Особливість проведення хірургічних операцій

Питання для самоконтролю знань

1. Назвіть на латинській мові трикутники, розміщені в глибоких шарах підключичної ділянки:

1) _______; 2) _______; 3) _______.

2. Визначіть проекційну лінію головного судинно-нервового пучка пахвової ділянки:

1) _______; 2) _________; 3 ________.

3. Чи анатомічно доцільно при необхідності перев'язати пахвову артерію нижче місця відходження від неї підлопаткової артерії? Так, ні?

4. Перечисліть межі тристороннього отвору на задній стінці пахвової западини:

1)_______; 2)_______; 3)_______.

5. Які анатомічні утворення проходять через чотиристоронній отвір задньої стінки пахвової западини?

6. Перечисліть групи лімфовузлів пахвової ділянки.

7. Назвіть на латинській мові завороти плечового суглоба:

1)_______2)_______3)_______.

8. Сухожилок якого м'язу проходить через порожнину плечового суглоба?

а) довгої головки двоголового м'яза;

б) довгої головки триголового м'яза;

в) короткої головки двоголового м'яза;

г) короткої головки триголового м'яза.

9. Вкажіть точки для пункції плечового суглоба:

а) спереду над дзьобоподібним відростком;

б) спереду під дзьобоподібним відростком;

в) зверху біля краю плечового відростка лопатки;

г) збоку під плечовим відростком лопатки;

д) ззаду під плечовим відростком лопатки позаду дельтоподібного м'язу.

10. Оберіть кращий доступ до плечового суглоба:

а) по задньому краю дельтоподібного м'яза;

б) по дельтоподібно-грудній борозні;

в) по передньому краю пахвової ямки;

г) з латеральної сторони через дельтоподібний м'яз.

11. Перечисліть судинно-нервові утворення, які проходять в плечо-м'язовому каналі;

1) ________; 2) _________; 3) _________.

12. Який нерв частіше всього пошкоджується при переломі в середній третині плеча?

13. Назвіть найбільш оптимальний рівень перев'язки плечової артерії:

а) до відгалуження глибокої артерії плеча;

б) нижче відгалуження глибокої артерії плеча;

в) нижче відгалуження верхньої обхідної ліктьової артерії;

г) нижче відгалуження нижньої обхідної ліктьової артерії.

14. Назвіть нерви, що можуть бути пошкоджені при уламчастому переломі в ліктьовому суглобі.

1 ________; 2________.

15. Перечисліть на латинській мові гілки артерій, які приймають участь в утворені сітки ліктьового суглоба:

1) _______; 2) _______; 3) _______; 4) ________.

Ситуаційні задачі.

1. При виконанні первинної хірургічної обробки рани виникла необхідність перев'язати а.ахіllагіs. Топографо-анатомічно обґрунтуйте оптимальний рівень перев'язки судини.

2. В лікарню поступив хворий з вивихом в плечовому суглобі внаслідок падіння на витягнуту руку. Рука знаходиться в положенні відведення під кутом 30° і не піднімається до горизонтального рівня. Які анатомічні особливості суглобу сприяли виникненню вивиху і розвитку клінічної картини?

3. У пацієнта болі, припухлість в ділянці плечового суглоба, обмеження рухів верхньої кінцівки та підвищення температури тіла. Болі різко посилюються як при активних, так і пасивних рухах, в суглобі визначається флюктуація. Поставте діагноз та запропонуйте метод лікування.

4. У хворого з хронічним гнійним артритом лікування пункціями не дає ефекту. Запропонуйте подальше оперативне лікування.

5. У хворого з переломом плеча у середній третині є гематома та порушення чутливості. Обґрунтуйте, який судинно-нервовий пучок пошкоджено?

30. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПЕРЕДПЛІЧЧЯ І КИСТІ. ОПЕРАЦІЇ ПРИ ГНІЙНИХ ПРОЦЕСАХ КИСТІ, СИНДАКТИЛІЇ ТА ПОЛІДАКТИЛІЇ. ОПЕРАЦІЇ НА СУХОЖИЛКАХ

Актуальність теми: знання топографічної анатомії передпліччя, кисті і пальців необхідні лікарям багатьох спеціальностей: рентгенологам, невропатологам, терапевтам, дерматовенерологам, але в першу чергу хірургам і травматологам, оскільки операції на кисті і пальцях складають більшість амбулаторних операцій з приводу поранень, гнійних процесів та вроджених вад, а тривалість і ефективність їх лікування має економічне значення і може призвести до тривалої непрацездатності або інвалідності.

Навчальна мета

Знати: топографічну анатомію ділянок передпліччя і кисті, проекційні лінії судинно-нервових пучків, пошарову та футлярну будову, основні борозни, канали і простори та їх вміст - судинно-нервові пучки, шляхи поширення гнійних процесів; будову пальців, техніку виконання знеболення на кисті і пальцях, види флегмон кисті, панариціїв та сухожилкових швів, способи розкриття флегмон і панариціїв, здійснення операцій при пораненнях кисті і пальців, вади розвитку кисті та принципи операцій при них.

Вміти: показати на таблицях і препараті: шари, основні кістково-фасціальні футляри та їх вміст, борозни, канали та простори передпліччя; магістральні судинно-нервові пучки та головні їх гілки, клітковинні простори і їх сполучення, поверхневу і долонну судинні дуги та головні їх гілки; виконати провідникове знеболення кисті і пальців, розкрити різні види панарицію та накласти шов сухожилка.

Завдання для позааудиторної роботи

1. Намалюйте проекційні лінії та схему ходу артерій передньої ділянки передпліччя.

2. Перечисліть м'язи передньої та задньої поверхні передпліччя.

3. Назвіть границі простору Пирогова.

4. Назвіть ділянки долоні і визначте їх межі.

5. Намалюйте схему утворення поверхневої та глибокої долонних дуг.

6. Позначте на схемі кисті заборонену зону Канавела.

7. Намалюйте і позначте схему синовіальних піхв і сумок сухожилків згиначів пальців кисті.

8. Дайте визначення терміну “панарицій” та вкажіть його види.

9. Схематично покажіть розрізи при пароніхії, піднігтьовому, підшкірному, сухожилковому, суглобовому та кістковому панариціях.

10. Намалюйте схеми сухожилкових швів за Кюнео, Бенелем, Пугачовим.

Контрольні питання:

1. Топографічна анатомія передньої та задньої поверхонь передпліччя: границі, пошарова будова, борозни, хід судинно-нервових пучків та їх проекція, іннервація. Простір Пирогова та способи його дренування.

2. Доступ до судин передпліччя, можливість їх перев'язки з огляду на колатеральний кровообіг передпліччя.

3. Топографічна анатомія кисті, поділ на ділянки, кістково-м'язові орієнтири.

4. Пошарова будова долонної і тильної поверхонь кисті: фасціальні ложа та їх вміст, клітковинні простори, можливі шляхи поширення запальних процесів. Топографія судинно-нервових пучків, судинні дуги, особливості лімфовідтоку, синовіальні піхви сухожилків.

5. Флегмони кисті та доступи для їх розкриття.

6. Топографічна анатомія пальця: кістково-фасціальні футляри, клітковина, синовіальні піхви сухожилків, судини і нерви.

7. Знеболення пальців кисті за Браун-Усольцевою і Оберстом-Лукашевичем.

8. Панариції та їх види. Техніка операцій при панариціях.

9. Сухожилковий шов: показання, види та способи накладання. Адаптаційні шви за Бенелем та Долецьким-Пугачовим

Обсяг самостійної роботи студентів:

На трупному препараті студенти вивчають особливості топографії передпліччя, звертаючи увагу на хід судинно-нервових пучків, вивчають топографію кисті та пальців. Згідно з інструкцією операційна бригада виконує оголення судинно-нервових пучків передпліччя, розкриває клітковинні простори, здійснює знеболення пальців кисті за Оберстом-Лукашевичем та Браун-Усольцевою, накладання швів на сухожилки.

ІНСТРУКЦІЯ

до виконання практичної роботи.

1. Доступ до променевої артерії у нижній третині передпліччя

Розтин м'яких тканин до власної фасції проведіть по проекційній лінії променевої артерії на протязі 6 - 8 см. Відтягніть поверхневі вени і нерви. По жолобчастому зонду між сухожилками плече-променевого м'яза і променевого згинача кисті розкрийте власну фасцію. Під нею з клітковини тупим способом виділіть променеву артерію.

2. Розкриття простору Пирогова.

Здійснюють променевим і ліктьовим доступами. Обидва почніть на 2 см вище відповідного шилоподібного відростка довжиною 7-8 см. З латеральної сторони після розрізу шкіри і власної фасції, між сухожилком плечо-променевого м'язу і променевою кісткою увійдіть в простір Пирогова. З внутрішньої сторони доступ здійснюють між краєм ліктьового згинача і кісткою. Розгляньте його границі і топографію переднього міжостьового пучка, частково розітнувши квадратний пронатор. Дренування простору проводять корнцангом марлевою або гумовою стрічкою наскрізь через обидва розрізи.

3. Провідникове знеболення:

а) за Оберстом-Лукашевичем.

Використовують при операціях на середній та нігтьовій фалангах. По 2-3 мл 1% розчину новокаїну введіть через тильні проколи шкіри в основі пальця в напрямку до долонного і тильного судинно-нервових пучків. Таке введення анестетика можна здійснити і через один прокол посередині задньої поверхні пальця з подальшим проведенням голки до бокових поверхонь пальців.

б) за Браун-Усольцевою.

Застосовується при операціях на проксимальних фалангах або п'ястково-фалангових суглобах. По 5 мл 1,0% розчину новокаїну введіть через проколи у ділянці середньої третини міжп'ястних проміжків з тилу кисті або через відповідні міжпальцеві складки шкіри.

4. Розкриття панариціїв.

А) підшкірний панарицій дистальної фаланги розкрийте клюшкоподібним розтином, а середньої і основної фаланг - двома паралельними розрізами по передньо-бокових поверхнях пальців. Вогнище розплавлення розкрийте за допомогою очного скальпеля, розсікаючи шкіру і підшкірну клітковину, стінки порожнини гнійника очистіть ложечкою Фолькмана чи Брунса. Рану промийте струменем слабого антисептика, дренуйте гумовими стрічками.

Б) при пароніхії скальпелем виконайте П-подібний розтин шкіри обернений основою проксимально. Відгорніть проксимально утворений клапоть і ножицями видаліть відшаровану гноєм частину нігтя. Клапоть поверніть на місце. Накладіть пов'язку з гіпертонічним розчином хлориду натрію.

В) сухожилкові панариції розкрийте розтинами по передньо-бокових поверхнях пальців без розтину міжфалангових складок у ділянці суглобів. Розітніть шкіру, підшкірну клітковину, фіброзний канал і синовіальну піхву сухожилка. Дренуйте її гумовими стрічками окремо з кожного розтину. Слідкуйте, щоб дренажна стрічка не вводилась між кісткою і сухожилком, що може призвести до некрозу сухожилка.

Г) При кістковому панариції дистальної фаланги в залежності від обсягу патологічного процесу, з дугоподібного розтину можна виконати некректомію чи резекцію кістки нігтьової ділянки. Першу операцію виконайте гострою кістковою ложечкою, другу - ножовою пилою чи кістковими кусачками Люера.

5. Накладання сухожилкових швів за Кюнео.

На моделі сухожилка на відстані 1 - 2 см від кінця сухожилка прошийте його прямими атравматичними голками в поперечному напрямку. Після цього обома голками косо прошийте сухожилок, вколюючи його у місця попереднього виходу лігатур. Повторіть ще 2 рази, але останній вихід голки здійсніть через зріз сухожилка. Такий же шов накладіть на другий кінець сухожилка. Кінці лігатур зав'яжіть.

Питання для самоконтролю знань

1. Який м'яз знаходиться в четвертому шарі передпліччя ?

а) квадратний пронатор; б) глибокий згинач пальців; в) довгий згинач великого пальця; г) поверхневий згинач пальців.

2. Який судинно-нервовий пучок лежить між ліктьовим згиначем зап'ястка і поверхневим згиначем пальців?

3. Перечисліть на латинській мові гілки артерій, які приймають участь в утворені сітки ліктьового суглоба:

а) _______; б) ________; в) ________; г) ________.

4. Вкажіть, чи є безпечною перев'язка ліктьової та променевої артерії на передпліччі?

5. Чим утворений простір Пирогова?

а)________; б)________; в)_________; г)________.

6. Назвіть м'язи задньої поверхні передпліччя.

а) розгинач мізинця, променевий згинач кисті, розгинач вказівного пальця;

б) довгий променевий розгинач зап'ястка, m.supinator, розгинач мізинця, квадратний м'яз;

в) ліктьовий розгинач зап'ястка, розгинач пальців, довгий відвідний м'яз великого пальця;

г) короткий променевий розгинач зап'ястка, привідний згинач великого пальця, відвідний м'яз мізинця.

7. Які судини і нерви входять до складу судинно-нервового пучка задньої поверхні передпліччя?

а) серединний нерв, артерія і вена, що його супроводжують;

б) задні міжкісткові артерія і вена, променевий нерв;

в) задні міжкісткові артерія, вена і нерв;

г) задні міжкісткові артерія і вена, глибока гілка променевого нерва.

8. В якому шарі лежить поверхнева артеріальна долонна дуга?

