Цивільне судочинство
Види цивільного судочинства. Порядок передачі справи в інший суд. Експертиза на стадії провадження у справі до судового розгляду. Стадії цивільного процесу. Наслідки порушення підсудності. Розподіл судових витрат за результатами розгляду цивільної справи.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | шпаргалка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2016 |
| Размер файла | 350,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Характерною рисою справ окремого провадження є те, що для більшо - сті справ цього виду провадження встановлена виключна підсудність. Зокре - ма законодавець передбачив виключну підсудність для таких справ окремого провадження:
· про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання її недієздатною подається (ст.236 ЦПК);
· про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (ст.242 ЦПК);
· про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування (ст.251 ЦПК);
· про встановлення фактів, що мають юридичне значення (ст.257 ЦПК);
· про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність (ст.269 ЦПК);
· про визнання спадщини відумерлою (ст.274 ЦПК);
· про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку (ст.279 ЦПК);
· про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ст.287 ЦПК).
Щодо інших справ окремого провадження, то тут діють загальні пра - вила підсудності.
Справи окремого провадження мають такі особливості:
1) заявлені в порядку окремого провадження вимоги є безспірними (відсутній спір про суб'єктивне право);
2) завданням суду є охорона інтересів заявника шляхом підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав;
3) в окремому провадженні відсутні сторони із протилежними матеріально-правовими інтересами, а тому принцип змагальності не застосовується.
У справах окремого провадження спору про право немає, але є необхідність судової констатації наявності юридичного факту. Наприклад, необхідність встановлення факту володіння будинком на праві власності може бути викликана втратою правовстановлювальних документів, необхідних для державної реєстрації, і неможливістю їх відновлення у позасудовому порядку.
Неможливість вирішення в окремому провадженні спору про право не означає безспірності цього виду судочинства взагалі. В певних випадках в окремому провадженні можуть вирішуватися спори, але спори не про право, а про факт. Наприклад, у випадку порушення справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи ця особа повинна бути викликана до суду і вправі оспорювати факти зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами чи токсичними речовинами.
Юридичний факт може мати різні форми та виступати у вигляді факту-події (факт смерті внаслідок нещасного випадку), факту-дії (факт шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення), факту-стану (факт родинних відносин, факт перебування на утриманні). Ці форми слід розрізняти, оскільки вони впливають на порядок судового розгляду, предмет доказування, зміст судового рішення тощо.
76. Специфіка розгляду справи касаційним судом. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
МЕЖІ РОЗГЛЯДУ;
1) Доводи касаційної скарги
Суд касаційної інстанції не обмежений доводами касаційної скарги:
лише в разі, якщо буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За таких умов суд касаційної інстанції перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в судовому рішенні вихід за межі доводів касаційної скарги.
Не є виходом за межі доводів касаційної скарги, якщо особа, яка подала скаргу, заявляє вимогу про скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а суд касаційної інстанції ухвалює нове рішення або змінює рішення чи навпаки, оскільки в цьому разі суд використовує надані йому законом повноваження (ст.336 ЦПК)
Суд касаційної інстанції не має права перевіряти законність судового рішення щодо осіб, які касаційну скаргу на таке судове рішення не подавали, за винятком випадків, коли це стосується осіб, які не були залучені до участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки
Оскільки норми ЦПК не містять підстав для обов'язкового скасування судового рішення, то за змістом ч.3 ст.335 ЦПК для висновку про неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права слід застосовувати положення статей 338, 340, 341 ЦПК (п. 19 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 14.06.2012 р.
"Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку")
2) Вимоги, заявлені в суді першої інстанції
Перевіряючи правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції під час розгляду справи не може:
· встановлювати або/та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним;
· вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу;
· вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
· З урахуванням п.7 ч.2 та ч.5 ст.326 ЦПК про те, що до касаційної скарги може бути додано письмові матеріали відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, це можуть бути докази, які підтверджують чи спростовують необґрунтованість судового рішення, а його законність (наприклад, документи, що підтверджують наявність у сторони пільг щодо сплати судового збору; документи, які свідчать про порушення судом установлених законом правил про належне повідомлення сторін про дату судового засідання; про порушення правил належності та допустимості доказів; про порушення правил виключної підсудності тощо). Зазначені документи не повинні стосуватися вирішення матеріально-правового спору по суті.
77. Підстави і форми участі прокурора в цивільному процесі
Прокурор у цивільній справі є представником держави, чим і зумовлюється його самостійне процесуальне становище. Так, у ст.34 Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.
