Особливість проведення хірургічних операцій

2. За способом Штама-Сена-Кадера сформуйте серозний тунель для трубки, яку занурте в просвіт шлунку, шляхом почергового накладання і наступного затягування 3-х кисетних швів, починаючи з центрального. Виконайте гастропексію. Рану ушийте. Після видалення трубки фістула, накладена за вище згаданими методами, закривається самостійно.

3. Губоподібну норицю за Топровером формуйте затягуванням таких же кисетних швів, починаючи від периферії. При цьому стінку шлунку підтягніть вверх так, щоб сформувався конус, а слизову оболонку підшийте до шкіри. Стінку шлунку на рівні зовнішнього кисету підшийте до очеревини, середнього - до м'язів, внутрішнього - до шкіри. Для закриття фістули потрібне повторне втручання.

4. Ушивання перфоративної виразки. На ізольованому шлунку виконайте його ревізію і знайдіть перфоративний отвір. Область перфорації відмежуйте від черевної порожнини лапаротомними серветками. На перфоративний отвір накладіть дворядний серозно-м'язовий вузловий шов так, щоб лінія шва була поперечною по відношенню до осі шлунку і не проникала в слизову оболонку. Перший ряд кетгутових серозно-м'язових швів накладіть і затягніть їх помірно, щоб шви не прорізались. Другим рядом шовкових серозно-м'язових швів фіксуйте частину великого сальника для ліпшої герметизації та реваскуляризації.

Тести для самоконтролю знань.

1. Чим представлений зв'язковий апарат шлунку і які артерії пересікаються при його мобілізації по великій і малій кривизні?

2. Вкажіть судини, які можуть бути пошкоджені у печінково-шлунковій зв'язці при її пораненні:

а) права та ліва шлунково-сальникові артерії та вени;

б) загальна печінкова артерія і ворітна вена;

в) права і ліва шлункові артерії та вени;

г) короткі артерії та вени шлунку; д) права і ліва печінкові артерії і вени.

3. Через яку вену відтікає венозна кров від шлунку при портальній гіпертензії? Як зупинити кровотечу при її пошкодженні?

4. Які паліативні хірургічні методи можна застосувати при наростаючому схудненні (кахексії) у хворого з неоперабельним раком кардіального відділу шлунку?

5. Якою може бути тактика хірурга при перфоративній виразці шлунку в залежності від часу перфорації, віку хворого та кваліфікації хірурга?

6. Які Ви знаєте резекційні та нерезекційні методи операцій при виразковій хворобі шлунку, після безуспішного консервативного її лікування?

7. У хворого встановлена 1-стадія ракового переродження виразки шлунку. Вкажіть методи оперативного лікування:

а) резекція шлунку; б) гастректомія; в) постійна гастростомія;

г) ваготомія; д) гастроентероанастомоз.

8. Які лімфовузли будуть збільшені, в першу чергу, при метастазуванні раку малої кривизни шлунку?

а) біля воріт селезінки; б) вздовж тіла та хвоста підшлункової залози;

в) в пілоричні лімфовузли;

г) лімфовузли малого сальника; д) черевного стовбура.

9. Оберіть техніку ушивання рани шлунку після гастротомії:

а) перший ряд - шов Шмідена, другий ряд - шви Ламбера;

б) два ряди серозно-м'язових швів Ламбера;

в) шов Шмідена;

г) П-подібними швами з захопленням сальника на ніжці;

д) перший ряд: кисетний шов, другий ряд - Z-подібний шов.

10. Який спосіб формування анастомозу використаєте при резекції шлунку за методом Більрота І:

а) “бік в бік” задній; б) “кінець в бік”; в) “бік в кінець”;

г) “кінець в кінець”; д) “бік в бік” передній.

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Який спосіб хірургічної допомоги запропонуєте хворому з неоперабельною пухлиною кардіального відділу шлунку?

2. В 20-літнього хворого діагностовано проривну виразку. Яку операцію виконаєте?

3. В епігастральній ділянці (у хлопчика 12 років) виявлена проникаюча різана рана величиною 3 см, з пошкодженням обидвох стінок шлунку. Яка тактика хірурга?

4. При лапаротомії з приводу проривної виразки шлунку у підпечінковій щілині виявлено шлунковий вміст, однак виразки і отвору на передній стінці шлунку не виявлено. Яким чином вміст шлунку потрапив під печінку і яка тактика хірурга?

5. Довготривала виразка шлунку призвела до різкого стенозу пілорусу і схуднення хворого. Визначіть тактику хірурга.

6. Хворий молодого віку більше 5 років страждає виразкою шлунку на фоні гіперацидного гастриту. Обґрунтуйте найбільш раціональний метод лікування.

15. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПЕЧІНКИ, ЖОВЧНОГО МІХУРА І ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ. ОПЕРАЦІЇ НА НИХ

Актуальність теми. Складність топографічної анатомії, доволі висока частота варіантів норми (у дітей) значно ускладнюють топічну діагностику патологій та травм печінки, жовчного міхура, жовчних шляхів та виконання операцій на них; пошкодження печінки часто супроводжуються смертельними кровотечами, що вимагає від лікаря (педіатра) своєчасної діагностики і вибору адекватної тактики лікування.

Навчальна мета.

Знати: топографічну анатомію печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів (у дітей різного віку); показання та принципи виконання операцій на них; методи зупинки кровотечі з печінки, види печінкових швів та техніку їх накладання; показання та суть виконання пересадки печінки і операцій при портальній гіпертензії.

Вміти: розпізнати топографо-анатомічні утворення печінки, жовчного міхура, позапечінкових жовчних шляхів (в тому числі у дітей), здійснити тимчасову і постійну зупинку кровотечі; накласти печінкові шви за Кузнєцовим-Пенським і Оппелем, виконати атипову резекцію печінки і холецистектомію.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Намалюйте і позначте схему зв'язок печінки. Перечисліть елементи, що містяться в печінково-дванадцятипалій і круглій зв'язках.

2. Вкажіть судини, що приносять кров до печінки і відносять її від неї.

3. Перечисліть сегменти печінки.

4. Перерахуйте оперативні доступи до печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів.

5. Назвіть методи тимчасової і постійної зупинки кровотечі з печінки.

6. Намалюйте схему гемостатичних швів за Кузнєцовим-Пенським і Оппелем.

7. Топографо-анатомічно обґрунтуйте зміст анатомічної і атипової резекції печінки.

8. Складіть перелік операцій на жовчному міхурі та позапечінкових жовчних шляхах.

9. Намалюйте і позначте схему позапечінкових жовчних шляхів.

10. Складіть перелік спеціальних інструментів, необхідних для операції на жовчному міхурі і жовчних шляхах.

