Цивільне судочинство
Види цивільного судочинства. Порядок передачі справи в інший суд. Експертиза на стадії провадження у справі до судового розгляду. Стадії цивільного процесу. Наслідки порушення підсудності. Розподіл судових витрат за результатами розгляду цивільної справи.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | шпаргалка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2016 |
| Размер файла | 350,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Об'єктом процесуальної дії є судовий збір.
Відстрочення сплати судового збору - це перенесення строку виконання обов'язку сторони щодо сплати судового збору на інший час.
Види відстрочення:
· відстрочення (розстрочення) сплати судового збору на певний строк, визначений календарною датою
· відстрочення (розстрочення) сплати судового до ухвалення судового рішення
Об'єктом процесуальної дії є судовий збір.
Якщо строк, на який надано таку відстрочку, закінчився, а сплату судового збору здійснено не було, суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою:
а) продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення у справі);
б) звільнити сторону від сплати судового збору;
в) залишити позовну заяву без розгляду.
Звільнення від сплати судових витрат - це безумовне звільнення особи від сплати судових витрат у повному розмірі.
Об'єктом процесуальної дії є:
судовий збір;
судові витрати, пов'язані з розглядом справи
Суд може:
а) звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням;
б) якщо сторона не сплатить усієї суми судового збору до ухвалення судового рішення у справі, то суд має залишити позовну заяву без розгляду на підставі ЦПК.
Правом на відстрочення чи розстрочення, а також зменшення або звільнення від сплати судових витрат можуть скористатися усі, хто звертається до суду з вимогою захистити свої права та інтереси (як фізичні, так і юридичні особи) 3. На нашу думку, із заявою про зменшення або звільнення від сплати судових витрат може звернутись й відповідач.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст.10, 60 ЦПК покладається на заінтересовану сторону.
15. Процесуальний порядок судового розгляду та його складові частини
Судовий розгляд - стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд та вирішення цивільно-правового спору по суті.
Регламентуючи судовий розгляд, законодавець визначив, що розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Цивільні справи розглядаються та вирішуються судом першої інстанції протягом розумного строку, але до сплину двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - до сплину одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
16. Провадження по справах про усиновлення
Судовий порядок усиновлення є порівняно новою у цивільному процесуальному законодавстві. Предметом судової діяльності є перевірка підстав проведення усиновлення, відповідність такого усиновлення інтересам самої особи для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, а також для того, щоб не порушувалися інтересів інших осіб.
Заява про усиновлення подається за місцем проживання дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування (виключна підсудність).
Заявником може бути особа яка бажає усиновити дитину.
Заінтересовані особи:
орган опіки та піклування;
уповноважений орган виконавчої влади (у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян);
один із подружжя;
Розгляд справи проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів (ч.4 ст.234 ЦПК). Справа розглядається протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.157 ЦПК).
Особливості розгляду справи:
справа розглядається за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати (ч.1 ст.254 ЦПК);
справа про усиновлення повнолітньої особи розглядається з обов'язковою участю заявника (заявників) усиновлюваної особи з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати (ч.2 ст.254 ЦПК);
для забезпечення таємниці усиновлення за клопотанням справа може розглядатись у закритому судовому засіданні (ч.3 ст.254 ЦПК).
За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками) (ч.2 ст.255 ЦПК).
за клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, запис усиновлювачів батьками (ч.3 ст.255 ЦПК);
якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи (ч.5 ст.255 ЦПК);
у разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду (ч.6 ст.255 ЦПК);
усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду.
17. Суд - обов'язковий учасник цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду, правосуб'єктність, відводи
Склад суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин не є незмінним. Особливий статус суду як суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин визначається, в першу чергу, конституційними принципами, якими закріплено, що цей орган влади є єдиним, який наділений компетенцією здійснювати правосуддя в Україні. Саме суд перевіряє наявність або відсутність підстав для порушення конкретної цивільної справи, створює умови для її розгляду та своїм владним актом вирішує спір між сторонами, тим самим здійснюючи захист порушеного чи оспореного суб'єктивного цивільного права та/або охоронюваного законом інтересу. Тому суд є обов'язковим суб'єктом всіх процесуальних правовідносин, що виникають в цивільному процесі.
Правовий статус суду визначається його правосуб'єктністю, структурними компонентами якої є юрисдикція та чисельні повноваження, які суворо визначені законом. Кожен суд наділений тільки йому притаманною юрисдикцією та комплексом повноважень.