Підставами участі прокурора в цивільному процесі є:
власна ініціатива;
вимога закону.
Як випливає з ч.4 ст.361 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
за власною ініціативою брати участь при розгляді судами справ про:
усиновлення дітей іноземцями,
позбавлення батьківських прав,
стягнення коштів за рахунок державного бюджету,
звільнення від арешту майна, яке стягується в доход держави (п.8.2 наказу).
Прокурор згідно з імперативною вимогою закону зобов'язаний брати участь у справах певної категорії:
у справах за заявою про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги згідно з ч.2 ст.281 ЦПК;
у справах, відкритих провадженням за позовами прокурора.
Залежно від підстав вступу до процесу виділяють дві процесуальні форми участі прокурора у цивільному процесі:
1) звернення до суду на захист прав, свобод та інтересів інших осіб;
2) вступ у справу в будь-якій стадії процесу для здійснення представництва інтересів громадянина або держави.
Перша процесуальна форма участі прокурора в цивільному процесі включає:
1) звернення до суду з позовною заявою на захист прав, свобод та інтересів інших осіб (ч.1 ст.45 ЦПК);
2) подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції (статті 292, 295 ЦПК);
3) подання касаційної скарги на рішення та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій (ст.324 ЦПК);
4) подання скарги про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами після перегляду у касаційному порядку (ст.353 ЦПК);
5) подання заяви про перегляд рішень, ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами (ст.361 ЦПК).
Друга форма:
1) в разі звернення прокурора до суду в інтересах громадянина - неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
При цьому прокурор може звернутися до суду на захист прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, недієздатних осіб, пенсіонерів, інвалідів, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо;
2) в разі звернення до суду в інтересах держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
78. Захист інтересів відповідача проти позову (Заперечення проти позову: поняття, види, значення. Зустрічний позов: поняття, умови пред'явлення, часові межі здійснення, значення)
Щоб у сторін були однакові процесуальні можливості на захист своїх прав в цивільному процесі для відповідача існує 3 способи захисту проти позову:
1) невизнання позову;
2) заперечення проти позову;
3) зустрічний позов.
Невизнання позову - це немотивоване відхилення вимог позивача ("не визнаю пред'явленого до мене позову"). Іншими словами можна назвати це пасивним захистом відповідача, при якому він не
вдається до жодних заходів, а обов'язок доказування лежить на позивачу.
Заперечення проти позову - відхилення позову з посиланням на
визначені обставини і з наданням відповідних доказів.
В літературі виділяють заперечення матеріально-правового характеру, процесуального характеру та інтерпретаційні заперечення.
Заперечення матеріально-правового характеру - заперечення (пояснення, обґрунтування) проти заявлених позивачем позовних вимог по суті. Ці заперечення стосуються сфери матеріального права. Зокрема, відповідач може доводити, що відсутній закон, на якому ґрунтується вимога позивача, що цей закон втратив силу, що закон не поширюється на спірне правовідношення.
Заперечення процесуального характеру - заперечення (пояснення, обґрунтування), що вказують на неправомірність виникнення чи продовження цивільного процесу. Ці заперечення можуть полягати у вказівці суду загальної юрисдикції на відсутність у позивача права на пред'явлення позову в силу непідвідомчості йому справи, на порушення позивачем порядку пред'явлення позову тощо.
Інтерпретаційні заперечення - заперечення (пояснення, обґрунтування), спрямовані на спростування позовних вимог і побудовані на зазначених позивачем юридичних фактах. Ці заперечення можуть:
а) спростовувати факти підстави позову. Зокрема, проти позову про відшкодування шкоди відповідач може захищатися вказівкою на те, що шкода виникла внаслідок вини самого позивача;
б) знецінювати значення фактів підстав позову. Так, відповідач, заперечуючи проти позову про стягнення боргу, може посилатися на його сплату чи пропуск позивачем строку позовної давності
Зустрічний позов - це матеріально-правова вимога відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Відповідно до ч.2 ст.123 ЦПК зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема:
· коли вони виникають з одних правовідносин;
· коли вимоги за позовами можуть зараховуватися;
коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Часові межі. До початку розгляду судом справи по суті.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Задоволення зустрічного позову унеможливлює задоволення первісного.
79. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суду
1. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Коментар:
1) Відхилення касаційної скарги має місце тоді, коли суд касаційної інстанції визнає, що судові рішення відповідають принципу законності, постановлені з додержанням вимог матеріального і процесуального права, або з мотивів рішення вбачається, що мало місце порушення закону, але саме рішення є правильним за іншими підставами, що були чинними на час його постановлення, або допущені при постановленні рішення порушення закону носять формальний характер і не вплинули на правильність оскарженого судового рішення.
