Визначення своєрідності художнього вираження провідних концептів та їх системності в романі С. Шеррила. Параметри трансформування образу античної потвори у творі. Специфіка авторського трактування концептів часу, пам’яті, кохання й монструозного у світі.

Роль та функції кольору в театрі і драматургії, його актуалізація в добу модернізму. Концептуалістські особливості колористичного коду як чинника поетики в українській постмодерній драматургії. Маркування за допомогою барв ідей, іронії, гри, провокації.

Функціонування концептів та їх вербалізація у мовному середовищі. Дослідження концептуальної домінанти прозового твору на прикладі повісті Е. Хемінгуея "Старий та море". Базові макроконцепти твору, утворення домінанти реалізації авторської стилістики.

Концепт "культура" в естетичному просторі поезії Ліни Костенко. Літературно-критичне осмислення поетичних перлин Ліни Костенко репрезентовано у працях В. Базилевського, В. Дончика, М. Гольберга, М. Коцюбинської, В. Шелеста, Г. Кошарської, Л. Ставицької.

Цілісність художньо-образної мовної картини світу В. Свідзинського. Виявлення виду метафоричних виразів, яким надається перевага в процесі вербалізації. Перехід від поетичного мислення до абстрактного, від оперування образами до оперування поняттями.

Аналіз поняття гри у творі у якості концептуальної метафори для пояснення абстрактних концепцій: кризи людини, стану розуміння людських відносин. Особливості використання П. Хандке ігрових стратегій на різних рівнях організації художнього світу повісті.

Місце метафори серед засобів виразності, що беруть участь у створенні образів. Активізація міждисциплінарних сценаріїв аналізу, які поєднують лінгвістичні і екстралінгвістичні фактори, що впливають на способи вербалізації уявлень людини про довкілля.

Дослідження структури базових концептів, які утворюють концептуальну модель творчості у різних ментальних картинах світу. Аналіз середньовічної платформи у творчості Якова Мниха, Клима Смолятича і Володимира Мономаха, Т. Шевченка "Доля", "Муза", "Слава".

Дослідження рефлексії модернізації у російськомовних повістях Шевченка, де закладений образ людини-пророка, яка має сили скоординувати націю на новий шлях, але є скутою соціальними догмами та канонами, що призводить до її неминучого духовного занепаду.

Поєднання неоромантизму, імпресіонізму та неокласицизму в ідилії Максима Рильського "На узліссі". Зростання творчої особистості та становлення індивідуального стилю поета. Відображення процесу складного поетичного визрівання молодого М. Рильського.

Анализ особенностей построения модели смешанного пространства "женщина–кукла" в русском сказочном дискурсе на основе теории концептуальной интеграции Ж. Фоконье и М. Тернера. Определение основных истоков языковой номинации русских сказочных героев.

Анализ вопросов, касающихся исследования романа И. Гёте "Страдания юного Вертера". Концептуальное поле, структура произведения, а также корреляции в их изменениях. Анализ романа в совокупности с предшествующими ему произведениями И. Гердера, Ф. Клопштока.

Розвиток теми народу у творчості Тараса Шевченка та Василя Стуса як найвизначніших представників своїх епох. Вплив авторів формування української літератури та збереження її традицій для наступних поколінь. Особливості концептуального бачення народу.

Наукова стаття присвячена автором з'ясуванню особливостей формування концептуального поля дилеми людина – світ у текстах ліро-епічного фольклору, виявленню важливих конструктів цієї складної ієрархічної системи в різних асоціативних взаємозв'язках.

Розглянуто концептуальне протиставлення свого/чужого в романі Еріха Марії Ремарка "Тіні в раю". Простежено градацію емоційно-оцінного ставлення німецького емігранта Р. Росса до американського світу. Культурний контраст є визначальною інтонацією роману.

Дослідження концепту землі в літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття на прикладі роману Е. Золя "Земля", повісті О. Кобилянської "Земля" і драми Р Блауманіса "Індрани". Події, що відбуваються у творах, ілюструють непорушний зв’язок людини і землі.

Комплексний семантико-когнітивний підхід до розгляду текстових концептів французької художньої прози на семантичному, метасеміотичному та метаметасеміотичному рівнях. Визначено тенденцію до негативного спрямування текстових концептів усіх рівнів ієрархії.

Детально розкрито проблеми відбиття національної та авторської картин світу крізь призму мовної свідомості письменника. Для прикладу взято віршований текст представника французького поетичного дискурсу XIX століття Поля Верлена "Soleils couchants".

Основні складники світогляду постмодернізму в науковій, мистецькій та літературно-критичній думці та їх художнє втілення у прозі Ю. Андруховича. Значення дискурсів сміхової культури у вирішенні ключових філософських питань буття людини ХХ–ХХІ ст.

Компаративний аналіз прототипових концептуальних схем духовності як знакового феномену для формування естетичної платформи українського середньовіччя та романтизму. Розгляд концептуальних засад у репрезентації образу та творчості духовного медіатора.

Загальна характеристика статті "Про наукову і творчу спадщину батька" Л. Богацького. Розгляд концептуальних моделей інтимних взаємин Т. Шевченка в дослідженні П. Богацького. Аналіз думки та інвективів І. Качуровського щодо оцінки творчої спадщини Кобзаря.

Своєрідність художнього зображення внутрішнього світу особистості в повісті "Біль і гнів" класика Є. Гуцала, особливості психології героя-дитини, його дій, вчинків тощо в умовах воєнного неспокою. Концептуальність істинного людського "Я" під час окупації.

Характеристика проблеми концептуально-стилістичного аналізу поетичної творчості Т. Шевченка як елітарної сильної української мовної особистості. Її використання у педагогічному процесі формування в учнів і студентів українськомовної компетентності.

Анализ поэтического наследия В.Г. Руделёва, известного отечественного лингвиста, доктора филологических наук. Актуальность метафорических моделей, связанных с осмыслением прецедентных феноменов мировой культуры. Художественная образность в лирике поэта.

Краткие биографические данные Р.И. Рождественского как известного советского поэта, переводчика. Характерное свойство его поэзии - любовная лирика. Процесс проведения психолингвистического эксперимента. Анализ словарного состава стиха "Старые слова".

Концептуальное содержание образа Петербурга в романе Ф.М. Достоевского "Идиот". Деньги как формальный эквивалент характеристики героев. Тесная связь концепта "огонь" с символикой текста романа, которая формирует метафизическую базу повествования.

Анализ концептов "добро" и "зло" в русских народных волшебных сказках и в волшебных сказках А.С. Пушкина. Вербальная репрезентация данных концептов. Подходы к восприятию народных морально-нравственных ценностей, присущих коллективному языковому сознанию.

Концептуальные понятия "жизнь" и "смерть" в творчестве русских писателей. Понятие "жизнь" в творчестве А.С. Пушкина в литературоведческом освещении. "Чувство жизни" и "поэзия жизни" в творчестве Л.Н. Толстого. Анализ идеи жизни у Ф.М. Достоевского.

Проведение исследования культурных концептов "мессианство" и "избранность" как взаимосвязанных и взаимообусловливающих констант утопического типа сознания. Характеристика проспективно-ретроспективного плана представления указанных утопических концептов.

Рассмотрение культурных концептов "мессианство" и "избранность" как взаимосвязанных констант утопического типа сознания. Диахронический аспект развития русской и европейской культур. Роман-фантасмагория В. Аксёнова "Вольтерьянцы и вольтерьянки".