Цивільне судочинство
Види цивільного судочинства. Порядок передачі справи в інший суд. Експертиза на стадії провадження у справі до судового розгляду. Стадії цивільного процесу. Наслідки порушення підсудності. Розподіл судових витрат за результатами розгляду цивільної справи.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | шпаргалка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2016 |
| Размер файла | 350,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- 1. Види цивільного судочинства
- 2. Порядок передачі справи в інший суд. Зміна загальної територіальної підсудності
- 3. Проведення експертизи на стадії провадження у справі до судового розгляду
- 4. Характеристика розгляду справ про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
- 5. Стадії цивільного процесу: поняття, класифікація, загальна характеристика
- 6. Наслідки порушення підсудності
- 7. Особливості накладення арешту на майно або рахунки в порядку забезпечення позову під час провадження у справі до судового розгляду
- 8. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- 9. Норми цивільно-процесуального права, їх система. Дія норм цивільного процесуального права в часі і просторі
- 10. Поняття та види судових витрат у цивільному процесі
- 11. Поняття та завдання стадії судового розгляду
- 12. Характеристика розгляду справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи про оголошення громадянина померлим
- 13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- 14. Підстави та порядок для звільнення від сплати судових витрат, відстрочки та розстрочки сплати судових витрат
- 15. Процесуальний порядок судового розгляду та його складові частини
- 16. Провадження по справах про усиновлення
- 17. Суд - обов'язковий учасник цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду, правосуб'єктність, відводи
- 18. Судовий збір: поняття, порядок обчислення та сплати, пільги щодо сплати
- 19. Особливості порядку допиту свідків на стадії судового розгляду
- 20. Справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення
- 21. Особи, які беруть участь у справі: загальна характеристика, ознаки, права та обов'язки
- 22. Витрати, пов'язані з розглядом справи: поняття, порядок обчислення та сплати, пільги щодо сплати
- 23. Зупинення, відкладення і перерва в розгляді цивільної справи
- 24. Характеристика розгляду справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- 25. Інші учасники цивільного процесу: загальна характеристика, ознаки, функціональне призначення кожного з них
- 26. Розподіл судових витрат за результатами розгляду цивільної справи
- 27. Фіксування цивільного процесу технічними засобами. Журнал судового засідання. Протоколи окремих процесуальних дій
- 28. Мета та завдання перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Модель апеляції в українському цивільному судочинстві
- 29. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
- 30. Характеристика заходів процесуального примусу: види, порядок та підстави їх застосування
- 31. Підстави та наслідки для залишення заяви без розгляду
- 32. Суб'єкти та об'єкти апеляційного оскарження
- 33. Процесуальні права і обов'язки сторін
- 34. Поняття судових викликів та повідомлень у цивільному процесі
- 35. Підстави та наслідки закриття провадження у справі
- 36. Строки апеляційного оскарження, наслідки їх пропуску, особливості подання апеляційної скарги. Форма та зміст апеляційної скарги
- 37. Поняття третіх осіб. Відмінність третіх осіб від інших суб'єктів процесуальних відносин
- 38. Характеристика способів та порядку вручення судових повісток та повідомлень
- 39. Підстави та порядок зупинення провадження у справі
- 40. Відкриття апеляційного провадження. Залишення без руху, повернення апеляційної скарги. Відмова у відкритті апеляційного провадження
- 41. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- 42. Мета судового доказування. Поняття судового доказу. Стадії процесу доказування
- 43. Поняття і види актів суду першої інстанції. Відмінність рішення суду від ухвали та судового наказу
- 44. Підготовка апеляційним судом справи до розгляду (Повернення справи до суду першої інстанції. Дії суду апеляційної інстанції по підготовці справи)
- 45. Відмінність процесуального положення прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким за законом надано право захищати права і свободи інших осіб, від процесуального положення інших суб'єктів процесу (третіх осіб, експертів, представників.)
