Медико-соціальне обґрунтування оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед населення

Зважаючи на високе медико-соціальне значення своєчасного виявлення і ефективного лікування онкологічних захворювань взагалі та раку легенів зокрема, цей процес слід розглядати не лише як медичний, а як комплексний медико-соціальний процес забезпечення населення якісною і своєчасною медичною допомогою в сучасних соціально-економічних та суспільних умовах розвитку нашої держави.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.1. Схема організації онкологічної служби в Україні.

Таке його трактування зумовлює необхідність розширення моделі організації ранньої діагностики раку легенів серед дорослого населення від аспектів організаційного, структурно-інституціонального забезпечення процесу та безумовного дотримання необхідних методик та технологій діагностики та лікування [1; 66; 114; 155; 182] до розгляду всіх компонентів управлінської системи та системи забезпечення реалізації процесів, які базуються на сучасних досягненнях в організації охорони здоров'я, державному управлінні та менеджменті [1; 15; 43;101; 155; 182; 205].

Використання таких підходів передбачає, зокрема,необхідність застосування принципів системності і комплексності при оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України. Застосування цих принципів має означати розгляд всіх компонентів моделі у взаємозв'язку і взаємозалежності, з урахування дії компонентів, що матимуть як пряму, так і непряму дію, та з урахуванням впливу кожного з цих компонентів на ефективність всієї системи. Як відомо, ефективність системи визначається ефективністю найслабшого її компонента (або показника), тому для забезпечення дієвості оптимізованої моделі та досягнення позитивних зрушень в діагностиці та лікуванні раку легень необхідно розглядати всю модель комплексно, а також комплексно та системно підходити до її оптимізації.

Основні компоненти моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення схематично зображені на рис. 7.2. Визначення сутності моделі, необхідності та цілей її оптимізації визначається в першому блоці - вхідні компоненти оптимізації моделі, який передбачає аналіз на виявлення проблеми, здійснення оцінки ситуації, визначення суб'єкта, об'єкта та зв'язків між ними, а також визначення зацікавлених у вирішенні проблеми сторін, цілей оптимізації моделі та стратегічних напрямів діяльності з удосконалення моделі.

Більш детально ці питання відображені на рис. 7.3., де як проблему визначено високий рівень летальності та низький рівень виживаності серед хворих на рак легенів, унаслідок пізнього діагностування цього захворювання. Відповідно, головною метою оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України визначимо зменшення смертності від раку легенів та підвищення виживаності пацієнтів до рівня розвинених країни на основі підвищення рівня виявлення раку легенів на ранніх стадіях захворювання.

Рис. 7.2. Схематичне зображення оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України.

Рис. 7.3. Вхідні компоненти оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оптимізація моделі має забезпечити реалізацію потреб та інтересів чотирьох зацікавлених груп: населення; медичних працівників, закладів охорони здоров'я, громадськості, суспільства; органів управління, держави. Узагальнення та реалізація потреб цих груп зацікавлених сторін приводить до визначення сутності і стратегічної цілі державної політики в цій сфері, такої , як підвищення якості медичного обслуговування населення шляхом оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів з метою скорочення рівня летальності та підвищення виживаності пацієнтів, що має бути досягнута через реалізацію стратегічних напрямів діяльності суб'єктів управління в рамках цієї моделі (Рис. 7.3).

Кінцевим об'єктом реалізації управлінського та організаційного впливу оптимізованої моделі є доросле населення України. Проте цей об'єкт не є пасивним споживачем впливу.

З урахуванням сучасних тенденцій у суспільному та соціально-економічному житті та важливості результативності та дієвості моделі для населення, воно також здійснює управлінський вплив на окремих суб'єктів представленої моделі та на організацію й функціонування моделі загаломшляхом реалізації зворотного зв'язку (рис. 7.4).

Серед традиційних суб'єктів системи ранньої діагностики раку легенів, таких, як держава у вигляді МОЗ України, центральні та місцеві органи влади, медичні заклади, наукові установи та ВНЗ, необхідно також визначити великі промислові підприємства, що своєю діяльністю формують фактори ризику для даного захворювання. Включення їх до суб'єктів ґрунтується на двох основних причинах:

- сучасна концепція соціальної відповідальності бізнесу, що набула широкого поширення в економічно-розвинених країнах Європи і світу та набуває все ширшого поширення в нашій державі вимагає від бізнесу



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.4. Суб'єктно-об'єктні зв'язки моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення.

піклування про той вплив, який він здійснює на соціальну сферу в межах свого територіального розміщення, а значить - піклування про здоров'я населення і вплив забруднюючих факторів на поширення різноманітних захворювань, здійснення заходів щодо його мінімізації та формування позитивного соціального іміджу в очах громадськості;

- як доводять сучасні підходи та досвід в менеджменті та економіці, значний рівень захворюваності населення значно знижує економічний потенціал бізнесу: для підприємств та організацій значно більшу економічну вигоду має організація своєчасної діагностичної та профілактичної діяльності для забезпечення підтримання рівня здоров'я власних працівників та раннього виявлення захворювань, відповідно для таких підприємств більш вигідним має бути формування та використання інструментів раннього виявлення раку легенів на виліковних його стадіях, ніж втрати від тривалої відсутності співробітників на робочих місцях, перенавчання нових працівників та втрата іміджу від значної поширеності онкологічних захворювань серед співробітників підприємства і відсутності уваги адміністрації до цих соціальних проблем.

На сучасному етапі розвитку суспільства одним із обов'язкових суб'єктів моделі раннього виявлення раку легенів має також стати саме суспільство, громадськість та громадські організації. Їх роль пояснюється наявністю значного інформаційного та ресурсного потенціалу впливу на об'єкт управління, систему організації охорони здоров'я в цілому, готовність системи до змін та контролю їх ефективності. В умовах обмеженості ресурсів держави та діючої системи охорони здоров'я, відсутності достатньої політичної волі та ресурсного забезпечення процесу реформування галузі, використання цього потенціалу може стати одним із важливих факторів запуску й прискорення позитивних зрушень в динаміці діагностики та лікування онкологічних захворювань у нашій державі.

