Чинники, що зумовили специфіку концептуалізації гідрооб’єктів, і культурні конотації, що пов’язуються з їх назвами під впливом національно-історичного чи індивідуального досвіду митців. Особливості взаємодії назв гідрооб’єктів з темпоральними категоріями.

Своєрідність краю, яка постає у віршах Є. Маланюка як гетеротопія, що для мандрівника-емігранта стала символом України, її історичних випробувань. Тяжіння автора до міфотворення, оніричної сугестії, зображення простору за допомогою мілітарних образів.

Визначення методологічної вартості, наукового рівня розвідок Ю. Шевельова із лінгводидактики. Аналіз ранніх лінгвістичних праць Юрія Шевельова, дотичних до питань авторської мови та ідіостилю Павла Тичини. Аналіз збірки П. Тичини "Партія веде".

Проблеми вивчення особливостей морфології поетичних ідіостилів. Опис їх морфології, приклади екземпліфікації поетико-морфологічних закономірностей, виділення індивідуальних прийомів, аналіз шляхів перетворення морфологічної семантики в поетичний смисл.

Спроба нового прочитання поеми Т. Шевченка "Катерина" через призму поетичної опозиції "своє-чуже". Аналіз образів Катерини й Івана та їх проекція на націєтворчі стимули, розроблені Кобзарем у своїй творчості. Висвітлення окремих прийомів роботи з поемою.

Об’єктивні передумови настання Класичної епохи кримськотатарської літератури. Вплив творчої спадщини великих поетів-класиків Сходу на поезію Газаї. Особливості головних тематичних аспектів поетичних творів митця і його ідейно-художні особливості.

Характеристика особливості мовотворчості Кобзаря, що викладені у наукових працях М. Рильського. Поетична шевченкіана Рильського: її характерні риси, використання епіграфів і ремінісценції. Епіграфи Рильського як засіб уведення у вірш різних компонентів.

Узагальнення поетичної творчості греків Приазов’я у вітчизняному літературознавстві, комплексна рецепція творчості грецьких митців та її класифікація. Вплив української літератури на жанрово-тематичне розмаїття поетичної спадщини грецьких літераторів.

Висвітлення поетичної спадщини українського державного і церковного діяча Івана Огієнка. Розгляд і систематизація віршованих творів митрополита Іларіона. Публікація життєписів, драматичних п’єс та оповідань в українськомовному часопису "Віра й культура".

Актуалізація поетичних творів поета, публіциста, книговидавця Петра Стебницького. Діяльність та грані характеру непересічної особистості громадсько-політичного та культурного діяча. Загальна оцінка поетичної творчості митця, написаної у різні роки життя.

Художні особливості віршованих циклів С. Черкасенка. Виховання громадянина і патріота, необхідності його осмислення з урахуванням ситуації. Поетика української романтичної лірики. Розбудова поетично-філософської системи лірики українського модернізму.

Людина і природа у філософській поезії Ф. Тютчева. Трагічна забарвленість теми кохання в ліриці російського поета. Романтична своєрідність поетики митця. Елементи оспівування високої краси і духовності у його творчості. Характеристика прекрасніших віршів.

Проведення аналізу образу міста у творчості українського поета-модерніста С. Черкасенка. Розгляд циклу "Діти міста" у контексті спільних ідейно-мистецьких пошуків автора у розробці урбаністичного дискурсу української поезії кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Алітерація як повторення однакових приголосних звуків чи звукосполучень з метою створення звукового образу зображуваного або посилення інтонаційної виразності мови. Особливості її використання в поетиці. Два види звуконаслідування та їх функції.

Дослідження творчої спадщини А. Дросте. Роздуми поетеси щодо стану сучасної їй суспільної моралі. Характеристика циклу "Zeitbilder". Аналіз специфіки й функцій поетичного звукопису у віршах. Застосування в асонансу строфі для створення ефекту милозвуччя.