- 46. Предмет доказування. Розподіл між сторонами обов'язку по доказуванню
- 47. Поняття, зміст та суть рішення суду. Вимоги, які пред'являються до рішення суду
- 48. Судовий розгляд справи апеляційним судом. Межі апеляційного перегляду цивільних справ. Розпорядчі права сторін в апеляційному провадженні
- 49. Поняття та види процесуальної співучасті
- 50. Класифікація доказів у цивільному процесі. Загальна характеристика засобів доказування
- 51. Умови набрання законної сили судовим рішенням та його правові наслідки
- 52. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарги на рішення суду першої інстанції та підстави для таких повноважень
- 53. Поняття неналежного відповідача. Умови і порядок заміни неналежного відповідача
- 54. Неналежність доказів і допустимість засобів доказування. Достовірність доказів
- 55. Негайне виконання рішення суду, визначення порядку виконання, 4надання відстрочки і розстрочки виконання рішення. Звернення рішення суду до виконання
- 56. Порядок апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду ухвал
- 57. Процесуальне правонаступництво: поняття, підстави, види
- 58. Поняття та характеристика забезпечення доказів. Судові доручення щодо збирання доказів
- 59. Характеристика та види ухвал суду, їх особливості
- 60. Ухвали і рішення суду апеляційної інстанції за результатами перегляду та порядок їх ухвалення
- 61. Поняття судового представництва
- 62. Поняття, часові межі та правові наслідки здійснення розпорядчих прав сторін у позовному провадженні (Відмова від позову. Зміна підстави та предмета позову. Збільшення, зменшення розміру позовних вимог. Визнання позову (повне, часткове). Укладення мирової угоди)
- 63. Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив
- 64. Суть і значення касаційного перегляду ухвал та рішень касаційним судом. Суб'єкти та об'єкти касаційного оскарження
- 65. Види представництва. Характеристика договірного та законного представництва
- 66. Елементи позову та види позовів. Це предмет, підстава позову та зміст позову
- 67. Поняття та значення заочного розгляду справи у цивільному процесі. Підстави та порядок заочного розгляду справи
- 68. Форма та зміст касаційної скарги. Строки та порядок касаційного оскарження. Процесуальні засоби звернення до суду касаційної інстанції та відкриття касаційного провадження
- 69. Повноваження представника в суді
- 70. Право на позов: поняття, підстави виникнення, передумови здійснення. Характеристика об'єднання і роз'єднання позовів
- 71. Порядок перегляду заочного рішення. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення. Підстави для скасування заочного рішення
- 72. Процесуальні дії з підготовки справи касаційним судом до судового розгляду. Особливості попереднього розгляду цивільної справи касаційною інстанцією. Призначення справи до розгляду касаційним судом
- 73. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- 74. Поняття і суть позовного провадження
- 75. Підвідомчість та підсудність справ окремого провадження. Загальні особливості розгляду справ окремого провадження
- 76. Специфіка розгляду справи касаційним судом. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
- 77. Підстави і форми участі прокурора в цивільному процесі
- 78. Захист інтересів відповідача проти позову (Заперечення проти позову: поняття, види, значення. Зустрічний позов: поняття, умови пред'явлення, часові межі здійснення, значення)
- 79. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суду
- 80. Права та обов'язки в цивільному процесі органів і осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб
- 81. Передумови звернення до суду з заявою про видачу судового наказу (види вимог та підстави, за якими може бути виданий судовий наказ)
- 82. Суть і значення стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України. Об'єкт, підстави та суб'єкти права на подання скарги
- 83. Мета участі в цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким за законом надано право захищати права і свободи інших осіб
- 84. Забезпечення позову: поняття, підстави, способи, строки звернення про забезпечення позову
- 85. Поняття наказного провадження, його підстави та значення для цивільного процесу. Відмінність наказного провадження від позовного та окремого
- 86. Форма та зміст позовної заяви. Підстави та правові наслідки повернення позовної заяви та залишення її без руху
- 87. Форма та зміст заочного рішення, особливості заочного рішення
- 88. Суть і значення стадії перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Об'єкт, підстави та суб'єкти права на подання заяви
- 89. Порядок обчислення процесуальних строків. Поновлення та продовження процесуальних строків. Строки розгляду цивільних справ
- 90. Підстави та правові наслідки відмови у відкритті провадження у справі
- 91. Поняття і види юрисдикції (підвідомчості) у цивільному процесі
- 92. Набрання судовим наказом законної сили. Оскарження судового наказу
- 93. Забезпечення доказів на стадії до судового розгляду
- 94. Характеристика розгляду справ про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
1. Види цивільного судочинства
Цивільне судочинство - це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків і цивільних процесуальних дій, якими вони реалізуються їх суб'єктами - судом і учасниками процесу.
