Принципи цивільного права

10. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора (ст. 608).

11. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), окрім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 608).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610).Правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема (ст. 611: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, чи розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

129. Цивільно-правовий договір.Поняття та види договору

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Види:

1.Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

2.Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

3 До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

4 Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

130.Зміст та стадії укладання цивільно-правового договору. Форма договору

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Форма договору

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" , на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.



131. Зміна або розірвання договору Підстави для зміни або розірвання договору

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

132.Загальна хар-ка договорів щодо передачі права власності

Для об'єктів промислової власності видача охоронного документа (зокрема патенту на винахід, промисловий зразок, корисну модель) є необхідною умовою існування права.При передачі права власності на такий об'єкт власник охоронного документу не може залишити за собою будь-якого права на його використання, встановити будь-які часові або територіальні обмеження прав, що переходять до правонаступника. Комплекс прав на охоронюваний об'єкт завжди єдиний, усі права можуть передаватися тільки спільно, що буде підтверджено і передачею патенту.

Це принципова відмінність передачі права власності для об'єктів промислової власності від передачі авторських прав, де допускається дроблення прав. При відчужені майнових авторських прав у повному складі, передається увесь їх комплекс, передбачений чинним законодавством, а сам автор втрачає майнові авторські права на цей твір, набувач авторських прав стає їх єдиним власником. Якщо автор передає частину виключних майнових авторських прав, він втрачає право на передану частину прав, залишаючи за собою права, які не були передані, а набувач отримує власність лише на передані йому права.

Патентовласник може передати права на охоронюваний об'єкт тільки у тому обсязі, у якому вони належать йому на момент поступки. Це означає, що патент/свідоцтво переходить до набувача тільки на термін його дії, що залишився. З іншого боку, патент/свідоцтво переходить із всіма обмеженнями, що діють на момент передачі. Сюди будуть відноситися, наприклад, всі обмеження, що випливають з укладених ліцензійних договорів, застави патенту/свідоцтва (якщо, звичайно, заставодержатель дав раніше згоду на поступку патенту/свідоцтва).

Якщо передача права власності на об'єкт промислової власності здійснюється за наявністю діючих ліцензійних договорів про передачу права на використання цей об'єкт, власник повинен:

- поінформувати майбутнього правонаступника про укладені ліцензійні договори і узгодити з ним питання щодо прийняття на себе, разом з правом власності, зобов'язань щодо виконання умов цих договорів;

- одержати згоду ліцензіата (ліцензіатів) на продовження роботи за укладеними договорами з новим власником патенту (правонаступником) та врегулювати з ліцензіатом (ліцензіатами) питання щодо виконання зобов'язань за цим (цими) договором (договорами).

Що стосується об'єктів промислової власності, то необхідно відмітити деякі особливості передачі права власності у випадку співволодіння охоронним документом:

1. У випадку співволодіння охоронним документом, слід пам'ятати, що такий об'єкт є їх спільною власністю. Частки кожного із співвласників визначаються угодою між ними, а за її відсутності визнаються рівними. У разі відсутності угоди між співвласниками щодо визначення їх взаємовідносин при використанні об'єкту, кожен має право:

- особисто використовувати об'єкт промислової власності за своїм розсудом;

- самостійно порушувати судові справи проти порушників патенту/свідоцтва;

- але жоден із співвласників не має права без згоди решти власників патенту/свідоцтва:

- давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання об'єкту інтелектуальної власності іншій особі;

- передавати право власності на цей об'єкт.

2. Зворотна ситуація, коли співвласниками об'єкту бажають стати кілька осіб. За згодою власника одна або декілька осіб можуть стати співвласниками патенту/свідоцтва. Для цього власник повинен укласти з майбутнім співвласником (співвласниками) договір про передачу права власності на об'єкт інтелектуальної власності, який має бути підписаний сторонами і містити їх прізвища, ім'я та по батькові для фізичної особи або повне офіційне найменування юридичної особи (згідно з їх найменуванням у статуті та печатці) та їх повні адреси.

3. Якщо один або декілька, але не всі співвласники за будь- яких обставин бажають передати своє право власності на об'єкт на користь інших співвласників, договір про передачу права власності укладається між співвласниками, які відмовляються від свого права власності та передають свою частину прав, та співвласниками, які приймають цю частину і залишаються власниками патенту/свідоцтва. Договір, в такому випадку, підписується, з однієї сторони, співвласниками, які відмовляються від патенту/свідоцтва, з іншої, - тими, що залишаються.