2. Повне або часткове скасування оскаржуваного рішення і направлення справи на новий розгляд в суд першої або апеляційної інстанції має місце, якщо його незаконність виявилася в порушенні або неправильному застосуванні норм цивільного процесуального права. Відповідно до ст.338 ЦПК судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд у разі порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
3. Скасування оскарженого рішення і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції, має місце, коли касаційним судом буде встановлено, що апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, постановлене у відповідності з вимогами норм матеріального і процесуального права, правильно застосував належну норму матеріального права, яка регулює спірні правовідносини сторін, і розглянув справу відповідно до порядку, встановленого нормами цивільного процесуального права. В таких випадках суд касаційної інстанції скасовує помилково постановлене рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.
4. Касаційна інстанція скасовує судове рішення і закриває провадження в справі з підстав, передбачених статтею 205 ЦПК, або скасовує судове рішення і залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених ст. 207 ЦПК, які були розглянуті вище. Відповідно до п.6 ст. 205 ЦПК суд закриває провадження в справі, якщо після смерті громадянина, який був однією з сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Але якщо судом першої або апеляційної інстанції постановлено законне, обґрунтоване і справедливе рішення, сама по собі смерть фізичної особи - сторони в спірних правовідносинах, після постановлення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для скасування такого рішення і закриття провадження в справі.
5. Суд касаційної інстанції має право змінити рішення по суті справи, не передаючи її на новий розгляд, за умов, визначених ст.341 ЦПК, зокрема якщо обставини справи встановлено повно і правильно, але порушено або неправильно застосовано матеріальний закон.
Повне і правильне встановлення судом обставин справи має місце тоді, коли повністю з'ясовані судом обставини, що мають значення для справи; доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; висновки суду, викладені у рішенні, відповідають обставинам справи.
Порушення або неправильне застосування закону має місце тоді, коли суд неправильно застосував закон, який підлягав застосуванню до даних спірних правовідносин; не застосував закон, який підлягав застосуванню або неправильно витлумачив закон, неправильно застосував аналогію закону чи аналогію права.
80. Права та обов'язки в цивільному процесі органів і осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб
Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, - це особи, які беруть участь у справі з метою захисту прав інших осіб - сторін у справі.
До цих осіб належать: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Уповноважений має право, зокрема:
на ознайомлення з документами, у тому числі і секретними (таємними), та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах. Доступ до інформації, пов'язаної із службовою та державною таємницями, здійснюється в порядку, визначеному законодавчими актами України;
бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим;
звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом.
Право прокурора подати позов в інтересах держави не пов'язане з наявністю відповідного письмового звернення органу влади чи місцевого самоврядування до органів прокуратури про виявлене правопорушення.
Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі (ст.34 Закону).
Прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.
81. Передумови звернення до суду з заявою про видачу судового наказу (види вимог та підстави, за якими може бути виданий судовий наказ)
Залишення заяви про видачу судового наказу без руху: у разі неналежного оформлення заяви; у разі несплати судового збору.
Повернення заяви про видачу судового наказу: заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу; до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу; заяву подано недієздатною особою; заяву від імені позивача подано особою, яка немає повно - важень на ведення справи; справа не підсудна цьому суду.
Відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу: заявлено вимогу, не передбачену ст.96 ЦПК; із заяви і поданих документів вбачається спір про право, є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав; є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд від - мовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим; після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією зі сторін у справі, спірні право - відносини не допускають правонаступництва.
Відкриття наказного провадження: За відсутності підстав для залишення заяви про видачу судового наказу без руху, повернення заяви чи відмови у прийнятті заяви.
82. Суть і значення стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України. Об'єкт, підстави та суб'єкти права на подання скарги
СУБ'ЄКТИ ІНІЦІЮВАННЯ ПЕРЕГЛЯДУ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ:
з підстави п.2 ст.361 ЦПК (встановлення міжнародною судовою установою … порушення Україною міжнародних зобов'язань …)
Особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою.
з підстави п.1 ст.361 ЦПК (неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права …)
Сторони:
Інші особи, які беруть участь у справі
Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники не залежно від участі у розгляді справи (ч.5 ст.37 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України № 5288-VI від 18.09.2012 р.)
Правонаступники.