11. Вкажіть основні методи корекції портальної гіпертензії.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Бригада студентів у відповідності із завданням освоює прийоми тимчасової зупинки кровотечі з печінки, зашиває її рану, або виконує атипову резекцію із застосуванням гемостатичного печінкового шва, враховуючи взаємовідношення з оточуючими анатомічними утвореннями і нижньою порожнистою веною, виконує холецистектомію.

1. Первинна хірургічна обробка рани печінки.

Після виконання верхньої серединної лапаротомії. І асистент: виконайте тимчасову зупинку кровотечі з печінки пальцевим перетискуванням судин. Для цього вказівний палець лівої руки введіть в сальниковий отвір і затисніть між ним і першим пальцем печінково-дванадцятипалу зв'язку.

Хірург: виконайте ревізію печінки, знайдіть пошкодження і прийміть рішення про подальші дії з врахуванням характеру пошкодження, його відношення до анатомічних елементів печінки. При незначних пошкодженнях, накладіть шви на печінку з наступною тампонадою клаптем великого сальника. При значних розчавлених пошкодженнях виконайте крайову чи клиноподібну резекцію печінки.

2. Атипова резекція печінки.

І асистент: виконайте тимчасову зупинку кровотечі з печінки пальцевим перетискуванням судин, як описано вище.

Хірург: За Кузнєцовим-Пенським тупою голкою з довгою подвійною кетгутовою лігатурою прошийте печінку через всю її товщу безперервним швом. Нитку не затягуйте, а залишайте достатньої величини петлі. Одну з ниток в місцях виходу її на поверхню, пересічіть, зав'яжіть між собою, затягніть, здавлюючи товщу розташованої між ними ділянки. За Оппелем тупою голкою накладіть вузлові П-подібні шви через всю товщу печінки, так щоб кожний наступний стібок захоплював частину попереднього стібка. Після накладання гемостатичних швів на відстані 0,75 - 1,0 см виконайте крайову чи клиноподібну резекції пошкодженої ділянки. При потребі захопіть затискачами і перев'яжіть зяючі кровоносні судини чи жовчні протоки.

3. Холецистектомія “від дна”.

Хірург: розсічіть очеревину, що покриває жовчний міхур, захопіть його вікончастим затискачем Люера, тупим способом виділіть міхур з ложа. Після цього почергово між двома лігатурами перетніть міхурову артерію і протоку перитонізуйте її куксу і ложе міхура.

Холецистектомію виконайте стосовно до викладеної техніки операції в підручнику К.І. Кульчицького стор. 231.

Тести для самоконтролю знань.

1. Які структурні елементи розташовані в воротах печінки:

1) _______, 2) _______, 3) _______?

2. В яких місцях можлива блокада кровообігу при портальній гіпертензії: 1) _____, 2) _____, 3)_____?

3. Через яку судину виконується гепатопортографія?

4. Як проводиться тимчасова і кінцева механічна зупинка кровотечі з печінки? Які переваги та недоліки окремих видів гемостатичних швів? Внесок кафедри в їх розробку?

5. Як формується ворітна вена, особливості її взаємовідношення з іншими елементами печінково - 12-палої зв'язки?

6. Чим відрізняється типова резекція печінки від атипової. В яких випадках застосовується кожна з них?

7. Коли і як проводиться ретроградна холецистектомія?

8. Як провести виділення жовчного міхура з очеревини і перитонізувати його ложе?

9. Як практично враховуються варіанти взаємовідношення шийки жовчного міхура, міхурової протоки і міхурової артерії під час холецистектомії?

10. Які показання трансплантації печінки і її види? Як називається пересадка донорської печінки взятої від тварини?

а) ортотопічна; б) гетеротопічна; в) ектопічна;

г) ксенопластика; д) аутопластика.

11. Як проводиться холедохотомія при обтураційній жовтяниці?

12. Які види анастомозів при повній непрохідності великого дуодентального сосочка?

13. Які анатомічні взаємовідношення між нижньої порожнистою і ворітною венами?

14. Які можливі варіанти оперативного портокавального шунтування при портальній гіпертензії?

15. При сегментарній резекції печінки виділяють і перев'язують елементи, які лежать в основі її поділу на сегменти. Які анатомічні утворення за Куїно лежать в основі такого поділу?

а) печінкові артерії, вени і лімфатичні судини; б) печінкові артерії, вени і жовчні ходи; в) печінкові артерії і нерви, гілки ворітної вени; г) печінкові артерії і жовчні ходи, гілки ворітної вени; д) печінкові і ворітні вени, печінкові жовчні протоки.

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Після тупої травми в передньо-нижніх відділах грудної клітки справа у пацієнта з'явилися ознаки внутрішньої кровотечі з печінки. Обґрунтуйте методи тимчасової і кінцевої зупинки кровотечі.

2. Хворій (дівчинці 7 років) показано введення лікарських речовин безпосередньо в печінку. Які анатомічні елементи можна використати для виконання даної маніпуляції?

3. У жінки живіт болючий при пальпації в правій підреберній ділянці біля зовнішнього краю прямого м'язу живота. Шкіра і слизові жовтушні. Поставте діагноз і запропонуйте оперативне лікування.

4. Під час лапаротомії з приводу холециститу у хворого не виявлено жовчного міхура. Топографо-анатомічно обґрунтуйте можливість даної ситуації, прийміть рішення про подальший хід операції.

5. У хворого хронічним алкоголізмом з'явились болі в правій і лівій підреберних ділянках, різко збільшились печінка і селезінка, з'явився симптом “голова медузи”. Запропонуйте один з варіантів найбільш ефективного оперативного лікування.

16. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ СЕЛЕЗІНКИ І ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ. ОПЕРАЦІЇ НА НИХ

Актуальність теми. Зростання частоти патології підшлункової залози, незадовільні результати лікування та затруднення їх діагностики, зумовлені складністю анатомічної будови підшлункової залози і її функцією, виділенням протеолітичних ферментів при незначній травмі.

Навчальна мета.

Знати: топографічні взаємовідношення підшлункової залози і селезінки з прилеглими органами (у дітей), для виконання їх ревізії, вибору доступу до них та виконання операцій, показання та принципи виконання оперативних втручань на селезінці та підшлунковій залозі (у дітей).

Вміти: розпізнати топографо-анатомічні співвідношення підшлункової залози і селезінки, демонструвати принципи основних операцій на них.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліни	Знати	Вміти
Анатомія людини	Анатомію підшлункової залози, селезінки і органів, розміщених поблизу.	Розпізнати на таблицях і анатомічному препараті анатомію підшлункової залози і селезінки
Топографічна анатомія	Топанатомію органів черевної порожнини, принципи абдомінальної хірургії, операцій на органах черевної порожнини.	На таблицях і препараті розпізнати топографічну анатомію органів та утворень черевної порожнини; виконати ревізію органів черевної порожнини.

