господарські звички. |
Господaрський - який стосується господарства. Господарська діяльність. |
|
Склaди - приміщення для зберіган-ня чого-небудь. Склади боєприпасів. |
Складu - відрізки звукового потоку мови. Читати склади. |
Значення омоніма впливає на його граматичну форму. Порівняйте закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку однини.
Бал, -а (оцінка, одиниця вимірю-вання) |
Бал, -у (танцювальний вечір) |
|
Бар, -а (одиниця вимірювання) |
Бар, -у (невеликий ресторан, кафе) |
|
Бор, -а (свердло) |
Бор, -у (хімічний елемент) |
|
Вал, -а (деталь машини) |
Вал, -у (земляний насип, велика хвиля) |
|
Потяг, -а (поїзд) |
Потяг, -у (пристрасть, прагнення до чого-небудь) |
|
Блок, -а (механізм для підняття вантажів) |
Блок, -у (об'єднання, союз, угода) |
|
Термін, -а (слово, словосполучення) |
Термін, -у (строк) |
|
Стан, -а (пристрій, система машин) |
Стан, -у (обставини, умови, самопочуття) |
2.5 Пароніми
Пароніми - це слова, близькі за вимовою, але різні за значенням: вуглеводи - вуглеводні, вагонка - вагонетка, калькувати - калькулювати, трансформаторний - трансформаційний, буксувати - буксирувати.
У професійному мовленні трапляються помилки, пов'язані з уживанням паронімів. Звукова близькість цих лексичних одиниць призводить до змішування їх у процесі мовлення. Пароніми не можуть замінювати один одного.
Укладальник - той, хто укладає що-небудь. Укладальник паркету. Укладальник залізничої колії. |
Укладач - той, хто упорядковує що-небудь. Укладач словника. Укладач збірника задач. |
|
Гірничий - який стосується розробки надр землі. Гірничий інженер. Гірниче устаткування. Гірничий фах. |
Гірницький - який стосується гірни-ка. Гірницький колектив. Гірниць-кий край. |
|
Вольтметр - прилад для вимі-рювання напруги між двома точ-ками електричного кола. |
Вольтаметр - прилад для вимірю-вання кількості електрики за хіміч-ною дією струму. |
|
Верстат - машина для обробки деталей або матеріалів. |
Верстак - спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброб-люваних ручним способом дерев'я-них або металевих предметів. |
|
Трейлер - тягач із візком-плат-формою для перевезення великих вантажів. |
Трилер - пригодницький кінофільм. |
|
Цегельний - який виробляє цеглу, призначений для її виробництва. Цегельний завод. Цегельна глина. |
Цегляний - виготовлений, зробле-ний із цегли. Цегляна будівля. Цегляна стіна. |
|
Транспортер - пристрій для безперервного переміщення ван-тажів на невелику відстань, конвеєр. |
Транспортир - креслярський при-лад. |
|
Тахометр - прилад, яким вимірю-ють кутову швидкість обертового тіла. |
Тахеометр - геодезичний прилад для вимірювання на місцевості горизонтальних кутів, віддалі. |
|
Паливо - горюча речовина (дрова, вугілля, нафта, газ тощо), яка використовується для одержання теплової енергії. |
Пальне - паливо для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, солярка, нафта, газ тощо). |
|
Палітурка - обкладинка книжки, зошита. |
Політура - вид лаку, яким полірують вироби з дерева. |
|
Потоковий - який здійснюється безперервним потоком, конвеєр-ний. Потокова лінія. Потоковий метод. |
Поточний - який відбувається тепер, повсякденний. Поточний рік. Поточний ремонт. Поточна робота. |
|
Дотувати - давати дотацію під-приємству, установі. Дотувати виробництво медичної техніки. |
Датувати - позначати дату на чомусь. Датувати листа. Датувати рукопис. |
|
Експонат - предмет, який пока-зують на виставці або виставляють у музеї для огляду. |
Експонент 1. Особа чи організація, експонати якої показують на вис-тавці. Українські експоненти. 2. У математиці - назва показника степеня. |
|
Патентування - офіційне визна-чення чого-небудь, посвідчене патентом. |
Патинування - нанесення на виро-би з міді, бронзи, латуні патини для надання їм вигляду старовинних. |
|
Інженерний - пов'язаний із діяль-ністю інженера, технічний. Інже-нерний задум. Інженерні кадри. Інженерна справа. |
Інженерський - який стосується ін-женера. Інженерський диплом. Інже-нерський досвід. Інженерська думка. |
|
Конструктивний - пов'язаний з конструкцією, конструюванням; який може бути основою чогось. Конструктивне рішення. Конст-руктивні властивості будівлі. |
Конструкційний - придатний для конструкцій споруд, будівель. Кон-струкційні матеріали. Конструкцій-на сталь. |
Причиною помилок, пов'язаних з уживанням омонімів і паронімів, може стати нерозрізнення схожих міжмовних звукових комплексів. Наведемо приклади таких українсько-російських омонімів і паронімів.
