Система міграційного права України

Що ж до адміністративної відповідальності, то статтею 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

Частина третя статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановила, що законами України може бути передбачено адміністративне стягнення, що є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про імміграцію», іноземець або особа без громадянства, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.)

Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка була до його надання визнана біженцем в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.

Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сили.

У разі скасуванні дозволу на імміграцію та вилучення посвідки на постійне проживання у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вироком суду особа повинна виїхати з України протягом місяця з дня відбуття покарання.

Якщо особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову у наданні їй дозволу на імміграцію, за час розгляду її заяви втратила інші законні підстави для перебування в Україні, на неї поширюються положення частин другої - четвертої статті 13.

Якщо за цей час така особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню у порядку, передбаченому законодавством України.

Правила про реадмісію та видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України визначені у статтях 29 та 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

Прийняття Україною іноземця або особи без громадянства відповідно до міжнародного договору про реадмісію не змінює підстав для перебування на території України, що існували до такого прийняття.

Іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.

Стаття 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає порядок та умови примусового видворення іноземців та осіб без громадянства.

Таким чином, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Умови та порядок примусового повернення і примусового видворення з України та дії посадових осіб Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України визначені «Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства» затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служба Безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150.

Таким чином, під термінами «примусове повернення» та «примусове видворення» слід розуміти систему адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців та осіб без громадянства покинути територію України всупереч їх волі і бажанню.

Порядок видворення розроблений відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Конвенції про статус біженців, Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про Державну прикордонну службу України», Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Інструкція визначає порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України у випадках, передбачених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Іноземці можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну на підставі рішення територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення або примусово видворені на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців за межі України є:

* дії іноземців, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

* дії іноземців, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;

* якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.

Примусове повернення передбачає виїзд іноземця з України за рішенням територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону (стосовно іноземців, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органів СБУ з подальшим повідомленням протягом 24 годин про підстави прийняття такого рішення прокурора з оформленням відповідних документів, доведенням до іноземця зобов'язання про його добровільний виїзд з України у визначений у рішенні строк та здійсненням подальшого контролю за виконанням іноземцем цього зобов'язання.

Примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

Примусове видворення з України іноземців здійснюється на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова виноситься судом за позовом територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону (стосовно іноземців, яких затримано у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органів СБУ, крім випадків затримання іноземців за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.



Тема 6. Інститут еміграції в міграційному праві України

6.1 Поняття еміграції. Правове регулювання та порядок виїзду громадян за кордон та повернення в Україну

Еміграція (лат. Emigratio - «виселення», «переселення») - вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли в інші країни глобального суспільства з економічних, політичних або релігійних причин.

Еміграція - це переселення, вимушене чи добровільне переміщення людей зі своєї вітчизни в іншу країну світу з економічних, політичних або релігійних причин. Еміграція може бути довготривалою з метою постійного проживання; тимчасовою, якщо емігранти через певний час повертаються, та сезонною - в певну пору року або на періодичні заробітки. Залежно від причин, що зумовлюють переселення, вирізняють еміграцію економічну (соціально-економічні причини) і політичну (опозиційне ставлення до політичного режиму). Інколи еміграція набуває масового характеру. В таких випадках уряди країн, до яких переселяються емігранти, регламентують таке переміщення законодавчими актами.

Політична еміграція - виїзд окремих осіб чи груп людей, які, не погоджуючись з існуючим режимом в своїй країні, свідомо залишають свої землі, здебільшого лише в такий спосіб уникаючи неминучих репресій.

Кардинальні, всеосяжні зміни, що відбуваються в Україні, і приєднання її до міжнародних пактів про права людини, відкривають більші можливості для еміграції.

Порядок виїзду громадян за кордон та повернення в Україну регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 р.

Громадянин України має право виїхати з України, та в'їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки.

За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Порядок в'їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави. Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є:

* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

* проїзний документ дитини;

* дипломатичний паспорт;

* службовий паспорт;

* посвідчення особи моряка.

Положення про зазначені документи затверджуються у встановленому порядку. Ці документи є власністю України і за умови їх належного оформлення є дійсними для виїзду в усі держави світу.