Основні питання теми:

1. Особливості топанатомії підшлункової залози (у дітей): голотопія, скелетотопія, синтопія, варіанти. Варіанти взаємовідношення загальної жовчної і панкреатичної проток.

2. Класифікація операцій на підшлунковій залозі і її протоках при запальних процесах і пухлинах.

3. Особливості артеріального кровопостачання і венозного відтоку від селезінки і підшлункової залози та їх прикладне значення.

4. Топографія селезінки: синтопія, кровопостачання венозний і лімфатичний відтоки, іннервація. Співвідношення з шлунком і підшлунковою залозою.

2. Операції на селезінці при її пораненні та при портальній гіпертензії.

3. Спленектомія: показання, техніка виконання, можливі ускладнення.

Матеріали для самоконтролю.

1. Як відноситься підшлункова залоза до очеревини, нирки, наднирника, загальної жовчної протоки і 12-палої кишки, шлунку та його зв'язок?

2. Які артерії і вени підшлункової залози і селезінки можуть бути пошкоджені при резекції шлунку, гастректомії, спленектомії?

3. Які варіанти взаємовідношень загальної жовчної і панкреатичної проток?

4. Які існують доступи до підшлункової залози і її проток?

5. В якій ділянці передньо-бокової стінки живота пальпується збільшена при спленомегалії селезінка? У:

а) власне епігастральній; б) лівій підреберній; в) лівій латеральній;

г) пупковій; д) лівих підреберній і боковій.

6. Перев'язка яких артерій може викликати порушення кровопостачання і некроз підшлункової залози?

а) верхньої та нижньої брижових артерій; б) шлунково - дванадцятипалої та верхньої брижової артерій; в) шлунково - дванадцятипалої та нижньої брижової артерій; г) нижньої брижової артерії; д) селезінкової та шлунково-дванадцятипалої артерій.

7. Які операції не використовуються при лікуванні портальної гіпертензії?

а) правий сплено-ренальний анастомоз “бік в бік”;

б) портокавальний анастомоз “кінець в бік”;

в) мезентеріко-кавальні анастомози;

г) лівий сплено-ренальний анастомоз “бік в бік”;

д) лівий сплено-ренальний анастомоз “кінець в кінець”.

8. Селезінкова артерія є гілкою:

а) лівої шлункової артерії; б) черевного стовбура; в) правої шлункової артерії; г) черевного відділу аорти; д) верхньої брижової артерії.

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Після травми в ділянці нижніх відділів грудної клітки зліва, хвора (дитина) різко бліда, пульс слабкого наповнення, є ознаки подразнення очеревини. Які органи і як пошкоджені? Обґрунтуйте вибір лікування. Чи можливі ускладнення зі сторони шлунку після операції?

2. У хворого з хронічним панкреатитом поступово розвинулась механічна жовтяниця. Поясніть з чим це зв'язано.

3. У пацієнта (хлопчика) з калькульозним холециститом знайдені ознаки панкреатиту. З чим можуть бути зв'язані ці процеси?

4. У хворого гострий панкреонекроз. Обґрунтуйте анатомічно най

17. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПОПЕРЕКОВОЇ ДІЛЯНКИ І ЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУ У ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ. ПАРАНЕФРАЛЬНА БЛОКАДА. ОПЕРАЦІЇ НА НИРКАХ І СЕЧОВОДАХ

Актуальність теми. Поперекова ділянка та заочеревинний простір (у дітей) містять клітковинні простори, де можуть виникати та поширюватися гематоми і гнійні процеси, та слабкі місця, в яких можуть випинатися грижі, що потрібно знати лікарю для своєчасної їх діагностики та лікування; знання топанатомії нирок і сечоводів потрібні лікарям для своєчасної діагностики ниркової коліки при сечокам'яній хворобі, гнійних, запальних і злоякісних процесів нирки її поранень, а також виконання операцій на нирках і сечоводах.

Навчальна мета.

Знати: топографо-анатомічні співвідношення у поперековій ділянці та заочеревинному просторі (межі, пошарову будову поперекової ділянки і заочеревинного простору, фасції, клітковинні простори, топографію органів, судин і нервів) для топічної діагностики, визначення доступу до нирок та виконання оперативних втручань на нирках і сечоводах; показання і техніку виконання паранефральної блокади і резекції нирок принципи основних оперативних втручань на сечоводах.

Вміти: розпізнати топографо-анатомічні утворення поперекової ділянки і заочеревинного простору; взаємовідношення нирок і сечоводів з прилеглими органами та етапи основних операцій на нирках і сечоводах.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Назвіть слабкі місця поперекової ділянки (місця виходу натічників і гриж) і вкажіть їх границі.

2. Випишіть границі заочеревинного простору.

3. Намалюйте схеми поперечного і сагітального розрізів фасцій і клітковинних просторів заочеревинного простору за Стромбергом.

4. Вкажіть шляхи поширення гематом і запальних процесів заочеревинного простору в сусідні ділянки.

5. Перечисліть органи, судини і нервові сплетення заочеревинного простору.

6. Вкажіть скелетотопію і синтопію нирок (у дітей).

7. Відобразіть схематично взаємовідношення елементів ниркової ніжки.

8. Намалюйте і позначте схеми доступів до нирок та сечоводів.

9. Перечисліть основні операції на нирках і сечоводах.

10. Вкажіть показання і види резекції нирки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На таблицях і анатомічному препараті студенти досліджують топографо-анатомічні особливості поперекової ділянки та заочеревинного простору, нирок; виконують паранефральну блокаду і резекцію нирки.

1. Паранефральна блокада.

У куті між XII ребром і м'язом (випрямлячем спини) анестезуйте шкіру у вигляді лимонної шкірки 0,25% розчином новокаїну. В обраній точці перпендикулярно до шкіри і одночасно з введенням новокаїну у тканину проведіть довгу (10 - 12 см) пункційну голку на глибину до відчуття провалювання через позадуниркову фасцію і легкого введення новокаїну у приниркову жирову клітковину. Введіть у паранефральну клітковину 60-80 мл розчину новокаїну. Ознакою ефективності паранефральної блокади буде різке зменшення болю і спазматичних явищ під час маніпуляції.

2. Резекція нирки.

