Теоретико-естетичні основи творчості І. Єрофеїва. Аналіз ідейно-тематичної та жанрово-стильової специфіки повісті "Олекса Довбуш". Роль та місце І. Єрофеїва як творчої особистості в українському літературному процесі першої половини ХХ століття.

Аналіз концепції літературно-ігрових стратегій через призму синкретизму у зв'язку автор-текст-читач. Потреби оновлення термінологічної ігрової бази для сучасного прочитання барокового культурного коду на основі існуючих театральних понять та визначень.

Загальна характеристика постаті Івана Михайловича Дзюби. Розгляд особливостей політичної діяльності, створення Народного руху України та Університету українознавства; нагороди і відзнаки. Історія появи праці І. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?".

Характеристика філософської та естетичної концепції К. Полєвого. Визначення внеску автора в розвиток літературної критики та теорії літератури. Розгляд жанрових особливостей белетристики Полєвого. Вивчення внеску автора в розвиток біографічного жанру.

Дослідження відтворення естетичної концепції Ксенофонта Олексійовича Полєвого у його критичних роботах, журналістській діяльності та документально-художніх творах. Аналіз жанрових та стильових особливостей літературно-критичних і документальних творів.

Специфіка і жанрова природа критико-дослідницької діяльності автора доробку "Весна республіки". Внесок російськомовного поета М. Ушакова як критика творчості українських письменників в розвиток вітчизняного літературного процесу 20-70-х років ХХ століття.

Роль і значення літературної критики, її вплив на формування читацького середовища. Збірка літературно-критичних есеїв Миколи Рябчука "Каміння й Сізіф". Характеристика ідейно-естетичних домінант критика, особливості зрощення публіцистичної і наукової.

Огляд літературно-критичної й наукової рецепції життєвого та творчого шляху українського письменника XX ст. Віктора Положія в літературознавстві. Аналіз літературознавчих джерел, в яких вивчається спадщина автора, огляд основних напрямів дослідження.

Розкриття мистецького діалогу літератури й фольклору. Визначення місця творчості Степана Руданського у літературі другої половини ХІХ століття. Аналіз ліричних та гумористичних поезій Степана Руданського, його балад, поем, перекладів та переспівів.

Аналіз критичних думок Івана Франка, у яких представлені згадки про критичну та художню творчість письменника, етнографа, історика М. Грабовського. Місце та роль польського митця в літературному процесі та культурному житті України першої половини ХІХ ст.

Еволюція літературних, філософських та естетичних поглядів М. Грабовського. Визначення жанрової парадигми літературно-критичних матеріалів та листування. Висвітлення місця та впливу Грабовського на хід літературного процесу в польській літературі.

Час як один із найбільш багатозначних образів в сонетах В. Шекспіра. Завдяки цьому образові особисті почуття поета сприймаються як виявлення загальних законів розвитку і змін. Час в сонетарії В. Шекспіра, як факт суб’єктивного людського існування.

Здійснення експлікації поняття дискурс, встановлення співвідношення термінів "літературна рецепція" та "літературно-художня критика". Характеристика засобів текстуального вираження літературно-критичного дискурсу, особливості його функціонування.

Особливості літературних творів шістдесятництва в Україні. Постать Михайлини Коцюбинської. Біографічна довідка. Внесок Михайлини Коцюбинської як представниці руху шістдесятників та недостатньо оціненний сучасними дослідниками-літературознавцями.

Аналіз процесу розширення функції жанру літературно-критичного портрета в добу модернізму, дослідження М. Євшана. Концепція пошуку критика у виборі власного стилю, своєрідних шляхів і засобів у творчому процесі під впливом модерністичної естетики.

Аналіз структури і розширення функції жанру літературно-критичного портрета в добу модернізму на матеріалі публікацій М. Євшана. Визначення концепції пошуку критика у виборі власного стилю, шляхів у творчому процесі під впливом модерністичної естетики.

Встановлення креативного та рецептивного потенціалів художньої літератури, систематизація форм і тенденцій його реалізації в сьогоденні. Дослідження моделей комунікації між простором літератури й соціумом, що презентуються періодикою як продуктивні.

Розгляд аналітико-синтетичного дослідження творчої спадщини Марії Загірньої, її жанрово-стильової специфіки. Вивчення місця та ролі письменниці та громадської діячки в літературному процесі й культурно-просвітньому русі кінця 19 – початку 20 століття.

Внесок П. Стебницького – українського книговидавця, публіциста, письменника, державного діяча у розвиток жанру як біографіка. Аналіз його літературно-публіцистичних праць, присвячених персоналіям. Використання контент-аналізу та джерелознавчої критики.

Загальна характеристика своєрідних відгомонів "рустикальної лірики". Знайомство з головними літературно-стильовими чинниками дезінтеграції соцреалізму в українській літературі: сюрреалізм, рустикальність, химерна проза, неореалізм, неоромантизм.

Інтерпретація філософської категорії часу, що постає у романі Жорж Санд "Графиня Рудольштадт" в якості предмету роздумів. Теза "Часу не існує" - в основі дослідження. Акцентування уваги на вічності як категорії позачасовій, що існує завжди і незмінно.

Розгляд особливостей порівняння головних ідей "філософії об’єктивізму" зі схожими ідеями та героями деяких письменників в історії світової філософської літератури. Загальна характеристика літературно-філософських джерел художніх творів Айн Ренд.

Аналіз літературно-художніх антропонімів, що функціонують у романі "Врятувати березень" А. Кокотюхи, у збірці оповідань "Після 24-го" В. Івченка, в романі "Рятуючи Єву" Н. Романовської. Оцінка літературно-художніх антропонімів, що характеризують персонаж.

Дослідження літературно-художніх антропонімів, що функціонують у ретророманах Андрія Кокотюхи із циклу "Вигнанець". Виявлення індивідуально-стильових особливостей творення власних назв персонажів. Аналіз розвитку літературно-художньої антропонімії.

Аналіз лексико-семантичних та функціонально-стилістичних особливостей літературно-художнього ономастикону сучасної поезії про російсько-українську війну. Виникнення різних тематичних груп лексики, що зумовлено передусім домінуванням експресивної функції.

особливостям використання літературно-художніх топонімів (ЛХТ) у романі Наталії Довгопол "Знайти країну амазонок" як засобу конкретизації хронотопу в історичному фентезі. Аналіз специфічних власних назв, що відображають особливості конкретної епохи.

Характеристика чоловічих та жіночих імен в офіційній формі, що виконують номінативну функцію. Характеристичні літературно-художні антропоніми та здрібніло-пестливі варіанти імен. Функції літературно-художньої антропоніміки, вжитих у п’єсах І. Кочерги.

Дослідження літературно-художнього антропонімікону в збірці Петра Скунця "Твори. Книга 1", зокрема в поетичних циклах "І ті, з ким жити не судилось", "І ті, з ким жив донині". Аналіз застосування новаторських прийомів у використанні мовних засобів.

Простеження еволюції етнопсихологічної концепції особистості, визначення зв’язку часопросторових чинників із долею держави та всього народу. Необхідність художнього осмислення історії, зв’язку часів і поколінь, культурного надбання українського народу.

Дослідження літературно-художніх антропонімів. Аналіз антропонімів (позивних), що функціонують у романах С. Дзюби та А. Кірсанова "Позивний "Бандерас" та "Позивний Бандерас. Операція "Томос". Визначення та характеристика доонімного значення імен.