У разі втрати громадянином України документів, документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається закордонними дипломатичними установами. Положення про таке посвідчення затверджується Кабінетом Міністрів України.

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, для виїзду за кордон можуть використовуватися інші документи.

Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка).

Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та інших законів України.

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться (ст.4 Закону):

громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до органу внутрішніх справ за місцем проживання. У виняткових випадках за наявності вимог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, а також у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України, паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку;

громадянам України, які постійно або тимчасово проживають за кордоном і досягли 16-річного віку, - за їх особистим клопотанням про отримання паспорта або через їх законних представників до закордонних дипломатичних установ України. Громадяни України, які постійно проживають за кордоном, можуть звернутися з клопотанням про отримання паспорта також до Міністерства закордонних справ України. Оформлення паспорта громадянам України, які не досягли 16-річного віку, провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або їх законних представників у разі потреби в самостійному виїзді таких осіб за кордон.

Особи, які звертаються за отриманням паспорта, сповіщають дані про себе, відомості про сімейний стан і наявність неповнолітніх дітей та утриманців, про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється на період до десяти років з можливістю продовження на такий же термін.

Продовження терміну дії паспорта провадиться у порядку, встановленому для оформлення його видачі.

Оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років).

За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Проїзний документ дитини видається ДМС України за місцем проживання.

Проїзний документ на дитину оформляється терміном на три роки або до досягнення нею 18-річного віку.

Виїзд з України на постійне проживання дітей віком від 14 до 18 років може бути здійснено лише за їх згодою, оформленою письмово і нотаріально засвідченою.

За видачу проїзного документа дитини державне мито не справляється.

Оформлення дипломатичного або службового паспорта громадянину України здійснюється консульською службою Міністерства закордонних справ України у встановленому порядку.

За видачу дипломатичного або службового паспорта державне мито і консульський збір не справляються.

Оформлення посвідчення особи моряка здійснюється у встановленому законодавством порядку.

За видачу посвідчення особи моряка державне мито не справляється.

Заяви громадян України або їх законних представників про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини (далі - паспорт) розглядаються протягом не більше трьох місяців з дня подання документів, а якщо поїздка пов'язана з терміновим лікуванням від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживає за кордоном, - протягом трьох робочих днів. У разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України для неї оформляється паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Термін його оформлення - до десяти робочих днів.

У разі обґрунтованої відмови у видачі громадянинові України паспорта мотиви такого рішення доводяться до відома заявника у письмовій формі.

Повторне клопотання може бути прийнято до розгляду не раніш як через шість місяців після остаточного вирішення питання про відмову у видачі паспорта. При цьому беруться до уваги матеріали, подані раніше, якщо зазначені в них дані залишилися без зміни.

Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну;

2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

3) проти нього порушено кримінальну справу - до закінчення провадження у справі;

4) він засуджений за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань;

6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;

7) він підлягає призову на строкову військову службу - до вирішення питання про відстрочку від призову;

8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі;

9) він за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції - до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду.

6.2 Віза -- дозвіл (рішення) на в'їзд до України, транзитний проїзд через її територію і виїзд з території України

Правила оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію затверджуються постановою Кабінету Міністрів України, яка визначає процедуру оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, зберігання та надсилання бланків візових етикеток до уповноважених органів, знищення бланків візових етикеток, а також оформлення документа, що дає право на перетинання державного кордону в межах місцевого прикордонного руху.

Віза (visus) - в перекладі з латинської мови, означає «побачений», тобто, той кого побачили, помітили. Віза - це певна відмітка, яка проставляється в паспорті або іншому документі, що підтверджує особу. Візу (позначку, штамп) можуть поставити працівники консульства, посольство, або іншого, уповноваженого на це органу.

Візи були впроваджені з розвитком державності, як спосіб контролю над міграцією громадян.

Віза - це перепустка для в'їзду до іноземної держави. Без відмітки в паспорті під назвою віза, особа не зможете відвідати більшу частину світу.