Хірург: після виділення нирки накладіть на її ніжку еластичний жом. На 1,5-2,0 см дистальніше наміченої лінії резекції скальпелем розріжте власну капсулу нирки і тупим способом відшаруйте її в сторони. Відітніть ушкоджену частину нирки. Ослабте тимчасово еластичний жом і визначіть положення судин, що кровлять. Обшийте і перев'яжіть їх тонкими кетгутовими лігатурами. Пошкоджені ниркові чашечки зашийте частими вузловими швами тонким кетгутом без захоплення слизової оболонки.

Товстим кетгутом через капсулу зашийте паренхіму нирки. Накладені шви зав'яжіть підряд послідовно при постійному співставленні країв рани нирки асистентом. Поверніть нирку на місце. До місця резекції підведіть гумові трубчаті дренажі. Пошарово зашийте рану.

Тести для самоконтролю знань.

1. Які “слабкі” місця Ви знаєте в поперековій ділянці, їх практичне значення?

2. Назвіть фасції і її листки заочеревинного простору.

3. Які клітковинні скупчення розрізняють в заочеревинному просторі?

4. Чи пошириться запальний процес до сечового міхура? Яким шляхом?

5. В який відділ заочеревинного простору вводиться повітря при ретропневмоперитенеумі?

а) власне заочеревинний; б) правий навколокишковий;

в) лівий білякишковий; г) навколонирковий;

д) позадупрямокишковий

6. Чи можливий перехід гнійного процесу із заочеревинного простору у клітковину середостіння? При ствердній відповіді, яким шляхом?

7. Які транслюмбальні доступи до нирок та які м'язи пересікаються при цьому?

8. Вкажіть орієнтири, що використовуються для введення голки при паранефральній блокаді.

9. Яке небезпечне ускладнення може виникнути під час нефректомії?

10. Яку крупну судину можна поранити біля верхнього полюсу нирки під час нефректомії?

11. В якому порядку (спереду до заду) розташовані основні елементи ніжки нирки?

12. Які капсули має нирка?

13. У хворого з нирковою колікою зліва болі іррадіюють (поширюються) в статеві органи і на медіальну поверхню стегна. Подразненням каменем якого анатомічного утворення можна пояснити іррадіацію болю?

а) блукаючого нерва; б) статево-стегнового нерва;

в) стегнового нерва; г) клубових судин; д) підчеревного нерва.

14. Назвіть методи резекції нирок.

15. Вкажіть види швів сечоводу.

16. Опишіть способи пересадки сечоводів в сечовий міхур і кишку.

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. В хірургічне відділення поступила хвора з припухлістю в поперековій ділянці нижче XII ребра, що зникає в положенні на животі. Обґрунтуйте топографо-анатомічно попередній діагноз.

2. Під час паранефральної блокади новокаїн важко проходить в тканину, хворий відчуває розпираючу біль, при зворотньому русі поршня у шприці появилася кров. В чому помилка хірурга?

3. В хірургічне відділення поступив хворий (хлопчик 10 років) з закритою травмою живота. Під час лапаротомії пошкодження органів черевної порожнини не виявлено, однак при ревізії правого бокового каналу і правої брижової пазухи знайдено значну гематому. Вкажіть в яких анатомічних утвореннях міститься гематома і що може бути її джерелом?

4. До уролога звернувся хворий зі скаргами на болі в попереку, які віддають в мошонку. В сечі є домішки крові. Поставте попередній топографо-анатомічний діагноз. Яке втручання допоможе хворому?

5. Після уретеролітотомії хірург ушив рану в поздовжньому напрямку вузловими швами із захопленням всіх оболонок, що призвело до формування нових каменів. Яка помилка допущена?

18. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ХРЕБТА І СПИННОГО МОЗКУ (У ДІТЕЙ). ОПЕРАЦІЇ НА НИХ

Актуальність теми: внаслідок зростання травм та патології хребта і спинного мозку (у дітей), посилюється необхідність вивчення лікарями їх топографічної анатомії та операцій, які виконуються на хребті і спинному мозку; остеохондроз поширена патологія хребта може симулювати болі в серці, шлунку та статевих органах, що потрібно знати при диференціальній діагностиці.

Навчальна мета.

Знати: топографічну анатомію хребта і спинного мозку (у здорових дітей та при вроджених і набутих вадах), принципи виконання спинно-мозкової пункції, ламінектомії та операцій при переломах хребта і грижі міжхребцевого диска.

Вміти: орієнтуватися у топографічній анатомії хребта і спинного мозку на анатомічному препараті.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліни	Знати	Вміти
Анатомія людини	Анатомію хребта, оболонок і спинного мозку	Знайти на препараті складові елементи хребта, оболонки і спинний мозок

Основні питання теми:

1. Топографічна анатомія хребта, індивідуальні особливості. Аномалії розвитку.

2. Будова спинного мозку, його оболонки та міжоболонкові простори, кровопостачання.

3. Спинномозкова пункція (покази, техніка виконання).

4. Операції при пошкодженнях хребта.

5. Ламінектомія: покази, техніка операції.

6. Поняття про міжхребцеву грижу та операції при ній.

Матеріали для самоконтролю.

1. Які Ви знаєте фізіологічні і патологічні викривлення хребта?

2. Які існують вади розвитку хребта?

3. Якими оболонками та просторами оточений спинний мозок?

4. В чому полягає клінічне значення оболонок і просторів спинного мозку?

5. Як називається патологічне зміщення пульпозного ядра міжхребцевого диску? Чи показана операція при цьому? Як називається операція?

6. Яку операцію виконують при переломі хребта із стисненням спинного мозку?

7. Spina bifida це:

а) щілина між тілом хребця та його дугою;

б) щілина між дугами хребців;

в) відсутність хребця; г) відсутність половини хребця;

д) припинення росту хребця у висоту

8. У пацієнта виявлено 6 поперекових хребців. Як називається такий варіант норми?

а) сакралізацією; б) лордозом; в) кіфозом; г) спондилолізом; д) люмбалізацією.

9. Для уточнення діагнозу менінгіту показана спинномозкова пункція. Які шари проходить голка при її виконанні?

а) надостисту зв'язку; б) міжостисту і жовту зв'язку зв'язки; в) шкіру з підшкірною клітковиною; г) тверду і павутинну мозкові оболонки; д) всі перераховані утворення.

10. Вигин хребта випуклістю допереду називають:

а) сакралізацією; б) кіфозом; в) сколіозом;

г) лордозом; д) люмбалізацією.

Ситуаційні задачі.

1. При проведенні спінальної пункції після витягання мандрена, з голки появилася кров. Яке виникло ускладнення і які подальші дії лікаря?

2. Чим пояснити можливість розвитку повітряної емболії при пошкодженні вен хребта під час ламінектомії?