Юрисдикція як елемент цивільної процесуальної правосуб'єктності суду визначає сферу діяльності органів судової влади. Так, відповідно до ст.124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі.
Особливість прояву правосуб'єктності суду полягає в тому, що на відміну від інших учасників процесу (сторін, третіх осіб) йому не притаманна праводієздатність.
Відповідно до ст.18 ЦПК, ст.21 Закону України "Про судоустрій України" цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який діє як суд. У випадках, встановлених ЦПК, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Розгляд справ в порядку апеляційного та касаційного провадження та в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально: у судах апеляційної інстанції цивільні справи розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку; у суді касаційної інстанції - колегією у складі п'яти суддів; у зв'язку з винятковими обставинами - колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності; рішення, ухвала суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами переглядаються одноособово або колегіально, залежно від того, який суд ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.
Особливою властивістю суду як суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин є те, що він повинен бути безстороннім та об'єктивним. Процесуальною гарантією забезпечення цього правила є право відводу. Тобто за наявності обставин, передбачених ЦПК України, судді, секретарі судових засідань, інші службові особи суду не можуть брати участі у розгляді справи і підлягають відводу або самовідводу.
Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді справи та підлягає відводу (самовідводу), якщо: під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
18. Судовий збір: поняття, порядок обчислення та сплати, пільги щодо сплати
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України "Про судовий збір". Судовий збір включається до складу судових витрат.
ПЛАТНИКИ СУДОВОГО ЗБОРУ
· громадяни України, іноземці, особи без громадянства
· підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду
Судовий збір справляється
· за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством
· за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України за видачу судами документів
19. Особливості порядку допиту свідків на стадії судового розгляду
Особливості порядку допиту свідків на стадії судового розгляду Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки з сторонами та іншими особами, які беруть участь у ній, і попереджає про кримінальну відповідальність згідно із 26-1-287 ст.384 і ст.385 КК за дачу суду завідомо неправдивих показань і за відмову дати показання. Свідки, які не досягай шістнадцяти років, не попереджаються про кримінальну відповідальність, але головуючий роз'яснює їм обов'язок правдиво розповісти, що їм відомо по справі. Кожний свідок допитується окремо, а свідки, які не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.
Допит свідка починається з того, що головуючий пропонує йому розповісти все, що йому особисто відомо у даній справі, після чого йому ставлять запитання судді і особи, які беруть участь у справі. Першою - та особа, якою він був викликаний, а якщо виклик був зроблений за ініціативою суду, - то позивач. Судці ж можуть ставити запитання свідку в будь-який час його допиту. Питання осіб, які беруть участь у справі, свідку, що не спрямовані на з'ясування обставин справи, головуючий судового засідання може відхилити. Після допиту свідок залишається в залі судового засідання, але за згодою сторін суд може дозволити свідку залишити зал засідання до закінчення розгляду справи. Пояснюється це тим, що в процесі розгляду справи може виникнути необхідність допиту свідка повторно за заявою його самого, інших осіб, які беруть участь у справі, за ініціативою суду. А також в разі необхідності з'ясування розбіжностей у показаннях свідків шляхом призначення очної ставки.
При допиті свідків, які не досягай п'ятнадцяти років, і, за розсудом суду, від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років, обов'язкова присутність педагога, батьків або інших близьких осіб, якщо вони не заінтересовані в справі. Зазначені особи можуть з дозволу судді ставити свідкові запитання. На час допиту свідка, який не досяг повноліття, з залу судового засідання може бути за ухвалою суду видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення такої особи до залу судового засідання їй повідомляється зміст показань і надається право поставити запитання свідкові. По закінченні допиту свідка, який не досяг шістнадцяти років, він видаляється з залу судового засідання, але суд може визнати його присутність необхідною.
Після допиту всіх свідків, викликаних до суду, головуючий оголошує показання свідків, зафіксовані в письмовій формі в протоколі судового засідання і одержані у порядку, передбаченому статтями 33, 36,45, 176 ЦПК.
Не можуть бути використані як показання свідків (ст.41 ЦПК) письмові пояснення громадян. У відповідних випадках вони приймаються судом як письмові докази (ст.46 ЦПК)
20. Справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення
В порядку окремого провадження у цивільному судочинстві встановленню підлягають факти, якщо заявником є фізична особа. Заяви організацій чи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядати господарські суди.