Наявність самої візи однак ще не є абсолютною гарантією пропуску особи через кордон країни. У випадках коли у працівників паспортно-візового або міграційного контролю виникає підозра щодо неправдивості задекларованої мети подорожі, власникові візи може бути відмовлено у в'їзді до країни. Окрім наявності візи у паспорті, особа, що в'їжджає, має виконати також ряд умов, серед яких може бути пред'явлення під час паспортного контролю запрошення, доказів засобів існування (дорожні чеки, готівка, письмова гарантія матеріального забезпечення на час перебування від сторони, що запрошує), медичний страховий поліс. Невиконання однієї з таких вимог може бути підставою для відмови у в'їзді.

Віза виглядає як штамп у паспорті, як талон, який вклеюється у паспорт, можливим машинним зчитуванням інформації, яка міститься у цьому штампі. Інші форми віз - штамп, марка, або окремий вкладиш. Віза-вкладиш видавалася в ранній період існування СРСР, бо деякі країни не дозволяли в'їзд на свою територію особам, які відвідали Радянський Союз.

Візи розділяють за можливою кратністю в'їзду до країни - одноразова, дворазова, багаторазова; за терміном дії - транзитна, короткострокова, довгострокова.

Візу видають консульські установи певної країни (або групи країн) за кордоном; іноді віза видається при в'їзді до країни. За видачу візи, зазвичай, справляється мито, якщо інше не передбачено міждержавними угодами відповідних країн.

Окрім візи, що надає право на в'їзд до країни, існують візи, що надають право й на виїзд з країни. Такі візи існували в СРСР - віза на тимчасовий виїзд з країни. Особливі виїзні візи (зеленого кольору) видавались іноземцям для виїзду з СРСР (наприклад, іноземним студентам), а також особам, що втратили, або яких позбавили громадянства СРСР, при їх виїзді з країни перебування на постійне проживання за кордон.

Візовий режим є важливим інструментом міграційної політики. Процес глобалізації, призвів до різкого збільшення числа подорожей за кордон, що ускладнило перевірку всіх відвідувачів країни, навіть за наявності попередньої процедури з отримання візи.

Віза включає таку обов'язкову інформацію: номер візи; тип візи; дата видачі; термін дії на в'їзд (день, місяць, рік); кількість дії часу даної візи (разова, багаторазова); тривалість перебування в країні.

Для отримання візи необхідно заповнити одну чи декілька анкет, до яких додаються фотографії особи. Бланки візових анкет за кордоном різні, їх форма і зміст залежать також від мети поїздки і її тривалості.

Анкети заповнюються чорнилом чорного кольору чи друкуються машинописним текстом. У багатьох країнах (наприклад, Австрія, Аргентина, Австралія) діти вписуються не тільки до паспорту, але й до візи.

1 червня 2011 року Кабінет Міністрів України Постановою № 567 затвердив нові правила оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію. Ця постанова набула чинності з 11 вересня 2011 року і замінила Постанову Кабінету Міністрів України № 227 від 20 лютого 1999 року. Загалом, Постанову Кабінету Міністрів України №567 можна оцінити позитивно, адже вона робить прозорою і більш спрощеною процедуру отримання віз: велика кількість типів віз, що існувала раніше, тепер консолідована, і встановлена єдина процедура подання і розгляду заяв для отримання візи.

У відповідності до зазначеного документа, на сьогодні в Україні запроваджено три типи віз у залежності від строку можливого перебування особи в країні:

1. Транзитна віза (у машинозчитуваній зоні - «VB»).

Оформлюється іноземцям у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави, а також здійснення транзитного перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом. Транзитна віза оформлюється як разова, дво- та багаторазова на термін до одного року. При цьому строк перебування на території України під час кожного транзитного проїзду через її територію не повинен перевищувати п'яти діб, а загальна тривалість перебування - 90 днів протягом 180 днів з дня першого в'їзду.

Підставами для оформлення транзитної візи є один з таких документів:

? документ, що підтверджує транзитний характер поїздки (віза до третьої держави (у разі потреби), проїзний квиток тощо);

? документ, що підтверджує транзитний характер перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом;

? ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом держави перебування.

2. Короткострокова віза (у машинозчитуваній зоні - «VC»).

Оформлюється іноземцям для в'їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду.

Таким чином, короткострокова віза замінює візи, які раніше видавалися для приватних, ділових, туристичних та деяких інших поїздок. Підставою для надання такої візи є відповідний документ, який підтверджує мету поїздки (запрошення тощо). Короткострокова віза оформляється для разового, дво- та багаторазового в'їзду на період до п'яти років.