3. Після тривалої роботи на присадибній ділянці у зігнутому положенні у пацієнта 42 років виникли сильні болі в поперековій ділянці, які посилюються при зміні положення тіла. Яке ускладнення виникло у пацієнта, топанатомічно обґрунтуйте причину таких болей?

19. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ТАЗУ. ДОСТУПИ ДЛЯ ДРЕНУВАННЯ ГНІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Актуальність теми. Складність топографічної анатомії тазу (значне скупчення органів, що належать до різних систем та мають інфіковані порожнини; клітковинних просторів, кровоносних, лімфатичних та нервових сплетень) значно утруднює постановку топічного діагнозу патологічних станів та виконання операцій (у дітей), а наявність твердої кісткової основи обмежуює оперативні доступи.

Навчальна мета.

Знати: топографоанатомічні взаємовідношення органів і судинно-нервових пучків очеревинного і підочеревинного поверхів тазу; принципи виконання ревізії тазу, тактику при пораненнях і захворюваннях сечового міхура і прямої кишки; шляхи поширення гнійних процесів і доступи для дренування.

Вміти: розпізнати топографо-анатомічні взаємовідношення анатомічних утворень малого тазу в процесі виконання його ревізії.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Опишіть межі очеревинного, підочеревинного та підшкірного поверхів тазу.

2. Назвіть органи, які містяться в очеревинному та підочеревинному поверхах тазу у жінок та мужчин (у дівчаток та хлопчиків).

3. Назвіть заглибини в очеревинному поверсі тазу у мужчин і жінок(у дівчаток та хлопчиків) .

4. Намалюйте схему органів, фасцій та клітковинних просторів тазу на фронтальному та сагітальному зрізах.

5. Вкажіть способи дренування сечових запливів (за Мак-Уотер-Буяльським і Купріяновим) та параметритів.

6. Зверніть увагу на особливості топографії прямої кишки і сечового міхура.

7. Опишіть найбільш важливі особливості кровопостачання, іннервації та лімфовідтоку різних ділянок органів сечостатевої системи та прямої кишки.

8. Перерахуйте вени прямої кишки, що приймають участь в формуванні портокавальних анастомозів.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Бригада студентів проводить ревізію верхнього поверху тазової порожнини згідно інструкції, ілюструючи всі топографо-анатомічні особливості іншим студентам.

Для виконання ревізії верхнього поверху зміщують петлі тонкої кишки доверху, а сигмоподібну кишку - вліво, визначаючи відношення очеревини до органів малого тазу. Оглядають окремі заглиблення (кишені) очеревини тазу. Після цього розсікають очеревину оголюючи клубові судини, поперекове та крижове сплетення доступом Пирогова-Бакшеєва. У жінок оголення цієї судини здійснюється шляхом розсічення заднього листка широкої зв'язки матки. Визначають також доступи до сечоводів і сечового міхура, матки і прямої кишки через їх фасціально-клітковинні капсули.

1. Пункція сечового міхура.

Виконайте по серединній лінії живота в точці, розташованій на 2 см вище від лобкового зрощення. Голку введіть перпендикулярно до поверхні шкіри на глибину 6-8 см.

2. Цистостомія.

Хірург: виконайте нижній серединний розтин шарів черевної стінки до передочеревинної клітковини. Розведіть краї рани зубчастими гачками і зайдіть у передміхуровий простір. Марлевою кулькою відшаруйте назад і доверху передміхурову клітковину, передміхурову фасцію і перехідну складку очеревини, відкривши передню стінку сечового міхура. По можливості вище на стінку міхура накладіть два кетгутові фіксуючі шви без проколу його слизової оболонки. Асистент: через катетер спорожніть міхур.

Хірург: навколо фіксуючих швів, накладених на стінку міхура, шовком сформуйте адвентиціально-м'язовий кисетний шов. У центрі шва скальпелем розітніть стінку міхура і через отвір у його порожнину введіть підготовлений (з боковими отворами) кінець гумового трубчастого дренажу або трубку Петцера, затягніть кисетний шов, накладіть другий ряд - вузлові адвентиціально-м'язові шви. Пошарово зашийте операційну рану, вивівши через неї зовнішній кінець трубки. Трубку зафіксуйте до шкіри.

Тести для самоконтролю знань.

1. На які поверхи ділиться малий таз?

2. Через які отвори і простори відбувається зв'язок з сусідніми ділянками.

3. Які заглибини очеревинного поверху тазу розрізняють у жінок 1 ___, 2 ___ та в чоловіків 3 ___ ? Яке їх практичне значення?

4. Які фасції тазу Ви знаєте?

5. Які парієтальні клітковинні простори розрізняють у підочеревинному просторі тазу: 1 ______ , 2 ______, 3 _______ ?

6. Які вісцеральні клітковинні простори розрізняють у підочеревинному просторі тазу?

7. Яке положення займає матка з додатками по відношенню до очеревини та клітковинних просторів.

8. Як підтвердити діагноз позаматкової вагітності?

9. В які клітковинні простори можуть розповсюдитися гнійні запливи з параметрію 1____, 2____, 3____, 4____; передміхурового та бокового пристінкового клітковинних просторів 5____, 6____, 7____, 8____, 9____?

10. Яким шляхом кисень, введений через прокол тазового дна між відхідником і куприком при накладанні ретропневмоперитонеуму, потрапить в заочеревинний простір?

11. Чому рак прямої кишки метастазує переважно в печінку і пахвинні лімфовузли?

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

У пацієнта (10 років) після поранення сечового міхура виникли флегмони передньо-медіальної і задньої ділянок стегна. Топографо-анатомічно обґрунтуйте шляхи сечових запливів.

В ургентну лікарню поступила жінка 20 років з підозрінням на позаматкову вагітність. Що необхідно зробити для уточнення діагнозу?

Згідно попереднього діагнозу - у хворого є інфільтрат в прямокишково-міхуровій заглибині тазу. Яким чином можна дренувати гнійник?

Даючи відповідь на питання, що утворює задню стінку передміхурового клітковинного простору, студент відповів: задній листок вісцеральної фасції сечового міхура. Чи вірно це?

Для дренування флегмони тазової клітковини хірург ввів гумові дренажі через затульний отвір, що призвело до втрати функції кінцівки. Топографо-анатомічно обґрунтуйте причину ускладнення та його запобігання?

У хворої після операції з приводу ускладнень позаматкової вагітності появилася сечова флегмона клітковини тазу. Топографо-анатомічно обґрунтуйте допущену помилку?

20. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПРОМЕЖИНИ І ЗОВНІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ. ОПЕРАЦІЇ НА ОРГАНАХ ТАЗУ. ТЕСТУВАННЯ З МОДУЛЮ №1

Актуальність теми. Лікареві (педіатру), і в першу чергу, (дитячим) акушеру-гінекологу, урологу, проктологу, хірургу і іншим необхідні ґрунтовні знання топографічної анатомії промежини для розуміння динаміки розвитку патологічних процесів, обґрунтування діагнозу, а також вибору і виконання методу хірургічного лікування, що зумовлено складністю топографічної анатомії тазу.

Навчальна мета.

Знати: топографічну анатомію промежини у осіб різної статі, її зв'язок з сусідніми ділянками та принципи операцій на органах тазу та промежині (у дітей).

Вміти: орієнтуватися в топографічній анатомії промежини (у дітей різного віку) та в принципах операцій на органах тазу.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Намалюйте схему границь промежини і її поділу з врахуванням статевих особливостей.

2. Встановіть відмінності між поняттями “анатомічна” і “акушерська” промежина.

3. Намалюйте схему топографії м'язів промежини у мужчин і жінок (хлопчиків і дівчаток).

4. Перечисліть фасції промежини.

5. Вкажіть скупчення клітковинних просторів промежини, як місць виникнення гнійних процесів.

6. Назвіть тактику і операції, які виконують при черезочеревинному та позаочеревинному пораненнях сечового міхура і прямої кишки.

7. Вкажіть принципово відмінні способи видалення прямої кишки при злоякісних процесах в залежності від локалізації і поширеності процесу.

8. Опишіть причину виникнення геморою та способи хірургічного його усунення.

Питання та тести для самоконтролю знань.

1. Назвіть фасції промежини в анальному і урогенітальному відділах дна таза?

2. Чим обмежена сіднично-прямокишкова ямка і яка патологія може виникати в ній?

3. Назвіть частини жіночого і чоловічого сечовипускного каналів. Відмітьте ту частину чоловічої уретри, що пошкоджується при катетеризації металевим катетером.

4. Яким шляхом буде здійснюватися венозний відтік від прямої кишки після перев'язки середньої прямокишкової вени?

а) через верхню у нижню брижову та нижню у соромітну вени;

б) через верхню у нижню брижову та нижню у внутрішню клубову вени; в) через верхню у внутрішню клубову та нижню у соромітну вени;

г) через верхню та нижню у нижню порожнисту вени.

д) через верхню у нижню порожнисту та нижню у соромітну вени

5. При ушиванні рани сечового міхура хірург прошив слизову оболонку. Яке післяопераційне ускладнення може виникнути?

а) утворення каменів; б) нориця; в) кровотеча;

г) запалення; д) сечовий наплив.

6. Назвіть складку очеревини, яку необхідно відтягнути вверх при позаочеревинному доступі до сечового міхура.

7. Вкажіть основні способи втручання при пораненнях сечового міхура і прямої кишки.

8. Який шар сечоводу та сечового міхура не можна брати в шов при зашиванні ран?

9. Як виконують операцію при геморої за Моллігеном-Морганом?

а) вузли прошивають і перев'язують шовковими лігатурами;

б) вузли відсікають після їх перев'язки;

в) через U-подібні розрізи вузли прошивають, перев'язують їх судинну ніжку і видаляють;

г) висікають слизову оболонку разом з вузлами у вигляді циліндра;

д) вузли висікають разом із слизової після їх перев'язки.

10. Який розтин застосовується для розкриття параметриту?

а) радіальний по відношенню до відхідника;

б) з боку просвіту прямої кишки;

в) через заднє склепіння піхви;

г) надлобковий;

д) через задню стінку піхви.

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

Після перелому тазу у хворого з'явилася гематурія і ознаки подразнення очеревини. Топографо-анатомічно обґрунтуйте діагноз і можливі ускладнення. Яку операцію необхідно виконати?

Після позаочеревинного розриву сечового міхура при переломі тазу у хворого (12 років) утворився двосторонній сечовий заплив. Який доступ потрібно вибрати для дренування?

Після травматичних родів у породіллі (15 років) відмічається постійне мимовільне виділення сечі. Топографо-анатомічно обґрунтуйте дане ускладнення.

Під час родів у жінки (у школярки) з нормальними розмірами тазу наростає напруження промежини, шкіра перерозтягнута. Яке ускладнення їй загрожує і чи можна його попередити?

Хворий скаржиться на болі при акті дефекації і періодичну появу крові в калі. Обґрунтуйте топографо-анатомічно причини виникнення патологічного процесу і хірургічні методи лікування.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На другій півпарі буде проведено тестування з модулю №1.

21. НАУКОВІ ОСНОВИ ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ. ПЛАСТИЧНІ ТА ВІДНОВНІ ОПЕРАЦІЇ. ДЕРМАТОПЛАСТИКА

Актуальність теми. Операції спрямовані на відновлення цілісності людського тіла (дитини) при вроджених та набутих його вадах, його анатомічної форми і функції пошкодженого або втраченого органу посідають провідне місце серед інших хірургічних операцій, належать до найдревніших, мають значні досягнення і продовжують бурхливо розвиватися.

Навчальна мета.

Знати: знати загальні передумови пересадки тканин та органів, а також принципи виконання пересадки шкіри і органів.

Вміти: визначити показання до пересадки, вибрати тактику лікування та принципи їх виконання.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Основні питання теми:

1. Визначення понять відновна, пластична і естетична хірургія.

2. Етапи становлення відновної хірургії.

3. Види відновних операцій за донорським матеріалом та місцем пересадки.

4. Підбір донора, тканинна сумісність, види консервування, подолання реакції відторгнення.

5. Морально-правові аспекти пересадки органів і тканин, трансплантаційні центри, міжнародна співпраця.

6. Дерматопластика: види, принципи виконання.

7. Пересадка органів: нирок, серця, легень, печінки, підшлункової залози, ендокринних органів, окремих частин тіла.

8. Перспективи розвитку трансплантології.

Дисципліни	Знати	Вміти
Мікробіологія	Що таке антигени, антитіла, імунні реакції та гуморальний імунітет	Виконувати імунні реакції
Гістологія ембріологія	Гістологію шкіри та імунокомпетентних клітин; їх роль в тканинному імунітеті, принципи культивування клітин	Розпізнати на гістологічних препаратах імунокомпетентні клітини

Матеріали для самоконтролю.

1. Чим займається відновна хірургія?

2. Яка частина тіла і коли вперше була відновлена?

3. Яке наукове досягнення стало поштовхом для пересадки органів?

4. Що таке ксенопластика?

5. Як називається пластика з використанням матеріалу від іншої людини 1 ________, від кровних родичів 2 ________ або синтетичних матеріалів 3 ________ ?

6. Як Ви розумієте термін ортотопічна пересадка органу?

