Дом и Бездомье героев русской городской прозы 2-ой половины ХХ века

Особистість В. М. Перетца та роль його семінарія з філології, який був організований ним у Київському університеті св. Володимира, коли він викладав лекції с історії давньоруської літератури, не знайшла відповідного висвітлення у спеціальних наукових дослідженнях. Історія створення та діяльність його семінарія за перші п' ять років існування викладена в окремій праці Семинарий русской филологии при Императорском университете св. Владимира под руководством В. Н. Перетца. Первое пятилетие. - К., 1912.. Внесок В. М. Перетца у формування теоретичних засад структури та принципів опису рукописних книг відзначався Л. А. Дубровіною Дубровіна Л. А. Кодикологія та кодикографія ук раїнської рукописної книги. - К., 1992. - С. 59-62..

Про значення семінарія В. М. Перетца згадувалося у деяких оглядових та ювілейних статтях українських учених, зокрема, М. К. Гудзія, Л. Махновця, О. Оглобліна, О. О. Шахматова та Н. А. Котляревського, В. П. Ляхоцького, Т Щербань⁵. Багато приділялося уваги його внеску як літературознавця, вихователя вчених у статті І. Я. Дзири⁶. Методологічна праця «Из лекции по истории русской литературы»⁷ стала результатом ретельної джерелознавчої діяльності (п. 30 спеціально присвячений джерелам, евристиці, опису рукописів). Цілісного уявлення про його внесок у опис рукописних та книжкових пам'яток і досі немає. Разом із тим цей внесок сьогодні має не лише історіографічне, а й науково-практичне значення для усвідомлення історико-культурної спадщини України, розвиток кодикологічних та кодико- графічних досліджень. Не визначено місце В. М. Перетца серед українських книгознавців кінця ХІХ - початку ХХ ст.

У кінці ХІХ - на початку ХХ ст. відбувається розвиток камеральних методів аналізу книжкової спадщини, накопичення описового матеріалу є важливою умовою формування науки від практичної стадії до оформлення у самостійну науку. Разом із тим цей аспект є недостатньо оціненим в історіографії книгознавства. Він формувався у єдиному руслі розвитку історико-філологічних студій у галузі історії книжкових пам'яток багатьма вченими і пов' язаний із необхідністю наукового бібліографічного та археографічного опису рукописів і стародруків як історичних джерел.

У другій половині ХІХ ст. розгортається науково-реєстраційна діяльність у галузі обліку та опису рукописних книг і стародруків. Російські академічні і церковні дослідники проводили значну роботу в цій галузі. Наукова цінність описування та атрибуції за цей період значно зростає, і напрацьовується науковий метод атрибуції та ідентифікації. Створюються каталоги рукописів, які вміщували опис фондів петербурзьких і московських архівів, бібліотек та приватних колекцій середини - кінця ХІХ ст.

Вже у першій половині - середині ХІХ ст. видають фундаментальні каталоги рукописних книг перші російські археографи рукописної книги: П. І. Соколов, який підготував опис рукописних книг Бібліотеки Академії наук у Санкт-Петер- бурзі Соколов П. И. Каталог обстоятельный российским рукописным книгам к российской истории и географии принадлежащих, в Академической библиотеке находящихся. - СПб., 1818.; К. Калайдович та П. Строєв - пам'ятки з бібліотеки графа Ф. А. Толстого; П. Строєв - бібліотеку Імператорського московського товариства історії та старожитностей російських; Московського Румянцевського музею - А. Х. Востоков, перший видавець Остромирова Євангелія Калайдович А., Строев П. Обстоятельное описание славяно-русских рукописей, хранящихся в Москве, в библиотеке графа Ф. А. Толстого. - М., 1825; Строев П. Библиотека Императорского московского общества истории и древностей российских. - М., 1845; Востоков А. X Описание русских и славянских рукописей Румянцевского музея. - СПб., 1842.. По рукописам Імператорської публічної бібліотеки видає каталог А. Ф. Бичков Бычков А. Ф. Описание церковно-славянских и русских рукописных сборников Императорской публичной библиотеки. - СПб., [б. д.]. - Ч. 1-2. Викторов А. Собрание рукописей И. Д. Беляева. - М., 1881; Горский А. В., Невоструев К. И. Описание славянских рукописей Московской синодальной библиотеки. - М., 1855-1917. - Т. 1-4; Славяно-русские рукописи В. М. Ундольского, описанные самим составителем и бывшим владельцем собрания. С приложением очерка собрания рукописей В. М. Ундольского в полном составе, написанное А. Е. Викторовым. - М., 1870; Попов А. Описание рукописей и каталог книг церковной печати библиотеки А. И. Хлудова. - М., 1872; Титов А. А. Рукописи славянские и русские, принадлежащие И. А. Вахрамееву. - М., 1888; Яцимирский А. И. Опись старинных славянских и русских рукописей собрания П. И. Щукина. - М., 1897; Прозоровский Д. Опись древних рукописей, хранящихся в Музее Имп. русского археологического общества. - СПб., 1879.. Для багатьох дослідників ці праці стали своєрідними археогра- фо-бібліографічними підручниками.