Окрім цього, слід наголосити на наявності тісних функціональних суб'єктно-об'єктних зв'язків між представленими на рис. 7.4 суб'єктами моделі раннього виявлення раку легень. Це означає, що в рамках оптимізованої моделі зазначені суб'єкти не будуть прямо підпорядковані один одному, а здійснюватимуть управлінсько-функціональний вплив один на одного та на систему в цілому, реалізуючи принцип системності в побудові моделі та виступаючи залежно від ситуації як об'єктами, так і суб'єктами цієї моделі.

Повертаючись до розгляду схематичного зображення оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України (Рис. 7.2) розглянемо більш детально елементи моделі, які представляють її в статиці: кадри, структурно-функціональне забезпечення, техніка та технологія, методи управління, інформаційна база та комунікації. Ці елементи є основою організації та забезпечення функціонування оптимізованої моделі, що в комплексі утворюватимуть організаційну, функціональну, інформаційну складові забезпечення моделі раннього виявлення раку легенів.

Кадрове забезпечення визначає можливість оптимізації та функціонування оптимізованої моделі, забезпечуючи наявність персоналу відповідного професійного рівня з дотриманням якісних характеристик, здатного і готового до здійснення необхідних перетворень та діяльності в рамках нової моделі. До них належать лікарі всіх спеціальностей та рівнів надання медичної допомоги, викладачі медичних ВНЗ, керівники закладів освіти, відповідальні педагоги всіх рівнів освіти, керівники центральних, регіональних та місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, голови та члени громадських організацій і молодіжних рухів, громадські діячі, представники територіальних громад, керівники підприємств та організацій всіх форм власності, відповідальні особи, керівники та відповідальні представники засобів масової інформації.

Структурно-функціональне забезпечення представлено організаційною структурою системи охорони здоров'я в цілому та структурою закладів та організацій сфери охорони здоров'я та бізнесу, задіяних в здійсненні діагностичних та профілактичних заходів у сфері раннього виявлення раку легенів та підвищення ефективності лікування цього захворювання.

Схематично структура організаційної складової забезпечення моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення зображена на рис. 7.5. Вона ґрунтується на основі елементу структурно-функціонального

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.5. Структура організаційної складової забезпечення моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України.

забезпечення оптимізованої моделі з урахуванням дії та значення всіх інших елементів моделі раннього виявлення раку, ураховуючи принципи системності і комплексності. Для організації ефективної роботи організаційної складової забезпечення оптимізованої моделі має застосовуватись налагодження міжсекторальних зв'язків та міжсекторальної взаємодії між різними ланками моделі, оскільки забезпечення її ефективності в сучасних умовах можливе лише при організації максимальної співпраці для використання потенціалу всіх задіяних суб'єктів та секторів. Така взаємодія відображена на рис. 7.5. у вигляді лінійних та функціональних зв'язків між суб'єктами, об'єктами та рівнями управління в рамках організаційної структури моделі. У більш узагальненому вигляді її можна представити як необхідність взаємодії між державним, приватним секторами та сектором науки і освіти.

Техніка та технології в моделі раннього виявлення раку представляють матеріально-технічне забезпечення діяльності відповідних установ щодо організації та здійснення діагностичних та профілактичних заходів, наявні нормативи та підходи в діагностиці та лікуванні.

Методи управління як елемент моделі раннього виявлення раку легенів реалізуються через розробку і застосування комплексу організаційно-адміністративних, економічних та соціально-психологічних методів, що застосовуються як на рівні всієї моделі, так і окремих її структурних компонентів та налагодження міжсекторальних взаємозв'язків між ними.

Функціонування кожного із представлених елементів і моделі взагалі не можливо без дієвої і актуальної інформаційної бази та ефективних комунікацій, що реалізуються через інформаційний механізм забезпечення моделі (Рис. 7.6.).

На сьогоднішній день належна організація та ефективність інформаційного механізму забезпечення моделі раннього виявлення раку легенів мають таке саме важливе значення, як і організаційна складова моделі або її ресурсне забезпечення. Зростання його ролі пов'язано з деякими факторами, серед яких низький рівень довіри населення до медичних закладів і їх працівників; недостатній рівень обізнаності населення щодо факторів ризику, профілактики, діагностики та лікування раку легенів; низький соціально-економічний рівень життя населення і наявність низки негативних санітарно-гігієнічних чинників; недостатнє поширення здорового способу життя; соціально-психологічні та культурні особливості, що призводять до низької



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.6. Інформаційний механізм забезпечення моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України.

відповідальності населення та бізнесу за здоров'я населення та невисокої схильності до своєчасного й адекватного лікування.

При цьому в розробленні й реалізації інформаційного механізму забезпечення моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України значну роль слід приділити інформуванню населення про фактори ризику щодо захворюваності на рак легенів. Адже, як показали дослідження, результати яких відображені в розділі 4, їх перелік є досить значним. Зокрема, до них належать складові способу життя та здоров'я населення, спадковість, наявність хронічних обструктивних захворювань легень та ін. Проходження медичних оглядів рідше ніж 1 раз на 2 роки. При цьому значна частина населення не має інформації про їх дію та вплив, хоча усунення їх впливу при достатньому рівні обізнаності населення могло б стати як чинником зниження захворюваності на рак легень, так і підвищення рівня виявлення цього захворювання на ранніх стадіях.

Розроблена оптимізована модель раннього виявлення раку легенів серед населення також базується на використанні інформації про поширеність раку легенів серед дорослого населення, що визначає територіальні відмінності в його поширенні, рівень впливу факторів ризику на різних територіях, у тому числі й екологічні відмінності територій. Забезпеченню врахування цього фактора в проведенні оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед населення сприятиме також удосконалення роботи з канцер-реєстром у рамках інформаційного механізму забезпечення моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України.

Останнім компонентом, що забезпечує ефективність запропонованої оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України є механізм удосконалення цієї моделі (Рис. 7.7). Представлений механізм включає три етапи, на яких має здійснюватися діагностика системи, визначення та постановка проблеми, вибір стратегії



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.7. Механізм удосконалення моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України.

перетворень, розробка та реалізація комплексу заходів,спрямованих на удосконалення моделі раннього виявлення раку легенів, а також впровадження цієї моделі в практичну діяльність та оцінка досягнутого результату.