Завдання цивільного судочинства: справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.1 ЦПК)
Вид цивільного судочинства - це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок здійснення правосуддя у цивільних справах, подібних за своєю матеріально-правовою природою, що зумовлює процесуальні особливості їх судового розгляду і вирішення.
Підставою для такого поділу є матеріально-правові особливості справ, які визначають специфіку їх розгляду і вирішення.
Види цивільного судочинства:
1) ПОЗОВНЕ - має універсальний характер, тобто усі справи, що виникають із цивільних, земельних, сімейних, трудових правовідносин, розглядаються у цьому провадженні, якщо ЦПК не встановлено інше.
Ознаки:
- підставою є позов як матеріально-правова вимога, що виникає зі спірних трудових, цивільних, земельних та інших правовідносин;
форма звернення - позовна заява, реквізити якої визначені у ЦПК;
сторонами у процесі є позивач і відповідач;
сплата судового збору за подання позовної заяви;
наявність інститутів ціни позову, забезпечення позову, мирової угоди, зустрічного позову, неналежної сторони, третьої особи;
цивільне судочинство судова справа
можливість апеляційного оскарження та примусового виконання рішення.
Категорії справ, що розглядаються: що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.
2) НАКАЗНЕ це вид безспірного судового провадження, у якому розгля- дається вимога про стягнення з боржника грошових коштів за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Ознаки:
форма звернення - заява про видачу судового наказу;
учасники - стягувач та боржник;
встановлення оспорюваної суми, за якою визначається розмір судового збору за подання заяви про видачу судового наказу;
можливість подання заяви боржником про скасування наказу після його видачі, як розглядається судом, що видав судовий наказ;
відкривається виконавче провадження.
Категорії справ, що розглядаються:
про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
3) ОКРЕМЕ є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності, відсутності юридичних фактів, які мають значення для захисту прав особи, створення умов для їх реалізації чи підтвердження наявності або відсутності не оспорюваних прав.
Ознаки:
відсутність спору про право, адже суд лише засвідчує наявність факту, а не вирішує спірні відносини. - форма звернення до суду - заява; - відсутність сторін, проте є заявник та заінтересована особа; - відсутність ціни позову, інститутів третьої особи, забезпечення позову, мирової угоди, зустрічного позову, неналежної сторони; - справи окремого провадження розглядаються за загальними правилами позовного провадження; - можливе застосування апеляційного оскарження;
2. Порядок передачі справи в інший суд. Зміна загальної територіальної підсудності
Закон у порядку винятку допускає можливість передачі справи на розгляд іншого суду. Відповідно до ч. II ст.51 ЦПК суд вправі це зробити, якщо:
а) справа буде більш швидко, повно і всебічно розглянуто в іншому суді;
б) відповідач, місце проживання якого не було раніше відомо, заявить клопотання про передачу справи до суду за місцем свого проживання;
в) при розгляді справи в даному суді з'ясувалося, що воно було прийнято до виробництва з порушенням правил підсудності:
г) після відводу одного або декількох суддею, а також внаслідок інших заслуговують уваги обставин заміна суддів або розгляд справи в даному суді неможливі:
д) подано позов до суду.
Ухвалу про передачу цивільної справи до іншого суду може бути оскаржене зацікавленими особами (опротестована) в касаційному порядку.
Справа передається до іншого суду після закінчення строку на оскарження (опротестування) цієї ухвали, а в разі подачі приватної скарги або принесення приватного протесту - після залишення їх вищестоящим судом без задоволення.
Справа, спрямоване з одного суду до іншого суду, підлягає безумовному прийняттю судом, якому це справа направлена. Спори про підсудність між судами не допускаються.
Загальна підсудність визначає компетенцію суду по розгляду справи залежно від знаходження відповідача (ст.125 ЦПК)
Зміна підсудності - передача справи з одного суду до іншого в межах України можлива також за ініціативою керівників вищестоящих судів з метою забезпечення належного виконання завдань правосуддя.