ОСОБИ, ЯКІ НЕ БРАЛИ УЧАСТІ У СПРАВІ, АЛЕ ВВАЖАЮТЬ, ЩО СУД ВИРІШИВ ПИТАННЯ ПРО ЇХ ПРАВА, СВОБОДИ ЧИ ОБОВ'ЯЗКИ:
не є суб'єктом оскарження
Наслідок їх звернення - ухвала повернення заяви особі, яка її подала (п.2 ч.4 ст.359 ЦПК).
ОБ'ЄКТИ ПЕРЕГЛЯДУ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ:
після їх перегляду в касаційному порядку
рішення
ухвала:
Постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного ви - рішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду ВСУ, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави для перегляду.
Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі.
Заяву про перегляд ухвал ВССУ, постановлених із процесуальних питань, із підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, може бути подана за одночасної наявності двох умов:
- ухвала перешкоджає провадженню у справі (зокрема залишення касаційної скарги без розгляду, закриття касаційного провадження);
- судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
83. Мета участі в цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким за законом надано право захищати права і свободи інших осіб
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
З метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
Умовами правомірності звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів державної влади, органів місцевого самоврядування з заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб є:
1) законодавчо закріплена можливість такого звернення;
2) подання суду документів, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
84. Забезпечення позову: поняття, підстави, способи, строки звернення про забезпечення позову
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Законодавець передбачив можливість забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, у тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або якщо це питання не вирішив суд першої інстанції.
Підстава позову - це обставини (юридичні факти), на основі яких позивач обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права.
Види підстав позову:
1. Активна підстава - правоустановчі факти, що свідчать про можливість особи виступити як носій суб'єктивного матеріального права.
2. Пасивна підстава містить факти приводу до позову, тобто факти, що вказують на необхідність звернення до суду з метою залучення до відповідальності відповідачів.
3. Фактична підстава - це сукупність юридичних фактів, на якій базується вимога.
4. Правова підстава - норма права, порушена чи заперечувана процесуальним супротивником.
Зміст позову - це дія суду, здійснення якої просить позивач, коли звертається до суду за захистом порушеного чи оспорюваного права.
Зміст позову визначається позивачем, ґрунтуючись на передбаченому законом виді судового захисту. Тому позивач має право просити суд:
про зобов'язання відповідача до виконання певної дії або утримання від будь-якої дії;
про визнання існування чи відсутності якого-небудь правовідношення, суб'єктивного права чи обов'язку;
про зміну чи припинення правовідношення позивача з відповідачем (про перетворення правовідношення).
85. Поняття наказного провадження, його підстави та значення для цивільного процесу. Відмінність наказного провадження від позовного та окремого
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві під час розгляду окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Ознаки:
Спрощеність: одноособовому розгляді заяви суддею, без виклику сторін; розгляді справи на підставі письмових документів; видачі судового наказу без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень; відсутності позовної форми захисту права (неможливий зустрічний позов); відсутності судового доказування в повному обсязі; відсутності в повному обсязі принципу диспозитивності; скорочених строках розгляду і вирішення справи; можливості скасування судового наказу судом тієї ж інстанції.
Документарність: Суддя досліджує лише письмові докази, що підтверджують вимоги заявника. Ці документи мають бути безспірними, на їх підставі видається наказ, а будь-які інші засоби в провадженні не застосовуються.
Виключність: Відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи його скасування унеможливлюють повторне звернення з такою самою заявою в порядку наказного провадження, але не перешкоджають пред'явленню позову. Відмова у відкритті провадження у справі, ухвалення рішення по суті позову чи закриття провадження у справі перешкоджають розгляду цієї самої вимоги з тих самих підстав у порядку наказного провадження.
Оскільки правова природа цивільних справ значно впливає на порядок їх розгляду по першій інстанції, законодавець передбачив три види цивільного судочинства, які відрізняються між собою за категоріями справ, підставами порушення, суб'єктами тощо:
1) позовне провадження, яке є основним і найбільш розповсюдженим видом цивільного судочинства. Суд розглядає в порядку позовного провадження усі цивільні справи, які ґрунтуються на спорі про право. Але перерахувати такі справи у зв'язку з їх різноманітністю та великою кількістю просто неможливо.
2. наказне провадження - це спрощений порядок розгляду цивільних справ, що засновуються на беззаперечних вимогах. У порядку цього виду судочинства розглядаються, справи за вимогами, що ґрунтуються на правочині, вчиненому в письмовій формі; про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. Хоча судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встановлених законом.