Ефективність та оцінка ефективності оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення.

При використанні нових медичних технологій особливого значення в сучасних умовах набуває досягнення максимального результату з мінімальним витратами на їх реалізацію при отриманні медичного, соціального та економічного ефектів у контексті збереження та примноження людського капіталу. У показниках ефективності відображається взаємозв'язок та взаємообумовленість численних медичних, соціальних та економічних аспектів нововведення, підвищити яку можливо за рахунок інтенсифікації покращеного використання всіх наявних ресурсів: кадрових, фінансових, матеріальних тощо.

Розроблена та науково обґрунтована оптимізована модель раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення, завдяки її якісно новим елементам, базуванню на сучасних підходах до організації системи охорони здоров'я, державного управління та менеджменту, з урахуванням принципів системності та комплексності, має спрямування на виявлення раку легенів ще на тому етапі, на якому пацієнт не відчуває клінічних проявів захворювання, доступна, забезпечує комплексність, етапність, наступність. Використання запропонованої моделі дозволить отримати такі ефекти:

- очікуваний медичний ефект: зниження показників виявлення онкологічної патології на пізніх стадіях захворювання; зниження рівня госпіталізацій; підвищення охоплення дорослого населення цільовими профілактичними оглядами (повнота диспансерного спостереження); скорочення термінів лікування; підвищення якості медичних послуг; зниження рівня інвалідизації; підвищення коефіцієнта досягнення результату; зменшення летальності від даного захворювання;

- очікуваний соціальний ефект: збільшення тривалості життя; підвищення якості життя; зниження рівня поширеності факторів ризику, у тому числі скорочення поширеності тютюнопаління; доступність медичної допомоги; задоволеність якістю медичної допомоги; зниження інвалідності; поширення та популяризації здорового способу життя;

- очікуваний економічний ефект: скорочення виплат за тимчасовою та стійкою непрацездатністю; зменшення збитків від зниження продуктивності праці дорослого населення, послаблених онкологічним захворюванням; скорочення витрат на медичну допомогу в закладах охорони здоров'я у зв'язку зі зменшенням чисельності пацієнтів із III-IV стадіями захворювання на рак легенів.

Експертна оцінка запропонованої оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення проводилася із залученням 32 експертів. Експертами були науковці, організатори охорони здоров'я - 21 особа; керівники структурних підрозділів, установ - 11 осіб. Середній вік експертів становить 53,4 року. Середній стаж роботи в медицині - 28,9 року, у т.ч. за нинішньою спеціальністю - 20 років. Вищу кваліфікаційну категорію має 84,38%; першу - 9,38% та другу - 6,25% експертів. Науковий ступінь доктора наук мають 43,75% та кандидата наук - 28,13% експертів. Вчене звання професора мають 56,52%, а доцента - 39,13% та старшого наукового співробітника - 4,35% експертів.

Експертам розіслано характеристику оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення та анкета.

87,5% експертів відповіли, що їм добре відомі організаційні особливості існуючої моделі ранньго виявлення раку легенів серед дорослого населення, а 12,5% - частково відомі. Проте думку щодо доцільності оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення в сучасних умовах реформування охорони здоров'я підтримало 90,63%. Також 84,38% експертів погодились із тим, що ресурсне та матеріально-технічне забезпечення ПМСД є важливим фактором забезпечення доступності і якості надання онкологічної допомоги населенню, а 15,62% відповіли що це впливає частково. На питання щодо важливості ролі сімейного лікаря у ранньомі виявленні раку легенів серед дорослого населення запропоновано дати відповідь за шкалою від 1 до 10. Відповідь 9 та 10 обрали 81,25% експертів, що вкотре є свідченням великої важливоісті сімейного лікаря у ранній діагностиці раку легенів. Згоду на необхідність подальшого удосконалення моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення дали 93,75%. Також експерти висловили свої думки стосовно напрямків проведення процесу удосконалення (табл. 7.1.) та факторів, які перешкоджають подальшій оптимізації (табл. 7.2.).

Таблиця 7.1

Напрямки проведення процесу удосконалення раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення

Галузі удосконалення	Позитивна відповідь
	Абс.	%
Критичний аналіз діючих стандартів надання медичної допомоги онкологічним хворим	29	90,63%
Необхіднсість удосконалення моделі для кожного рівня медичної допомоги	28	87,50%
Розробка конкретних завдань із удосконалення амбулаторної допомоги хворим на рак легенів щодо раннього виявлення	26	81,25%
Розробка конкретних завдань із удосконалення стаціонарної допомоги хворим на рак легенів	22	68,75%
Оцінка якості й ефективності медичної допомоги щодо раннього виявлення захворювання на рак легенів	32	100%

Таблиця 7.2

Фактори, що перешкоджають подальшій оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення

Фактори	Позитивна відповідь
	Абс.	%
Недосконалість нормативно-правової бази	21	65,63%
Недостатнє фінансування галузі охорони здоров'я	28	87,5%
Невизначеність або недотримання маршрутів руху онкологічних хворих	22	68,75%
Мала активність керівників охорони здоров'я щодо оптимізації моделі раннього виявлення онкологічної патології	23	71,88%

Загальна експертна оцінка оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення за 10-бальною шкалою отримала 8,62 бала. У тому числі, спрямованість на раннє виявлення - 8,7 бала; відповідність реформі медичної галузі - 8,3 бала (табл. 7.3.). На їхню думку, впровадження запропонованої оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення на первинному рівні надасть можливість проводити виявлення населення з факторами ризику; забезпечувати кратність та обсяг діагностичних профілактичних обстежень з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта; проводити діагностування на ранніх стадіях захворювання на рак легенів, що своєю чергою буде мати призначення оптимального та адекватного курсу лікування з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта, а в цілому сприятиме запобіганню збільшення показника первинного виходу на інвалідність, збільшенню п'ятирічної виживаності пацієнтів, зменшенню витрат на тимчасову непрацездатність.