Зміна підсудності можлива судом, в провадженні якого перебуває справа, і керівниками вищестоящих судів. Передача справи судом, в провадженні якого вона перебуває, до іншого суду України можлива у випадках:
1) якщо суд визнає, що справу за змістом і характером обставин можна зручніше вирішити за місцем проведення найголовніших дій, які підлягають перевірці, або взагалі в іншому суді, а не в суді, обраному позивачем, іншою правомочною особою, яка порушила справу в інтересах інших осіб;
2) якщо відповідач, місце проживання якого не було відоме, подасть заяву про передачу справи за місцем його дійсного проживання і таке прохання буде визнане судом таким, що заслуговує задоволення (ч.2 ст.133 ЦПК). Суд, який вирішує питання про передачу справи до іншого суду, постановляє про це мотивовану ухвалу і повідомляє позивача.
3. Проведення експертизи на стадії провадження у справі до судового розгляду
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Проведення судових експертиз в цивільному судочинстві врегульоване Законом України "Про судову експертизу". Експертизи у цивільних справах призначаються для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, при цьому суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. (ч.1 ст.143 ЦПК України).
Призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:
1) характер і ступінь ушкодження здоров'я;
2) психічний стан особи;
3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. (ст.145 ЦПК України).
Експертиза призначається у стадії провадження до судового розгляду, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів.
Клопотання про призначення експертизи, заявлене на стадії судового розгляду, вирішується судом з урахуванням правил про подання доказів, зазначених у ст.131 ЦПК України, якою, зокрема, визначено, що сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті, докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що вони подано несвоєчасно з поважних причин.
Оскільки попереднє судове засідання не є обов'язковим та питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі, правильною є практика тих суддів, які призначають попереднє судове засідання у випадках, коли клопотання про призначення експертизи додане до позовної заяви або міститься безпосередньо у позовній заяві, а також коли клопотання не заявлене, але із змісту позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що для з'ясування фактичних обставин необхідно призначити експертизу.
Судова практика свідчить про те, що суди переважно задовольняють клопотання сторін про призначення експертиз на протязі всього часу судового розгляду, маючи на меті найбільш повне з'ясування фактичних обставин справи, однак, не завжди приводять в ухвалах мотиви того, з яких поважних причин клопотання не були заявлені своєчасно.
Експертиза призначається ухвалою суду.
4. Характеристика розгляду справ про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи подається за місцем проживання фізичної особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу (виключна підсудність).
Заявники: члени сім'ї фізичної особи; органи опіки та піклування; наркологічний заклад; психіатричний заклад.
Заінтересовані особи:
усі повнолітні члени сім'ї особи, щодо якої порушується питання про обмеження її дієздатності;
сама особа, щодо якої порушується питання про обмеження її дієздатності;
орган опіки і піклування;
психіатричний заклад.
Підстави звернення: якщо фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч.1 ст.36 ЦК України); якщо фізична особа зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ч.2 ст.36 ЦК України).
Склад суду: розгляд справи проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів (ч.4 ст.234 ЦПК).
Строк справа розглядається протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.157 ЦПК).
Предмет доказування - зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами; скрутне матеріальне становище в сім'ї особи, обмежуваної в дієздатності; причинний зв'язок між зловживанням спиртними напоями або наркотичними засобами і скрутним матеріальним становищем сім'ї; сукупний дохід сім'ї, охоплюючи доходи самого громадянина, стосовно якого порушено справу про обмеження в дієздатності; причини, що сприяють пияцтву, алкоголізму або зловживанню наркотичними засобами; знаходження особи на обліку в наркологічній або психіатричній установі.
Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування (ч.1 ст.240 ЦПК)
СПРАВИ ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕДІЄЗДАТНОЮ
Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається за місцем проживання фізичної особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу (виключна підсудність.
Заявники: члени сім'ї фізичної особи (дочка, матір, сестра, син) незалежно від їх спільного проживання; близькі родичі фізичної особи незалежно від їх спільного проживання; органи опіки та піклування; психіатричний заклад.
Заінтересовані особи: усі повнолітні члени сім'ї особи, щодо якої порушується питання визнання її недієздатною; орган опіки та піклування7; психіатричний заклад; Управління пенсійного фонду України.
Підстави для звернення: якщо фізична особа внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч.2 ст.39 ЦК України).
Склад суду: розгляд справи проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів (ч.4 ст.234 ЦПК).
Строк справа розглядається протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.157 ЦПК).
