Дослідження двох типів новели у творчості Федора Потушняка на прикладі аналізу творів "Вона" та "Злодій". Розмежування новели акції та настрою у творчості Потушняка, що дає уявлення про багатогранність письменницького таланту та особливості його розвитку.

Дослідження мемуарної прози шістдесятництва. Детальний аналіз поетики назв спогадів, взятих за цілісний текст і в діалогічних відношеннях. Вивчення ареалу людського документа. Розкриття семантичних зв’язків між назвами, що породжують нові смисли.

Представлено людський документ як невід'ємна складова літературного процесу, що сприймається "як єдиний духовний організм". Проаналізовано поетику назв спогадів Руденка, Дзюби, Жиленко, Кириченко, взятих за цілісний текст і в діалогічних відношеннях.

Досліджено основні риси поетики заголовків прози Макса Кідрука. Проаналізовано зв'язок назв книжок із авторськими світосприйняттям і його індивідуальним стилем, зі змістом творів і образотворенням. Заголовки розглянуто як особливий намір автора.

Проблема поетики титулу літературного твору як особливого композиційного елементу. Дослідження зміни опції сприймання твору та розуміння головної ідеї. Аналіз та оцінка отриманих результатів як бази для подальших досліджень у даному напрямі вивчення.

Характеристика компонентів заголовкового комплексу. Класифікаційні параметри заголовка, підзаголовка, присвяти та епіграфа. Місце заголовка та роль компонентів заголовкового комплексу в архітектонічній і композиційній побудові поетичних збірок І. Франка.

Рецептивно-комунікативна, функціонально-естетична, наратологічна, часово-просторова, семіотична та психокреативна характеристика компонентів заголовкового комплексу в ліриці Івана Франка. Їхні взаємозв’язки із системою художніх образів і мотивів.

Визначення ролі заголовку у сприйманні тексту. Творення тексту і встановлення контакту з читачем як основні функції заголовку. Використання образних заголовків з ускладненою семантикою. Аналіз поетики заголовку у романі Б. Вербера "Імперія янголів".

Опис художніх творів, написаних на початку ХХІ ст. українськими письменниками, які в заголовковий комплекс винесли маркер "записки". Відтворення особливостей розмовного мовлення персонажів, наявність хронології, якщо йдеться про суспільно значущі події.

Сутність "піктопоезії" як феномену та її місце в жанровій системі сюрреалізму на прикладі збірки Поля Елюара та Мана Рея "Les mains libres". Жанровий репертуар сюрреалістів, його пошуковий характер та свобода від обмежень, роль у літературознавстві.

Дослідження піктопоезії як феномену та її місце в жанровій системі сюрреалізму на прикладі збірки Поля Елюара та Мана Рея "Les Mains libres". Використання поетики, що поєднує експресіонізм та сюрреалізм, для відображення духовного та творчого світу.

Літературознавче дослідження проблеми поетики змісту в теорії літератури ХХ століття. Розуміння різних типів композиційного оформлення складових "внутрішнього" змісту у сюжеті літературно-художніх творів української та російської літератури ХІХ ст.

Аналіз світоглядних, естетичних, етичних і художніх парадигм в англійській трагедії XVII століття. Визначення особливостей маньєристичної, ранньобарокової і ранньокласицистичної художньо-естетичних систем у трагедіях молодших сучасників Шекспіра.

Аналіз особливостей літературного і культурного процесів в Англії кінця ХIХ – початку ХХ ст. з урахуванням сучасних літературознавчих концепцій. Визначення ролі антропоніма у творчості Т. Гарді як смислового коду, який розкриває естетичну позицію автора.

Образи рослин у поетичних текстах В. Коломійця. Додаткова семантизація традиційних для української культури образів. Особливості функціонування оказіональних флоронімів у поезіях В. Коломійця. Характер уживання неолексем на позначення явищ природи.