а) у підшкірній клітковині;

в) у підапоневротичній (надсухожилковій) щілині;

б) у підсухожилковій щілині; г) між сухожилками згиначів пальців.

9. Вкажіть судини, які приймають участь в утворенні поверхневої артеріальної дуги долоні:

а) променева і ліктьова артерії;

б) поверхнева гілка ліктьової артерії і променева артерія;

в) глибокі гілки ліктьової і променевої артерій;

в) ліктьова артерія і поверхнева гілка променевої артерії.

10. Який нерв забезпечує чутливу іннервацію п'ятого пальця кисті та тильної поверхні пальців кисті?

а) серединний; в) серединний і променевий;

б) ліктьовий і променевий; г) ліктьовий і серединний.

11. Що таке У-подібна флегмона?

а) тендовагініт 1 - 2 пальців; в) флегмона мезотенора;

б) тендовагініт 1-5 пальців; г) флегмона підвищень І і У пальців.

12. Підшкірні гнійні процеси долонної поверхні кисті обмежені, тому що:

а) обмежує власна фасція; б) обмежує долонний апоневроз;

в) комірчаста клітковина обмежена фіброзними перетинками;

г) щільна шкіра долоні.

13. Чим відрізняються адаптаційні шви сухожилків Бенеля і Долецького-Пугачова від фіксаційних?

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. До лікаря звернулася хвора з припухлістю нижньої третини передпліччя. Діагностована глибока флегмона. У якому просторі міститься вогнище нагноєння і як його дренувати?

2. При переломі променевої кістки у типовому місці утворилась значна гематома. Обґрунтуйте топографо-анатомічно, яка судина ушкоджена?

3. Внаслідок перелому шийки променевої кістки у пацієнта порушена рухова функція передпліччя і кисті. Які нерви ушкоджені? Дайте топографо-анатомічне обґрунтування.

4. До хірурга звернувся хворий з приводу класичних ознак запалення на долонній поверхні кінцевої фаланги ІІ пальця правої руки, з точкою максимальної болючості. Поставте діагноз і запропонуйте знеболення і лікування?

5. Після розкриття флегмони підвищення великого пальця лікар виявив порушення чутливості І-ІІІ пальців, втрату функції протиставлення великого пальця мізинцю. Чим пояснюються ці зміни?

31. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ЗАДНЬОЇ ПОВЕРХНІ СТЕГНА І КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА. МІКРОХІРУРГІЧНІ ТА ЕНДОВАЗАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ НА СУДИНАХ. ПЛАСТИКА СУДИН ТА ОПЕРАЦІЇ ПРИ АНЕВРИЗМАХ

Актуальність теми: нижня кінцівка, подібно до верхньої, морфологічно і функціонально існує як єдине ціле і є частиною організму. З суттю операцій на судинах повинні бути обізнані лікарі різних спеціальностей для надання допомоги пацієнтам.

Навчальна мета:

Знати: загальні дані про нижні кінцівки і їх поділ на ділянки, пошарову будову задньої ділянки стегна, співвідношення власної фасції, м'язів, судин і нервів цих ділянок, місця скупчення пухкої клітковини і сполучення з іншими ділянками, а також будову кульшового суглоба.

Вміти: знайти межі та кістково-м'язові орієнтири нижньої кінцівки та задньої поверхні стегна, розпізнати анатомічні утворення цих ділянок на таблицях і анатомічному препараті, розпізнати елементи кульшового суглоба, його зв'язки і слабкі місця.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліни	Знати	Вміти
Анатомія людини	Анатомію кісток, м'язів, сухожилків, судин та нервів в ділянці задньої поверхні стегна, кістковий склад, зв'язки, суглобову капсулу кульшового суглоба	Препарувати м'язи, сухожилки, судини і нерви верхньої кінцівки, кульшовий суглоб
Філософія	Закони філософії про єдність частини і цілого та структури і функції	Застосувати дані закони філософії на практиці

Основні питання теми:

1. Значення кінцівки, як єдиного цілого. Поділ на ділянки, кістково-м'язові орієнтири.

2. Топографічна анатомія кульшового суглоба: будова суглобових поверхонь та капсули, зв'язковий апарат, функціональний замок суглоба як прояв єдності форми і функції.

3. Слабкі місця кульшового суглоба, шляхи поширення гнійних процесів.

4. Пошарова топографічна анатомія задньої ділянки стегна: кісткові орієнтири, кістково-фасціальні футляри, м'язи, судинно-нервові пучки.

5. Поняття про мікрохірургічні, ендовазальні операції та пластику судин.

6. Операції при аневризмах.

Матеріали для самоконтролю.

1. Які з названих зв'язок не приймають участі у зміцненні капсули кульшового суглоба:

а) клубово-стегнова; б) лобково-стегнова;

в) сіднично-стегнова; г) крижово-остиста.

2. Куди пошириться гнійний процес через переднє слабке місце кульшового суглоба:

а) на медіальну поверхню стегна;

б) у фаціальне ложе клубово-поперекового м'язу;

в) на задню поверхню стегна; г) на латеральну поверхню стегна.

3. Якими гілками утворена артеріальна сітка кульшового суглоба:

а) медіальною і латеральною гілками, що огинають стегнову кістку;

б) поверхневою гілкою, що огинає клубову кістку;

в) І пронизуючою гілкою глибокої артерії стегна;

г) глибокою гілкою, що огинає клубову кістку.

4. Назвіть нерв, проекційна лінія якого проходить від середини відстані між сідничним горбом і великим вертлюгом до середини підколінної ямки:

а) сідничний, б) нижній сідничний; в) верхній сідничний; г) підшкірний.

5. Які з названих м'язів не належать до задньої ділянки стегна:

а) напівсухожилковий; б) двоголовий;

в) чотириголовий; г) напівперетинчатий.

6. З яких елементів складається судинно-нервовий пучок задньої поверхні стегна:

а) сідничного нерва, нижньої сідничної артерії і вени;

б) стегнових артерії, вени і нерва;

в) сідничного нерва, глибоких артерії і вени стегна;

г) сідничного нерва та супроводжуючих артерії і вени.

7. З якими клітковинними просторами та за ходом яких анатомічних утворень сполучається клітковина заднього ложа стегна:

а) проксимально:_____, за ходом_______;

б) дистально _______, -________; в) спереду ______, -________?

8. При хірургічному доступі до судинно-нервового пучка задньої поверхні стегна у нижній третині виявлено два нервових стовбура. Який з них сідничний нерв?

9. В якому місці сідничний нерв найбільш доступний для виконання блокади?

10. В ділянці стегнового трикутника в такт з пульсом над підколінним судинно-нервовим пучком прослуховується грубий систолічний шум. Який найбільш імовірний діагноз? Яке оперативне лікування запропонуєте?