Підставою для оформлення короткострокової візи є один з таких документів:

? запрошення встановленого зразка приймаючої сторони, оформлене територіальним органом або підрозділом ДМС;

? запрошення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державної установи, державного підприємства або державної організації;

? договір на перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, а також ліцензія на здійснення міжнародних перевезень;

? посвідчення закордонного українця або його особиста заява, до якої додаються матеріали за результатами співбесіди з представником дипломатичного представництва або консульської установи України та документи чи свідчення, що підтверджують українське етнічне походження або походження з України іноземця чи особи без громадянства, а подружжя закордонного українця та його діти у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України подають заяву та документ про підтвердження родинних відносин;

? документ, що підтверджує туристичний характер поїздки згідно із Законом України «Про туризм»;

? запрошення лікувального закладу України;

? документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземної інвестиції в економіку України в іноземній валюті на суму не менш як 50 тис. доларів США;

? підтвердження Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про в'їзд іноземця чи особи без громадянства з метою надання гуманітарної допомоги або провадження благодійної діяльності;

? запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, для короткострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності;

? звернення керівника іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в'їжджає в Україну для короткострокового перебування з метою виконання своїх службових обов'язків;

? звернення органів державної влади іноземних держав або міжнародних організацій;

Однак, для іноземних громадян, яким не потрібно отримання візи (наприклад, громадян країн, що є членами ЄС, США) ця віза не має значення, бо їм, як і раніше, дозволяється 90-денне перебування в Україні протягом 180 днів з дня першого в'їзду без необхідності отримання візи.

3. Довгострокова віза ( у машинозчитуваній зоні - «VD»).

Видається іноземцям, загальний строк перебування яких в Україні перевищує 90 днів протягом 180 календарних днів з дня першого в'їзду. Вона замінює візи, що видавалися раніше для цілей працевлаштування (робочу візу («IM-1»), для імміграції («IM-2»), навчання, дипломатичну та деякі інші візи.

Підставою для надання візи цієї категорії є відповідний документ (дозвіл на працевлаштування, на імміграцію, запрошення, свідоцтво про шлюб тощо). Довгострокова віза категорії (у машинозчитуваній зоні - «VD») надає право виключно на в'їзд в Україну з метою подання заяви на отримання документів, які надають право на перебування в Україні понад 90 днів (такими документами є посвідка на тимчасове або постійне проживання). Цю візу повинні отримувати передусім іноземні громадяни, які планують тривалу трудову діяльність або постійне проживання в Україні і тому потребують відповідний дозвіл на право перебування.

Довгострокова віза оформлюється як разова на 45 днів. Протягом цього часу слід подати заяву на отримання посвідки на тимчасове або постійне проживання, яка є підставою для подальшого перебування, а також наступних в'їздів і виїздів.

Підставою для оформлення довгострокової візи є один з таких документів:

? засвідчена в установленому порядку копія дозволу на використання праці іноземця чи особи без громадянства, оформленого Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласним, Київським та Севастопольським міським центром зайнятості (для іноземців, які найняті інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції згідно з частиною другою статті 35 Закону України «Про угоди про розподіл продукції», подаються засвідчені в установленому порядку копії угоди про розподіл продукції та трудового договору (контракту) із зазначенням посади (спеціальності);

? копія рішення про надання дозволу на імміграцію, оформленого територіальним органом або підрозділом ДМС України;

? дозвіл МЗС України на оформлення візи членам сім'ї особи, якій надано статус біженця в Україні;

? оригінал запрошення на навчання встановленого зразка та у період з 15 листопада до 15 серпня - клопотання МОН України про надання візової підтримки;

? запрошення державної установи, підприємства або організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;

? запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, для довгострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності;

? запрошення філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави, зареєстрованої у встановленому порядку;

? запрошення представництва іноземного суб'єкта господарювання, зареєстрованого у встановленому порядку, що погоджене з Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;

? запрошення філії або представництва іноземного банку, зареєстрованого у встановленому порядку;

? звернення іноземного засобу масової інформації, що погоджене з Держкомтелерадіо України;

? звернення органів влади іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій та їх представництв, які в'їжджають в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов'язків, і членам їх сімей;