Українська мова |
Російська мова |
|
Поточний - який існує, відбу-вається в цей час; повсякденний. |
Поточный - який стосується спе-ціалізованого масового процесу обробки, випуску продукції; який здійснюється потоком. |
|
Шаровий - який стосується шару, пласта. |
Шаровой - який має форму кулі; який складається з кулястих частин деталей. |
|
Недільний - стосується неділі, який відбувається, працює в неділю. |
Недельный - який триває впродовж тижня; розрахований на тиждень; отриманий за тиждень. |
|
Речовий - який стосується речі, речей; пов'язаний з речами, призна-чений для зберігання, перенесення речей. |
Речевой - який стосується мови, мовлення. |
|
Прибор - комплект, набір предметів для певного використання (їжі, пиття, гоління). |
Прибор - спеціальний пристрій для вимірювання чого-небудь, керуван-ня чим-небудь, спостерігання за чим-небудь. |
|
Остатoчний - одержаний у кінце-вому результаті; який не може бути змінений. |
Остaточный - невикористаний, не-витрачений; який зберігається, не зникає. |
|
Пайка - частка, порція, шматок. |
Пайка - паяння; запаяне місце. |
|
Чинний - який має юридичну силу, діє за певних умов. |
Чинный - поважний, статечний, со-лідний. |
|
Закаляти - забруднити; вкрити га-ньбою кого-небудь, що-небудь. |
Закалять - надавати металевим виробам у процесі гартування більшої, ніж звичайно, твердості, міцності, пружності; робити людину витривалішою, здатною долати жит-тєві труднощі. |
|
Ґрунтувати - стверджувати що-не-будь переконливими доказами; пок-ривати ґрунтовкою полотно, призна-чене для живопису, або якусь повер-хню, що готується до фарбування та нанесення якої-небудь речовини. |
Грунтовать - покривати ґрунтов-кою яку-небудь поверхню перед фарбуванням. |
2.6 Синоніми
Синоніми - це слова, що називають те саме поняття, є близькими або тотожними за значенням, але різними за відтінками значення, стилістичним забарвленням, сполучуваністю з іншими словами.
Синоніми об'єднуються в синонімічні ряди за основним значенням. До синонімічного ряду можуть належати слова, різні за походженням (питомі українські та іншомовні, літературні й діалектні), за стилістичним забарвленням, за сферою вживання: говорити, мовити, ректи, балакати, гомоніти, базікати, патякати, верзти, теревенити, мимрити, бубоніти, белькотати. Слово говорити є основним, стрижневим словом синонімічного ряду. Воно семантично нейтральне, не має додаткових стилістичних характеристик.
Абсолютних синонімів, які повністю збігаються за значенням, у мові небагато. Із часом вони розходяться або у значенні, або у вживанні. Один із синонімів може перейти в пасивний запас мови. Наприклад, слова аплодисменти, учбовий, офіціальний у сучасній українській мові поступилися місцем словам оплески, навчальний, офіційний.
Культура мови передбачає точність у вживанні синонімів, розрізнення відтінків їх значень, уміння добирати влучне, доречне слово. Порівняймо синоніми:
Вимога - ультиматум. Слова мають різні відтінки значення. Ультиматум - це категоричне, рішуче наполягання на виконанні чого-небудь, супроводжуване погрозами. Запозичене з латинської мови слово ультиматум є більш доречним у текстах, що належать до книжних стилів мови, зокрема до офіційно-ділового.
Вада - недолік - хиба - ґандж - дефект. До цього синонімічного ряду належать розмовне слово ґандж і книжне дефект. Решта слів є стилістично нейтральними. Відрізняються синоніми і відтінками значення. Запозичене з латинської мови слово дефект позначає різні фізичні вади тіла людини, її психіки, а також вади, які можна побачити або відчути на якому-небудь предметі. Це книжне слово є характерним для наукової термінології. Слово недолік має більш широке значення: недоліки у роботі, справі; недоліки діяльності, виховання. Щодо характеру людини, її вдачі частіше вживають слово вада (вади).
Об'єм - обсяг. Синоніми відрізняються відтінками значення та сполучуваністю з іншими словами. Об'єм - величина, вимірювана в кубічних одиницях (об'єм куба, об'єм котловану, об'єм ріднини). Обсяг - взагалі розмір, кількість, значення чогось (обсяг будівництва, обсяг інформації, обсяг роботи).
Повинен - має - мусить. Книжні стилі тяжіють до вживання слів повинен, має. Слово має передає обов'язковість у слабкому, нейтральному виявленні. Дієслово мусить властиве усно-розмовному спілкуванню, художньому стилю.
Кремній і силіцій. Нормативним для наукового стилю є назва силіцій.
Водій - шофер. Слово водій має ширше значення (водій тролейбуса, трамвая, автомобіля, автобуса), воно є характерним для офіційно-ділового стилю, часто трапляється у службових документах: інструкціях, оголошеннях, посвідченнях на право водіння автотранспорту. Слово шофер має вузьке значення - “водій автомобіля”. Це слово запозичене з французької мови. Це назва водія-професіонала. Людину, яка водить тільки власний автомобіль, шофером не називають, вдаються до назви шофер-любитель.