Таблиця 7.3

Ставлення експертів до впровадження інноваційних елементів детермінантно орієнтованої оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення

Параметри оцінки	Середній бал оцінки
Спрямованість на раннє виявлення	8,70
Комплексність	8,60
Доступність для пацієнтів	8,80
Економічна доцільність	8,69
Відповідність реформі медичної галузі	8,30

У результаті проведених розрахунків встановлено, що коефіцієнт варіації відношення експертів до оптимізованої моделі становить 8,8%, що є меншим за 10% та вказує на їхню високу узгодженість у своєму рішенні щодо позитивної оцінки оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення.

Висновки до розділу 7

1. У розділі наведено теоретичне узагальнення та пропозиції з вирішення зазначеної проблеми шляхом медико-соціального обґрунтування оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України, розробленої на основі вивчення діючого нормативно-правового забезпечення у цій сфері, набутого вітчизняного досвіту та результатів власного наукового дослідження, спираючись на світові тенденції та вітчизняні реалії діяльності сфери охорони здоров'я та її реформування в сучасних умовах.

2. Виявлені недоліки та недостатня дієвість існуючої системи онкологічної допомоги населенню України, зокрема щодо ранньої діагностики дорослого населення на рак легенів, засвідчили необхідність медико-соціального обґрунтування оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України.

3. Запропонована оптимізована модель ґрунтується на принципах системності та комплексності в організації ранньої діагностики раку легенів, залучення широкого кола суб'єктів до здійснення цього процесу, використання сучасних досягнень науки й практики щодо управління та організації надання медичної допомоги населенню, застосування міжсекторальної взаємодії задля найбільш ефективного вирішення визначеної проблеми, удосконалення інформативно-комунікаційної та організаційно-економічної складових моделі забезпечення ранньої діагностики раку легенів.

4. Основними особливостями запропонованої оптимізованої моделі є більш широке визначення суб'єктів та суб'єктно-об'єктних зв'язків, застосування принципів цілепокладання, з орієнтацією на потреби всіх зацікавлених сторін в організації ранньої діагностики раку легенів у дорослого населення, визначення стратегічних напрямів діяльності в цій сфері та розроблення дієвих методів та засобів досягнення визначених цілей. Значну увагу в розробленні оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України приділено організаційно-економічному механізму її забезпечення та інформаційній складовій забезпечення моделі ранньої діагностики раку легенів, що є невід'ємними компонентами вирішення визначених проблем в умовах сьогодення.

Особисті роботи за матеріалами розділу:

1. Zinchuk A. Early detection of pulmonary cancer among the population: conception and model / A.N. Zinchuk, N. Martynenko, O. Zinchuk // Матеріли XV Міжнародної наукової конференції «Сучасні парадигми вищої медичної освіти», м.Київ, 25 березня 2015р. - Київ. - 2015. - С.177-179.

2. Зінчук А.М. Шляхи оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед населення / А.М. Зінчук, О.Г. Зінчук // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Соціальна фармація: стан, проблеми та перспективи», м.Харків, 27-30 квітня 2015р. - Харків. - 2015. - С.78-80.

3. Зінчук А.М. Концептуальні напрямки оптимізації моделі раннього виявлення раку легень серед населення / А. М. Зінчук, М. В. Куцин, О. Г. Зінчук // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Історичні, економічні, соціально-філосовські та освітні аспекти розвитку охорони здоров'я», м.Харків, 2-9 листопада 2015р. - Харків. - 2015. - С.79-82.

4. Zinchuk А.N. Conceptual model for optimization of early detection of pulmonary cancer among the population / V.A. Ognev, А.N. Zinchuk // Science and Education Studies, 2015, №2. (16) (July-December). Volume III. «Stanford University Press», 2015 - P.736-745.

5. Зинчук А.Н. Поздняя диагностика рака легких и пути ее решения / А.Н. Зинчук, О.Г. Зинчук // Материалы дистанционной научно-практической конференции студентов и молодых ученых «Инновации в медицине и фармации - 2015», г.Минск, 5 октября 2015г. - Минск. - 2015. - С.644-649.

6. Зінчук А.М. Медико-соціальне обгрунтування оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед населення / В.А. Огнєв, А.М. Зінчук // Cхідноєвропейський журнал громадського здоров'я - 2015. - №4 (25). - С.161-167.

ВИСНОВКИ

У роботі вирішено актуальну наукову задачу обґрунтування оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення в сучасних умовах, яка передбачає визначення мети та цілей ранньої діагностики раку легенів суб'єктно-об'єктних зв'язків, стратегічних напрямів діяльності для реалізації визначеної мети, інформаційне забезпечення функціонування моделі, а також механізми її удосконалення, що сприятиме зменшенню смертності від раку легенів та підвищенню виживаності пацієнтів до рівня економічно розвинених країн на основі підвищення рівня виявлення раку легенів на ранніх стадіях та дає підстави зробити такі висновки:

1. Підтверджено актуальність проблеми раку легенів, яка характеризується зростанням показників захворюваності та поширеності, наявністю факторів ризику розвитку захворювання та визначено особливості надання медико-санітарної допомоги хворим та розвитку досліджень у сфері вивчення якості життя хворих на рак легенів. Необхідність подальшого розвитку онкологічної допомоги підтверджена нормативно-правовими документами державного рівня, а раннє виявлення раку легенів є перспективним та актуальним напрямком удосконалення медико-санітарної допомоги.

2. Доведено зростання показників захворюваності на рак легенів за період 2001-2011 роки з 44,1±6,61 до 48,3±6,91 на 100 тис. населення, особливо у вікові періоди 51-60 років та 71 рік та старше, та перевищує офіційні дані (2001 рік - 37,1±1,54; 2006 рік - 35,4±1,55 та 2011 рік - 45,9±1,55), і достовірно з'ясовано, що чоловіки (р<0,001) хворіють на рак легенів частіше, ніж жінки (2001 рік - 74,33±2,54 у чоловіків та 15,33±1,13 серед жінок; 2006 рік - 81,7±2,78 і 17,33±1,16 та у 2011 році 83,13±2,81 та 19,26±1,24 відповідно серед чоловічого та жіночого населення). Зазначені тенденції не змінилися і у період 2012-2015 рр.

