Главная Коллекция "Revolution" Литература Дом и Бездомье героев русской городской прозы 2-ой половины ХХ века

Дом и Бездомье героев русской городской прозы 2-ой половины ХХ века

Выявление пространственных и временных художественных реалий Москвы и Ленинграда. Определение семантики архетипа Дом - Бездомье в его функциональных аспектах. Система экзистенциальных мотивов, воплощающих архетипические образы "Дом" и "Бездомье".

Рубрика Литература
Вид автореферат
Язык русский
Дата добавления 16.05.2020
Размер файла 185,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Період другої половини ХІХ ст. на українських, російських та польських територіях пов'язаний із підступами до розуміння необхідності проведення «інвентаризації пам'яток культури, створенням оглядово-облікового типу каталогів як рукописних книг, так і стародруків (які ще мали паралельну назву «охоронних описів»). Ці процеси почалися у західних країнах у ХУІІІ ст., і західна наука вже накопичила певний досвід у методах опису105, однак під час пошуків та опису слов'янських рукописів та стародруків з'ясувалося, що для отримання достовірних даних необхідно провести значну наукову роботу з книжкою, зокрема, рукописною, яка вимагала значних знань для атрубуції.

У цей період виникли два типи описів: спеціально-наукові огляди або оглядово-реєстраційний тип, де опис археографічний та бібліографічний був компонентом джерелознавчого дослідження, а також обліково-реєстраційний, який розглядав рукописну книгу та стародрук як бібліографічний об' єкт.

Підводячи підсумки, варто відзначити другу половину ХІХ - початку ХХ ст. як практичну стадію зародження історичного книгознавства на його «синкретичному» етапі, яке виникає у надрах мовознавства, літературознавства та історичних досліджень і поєднує у собі всі аспекти науки про книгу: бібліографо-археографічний аспект (опис рукописних книг та стародруків), бібліотекознавчий (формування фондів колекцій та зібрань), історико-видавничий (вивчення історії друку та друкарень) тощо. Це дуже важлива стадія в осмисленні загальних методологічних підходів до такої складової книгознавства, як історія книги. Разом із тим, не слід перебільшувати значення цієї стадії як періоду, коли книгознавча наука вже була сформована, а витоки її сягають початку - першої половини ХІХ ст., «коли почали формуватися основні принципи дослідження, методологія та термінологія, основна проблематика науки», «створено перші систематичні дослідження», «визначено концепції вивчення історії книжності в контексті національної культури» Шалашна Н. Історія книги як наука в першій половині ХІХ ст. // Наук. пр. Нац. б-ки ім. В. І. Вернадсько- го. - К., 2003. - Вип. 10. - С. 58; Вона ж. Особливості розвитку історико-книгознавчої думки в Україні другої половини XIX ст. // Наук. пр. Нац. б-ки ім. В. І. Вер- надського. - К., 2003. - Вип. 11. - С. 398-426..

Цей період, на нашу думку, можна віднести лише до кінця ХІХ - початку ХХ ст., коли з'являються перші спроби дати визначення книгознавчим дослідженням, як самостійній сфері науки, що відокремлює себе від філології та історії. Значний внесок у цей процес зроблений В. М. Перетцом, який першим поставив питання про необхідість створення уніфікованого опису та виокремив основні, обов'язкові рубрики археографічного та бібліографічного опису. Він одним із перших починає розділяти літературознавчий опис як засіб дослідження тексту пам'ятки та опис книги як історичного джерела, що містить цю пам'ятку. Цей аспект дуже важливий для розвитку кодико- логії, кодикографії та книгознавства, з огляду на те, що виникнення пам'ятки літератури та історії - лише відправний пункт у подальшому розвитку тексту у списках, виданнях, які існували впродовж багатьох століть, і це важливий аспект історії національної культури.

Однак, у 10-20-х роках XX ст. теорія історико- книгознавчих досліджень та книгознавства як науки знаходилася на стадії виникнення різних концептуальних підходів, кожній із них надавалася домінуюча роль у комплексі наукових знань. Отже, практична стадія розвитку цих наук завершується в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., накопичені знання потребують теоретичного осмислення, тому починається концептуальне осмислення книгознавчої науки. У світлі такого розвитку книгознавства методологічні засади опису, запропоновані В. М. Пе- ретцом, та його археографічна діяльність, коли він працював в Україні, виховання плеяди відомих книгознавців, розвиток теорії археографії та бібліографії мають велике значення для сучасної науки.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены