Аналіз багатогранності поезій В. Тарасенка в контексті сучасного літературного процесу Полтавщини. Основні змістово-мотивні групи творчого доробку митця: інтимна, пейзажна, громадянська, філософська лірика, їх оригінальність і цілковита сформованість.

Дитинство, освіта Юрія Яновського - українського поета та романіста. Початок трудової діяльності, перша збірка віршів. Романтичні новели раннього періоду творчості Яновського. Його діяльність та твори на етапі Другої світової війні і повоєнний період.

Дослідження юдейського компоненту проблеми духовного самовизначення Ф. Кафки, який є найгострішим серед дискусійних проблем вивчення творчості письменника. Невизначене ставленням Кафки до свого єврейства. Напрямки дискусій щодо релігійності письменника.

Вперше проводиться паралель між схильністю П. Куліша та І. Франка до вікової ідеологічної авторевізії. Ідеологічні та формальні зближення між письменниками виявляються в публіцистиці, розбудові творів на матеріалах біблійної та християнської історії.

Постаті І. Костецького та В. Домонтовича. Ставлення письменників МУРу до традиції та модернізму. Аналіз моделей, пов’язаних із ідеологічними та художніми шуканнями мурівської доби: експериментаторство І. Костецького та інтелектуалізм В. Домонтовича.

Визначення причин надпопулярності письменницької есеїстики в літературному процесі сучасності. Вивчення змісту письменницької есеїстики як індикатора мультилітературності, відкритої безлічі процесів письма. Внутрішньолітературні фактори популярності есе.

Розгляд творчої манери прозової спадщини польської письменниці, лауреатки Нобелівської премії в галузі літератури Ольги Токарчук. Дослідження творчого доробку Ольги Токарчук: манера письма, філософська спрямованість, світоглядні і письменниці стратегії.

Роль епістолярної критики в літературному процесі 20–50-х років ХХ ст. за умов його цензурних регламентацій. Особливості літературних дискусій і полеміки в листуванні і відкритій пресі. Парадоксальне мислення в епістолярній публіцистиці письменників.

Дослідження трансформації конститутивних ознак листа при становленні епістолярної форми. Характеристика різновидів епістолярної форми та конкретизування їхніх функції в плані композиційної побудови творів. Розробка типології письменницького листа.

Исследование особого эпистолярного жанра – жанра "письма властителю", представленного двумя инвариантами – "письмом царю" и "письмом вождю" (на материале русской литературы XIX-XX веков). Определение такой подразновидности жанра, как письмо-инвектива.

Вживання питальних конструкцій для створення експресії у літературному творі. Вивчення особливостей мовотворчості Олеся Гончара на матеріалі його "Щоденників". Класифікація питальних конструкцій за структурою, будовою, вираженням, змістом і тематикою.

Своєрідність творчої манери Оноре де Бальзака. Тема грошей під впливом "закону особистої вигоди" у творчості письменника. Уособлення владою золота в образах Гобсека та батька Горіо. Основний аналіз моральної деградації на прикладі Ежена де Растіньяка.

Розгляд соціальних конфліктів через призму земельних відносин власності в Галичині наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Визначення взаємозв’язку між проблемами земельної власності та еміграції українців за кордон, що відображено у творах Франка.

Розгляд особливостей авторської інтерпретації міфологічних сюжетів та образів у художній словесності. Визначення основних типів та проявів міфологізму у творчості письменників. Аналіз змістової наповненості поняття міф та міфопоетика в авторському тексті.

Журнал "Дебістан" (1906-1908) був першим дитячим виданням в історії азербайджанського друку. Розглянуто тему, зміст, ідейно-художні особливості праць, опублікованих в цих дитячих виданнях. Приклади тюркомовної літератури, що опубліковано в "Дебістані".

Аналіз висловлювань Чендея про функції художньої літератури, її національну своєрідність, специфіку, місце серед інших видів мистецтва. Оцінка суджень про сприйняття художнього твору читачем, рекомендацій неодноразово перечитувати високохудожні тексти.

Висвітлення предмету драматургічної рефлексії як національної ідентифікаційної практики турецької літератури сучасної доби. Репрезентація колективної особистості турків художніми засобами літератури на основних етапах розвитку. Історична пам'ять турків.

Аналіз предмету драматургічної рефлексії як національної ідентифікаційної практики турецької літератури сучасної доби. Репрезентація колективної особистості турків художніми засобами літератури на етапах її розвитку. Елементи національної ідентичності.

Аналіз питання походження прислів'їв і приказок. Погляди І. Франка на творення паремій як формування нового зразка словесного підсумку, узагальнення певної повторюваної життєвої ситуації. Семантика, їх ґенеза та оприявлення тісних міжжанрових зв'язків.

Выявление и характеристика основных схем взаимодействия художественного текста и визуального образа в романе Й.В. Йенсена "Падение короля". Рассмотрение и анализ особенностей переноса в повествование концептуальных моделей эпохи Северного возрождения.

Восстановление духовного облика юных Н.В. Недоброво, Б.В. Анрепа, А.И. Белецкого. Жизненные и эстетические истоки их творчества. Изучение повести А.И. Белецкого "Против тоски о старом добром времени". Особенность собрания стихотворений Недоброво.

Исследование авторства и видимости пишущих женщин в семьях университетских профессоров в России второй половины XIX века. Изучение вопросов женского авторства и соавторства, характеристика роли женщин в истории российской науки и публицистики в целом.

Виявлення основних принципів поетики простору в прозі О. Купріна з позицій сучасних літературознавчих уявлень про неореалістичну природу його художнього методу. Топографічні параметри і змістові характеристики півдня в художньому світі О. Купріна.

Проаналізовано фольклорні основи одного з найдосконаліших зразків малої прози Івана Франка, оповідання "Микитичів дуб". Окремо розглянуто глибокий психологічний підтекст твору, який, властиво, увиразнюється саме завдяки фольклорним інкрустаціям.

Аналіз особливостей художнього конструювання як виду навчальної діяльності учнів основної школи. Визначення змісту і структури підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до означеної діяльності. Проведення констатувального експерименту.

Аналіз трансформації ідентичності підлітків соціально-культурної дійсності в США і в Україні періоду СРСР. Роль української діаспори в урізноманітненні контактів для зближення культур. Значення художнього досвіду Селінджера для українських прозаїків.

Простеження рецепції творчості Лесі Українки в англомовному світі та виявлення динаміки й особливостей цього процесу: систематизація, опис, оцінювання англомовних перекладів крізь призму компаративістики; різножанрові матеріали в періодиці США, Канади.

Актуальність проблеми імпліцитних смислів художнього твору. Аналіз символів та їх семантичних змін, знакових деталей та нюансів поведінки й мовлення героїв, що розкривають їх стан. Розкриття природи підтексту та визначення методології його вивчення.

Актуальність проблеми імпліцитних смислів художнього твору: яким чином автор створює підтекстовий план твору, а читач декодує його, заряджаючись емоцією. Інтерпретація оповідання визнаного майстра підтексту Е. Гемінґвея, розкриття прихованих смислів.

Визначення основних концептуальних характеристик пізнього поетичного модернізму, представленого творчістю покоління 80-х років ХХ століття. Здійснення типологічного зіставлення між різними "хвилями" у розвитку модернізму – раннім, зрілим і пізнім.