7. Як назвати вид пересадки органу в інше місце?

8. В чому полягають морально-правові аспекти пересадки органів?

9. Що таке банк органів?

10. Назвіть види дерматопластики: 1 ______, 2 _______, 3 ________.

11. В чому переваги пластики мігруючим клаптем за Філатовим у порівнянні від пластики прямим клаптем?

12. В чому суть пластики артеріалізованим клаптем?

13. Хто і коли вперше успішно пересадив серце людині?

14. Які види пересадки печінки Ви знаєте?

22. “ТОПОГРАФО АНАТОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ НА ТУЛУБІ ЛЮДИНИ”

Актуальність теми. Студенти узагальнюють знання, отримані на попередніх заняттях з клінічного застосування топографічної анатомії тулуба при постановці топічного діагнозу та виконанні операцій на ньому.

Навчальна мета.

Знати: клінічну анатомію органів та утворень, для постановки топічного діагнозу, вибору доступу, виконання операції на тулубі.

Вміти: застосовувати матеріал топанатомії при виконанні оперативних втручань на тулубі; розпізнати топографо-анатомічні утворення тулуба, розв'язувати ситуаційні задачі та виконувати операції на тулубі.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

За літературою, рекомендованою до попередніх занять, конспектами лекцій та практичних занять повторіть питання і ситуаційні задачі, які винесені на модульний контроль №1.

Питання усної відповіді з модульного контролю 1

І. Загальні питання

1. Предмет і завдання оперативної хірургії і топографічної анатомії. Методи вивчення оперативної хірургії і топографічної анатомії. Місце оперативної хірургії і топографічної анатомії в системі підготовки національних лікарських кадрів.

2. Допироговський, пироговський і післяпироговський періоди розвитку оперативної хірургії і топографічної анатомії. Роль М.I.Пирогова у становленні дисципліни, основні його праці з оперативної хірургії і топографічної анатомії.

3. Внесок вітчизняних вчених у становлення і розвиток оперативної хірургії і топографічної анатомії. Окремі національні школи. Сучасний анатомо-фізіологічний напрям оперативної хірургії і топографічної анатомії.

4. Поняття про форми мінливості органів і систем. Вклад школи В.М.Шевкуненко в розробку проблеми мінливості органів і систем. Сучасна трактовка “норми” у топографічній анатомії.

5. Поняття про хірургічну операцію: визначення, класифікація, головні етапи. Науково-технічний прогрес у розробці питань оперативної техніки: використання ультразвуку, лазеру, ангіографії, ендоскопії, торако- та лапароскопії.

6. Сучасні мікрохірургічні та відновні операції. Наукові основи трансплантації та сучасна їх міжнародна класифікація. Морально-правові аспекти і міжнародна співпраця в галузі трансплантології. Дермопластика, як найбільш ефективний спосіб відновної хірургії.

7. Загальні закономірності пошарової будови людського тіла. Принципи інфільтративної, футлярної та провідникової анестезії.

8. Основні правила роз'єднання і з'єднання тканин. Правила ушивання м'язів, фасцій, підшкірної жирової клітковини і шкіри.

9. Первинна хірургічна обробка ран: мета та завдання. Основні етапи первинної хірургічної обробки ран. Методи тимчасової і кінцевої зупинки кровотечі у рані.

2. Грудна клітка

10. Топографічна анатомія грудної стінки і міжреберних проміжків. Проникаючі поранення грудної стінки, види пневмотораксів. Особливості первинної хірургічної обробки рани грудної клітки. Топографо-анатомічне обґрунтування та хірургічна оцінка доступів до органів грудної порожнини. Деформації грудної стінки та операції при них.

11. Топографічна анатомія молочної залози, лімфовідтік від неї і його практичне значення. Оперативні втручання на молочній залозі при раку та гнійних процесах.

12. Топографічна анатомія діафрагми: будова, кровопостачання, іннервація, лімфовідтік. Слабкі місця діафрагми і їх значення, грижі діафрагми.

13. Топографічна анатомія плеври і її синусів, особливості у дітей різного віку. Пункція плеври, торакоцентез, торакотомія і торакопластика. Хірургічна анатомія коренів легень, їх зони і сегменти. Принципи резекції легень та пульмонектомії. Пересадка легені.

14. Хірургічна анатомія середостіння: поділ, фасції і клітковинні простори. Основні кровоносні і лімфатичні судини, нерви переднього і заднього середостінь, їх практичне значення.

15. Топографічна анатомія перикарду і його пункція (показання, техніка виконання). Топографічна анатомія серця. Зондування порожнин серця. Ушивання ран серця. Операції при вроджених і набутих вадах серця, великих судин і стравоходу.

16. Поняття про штучний кровообіг, керовану гіпотермію та гіпербаричну оксигенацію. Трансплантація серця: показання, види. Сучасний науково-технічний прогрес у хірургічних методах лікування гострої та хронічної коронарної недостатності.

17. Топографічна анатомія грудного відділу стравоходу. Ушивання ран стравоходу. Езофагоектомія та пластика стравоходу за Ру-Герценим-Юдіним.

3. Ділянка живота

18. Топографічна анатомія передньобокової стінки живота у дорослих (і дітей). Проекція органів черевної порожнини на передньобокову стінку живота. Види і техніка лапаротомії. Хірургічна оцінка окремих доступів до органів.

19. Поняття про грижі, їх види та будова. Справжні і несправжні грижі. Основні етапи грижесічення. Поняття про вправимі, невправимі і защемлені грижі.

20. Особливості операцій при защемлених грижах. Поняття про ковзні і вроджені пахвинні грижі та особливості операцій при них.

21. Топографічна анатомія пахвинної ділянки та анатомічні передумови косих і прямих гриж. Методи зміцнення стінки пахвинного каналу.

22. Топографічна анатомія стегнових гриж. Методи пластики грижових воріт. Хірургічна анатомія пупкової ділянки і білої лінії живота. Способи зміцнення їх стінки при пупкових грижах. Особливості втручань у дітей.

23. Поняття про порожнину живота, черевну порожнину і порожнину очеревини. Поділ на поверхи. Топанатомія і ревізія сумок, каналів, синусів і кишень черевної порожнини у дорослих (і дітей).

24. Хірургічна анатомія і анатомофізіологічні властивості очеревини. Положення органів відносно очеревини. Загальні принципи абдомінальної хірургії. Системна ревізія органів черевної порожнини при тупих травмах і пораненнях. Пункція живота (лапароцентез) і сучасні досягнення в лапароскопічній хірургії.