11. У дівчинки 7 років діагностовано рахітичне викривлення стегон. Обґрунтуйте оптимальний варіант доступу до кісток для оперативної корекції деформації.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття №25

32. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ СІДНИЧНОЇ ДІЛЯНКИ І ПЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХНІ СТЕГНА. ВРОДЖЕНИЙ ВИВИХ СТЕГНА ТА ЙОГО ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ. ПУНКЦІЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА. ОПЕРАЦІЇ НА СУДИНАХ

Актуальність теми: нижні кінцівки відіграють значну роль опори і пересування, тому патологічні процеси, травми, операції на нижніх кінцівках можуть порушити їх функцію і призвести до інвалідизації. Діагностика патологічних процесів та здійснення адекватного оперативного лікування не можливі без достатніх знань з топографічної анатомії. А невідкладну допомогу при пораненнях, переломах, з пошкодженням судин повинен вміти надати будь-який лікар.

Навчальна мета.

Знати: топографо-анатомічні особливості сідничної та стегнової ділянок - межі та м'язово-кісткові орієнтири, пошарову будову, співвідношення власної фасції, м'язів, судин і нервів; показання та техніку пункції кульшового суглоба; показання і техніку виконання перев'язки судин на протязі і накладання швів на судини, (педіатрам анатомічні ознаки вродженого вивиху стегна та принципи оперативного його лікування .

Вміти: знайти межі та кістково-м'язові орієнтири ділянок сідниці і стегна, розпізнати анатомічні утворення даних ділянок на таблицях і анатомічному препараті, (а педіатрам анатомічні ознаки вродженого вивиху стегна); виконати пункцію кульшового суглоба, доступи до стегнової артерії, перев'язати ї на протязі, накласти шви на судину.

Завдання для позааудиторної роботи

1. Вкажіть відділи нижньої кінцівки і їх межі.

2. Перечисліть шари м'язів сідничної ділянки.

3. Намалюйте і позначте схему виходу анатомічних утворень з над- та підгрушоподібного отворів.

4. Назвіть точки для пункції кульшового суглоба.

5. Відобразіть схему м'язової і судинної лакун, позначте основні судинно-нервові утворення і м'язи.

6. Назвіть елементи отворів та стінок стегнового каналу;

7. Намалюйте і позначте схему границь стегнового трикутника та проекцію судинно-нервового пучка.

8. Перечисліть стінки привідного каналу та судинно-нервові утворення, які проходять через його отвори: верхній, передній і нижній.

9. Опишіть проекцію стегнової артерії.

10. Назвіть ускладнення, які можуть виникнути після перев'язки магістральної судини та головну анатомічну причину їх виникнення;

11. Перечисліть основні вимоги до судинного шва;

12. Намалюйте схему судинного шва за Каррелем-Морозовою та Полянцевим-Горслеєм.

Контрольні питання теми:

1. Топографічна анатомія сідничної ділянки: пошарова будова, кістково-фасціальні футляри і м'язи, клітковинні простори. Отвори і канали їх роль у поширенні гнійних процесів.

2. Топографія судинно-нервових пучків сідничної ділянки. Тактика хірурга при пораненні сідничних артерій. Колатералі тазу.

3. Вроджений вивих стегна та принципи його оперативного лікування.

4. Пункція кульшового суглоба: показання і техніка виконання.

5. Топографічна анатомія передньої ділянки стегна: пошарова будова, кістково-фасціальні футляри, м'язи.

6. Будова м'язової і судинної лакун, стегнового каналу, як місця виходу стегнових гриж.

7. Топографія стегнового трикутника, затульного і привідного каналів. Практичне значення.

8. Судинно-нервовий пучок передньої поверхні стегна: проекція, топографія, гілки, доступ до нього. Особливості розвитку колатерального кровообігу в залежності від рівня перев'язки стегнової артерії.

9. Топографічна анатомія поперечних розпилів стегна в верхній, середній і нижній третинах. Фасціально-міжм'язові перегородки і клітковинні простори стегна з огляду на можливості їх дренування при глибоких флегмонах.

10. Операції на судинах. Перев'язка судин на протязі: показання, техніка виконання.

11. Судинний шов: показання, класифікація, вимоги та техніка накладання. Поняття про механічний судинний шов.

Обсяг самостійної роботи на занятті:

Студенти у складі хірургічних бригад:

1. на вологих препаратах вивчають топографічну анатомію сідничної та передньої ділянок стегна;

2. виконують пункцію кульшового суглоба переднім і латеральним способами;

3. виконують доступ до стегнової артерії в стегновому трикутнику та перев'язують на протязі.

4. на ізольованих судинах та протезах накладають судинні шви за Каррелем-Морозовою та Полянцевим-Горслеєм;

ІНСТРУКЦІЯ

до виконання практичної роботи

1. Вивчення топографічної анатомії сідничної і передньої ділянок стегна.

Визначте на препараті кістково-м'язові орієнтири нижньої кінцівки, зокрема - сідничні бугор і складку, верхівку великого вертлюга, передньо-верхню клубову ость, зверніть увагу, що при огляді збоку верхівка великого вертлюга лежить на одній лінії (Розера-Нелатона) між цією остю та сідничним бугром.

Відхиліть в медіальну сторону шкірно-клітковинний клапоть сідниці. При цьому зверніть увагу на такі особливості: 1) шкіра з товстим шаром клітковини фіксована тяжами до власної фасції, а тому абсцеси обмежені і через різке напруження дуже болючі; 2) підшкірна клітковина сідничної ділянки має два шари, розділені поверхневою фасцією.

Виділіть великий сідничний м'яз і відгорніть його медіально. Зверніть увагу на його взаємовідношення з власною фасцією, яка своїми мішками охоплює не тільки великий сідничний м'яз, але й створює щільне ложе для середнього м'язу. Після цього середній сідничний м'яз відгорніть в латеральну сторону. При цьому розгляньте утворення над- та підгрушоподібних отворів, що сполучаються з клітковиною порожнини тазу, а також малого сідничного отвору (алькоковського каналу), сполученого з клітковиною сідничо-прямокишкової ямки за ходом внутрішнього статевого нерва та судин. Зверніть увагу на хід судинно-нервових пучків та їх взаємовідношеня з глибоким листком власної фасції, наявність глибокого сідничного клітковинного простору і його сполучення з сусідніми ділянками. У 3-му шарі знаходиться лише малий сідничний та зовнішній затульний м'язи без крупних судин і нервів, тому ця ділянка, що відповідає верхньо-боковому квадранту сідниці, є найбільш безпечною для внутрішньом'язових ін'єкцій.