3. окреме провадження, яким є вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
86. Форма та зміст позовної заяви. Підстави та правові наслідки повернення позовної заяви та залишення її без руху
Вступна:
найменування суду, до якого подається заява,
ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий,
ціна позову щодо вимог майнового характеру.
Описова:
назва позовної заяви
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги
Мотивувальна: відомості про забезпечення доказів або позову, якщо позовна заява подана після забезпечення доказів або позову, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, вказівка на норми матеріального права, за якими, на думку позивача, необхідно вирішувати спір
Прохальна: зміст позовних вимог (п.3 ч.2 ст.119 ЦПК)
Додаткова:
· перелік документів, що додаються до заяви (п.7 ч.2 ст.119 ЦПК)
· дата подання позовної заяви (ч.3 ст.119 ЦПК)
· підпис позивача чи представника (ч.3 ст.119 ЦПК)
Підстави повернення позовної заяви:
Порушення умов реалізації права на пред'явлення позову:
неусунення недоліків позовної заяви у встановлений суддею строк
позивач до відкриття провадження подав заяву про повернення йому позову позовну заяву подано недієздатною особою позовну заяву подано особою, яка не має відповідних повноважень справа непідсудна цьому суду, що з'ясовується в тому числі внаслідок непідтвердження органом реєстрації адреси відповідача, вказаної позивачем у позовній заяві подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною 1 року без дотримання вимог СК України подана заява щодо вимог, які розглядаються у наказному провадженні, без попереднього звернення до суду із заявою про видачу судового наказу
Підстава залишення позовної заяви без руху:
Порушення умов реалізації права на пред'явлення позову: недодержання вимог ст.119 ЦПК щодо форми та змісту позовної заяви; неподання документів, що підтверджують сплату судового збору; недодержання вимог ст.120 ЦПК щодо подання копій позовної заяви та доданих до неї документів за кількістю відповідачів і третіх осіб.
87. Форма та зміст заочного рішення, особливості заочного рішення
Заочне рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним воно буде тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим - коли ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Текст рішення повинен відображати специфіку заочної процедури:
1) у описовій частині буде відсутнім узагальнений виклад позиції відповідача, оскільки розгляд справи відбувався у його відсутності, а також буде зазначено, що справа розглядалася заочно;
2) в мотивувальній частині не буде вказівки на докази, якими обґрунтовуються заперечення відповідача, якщо вони не були подані відповідачем до або під час попереднього судового засідання відповідно до ст.131 ЦПК;
3) в резолютивній частині рішення, окрім вказівки на строк і порядок його апеляційного оскарження, повинно бути зазначено строк і порядок подання заяви про перегляд заочного рішення.
До особливостей заочного рішення можна віднести те, що в описовій частині зазначається, що справа розглядалася за відсутності відповідача у порядку заочного розгляду, а в резолютивній частині мають зазначатися строк і порядок подання відповідачем зави про його перегляд (ст.226 ЦПК). Заочне рішення ухвалюється публічно, в такому самому порядку, що і рішення суду (ст. 209 ЦПК).
88. Суть і значення стадії перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Об'єкт, підстави та суб'єкти права на подання заяви
НОВОВИЯВЛЕНІ ОБСТАВИНИ - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Підстава перегляду:
1) Істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.361 ЦПК)
2) Встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення (п.2 ч.2 ст.361 ЦПК)
3) Встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення (п.2-1 ч.2 ст.361 ЦПК)
4) Скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду (п.3 ч.2 ст.361 ЦПК)
5) Встановлена КСУ неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом під час вирішення справи, якщо рішення суду ще не виконане (п.4 ч.2 ст.361 ЦПК)
ОБ'ЄКТИ ПЕРЕГЛЯДУ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ: які набрали законної сили: рішення, судовий наказ, ухвала
СУБ'ЄКТИ ІНІЦІЮВАННЯ ПЕРЕГЛЯДУ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ 1) Сторони (в позовному провадженні)
2) Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, прокурори 3) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокурори незалежно від участі у розгляді справи
4) Інші особи, які беруть участь у справі
5) Правонаступники
6) Заявник та заінтересовані особи (в окремому провадженні)
7) Стягувач та боржник (в наказному провадженні)
ОСОБИ, ЯКІ НЕ БРАЛИ УЧАСТІ У СПРАВІ, АЛЕ ВВАЖАЮТЬ, ЩО СУД ВИРІШИВ ПИТАННЯ ПРО ЇХ ПРАВА, СВОБОДИ ЧИ ОБОВ'ЯЗКИ: не є суб'єктом оскарження:
Наслідок їх звернення - ухвала про відмову у прийнятті їх заяви про перегляд за нововиявленими обставинами. У цьому разі особа має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження.