У 70-80-х роках видаються каталоги А. Вікторо- ва, Ф. І. Буслаєва, О. В. Горського та К. М. Нєвоструєва, М. М. Сперанського, П. Строєва, В. М. Ун- дольського, А. Попова, А. О. Титова, А. І. Яцимірсь- кого, Д. Прозоровського та інших ^п. Опис деяких рукописних книг, які зберігалися в бібліотеці Троїце-Сергієвої лаври, належить архімандриту Леониду Леонид арх. Сведения о некоторых славянских рукописях, поступивших из св. Троице-Сергиевой Лавры в библиотеку Троицкой духовной семинарии в 1747 г. // ЧОИДР. - М., 1883. - Кн. 2. - С. 81-107.. Е. Калужняцький доповнює бібліографію російського церковного друку Калужняцкий Э. К библиографии церковно-славянских печатных изданий в России. - СПб.: Тип. АН, 1886..

У 90-х роках ХІХ ст. процес опису колекцій та зібрань продовжується археографічними працями А. Родосського, який підготував фундаментальний опис рукописів Санкт-Петербурзької духовної академії, та М. Н. Сперанського, котрий описав рукописні книги Тверського музею Родосский А. Описание 432-х рукописей, принадлежащих С.-Петербургской духовной академии и составляющих ее первое по времени собрание. - СПб., 1894; Сперанский М. Н. Описание рукописей Тверского музея // ЧОИДР. - М., 1891.. Короткий огляд колекцій Росії подає В. Іконніков Иконников В. И. Новые коллекции рукописей в России. - К.: Типогр. Импер. ун-та св. Владимира, 1890.. Поглиблений філологічний опис рукописів характеризує науковий опис рукописних книг Софійської бібліотеки Санкт- Петербурзької духовної академії Д. І. АбрамовичаАбрамович Д. И. Описание рукописей Санкт-Петр- бургской духовной академии: Софийская библиотека: В 3-х вып. - СПб., 1905. - Вып. 1; СПб., 1907. - Вып. 2; СПб., 1910. - Вып. 3.. П. Георгієвський перед війною видає фундаментальний опис зібрання М. С. Тихонравова¹¹ Георгиевский П. Собрание Н. С. Тихонравова. - М., 1913..

Зроблені узагальнення щодо наукових засад ко - дикологічного, а не лише літературознавчого та мовознавчого опису, створюються підручники з палеографії слов'янської книги, зокрема, «Славяно-русская палеография» А. І. Соболевського Соболевский А. И. Славяно-русская палеография:, який розвиває палеографічні дослідження славя- но-руських рукописів Лекции А. И. Соболевского. - СПб., 1908. - Т. 2. - 120 с.;, продовжуючи дослідження І. Срезневського Карский Е. Ф. Славянская кирилловская палеография..

Перші підступи до поглибленого дослідження рукописів у палеографічному аспекті відзначені в кінці ХІХ - на початку XX ст., зокрема, видання щодо паперу та папірень у Московській державі М. Лихачова- М., 1906.. Узагальнення досліджень стародруків та рукописних книг і перші методики опису цілком очевидно хронологічно не збігаються: рукописна книга, складніша за походженням та атрибуцією, трудомістка для опису. Тому першим посібником, який узагальнював досягнення в галузі опису, бібліографії стародруків вважається «Очерк славяно-русской библиографии» В. М. Ун - дольського ²².

У цей період почалося описування церковних книжкових та стародрукованих збірок єпархіальних зібрань, духовних семінарій, монастирських бібліотек в Україні. Як правило, ці збірки вивчалися як істориками церкви, так і філологами, істориками літератури та літературознавцями, мовознавцями, діалектологами та іншими дослідниками. Опис рукописної старовини у Наддніпрянській Україні певною мірою пов'язаний зі створенням Церковно-археологічного музею та Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії в 1874 р., де за спеціальною постановою було зібрано книжкові колекції та зібрання з єпархіальних книгосховищ, а також виникненням єпрахіальних давньосховищ і церковно-археологічних товариств в інших єпархіях України: Волинській, Подільській, Харківській, Херсонській, Чернігівській.