Предмет доказування: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними; інші обставини (наприклад, факт приналежності до членів сім'ї особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною).
Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає опікуна. За загальним правилом громадянин вважається недієздатним із часу набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним.
5. Стадії цивільного процесу: поняття, класифікація, загальна характеристика
Стадія - це порівняно самостійна частина єдиного цивільного судочинства, що характеризується наявністю в ній найближчої процесуальної мети та підсумкового процесуального акта. Стадії процесу послідовно, плавно змінюють одна одну.
ВИДИ СТАДІЙ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
1. Відкриття провадження у справі (порушення цивільної справи)
Здійснюється шляхом подання позовної заяви чи заяви (залежно від виду провадження).
На стадії порушення цивільної справи суддя може:
1) залишити позовну заяву без руху;
2) повернути позовну заяву;
3) відмовити у відкритті провадження у справі;
4) відкрити провадження у справі
2. Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справи до судового розгляду)
Мета цієї стадії - врегулювання спору до судового розгляду; якщо це не вдається - забезпечення своєчасного та правильного вирішення справи в одному судовому засіданні. Центральним у цій стадії є попереднє судове засідання.
3. Судовий розгляд справи
На цій стадії справа в судовому засіданні вирішується по суті і зазвичай завершується ухваленням рішення.
Ця стадія складається із 4 етапів:
1) підготовча частина судового розгляду;
2) розгляд справи по суті;
3) судові дебати;
4) ухвалення та проголошення судового рішення
4. Апеляційне провадження
Перегляд рішень суду першої інстанції, що не набрали законної сили.
5. Касаційне провадження
Перегляд рішень суду першої інстанції, які набрали законної сили, після їх перегляду судом апеляційної інстанції, а також рішень та ухвал суду апеляційної інстанції. Касаційна інстанція - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
6. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
Перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань під час вирішення справи судом.
7. Перегляд рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Стаття 361. Підстави перегляду
1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Стаття 362. Строк подання заяв про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами 1. Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
При цьому заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.
2. Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:
1) у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;
2) у випадках, встановлених пунктами 2, 21 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
3) у випадках, встановлених пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;
4) у випадках, встановлених пунктом 4 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.
Стаття 363. Суди, що здійснюють перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами 1. Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.
2. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу.
Стаття 364. Форма і зміст заяви
1. Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
2. У заяві зазначаються:
1) найменування суду, якому адресується заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;
3) інші особи, які брали участь у справі;
4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;
5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору.
Стаття 3641. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами
1. Заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається судді, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.
2. Протягом трьох днів після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
3. До заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.
4. Відкривши провадження за нововиявленими обставинами, суддя надсилає особам, які беруть участь у справі, копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 365. Розгляд заяви
1. Заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.
2. Розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
3. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.
Виконання рішення, в тому числі у примусовому порядку
Суд допускає негайне виконання рішень у справах про:
1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;
2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;
4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;
5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;
7) примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.
2. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.
Стаття 368. Звернення судових рішень до виконання
1. Питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.
2. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.
3. Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до державних податкових інспекцій.
4. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
6. Наслідки порушення підсудності
Підсудність справи встановлюється суддею при прийнятті позовної заяви до свого провадження - під час порушення справи в суді. Якщо справа даному судові не підсудна, суддя повертає її позивачеві для передачі до належного суду зі своєю мотивованою ухвалою про неприйняття. Така ухвала може бути оскаржена і на неї може бути внесено подання.
При надісланні позовної заяви до суду поштою або якщо її непідсудність даному судові була виявлена не при прийнятті, суддя повинен негайно повідомити про це позивача та переслати заяву разом зі своєю мотивованою ухвалою до належного суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги, внесення подання - після постановлення ухвали судом касаційної інстанції про залишення скарги, подання без задоволення (ст.132 ЦПК).
Подана до суду позовна заява з додержанням правил про підсудність повинна бути прийнята ним до свого провадження і розглянута по суті. Справи, розпочаті розглядом по суті, забороняється передавати до іншого суду (тобто змінювати підсудність) за незначними винятками. Зміна підсудності можлива судом, в провадженні якого перебуває справа, і керівниками вищестоящих судів.