4. Якщо один або декілька, але не всі співвласники патенту/свідоцтва, бажають передати своє право власності будь-якій іншій особі(особам), договір про передачу права власності на ОПВ укладається між всіма власниками та особами, яким передається право власності у співвласність (правонаступниками). У договорі необхідно чітко визначити, хто конкретно із співвласників передає своє право, кому воно передається та хто буде володіти патенту/свідоцтва після такої передачі. У цьому випадку необхідна згода тих власників, які залишаються володіти патентом/свідоцтвом. Тому такий договір, з одного боку, підписується всіма власниками патенту/свідоцтва, а з іншого боку правонаступником: тими власниками, які залишаються володіти патентом/свідоцтвом, та іншими особами, яких включили до складу співвласників.

Інакше кажучи, ті власники, які залишаються володіти патентом/свідоцтвом (які не передавали своє право власності на ОПВ), підписують договір двічі - від імені сторони, що передає права, та сторони, що їх приймає.

133. Загальна хар-ка договору куплі-продажу

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом цього договору також можуть бути майнові права; право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Форма окремих видів договорів купівлі-продажу - Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Ціна товару. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

134.Особливості договору роздрібної купівлі-продажу

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Цей договір належить до числа публічних договорів, оскільки повинен укладатися на однакових умовах з будь-якою особою, яка забажає укласти його з підприємством роздрібної торгівлі.

Головна особливість цього договору полягає у тому, що він укладається за правилами публічної форти, тобто підприємства роздрібної торгівлі пропонують укласти цей договір будь-якій особі.

Окрім окремих статей ЦК України, цей договір регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" та окремими правилами торгівлі (на ринках, у розстрочку, транспортних засобів і номерних агрегатів, правилами продажу продовольчих товарів, правилами продажу непродовольчих товарів та іншими).

Окрім загальних обов'язків, продавець зобов'язаний надати інформацію щодо найменування і ціни товару, його споживчих властивостях, умовах набуття, правилах і способах використання і зберігання, гарантійних зобов'язаннях і порядку пред'явлення претензій. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після його передачі, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації.

Істотною умовою договору роздрібної купівлі-продажу є ціна, однакова для всіх покупців.

Публічна пропозиція укласти договір купівлі-продажу (ст.699)

1. Пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.

2. Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

Надання покупцеві інформації про товар (ст.700)

1. Продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.

2. Покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

3. Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди.

4. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації.

135. Загальна хар-ка Договіру поставки

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Законодавець відносить поставку до різновиду купівлі-продажу. Відмінність між цими договорами полягає в наступному.

Мета використання продукції чи товару при поставці - підприємницька або інша діяльність, яка не пов'язана з особистим, домашнім чи іншим подібним використанням.

Сторонами за договором поставки, звичайно, виступають підприємці.

Предмет поставки є значно вужчий і обмежується продукцією або товарами. Тобто предметом поставки не можуть бути майнові права, право вимоги, цінні папери, нерухомість тощо. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукції вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах документації до зразків (еталонів) або продукція, вироби, визначені індивідуальним ознаками.

Умови поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Строки поставки встановлюються сторонами у договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачами, якщо інше не передбачене законодавством. Якість та комплектність товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації.

Договір поставки - типовий консенсуальний договір, оскільки набуває чинності з моменту погодження сторонами його істотних умов.

Неодмінною умовою забезпечення збереження майна та інших матеріальних цінностей, які замовник отримує за договором поставки, є додержання встановленого порядку приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю.

Державне замовлення слід розглядати як підставу для укладення державного контракту. Воно повинно містити взаємовигідне партнерство, конкретизуючи це партнерство в договорі. Його основні умови необхідно ще до укладення договорів узгоджувати як з виробниками товарів (робіт, послуг), так і з відповідними органами управління, з метою реального і повного виконання. Саме задля реалізації державного замовлення замовник укладає державні контракти.

130. Зміст та стадії укладення цивільно-правового договору

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Форма договору 1. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. 3. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. 4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

131. Зміна та розірвання договору

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

132. Загальна хар-ка договорів щодо передачі права власності та їх види

Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Ц. зак-во У. регулює велику кількість цивільно-правових договорів, серед яких слід відмітити купівлю-продаж, міну, найм (оренду), найм жилого приміщення, позичку, дарування. Договір купівлі-продажу є одним з найпоширеніших договорів,що укладаються як фізичними, так і юридичними особами. Це угода, за якою продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.Двосторонній характер купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав і обов'язків. Зокрема, укладаючи цей договір, продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець, у свою чергу, зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її передачі.Згідно з цивільним законодавством сторонами в договорі купівлі-продажу виступають продавець і покупець. Суттєвими умовами цього договору є умови про предмет і ціну. До тих пір, поки сторони не дійдуть згоди щодо цих умов, договір не може вважатися укладеним, незважаючи на погодження інших умов (строку, місця, способу виконання тощо). Інші умови також можуть набути значення суттєвих, якщо щодо них за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