3. Визначено фактори, що мають значну силу впливу на розвиток захворювання, а саме: соціально-біологічні (тютюнопаління, наявність стресових ситуацій, наявність рідних, що мають захворювання на рак легенів, сила впливу 7%, 5% та 4% відповідно); соціально-економічні (наявність шкідливих умов праці, постійне перебування у промисловому місті, відсутність фізичних навантажень або недостатня рухова активність - сила впливу 6%, 5% та 3% відповідно); екологічні (проживання поблизу промислових підприємств або постійне проживання у мегаполісі - сила впливу 5% та 4% відповідно); медичні фактори (наявність хронічних обструктивних захворювань легень та запальні захворювання легень частіше ніж двічі на рік - сила впливу 5% та 4% відповідно).

4. Досліджено якість життя людей, хворих на рак легенів із застосуванням адаптованої методики ВООЗ, яка дозволила визначити загальний показник якості життя, що становить 59,7±2,69%, та найбільш вагомі групи обмежень, а саме: фізичні обмеження (82,7±2,07%), серед яких швидка стомлюваність (38,5±2,67%), необхідність додаткового відпочинку (35,3±2,62%) і проблеми зі сном та обмеження у рухливості (27,7±2,45%); обмеження у психоемоційній сфері (64,56±2,62%), серед яких занепокоєність щодо хвороби (81,4±2,13%), страх за своє здоров'я у майбутньому (75,3±2,36%) та відчуття депресії (68,7±2,54%); суспільному (40,4±2,69%) і повсякденному житті (39,9±2,68).

5. З'ясовано існуючі недоліки при наданні медико-соціальної допомоги пацієнтам, які мають захворювання на рак легенів, через виявлення недостатньо високого рівня диспансерного спостереження, що визначається невиконанням стандарту надання медичної допомоги,а саме, відвідування лікаря-онколога районного амбулаторно-поліклінічного закладу не рідше 4-х разів упродовж першого року після проведеного лікування дотримувались лише 40,2±2,66% пацієнтів, також з'ясовано достатньо високий рівень необґрунтованих звернень по лікувально-профілактичну допомогу до лікарів-онкологів обласного клінічного онкологічного центру - 78,6±2,23% пацієнтів з метою диспансерного спостереження. Хворі на рак легенів у 57,6±2,68% випадків були госпіталізовані до спеціалізованого медичного закладу за направленням лікаря районної поліклініки, інші - без направлення або шляхом самозвернення - 18,2±2,1%, за направленням лікаря неонкологічного стаціонару - 16,0±1,99%.

6. Виявлено недостатню задоволеність як пацієнтів, так і їхніх рідних, медико-соціальною допомогою, що надається на первинному та вторинному рівнях (32,8±2,55). Це пов'язано з тим, що до районного лікаря-онколога амбулаторно-поліклінічного закладу та лікаря загальної практики / сімейного лікаря протягом року звертаються лише 53,3±2,71%, 40,2±2,66% пацієнтів, а відвідують психолога - 8,3±1,5% пацієнтів. Таким чином, виявлена ситуація свідчить про низький рівень дотримання протоколу диспансерного нагляду та упорядкування планових візитів до цих лікарів.

7. Виявлено доволі низький рівень санітарно-просвітницької роботи, яку проводять лікарі первинної ланки серед хворих на рак легенів та їхніх родин (58,9±2,67%), а також визначені напрями удосконалення санітарно-просвітницької робити в діяльності сімейного лікаря. Зокрема, інформацію щодо свого захворювання 84,7±1,96% пацієнтів та їх родин отримують під час спілкування із лікарями обласного клінічного онкологічного центру, а 15,3±1,96% отримували цю інформацію із літературних джерел. Стосовно особливостей перебігу свого захворювання виключно від лікаря отримували інформацію 29,3±2,47% опитаних, з книг, журналів та засобів масової інформації - 18,6±2,11%.

8. Розроблено й науково обґрунтовано оптимізовану модель раннього виявлення раку легенів серед населення, яка базується на принципах системності та комплексності та включає взаємопов'язані і доповнюючі один одного організаційно-функціональні блоки: блок цілепокладання, організаційно-функціональну структуру раннього виявлення раку легенів з її кадровим забезпеченням, блок міжсекторальної взаємодії, блок взаємодії з пацієнтами та громадськими організаціями, механізм інформаційного обміну між елементами моделі раннього виявлення раку легенів серед населення.

9. Впровадження оптимізованої моделі в практичну охорону здоров'я дозволить здійснювати обгрунтований аналіз діяльності лікувально-профілактичних закладів у цій сфері, а також передбачає отримання медичного ефекту через зниження показників виявлення онкологічної патології на пізніх стадіях захворювання; зниження рівня госпіталізацій; підвищення охоплення дорослого населення цільовими профілактичними оглядами (повнота диспансерного спостереження); скорочення термінів лікування; підвищення якості медичних послуг; зниження рівня інвалідизації; підвищення коефіцієнта досягнення результату; зменшення летальності від даного захворювання; соціального ефекту через збільшення тривалості життя; підвищення якості життя; зниження рівня поширеності факторів ризику, у тому числі скорочення поширеності тютюнопаління; доступність медичної допомоги; задоволеність якістю медичної допомоги; зниження інвалідності; поширення та популяризації здорового способу життя; та економічного ефекту через скорочення виплат за тимчасовою та стійкою непрацездатністю; скорочення витрат на медичну допомогу в закладах охорони здоров'я у зв'язку зі зменшенням чисельності пацієнтів із III-IV стадіями захворювання на рак легенів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Міністерству охорони здоров'я України:

- запровадити в практику охорони здоров'я оптимізовану модель раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України, яка складається з елементів, що становлять основу організації та забезпечення функціонування моделі та в комплексі утворюють організаційну, функціональну та інформаційну складові забезпечення моделі раннього виявлення раку легенів;

- урахувати результати медико-соціального дослідження раку легенів серед дорослого населення при перегляді стандартів надання медико-санітарної допомоги цим хворим, а також при розробленні клінічних рекомендацій за профілем даної патології;

2. Управлінням охорони здоров'я обласних державних адміністрацій:

- віднайти можливості для запровадження в практику оптимізованої моделі раннього виявлення раку легенів серед дорослого населення України, що утворює організаційну, функціональну та інформаційну її складові;

- впровадити оптимізовані методики ВООЗ для оцінки якості життя хворих на рак легенів та використовувати їх при аналізі стану здоров'я пацієнтів хворих на рак легенів, для ідентифікації впливу захворювання на суб'єктивне відчуття благополуччя хворого, що забезпечує сучасний підхід при медико-соціальному дослідженні проблеми раку легенів серед дорослого населення.