У 1889 р. І. Тихомиров видав систематичний каталог книг фундаментальної бібліотеки Волинської православної духовної семінарії церковнослов'янською та російською мовами²³. Цим каталогом надалі користувалися всі дослідники фондів семінарія В. М. Перетца.

М. Трипольський вивчає волинські рукописні євангелія, у його власній збірці було унікальне Євангеліє 1571 р. та Острозька Біблія 15801581 рр. із численими приписками, які пізніше описував член семінарія В. М. Перетца О. Наза- ревський²⁴.

У дослідженні рукописних книг в останній третині XIX ст. поступово виділяються окремі аспекти, які становлять необхідне тло комплексного дослідження рукопису: мовознавчий, літературознавчий, джерелознавчий, текстологічний, філігра- нознавчий та ін. ²⁵ Зацікавлення окремого вченого відображались на описах: кожний у першу чергу звертав увагу на детальний аналіз тих характеристик книги, які відповідали його професійно-науковій спеціалізації. Іноді це тісно пов'язувалося з вивченням історії друку.

Почалося вивчення волинських, подільських, чернігівських колецій рукописних книг і стародруків, зокрема, С. Барановського - щодо історії волинських православних друкарень²⁶, Т І. Бєлєнь- кого - церковно-богослужбових книг зі збірки комітету для історико-статистичного опису Подільської єпархії ²⁷.

Рукописи Почаївської лаври, які були передані до Церковно-археологічного музею при КДА, вперше були описані В. Березіним²⁸, студентом 2-го курсу церковно-практичного відділу КДА. Книга була високо оцінена та висунута на Євгенієво-Ру- мянцевську премію. Ним же були описані турецько-татарські рукописи, які зберігалися у бібліотеках С.-Петербурга Березин В. Описание турецко-татарских рукописей, хранящихся в библиотеках С.-Петербурга // ЖМНП. - 1846. - Ч. 50. - Отд. Ш. - С. 33-48.. Опис стародруків Подольсь- кого церковного історико-археологічного товариства був складений Є. І. Сецінським Сецинский Е. И. Опись старопечатних книг Музея Подольского церковного историко-археологического общества. - Каменец-Подольск, 1904. - 197 с. (Дод. до вып. 10 Трудов с Подольского церковного историко-археологического общества - бывшего историко-старис- тического комитета под ред. Л. Н. Яворского и Е. И. Се- цинского.).

Науковий опис та мовознавче дослідження рукописів бібліотеки Історико-філологічного інституту імені князя Безбородька в Ніжині здійснив М. Сперанський [Сперанский М. ]. Описание рукописей библиотеки Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине / Составлено под ред. М. Сперанского. - М., 1900; Описание рукописей библиотеки Историкофилологического института князя Безбородко в Нежине (Окончание) / Составлено под ред. М. Сперанского. - М., 1901; Описание рукописей библиотеки Историкофилологического института князя Безбородко в Нежине. Приобретения 1901-1903 гг. / Описание составлено М. Сперанским. - Нежин, 1903; Описание рукописей библиотеки Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. Приобретения 1901-1905 гг. / Описание составлено М. Сперанским. - Нежин, 1905., а опис рукописів Чернігівської духовної семінарії - М. Лілєєв Лилеев М. И. Описание рукописей, хранящихся в библиотеке Черниговской духовной семинарии. - СПб., 1880.. Стислий список рукописів Чернігівського єпархіального давньосхо- вища склав О. С. ГрузинськийГрузинский А. С. Краткое описание рукописей Черниговского епархиального древлехранилища // ГР НБУВ, ф. 329, № 99.. Поглиблений філологічний опис рукописів характеризує науковий опис рукописних книг Д. І. АбрамовичаАбрамович Д. И. Описание рукописей Санкт-Петербургской духовной академии: Софийская библиотека: В 3-х вып. - СПб., 1905. - Вып 1; СПб., 1907. - Вып. 2; СПб., 1910. - Вып. 3.. Детально описує євангелія житомирських та київських книгосховищ Г. Я. Крижанівський, який додає грунтовний палеографічний опис рукописів, проводить мовно-текстологічне порівняння Крыжановский Г. Рукописные евангелия киевских книгохранилищ. Исследования языка и сравнительная характеристика текстов. - К., 1889; Он же. Рукописные евангелия Волынского епархиального древлехранилища // Волынский историко-археол. сб. - Почаев; Житомир, 1896. - Вып. 1. - С. 1-75..