7. Особливості накладення арешту на майно або рахунки в порядку забезпечення позову під час провадження у справі до судового розгляду
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Забезпечення позову може відбуватися способами, встановленими ст.152 ЦПК:
а) накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Але не дозволяється накладення арешту на заробітну плату, доходи за працю в колективному сільськогосподарському підприємстві (КСП), пенсію та стипендію, допомогу по соціальному страхуванню, виплачувану при тимчасовій непрацездатності, а також на допомогу, виплачувану касами взаємодопомоги КСП, крім позовів про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, про відшкодування збитків, заподіяних розкраданням державного або громадського майна;
На забезпечення позову приймається судом чи суддею ухвала, яка виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (ст.156 ЦПК). Прийняте судом забезпечення позову може бути змінено або скасовано.
8. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
За загальним правилом повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття). Разом із тим цивільне законодавство України передбачає винятки із цього правила. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі до досягнення нею повноліття у разі реєстрації нею шлюбу, реєстрації її як підприємця, коли вона працює за трудовим договором або записана матір'ю чи батьком дитини (ст. ст.34-35 ЦК).
У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. У цьому випадку набуття повної цивільної дієздатності відбувається автоматично.
Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця. У разі відсутності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування надання повної цивільної дієздатності за рішенням суду чинним законодавством не допускається.
Фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини, може бути надана повна цивільна дієздатність за її заявою до органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування за наявності письмової зголи на не батьків (усиновлювачів) або піклувальника приймає рішення про надання повної цивільної дієздатності (емансипацію).
Право на звернення до суду із заявою про надання повної цивільної дієздатності має сама неповнолітня особа, яка досягла 16-річного віку і працює за трудовим договором або записана матір'ю чи батьком дитини. Заява подається за місцем проживання неповнолітньої особи.
Розглянувши заяву про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності по суті, суд ухвалює рішення, яким задовольняє або відмовляє у задоволенні вимоги заявника. У разі задоволення заявленої вимоги неповнолітній особі надається повна цивільна дієздатність після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності після набрання ним законної сили надсилається органові опіки та піклування.
9. Норми цивільно-процесуального права, їх система. Дія норм цивільного процесуального права в часі і просторі
Нормами цивільного процесуального права - це встановлені державою України загальнообов'язкові правила, що регулюють порядок здійснення правосуддя в цивільних справах загальними судами та визначають систему процесуальних дій, виконуваних суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин, та систему їх процесуальних прав й обов'язків, реалізація яких забезпечується визначеними законодавством цивільними процесуальними засобами (гарантіями).
За своїм змістом норми цивільного процесуального права поділяються на регулятивні і дефінітивні.
За сферою застосування норми цивільного процесуального права поділяються на загальні, спеціальні, виключні. За методом впливу на відносини, що ними регулюються, і поведінку їх суб'єктів норми цивільного процесуального права можна класифікувати на імперативні і диспозитивні.
Таким чином, розрізняють дію цивільних процесуальних норм у часі, у просторі і за колом осіб.
Дія цивільних процесуальних норм у часі - визначається відповідно до правила про те, що незалежно від часу порушення цивільної справи в суді, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій.
провадження в цивільних справах у судах здійснюється відповідно до законів, чинних на час учинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи;
закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх застосування, не має зворотної дії в часі;
щодо припинення дії цивільного процесуального закону, то воно зазвичай відбувається в результаті офіційного його скасування, тобто прийняття нового закону.
(ч. ч.3, 4 ст.2 ЦПК)
Дія цивільних процесуальних норм у просторі означає правило, згідно з яким при розгляді цивільної справи, здійсненні окремих процесуальних дій і виконанні рішень суду діє процесуальний закон за місцем здійснення окремої процесуальної дії.
територія України
10. Поняття та види судових витрат у цивільному процесі
Судові витрати - це витрати, які несуть сторони, треті особи із самостійними вимогами у справах позовного провадження, заявники і заінтересовані особи в справах окремого провадження, стягувач і боржник у справах наказного провадження, за вчинення цивільних процесуальних дій, пов'язаних із розглядом справи в порядку цивільного судочинства.
Стаття 79 ЦПК поділяє судові витрати на 2 групи:
1) судовий збір;
2) витрати, що пов'язані із розглядом справи.
Судові витрати, що пов'язані з розглядом справи, несуть сторони конкретної справи та в окремих випадках - інші учасники процесу.