? запрошення відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа, без громадянства в'їжджає в Україну, або волонтерської організації, зареєстрованої в Україні в установленому порядку;

? документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України (якщо шлюб між громадянином України та іноземцем чи особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право»);

? документ, що підтверджує належність до членів сім'ї іноземця чи особи без громадянства, які мають посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні (документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову), копія відповідної посвідки на тимчасове або постійне проживання в Україні та документа встановленого зразка, що підтверджує наявність в іноземця чи особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї в Україні;

? інші документи, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №567 від 1 червня 2011 р. № 567 «Про затвердження Правил оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію» внесена ясність щодо правового статусу іноземних працівників представництв іноземних суб'єктів господарювання та іноземних банків: відтепер вони можуть отримати довгострокову візу категорії (у машинозчитуваній зоні - «VD») з метою працевлаштування. Раніше це було можливо лише для працівників українських юридичних осіб. Для цього вони повинні надати запрошення відповідного представництва, засвідчене Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (непотрібно для працівників представництв іноземних банків). Після в'їзду слід отримати посвідку на тимчасове проживання на строк перебування, що раніше також було неможливим.

Після змін, внесених 26 грудня 2011 року до Постанови №567 Постановою Кабінету Міністрів України № 1340, іноземці, що перебувають у шлюбі з громадянами України, та члени родин іноземців, які мають посвідку на тимчасове або постійне проживання, також отримали право оформити довгострокову візу категорії (у машинозчитуваній зоні - «VD»). Дані зміни були внесені у процесі приведення чинного законодавства України у відповідність із новим Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року (що набув чинності 26 грудня 2011 року), відповідно до якого було суттєво розширене коло осіб, які можуть отримати посвідку на тимчасове проживання. Відтепер члени родини іноземних співробітників, які мають посвідку на тимчасове проживання, також можуть отримати таку посвідку.

Структура візи

1 Місце видачі візи

Розташування інформації на українському візовому бланку згідно з рекомендаціями ІКАО

2 Дата набуття чинності візою

3 Дата закінчення терміну дії візи

4 Номер візи

5 Кількість в'їздів:

одноразова (1)

дворазова (2)

багаторазова (М)

6 Тип візи

7 Прізвище

8 Ім'я

9 Номер паспорта

10 Стать

11 Дата народження

12 Громадянство

13 Назва сторони, що запрошує

Персональні дані особи, що отримує візу, а також інформація щодо подорожі, заносяться до візи таким чином:

При оформлені віз здійснюється захист персональних даних. Міністерством юстиції України затверджено Типове положення «Про захист персональних даних» (Наказ Міністерства юстиції № 3659/5 від 30 грудня 2011 р., який набрав чинності 20 січня 2012 року).

Підприємствам та приватним підприємцям необхідно постійно дотримуватись вимог щодо захисту персональних даних: чинне законодавство з нечіткими вимогами та пом'якшені санкції все одно передбачають можливість покарання.

Натомість, хоча українське законодавство наслідує Конвенцію Ради Європи про захист персональних даних, норми ЄС забезпечують більш бізнес-орієнований підхід.

Різні країни мають різні візові режими і класифікацію віз. Більшість країн-членів Європейського Союзу (ЄС) використовують категорії віз, що їх передбачено Шенгенською угодою. Будь-яка країна-учасниця цієї угоди може видати візу, що дійсна на території всіх країн-учасниць шенгенської зони.

Після утворення Європейського Союзу і підписання в 1985 році Шенгенської угоди з'явилося таке поняття, як шенгенська віза. Шенгенську візу може видати будь-яка держава, що входить до Шенгенської угоди.

Шенгенська угода передбачає скасування паспортного контролю на кордонах між країнами-союзниками.

Шенгенські візи мають класифікацію:

1. Гостьова шенгенська віза, проставляється у паспорті, якщо Ви відвідуєте іноземну країну з метою гостьового візиту. Така віза, як правило, видається терміном не більш ніж на 90 днів. Якщо терміни відвідування країни перевищують 90 днів, тоді видається національна віза країни. Гостьові візи, як правило, дають право на одиничний в'їзд до держави, після перетину кордону. З поверненням до рідної країни, віза даного типу втрачає свою силу. Але, іноді гостьова віза може видаватися на дворазовий в'їзд або навіть, багаторазовий. Віза з багаторазовим в'їздом до іноземної держави називається мультивізою. Оформити гостьову візу можна тільки за запрошенням, офіційно оформленим від будь-кого з родичів або друзів.

