Роль матриксних металопротеїназ і тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу

Рис. 5.4. Взаємозв'язок між ураженням коронарних артерій і показниками ліпідного обміну у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу

Аналіз результатів компонентів міжклітинного матриксу засвідчив кореляційний зв'язок між ММП-13, ТІМП-4, тенасцину С та ліпідним обміном. У хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу виявлено достовірний зв'язок між ХС ЛПВЩ - r=-0,31 (p<0,05) та ММП-13; між КА - r=0,31 та ММП-13 (p<0,05), що може свідчити про прогресування атеросклеротичного процесу в коронарній артерії та виникнення нових нестабільних атеросклеротичних бляшок. У хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу спостерігається прямий зв'язок між ТІМП-4 та ХС ЛПНЩ - r=0,59 (p<0,05).

Рис. 5.5. Взаємозв'язок між ураженням коронарних артерій і показниками ліпідного обміну у хворих на ГІМ без ЦД 2-го типу

Відміним є те, що у хворих на ГІМ без ЦД 2-го типу існує негативний зв'язок між тенасцином С та ХС ЛПДНЩ - r=-0,62 (p<0,05). Отже, в результаті дослідження виявлено кореляційні зв'язки у хворих на ГІМ залежно від наявності чи відсутності ЦД 2-го типу між ТІМП-4, тенасцину С та ХС ЛПДНЩ, що свідчить про гіперактивність системи компонентів міжклітинного матриксу та зміни ліпідного обміну.

Рис. 5.6. Взаємозв'язок між ММП-13 і показниками ліпідного обміну у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу

Рис. 5.7. Взаємозв'язок між ТІМП-4, тенасцином С і ХС ЛПДНЩ у хворих на ГІМ залежно від наявності та відсутності ЦД 2-го типу

З метою аналізу зв'язків використано кореляцію у хворих на ГІМ із ЦД 2 типу між ММП-13 на 1-2 добу, ТІМП-4 на 1-2 добу, тенасцином С на 1-2 добу та показниками кардіогемодинаміки. Визначено прямі кореляційні зв'язки між ММП-13 та КДО (r=0,57, p?0,05); КСО (r=0,55, p?0,05), КДР (r=0,61, p?0,05), КСР (r=0,56, p?0,05), УО (r=0,47, p?0,05), ТМШП (r=0,37, p?0,05), ІММЛШ (r=0,43, p?0,05), ММЛШ (r=0,53, p?0,05), ВТЗСЛШ (r=0,62, p?0,05). Результати представлено у рис. 5.8.



Рис. 5.8. Взаємозв'язок між ММП-13 і параметрами кардіогемодинаміки у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу

Кореляційний аналіз засвідчив наявність прямого зв'язку між рівнем ТІМП-4 та ТМШП (r=0,38; p?0,05). Визначено прямий кореляційний зв'язок між тенасцином С на 1-2 добу й УО (r=0,58; p?0,05) (рис.5.9.).

Рис. 5.9. Взаємозв'язок між ТІМП-4, тенасцином С і параметрами кардіогемодинаміки у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу

У хворих з ГІМ та ЦД 2-го типу спостерігається підвищення ММП-13, ТІМП-4, тенасцину С, що свідчить про індукцію активності системи позаклітинного матриксу. За наявності ЦД 2-го типу збільшувалися параметри кардіогемодинаміки завдяки КДО, КСО, КДР, КСР у хворих на ГІМ пропорційно високої активності ММП-13. Отримані результати не суперечать науковим даним [1], згідно з якими відбувається збільшення КДО, КСО, КДР, КСР, що супроводжується підвищенням матриксних металопротеїназ. У хворих з ГІМ та ЦД 2-го типу спостерігається зростання ТІМП-4 паралельно зі збільшенням матриксної металопротеїнази-13, що свідчить про компенсаторну реакцію тканинних інгібіторів металопротеїназ. Результати дослідження доводять, що наявність ЦД 2-го типу пов'язана з компенсаторною роботою ТІМП-4 в разі не виявлення у тенасцина С у хворих на ГІМ.

Таким чином, систему міжклітинного матриксу: а саме показників: ММП-13, ТІМП-4, тенасцин С можна розглядати як універсальну ланку патогенезу, що об'єднує імунозапальні порушення, гіперглікемію та судинні ускладнення ЦД 2-го типу.



РОЗДІЛ 6. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ СИСТЕМИ МІЖКЛІТИННОГО МАТРИКСУ, СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ МІОКАРДА У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБРАНОЇ ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ

Основну групу склали хворі на ГІМ та ЦД 2-го типу (70 осіб), яку поділено на 2 підгрупи згідно з лікуванням: основна група - перша підгрупа з перкутанним втручанням - 15 хворих, серед них - 8 чоловіків та 7 жінок віком 61,8±3,6 років; друга підгрупа - 55 осіб, серед них - 47 чоловіки та 8 жінок віком 65,3±1,7 років. Пацієнтам, котрі ввійшли до першої підгрупи було проведено стентування. Друга підгрупа отримувала тромболітичну терапію. Порівняльну групу склали 40 осіб, яких також поділили на підгрупи згідно з підходами до лікування, а саме: 3 підгрупа (20 осіб) з перкутанним втручанням, серед них 18 чоловіків та 2 жінок віком 56,5±4,7 років та 4 підгрупа (20 осіб) - 14 чоловіків та 6 жінок віком 64,5±1,8 років. Третій підгрупі проведено стентування. Четверта група отримувала тромболітичну терапію. Обидві групи були рівні за демографічними і вихідними даними (табл.6.1). Дизайн дослідження складав спостереження за хворими на 1-2 добу, 10-14 добу та через 3 місяці. Тривалість спостереження склала 2,5-3 місяці (у середньому 89-93 днів). Клінічний стан оцінювався протягом усього періоду спостереження, дані додаткових досліджень - у перші 1-2 доби, 10-14 добу перебування в стаціонарі.

