Дитячі та юнацькі роки життя Павла Тичини, його сім'я, перше здобуття освіти. Присвята першій вчительці поеми "Серафима Морачевська". Збірка "Сонячні кларнети". Вплив на формування Тичини-поета знайомства з Михайлом Коцюбинським. Спадщина Павла Тичини.

Характеристика специфіки творчості О. Стефановича в контексті творчості поетів-"пражан", розкриття її художньої неповторності, домінантних морально-етичних екзистенціалів та філософської наповненості. Огляд основних етапів творчого зростання письменника.

Дитячі та юнацькі роки Лариси Косач, отримання освіти, перші літературні спроби. Поява першої збірки поезій "На крилах пісень". Враження від подорожей, їх втілення в творах. Головні теми ранніх ліричних поезій. Вшанування пам'яті української поетеси.

Біблійна тема у поезії О. Стефановича. Розгляд комплексу ідей, характерних для "пражан" у поезії Ю. Дарагана, О. Лятуринської та Лівицько-Холодної. Обговорення теми і образи давньої української історії та міфології в творах видатних письменниках.

Літературна та суспільно-політична діяльність представників нового покоління літературно-творчої інтелігенції, яке отримало назву "шістдесятники". Вплив "шістдесятників" на процес розвитку суспільства. Заходи влади прости бунтарства талановитої молоді.

Аналіз поетики "двійництва" як визначальної складової прози О. Грушиної. Особливістю роману О. Грушиної "Черга" є парадоксальне поєднання буденності і неповторності радянської епохи. Структурно-семантичне значення "черги" як феномену радянського часу.

Аналіз ознак поетики Шевченкового "Заповіту" в Аріозо Тараса, уміщеному в Додатку до клавіру опери "Тарас Бульба" М. Лисенка - М. Старицького. Особливості "заповітних" змістів звернень Тараса до синів і Січового козацтва в інтонаційній драматургії опери.

"Курортний роман" як соціально-психологічне явище, його основні характеристики та ознаки. Психологічне розвантаження, відсторонення від звичного побуту й обов’язків, намагання створити ілюзію іншого життя. Вивчення "сюжетів" з письменницького життя.

Проблематика внутрішньої розкутості жанру твору, розмаїтий характер стильових і художньо-образних особливостей у контексті європейського експресіонізму. Необхідність поглиблювання і розширювання аспекти естетичного феномену творчого процесу письменника.

Дослідження метафізичного змісту "Священних сонетів" Джона Донна. Визначення своєрідності жанрової та композиційної структури циклу, їхньої ролі у розкритті філософських проблем, порушуваних автором. Звернення до біблійних образів та мотивів у циклі.

Аналіз "Хроніки" Станіслава Оріховського в національному літературознавстві як етапне українське ренесансно-класицистичне явище в нашому письменстві XVI ст. та їх вплив на суспільно-літературний розвиток України і Польщі. Правда як захист дієписьма.

Досліджуються поетикальні особливості жанру антиутопії щоденник, на матеріалі повісті Ю. Винничука "Ласкаво просимо в Щуроград" та роману Адольфо Бйой Касареса "Щоденник війни зі свиньми". У творах показано механізми підтримки тоталітарної держави.

Огляд критичних і літературознавчих праць В. Голобородька. Дослідження сюжетно-композиційної структури творів і особливостей їхньої суб’єктної організації. Роль фольклорних кодів і концептуальних образів-символів у творчості українського письменника.

Аналіз перекладу українських міфологічних реалій на англійську мову, розгляд особливостей драми-феєрії Лесі Українки "Лісова Пісня", органічне переплетення двох життів і двох світів. Відтворення змісту твору, використання можливостей англійської мови.

Проблеми функціонування "літературних архетипів" у європейському загальнокультурному контексті. Творчість Вільяма Ґолдінґа у сучасному літературознавстві. Аксіологія переосмислення традиційних легендарно-міфологічних структур у працях письменника.

Дослідження та аналіз поетичної спадщини буковинця щодо функціонування в ньому тропів, стилістичних фігур, елементів фоніки та віршування. Оцінка головних факторів та сторонніх впливів, що змінили поетичний почерк митця впродовж життя Ю. Федьковича.

Інтерпретація змісту поняття "гендерна ідентичність" як усвідомлення індивідом біологічної статі власної самості у певних соціокультурних умовах. Визначення головних моделей сучасної гендерної ідентичності в постмодерністському художньому дискурсі.

Вираз пейзажів об’єктивно фіксованих (схематичних, описових, "зображально-живописних") та суб’єктивно пережитих у прозі Франка. Вербальний малюнок природи, побудований за правилами лінійної перспективи. Ідилічна візія гір із їх природною мальовничістю.

Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ століття, пейзаж у художній прозі І. Франка. Живописний та психологічний пейзажі у творчості І. Франка, вербальний малюнок природи, описово-зображально-інформативне поле Франкової пейзажистки.

Дослідження ігрового начала у французькій літературній казці доби рококо. Вивчення передумов для розквіту ігрових якостей в даному жанрі у загальній культурній парадигмі того часу, провідних тенденціях літературного процесу, закономірностей поетики.

Творчість Григорія Аврамовича Чупринки – одного з самобутніх представників українського символізму. Образна система, строфіка, фоніка у віршах письменника. Предметно-чуттєві, абстракційні мотиви в поезії. Композиційні типи у репертуарі пресимволістів.

Грицько Чупринка і український неоромантизм та символізм. Образна система письменника у контексті творчості українських пресимволістів. Традиції демократичної української поезії кінця ХІХ–початку ХХ ст. Мовно-художні засоби у творах Г. Чупринки.

Дослідження особливостей поетики роману відомого чеського письменника сучасності Павла Когоута "Катиня". Розгляд функцій та специфіки гротескних форм у постмодерністському творі. Виділення основних прийомів гротескного зображення фіктивного світу.

Сутність і головні форми втілення двійництва у творах В. Набокова, основні функції двійників у художній системі даного письменника. Закономірності використання в творах, що вивчається, а також оцінка значення в формуванні картини світу В. Набокова.

Дослідження поетики деструкції як комплексу руйнівно-танатологічних образів і мотивів у п’єсі Б. Віана "Загальна шкуродерня" й оповіданні "Мурахи" з урахуванням родо-жанрової специфіки творів. Принцип деструкції як елемент ігрового модусу творів Б. Віана.

Аналіз семантики просторових образів, соціально-міфологічних мотивів у творах М. Куліша. Соціальний міф як основа фабули та поетики кожної з п'єс драматурга. Хронологічно впорядкована концепція радянського світу, що становить собою сукупність цих міфів.

Особливості рецепції аналізованих п'єс М. Куліша в критиці та літературознавстві. Історія питання соціальної й політичної міфології. Семантика просторових образів та характеристика специфіки художнього простору драматургічних творів письменника.

Криза картезіанського світогляду в європейському мистецтві. Осмислення феномену сповіді в західно-європейській культурі. Аналіз функції поетики другорядного у французькому романі. Реалізація концепту щирості та примирення будь-яких внутрішніх конфліктів.

Епістемологічне значення другорядного в мистецтві ХХ століття. Наративні стратегії моделювання католицькими письменниками сповідального профілю літератури цього періоду. Головні маркери оновлення поетики сповіді в художньому вимірі ХХ століття.

Аналіз засобів утілення категорії емотивності в історичному романі І. Білика "Похорон богів". З’ясування їхньої ролі у реалізації авторського задуму створити художній образ переходу від Доби язичництва до християнства. Реалізація текстової емотивності.