Порядку окремого провадження встановлюються факти:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, іменем, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
Справа розглядається суддею одноособово. Справа розглядається протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі
Предмет доказування:
дані,що встановлюваний факт спричиню є правові наслідки для заявника;
відсутність передбаченого чинним законодавством іншого (несудового) порядку встановлення факту;
неможливість одержання чи встановлення в адміністративному порядку документа, який підтверджує конкретний факт, що має юридичне значення;
відсутність спору про право;
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, потрібно розглядати за участі заявників та заінтересованих осіб. Заявники та заінтересовані особи вправі подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, розглядуваного судом, брати участь у дослідженні обставин справи, вчиняти інші процесуальні дії.
21. Особи, які беруть участь у справі: загальна характеристика, ознаки, права та обов'язки
До суб'єктів які беруть участь у цивільному процесі відносять осіб які беруть участь у справі.
у справах позовного провадження - сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб;
у справах наказного та окремого провадження - заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники;
у справах усіх видів проваджень можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб;
у справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду - учасники третейського розгляду, особи, які небрали участі у справі, у разі, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, треті особи, а також представники цих осіб.
Особи, які беруть участь у справі, - це суб'єкти, які мають заінтересованість у предметі процесу.
Крім того, у ст.27 ЦПК передбачені наступні права осіб, які беруть участь у справі: робити з матеріалів справи витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження і приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.
Особа, яка бере участь у справі, наділена правом висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду цивільної справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.
Крім того, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання один одному (ст.176 ЦПК)
22. Витрати, пов'язані з розглядом справи: поняття, порядок обчислення та сплати, пільги щодо сплати
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, згідно з ч. З ст.79 ЦПК належать:
витрати на правову допомогу;
витрати сторін та їх представників, пов'язані з явкою до суду;
витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;
витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Витрати на правову допомогу - це витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, що надається адвокатом або іншим фахівцем у галузі права у цивільній справі. Як правило, такі витрати несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду - це витрати на переїзд до іншого населеного пункту та найм житла, добові, а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять (ст.85 ЦПК). Право на компенсацію мають сторони та їхні представники. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється КМУ.
До витрат на проведення огляду доказів за їхнім місцем знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, належать:
витрати на проїзд суду та осіб, які беруть участь у справі, до місця знаходження доказів;
витрати на фотографування, відеозапис, копіювання;
витрати на вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи. Потребу у вчиненні інших дій визначає суд, а не сторони.
Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та учиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.
Нині, законодавцем не передбачено жодних граничних розмірів компенсації витрат, пов'язаних із публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, так іншій стороні у випадку публікації оголошення про виклик відповідача компенсується вся сума фактично понесених витрат, пов'язаних із такою публікацією.
23. Зупинення, відкладення і перерва в розгляді цивільної справи
Відкладення судового розгляду - це перенесення її розгляду в іншому судовому засіданні, призначеному судом на точно визначений час.
Підстави застосування інституту:
у разі неналежного повідомлення про час і місце судового засідання сторін (ст.169 ЦПК);
у разі неналежного повідомлення про час і місце судового засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача (ст.170 ЦПК);
у разі зміни позивачем підстав або предмета позову під час розгляду справи в порядку заочного провадження (ч.3 ст.224 ЦПК);
у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді (ч.1ст. 191 ЦПК);
- залучення до участі у справі інших осіб (ч.1 ст. 191 ЦПК);
Наслідками відкладання цивільної справи є те, що розгляд справи починається спочатку, а саме з підготовчого етапу судового розгляду справи.
Суд, відкладаючи розгляд справи, призначає відповідно день нового судового засідання, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні.
Оголошення перерви - це відстрочення судового засідання на короткий строк із причин, що можуть бути усунені без спеціальних зусиль (потреба відпочинку, обіду, виникнення технічних обставин, що перешкоджають продовженню процесу)
Підстави застосування інституту:
у разі необхідності подання нових доказів (ч.2ст. 191 ЦПК);
для врегулювання спору до судового розгляду;
для пред'явлення зустрічного позову;
для пред'явлення позову третьої особи із самостійними вимогами;
у випадку потреби відпочинку, обіду, виникнення технічних обставин, що перешкоджають продовженню процесу;
Після застосування інституту оголошення перерви, розгляд справи продовжується від того моменту, коли його було перервано. Суд, оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Так, відповідно до ст. 201 ЦПК суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у наступних випадках:
1. Смерть або оголошення особи, яка була стороною у справі, померлою, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (п.1 ч. І ст. 201 ЦПК). Факт смерті фізичної особи має підтверджуватися свідоцтвом про смерть, а оголошення її померлою - рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, що набрало законної сили.