Динаміка рівнів показників міжклітинного матриксу [58; 59] на 10-14 добу (табл.6.2) довела, що в першій підгрупі рівень ММП-13 зменшився на 35% порівняно з вмістом ММП-13 на 1-2 добу (р=0,0424); рівень ТІМП-4 збільшився на 30% при порівнянні з вмістом ТІМП-4 на 1-2 добу (р=0,0019); вміст тенасцину С збільшився на 25% порівняно з тенасцином С на 1-2 добу (р=0,0080). Вміст глюкози на 10-14 добу зменшився на 33% порівняно з рівнем глюкози на 1-2 добу (р=0,0273).

Таблиця 6.1.

Клінічна характеристика хворих на ГІМ з наявністю та відсутністю ЦД 2-го типу у підгрупах співставлення (n, M±m, %)

Показник	Хворі на ГІМ та ЦД 2 типу (n=70)	Хворі на ГІМ без ЦД 2 типу (n=40)
	1 підгрупа n=15	2 підгрупа n=55	3 підгрупа n=20	4 підгрупа n=20
Вік, років	61,8±3,6	65,3±3,0	56,5±5,6	64,5±7,1
Стать: чоловіча/жіноча, %	53/47	85/15	90/10	70/30
Артеріальна гіпертензія	93%	60%	90%	90%
Постінфарктний кардіосклероз	13%	31%	5%	5%
ХСН до ГІМ ІІ ФК ІІІ ФК	87% 87% -	93% 84% 9%	10% 70% -	10% 90% 20%
Фібриляція передсердь	6 %	14%	5%	10%
Локалізація ГІМ: Передній Задній	53% 47%	51% 27%	55% 45%	65% 35%
Фракція викиду, %	38,8±3,1	33,0±2,3	43,6±4,2	31,4±5,7
Перкутанне втручання	100%	-	100%	-
Лікування: тромболізиз антикоагулянти аспірин клопідогрель тикагрелор нітрати, в/в інфузія інгібітори АПФ статини петлевідіуретики (фуросемід) антагоністи альдостерону (спіронолактон) бета-адреноблокатори антиаритмічні засоби	53% 60 % 100% 100% 40% 80% 80% 86% 100% 93% 87% 7%	42% 64% 95% 95% 33% 90% 90% 96% 100% 97% 27% 7%	35% 55% 95% 95% 45% 75% 95% 95% 90% 60% 95% 5%	45% 95% 95% 95% 35% 85% 90% 90% 80% 90% 90% 10%

Примітка: жодної достовірної різниці при порівнянні обох груп не виявлено.

У другій підгрупі вміст ММП-13 навпаки збільшився на 20% порівняно з вмістом ММП-13 на 1-2 добу (р=0,0001); рівень ТІМП-4 збільшився на 34% при порівнянні з вмістом ТІМП-4 на 1-2 добу (р=0,0001); вміст тенасцину С зменшився на 29% порівняно з тенасцином С на 1-2 добу (р=0,0001). Вміст глюкози на 10-14 добу зменшився на 26% порівняно з рівнем глюкози на 1-2 добу (р=0,0011).

Тобто в групі хворих на ГІМ після перкутанного втручання за наявності ЦД 2-го типу, спостерігалося знищення активності маркера деградації колагену ММП-13, а у хворих без стентування отримано протилежні результати у вигляді зростання вмісту компонентів міжклітинного матриксу завдяки ММП-13. Що стосується параметрів системи екстрацелюлярного матриксу, зокрема ТІМП-4 та тенасцину С, які володіють антагоністичними властивостями щодо ММП-13, їх активність збільшувалася у хворих за коморбітності ГІМ та ЦД 2-го типу за умов перкутанного втручання. На відміну від вищезазначеної групи у хворих з ГІМ та ЦД 2-го типу, які не зазнавали перкутанного втручання, виявлено інші результати у вигляді зменшення рівнів тенасцину С на тлі зростання ТІМП-4.

У порівняльній групі динаміка показників міжклітинного матриксу на 10-14 добу засвідчила, що вміст ММП-13 у третій підгрупі зменшився на 28% порівняно з вмістом ММП-13 на 1-2 добу (р=0,0096); вміст ТІМП-4 збільшився на 71% порівняно з рівнем ТІМП-4 на 1-2 добу (р=0,0001); вміст тенасцину С збільшився на 51% порівняно з тенасцином С на 1-2 добу (р=0,0011). В четвертій підгрупі вміст ММП-13 в третій підгрупі зменшився на 18% порівняно з вмістом ММП-13 на 1-2 добу (р=0,0042); вміст ТІМП-4 збільшився на 38% порівняно з рівнем ТІМП-4 на 1-2 добу (р=0,0001); вміст тенасцину С збільшився на 29% порівняно з тенасцином С на 1-2 добу (р=0,0001). Вміст глюкози на 10-14 добу порівняно з рівнем глюкози на 1-2 добу не мав значення достовірності (р?0.05).

Отримані результати свідчать про зниження активності ММП-13 у хворих на ГІМ як за умов перкутанного втручання, так і за його відсутності, а також зростання ТІМП-4 та тенасцину С, проте виявляється нерівномірне зростання даних компонентів. У разі перкутанного втручання у хворих на ГІМ без ЦД 2-го типу ступінь виразності збільшення вмісту вищезазначених параметрів був вищим.