89. Порядок обчислення процесуальних строків. Поновлення та продовження процесуальних строків. Строки розгляду цивільних справ
Строк - це інтервал у часі. Категорія строк в ЦПК визначається як: момент часу - останній день строку триває до 24-ї години (ч.5 ст.70 ЦПК); проміжок, період часу - строк обчислюється роками, місяцями і днями (ст.68 ЦПК України).
Обчислення цивільного процесуального строку - це встановлений ЦПК порядок обрахунку перебігу процесуального строку, який виражається конкретним часовим відрізком, що залежить від встановлених процесуальним законом масштабів - днів, місяців, років.
Перебіг цивільного процесуального строку - це послідовна плинність процесуального строку, що розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а закінчується у робочий день, що триває до 24 години або до закінчення роботи суду відповідних місяця і числа останнього року строку або відповідного числа останнього місяця строку, якщо він обчислюється роками чи місяцями відповідно, або наступного дня після настання події, якщо його закінчення пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати.
Поновлення процесуальних строків - це повторне надання судом особам, які беруть участь у справі, строку, встановленого процесуальним законом, пропуск якого відбувся з поважних причин, необхідного для реалізації ними втраченого права.
Продовження процесуальних строків - збільшення судом особам, які беруть участь у справі, строку до певної нової дати або події, коли у встановлені судом строки виконати певні процесуальні дії неможливо, оскільки виникли обставини, що перешкоджають їх реалізації.
Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
90. Підстави та правові наслідки відмови у відкритті провадження у справі
Підстави: Відсутність передумов права на пред'явлення позову: заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства (п.1 ч.2 ст.122 ЦПК); є такі, що набрали законної сили, рішення чи ухвала про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову, укладенням мирової угоди (п.2 ч.2 ст.122 ЦПК); у провадженні суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.3 ч.2 ст.122 ЦПК); є рішення третейського суду щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.4 ч.2 ст.122 ЦПК); після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п.5 ч.2 ст.122 ЦПК)
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
1. Матеріально-правові наслідки відкриття провадження у справі:
1) строк позовної давності переривається з моменту пред'явлення позову (ч.2 ст.264 ЦК України);
2) для віндикаційного позову: власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.
3) аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів із відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, то суд залежно від обставин справи може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік (ст.79 СК України - аліменти одному з подружжя) або за три роки (ст. 191 СК України - аліменти на дитину);
4) майно вважається спірним і може бути обмежено в обороті шляхом забезпечення позову.
2. Процесуальні наслідки відкриття провадження у справі
1) виникають цивільні процесуальні правовідносини між сторонами і судом;
2) сторони спору отримують процесуальний статус позивача і відповідача (ст.30, 31 ЦПК);
3) інші особи, які беруть участь у справі, набувають процесуальних прав та обов'язків;
4) у суду виникає обов'язок розглянути і вирішити в установлені строки цивільну справу (ст.129 і 157 ЦПК);
5) сторони не можуть повторно звернути - ся до суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав (п.2 ч.2 ст.122 і п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК);
6) виникає підстава для вчинення подальших процесуальних дій, пов'язаних з цією справою.
91. Поняття і види юрисдикції (підвідомчості) у цивільному процесі
ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, які належать до їх компетенції.
Види:
1) Виключна (Розгляд цивільної справи становить компетенцію виключно суду загальної юрисдикції Н-д: ст.236 ЦПК - визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності виключно в судовому порядку)
2) Множина (Розгляд цивільної справи належить до компетенції різних юрисдикційних органів) Множина поділ: Альтернативна (Розгляд спору належить до компетенції кількох органів за вибором особи, яка звертається за захистом) Договірна (Юрисдикційний орган визначається за домовленістю сторін)
92. Набрання судовим наказом законної сили. Оскарження судового наказу
ОТРИМАННЯ КОПІЇ СУДОВОГО НАКАЗУ БОРЖНИКОМ:
Сплив строку подання заяви про скасування судового наказу + 3 дня:
Заяву про скасування судового наказу подано: Розгляд заяви про скасування судового наказу
Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Заяву про скасування судового наказу не подано: Судовий наказ набирає законної сили
Сплив строку апеляційного оскарження:
Апеляційну скаргу подано: Розгляд справи судом апеляційної інстанції
Судовий наказ набирає законної сили, якщо він не скасований судом апеляційної інстанції: судовий наказ, виданий судом апеляційної інстанції, набирає законної сили з моменту його проголошення (ст.319 ЦПК)
Апеляційну скаргу не подано: Судовий наказ набирає законної сили.