На передній поверхні стегна відведіть клапоть шкіри разом з підшкірною клітковиною і поверхневою фасцією, на ньому знайдіть шкірні нерви і підшкірну вену та місце її проходження через anulus saphenus. Аналогічно відведіть клапоть власної фасції. Виділіть елементи головного судинно-нервового пучка стегна, розгалуження стегнової артерії і стегнового нерва в ділянці стегнового трикутника від судинної лагуни до їх входу у верхній отвір привідного каналу. Відвівши кравецький м'яз латерально на передній стінці каналу знайдіть передній отвір і виділіть судинно-нервовий пучок, який виходить з нього. Додатково відведіть медіально ніжний м'яз у нижній третині і знайдіть нижній отвір привідного каналу, з якого виходять підколінні судини.

2. Пункція кульшового суглоба.

А) Передній доступ. Хворий в положенні на спині. Прокол шкіри виконують в точці, яка знаходиться на середині лінії, що з'єднує верхівку великого вертлюга стегнової кістки і середину пахвинної зв'язки. Голка просувається перпендикулярно до шкіри до відчуття провалювання через капсулу суглоба. Про правильність виконання пункції судять по наявності рідини в шприці при відтягуванні поршня.

Б) Бічну пункцію виконайте горизонтально у фронтальній площині над верхівкою великого вертлюга стегнової кістки.

3. Доступ до стегнової артерії і її перев'язка у стегновому трикутнику.

Хірург: проекційну лінію стегнової артерії (лінію Кена) проведіть від середини пахвинної зв'язки до медіального надвиростка стегнової кістки. Розріз м'яких тканин до власної фасції здійсніть по цій лінії довжиною 8-10 см так щоб нижній кут розрізу лежав біля верхівки стегнового трикутника. Фасціальний футляр кравецького м'язу розкрийте по жолобчастому зонду і відтягніть цей м'яз назовні. Розсічіть задню стінку піхви і підійдіть до судинно-нервового пучка. Найбільш поверхнево знайдіть n.saphenus, далі стегнові артерію і вену. Анатомічними пінцетами виділіть артерію з оточуючих тканин.

Операційна сестра вселіть в голку Дешана шовкову лігатуру довжиною 50 см, щоб вона мала однакові кінці. Хірург проведіть кінець голки між веною і артерією навколо судини. Середину лігатури витягніть з голки у вигляді петлі анатомічним пінцетом. І асистент захопіть петлю і розітніть ножицями, виведіть голку Дешана, що розведе лігатури в сторони. Хірург і І асистент візьміть кожен “свою” лігатуру, розведіть на відстань 1,5-2,0 см і зав'яжіть. Судину між лігатурами розітніть для утворення колатералей. Рану зашийте.

4. Накладання судинного шва Карреля-Морозової та Полянцева-Горслея.

А) Шов Карреля. Через однакові проміжки периметру судини через всі шари її стінки накладіть вузлові шви-тримачі, за допомогою яких співставте центральний і периферичний кінці судини. І і ІІ асистенти розтягніть ці шви в сторони надавши судині форми трикутника. Атравматичною голкою на краї судини накладіть безперервний обвивний шов з густиною 1-2 мм, попередньо звязавши його з однією з держалок. По мірі накладання шва його фіксуйте з наступними держалками, а потім кінець зв'яжіть з початком. За Морозовою роль третього шва-тримача виконує лігатура, якою ушивають судину.

Б) Шов Полянцева-Горслея. На відміну від попереднього, накладіть три адаптуючі П-подібні шви тримачі, якими співставте внутрішні оболонки судин. Потім накладіть безперервний обвивний шов.

Питання для самоконтролю знань

1. Який квадрант сідничної ділянки найбільш зручний для внутрішньом'язових ін'єкцій?

а) верхньо-медіальний; б) верхньо-латеральний;

в) нижньо-медіальний; г) нижньо-латеральний.

2. Як розміщений по відношенню до власної фасції великий сідничний м'яз?

а) між власною і поверхневою фасціями; б) під власною фасцією;

в) між поверхневим і глибоким листками власної фасції і пронизаний фаціальними перетинками;

г) під глибоким листком власної фасці і пронизаний фаціальними перетинками.

3. Назвіть на латинській мові м'яз, який ділить великий сідничний отвір на надгрушоподібний і підгрушоподібний отвори.

4. Через який отвір виходить з тазу сідничний нерв?

а) великий сідничний отвір; б) надгрушоподібний;

в) малий сідничний; г) підгрушоподібний.

5. Перечисліть варіанти пункції кульшового суглоба:

1) ___________ 2) ,__________.

6. Назвіть артерію, проекційна лінія якої проходить донизу від середини відстані між передньо-верхньою клубовою остю і симфізом вниз до медіального надвиростка стегна.

7. Який анатомічний елемент проходить через передній отвір привідного каналу?

1) стегнова артерія; 2) стегновий нерв;

2) 3) стегнова вена; 4) нисхідна артерія коліна.

8. Перечисліть поверхневі артерії, які відходять від стегнової артерії нижче пахвинної зв'язки:

1) _______; 2) _______; 3) _______.

9. Назвіть м'яз, який містить м'язова лакуна: 1) ______.

10. Перечисліть її межі м'язової лакуни:

1)_______; 2) _______; 3) ______.

11. При якому виді обтурації магістральних судин краще розвиваються колатералі?

гострій; 2) хронічній.

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У 3 річної дитини флегмона глибокого клітковинного простору сідниці ускладнилась флегмоною клітковини тазу. Дайте топографо-анатомічне обґрунтування як міг поширитись гнійний процес?

2. Відразу після ін'єкції у сідничній ділянці виникли болі у нижній кінцівці. Чим вони зумовлені?

3. При кровотечі з рани сідничної ділянки перев'язана на протязі внутрішня клубова артерія. Після цього виник непостійний парез нижньої кінцівки. Дайте топографо-анатомічне обґрунтування патології, що виникла.

4. В хірургічне відділення доставлено хворого (хлопчика 9 років) з кровоточивим пораненням стегна на передній поверхні. Яка судина пошкоджена та яка тактика хірурга?

5. У потерпілого ножове поранення верхньо-медіального квадранту сідничної ділянки, яке супроводжується сильною кровотечею. Топографо-анатомічно обґрунтуйте джерело виникнення кровотечі та тактику хірурга.

6. У новонародженої дитини відмічається асиметрія складок на сідницях і стегні, зліва, вкорочення лівої нижньої кінцівки при положенні дитини на спині, обмежене її відведення, великий вертлюг розміщений вище, більш масивний та виступає під тканинами. Поставте попередній діагноз, запропонуйте додаткові методи обстеження та метод оперативного лікування

33. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ДІЛЯНОК КОЛІННОГО СУГЛОБА, ГОМІЛКИ І СТОПИ. ПУНКЦІЯ КОЛІННОГО СУГЛОБА. ОПЕРАЦІЇ НА НЕРВАХ

Актуальність теми: знання топографічної анатомії ділянок колінного суглоба і гомілки необхідні для лікаря при виконанні ПХОР даних ділянок, особливо при пошкодженні судинно-нервових пучків, а відомості про топанатомію колінного суглоба потрібні для діагностики патології з боку суглоба і виконання пункції його та артротомії. З суттю операцій на нервах повинні бути обізнані лікарі інших спеціальностей для надання допомоги пацієнтам.