При об'єднанні хворих на ГІМ залежно від наявності чи відсутності ЦД 2-го типу в динаміці на 10-14 добу виявлено, що після стентування вміст ТІМП-4 збільшився на 33% порівняно з рівнем ТІМП-4 на 1-2 добу (р=0,0001) та вміст тенасцину С зменшився на 18% порівняно з рівнем тенасцину С на 1-2 добу (р=0,0093). Вміст ММП-13 не мав значення достовірності (р?0,05). У хворих з базисною терапією рівень ММП-13 зменшився на 23% порівняно з 1-2 добою (р=0,0009); вміст ТІМП-4 збільшився на 53% порівняно з рівнем ТІМП-4 на 1-2 добу (р=0,0001), а вміст тенасцину С навпаки збільшився на 38 % порівняно з 1 -2 добою (р=0,0001).

На основі порівняння хворих з ГІМ з та без ЦД 2-го типу з стентуванням визначено зниження тенасцину С, а у хворих з базисною терапією - зростання. Що стосується ТІМП-4, то рівень цього параметра зростав у хворих обох груп.

Динаміка параметрів кардіогемодинаміки на 10-14 добу порівняно з 1-2 добою (табл.6.3) засвідчила, що в першій підгрупі зменшилися показники: АТ сист. на 14% (р=0,0503); КДО - на 18% (р=0,0505); КДР - на 10% (р=0,0193); КСР - на 10% (р=0,0497); індекс маси міокарда ЛШ - на 60% (р=0,0001); ММЛШ - на 17% (р=0,0102). Показники ФВ та ВТ ЗЛШ навпаки збільшилися на 31% (р=0,0102) та 12% (р=0,0443). У другій підгрупі зменшилися показники: ЧСС - на 14% (р=0,0047); пульс - на 11% (р=0,0029); АТ сист. на 13% (р=0,0001); АТ діаст. - на 4% (р=0,0376); КДО - на 20% (р=0,0002); КСО - на 35% (р=0,0001); КДР - на 9% (р=0,0001); КСР - на 9% (р=0,0004); індекс маси міокарда ЛШ - на 62% (р=0,0001); ММЛШ - на 15% (р=0,0019). Показники ФВ та ВТ ЗЛШ навпаки збільшилися на 30% (р=0,0001) та 13% (р=0,0001).

В третій підгрупі зменшилися показники: АТ сист. на 11% (р=0,0453); КСО - на 22 % (р=0,0423); КСР - на 9% (р=0,0318); індекс маси міокарда ЛШ - на 55% (р=0,0001). Показники ФВ та УО навпаки збільшилися на 23% (р=0,0012) та 8% (р=0,0327). У четвертій підгрупі зменшилися показники: ЧСС - на 14% (р=0,0297); пульс - на 13% (р=0,0287); АТ сист. на 12% (р=0,0077); АТ діаст. - на 7% (р=0,0280); КСО - на 24% (р=0,0070); КДР - на 5% (р=0,0184); КСР - на 9% (р=0,0004); індекс маси міокарда ЛШ - на 55% (р=0,0001). Показники ФВ, ВТ ЗЛШ, УО навпаки збільшилися на 30% (р=0,0001); 5% (р=0,0024); 34 % (р=0,0001).

При об'єднанні хворих на ГІМ залежно від наявності та відсутності ЦД 2-го типу в динаміці на 10-14 добу виявлено, що після стентування зменшилися показники: ЧСС - на 11% (р=0,0042); пульс - на 9% (р=0,0001); АТ сист. на 13% (р=0,0001); АТ діаст. - на 4% (р=0,0248); КДО - на 19% (р=0,0001); КСО - на 33% (р=0,0001); КДР - на 10% (р=0,0001); КСР - на 10% (р=0,0001); індекс маси міокарда ЛШ - на 61% (р=0,0001); ММЛШ - на 16% (р=0,0001). Навпаки показники ФВ та ВТ ЗЛШ збільшилися на 31% (р=0,0001) та 13% (р=0,0001). У хворих з базисною терапією зменшились показники: ЧСС - на 11% (р=0,0151); пульс - на 11% (р=0,0142); АТ сист. - на 12% (р=0,0345); АТ діаст. - на 7% (р=0,0038); КСО - на 23% (р=0,0001); КСР - на 6% (р=0,0006); індекс маси міокарда ЛШ - на 60% (р=0,0001); ММЛШ - на 10% (р=0,0345). Навпаки показники ФВ та УО збільшилися на 26% (р=0,0001) та 21% (р=0,0009).

Використання обох схем терапії асоціюється з позитивною динамікою параметрів структурно-функціонального стану міокарда завдяки зменшенню об'єму та розмірів порожнини ЛШ на тлі зростання контрактильності.

Таблиця 6.2.