2. Злиття, приєднання, поділ, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі (п.2 ч.1 ст. 201 ЦПК). До цих підстав необхідно віднести й виділ юридичної особи.
3. Перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан (п. З ч.1 ст. 201 ЦПК)
5. Призначення або заміна законного представника;
6. Звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого органу іноземної держави.
7. Надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
24. Характеристика розгляду справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
Питання надання особі психіатричної допомоги регулює Закон України "Про психіатричну допомогу".
Примусова психіатрична допомога надається лише за рішенням суду.
Судом відповідно до Закону "Про психіатричну допомогу" можуть розглядатися такі справи:
1) про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку та про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку. У цьому випадку до суду із заявою має право звернутися лікар-психіатр, якщо в особи було встановлено тяжкий психічний розлад, внаслідок чого особа може завдати значної шкоди своєму здоров'ю в зв'язку з погіршенням психічного стану в разі ненадання їй психіатричної допомоги.
2) про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку та про продовження такої госпіталізації. Примусова госпіталізація особи можлива в тому разі, коли особа страждає на психічний розлад, коли огляд і лікування можливі лише в стаціонарних умовах і при встановленні, що в такої особи виявлено важкий психічний розлад, внаслідок чого особа вчиняє або має реальні наміри вчинити дії, які створюють безпосередню небезпеку для неї або оточуючих, а також якщо особа не здатна самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на належному рівні. Заява подається до суду представником психіатричного закладу, а госпіталізація особи здійснюється без її згоди або згоди її законного представника;
3) про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку, якщо щодо цієї особи було прийнято рішення суду про надання їй амбулаторної психіатричної допомоги або про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку. В цьому разі заява до суду може бути подана самою особою або її законним представником не раніше ніж через 3 місяці з дня ухвалення рішення суду про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду:
про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом 24 годин;
про психіатричний огляд - протягом 3 днів;
про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом 10 днів.
Рішення суду про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
Розглянувши заяву про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.
Рішення про задоволення заяви є підставою для обов'язкової госпіталізації або подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк.
Термін обов'язкової госпіталізації осіб, щодо яких судом ухвалене відповідне рішення, становить 3 місяці. Ллє можливе й продовження лікування зазначених осіб на підставі наступного рішення суду, підставою для якого є мотивований висновок лікарської комісії протитуберкульозного закладу.
У випадах ухилення від обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозних закладів або від продовження лікування у цих закладах осіб, хворих на заразні форми туберкульозу, щодо яких судом ухвалено відповідне рішення, керівник протитуберкульозного закладу звертається до органів внутрішніх справ, а останні в межах своїх повноважень надають медичним працівникам допомогу в забезпеченні виконання рішення суду.
25. Інші учасники цивільного процесу: загальна характеристика, ознаки, функціональне призначення кожного з них
Відповідно до ст.47 ЦПК учасниками цивільного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є: І) секретар судового засідання;
2) судовий розпорядник;
3) свідок;
4) експерт;
5) перекладач;
6) спеціаліст;
7) особа, яка надає правову допомогу.
Інші учасники цивільного процесу - це особи, які надають суду та особам, які беруть участь у справі, організаційну, інформаційну та іншу допомогу, чим сприяють належному судовому розгляду та вирішенню справи.
Представників цієї групи суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин можна поділити на дві підгрупи:
1) особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу (секретар судового засідання, судовий розпорядник, помічник судді);
2) особи, які сприяють розгляду і вирішенню цивільної справи по суті (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка надає правову допомогу).
Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення процесу перебувають у трудових відносинах з органом судової влади і здійснюють свої процесуальні функції в силу виконання службових повноважень.
Секретар судового засідання - це обов'язковий учасник цивільного процесу, який здійснює організаційно-технічне забезпечення процесу розгляду та вирішення цивільної справи.
На секретаря судового засідання покладаються обов'язки:
1) здійснювати судові виклики і повідомлення;
2) забезпечувати фіксування судового засідання технічними засобами;
4) вести журнал судового засідання;
5) оформлювати матеріали справи;
6) виконувати інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.