3. Головним лікарям центральних міських та центральних районних лікарень:

- здійснювати комплекс заходів, спрямованих на раннє виявлення раку легенів серед населення, що мешкає на території обслуговування ЗОЗ;

- долучати до співпраці громадські організації з питань, що стосуються пропаганди здорового способу життя та запобігання нехтуванням власним здоров'ям.

4. Вищим медичним навчальним закладам системи МОЗ України:

- доповнити програми навчання студентів з курсу «Соціальна медицина та організація охорони здоров'я», «Онкологія», «Епідеміологія» питаннями медико-соціальних особливостей надання допомоги та оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів;

- включити в робочі програми кафедр онкології, сімейної медицини, соціальної медицини та організації охорони здоров'я питання дослідження якості життя, прогнозування ризиків розвитку захворювання та оптимізації моделі раннього виявлення раку легенів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах «Рак легені» [Електронний ресурс], 2014. - 238с. - Режим доступу: http://moz.gov.ua/docfiles/dn_20140604_0387_dod_akn.pdf.

2. Айстраханов Д.Д. Узагальнені тенденції змін стану здоров'я населення України / Д.Д. Айстраханов, Г.В. Курчаток, М.Ф. Гаврилюк // Україна. Здоров'я нації. - 2008. - №1(5). - С. 12-18.

3. Алгоритмы диагностики и лечения злокачественных новообразований: Приказ МЗ Республики Беларусь №258 от 12.03.2012 г. -- Минск, 2012.

4. Апанасенко Г.Л. Охрана здоровья здоровых: постановка проблемы в Украине и России / Г.Л. Апанасенко // Український медичний часопис. - 2010. - №4(72). - С. 122-124.

5. Артемова Н. А. Контроль качества в лучевой терапии и лучевой диагностике / Н. А. Артемова, Ю. В. Гацкевич, И. И, Минайло, И. Г. Тарутин. -- Минск: Полипринт, 2009. -- 272 с.

6. Бакарчук А.А., Арсеньев А.И., Левченко Е.В. Скрининг рака легкого // Вопросы онкологии. -- 2009. -- Т. 55,№1. -- С. 7-14.

7. Барчук А. С. Актуальные вопросы комбинированного лечения рака легкого / А. С. Барчук / "Рак легкого у больных туберкулезом" - 2012.-М. - С.308.

8. Бевз Г.В. Прогнозування кінця захворювання у хворих на правець / Г.В. Бевз // Вісник Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова 2012р.-.К.- Т. 16 N1- С.81-84.

9. Белов Ю. В. Ишемическая болезнь сердца и рак легкого / Ю. В. Белов -Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова - 2012.-М.-N № 4.-С.73-75.

10. Бичков В.В. Системний підхід до організації управління службою медицини катастроф в умовах великого міста // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -- 2007. -- №2. -- С. 62-65.

11. Білозор Н. В. Оптимізація схем хіміопроменевого лікування недрібноклітинного раку легені: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.23 / Н. В. Білозор; Харків. мед. акад. післядиплом. освіти. - Харків, 2014. - 20 c.

12. Бойко Д.М. Оптимізація ведення хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в амбулаторних умовах / Д. М. Бойко.// Медицина третього тисячоліття. -Х., 2013. - С .213-214.

13. Болюх Б.А. Діагностика та лікування злоякісних новоутворень: Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів / Б.А. Болюх, В.В. Петрушенко, А.А. Ткач та ін.; За ред. Б.А. Болюха&-- Вінниця : ДП «ДКФ», 2012. - 264с.

14. Борисов Д.А., Дронов Н.П. Соблюдение прав граждан России на получение доступной и качественной онкологической помощи // Вестник Росздравнадзора - 2013. - № 6 - С.22-25.

15. Бугайцов С.Г. Державне управління системною надання онкологічної допомоги населенню україни: генезис і тенденції розвитку: монографія / С. Г. Бугайцов. - К.; Одеса: Друкарський дім, 2007. - 350с.

16. Букенов А.М., Гизбрехт Е.В., Оразбаев Б.А. Анализ качества жизни больных с распространённой формой рака легкого после специальных видов лечения // Международный журнал экспериментального образования. - 2015. - №2. - С.173-174.

17. Варивончик Д. В. Оцінка виробничої канцерогенної небезпеки у переробній галузі / Д. В. Варивончик // Укр. журн. з пробл. мед. праці.- 2013.- №2.- С. 22-27.

18. Варивончик Д. В. Оцінка та управління виробничою канцерогенною небезпекою у добувній промисловості / Д. В. Варивончик // Зб. Праць НМАПО.- 2013.- Вип. 22, Т. 4.- С. 119-124.

19. Варивончик Д. В. Розвиток національної системи профілактики професійного раку в Україні / Д. В. Варивончик. // Український журнал з проблем медицини праці - 2013. - №4(37)- С.35-46.

20. Васюкова М. М. Прогнозування формування і перебігу недиференційованої дисплазії сполучної тканини та диспансерне спостереження дітей цієї групи / М.М. Васюкова, Т.В. Починок.// Буков. мед. вісн. - 2012. Б.- 16, № 3. - С.25-29.

21. Волков В. С. Эндоскопические методы в дифференциальной диагностике туберкулеза и онкологических заболеваний органов дыхания/ В. С. Волков // Военно-медицинский журнал. - 2012. - С. 29-32.

22. Вялков А. И. Методологические проблемы определения, оценки и мониторинга общественного здоровья / Вялков А. И., Гундаров И. А., Полесский В. А. // Главврач. - 2009. - № 1. - С. 6-11.