Визначення показників міжклітинного матриксу, вуглеводного обміну, параметрів кардіогемодинаміки у хворих на ГІМ залежно від наявності чи відсутності ЦД 2-го типу в динаміці лікування

Показник Групи	ЧСС (ударів за хвилину)	Пульс (ударів за хвилину)	АТ сист. (мм рт. ст.)	АТ діаст. (мм рт. ст.)	КДО (мл)	КСО (мл)	КДР (см)	КСР (см)	УО (мл)
Група 1 на 1-2 добу	76,7±3,0	74,5±3,3	145,0±6,0	84,2±1,5	154,7±15,6	87,8±13,9	5,54±0,25	4,26±0,30	66,5±6,8
Група 1 на 10-14 добу	76,0±3,0 р=0,6220	74,5±3,3 р=0,6220	125,0±2,9* р=0,0503	82,5±2,5 р=0,3910	127,7±11,1* р=0,0505	64,9±5,2 р=0,0880	5,01±0,26* р=0,0193	3,84±0,30* р=0,0497	64,8±5,9 р=0,7865
Підгрупа 2 на 1-2 добу	84,8±4,1	81,8±3,4	146,3±4,5	83,9±1,7	148,0±10,3	102,6±8,7	5,37±0,17	4,52±0,17	47,3±2,8
Підгрупа 2 на 10-14 добу	73,7±3,0** р=0,0047	73,4±2,8** р=0,0029	127,6±3,0*** р=0,0001	80,8±1,4* р=0,0376	119,0±5,6** р=0,0002	66,8±3,9*** р=0,0001	4,90±0,13*** р=0,0001	4,12±0,16** р=0,0004	50,6±2,3 р=0,1593
Підгрупа 3 на 1-2 добу	74,4±2,2	74,4±2,2	138,8±3,1	82,8±1,4	127,6±10,1	73,3±6,9	5,04±0,21	4,04±0,15	54,1±4,3
Підгрупа 3 на 10-14 добу	69,0±3,2 р=0,2954	69,0±3,2 р=0,2954	124,3±3,0* р=0,0453	78,6±1,4 р=0,0633	114,7±4,2 р=0,2296	57,5±2,6* р=0,0423	4,93±0,09 р=0,5518	3,70±0,15* р=0,0318	58,8±3,6* р=0,0327
Підгрупа 4 на 1-2 добу	79,7±4,8	79,0±4,5	134,3±4,5	81,5±2,2	140,2±14,2	97,2±11,0	5,14±0,21	4,43±0,23	39±3,3
Група 4 на 10-14 добу	68,8±1,7* р=0,0297	68,8±1,7* р=0,0287	119,4±2,2** р=0,0077	76,5±1,2* р=0,0280	126,8±9,5 р=0,2282	74,1±6,8** р=0,0070	4,93±0,16* р=0,0184	4,32±0,24 р=0,2115	52,6±2,9*** р=0,0001
Підгрупа 1+3 на 1-2 добу	82,6±3,1	80,3±2,6	145,9±3,6	84,0±1,3	149,8±8,5	98,5±7,4	5,42±0,14	4,45±0,15	52,7±3,0
Підрупа 1+3 на 10-14 добу	73,8±2,6** р=0,0042	73,5±2,5** р=0,0033	127,2±2,6*** р=0,0001	81,0±1,3* р=0,0248	121,5±5,1*** р=0,0001	66,3±3,1*** р=0,0001	4,93±0,12*** р=0,0001	4,04±0,14***р=0,0001	54,8±2,6 р=0,4419
Підгрупа 2+4 на 1-2 добу	77,3±2,8	76,9±2,7	136,3±2,8	82,1±1,4	134,6±9,0	86,6±7,0	5,10±0,14	4,26±0,14	45,7±2,9
Підгрупа 2+4 на 10-14 добу	68,9±1,5* р=0,0151	68,9±1,5* р=0,0142	120,8±1,8** р=0,0006	77,1±0,9** р=0,0038	121,4±5,6 р=0,0846	66,7±4,2** р=0,0006	4,93±0,10 р=0,0805	4,04±0,15* р=0,0125	55,3±2,3** р=0,0009

	ФВ (%)	Індекс маси міокарда ЛШ (г/мІ)	ММЛШ (г)	ВТ ЗСЛШ, ум.од.	ММП-13, пг/мл	ТІМП-4 пг/мл	Тенасцин С, нг/мл	Глюкоза крові (ммоль/л)
Підгрупа 1 на 1-2 добу	38,2±3,1	168,6±14,0	315,7±26,6	0,469±0,019	57,9±10,9	1540±107	14,6±0,5	10,50±1,20
Підгрупа 1 на 10-14 добу	50,3±1,2** р=0,0023	68,7±6,1*** р=0,0001	264,2±21,4* р=0,0102	0,529±0,032* р=0,0443	38,1±5,8* р=0,0424	2007±191** р=0,0019	18,3±0,8** р=0,0080	7,05±0,56* р=0,0273
Підгрупа 2 на 1-2 добу	33,0±1,5	154,5±8,3	285,1±14,6	0,476±0,016	36,9±1,2	1424±54	21,0±1,7	9,69±0,66
Підгрупа 2 на 10-14 добу	43,2±1,2*** р=0,0001	59,1±2,2*** р=0,0001	242,8±8,5** р=0,0019	0,540±0,014*** р=0,0001	44,4±1,7*** р=0,0001	1916±100*** р=0,0001	15,0±0,8*** р=0,0001	7,19±0,34** р=0,0011
Підгрупа 3 на 1-2 добу	43,6±2,0	144,2±11,3	273,5±23,5	0,531±0,024	49,0±5,8	1433±50	17,9±1,7	5,83±0,32
Підгрупа 3 на 10-14 добу	53,4±2,0** р=0,0012	51,7±3,4*** р=0,0001	229,0±15,8 р=0,0601	0,458±0,024 р=0,0516	35,3±4,0** р=0,0096	2457±102*** р=0,0001	27,1±2,5** р=0,0011	4,69±0,26 р=0,5135
Підгрупа 4 на 1-2 добу	32,1±2,2	137,9±9,2	262,1±17,7	0,507±0,021	45,1±4,1	1504±88	18,9±1,3	5,07±0,38
Підгрупа 4 на 10-14 добу	42,0±1,4*** р=0,0001	62,1±2,9*** р=0,0001	251,5±12,9 р=0,3495	0,537±0,019** р=0,0024	37,3±1,3** р=0,0042	2087±110*** р=0,0001	24,5±1,0*** р=0,0001	4,87±0,13 р=0,6183
Підгрупа 1+3 на 1-2 добу	34,5±1,4	158,5±7,1	293,6±12,9	0,474±0,013	42,6±3,3	1456±49	19,3±1,3	9,91±0,58
Підгрупа 1+3 на 10-14 добу	45,2±1,0*** р=0,0001	61,9±2,4*** р=0,0001	249,1±8,7*** р=0,0001	0,537±0,013*** р=0,0001	42,6±2,0 р=0,9263	1942±89*** р=0,0001	15,9±0,7** р=0,0093	7,17±0,30** р=0,0005
Підгрупа 2+4 на 1-2 добу	37,2±1,8	140,7±7,1	267,2±14,2	0,518±0,016	46,9±3,4	1473±53	18,5±1,0	5,41±0,26
Підгрупа 2+4 на 10-14 добу	47,0±1,5*** р=0,0001	57,5±2,4*** р=0,0001	241,5±10,1* р=0,0345	0,502±0,016 р=0,3810	36,4±1,9** р=0,0009	2250±82*** р=0,0001	25,7±1,2*** р=0,0001	4,82±0,11 р=0,4609