У цей період у Галичині також активізується науковий опис книжкових пам'яток. У другій половині ХІХ ст. значну бібліографічну працю здійснює Я. Головацький, широко відомий у сучасній історії національної бібліографії як автор «Библиографии галицко-русской с 1772-1848 года» Головацкий Я. Ф. Библиография галицко-русская с 1772-1848 года // Галичанин. - 1863. - Кн. 1. - Вып. 3-4. - С. 309-327. та галицького друку з 1491 р. Головацкий Я. Ф. Дополнение к Очерку славянорусской библиографии В. М. Ундольского, содержащее книги и статьи, пропущенные в первом выпуске хронологического указателя славяно-русских книг церковной печати с 1491-го по 1864 год, в особенности же перечень галицко-русских изданий церковной печати. - СПб.: Тип. Имп. АН, 1874; Он же. Книга о новом календаре, напечатанная в Риме в 1596 году. - СПб.: Тип. Имп. АН, 1877. Він описував цікаві рукописні книги та стародруки зі збірок львівських церков і монастирів, зокрема, Ставропігійської церкви Успення та монастиря св. Ва- силія Великого (Онуфрія) у Львові Головацкий Я. Ф. Библиографические находки во Львове. О рукописях и старопечатных изданиях, хранящихся в библиотеке Ставропигийской церкви Успения. - СПб.: Тип. Имп. АН, 1873; Головацький Я. Ф. Коротка відомість о рукописах слов'янських і руських находящихся в книжниці монастиря св. Василія Великого (Онуфрія) у Львові // Русалка Дністровая (Фотокопія з видання 1837 р.). - К.: Дніпро, 1972. - С. 122-129..

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. у цьому напрямі працюють К. Студинський, В. Щурат, М. Воз- няк та інші Колосовська О. Кирилична стародрукована книга у дослідженнях галицьких учених (кінець ХУШ - перша половина ХХ ст.) // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вер- надського. - К., 2003. - Вип. 10. - С. 7-36; Вона ж. І. Франко - дослідник та користувач стародрукованої книги // Іван Франко - письменник, мислитель, громадянин: Матеріали міжнар. наук. конф. (Львів, 25-27 верес. 1996 р.). - Львів, 1998. - С. 120-123; ГалушкоМ. В. Особисті бібліотеки А. С. Петрушевича і М. С. Возня- ка та колекції І. С. Свєнціцького та Ф. Ржегоржа як джерело до вивчення історії слов' янських народів // Бібліотека - скарбниця духовності: Міжнар. наук. конф., присвяченна 50-річчю Львівс. наук. б-ки АН України. - К., 1993. - С. 130-139.. Іван Франко цікавиться стародруками та рукописними пам'ятками, публікує різноманітні статті щодо староруських рукописів та апокрифів Серед значної кількості його видань варто назвати: .

Стародруки Мукачева та Ужгорода у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. були описані А. Л. ПетровимФранко І. Кінцеві записки в староруських рукописах //. Окремі пам'ятки вивчає та публікує фундаментальні довідники пам'яток кириличного письменства та полемічного письменства кінця XVI - початку XVII ст. К. СтудинськийЗНТШ. - 1906. - Т. ЬХХІУ. - Кн. 6. - С. 145-149; Він.

За загальним визнанням найбільший внесок у другій половині ХІХ ст. належить А. Петрушеви- чу, який «все своє життя присвятив збиранню та дослідженню документів, рукописів, книг», об' їздив усю Галичину, Буковину, Закарпаття, упорядкував у Перемишлі капітульну бібліотеку й архів, досліджував історію книги, діяльність друкарень, описав значну кількість рукописних книг та стародруків у різних збірках і сам зібрав власну, дбайливо описану колекціюже. Причинки до історії руської літератури ХУГІІ віку:. Йому належить низка праць у галузі історії книгодрукування, та його можна вважати фундатором науково-бібліографічного (або археографічного) опису стародруків в Україні.

Процеси опису та вивчення стародруків тісно пов'язані з вивченням історії друкарень, книжкової культури. А. Петрушевич починає з вивчення окремих книжкових пам'яток - його перші наукові праці в цій галузі у 60-х роках ХІХ ст. - опис пам'ятника Хрестовоздвиженської церкви Успіння Богородиці у Львові, по- чаївських стародруків, Букваря Спиридона Соболя тощо⁴⁴. У той самий період виходять його каталоги церковно-слов'янських рукописів та стародруків кирилівського письма в Ставропігії та розпис стародруків кирилівського шрифту львівського походження ⁴⁵.