93. Забезпечення доказів на стадії до судового розгляду
Забезпеченням доказів є збір судом доказів до відкриття провадження у справі або на стадії підготовчого провадження, якщо надання цих доказів до початку судового розгляду стане неможливим або ускладненим. Докази може бути забезпечено також у період між судовими засіданнями щодо судового розгляду адміністративної справи, і навіть в апеляційному провадженні.
Неможливість надання (одержання) доказу може бути пов'язана з майбутнім знищенням, зіпсуттям доказу, очікуваною смертю свідка тощо, а ускладнення у наданні доказу може бути зумовлене обставинами, які вимагатимуть додаткових зусиль, витрати часу та коштів (наприклад, особа, яка може бути свідком, виїжджає за кордон).
Ініціатори забезпечення доказів
4. Право просити суд забезпечити докази мають:
1) заінтересована особа - до відкриття провадження в адміністративній справі (про відкриття провадження у справі див. статтю 107 КАСУ і коментар до ст.107 КАСУ);
2) особа, яка бере участь у справі, - після відкриття провадження у справі.
КАСУ не містить визначення терміна "заінтересована особа", але такою особою слід вважати особу, яка має легітимний (правовий) інтерес у вирішенні певного публічно-правового спору, але для того, щоб її майбутнє звернення до суду мало якісь перспективи, їй необхідно забезпечити наявність певних доказів. Заінтересованою можна вважати також особу, яка подає до адміністративного суду позовну заяву і одночасно просить забезпечити докази.
Особами, які беруть участь у справі, є сторони (позивач і відповідач), треті особи та представники сторін і третіх осіб. Найчастіше інтерес у забезпеченні певних доказів існує у позивача, оскільки більшість доказів акумулюється у відповідача - суб'єкта владних повноважень.
94. Характеристика розгляду справ про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
Цивільним процесуальним законодавством (статті 256-260 ЦПК) передбачений процесуальний порядок розгляду справ про обмеження громадянина у дієздатності, про визнання громадянина недієздатним, про скасування обмеження громадянина в дієздатності, про поновлення громадянина в дієздатності.
Громадяни, щодо яких ставиться вимога про обмеження їх в дієздатності чи визнання недієздатними, беруть участь у справі як заінтересовані особи.
Суб'єкти права порушення в суді справи про обмеження громадянина в дієздатності або про визнання його недієздатним подають заяву до суду за місцем проживання громадянина, а якщо він перебуває на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі - за місцем знаходження останнього.
Заява повинна відповідати вимогам статей 137 і 257 ЦПК. Вона повинна бути викладена у письмовій формі, мати всі реквізити, передбачені ст.137 ЦПК. Стаття 257 ЦПК визначає лише її особливості. Згідно з нею в заяві повинні бути викладені обставини, якими обґрунтовуються вимоги про обмеження громадянина в дієздатності чи про визнання його недієздатним з посиланням на засоби доказування.
Подання належним чином оформленої заяви зобов'язує суддю перевірити наявність умов для реалізації права на порушення справи в суді та додержання процесуального порядку звернення до суду (ст.136 ЦПК) і вирішити питання про прийняття справи до провадження суду. Однією з необхідних передумов порушення справи в суді є відсутність спору про право цивільне. Сумісний розгляд вимоги про визнання громадянина недієздатним і спору про право цивільне можливий тоді, коли такий спір виник після смерті громадянина. Рішення суду про скасування обмеження дієздатності громадянина чи про поновлення його в дієздатності після набрання ним законної сили надсилається органові опіки і піклування і є підставою для зняття встановлених над громадянином опіки чи піклування.
Судові витрати по провадженню у справах цього виду відносяться на рахунок держави. Однак суд стягує із заявника всі судові витрати у разі, якщо буде встановлено, що він діяв несумлінно, з метою позбавити дієздатності або обмежити дієздатність психічно здорового громадянина (ст.259 ЦПК).
...Подобные документы
Поняття, мета та завдання стадії підготовки справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу. Одноособові і колегіальні дії суду як процесуальна форма підготовки справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання та порядок його проведення.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 16.02.2013Визначення предмету дослідження, завдання і загальнотеоретичних аспектів цивільного судочинства. Характеристика його видів. Справи позовного провадження, суть і визначення позову. Особливості наказного та окремого видів провадження цивільного судочинства.