Примітка: розходження достовірні при порівнянні показників до й після лікування * ? р<0,05, ** ? р<0,01, *** ? р<0,001.

Таблиця 6.3.

Порівняння показників міжклітинного матриксу, параметрів кардіогемодинаміки у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від наявності чи відсутності цукрового діабету 2-го типу по групам

Підгрупи Показник	Підгрупа 1, n=15	Підгрупа 2, n=55	P	Підгрупа 3, n=20	Підгрупа 4, n=20	Р
ЧСС (уд. за хв.) на 10-14 добу	74,5±3,3	73,7±3,0	0,9117	69,0±3,2	68,8±1,7	0,9588
Пульс (уд. за 1 хв.) на 10-14 добу	74,5±3,3	73,4±2,8	0,8773	69,0±3,2	68,8±1,7	0,9588
АТ сист. (мм рт. ст.) на 10-14 добу	125,0±2,9	127,6±3,0	0,7390	124,3±3,0	119,4±2,2	0,2254
АТ діаст. (мм рт. ст.) на 10-14 добу	82,5±2,5	80,8±1,4	0,6476	78,6±1,4	76,5±1,2	0,3245
КДО (мл) на 10-14 добу	127,7±11,1	119,0±5,6	0,4453	114,7±4,2	126,8±9,5	0,2896
КСО (мл) на 10-14 добу	64,9±5,2	66,8±3,9	0,7841	57,5±2,6	74,1±6,8	0,0460*
КДР (см) на 10-14 добу	5,01±0,26	4,90±0,13	0,6657	4,93±0,09	4,93±0,16	0,9950
КСР (см) на 10-14 добу	3,8±0,3	4,1±0,2	0,3694	3,7±0,2	4,3±0,2	0,0464*
УО (мл) на 10-14 добу	64,8±5,9	50,6±2,3	0,0101*	58,8±3,6	52,6±2,9	0,1902
ФВ (%) на 10-14 добу	50,3±1,2	43,2±1,2	0,0013**	53,4±2,0	42,0±1,4	0,0001***
ТЗСЛШ (см) на 10-14 добу	1,29±0,01	1,30±0,00	0,3801	1,14±0,06	1,31±0,01	0,0043**
ТМШП (см) на 10-14 добу	1,25±0,02	1,20±0,00	0,0043*	1,44±0,25	1,21±0,01	0,3105
Розмір ЛП (см) на 10-14 добу	3,63±0,14	3,93±0,09	0,0819	3,64±0,12	3,73±0,11	0,6076
Розмір аорти (см) на 10-14 добу	3,07±0.11	3,42±0,07	0,0088**	3,25±0,05	3,42±0,09	0,1306
Індекс маси міокарда ЛШ (г/мІ) на 10-14 добу	68,7±6,1	57,9±2,1	0,0380*	51,7±3,4	62,1±2,9	0,0258*
ММЛШ (г) на 10-14 добу	264,2±21,4	242,8±8,5	0,2685	229,0±15,8	251,5±12,9	0,2731
ВТ ЗСЛШ, ум.од. на 10-14 добу	0,529±0,032	0,540±0,014	0,7089	0,458±0,024	0,537±0,019	0,0126*
Глюкоза, ммоль/л на 10-14 добу	7,05±0,56	7,19±0,34	0,8736	4,69±0,26	4,87±0,13	0,4746
ММП-13, пг/мл на 10-14 добу	38,1±5,8	44,4±1,7	0,1666	35,3±4,0	37,3±1,3	0,6197
ТІМП-4, пг/мл на 10-14 добу	2007±191	1916±100	0,6481	2457±102	2087±110	0,0220*
Тенасцин С, нг/мл на 10-14 добу	18,32±0,79	14,96±0,85	0,0260*	27,14±2,46	24,51±1,03	0,2941