133. Загальна характеристика купівлі-продажу

Відмінність від суміжних договоров. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому; майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом може бути право вимоги. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

134. Особливості договору роздрібної купівлі-продажу: поняття, юр.хар-ка, зміст, відповідальність сторін

Договір роздрібної купівлі-продажу

1. За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. 2. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. 3. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. 4. Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними. 5. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

135. Договор поставки товарів для державних потреб

Договір поставки -- господарський договір, є однією з різновидів договору купівлі-продажу. Згідно з цим договором постачальник зобов'язується в призначені терміни (строк), що не збігаються з моментом укладення договору, передати товар у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупцеві, який зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.Особливості поставки товарів для державних потреб визначаються законодавством. Одностороння відмова від виконання договору поставки (повністю або частково) без відшкодування збитків іншій стороні допускається за таких випадків порушення умов укладеного договору:за неодноразової поставки товару неналежної якості;за значної затримки оплати покупцем поставленого товару понад передбачених договором строків або при оголошенні його неплатоспроможним;При істотному порушенні покупцем передбаченого договором обов'язку вибірки товару;При систематичному простроченні постачальником поставки товару понад передбачених у договорі строків.

136. Договір постачання енергетичними та ін.ресурсами через приєднану мережу

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. 2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. 3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

137. Договор міни, дарування, ренти

1. За договором міни кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. 2. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. 3. Догово-ром може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. 4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. 5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). 6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни. Договір дарування 1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. 2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. 2. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. 3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. 4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно. 5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. 2. Договором ренти може бути встановлений обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку. Форма договору ренти 1. Договір ренти укладається у письмовій формі. 2. Договір ренти та договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягають нотаріальному посвідченню.

138. Договір довічного утримання

За договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.



139. Загальна хар-ка договорів щодо передачі майна у користування та їх види

Зобов'язання з передачі майна у користування виникають за згодою сторін. Різні умови даної угоди зумовлюють виникнення різних видів договорів, що тягнуть поява зобов'язань по тимчасовому використанню чужого майна, наприклад відплатних і безоплатних. Збереження за первісним власником права власності (чи іншого речового права) на предмет зобов'язання відрізняє його від зобов'язання з відчуження майна, у тому числі і з розстрочкою платежу. Зміст зобов'язань з передачі майна у тимчасове користування складається із взаємних прав і обов'язків сторін: з передачі майна власником користувачу, з повернення користувачем майна власникові, з підтримання цього майна в належному стані, а також з оплати його використання. Зобов'язання різняться відповідно видам договорів. Найбільш поширеними є договори оренди (на відплатних засадах). Для оформлення тимчасового безоплатного використання чужого майна служить договір позички. До різновидів майнового найму належать договори прокату нежитлових приміщень, тимчасового використання земельних ділянок та іншого нерухомого і т.п., договори найму громадянами житлових приміщень для тимчасового проживання (в готелях, пансіонатах, будинках відпочинку, в будинках, що належать індивідуальним власникам, і т.д.).

140. Загальна хар-ка найму

1. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 2. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предмет договору найму 1. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. 2. Предметом договору найму можуть бути майнові права. 3. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом. Право передання майна у найм 1. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. 2. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

141. Специфіка договорів прокату, найму земельної ділянки, будівлі, інш

Капітальної конструкції як видів договору найму. За договором прокату наймодавець, передає рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Ці умови не можуть порушувати прав наймачів. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача є нікчемними. Договір прокату є публічним договором .За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. 2. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві будівлю або іншу капітальну споруду в користування за плату на певний строк. Спеціальна вимога ставиться до форми договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), який укладається на тривалий строк. ЦК встановлено, що договір найму будівлі (споруди) або ЇЇ частини, укладений на один і понад рік, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Нотаріально посвідчений договір найму будівлі (споруди) підлягає державній реєстрації.