Судовим розпорядник - це учасник цивільного процесу, який здійснює організаційно-технічне забезпечення підготовки та проведення судового засідання в цивільній справі. На відміну від секретаря судового засідання, діяльність якого спрямована на вирішення питань процесуального характеру (фіксація ходу розгляду та вирішення справи, забезпечення поінформованості учасників процесу про час і місце судового засідання тощо), судовий розпорядник вирішує питання, які стосуються організації та проведення конкретного судового засідання, що, як правило, не регулюється процесуальним законодавством.
Помічник судді - це учасник цивільного процесу, який здійснює організаційно-технічне забезпечення процесу розгляду та вирішення цивільної справи.
Особи, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті
Свідок - учасник процесу, що викликається судом для давання показів щодо відомих йому обставин, що стосуються справи. В якості свідка може бути викликано будь-яку особу, якій можуть бути відомі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Експерт - кваліфікована особа, наділена спеціальними знаннями, якій судом доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.
Спеціаліст - це особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і залучається до участі в процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій.
Ще одним учасником цивільного процесу є перекладач - особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
В коло учасників цивільного процесу введеного такого суб'єкта як особа, яка надає правову допомогу - це особа, яка фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
26. Розподіл судових витрат за результатами розгляду цивільної справи
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
27. Фіксування цивільного процесу технічними засобами. Журнал судового засідання. Протоколи окремих процесуальних дій
Фіксування цивільного процесу - офіційна діяльність суду з послідовного закріплення ходу судового засідання, процесуальних дій, які вчиняються поза судовим засіданням за допомогою технічних засобів, журналу судового засідання та протоколів про вчинення окремих процесуальних дій.
Фіксування цивільного процесу здійснюється у трьох формах:
за допомогою технічних засобів (звуко-, відеозапис);
шляхом ведення журналу судового засідання;
шляхом складання та оформлення протоколів окремих процесуальних дій, які вчиняються поза судовим засіданням.
Технічне фіксування судового процесу - технічний запис ходу судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає у себе створення аудіофонограми судового засідання. Особам, які беруть участь у справі, законом гарантується право повного фіксування цивільного процесу.
Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду, який, безумовно, повинен мати певні навички в обслуговуванні звукозаписувальної апаратури. Фіксація судового розгляду починається з моменту його відкриття до його закінчення.
Журнал судового засідання - це процесуальний документ суду, У якому фіксується процесуальна діяльність суду, осіб, які беруть участь у справі, та осіб, які сприяють суду у здійсненні правосуддя в ході судового засідання.
Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. Він може вестися при допомозі спеціальної програми звукозапису. Якщо ж фіксація здійснюється із застосуванням цифрового магнітофона "Тритон" журнал ведеться іншими способами.
Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол про вчинення окремої процесуальної дії. Такий протокол є процесуальним документом суду. У ньому може фіксуватися порядок та результати огляду на місці речових та письмових доказів. При огляді можуть застосовуватися технічні засоби, зокрема звуко-, відеозапис, фотографування, бути присутніми суд, секретар судового засідання, особи, які беруть участь у справі, спеціалісти, експерти, перекладачі, свідки. Тому їх процесуальна діяльність має бути відображена у протоколі.
Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.
Протокол приєднується до справи та під час розгляду справи виходячи із принципу безпосередності повинен оголошуватися у судовому засіданні на стадії, коли йдеться про з'ясування обставин та перевірку їх доказами.
28. Мета та завдання перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Модель апеляції в українському цивільному судочинстві
Процесуально-правовий інститут перегляду судових рішень в апеляційному порядку є важливою гарантією захисту прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб, інтересів держави, ефективним способом здійснення завдань, покладених на цивільне судочинство.
У зв'язку з цим суди апеляційної інстанції (на даний час судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується), наділені широкими повноваженнями щодо перевірки законності й обґрунтованості судових рішень, які не набрали законної сили, що дозволяє швидко усунути помилки, допущені судами першої інстанції.
Таким чином, під апеляційним провадженням слід розуміти перегляд вищестоящою судовою інстанцією відповідно до встановленої законом процедури судових рішень, які не набрали законної сили, з метою перевірки їх законності і обґрунтованості, виявлення порушень закону як суб'єктами права, так і судами першої інстанції та встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушень.