Підгрупи Показник	Підгрупи 1+2, n=70	Підгрупи 3+4, n=40	P
ЧСС (уд. за хв.) на 10-14 добу	73,8±2,6	68,9±1,5	0,1187
Пульс (уд. за 1 хв.) на 10-14 добу	73,5±2,5	68,9±1,5	0,1340
АТ сист. (мм рт. ст.) на 10-14 добу	127,2±2,6	120,8±1,8	0,0588
АТ діаст. (мм рт. ст.) на 10-14 добу	81,0±1,3	77,1±0,9	0,0185*
КДО (мл) на 10-14 добу	121,5±5,1	121,4±5,6	0,9900
КСО (мл) на 10-14 добу	66,3±3,1	66,7±4,2	0,9297
КДР (см) на 10-14 добу	4,93±0,12	4,93±0,10	0,9933
КСР (см) на 10-14 добу	4,0±0,1	4,0±0,2	0,9899
УО (мл) на 10-14 добу	54,8±2,6	55,3±2,3	0,8689
ФВ (%) на 10-14 добу	45,2±1,0	47,0±1,5	0,3074
ТЗСЛШ (см) на 10-14 добу	1,30±0,00	1,23±0,03	0,0223*
ТМШП (см) на 10-14 добу	1,21±0,01	1,31±0,11	0,3531
Розмір ЛП (см) на 10-14 добу	3,84±0,08	3,69±0,08	0,1738
Розмір аорти (см) на 10-14 добу	3,31±0,06	3,34±0,06	0,7645
Індекс маси міокарда ЛШ (г/мІ) на 10-14 добу	61,9±2,4	57,5±2,4	0,1953
ММЛШ (г) на 10-14 добу	249,1±8,7	241,5±10,1	0,5685
ВТ ЗСЛШ, ум.од. на 10-14 добу	0,537±0,013	0,502±0,016	0,0936
Глюкоза, ммоль/л на 10-14 добу	7,17±0,30	4,82±0,11	0,0001***
ММП-13, пг/мл на 10-14 добу	42,6±2,0	36,4±1,9	0,0316*
ТІМП-4, пг/мл на 10-14 добу	1942±89	2250±82	0,0145*
Тенасцин С, нг/мл на 10-14 добу	15,90±0,68	25,67±1,23	0,0001***

Примітка: розходження достовірні при порівнянні показників до й після лікування * ? р<0,05, ** ? р<0,01, *** ? р<0,001.

При порівнянні першої та другої підгрупи на 10-14 добу виявлено достовірні значення, а саме: зменшення вмісту тенасцину С на 19% (р=0,0260); УО на 22% (р=0,0101); ФВ - на 15% (р=0,0013); ТМШП - на 4% (р=0,0043); ІММЛШ - 16% (р=0,0380). Порівняння між третьою та четвертою підгрупою засвідчило зменшення показників: ТІМП -4 - на 16% (р=0,0220); ФВ - 22% (р=0,0001) та збільшилися такі параметри: КСО - на 28% (р=0,0460); КСР - на 16% (р=0,0464); ТЗСЛШ - на 14% (р=0,0043) ІММЛШ - на 20% (р=0,0258) ВТЗСЛШ - на 17% (р=0,0126).

Використання перкутанного втручання асоціювалося із виразнішим ремоделюванням і зростанням ФВ як у хворих з ЦД 2-го типу, так і без нього.

У хворих на ГІМ залежно від наявності чи відсутності ЦД 2-го типу визначено, що вміст ММП-13 збільшився на 17% (р=0,0316); рівень ТІМП-4 зменшився на 14% (р=0,0145) та тенасцину С - на 39% (р=0,0001).

Визначено кореляційний зв'язок у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу між ММП-13 на 10-14 добу та КСО. Р на 10-14 добу - r=-0,34;p?0,05; між розміром лівого передсердя та Тн С - r=-0,36;p?0,05.

Аналіз літературних даних [6] довів, що у хворих на ГІМ відбувається дилатація лівого шлуночка у зв'язку з деградацією колагену міокарда, яка асоціюється із збільшенням показників міжклітинного матриксу.

Відомо, що тенасцин С через стимуляції транскрипції ММП (особливо ММП-9) модулює процеси деградації колагенового матриксу, що асоціюється з високим ризиком виникнення підгострого розриву міокарда і прогресуванням дилатації. З іншого боку, висока експресія тенасцину С призводить до збільшення продукції міжклітинного матриксу міофібробластами, що може впливати на формування адекватного рубця, збільшення пасивно-еластичних якостей стінки лівого шлуночка та захист його від аневризматичної трансформації [144].



РОЗДІЛ 7. СТРАТИФІКАЦІЯ РИЗИКУ НЕСПРИЯТЛИВОГО ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА НА ПІДСТАВІ ВИВЧЕННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОМПОНЕНТІВ ПОЗАКЛІТИННОГО МАТРИКСУ

7.1 Модель прогнозу прогресування систолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу

Метою побудови моделі було прогнозування зниженої фракції викиду (ФВ) у хворих на гострий Q-позитивний інфаркт міокарда із ЦД 2-го типу. Для побудови прогностичної моделі розвитку систолічної дисфункції міокарда ЛШ використали метод логістичної регресії. На основі аналізу взаємозв'язку досліджуваних показників із бінарною змінною фракцією викиду (ФВ<40 - «1», ФВ?40 - «0»), визначено коефіцієнти логістичного рівняння, на виході якого оцінювали ймовірність розвитку систолічної дисфункції міокарда ЛШ. При цьому застосування покрокового методу надало змоги виділити лише ті показники, котрі вірогідно пов'язані з прогнозованою величиною. Відносний внесок окремих предикторів виражається величиною статистики (WaldChi-Square). Після відсівання менш значущих предикторів отримали набір із 4 змінних для пацієнтів на ГІМ і ЦД 2-го типу: артеріальний діастолічний тиск (АДд), тенасцин С, креатинін, індекс маси тіла (ІМТ). Якщо значення Р?0,5, то хворого відносили до групи високого ризику розвитку систолічної дисфункції ЛШ? якщо значення Р?0,5, хворого відносили до групи низького ризику розвитку систолічної дисфункції ЛШ.