Шар - верства - пласт. Слово шар часто вживають у різних галузях науки й техніки. Словосполучення з ним набули термінологічного значення: шар антикорозійний, шар ізолювальний, шар світлочутливий, шар щебеневий.
Вирішення - розв'язання. Ці синоніми є взаємозамінними у словосполученнях вирішення (розв'язання) питання, проблеми, справи. Слово розв'язання широко вживається у спеціальній літературі з математики, фізики, хімії.
Галузь - сфера - ділянка - царина - терен. Слова галузь, сфера, ділянка є стилістично нейтральними словами, а слова терен і царина надають вислову урочистості, піднес...
Подобные документы
Норми української літературної мови: орфоепічні, графічні, орфографічні, лексичні та граматичні, стилістичні та пунктуаційні. Правила написання листа-рекомендації та виробничої характеристики співробітників як групи документів ділового спілкування.
контрольная работа [23,9 K], добавлен 01.11.2012Аналіз етнографічної особливості українського народу. Дослідження етнокультурознавчого аспекту змісту фразеологізмів. Розгляд національної своєрідності у спілкуванні. Українська фразеологія як сукупність вербальних і невербальних засобів спілкування.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 08.10.2009Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007Українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, особливості її застосування при укладанні ділових паперів. Правопис та відмінювання прізвищ. Орфоепічні та синтаксичні норми української мови.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 17.10.2012Культура усного ділового спілкування. Вимоги до усного ділового спілкування та його особливості. Усне професійне та ділове спілкування як складова частина ділового спілкування. Види усного професійного мовлення. Основні етапи підготовки публічної промови.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 27.05.2015Поняття, класифікація та види процесу спілкування. Основні правила ведення мовлення для різних видів мовленнєвої діяльності та правила для слухача. Взаємозв’язок етикету і мовлення. Поняття культури поведінки, культури спілкування і мовленнєвого етикету.
реферат [20,4 K], добавлен 16.08.2010Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі. Вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду (власних імен та прізвищ). Порушення морфологічної норми в ділових текстах.
реферат [19,0 K], добавлен 06.04.2015Найважливіші принципи міжособистісного спілкування: кооперації та ввічливості. Структурні компоненти бібліографії (статті). Зміст термінів: догма, структура, менеджер, капітал, контракт, підприємство, інвестиція. Науковий апарат дипломної роботи.
контрольная работа [33,1 K], добавлен 04.01.2014Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.
реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017Основні прийоми термінотворення. Принципи передачі іншомовних науково-технічних термінів засобами української мови. Джерела формування, лексико-семантичні особливості, класифікація і детермінізація сучасної технічної термінології в китайській лінгвістиці.
дипломная работа [158,9 K], добавлен 25.09.2014Роль мови у суспільному житті. Стильові різновиди української мови. Офіційно-діловий стиль. Етика ділового спілкування. Текстове оформлення, логічна послідовність та граматична форма ділових документів. Вставні слова і словосполучення у діловому мовленні.
реферат [22,7 K], добавлен 29.05.2010Конотативний компонент фразеологічного значення. Категорія національного у сфері фразеології. Концептуальний простір фразеологізмів на позначення негативних емоцій з компонентами-соматизмами. Концепти у фразеологічних одиницях української та перської мов.
курсовая работа [58,5 K], добавлен 09.11.2011Характеристика необхідних для роботи ділових документів. Протокол як один з найпоширеніших документів колегіальних органів, де фіксують хід і результати проведення зборів. Написання словосполучень з великої чи з малої літери. Написання листа-претензії.
контрольная работа [44,0 K], добавлен 22.12.2010Розвиток, історія та основні джерела публіцистичного стилю української літературної мови: сфера використання, основне призначення та мовні засоби. Дослідження специфічних жанрів та підстилів публіцистичного стилю. Вивчення суспільно-політичної лексики.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 24.09.2011Фонетика й вимова української абетки. Вживання фразеологічних зворотів. Морфологічні особливості української літературної мови. Неправильне використання форм роду іменників, приклади помилок. Найпоширеніші синтаксичні вади засобів масової інформації.
реферат [29,5 K], добавлен 27.09.2013Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Проблема дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови в сучасному суспільстві, свідомого, невимушеного, цілеспрямованого, майстерного вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування між респондентами.
презентация [2,5 M], добавлен 19.06.2017Усна і писемна форма спілкування. Граматична правильність мовлення. Досконалість звукового оформлення. Мовний етикет та виразність мовлення. Багатство і різноманітність мовлення, культура діалогу. Основа орфоепічних або вимовних норм літературної мови.
реферат [32,5 K], добавлен 17.12.2010Розповсюдження інформації в світовому співтоваристві. Стилістичні особливості науково-технічних текстів. Лексико-граматичні особливості перекладу, синтаксис, граматика і морфологія. Експресивність і образність в науково-технічному стилі англійської мови.
курсовая работа [169,7 K], добавлен 21.05.2014Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011