Вивчення творів українського фольклору та новорічно-різдвяних обрядових комплексів. Аналіз структури комунікаційних моделей соціальної поведінки мешканців села. Ритуальне відтворення космогонічного акту та вербальна його передача у свідомість народу.

Визначення поетикальних особливостей конструювання образу Іншого в прозі Альбера Камю. Часопросторові координати та тілесний аспект конструювання образу Іншого в прозі французького митця "Щаслива смерть", "Чума", "Перша людина", "Сторонній", "Падіння".

Комплексне вивчення особливостей поетики роману В. Брюсова "Вогненний ангел". Аналізуються новаторські погляди на історію письменника-символіста, який зруйнував традиційні межі історичного роману, модернізувавши його формально-змістовні елементи.

Поетика драми "Бондарівна". Франкова концепція "різнорідності характерів" у творчості драматурга І. Карпенка-Карого (у комедіях-жартах). Мелодрама "Гандзя": образотворчі можливості сюжетики. Романтична драма "Мазепа". Історичне тло і художній вимисел.

Риси художнього відтворення портретно-психологічних характеристик персонажів у їх взаємозв’язках із часопросторовою структурою текстів. Особливості історіософської концепції прозаїка. Новаторство Р. Іваничука в підходах до зображення історичних подій.

Ідейно-тематична й жанрово-стильова своєрідність прози Юліана Опільського, її структурні особливості, типологічні персонажні групи та викладові позиції. Опис авторської концепції історико-художнього твору та зв'язок з суспільно-історичними обставинами.

Аналіз жанрової специфіки твору Б. Лепкого "Мазепа", що є художнім синтезом історичних та літературних парадигм. Визначення структури часопростору з її ієрархічними та незалежними компонентами і виявлення секретів творення "образу світу" даного твору.

Інтерпретації та використання фольклору в літературі. Процес фольклоризму та його дослідження на матеріалі драматургії Ю. Яновського. Опис фактів звернення письменника до народнопоетичних традицій. Ситуації, мотиви, образи, що є у творах драматурга.

Особливості інтерпретації, використання фольклору в літературі. Аналіз фольклоризму на матеріалі драматургії Ю. Яновського. Факти звернення письменника до народнопоетичних традицій. Фольклорні ситуації, мотиви, образи, що функціонують у творах драматурга.

Художньо-поетична роль у структурі авторського ідіостилю пейзажних образів, замальовок та вставок. Лінгвальне відображення реалій пейзажу в поетичній мові О. Довгого. Використання лексем-кольоропозначень для передачі внутрішнього стану ліричного героя.

Розкриття поетики кольору в романі "Чорна дошка" Н. Доляк. Колір як важливий засіб моделювання голодомору 1932-1933 років на Україні (особливо на Вінниччині). Обмеження кольорової гами. Основні портретні характеристики персонажів у "Чорній дошці".

Сутність головних образотворчих функцій метафорики у віршах Л. Талалая. Особливості структурно-композиційних та змістових особливостей віршів-метафор. Зміст окремих прийомів внутрішньої гармонізації змісту у творах. Ролі інтертекстуальних елементів.

Основні етапи становлення та входження творчості Ліни Костенко в українську літературу. Провідні мотиви лірики, драматизм внутрішньої діалектики. Інтимна лірика Ліни Костенко. Місце неповторної поезії Ліни Костенко в українській та світовій культурі.

Літературознавчий аналіз творчої спадщини Д. Макогона у вимірах поетичних домінант та художнього себевияву. Визначення місця автора у літературному процесі України кінця ХІХ–початку ХХ ст. Жанровий діапазон та образно-стильові прикмети лірики Д. Макогона.

Розвиток жанру літературних казок у творчості письменників кінця XVII – початку XX століття. Особливість жанрових різновидів вигадки. Новаторство Наталі Кобринської у стилі письменницької фантазії. Використання протистояння добра і зла у своїх роботах.