2. Туристична віза видається, якщо метою відвідування іноземної держави є туризм. Дана віза, як правило, короткострокова і містить відомості про конкретні дати в'їзду в країну і виїзду з країни. Такі візи завжди одноразові і терміни її зазвичай не перевищують 21 день. Для оформлення такої візи, в консульство необхідно представити документи, що підтверджують мету поїздки (бронювання готелю, програми поїздки).

3. Бізнес віза видається виключно по пред'явленню в консульстві бізнес контракту з іноземним компаньйоном, а також офіційного запрошення на бізнес зустріч.

4. Робоча віза видається громадянам, які бажають працевлаштуватися за кордоном. Видають її тільки за наявності робочого контракту, або запрошення на роботу від роботодавця.

Документи для отримання Шенгенської візи подаються до консульства, як правило, особисто. Утім, отримання деяких зазначених віз можливе без особистої присутності власника документів.

Умови та порядок видачі віз.

Процедура оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, зберігання та надсилання бланків візових етикеток до уповноважених органів, знищення бланків візових етикеток, а також оформлення документа, що дає право на перетинання державного кордону в межах місцевого прикордонного руху, закріплені у «Правилах оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. №567.

Відповідно до чинного законодавства України уповноваженими органами, що мають право надавати та оформлювати візу, є:

? дипломатичне представництво або консульська установа України;

? департамент консульської служби МЗС України;

? представництво МЗС на території України.

Рішення про оформлення візи приймається щодо кожного іноземця та особи без громадянства окремо працівником уповноваженого органу, на якого покладено відповідні обов'язки згідно з письмовим рішенням МЗС України.

Для оформлення візи іноземці та особи без громадянства особисто або через уповноважену особу подають звернення про оформлення візи та необхідні документи до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Департамент консульської служби МЗС України або представництво МЗС на території України оформляє візи в пункті пропуску через державний кордон іноземцям та особам без громадянства, що не змогли завчасно оформити візи в дипломатичному представництві або консульській установі України та мають поважну причину невідкладно в'їхати в Україну, зокрема:

1) з дипломатичною або службовою метою за клопотанням органів державної влади України;

2) з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в Україні за клопотанням Державної служби України з надзвичайних ситуацій ;

3) з метою невідкладного медичного лікування або участі в похованні близького родича, що підтверджено відповідними документами;

4) у разі необхідності транзитного проїзду через територію України членів екіпажів іноземних суден, що перебувають в українських портах, за наявності виписки із суднової ролі;

5) з метою активізації взаємодії у галузі культури та спорту, а також забезпечення інтересів у сфері зовнішньої політики або інших сферах, які є життєво важливими для суспільства, або з гуманітарних питань. Порядок в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну із зазначеною метою встановлюється МЗС.

Візи оформляються як разові у випадках наявності:

? дипломатичної або службової мети за клопотанням органів державної влади України;

? мети невідкладного медичного лікування або участі в похованні близького родича, що підтверджено відповідними документами;

? мети щодо активізації взаємодії у галузі культури та спорту, а також забезпечення інтересів у сфері зовнішньої політики або інших сферах, які є життєво важливими для суспільства, або з гуманітарних питань, на строк до 15 днів, а у випадку, необхідності транзитного проїзду через територію України членів екіпажів іноземних суден, що перебувають в українських портах, за наявності виписки із суднової ролі, - до п'яти днів.

Візи для в'їзду в Україну громадян Антигуа і Барбуди, Барбадосу, Республіки Маврикій, Республіки Ель Сальвадор, Республіки Сейшельські Острови та Турецької Республіки з метою туризму можуть бути оформлені у пункті пропуску через державний кордон департаментом консульської служби МЗС або представництвом МЗС на території України за наявності відповідних документів, що підтверджують туристичний характер поїздки згідно із Законом України «Про туризм», як разові на строк до 15 днів.