курсовая работа [45,8 K], добавлен 20.10.2011Предмет, метод та система цивільного процесуального права. Джерела та принципи цивільного процесу, сторони та основні стадії. Особливості застосування судами в справі норм матеріального і процесуального права. Види стадій цивільного судочинства.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 06.09.2016Визначення теоретичних засад дослідження суті касаційного провадження. Особливості видів цивільного судочинства. Аналіз основних елементів касаційного провадження. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції. Порушення касаційного провадження.
курсовая работа [38,3 K], добавлен 05.10.2012Поняття і значення підсудності. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею. Судовий розгляд кримінальної справи. Загальні положення судового розгляду: підготовча частина, судове слідство, судові дебати та останнє слово підсудного. Вирок.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 12.10.2007Завдання кримінального судочинства та проблема підвищення ефективності судочинства. Механізм захисту прав громадян у кримінальному судочинстві. Підстави та стадії порушення кримінальної справи у кримінальному процесі, можливість її судового оскарження.
реферат [20,9 K], добавлен 22.04.2011Теоретичні основи кримінального судочинства України. Практика правозастосування та комплексний теоретичний аналіз проблемних питань, які пов’язані з підставами повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 11.03.2011Поняття матеріальної шкоди, завданої злочином, визначення розміру матеріальної шкоди та способи її відшкодування. Цивільний позов як спосіб реалізації принципу публічності на стадії судового розгляду кримінальної справи. Розв’язання цивільного позову.
магистерская работа [92,2 K], добавлен 23.11.2010Підсудність кримінальних та цивільних справ місцевому суду. Учасники кримінального судочинства. Порядок підготовки справи до розгляду та винесення рішення. Провадження справ в апеляційному порядку. Перегляд судових рішень, що набрали законної сили.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 01.06.2013Підготовка справ про поновлення на роботі у зв’язку з розірванням трудового договору за ініціативи роботодавця до судового розгляду. Мета та завдання стадії провадження в справі до судового розгляду, зокрема під час підготовки справ за трудовими спорами.
статья [20,6 K], добавлен 14.08.2017Процес відкриття провадження у цивільній справі в суді першої інстанції. Процесуальні заходи з підготовки справи до слухання. Основні завдання, що стоять перед суддею на цьому етапі. Судовий розгляд цивільної справи по суті справи з винесенням рішення.
курсовая работа [30,5 K], добавлен 17.02.2011Загальна характеристика розгляду справи судом першої інстанції. Позивач як учасник судового розгляду справи. Взаємодія позивача з іншими учасниками судового процесу. Тактика допиту свідків, постановки запитань експерту, взаємодії позивача з відповідачем.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 07.04.2012Підготовка матеріалів до розгляду в суді першої інстанції. Порядок розгляду справи у засіданні господарського суду, прийняття законного і обґрунтованого рішення. Відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 09.02.2012Поняття заочного розгляду справи та його процесуально-правова суть. Порядок заочного розгляду справи в цивільному судочинстві. Заочний розгляд справи при пред’явленні зустрічного позову та участі у справі третіх осіб. Перегляд та оскарження рішення.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 17.11.2009Поняття та основні види судових витрат. Розподіл судових витрат. Судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи. Витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 30.12.2013Поняття і класифікація приводів і підстав до порушення кримінальної справи. Структура і ознаки приводівдо порушення кримінальної справи. Порядок порушення кримінальної справи. Нагляд прокурора за законністю порушення справи.
реферат [28,6 K], добавлен 24.07.2007Особливості визначення стадій цивільного процесу. Дослідження поняття процесуальної стадії - елементу, який відображає динамічну характеристику юридичного процесу. Відмінні риси видів проваджень у суді першої інстанції: апеляційне, касаційне провадження.
реферат [18,0 K], добавлен 09.11.2010Захист прав і законних інтересів громадян. Виникнення та еволюція заочного провадження в цивільному процесі. Поняття та умови заочного розгляду цивільної справи. Порядок заочного розгляду справи. Перегляд, оскарження та скасування заочного рішення.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 13.02.2009Поняття і види підсудності: родова, територіальна, окрема підсудність. Порядок розгляду справи з додержанням правил підсудності. Відмінність процесуального правонаступництва від заміни неналежного відповідача. Види правонаступництва в матеріальному праві.
контрольная работа [16,5 K], добавлен 30.03.2010Поняття та види проваджень в справах про адміністративні правопорушення. Принципи та учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення. Строки розгляду справи. Заходи забезпечення провадження в справах. Заходи процесуального забезпечення.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 10.03.2014