23. Гайсенко А.В., Михайлович Ю.Й., Гулак Л.О., Журбенко А.В. Оцінка показника виживання, як індикатора якості надання спеціалізованої медичної допомоги хворим онкологічного профілю. // Онкологія. - 2010. - Т.12 №1(43). - С.97-101.

24. Гайсенюк Л.О. Цитогенетичні ушкодження при радіаційно-індукованих професійних раках легень у гірників уранових шахт/ Л. О. Гайсенюк, Н. О. Мазник, Г. В. Кулініч, Л. Л. Стадник 20: 2, 2012.-К. - // Український радіологічний журнал - С.143-145.

25. Галієнко Л. І. Сучасні кадрові проблеми охорони здоров'я в країнах Європейського регіону ВООЗ / Л.І. Галієнко // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. - 2011.- №1(13).- С. 279 - 280.

26. Гарин А.М. Эволюция и революционные события в онкологической науке в конце XX - и первом десятилетии XXI века / А. М. Гарин // Вестник Российской академии медицинских наук. - 2012.-М. - № 3. - С. 32-36.

27. Голяченко А.О. Медична реабілітація в Україні: досягнення і проблеми // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -- 2007. -- №1. -- С. 57-61.

28. Горбась І.М. Профілактика хронічних неінфекційних захворювань - реальний шлях поліпшення демографічної ситуації в Україні / І.М. Горбась // Український кардіологічний журнал. - 2009. - №3. - С. 6-11.

29. Гребняк М.П., Єрмаченко О.Б., Машиністов В.В., Сиротенко В.Б. Методологічні основи соціально-гігієнічного моніторингу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -- 2007. -- №1. -- С. 48-53.

30. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов /Е.В. Гублер. - Л.: Медицина, 1978. - 294 с.

31. Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии / Е.В. Гублер. - Л.: Медицина, 1990. - 176 с.

32. Гулак Л.О. Статистика злокачественных новообразований в Украине … // Медицинские вести. -- 1998. -- №2. -- С. 38-40.

33. Демин Е.В. Современный взгляд на проблему раннего выявления рака/Е. В. Демин, В. А. Чулкова // Вопросы онкологии.- 2013.- М.- Т. 59, №5.-С.718.

34. Державна служба статистики України. Інститут демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України - 2011.- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://database.ukrcensus.gov.ua/ PXWEB2007/index.htm.

35. Децик О.З. Вилив синдрому професійного вигорання медичного персоналу, що надає допомогу важкохворим пацієнтам, на їх захворюваність / О. З. Децик, Ж. М. Золотарьова. // Актуальні питання профілактики, діагностики та лікування в практиці сімейного лікаря - Х. 2012. - С.67.

36. Децик О.З. Захворюваність жінок в пери- та постменопаузі на злоякісні новоутворення як медико-соціальна проблема // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -- 2007. -- №2. -- С. 31-36.

37. Дзюбановський І.Я. Оцінка якості життя пацієнтів після герніопластики з приводу ожиріння / І. Я. Дзюбановський, В. І. Пятночка.// Клінічна хірургія. -К., 2012,N N 8 - С.11-12.

38. Доклад о состоянии здравоохранения в мире. Совместная работа на благо здоровья. Краткое изложение политики -Женева : ВОЗ, 2006.- 29 с.

39. Должковий С.В. Комплексний підхід до прогнозування гнійно-септичних ускладнень при гострому панкреатиті / С. В. Должковий.//Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : Науково-практичний журнал - 2012.-К. - Том 12, №1/2 - С.91-93.

40. Дудіна О.О. Технології доказової медицини - основа діяльності лікарні майбутнього / О.О. Дудіна // Главный врач. - 2008. - № 6 (86). - С. 61-63.

41. Дячук Д. Д. Характеристика кадрового забезпечення системи охорони здоров'я України / Д. Д. Дячук., Г. В. Шпак // Україна. Здоров'я нації. - 2011. - №1(17).- С.39-44.

42. Дячук Д.Д. Управління структурно-функціональними змінами в лі­кувально-профілактичних закладах на сучасному етапі/ Д.Д.Дячук // Главный врач. - 2008. - № 6 (86). - С. 46-49.

43. Єрошкіна Т.В. Основи методології медико-біологічних досліджень: навч.посіб. / Т.В. Єрошкіна, Т.М. Полішко, В.В. Ткаченко, В.А. Шевченко. - Д.: РВВ ДНУ, 2011. - 108с.

44. 3айцев О.М. Порівняльна оцінка кваліфікації лікарів загальної практики - сімейної медицини і лікарів інших профілів / О.М. Зайцев, Ю.В. Жиліна, О.А. Короп, О.В. Жук // XII Конгрес Світової Федерації Українських лікарських товариств: тези доп., 25-28 верес. 2008 р., Івано-Франківськ. - К.: КПП „Друкар", 2008. - С. 544.

45. 3акоркина Н. А. К вопросу об экономических вопросах профилактики / Н. А. 3акоркина // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 2007. - №3. - С. 40.

46. 3іменковський А.Б. Наукове обґрунтування концептуальної моделі управління якістю в охороні здоров'я України шляхом системного розвитку медичної стандартизації: автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.02.03 / А. Б. Зіменковський: Київ, 2007. - 34 с.

47. Загородній С.М. Характеристика саморуйнівної поведінки населення України / С.М. Загородній, В.М. Якимець // Україна. Здоров'я нації. - 2010. - №2(14). - С. 34-39.

48. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року від 23.12.2009 № 1794-VI - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1794-17

49. Закон України від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР «Про Національну програму інформатизації» // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 27-28. - С. 181

50. Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава: Програма економічних реформ на 2010 - 2014 роки / Комітет з економічних реформ при Президентові України [Електронний ресурс]. ? Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_2.pdf

51. Зарубежные системы здравоохранения // Здрравоохр. за рубежом. - 2007. - № 2. - С. 1-25.

52. Заюков І.В. Дослідження тривалості економічно активного життя населення в аспекті оцінки трудового потенціалу України / І.В. Заюков // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2010. - №3(11). - С. 80-84.