Ознаки української моделі апеляції:
Враховуючи характерні ознаки повної та неповної моделі апеляції, констатуємо, що в українському цивільному процесі діє змішана модель апеляції (яка подібна зараз до повної моделі апеляції). Для обґрунтування наведеної тези спробуємо далі виокремити характерні ознаки української моделі апеляції
1. апеляційна скарга подається на рішення та ухвали, що не набрали законної сили;
2. справа передається на розгляд до суду другої інстанції;
3. апеляційна інстанція вирішує питання не тільки законності та обґрунтованості судового рішення, але стосується суті спірних правовідносин (вирішує питання як права, так і факту);
4. апеляційна інстанція має певні межі.
6. обмеженість в можливості подання нових доказів;
7. розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснюється з доде- ржанням основних засад судочинства;
8. апеляційна інстанція не вправі направляти справу на новий розгляд.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.213 ЦПК).
29. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
Сторони у цивільному процесі - це особи позовного провадження, які особисто заінтересовані в позитивному судовому рішенні, від імені і в інтересах яких ведеться справа, на яких поширюється матеріально-правова сила рішення і покладаються судові витрати.
Позивач - це особа, на захист прав та інтересів якої відкрито провадження у справі.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила чи заперечила його суб'єктивні права чи інтереси, які охороняються законом.
Ознаками сторін, які відрізняють їх від інших суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин взагалі, та осіб, які беруть участь у справі, зокрема є такі:
сторони - це обов'язкові суб'єкти позовного провадження;
між сторонами наявний спір про право і цей спір є предметом розгляду та вирішення в суді;
юридична заінтересованість сторін має особистий характер (у них є матеріально-правова і процесуально-правова заінтересованість);
справа (процес) ведеться від імені сторін;
здійснюючи свої процесуальні права у справі, сторони можуть розпочати, змінити чи припинити процесуальні відносини;
усі витрати, що пов'язані з розглядом справи, за загальним правилом несуть сторони;
матеріально-правова сила судового рішення поширюється за загальним правилом лише на сторони;
правосуб'єктність сторін допускає правонаступництво
30. Характеристика заходів процесуального примусу: види, порядок та підстави їх застосування
Заходи процесуального примусу - встановлені законом про цесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства.
Перелік заходів процесуального примусу передбачено у ст.91 ЦПК.
До них законодавець відносить:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) привід.
Підстави застосування заходів процесуального примусу:
реалізація принципу поваги до суду;
необхідність дотримання порядку у судовому засіданні;
необхідність забезпечення додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій;
виховна мета;
необхідність дотримання адвокатами, прокурорами пра вил професійної етики.
спрямованість на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Крім головуючого (ст.160 ЦПК), за дотриманням порядку в судовому засіданні слідкує судовий розпорядник (ст.49 ЦПК), на якого покладається обов'язок забезпечувати належний стан залу судового засідання, слідкувати за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання. Але лише головуючий за ч.4 ст.160 та ч.2 ст.90 ЦПК може вживати необхідних заходів примусу для забезпечення в судовому засіданні належного порядку, шляхом постановлення ухвали.
Судовий розпорядник може лише виконувати ухвалу суду про застосування певного заходу примусу. Наприклад, якщо особа добро вільно не залишить зал судового засідання, то вона видаляється із залу судовим розпорядником у примусовому порядку.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме правопорушення. Якщо особа порушує порядок в судовому засіданні, наприклад викрикує з місця, коментує показання свідка (одне правопорушення), то суддя спочатку робить їй попередження саме за це правопорушення та попереджає, якщо вона не поводитиме себе належним чином, продовжуватиме порушувати порядок, то суд видалить її із залу. Коли особа не реагує на попередження судді, наприклад встає з місця, продовжує ходити по залу судового засідання, вчиняє бійку із стороною чи свідком, і та ким чином допускає інше правопорушення, тоді до неї може бути застосовано такий захід процесуального примусу, як видалення із залу судового засідання.
31. Підстави та наслідки для залишення заяви без розгляду
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:
1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; { Пункт 3 частини першої статті 207 в редакції Закону N 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }
4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
...Подобные документы
Поняття, мета та завдання стадії підготовки справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу. Одноособові і колегіальні дії суду як процесуальна форма підготовки справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання та порядок його проведення.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 16.02.2013Визначення предмету дослідження, завдання і загальнотеоретичних аспектів цивільного судочинства. Характеристика його видів. Справи позовного провадження, суть і визначення позову. Особливості наказного та окремого видів провадження цивільного судочинства.
