Дослідження життєвого та творчого шляху Л. Костенко в літературознавстві. Художня спадщина поетеси, її громадська діяльність: вагомий внесок у справу утвердження та розбудови національних духовних цінностей, зміцнення інтелектуальних засад суспільства.
Концепт судьбы, воплощенный в наследии Блока и рассмотренный в контексте его авторского мифа. Мифологические корни блоковского представления о судьбе и контексты, повлиявшие на его формирование. Мотивно-образные комплексы, представляющие данный концепт.
Розгляд "Щоденника" О. Довженка як літературної й історичної спадщини митця. Аналіз проблеми збереження історичної пам’яті й національної самосвідомості українців. Визначення негативних рис особистості, що позбавляли можливості кинути виклик долі.
Ключевое слово "синий" является ассоциативно-смысловой точкой в идейно-содержательной ткани поэмы М. Пришвина "Фацелия".Оно выступает компонент идеологически значимой цепи "слово - образ - идея" и служит кодом к раскрытию общего поэтического замысла.
Изучение понятийных границ, структуры дефиниций "концепт", "концептуальный анализ художественного теста". Интерпретация употребления данных единиц в контексте, выделив ядро и периферию концепта человек в сказах. Место его в авторской концептосфере.
Аналіз питань чуттєвого сприйняття модерного художнього твору як передумови його інтелектуального осмислення в критичних тезах відомого українського літературного критика Ю. Лавріненка. Загальна характеристика критичного методу літературознавця.
Аналіз недослідженого фентезі Ярини Каторож з яскравою та самобутньою рецепцією в ній вітчизняного минулого й сьогодення, а також особливою художньою прогностикою. Сутність концептів свободи й пам’яті як ключових в прозі письменниці, їх значення.
Вивчення проблеми сміху й радості в екзегетичній системі літератури українського бароко. Підґрунтя для різних тлумачень можливості/неможливості, потрібності/непотрібності сміху й радості в житті праведника. Трансформація проблеми в екзегезі Біблії.
Особливості концептів-образів "мати" та "сестра" та їх взаємозв'язок з концептом "родина" у поетичній картині світу М. Стельмаха. Аналіз вербалізації цих концептів, так як вони набувають статусу кумулятивних, вбираючи у себе атрибути різних контекстів.
Выборка слов, номинирующих эмоции, и алфавитно-частотные словники и конкордансы эмоциональных наименований в поэзии А.А. Фета и Ф.И. Тютчева. Сопоставительный анализ выделенных концептов и выявление общего и специфического в объективации концептосферы.
Роль дитячого фольклору у формуванні національно-мовної картини світу дитини. Функції фольклору, його зв’язок з культурою, звичаями, традиціями тощо. Дослідження образів у зразках дитячого фольклору - колискових піснях та забавлянках з Хмельниччини.
Мета дослідження: висвітлити філософсько-релігійного підґрунтя концепту мовчання та його похідних, що складають разом єдине семантичне поле, визначити його функції та репрезентації у різних галузях художньої практики. Засоби репрезентації мовчання.
Аналіз поезії кінця ХХ ст. з метою установлення місця та ролі в ній символіки пластичних видів мистецтва, передусім оброблення самоцвітного каміння та кераміки, утвердження "віршованої камеї", "віршованих кахлів" як особливих синтетичних жанротворів.
Відображена поетична картина світу Григорія Білоуса через образ Г. Сковороди та його сприйняття живого та неживого. Створення образу філософа під впливом екстралінгвістичних чинників, представлених власними уявленнями про світ та ціннісними установками.
Выявление базового концепта романа Ф.М. Достоевского "Бесы", изучение его функций в организации смыслового пространства и поэтики произведения. Анализ фрагментов произведения, в которых он объективируется посредством ядерных номинативных лексем.
Дослідження збірки "Сад божественных песней" із позицій біблійної герменевтики та когнітивного літературознавства. Доцільність вживання поняття "концепт" і "християнський концепт" щодо вивчення сфери сакрального. Аналіз головних ідей віршів зі збірки.
Литературоведческая типология индивидуально-авторских концептов, отражающих уровни межтекстового взаимодействия. Роль художественного мотива как репрезентанта концепта. Метатекстуальные признаки индивидуально-авторских концептов "женщина" и "птица".
Ключові концепти казок Івана Франка, уміщених у збірці. Вербалізація концептуальної опозиції мудрість — дурість, яка ілюструє, що раціоналізм в українському менталітеті межує з ліризмом та сентименталізмом. Наділення героїв збірки незвичайними рисами.
Дослідження сутності поняття "концептосфера" в українській публіцистиці. Пізнання дійсності через концепти, встановлені окремою особистістю й народом. Історичні моменти творчої реалізації нації. Онтологічний, інтелектуальний зміст публіцистичних творів.
Универсальный флорентийский миф и его первичные мотивы. Формирование ядерных мотивов универсального флорентийского мифа в русской словесности. Мотив семьи как вариация мотивов круга и прошлого. Формирование первообраза Флоренции в русской литературе.
Лингвокультурное понимание концепта. Обобщенные признаки, необходимые и достаточные для идентификации предмета или явления как фрагмента картины мира. Изучение типов культурных концептов. Ментальные образования, актуальные для этнокультуры в целом.
Анализ художественной рецепции пушкинской развязки любовного треугольника в произведениях А.И. Герцена и Н.Г. Чернышевского. Мотив реабилитации адюльтера, развивающегося параллельно с утверждением новых рациональных форм организации социальной жизни.
Сущность понятия "семья" в женской прозе XX-XI вв. Нравственно-психологические отношения, эмоциональная нагрузка, душевные переживания героев произведений Л. Улицкой и Р. Пилчер. Сравнение номинаций, связанных с семьей в русско- и англоязычных культурах.
Рассмотрение особенностей концептуалистской литературы. Исследование вербального и невербального поведения писателей-концептуалистов. Изучение базовых качеств современной русскоязычной прозы и поэзии. Концептуалистские тексты и их оценка читателями.
Проблема філософії та літератури в добу романтизму. Смислове наповнення понять "концепт" і "концептуалізація" у літературознавчій площині. Система символів, що презентують домінантні натурфілософські концепти у конкретних творах поетів-романтиків.
Розгляд ключових мотивів та образів земного тяжіння у поетичній збірці І. Небеленчук. Ідейно-естетична природа віршів, закорінена у систему світоглядних ідеалів, мрій, цілей, сподівань, бажань, надій, вірувань, переконань, емоцій, почуттів, поглядів.
Зародження і становлення магічно-реалістичного методу в німецькій літературі, вивчення його особливості та унікальність. Зображання в німецькій літературі травматичний повоєнний досвід із вираженою інроспективністю та гуманістичною спрямованістю.
Прийоми філологічного вивчення художнього тексту. Дослідження творчості Лесі Українки неокласиками. Агональність стилю письменниці. Сталість наукового інтересу М. Драй-Хмари до постаті Лесі Українки. Принципи системного аналізу індивідуальної поетики.
Відображення у фентезійному моделюванні "Темного світу. Рівноваги" М. і С. Дяченків ключових концептів жанру кінця ХХ - перших десятиліть ХХІ ст. Реалізація в романі концептів межі, половинності, рівноваги протилежних начал, сюжетного міфа про героя.
Аналіз своєрідності художнього вираження провідних концептів та їх системності в романі С. Шеррила "Мінотавр вийшов покурити". Параметри трансформування образу античної потвори у творі. Специфіка авторського трактування концептів часу, пам'яті, кохання.