Департамент консульської служби МЗС оформляє візи у випадках, передбачених міжнародними договорами.

У візовій етикетці зазначається строк, протягом якого іноземець та особа без громадянства може в'їхати в Україну та перебувати на її території.

Загальний строк перебування на території України іноземців та осіб без громадянства на підставі транзитної або короткострокової візи не повинен перевищувати 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду.

Короткострокова віза громадянам Австралії, Республіки Албанія, Республіки Гватемала, Малайзії, Мексиканських Сполучених Штатів, Нової Зеландії, Республіки Панама, Республіки Сінгапур, Турецької Республіки та Республіки Хорватія оформляється без подання відповідних запрошень, крім випадку, коли візи для в'їзду в Україну громадян Антигуа і Барбуди, Барбадосу, Республіки Маврикій, Республіки Ель Сальвадор, Республіки Сейшельські Острови та Турецької Республіки з метою туризму можуть бути оформлені у пункті пропуску через державний кордон департаментом консульської служби МЗС або представництвом МЗС на території України за наявності відповідних документів, що підтверджують туристичний характер поїздки згідно із Законом України «Про туризм», як разові на строк до 15 днів.

У разі потреби працівник уповноваженого органу може запросити іноземця чи особу без громадянства, яка подає звернення про оформлення візи, для додаткової співбесіди та одержати додаткові документи, що уточнюють мету поїздки, зокрема:

? документи, що підтверджують бронювання або оплату житла, оплату харчування в Україні;

? гарантійний лист приймаючої сторони про взяття на себе зобов'язань із сплати всіх витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця чи особи без громадянства в Україні та виїздом з її території;

? інші документи, що свідчать про наявність в іноземця чи особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування в Україні і повернення до держави походження або транзитного проїзду через територію України до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України;

? документи, що дають змогу встановити намір іноземця чи особи без громадянства залишити територію України до закінчення строку дії візи (проїзні квитки, виписка з банківського рахунка, довідка з місця роботи, наявність нерухомості, родинних відносин тощо).

Іноземці та особи без громадянства подають звернення про оформлення короткострокової візи не раніше ніж за три місяці до початку запланованої поїздки.

У разі наявності в уповноваженому органі системи попереднього запису, документи повинні бути прийняті від іноземців та осіб без громадянства не пізніше ніж через два тижні після подання звернення про оформлення візи.

Уповноважений орган приймає відповідне рішення протягом 15 календарних днів з дати отримання звернення про оформлення візи, візової анкети та документів, необхідних для оформлення візи.

Строк розгляду звернення про оформлення візи може бути продовжено до 30 календарних днів у разі необхідності проведення подальшої перевірки зазначених документів.

Порядок та строк розгляду звернення про термінове оформлення візи встановлюється уповноваженим органом.

Оформлення віз громадянам держав, перелік яких за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби, Державної міграційної служби та Служби безпеки України визначається Міністерство закордонних справ, та особам без громадянства, які постійно проживають у зазначених цим переліком державах, здійснюється дипломатичними представництвами та консульськими установами України за кордоном в державі тимчасового або постійного проживання, а в разі відсутності таких представництв та установ - у будь-якій іншій державі відповідно до встановлених МЗС зон відповідальності дипломатичних представництв та консульських установ України, після проведення особистої співбесіди з іноземцем та особою без громадянства та за погодженням з СБУ, крім випадків, визначених МЗС. Порядок такого погодження встановлюється СБУ і МЗС.

Уповноважений орган забезпечує вільний та безоплатний доступ іноземців та осіб без громадянства до бланків візової анкети.

Іноземець та особа без громадянства подають належним чином заповнену і підписану візову анкету. Недієздатна особа подає візові анкети за підписом свого законного представника. Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства, і які прямують разом з ним, подають окрему візову анкету. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника.

Паспортний документ повинен відповідати таким вимогам:

? бути дійсним не менш як три місяці після задекларованої дати виїзду з території України. У разі подання відповідного обґрунтування зазначена вимога може не застосовуватися;

? містити не менш як дві вільні сторінки;

? бути виданим не більш як 10 років тому.

? Уповноважений орган проводить перевірку таких документів:

? візової анкети, поданої іноземцями та особами без громадянства які подають звернення про оформлення короткострокової візи не раніше ніж за три місяці до початку запланованої поїздки.