На основі аналізу результатів дослідження з'ясовано, що вміст тенасцину С на 1-2 добу (табл. 7.1.) був вірогідно більшим на 34% (p?0,05) у хворих на ГІМ без ЦД 2-го типу при порівнянні з контрольною групою. У хворих на ГІМ і ЦД 2-го типу вміст тенасцину С був вищим за цей показник у контрольній групі на 14,9% (p=0,07). Рівень тенасцину С на 10-14 добу у хворих на ГІМ і ЦД 2-го типу був на 38% меншим, порівнюючи з хворими на ГІМ без ЦД 2-го типу (p?0,05). Вміст тенасцину С на 10-14 добу у хворих на ГІМ без ЦД 2-го типу був більший на 71% на відміну від групи контролю (p?0,05). Зважаючи на можливий вплив тенасцину С на систему позаклітинного матриксу [144], результати дослідження свідчать, що наявність ЦД 2-го типу асоціюється з виснаженням вмісту тенасцину С у хворих на ГІМ.

Таблиця 7.1.

Динаміка вмісту тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда з наявністю чи відсутністю цукрового діабету 2-го типу

Показники, одиниці вимірювання	ГІМ з ЦД 2 типу (n=70 осіб)	ГІМ без ЦД 2 типу (n=40 осіб)	Контрольна група (n=20 осіб)
	М±m
Тн С на 1-2 добу, нг/мл	18,64±1,28	20,12±1,48*	14,93±0,97
Тн С на 10-14 добу, нг/мл	15,90±1,34#	25,67±1,92*	14,93±0,97

Примітки:n - кiлькiсть осiб, котрих обстежили; М±m - середнє арифметичне значення ± стандартне відхилення; Тн С - тенасцин С; * - p ?0,05 при порівнянні хворих із контрольною групою; # - p ?0,05 при порівнянні хворих із ГІМ залежно від наявності або відсутності ЦД 2-го типу.

Згiдно з дизайном дослiдження [39; 48], передбачено можливiсть використання тенасцину С як предиктора розвитку систолічної дисфункції ЛШ у хворих на ГIМ та ЦД 2-го типу. За даними ROC-кривої, тенасцин С виявив предикторні властивості щодо розвитку систолічної дисфункції міокарда ЛШ у хворих на ГІМ і ЦД 2-го типу при його рівні?15 нг/мл з урахуванням чутливості (72%) і специфічності (66%) (рис. 7.1., табл. 7.2.). Незалежною змінною є вміст тенасцину С, залежною - бінарна змінна, що має значення «1» при ФВ <40% і «0» при ФВ?40%.

З метою збільшення чутливості та специфічності моделі до неї залучені показники: креатинін, ІМТ, АТд. Модель отримала високу чутливiсть (89%) i специфiчнiсть (78%), що дозволяє використовувати її для прогнозу розвитку систолічної дисфункції ЛШ у хворих на ГІМ і ЦД 2-го типу (рис. 7.2., табл. 7.3.).

Примітки: вісь х - специфічність, у %; вісь у - чутливість, у %.

Рис. 7.1. Прогностична цінність тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу щодо розвитку систолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка

Таблиця 7.2.

Показники ROC-кривої для тенасцину С у хворих на ГІМ і ЦД 2-го типу

Змінна (величина)	Тенасцин С на 10-14 добу
Класифікація змінної (величини)	ФВ<40
Площа під ROC-кривою (AUC)	0,620
Вірогідне значення- P (площа=0,5)	<0,001
Чутливість, у %	72
Специфічність, у %	66

Примітки:AUC (Area under the ROC curve) - шкала значень площі під кривою, котра засвідчує якість діагностичного тесту; AUC=0,9-1,0 - відмінна якість; AUC=0,8-0,9 - висока якість; AUC=0,7-0,8 - дуже добра якість; AUC=0,6-0,7 - задовільна якість; AUC=0,5-0,6 - незадовільна якість.

Формула обчислення прогнозу зниженої ФВ у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу має вигляд:

Р=1/(1+EXP(0,083ЧАТд-0,456ЧІМТ+0,285ЧTN-С-0,046Чкреатинін+6)),

де Р (шанс) - вірогідність ФВ<40%; АТд - діастолічний артеріальний тиск; ІМТ - індекс маси тіла; TN-С - концетрація тенасцину С на 10-14 добу, нг/мл; креатинін - вміст креатиніну, мкмоль/л.

Примітки: вісь х - специфічність, у %; вісь у - чутливість, у %.

Рис. 7.2. Модель прогнозу розвитку систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу

Таблиця 7.3.

Показники ROC-кривої для моделі прогнозу розвитку систолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка у хворих на ГІМ і ЦД 2-го типу

Змінна (величина)	P
Класифікація змінної (величини)	ФВ<40
Площа під ROC-кривою (AUC)	0,883
Вірогідне значення- P (площа=0,5)	<0,001
Чутливість, у %	89
Специфічність, у %	78

Примітки:AUC (Area under the ROC curve) - шкала значень площі під кривою, котра засвідчує про якість діагностичного тесту; AUC=0,9-1,0 - відмінна якість; AUC=0,8-0,9 - висока якість; AUC=0,7-0,8 - дуже добра якість; AUC=0,6-0,7 - задовільна якість; AUC=0,5-0,6 - незадовільна якість.

Відношення шансів OR (odds ratio) для тенасцину С становило OR - 5,6; ДІ 95% (1,3-19,8). Рівень значущості відмінності кривої від діагоналі p=0,25. Для моделі відношення шансів становило OR - 29,7; ДІ 95% (4,14-122); р<0,0001 (рис.7.3.).