53. Здоров'я та охорона здоров'я населення України: європейський вимір: [атлас] / авт.-уклад.: В. Ф. Москаленко, Л. І. Галієнко, Т. С. Грузєва; за заг. ред. В. Ф. Москаленка. - К. : НМУ ім. О. О. Богомольця, 2009. - 240 с.

54. Здоровье-2020: Основы Европейской политики в поддержку действий всего государства и общества в интересах здоровья и благополучия [Электронный ресурс]- Режим доступа: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0003/171435/RC62wd09-Rus.pdf.

55. Злокачественные новообразования в России в 2008 году (заболеваемость и смертность) / Под ред. В. И. Чиссова, В. В. Старинского, Г. В. Петровой. -- М.: ФГУ МНИОИ им. П. А. Герцена Росздра-ва, 2010. -- 255 c.

56. Злокачественные новообразования в России в 2009 году (заболеваемость и смертность). М.: ФГУ «МНИОИ им. П.А. Герцена Минздравсоцразвития России», 2011. 260 с.

57. Зюков О.Л. Вплив сестринського догляду на рівень якості життя онкологічних хворих // Головна медична сестра. --2007. -- №8. -- С. 13-15.

58. Зюков О.Л. Ефективність впровадження програми управління якістю медичної допомоги хворим з онкологічними захворюваннями // Лікарська справа. --2008. -- №1-2. -- С. 119-123.

59. Зяблова, Е.Ю., Пынько, Л.Е., Шишмаков, С.В. Система показателей и методика5 оценки качества жизни- населения муниципального образования / Е.Ю.Зяблова, Л.Е.Пынько, С.В. Шишмаков // Власть и управление на Востоке России. 2010. - №2 (51). - С.131-139.

60. Іванов В.П. Прогнозування розвитку серцево-судинних та цереброваскулярних укладнень у хворих на гіпертонічну хворобу і кальциноз клапанів серця / В. П. Іванов, О. В. Юзвишина // Український кардіологічний журнал. - 2013.- К. - № 3. - С.69-74.

61. Істомін С.В. Щодо правових наслідків отримання від пацієнта оплати за медичну допомогу працівниками закладів охорони здоров'я // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -- 2007. -- №4. -- С. 39-44.

62. Кадрова політика у реформування сфери охорони здоров'я : аналіт. доп. / Т. П. Авраменко. - К.: НІСД, 2012. - 35 с.

63. Каспрук Л. И. О состоянии подготовки и переподготовки врачей и сестринского персонала для первичной медико-санитарной помощи населению / Л.И. Каспрук // Проблемы социальной гигиены здравохранения и истории медицины. - 2008. - № 3. - С. 41 - 44.

64. Качество жизни населения и эффективность управления регионами ЦФО в условиях преодоления последствий кризиса М.: ЦСКП в ЦФО, 2010. - 48с.

65. Козько В. М. Використання сучасних статистичних технологій для прогнозування наслідків гострого гепатиту В / В.М. Козько // Медицина сьогодні і завтра 2012.-К.- №2 - С.127-132.

66. Колесник А.П. Стандарты диагностики рака легкого / А.П. Колесник // Український медичний часопис. - 2009. - № 4(72). - С. 96-98.

67. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. / Власенко Н. С., Лібанова Е. М., Макарова О. В. та ін.; за ред.Е. М. Лібанової. - К.: Український центр соціальних реформ, 2006. - 138 с.

68. Косов М. М. Демографічні та медичні характеристики учасників клінічних досліджень в Росії і Україні з недрібноклітинним раком легенів / М. М. Косов, І. О. Тесленко, М. В. Білоцерковський // Науковий вісник Ужгородського університету. Медицина. - 2013.- К. - Вип. 2. - С. 66-68.

69. Котляров П. М. Лучевая диагностика продолженного роста рака легкого после лучевой терапии / П. М. Котляров.// Медицинская визуализация. - 2012.-К.- №1. - С. 60-67.

70. Красовський К.С. Глобальна тютюнова епідемія і протистояння їй в Україні / К.С. Красовський, Т.І. Андреєва // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. - 2008. - №4. - С. 66-70.

71. Крижановський І.Д. Диференційна діагностика туберкульозу нирки: математичне прогнозування, як один з методів / І. Д. Крижановський. // Вісник проблем біології і медицини 2013. - К. - N 1 т. 2 - С.206-208.

72. Кудряшова Л.Н. Медико-статистические показатели - основа планирования онкологической помощи населению // Креативная онкология и хирургия. - 2012. - №1.

73. Кудряшова Л.Н. Ситуационный анализ заболеваемости и смертности от злокачественных новообразований населения Республики Башкортостан и г. Уфа за 2001 - 2010 гг., как основа модернизации онкологической службы / Научно-практические аспекты модернизации онкологической службы регионального уровня: материалы Всерос. науч.-практ. конф. с междунар. участием; 24-25 мая 2012. - Красноярск: тип. ООО «Сиенит-КрАЗ». - 2012. - С.91-99.

74. Кундієв Ю. І. Професійний рак: епідеміологія та профілактика / Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна, Д. В. Варивончик.- К.: Наукова думка, 2008.- 336 с.

75. Кундієв Ю. І. Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні / Ю. І. Kундієв, Д. В. Варивончик, О. І. Ременник // Онкологія.- 2010.- № 3. - С. 224-228.

76. Кундієв Ю.І. Професійне здоров'я в Україні та шляхи його покращення / Ю.І. Кундієв, А.М. Нагорна, В.І. Чернюк // Журнал АМН України. - 2007. - Т.13, №3. -С. 464-475.

77. Куценко В. Здоров'я нації як стратегічний ресурс держави / В. Куценко // Вісник НАН України. - 2009. - №6. - С. 44-51.

78. Левицька С.А. Прогнозування ризику розвитку окремих форм хронічного запального процесу в навколоносових пазухах у дітей / С.А. Левицька. //Клінічна та експериментальна патологія 2013р. - К.- Т.12 № 2 - С.109-113.

79. Лехан В. М. Аналіз доступності медичної допомоги для населення України /В.М. Лехан, Л.В. Крячкова, Є.К. Духовенко // Матеріали ІV з'їзду спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров'я, 23-25 жовтня 2008 р.: тези доп. - Житомир., 2008. - Т. 2. ? С. 120?122.

...