курсовая работа [45,8 K], добавлен 20.10.2011Предмет, метод та система цивільного процесуального права. Джерела та принципи цивільного процесу, сторони та основні стадії. Особливості застосування судами в справі норм матеріального і процесуального права. Види стадій цивільного судочинства.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 06.09.2016Визначення теоретичних засад дослідження суті касаційного провадження. Особливості видів цивільного судочинства. Аналіз основних елементів касаційного провадження. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції. Порушення касаційного провадження.
курсовая работа [38,3 K], добавлен 05.10.2012Поняття і значення підсудності. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею. Судовий розгляд кримінальної справи. Загальні положення судового розгляду: підготовча частина, судове слідство, судові дебати та останнє слово підсудного. Вирок.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 12.10.2007Завдання кримінального судочинства та проблема підвищення ефективності судочинства. Механізм захисту прав громадян у кримінальному судочинстві. Підстави та стадії порушення кримінальної справи у кримінальному процесі, можливість її судового оскарження.
реферат [20,9 K], добавлен 22.04.2011Теоретичні основи кримінального судочинства України. Практика правозастосування та комплексний теоретичний аналіз проблемних питань, які пов’язані з підставами повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 11.03.2011Поняття матеріальної шкоди, завданої злочином, визначення розміру матеріальної шкоди та способи її відшкодування. Цивільний позов як спосіб реалізації принципу публічності на стадії судового розгляду кримінальної справи. Розв’язання цивільного позову.
магистерская работа [92,2 K], добавлен 23.11.2010Підсудність кримінальних та цивільних справ місцевому суду. Учасники кримінального судочинства. Порядок підготовки справи до розгляду та винесення рішення. Провадження справ в апеляційному порядку. Перегляд судових рішень, що набрали законної сили.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 01.06.2013Підготовка справ про поновлення на роботі у зв’язку з розірванням трудового договору за ініціативи роботодавця до судового розгляду. Мета та завдання стадії провадження в справі до судового розгляду, зокрема під час підготовки справ за трудовими спорами.
статья [20,6 K], добавлен 14.08.2017Процес відкриття провадження у цивільній справі в суді першої інстанції. Процесуальні заходи з підготовки справи до слухання. Основні завдання, що стоять перед суддею на цьому етапі. Судовий розгляд цивільної справи по суті справи з винесенням рішення.
курсовая работа [30,5 K], добавлен 17.02.2011Загальна характеристика розгляду справи судом першої інстанції. Позивач як учасник судового розгляду справи. Взаємодія позивача з іншими учасниками судового процесу. Тактика допиту свідків, постановки запитань експерту, взаємодії позивача з відповідачем.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 07.04.2012Підготовка матеріалів до розгляду в суді першої інстанції. Порядок розгляду справи у засіданні господарського суду, прийняття законного і обґрунтованого рішення. Відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 09.02.2012Поняття заочного розгляду справи та його процесуально-правова суть. Порядок заочного розгляду справи в цивільному судочинстві. Заочний розгляд справи при пред’явленні зустрічного позову та участі у справі третіх осіб. Перегляд та оскарження рішення.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 17.11.2009Поняття та основні види судових витрат. Розподіл судових витрат. Судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи. Витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 30.12.2013Поняття і класифікація приводів і підстав до порушення кримінальної справи. Структура і ознаки приводівдо порушення кримінальної справи. Порядок порушення кримінальної справи. Нагляд прокурора за законністю порушення справи.
реферат [28,6 K], добавлен 24.07.2007Особливості визначення стадій цивільного процесу. Дослідження поняття процесуальної стадії - елементу, який відображає динамічну характеристику юридичного процесу. Відмінні риси видів проваджень у суді першої інстанції: апеляційне, касаційне провадження.
реферат [18,0 K], добавлен 09.11.2010Захист прав і законних інтересів громадян. Виникнення та еволюція заочного провадження в цивільному процесі. Поняття та умови заочного розгляду цивільної справи. Порядок заочного розгляду справи. Перегляд, оскарження та скасування заочного рішення.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 13.02.2009Поняття і види підсудності: родова, територіальна, окрема підсудність. Порядок розгляду справи з додержанням правил підсудності. Відмінність процесуального правонаступництва від заміни неналежного відповідача. Види правонаступництва в матеріальному праві.
контрольная работа [16,5 K], добавлен 30.03.2010Поняття та види проваджень в справах про адміністративні правопорушення. Принципи та учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення. Строки розгляду справи. Заходи забезпечення провадження в справах. Заходи процесуального забезпечення.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 10.03.2014