Навчальна мета.

Знати: топографо-анатомічні співвідношення (границі, пошарову будову, будову фасціально-м'язових футлярів, склад та топографію судинно-нервових пучків, а також їх проекцію на поверхню шкіри) в ділянці колінного суглоба і гомілки; виконання пункції колінного суглоба; показання до накладання шва на нерв і також техніку його виконання.

Вміти: розпізнати топографо-анатомічні співвідношення вказаних ділянок та застосовувати при виконанні операцій на них; підібрати спеціальні інструменти, виконати пункцію колінного суглоба, накласти шви на нерв.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Назвіть синовіальні сумки та завороти колінного суглоба;

2. Вкажіть стінки підколінної ямки;

3. Намалюйте і позначте схему колатерального кровообігу у ділянці колінного суглоба;

4. Позначте на схемі точки для пункції колінного суглоба;

5. Перечисліть границі гомілки і поділ на ділянки;

6. Намалюйте проекцію судинно-нервових пучків гомілки;

7. Назвіть канали гомілки, їх стінки та вміст;

8. Перечисліть м'язово фасціальні ложа стопи та вкажіть їх вміст.

9. Вкажіть артерії тилу і підошовної поверхні стопи.

10. Повторіть суглоби на стопі, якими кістками вони утворені.

11. Намалюйте схему шва нерва.

Контрольні питання теми:

1. Топографічна анатомія передньої і задньої ділянок коліна: границі, пошарова будова, синовіальні сумки, підколінна ямка, судинно-нервові пучки. Варіанти розгалуження сідничного нерва.

2. Особливості розвитку колатерального кровообігу при перев'язці підколінної артерії.

3. Топографічна анатомія колінного суглоба: форма, капсула, завороти суглобової сумки, зв'язковий апарат. Функціональний замок колінного суглоба як прояв єдності форми і функції.

4. Пункція колінного суглоба: показання, техніка виконання.

5. Передня ділянка гомілки: границі, пошарова будова, канали та їх вміст, хід судинно-нервових пучків та проекція їх на поверхню шкіри.

6. Задня ділянки гомілки: границі, пошарова будова, канали та їх вміст, хід судинно-нервових пучків та проекція їх на поверхню шкіри.

7. Топографічна анатомія підошовної поверхоні стопи: межі, пошарова будова, м'язово-фасціальні ложа та клітковинні простори, хід судинно-нервових пучків, суглоби.

8. Операції невролізу і нейрорафії: показання, техніка виконання.

Обсяг самостійної роботи на занятті.

На таблицях, муляжах, макропрепараті у складі хірургічних бригад:

1) вивчіть топографічну анатомію ділянки колінного суглоба і гомілки.

Виконайте: 2) пункцію колінного суглоба; 3) доступ і перев'язку підколінної та передньої великогомілкової артерій; 4) нейрорафію.

ІНСТРУКЦ1Я

до виконання практичної роботи.

1. Вивчення топографії ділянок на вологому препараті.

А) Задня ділянка колінного суглоба. Клапоть шкіри разом з підшкірною клітковиною відведіть в латеральну сторону. Клапті поверхневої і власної фасцій розведіть в сторони. При цьому з фаціального ложа виділіть елементи судинно-нервового пучка підколінної ямки. Розгляньте взаємне розташування елементів судинно-нервового пучка.

Б) Гомілка. Відведіть почергово шкіру з підшкірною клітковиною та клапті фасції. Відкиньте литковий м'яз разом з п'ятковим сухожилком догори. Виділіть елементи гомілково-підколінного каналу. У латеральному ложі знайдіть верхній малогомілковий канал з його вмістом. Виділіть судинно-нервовий пучок переднього ложа. По медіальному краю гомілково-ступневого суглоба виділіть судинно-нервові пучки та сухожилки м'язів в ділянці медіального каналу.

2. Пункція суглоба. При максимально розігнутому суглобі пункція проводиться біля латерального краю надколінника. Голка просувається вниз і досередини між задньою поверхнею надколінника і передньою поверхнею нижнього епіфіза стегна до відчуття провалювання і появи рідини в шприці. Перед проколом шкіри не забудьте знеболити і змістити шкіру, щоб утворений канал мав форму ламаної лінії. Пункція колінного суглоба може проводитися також на рівні середини надколінника з зовнішньої або внутрішньої його сторони.

3. Доступ і перев'язка підколінної та передньої великогомілкової артерії. Проекційну лінію і доступ до підколінної артерії через жоберову ямку і передньої великогомілкової артерії в середній третині виконайте у відповідності до опису у К.І.Кульчицькому стор. 383. Після розтину шкіри, підшкірної клітковини з поверхневою фасцією, власну фасцію судинно-нервового пучка розсічіть по жолобчастому зонду і виділіть судину анатомічними пінцетами з оточуючих тканин. Перев'язку судини виконайте відповідно до попередньої методики.

4. Накладання шва нерва. Після виконання доступу до нерва на 1 см паралельно до проекційної лінії, виконайте зшивання периферичного нерва. Краї нерва витніть строго перпендикулярно до осі лезом бритви, так щоб лінія розтину була ідеально рівною. Кінці нерва з'єднайте атравматичною голкою за допомогою вузлових швів, накладених на епіневрій, без захоплення нервових волокон. При затягуванні швів між кінцями нерва залишається відстань в 1-2 мм. Кількість швів залежить від товщини нервового стовбура (від 3 до 6).

Питання самоконтролю знань

1. Перечисліть, скільки синовіальних закутків має капсула колінного суглоба? Яка сумка сполучається з порожниною суглоба?

2. В які канали може розповсюджуватися гній з підколінної ямки?

1)________ 2)_______ 3)________.

3. Назвіть вміст гомілково-підколінного каналу.

1)________ 2)_______ 3)________.

4. На які основні гілки ділиться сідничний нерв?

1) ________ 2)_______.

5. Які судини входять до складу артеріальної сітки коліна (а), як здійснюється доступ до підколінної артерії (б)?

6. Перечисліть на латинській мові внутрішні зв'язки колінного суглоба:

1) ________ 2)_______.

7. Назвіть на латинській мові канал, в яких проходить малогомілкова судина.

8. Якій артерії відповідає проекційна лінія, що проходить від середини відстані між горбистістю великогомілкової кістки і головкою малогомілкової кістки до середини відстані між кісточками?