25. Топографічна анатомія тонкої кишки та її ревізія. Поняття про проникаючі рани живота. Ревізія і хірургічна обробка проникаючих ран живота. Кишкові шви, їх класифікація та вимоги. Ушивання ран тонкої кишки. Особливості їх герметизації.

26. Резекція тонкої кишки: показання і головні етапи. Види міжкишкових анастомозів, їх характеристика. Формування анастомозів “кінець в кінець” та “бік в бік” у дорослих (і дітей). Способи формування кукси тонкої кишки.

27. Топографічна анатомія товстої кишки, відділи, їх відношення до очеревини, анатомічні відмінності від тонкої кишки. Ушивання ран товстої кишки. Топографічна анатомія червоподібного відростка. Способи і техніка апендектомії.

28. Колостомії: види і принципи формування. Особливості цеко- і трансверзостомії. Протиприродні задні проходи: види та способи їх накладання. Хірургічна анатомія вад товстої кишки у дітей.

29. Хірургічна анатомія шлунку у новонароджених та дітей різного віку: відношення до очеревини, особливості кровопостачання, іннервації та відтоку лімфи. Гастростоми: показання, їх види та техніка операцій. Оперативна тактика при перфоративній виразці. Техніка ушивання перфоративної виразки. Резекційні та органозберігаючі операції на шлунку.

30. Топографічна анатомія печінки у дітей різного віку, зв'язковий апарат, особливості кровообігу. Анатомічний поділ печінки. Види резекції печінки, принципи їх виконання. Способи тимчасової і кінцевої зупинки кровотечі при пораненнях печінки. Шви печінки. Трансплантація печінки: показання, види.

31. Топографічна анатомія жовчного міхура: розміщення, відношення до очеревини, кровопостачання та іннервація. Топографічна анатомія позапечінкових жовчних шляхів у дітей різного віку. Види операцій на них. Холецистектомія: показання, види та техніка виконання.

32. Топографічна анатомія селезінки. Спленектомія: показання, техніка виконання. Операції при портальній гіпертензії. Поняття про формування порто-кавальних анастомозів.

33. Топографічна анатомія підшлункової залози та принципи операцій на ній. Проблеми оперативного лікування цукрового діабету, сучасні досягнення.

4. Поперекова ділянка і таз

34. Топографічна анатомія поперекової ділянки (у дітей різного віку). Слабкі місця. Паранефральна блокада: покази, техніка та її топографо-анатомічне обґрунтування. Топографічна анатомія заочеревинного простору: фасції, клітковинні простори, органи, судини, нервові сплетення. Поняття про параколіти, паранефрити.

35. Топографічна анатомія нирок (у дітей різного віку). Оперативні доступи і операції. Принципи трансплантації нирок.

36. Топографічна анатомія ниркових мисок і сечоводів, доступи до них та принципи операцій. Шви сечоводів та їх особливості. Поняття про пластичні операції на сечоводах.

37. Топографічна анатомія хребта, спинного мозку і його оболонок. Спинномозкова пункція. Принципи ламінектомії.

38. Топографічна анатомія тазу: кісткова основа, тазове дно, м'язи і фасції. Топографічна анатомія очеревинного поверху малого тазу. Хід очеревини і її заглибини, взаємовідношення органів. Статеві особливості.

39. Топографічна анатомія підочеревинного поверху тазу: фасції, клітковинні простори, органи, судини, лімфатичні вузли. Статеві особливості. Хірургічна анатомія передміхурової залози, операції на ній.

40. Топографічна анатомія промежини: відділи, статеві відмінності, фасції, клітковині простори, органи, судини і нерви. Поняття “анатомічної” і “акушерської” промежини їх практичне значення.

41. Хірургічна анатомія сечового міхура. Операції на сечовому міхурі (надлобкова пункція та епіцистотомія). Оперативна допомога при пораненнях сечового міхура в залежності від рівня поранення.

42. Особливості топанатомії прямої кишки. Операції на прямій кишці при злоякісних пухлинах. Порто-кавальні анастомози в ділянці прямої кишки, їх практичне значення. Операції при геморої. Оперативна допомога при пораненнях прямої кишки в залежності від рівня поранення.

43. Парапроктити і методи їх оперативного лікування. Топографо-анатомічне обґрунтування розтинів для дренування флегмон тазу, сечових запливів, параметритів та пельвіоперитонітів.

Ситуаційні задачі.

Ситуаційні задачі приведені у методичних вказівках, що відносяться до модулю №1.

Практичні навички:

1. Підготуйте інструментальний столик до операції.

2. Обкладіть операційне поле та зафіксуйте білизну.

3. Виконайте інфільтраційну анестезію за Вишневським.

4. Виконайте роз'єднання і з'єднання шкіри, власної фасції, м'язів. Підберіть необхідні інструменти.

5. Проведіть зупинку кровотечі в рані кінцевим методом, підберіть необхідні інструменти.

6. Виконайте один з етапів ПХОР: ревізію рани, видалення сторонніх тіл, висічення країв рани.

7. Виконайте пункцію: плевральну, живота.

8. Ушийте проникаючу рану грудної клітки.

9. Виконайте резекцію ребра.

10. Виконайте ревізію печінкової, передшлункової, сальникової сумок, печінково-дванадцятипалої зв'язки і сальникового отвору, бічних каналів і брижових синусів, тонкої кишки за Губарєвим.

11. Виконайте крайову чи клиноподібну мобілізацію тонкої кишки.

12. Накладіть кишкові шви: Шмідена, Альберта, Ламбера, Z-подібний та кисетний.

Порядок проведення заняття

На початку заняття проводиться перевірка володіння практичними навиками, після чого усна співбесіда з двох питань і 1 ситуаційної задачі .

23. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ТА ПЕРВИННА ХІРУРГІЧНА ОБРОБКА РАН МОЗКОВОЇ ДІЛЯНКИ ГОЛОВИ. ВАДИ РОЗВИТКУ ЧЕРЕПА ТА МЕТОДИ ЇХ КОРЕКЦІЇ

Актуальність теми: засвоєння топографо-анатомічних структур голови необхідне лікарю для топічної діагностики, а також вибору способу лікування травм голови, які зустрічаються доволі часто, правильного проведення первинної хірургічної обробки ран, (а педіатрам для для топічної діагностики та вибору способу оперативного лікування краніостенозу та черепно-мозкової грижі).

Навчальна мета.

Знати: кістково-м'язові орієнтири, границі, поділ голови на окремі ділянки та пошарову будову мозкової ділянки голови, межі і пошарову будову скроневої та соскоподібної ділянок, вміст ямок основи черепа, особливості виконання первинної хірургічної обробки ран голови, принципи краніометрії (та операцій при краніостенозі і черепно-мозкових грижах).

...