Реєстрація здійснюється в порядку, визначеному законодавством. Разом з будівлею у найм передається право користування земельною ділянкою, на якій вона знаходиться. Розмір ділянки визначається законодавством або сторонами і повинен бути достатнім для обслуговування будівлі. За загальним правилом передається вся земельна ділянка, якою володів наймодавець. Проте сторони в договорі можуть встановити, що наймачеві передається лише та земельна ділянка, яка функціонально обслуговує будівлю або споруду. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

142. Специфіка договору найму транспортного засобу та його види

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. 2. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. 3. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу. 1. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі і за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

143. Договір лізінгу

1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). 2. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. 3. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. 1. Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. 2. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

144. Загальна хар-ка договору найму житла

Оренда житла з викупом. . За договором найму житла одна сторона - передає другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.2. Порядок укладення договору найму житла, встановлюється закономОренда житла з викупом є особливим видом найму житла, що може передбачати відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі - вигодонабувачу. 2. За договором оренди житла з викупом одна сторона - підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря. 3. Підприємство-орендодавець набуває право власності на попередньо обране особою-орендарем житло з метою подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі та здійснює розпорядження таким житлом до його повного викупу. 4. Укладення та припинення договору оренди житла з викупом здійснюються на умовах та у порядку, визначених законом 5. Істотними умовами договору оренди житла з викупом є: 1) найменування сторін; 2) характеристики житла, щодо якого встановлюються відносини оренди з викупом; 3) строк, на який укладається договір; 4)роз-міри, спосіб, і строки внесення платежів 5) умови дострокового розірвання договору; 6) порядок повернення коштів у разі дострокового розірвання або припинення договору; 7) права та зобов'язання сторін 8) відповідальність сторін; 9) інші умови, визначені законом.

145. Сторони в договорі найму житла

Житлові права наймача. Правове положення користувачів. Договір піднайму. Сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. 2. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб. 1. Наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. 2. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця. 3. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло,зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму. 1. Наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, за їхньою взаємною згодою та з попереднім повідомленням наймодавця можуть дозволити тимчасове проживання у помешканні ін.осіб без стягнення плати за користування житлом. 2. Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом та повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред'явлення до них наймачем або наймодавцем вимоги про звільнення помешкання. За договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житлом. Договір піднайму житла є оплатним. Розмір плати за користування житлом встановлюється договором піднайму. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла. 4. У разі дострокового припинення договору найму житла одночасно з ним припиняється договір піднайму. 5. До договору піднайму не застосовується положення про переважне право на укладення договору на новий строк.

146. Загальна характеристика договору позички

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони домовилися про це. Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.

147. Загальна хар-ка договорів щодо виконання робіт та їх види

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати ти виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.1. Предметом договору підряду є робота, що виконується підрядником, а точніше - її результат. до робіт належить проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

148. Поняття та види договору підряду

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати ти виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.1. Предметом договору підряду є робота, що виконується підрядником, а точніше - її результат. до робіт належить проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

149. Загальна хар-ка побутового підряду

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. 2. Договір побутового підряду є публічним договором. 3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Договір побутового підряду вважається укладеним якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

150. Загальна хар-ка будівельного підряду

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. 2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

151. Загальна хар-ка щодо надання послуг

Поняття послуги. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За загальним правилом виконавець повинен надати послугу особисто. Однак у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

152. Договір страхування

Це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:назву документа; адресу страховика; ініціали або назву страхувальника і його адресу;зазначення об'єкта страхування;розмір страхової суми;перелік страхових випадків;визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їх сплати;строк дії договору;порядок зміни і припинення дії договору;права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;інші умови за згодою сторін;підписи сторін. Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. Страхувальником може бути фізична або юридична особа. Договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.2. Якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу протягом десяти днів страховик може відмовитися від договору страхування. Страхувальник або страховик може відмовитися від договору страхування в інших випадках, встановлених договором 3. Страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити другу сторону про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніш як за 30 днів до припинення договору, якщо інше не встановлено договором. Страховик не має права відмовитися від договору страхування без згоди страхувальника 4. Якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхових виплат. Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. 5. Якщо страховик відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. Якщо відмова страховика від договору обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхових виплат. Наслідки відмови від договору страхування життя встановлюються законом. 6. Якщо страхувальник або страховик відмовився від договору страхування, договір припиняється.

153. Правове рег-ня зобов'язань з перевезення вантажів пасажирів і багажу

1. За договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачеві, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір укладається у письмовій формі та підтверджується накладної або інш. документом, встановленим транспортними кодексами (статутами).4. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу. За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

154. Договір перевезення

Порядок укладення та зміст. Особливості відповідальності сторін. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. 2. Загальні умови перевезення визначаються ЦК, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено ЦК, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

155. Загальна характеристика договору транспортного експедирування

1. За договором транспортного експедирування експедитор зобов'язується за рахунок клієнта виконати певні послуги, пов'язані з перевезенням вантажу. Договором може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін.

...