10. Перерахуйте, чим обмежений медіальний кісточковий канал?

1) ______ 2) ______ 3) ______.

11. Який м'яз знаходиться в передньому фасціально-м'язовому ложі гомілки?

1) m. tibialis anterior; 2) m. extensor digitorum longus;

3) m. peroneus longus; 4) m. peroneus brevis.

12. Чим обмежений спереду нижній м'язово - малогомілковий канал?

1) довгим згиначем великого пальця;

2) малогомілковою кісткою та заднім великогомілковим м'язом;

3) камбалоподібним м'язом; 4) довгим малогомілковим м'язом.

13. Продовженням якої артерії є a. dorsalis pedis ?

1) задньої великогомілкової артерії; 2) малогомілкової артерії;

3) передньої великогомілкової артерії; 4) великогомілкової артерії;

14. Яка кістка не входить до гомілково - стопного суглоба ?

1) великогомілкова; 2) малогомілкова; 3) таранна; 4) кубоподібна.

15. Як називається операція накладання шва нерва?

1) невроліз; 2) нейрорафія; 3) нейропластика; 4) турбулізація нерва.

Розв'яжіть ситуаційні задачі.

1. При огляді колінного суглоба після удару відмічається виражена припухлість суглоба, болючість при згинанні, симптом флюктуації. Поставте діагноз та виберіть тактику хірурга.

2. Після поранення передньої ділянки гомілки в середній її третині у хворого виникло відвисання стопи (кінська стопа). Який нерв пошкоджений? Яке втручання показано?

3. В кінці вагітності у породіллі на шкірі нижніх кінцівок з'явилися вузлуваті синюшні утвори. Які анатомічні елементи уражені?

4. Яке приймете рішення, коли при пораненні стегнової артерії не співставляються центральний і периферичний її відрізки?

5. Хворого з глибокою різаною раною передньої поверхні гомілки у верхній її третині, яка ускладнена кровотечею, доставлено в хірургічний стаціонар. Яка судина може бути пошкоджена та яка тактика хірурга ?

34. ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ДІЛЯНКИ ГОМІЛКОВО-СТОПНОГО СУГЛОБА І ТИЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ СТОПИ. ОПЕРАЦІЇ НА НЕРВАХ

Актуальність теми: засвоєння топографоанатомічних співвідношень тканин ділянки гомілково-стопного суглоба і стопи дозволяє лікарю виявити вади і порушення функції нижньої кінцівки при пораненнях, вроджених вадах та облітеруючих захворюваннях судин гомілки і стопи, а також виконувати обґрунтовані доступи до окремих анатомічних елементів та операції, включаючи ампутації.

Навчальна мета.

Знати: топографо-анатомічні співвідношення (межі, пошарову будову, фасціально-кісткові футляри та фіброзно-кісткові канали, м'язи, судинно-нервові пучки, клітковині простори і їх сполучення) ділянок гомілково-стопного суглоба і стопи; принципи виконання операцій на нервах.

Вміти: вміти розпізнати топографо-анатомічні співвідношення вказаних ділянок та застосовувати їх при виконанні операцій на них та нервах.

Основні питання теми:

1. Топографічна анатомія ділянки гомілково-стопного суглоба: зовнішні орієнтири, поділ на ділянки, пошарова будова, канали та судинно-нервові пучки.

2. Шляхи поширення гнійних процесів.

3. Пошарова будова та судинно-нервові пучки тильної поверхні стопи.

4. Поняття про операції переміщення і пластику нервів.

Матеріали для самоконтролю

1. До яких суглобів за формою належить гомілково-стопний суглоб?

2. Вкажіть місце, де можна пропальпувати пульсацію тильної артерії стопи.

3. Перерахуйте сухожилки, судини і нерви, які можуть пошкодитися при наявності різаної рани в медіальному відділі гомілково-стопного суглоба.

4. Як правильно розкривати глибокі підапоневротичні флегмони в середньому фасціальному ложі підошви стопи?

5. Як визначити проекційні лінії медіальної та латеральної міжм'язових перегородок підошви стопи?

6. Яка сумка розташована між п'ятковим бугром і п'ятковим (ахіловим) сухожилком?

7. Де розташовані медіальна та латеральна підошовні артерії?

8. Між якими шарами міститься глибока підошовна флегмона стопи?

9. Чим кровопостачаються тканини тилу стопи, якщо повністю облітерована тильна артерія, а некрозу не наступило?

Розв'яжіть ситуаційні задачі.

1. Доставлено потерпілого (хлопчика 10 років) з поперечною раною задньомедіальної області гомілково-стопного суглоба, проникаючою до кістки. Обґрунтуйте топографо-анатомічно, які елементи пошкоджені?

2. Через місяць після поранення тилу стопи розвивається порушення зони іннервації глибокого малогомілкового нерва. Чому виникло це ускладнення, яке оперативне втручання показано пацієнту?

3. При пораненні гомілки пошкоджено великогомілковий нерв. Відстань між його кінцями 9 см. Яке рішення Ви приймете?

35. ВЕНЕПУНКЦІЯ, ВЕНЕСЕКЦІЯ, ПЕРЕВ'ЯЗКА СУДИНИ НА ПРОТЯЗІ ТА ТРАХЕОТОМІЯ (ОПЕРАЦІЯ НА ТВАРИНІ НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ БАЗІ)

Актуальність теми: виконання операцій на тварині в стерильних умовах має важливе значення у підготовці майбутнього лікаря, оскільки умови виконання максимально наближені до реальних, де студенти повинні навчитися застосувати знання, одержані з попередніх тем та загальної хірургії, виховувати бережне відношення до живої тканини, що зумовлює успіх операції.

Навчальна мета.

Знати: методи стерилізації інструментів, шовного і перев'язочного матеріалів, підготовки рук хірурга, операційного поля, принципи підготовки тварин до операції, введення в наркоз, правила користування інструментами, особливості колатерального кровообігу кінцівок та техніку виконання венепункції, венесекції, перев'язку судин на протязі та трахеотомії.

Вміти: обробити руки та операційне поле, підтримувати стерильність під час операції, ввести тварину в наркоз і підтримувати його під час операції шляхом введення анестетиків, користуватися інструментами і виконувати операції (венесекція, перев'язка судини на протязі та трахеотомія) на живих тваринах в стерильних умовах.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Назвіть способи стерилізації інструментів та перев'язочного матеріалу.

2. Назвіть відомі Вам способи підготовки рук хірурга до операції та їх принципи.

3. Вкажіть відомі Вам способи підготовки операційного поля.

4. Перечисліть відомі Вам методи знеболення.

5. Назвіть інструменти необхідні для подачі операційної білизни та фіксації її навколо операційного поля.