Аналіз поетичної шевченкіани В. Самійленка, спільність світоглядних та естетичних позицій митців. Загальна картина позірного благополуччя в "привільній" країні у віршах поета. Визначний шедевр української лірики – вірш В. Самійленка "Вечірня пісня".

Цикл В. Самійленка "Вінок Тарасові Шевченку в день 26 лютого". Невмирущість Шевченкового слова, безсмертя творчого генія. Саможертовність відданого сина українського народу, який розділив із ним біль і став на шлях боротьби за національне визволення.

Поняття ідеалізації в контексті загальносвітоглядних уявлень народу. Проблема менталітет і фольклор. Специфіка ідеалу людини у фантастиці (казка, легенда), козацькому епосі (думи, історичні пісні), обрядово-ритуальній (календарна та родинна творчість).

Вірші, які виходили з-під пера пересічних людей в радянській Україні - селян, робітників, студентів, священників, представників інтелігенції. Автори поетичних рядків хотіли правди в умовах суцільного обману влади і цю правду висловлювали у віршах.

Дослідження художньо-філософських поглядів видатного мислителя, письменника, педагога-просвітителя Григорія Сковороди. Текстологічні особливості поетичних творів епістолярних текстів, їх жанрово-тематична своєрідність та інтертекстуальна спрямованість.

Виявлення діалогічної позиції Бориса Олійника, що була експлікована у віршах за допомогою звертань, присвят, розмовних інтонацій. Відзначення та характеристика внутрішнього діалогізму художнього мислення автора, який вдавався до автокомунікації.

Огляд спроби сформувати модель гендерного аналізу художнього світу Вітмена. Аналіз специфіки відображення фемінності і маскулінності, переосмислення, наближення їх до нової андрогінної якості у доробку митця з урахуванням гендерної ідентичності автора.

Спроба сформувати модель гендерного аналізу художнього світу В. Вітмена. Аналіз специфіки відображення фемінності і маскулінності, переосмислення, наближення їх до нової андрогінної якості у доробку митця з урахуванням гендерної ідентичності автора.

Вивчення біографії Євгена Маланюка. Історизм поезії митця. Характеристика особливостей поезії міжвоєнного часу й доробку, написаного після Другої світової війни. Аналіз поглядів Маланюка на сучасну йому поезію, ставлення до поетів Нью-Йоркської групи.

Роль метатропів у формуванні індивідуального стилю митця. Дослідження на матеріалі поезій представників Нью-Йоркської групи — Віри Вовк та Ю. Тарнавського - твердження про те, що поетичний ідіостиль — це система метатропів. Поняття поетичного ідіостилю.

Аналіз характеру авторського "я" на основі дихотомічних зв’язків із закономірністю річного календарного циклу природи. Реалізація теми смерті і безсмертя у збірці. Імпресіоністична картина приходу весни, окреслена за допомогою зорових та слухових образів.

Дослідження особливостей перекладу поетичних творів як особливого виду художнього перекладу. Аналіз оригіналів віршів відомого австрійського поета Рільке, їх переклади Стуса. Типи перекладацьких трансформацій, їх вплив при передачі індивідуального стилю.

Розгляд поетичної складової в дискурсі твору Діогена Лаерція в аспекті античної біографістики і доксографії. Характеристика стилістичних особливостей епіграматичної поезії про філософів: апофеоз, героїзація, прославляння, сатира, інвектива і пародіювання.

Вивчення художньої індивідуальності Арсенія Тарковського, визначення його ролі у постсимволістському розвитку російської літератури. Дослідження особливостей метрики, ритміки і строфіки поетичної спадщини. Вивчення мотивів та образності метапоезій автора.

Розгляд поетичних творів українського письменника Бориса Тенети, надрукованих в періодичних виданнях другої половини 1920-х років. Актуалізація у віршах важливих екзистенційних та буттєвих проблем. Домінування імпресіоністичного стилю в ліриці автора.