ВИТРАТИ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ РОЗГЛЯДОМ СПРАВИ
· витрати на правову допомогу
· витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду
· витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз
· витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
· витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача
11. Поняття та завдання стадії судового розгляду
Судовий розгляд, як стадія цивільного процесу, це система процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд і вирішення цивільно-правового спору.
Стадія судового розгляду є головною стадією цивільного судочинства, тобто в ній найбільш повно реалізуються завдання і принципи цивільного процесуального права, що стоять перед судом.
Розгляд та вирішення цивільної справи є змістом стадії судового розгляду.
Судове засідання є процесуальною формою стадії судового розгляду.
Судовий розгляд є обов'язковою стадією процесу. Незалежно від того, чим закінчується справа - ухваленням рішення, постановленням ухвали про закриття провадження по справі, зупинення провадженням чи залишенням заяви без розгляду - існує стадія судового розгляду. Це центральна стадія цивільного процесу, тому що тільки на цій стадії справа вирішується по суті. На цій стадії найбільш повно виявляються принципи цивільного процесуального права: усність, безпосередність, гласність, підпорядкування суддів тільки закону, рівність всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність і диспозитивність.
На суд покладено вживати передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Виходячи з цього, цивільні справи в судовому засіданні розглядаються публічно в межах необхідних для з'ясування обставин, встановлених їх об'єктивної істини, дійсних взаємовідносин сторін, їх прав та обов'язків.
12. Характеристика розгляду справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи про оголошення громадянина померлим
Альтернативна підсудність: заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду:
за місцем проживання заявника;
за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме;
за місцезнаходженням її майна.
Підставою визнання фізичної особи безвісно відсутньою є відсутність протягом одного року відомостей про місце її перебування у місці її постійного проживання.
Померлою фізична особа може бути оголошена, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала без вісті при обставинах, що загрожували смертю або дають підставу припускати її загибель від нещасного випадку, - протягом шести місяців.
Один із видів визначення стану фізичної особи обирається заявником залежно від мети.
Розгляд справи проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів (ч.4 ст.234 ЦПК).
Справа розглядається протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.157 ЦПК)
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізич- ної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (ч.1 ст.249 ЦПК).
після набрання законної сили рішення про оголошення фізичної осо- би померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кіль- кох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна (ч.2 ст.249 ЦПК);
згідно з загальним правилом фізична соба визнається безвісно відсутньою з з моменту набуття законної сили рішенням суду про це
згідно ч.3 ст.46 ЦК, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
Аналіз норм ЦПК дозволяє всіх суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин поділити на 3 групи:
1) суд (обов'язковий суб'єкт);
2) особи, які беруть участь у справі;
3) інші учасники цивільного процесу.
Особи, які беруть участь у справі (ст.26 ЦПК):
- у справах позовного провадження - сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб;
у справах наказного та окремого провадження - заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники
у справах усіх видів проваджень можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб;
- у справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду - учасники третейського розгляду, особи, які не брали участі у справі, у разі, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, треті особи, а також представники цих осіб.
Інші учасники цивільного процесу (ст.47 ЦПК):
секретар судового засідання;
судовий розпорядник;
свідок;
експерт;
перекладач;
спеціаліст;
особа, яка надає правову допомогу.
14. Підстави та порядок для звільнення від сплати судових витрат, відстрочки та розстрочки сплати судових витрат
Розстрочення сплати судового збору - це сплата судового збору кількома частинами у строки, встановлені судом.
...Подобные документы
Поняття, мета та завдання стадії підготовки справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу. Одноособові і колегіальні дії суду як процесуальна форма підготовки справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання та порядок його проведення.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 16.02.2013Визначення предмету дослідження, завдання і загальнотеоретичних аспектів цивільного судочинства. Характеристика його видів. Справи позовного провадження, суть і визначення позову. Особливості наказного та окремого видів провадження цивільного судочинства.
курсовая работа [45,8 K], добавлен 20.10.2011Предмет, метод та система цивільного процесуального права. Джерела та принципи цивільного процесу, сторони та основні стадії. Особливості застосування судами в справі норм матеріального і процесуального права. Види стадій цивільного судочинства.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 06.09.2016Визначення теоретичних засад дослідження суті касаційного провадження. Особливості видів цивільного судочинства. Аналіз основних елементів касаційного провадження. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції. Порушення касаційного провадження.