6. Перечисліть основні групи хірургічних інструментів загального призначення.

7. Вкажіть інструменти спеціального призначення необхідні для виконання перев'язки судини на протязі та трахеотомії (трахеостомії).

8. Повторіть схему розташування інструментів на столику.

9. Повторіть схему типового розташування бригади біля операційного стола при виконанні (венесекції, трахеотомії) і позначте її.

10. Випишіть назви вен найбільш зручних для венепункції та венесекції.

11. Повторіть і запишіть дозволені рівні перев'язки судин кінцівок (пахвової, плечової, променевої, ліктьової, стегнової, підколінної, великогомілкової) з врахуванням колатерального кровообігу.

12. Перечисліть етапи верхньої трахеотомії, вкажіть шари при доступі до трахеї.

13. Перечисліть ускладнення під час трахеотомії чи трахеостомії та в їх післяопераційному періоді. Поясніть причини виникнення.

14. Перечисліть послідовність дій при відсутності дихання після розтину трахеї.

Контрольні питання теми:

1. Методи стерилізації перев'язочного і шовного матеріалів, інструментів, обробки рук хірурга та операційного поля.

2. Принципи підготовки пацієнта до операції, одягання стерильної білизни членами операційної бригади та техніка обкладання операційного поля.

3. Порядок розкладання інструментів на столику, правила подачі та користування ними.

4. Визначення проекційних ліній магістральних судин верхньої та нижньої кінцівок та доступи до них.

5. Венепункція, венесекція, перев'язка судин на протязі: покази до операції, техніка виконання.

6. Трахеотомія та трахестомія: види, техніка виконання та ускладнення.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Після визначення вихідного рівня знань викладач призначає хірургічну бригаду у складі 7 студентів: 2 санітарів, анестезіолога, операційної медсестри, 2 асистентів і хірурга. Санітари прив'язують тварину спинкою до операційного стола. У відповідних місцях виголюють шерсть і формують операційне поле. Хірургічна бригада, дотримуючись правил асептики та антисептики, виконує венепункцію, венесекція, перев'язку судини на протязі і трахеотомію згідно інструкції. Студенти, які не приймали участі в операції оформляють протокол виконаної операції у відповідності до схеми.

ІНСТРУКЦІЯ

до виконання практичної роботи.

1. Венепункція. Анестезіолог чи медсестра підготуйте шприц з розчином так, щоб поділки шприца і зріз голки були з однієї сторони. Перетисніть вену проксимальніше. Пальцями лівої руки фіксуйте шкіру над веною. Тримаючи правою рукою шприц (чи голку) зрізом голки доверху, проксимальніше від точки фіксації проколіть шкіру і просувайте голку до почуття провалу через стінку вени. При проколі вени з її порожнини має повільно поступати через голку темна кров. Щоб весь зріз голки опинився у просвіті вени введіть голку проксимально по ходу вени ще на 1,0 - 1,5 см. Введіть внутрішньовенно 10% розчин тіопенталу натрію або гексеналу з розрахунку 0,3 мл на 1 кг маси тварини.

2. Венесекція. Хірург: виконайте розтин шкіри паралельно до проекції відповідного судинно-нервового пучка або косо-поперечно через проекцію вени, за типовими правилами розкрийте загальну фасцію. Тупим способом виділіть вену з оточуючих тканин. Голкою Дешана підведіть під неї подвійної довжини лігатуру, розітніть її посередині. Разом з асистентом розведіть їх по ходу вени на 2 см. Периферичну лігатуру перев'яжіть і далі використовуйте для фіксації вени. За її допомогою дещо підніміть вену і ножицями косо до осі вени частково розкрийте її просвіт. В отвір вени введіть голку чи катетер і центральну лігатуру зав'яжіть, фіксуючи нею вену на голці. Кінці лігатур відріжте. Рану тимчасово накрийте стерильною серветкою. Після завершення катетеризації вени центральний її кінець зав'яжіть додатковою лігатурою. Рану зашийте пошарово.

3. Перев'язка судини на протязі. Хірург виконайте оперативний доступ до судинно-нервового пучка залежно від його проекції. 2 асистент зубчастими гачками розширте рану. Розкрийте по жолобчастому зонду власну фасцію. Анатомічними пінцетами або затискачем Більрота тупим способом виділіть судину з оточуючих тканин. Операційна медсестра: вселіть у лігатурну голку Дешана (праву чи ліву - за потребою) шовкову лігатуру довжиною до 30 см так, щоб вона мала однакові кінці та подайте її хірургу.

Хірург: проведіть кінець голки Дешана між веною і артерією навколо судини. Анатомічним пінцетом витягніть з голки на 7 - 10 см середину лігатури у вигляді петлі. 1 асистент: зігнутий вказівний палець лівої руки введіть знизу у петлю лігатури та другим і третім пальцями притисніть лігатуру до його бічних поверхонь. Хірургічними ножицями розріжте фіксовану петлю - утворяться дві лігатури. Виведіть голку Дешана, це розведе лігатури в сторони і запобігатиме їх перехресту позаду судин.

Хірург і 1 асистент: візьміть кожен “свою” лігатуру. Розведіть їх по ходу судин на 1,5 - 2,0 см. Послідовно зав'яжіть - спочатку привідний кінець судини, а потім - відвідний і розітніть її. При наявності кровотечі на судину наложіть прошивну шовкову лігатуру. пошарового зашивання рани за загальними правилами. Хірург пошарово зашиває рану. Асистент зав'язує вузли. Цими ж лігатурами до рани прив'язують валик. При відсутності тварин використовується трупний матеріал.

4. Трахеотомія (трахеостомія). (Див. інструкцію до попереднього заняття.)

СХЕМА ПРОТОКОЛУ ОПЕРАЦІЇ

Протокол № _______

Показання до операції:

операція

(назва операції)

Операцію розпочато (дата і час проведення)

Операцію завершено (дата і час проведення)

Знеболення (вид знеболення і кількість анестезуючої речовини).

Детальний опис ходу операції з топографо-анатомічним обґрунтуванням окремих етапів та всіх ускладнень, що спостерігаються під час операції.

Хірург (підпис).

І асистент (підпис)

ІІ асистент (підпис)

Операційна сестра (підпис)

Анестезіолог (підпис)

Протокол склав студент (прізвище, курс, група, підпис)

Тести для самоконтролю знань.

1. Назвіть комбінований механічний і хімічний способи обробки рук хірурга;

2. Де по відношенню до хірурга повинні стояти:

1) - 1 асистент _______; 2) - 2 асистент ________; 3) - операційна сестра ________?

3. Який загальний принцип розкладання інструментів на столику?

4. Назвіть найбільш поширений спосіб обробки операційного поля __________; перерахуйте його моменти: 1_______; 2 _______; 3_______; 4 _______?

...