? дійсного паспортного документа;

? двох фотокарток розміром 3 х 4 сантиметри;

? документа, що підтверджує сплату консульського збору, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними угодами України.

У разі коли зазначені документи, не подані, звернення про оформлення візи залишається без розгляду і уповноважений орган зобов'язаний невідкладно повернути іноземцеві чи особі без громадянства візову анкету та інші документи, а також консульський збір.

Звернення про оформлення візи, яке не відповідає вказаним вимогам, може бути прийняте до розгляду з метою забезпечення національних інтересів у порядку, встановленому МЗС.

У разі розгляду звернення щодо оформлення візи неповнолітнім особам додатково перевіряється наявність згоди одного з батьків або законного представника неповнолітнього, інших необхідних документів для самостійного виїзду таких осіб за кордон чи їх виїзду в супроводі одного з батьків або їх законного представника.

У разі відмови в оформленні візи іноземець та особа без громадянства можуть подати повторне звернення про оформлення візи відповідно до цих Правил.

Процедура оформлення віз. Строк розгляду заяви про видачу візи тепер однозначно регулюється і складає 15 календарних днів з дня надходження заяви на отримання візи; у разі необхідності він може бути продовжений до 30 календарних днів. У випадку першого подання заяви іноземець, як правило, повинен особисто з'явитися у посольстві (консульському відділі) для співбесіди. В інших випадках заява може направлятися через уповноважену особу. Паспорт іноземця повинен бути дійсним щонайменше три місяці після запланованого виїзду, мати щонайменше дві незаповнені сторінки та бути виданий не давніше, ніж 10 років тому. У разі необхідності консульська установа може вимагати додаткові документи для з'ясування мети поїздки (заява приймаючої сторони, підтвердження достатнього фінансового забезпечення перебування тощо). Також було визначено розмір консульського збору, який складає 85 дол. США за одноразову, 130 дол. США за дворазову і 200 дол. США за багаторазову візу. За прискорене опрацювання заяви збір сплачується у подвійному розмірі. В особливих випадках віза надається безкоштовно (дітям до 6 років, членам офіційних делегацій, співробітникам дипломатичних представництв тощо).

У разі відмови в оформленні візи візова анкета та подані документи не повертаються, крім паспортного документа. При цьому в паспортному документі ставиться відмітка про подання звернення про оформлення візи, дата і підпис посадової особи, що скріплюється печаткою. Після відмови у наданні візи іноземець може протягом двох місяців оскаржити таке рішення, направивши апеляційного листа (наприклад, керівнику посольства/консульства). Крім того, можливе оскарження у судовому порядку.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної під час заповнення бланка візової етикетки та вклеювання її до паспортного документа, віза анулюється шляхом перекреслення та проставлення у ній відмітки «Анульовано», дати і підпису посадової особи, що скріплюється печаткою.

Інформація про іноземців та осіб без громадянства, яким оформлено або відмовлено в оформленні візи, подається Адміністрації Держприкордонслужби у порядку та строки, встановлені МЗС і зазначеною Адміністрацією.

Візові анкети та документи, що стали підставою для оформлення візи, зберігаються уповноваженим органом протягом п'яти років, після чого знищуються у порядку, встановленому МЗС України.

У разі коли іноземна держава справляє за оформлення віз для громадян України консульський збір, що перевищує зазначені у цьому пункті тарифні ставки, дипломатичним представництвом або консульською установою України за оформлення громадянам такої держави віз справляється консульський збір з урахуванням принципу взаємності в порядку, встановленому МЗС.

За оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон у випадках, передбачених пунктом 6, департаментом консульської служби МЗС або представництвом МЗС на території України справляється консульський збір у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За оформлення громадянам Антигуа і Барбуди, Барбадосу, Республіки Маврикій, Республіки Ель Сальвадор, Республіки Сейшельські Острови та Турецької Республіки віз для в'їзду в Україну з туристичною метою у пунктах пропуску через державний кордон департаментом консульської служби МЗС або представництвом МЗС на території України справляється консульський збір у розмірі 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За оформлення віз, передбачених міжнародними договорами, департаментом консульської служби МЗС справляється консульський збір у розмірі 13 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

...