курсовая работа [38,3 K], добавлен 05.10.2012Поняття і значення підсудності. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею. Судовий розгляд кримінальної справи. Загальні положення судового розгляду: підготовча частина, судове слідство, судові дебати та останнє слово підсудного. Вирок.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 12.10.2007Завдання кримінального судочинства та проблема підвищення ефективності судочинства. Механізм захисту прав громадян у кримінальному судочинстві. Підстави та стадії порушення кримінальної справи у кримінальному процесі, можливість її судового оскарження.
реферат [20,9 K], добавлен 22.04.2011Теоретичні основи кримінального судочинства України. Практика правозастосування та комплексний теоретичний аналіз проблемних питань, які пов’язані з підставами повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 11.03.2011Поняття матеріальної шкоди, завданої злочином, визначення розміру матеріальної шкоди та способи її відшкодування. Цивільний позов як спосіб реалізації принципу публічності на стадії судового розгляду кримінальної справи. Розв’язання цивільного позову.
магистерская работа [92,2 K], добавлен 23.11.2010Підсудність кримінальних та цивільних справ місцевому суду. Учасники кримінального судочинства. Порядок підготовки справи до розгляду та винесення рішення. Провадження справ в апеляційному порядку. Перегляд судових рішень, що набрали законної сили.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 01.06.2013Підготовка справ про поновлення на роботі у зв’язку з розірванням трудового договору за ініціативи роботодавця до судового розгляду. Мета та завдання стадії провадження в справі до судового розгляду, зокрема під час підготовки справ за трудовими спорами.
статья [20,6 K], добавлен 14.08.2017Процес відкриття провадження у цивільній справі в суді першої інстанції. Процесуальні заходи з підготовки справи до слухання. Основні завдання, що стоять перед суддею на цьому етапі. Судовий розгляд цивільної справи по суті справи з винесенням рішення.
курсовая работа [30,5 K], добавлен 17.02.2011Загальна характеристика розгляду справи судом першої інстанції. Позивач як учасник судового розгляду справи. Взаємодія позивача з іншими учасниками судового процесу. Тактика допиту свідків, постановки запитань експерту, взаємодії позивача з відповідачем.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 07.04.2012Підготовка матеріалів до розгляду в суді першої інстанції. Порядок розгляду справи у засіданні господарського суду, прийняття законного і обґрунтованого рішення. Відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 09.02.2012Поняття заочного розгляду справи та його процесуально-правова суть. Порядок заочного розгляду справи в цивільному судочинстві. Заочний розгляд справи при пред’явленні зустрічного позову та участі у справі третіх осіб. Перегляд та оскарження рішення.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 17.11.2009Поняття та основні види судових витрат. Розподіл судових витрат. Судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи. Витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 30.12.2013Поняття і класифікація приводів і підстав до порушення кримінальної справи. Структура і ознаки приводівдо порушення кримінальної справи. Порядок порушення кримінальної справи. Нагляд прокурора за законністю порушення справи.
реферат [28,6 K], добавлен 24.07.2007Особливості визначення стадій цивільного процесу. Дослідження поняття процесуальної стадії - елементу, який відображає динамічну характеристику юридичного процесу. Відмінні риси видів проваджень у суді першої інстанції: апеляційне, касаційне провадження.
реферат [18,0 K], добавлен 09.11.2010Захист прав і законних інтересів громадян. Виникнення та еволюція заочного провадження в цивільному процесі. Поняття та умови заочного розгляду цивільної справи. Порядок заочного розгляду справи. Перегляд, оскарження та скасування заочного рішення.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 13.02.2009Поняття і види підсудності: родова, територіальна, окрема підсудність. Порядок розгляду справи з додержанням правил підсудності. Відмінність процесуального правонаступництва від заміни неналежного відповідача. Види правонаступництва в матеріальному праві.
контрольная работа [16,5 K], добавлен 30.03.2010Поняття та види проваджень в справах про адміністративні правопорушення. Принципи та учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення. Строки розгляду справи. Заходи забезпечення провадження в справах. Заходи процесуального забезпечення.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 10.03.2014