Рис. 7.3. Графічне зображення відношення шансів для уніваріантної та мультиваріантної моделей

Нами було визначено точність, відношення шансів, довірчі інтервали для складових моделі у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу (табл.7.4. і рис. 7.4.). Згідно з результатами дослідження визначено, що точність моделі становить 84%, прогностичність позитивного результату - 81% і прогностичність негативного результату - 87%.

Таблиця 7.4.

Показники моделі прогнозу розвитку систолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка у хворих на ГІМ і ЦД 2-го типу

Показник	Точність, %	OR	-95%	95%
ІМТ	74	8	1.9	27
АТд	60	2	0,6	7,2
Tн C	75	5,6	1,3	19,8
Креатинін	68	4,7	1,1	17
Модель	84	29,7	4,1	122

Рис. 7.4. Графічне зображення відношення шансів прогностичної моделі та її складових

Аналіз отриманих відношень шансів прогностичної моделі доводить, що модель володіє прогностичними властивостями. На рис. 4 графічно зображено те, що чим далі від одиниці (зображено пунктирною лінією), тим вищими є прогностичні можливості моделі.

7.2 Модель прогнозу гострої лівошлуночкової недостатності у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу

Метою побудови моделі було прогнозування розвитку ГЛШН у хворих на ГІМ з ЦД 2-го типу. Методом покрокової логістичної регресії, аналізуючи параметри ліпідного, вуглеводного обмінів, вік, матриксних металопротеїназ, тенасцину С тощо, виокремлено два показники, за якими можливо прогнозувати з достовірною точністю: тенасцин С та частоту дихальних рухів.

Результати дослідження свідчать, що зниження рівня тенасцина С більше ніж на 12% протягом спостереження (10-14 днів) супроводжується розвитком гострої серцевої недостатності, яка виявлена у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу. Отже, динаміку рівня тенасцина С (ДTN-С), згідно з дизайном дослідження, проаналізовано щодо прогностичних властивостей.

На рис.7.5 та табл. 7.5. представлено результати аналізу, що свідчать про можливість використання тенасцину С як предиктора розвитку ГЛШН у хворих на ГIМ та ЦД 2-го типу (рис.1). За даними ROC-кривої (табл.7.6.), тенасцин С виявив предикторнi властивостi щодо розвитку ГЛШН у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу [149].

Площа під кривою (AUC) на рівні 0,725 надає змоги говорити про дуже добру якість результату [11]. Проте рівень чутливості 84% дещо перевищувала специфічність (63%). У зв'язку з цим здійснено пробу калькуляції моделі прогнозу розвитку ГЛШН з урахуванням ДTN-С. Під час відбору показників прогностичною цінністю також володіла частота дихальних рухів (ЧДР). Отже, у моделі використано ДTN-С та ЧДР.

Примітка: вісь х - специфічність, у %, вісь у - чутливість, у %.

Рис. 7.5. Прогностична цінність тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу

Таблиця 7.5.

Показники ROC-кривої для прогностичної цінності тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу

Змінна (величина)	ДTN-C
Класифікація змінної (величини)	ГЛШН (Killip>1)
Площа під ROC кривою (AUC)	0,725
Достовірне значення - P (Площа=0,5)	0,0044
Чутливість, у %	84
Специфічність, у %	63

Примітка: (Area under the ROC curve - AUC) - шкала значень площі під кривою, яка відображає якість діагностичного тесту: AUC = 0,9-1,0 - відмінна якість; AUC = 0,8-0,9 - висока якість; AUC = 0,7-0,8 - дуже добра якість; AUC = 0,6-0,7 - задовільна якість; AUC = 0,5-0,6 - незадовільна якість.

Формула обчислення прогнозу розвитку ГЛШН у хворих на ГІМ та ЦД 2 типу:

Р =1/(1+EXP(0,066Ч ДTN-С -1,685ЧЧДР+30,4))

де Р (шанс) - вірогідність Killip>1; ДTN-С - різниця між концентрацією тенасцину С на 10-14 добу та на 1-2 добу; ЧДР - частота дихальних рухів.

При значеннях Р>0,5 можливо прогнозуватирозвиток ГЛШН у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу (рис. 2). Критерій Тн С становив ?-1.77.

Примітка: вісь х - специфічність, у %, вісь у - чутливість, у %.

Рис. 7.6. Модель прогнозу розвитку гострої лівошлуночкової недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу з урахуванням тенасцину С

Поєднання в моделi рiвнiв тенасцину С та вищезазначеного показника засвідчило поліпшення специфічності та чутливості. Означена модель має високу чутливiсть (84%) i специфiчнiсть (83%), що дозволяє використовувати її для прогнозу розвитку ГЛШН у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу (табл.7.6.).

Було визначено точність, відношення шансів, довірчі інтервали для складових моделі у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу (рис. 7.6.). Згідно з результатами дослідження, точність моделі становить 84%, прогностичність позитивного результату - 80% і прогностичність негативного результату - 87%.

Аналіз отриманих відношень шансів прогностичної моделі доводить, що модель володіє прогностичними властивостями. На рис. 7.7. графічно зображено те, що чим далі від одиниці (зображено пунктирною лінією), тим вищими є прогностичні можливості моделі.

Таблиця 7.6.

Показники ROC-кривої моделі розвитку гострої лівошлуночкової недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу з урахуванням вмісту тенасцину С

Змінна (величина)	Р
Класифікація змінної (величини)	ГЛШН (Killip>1)
Площа під ROC кривою (AUC)	0,862
Достовірне значення- P (Площа=0,5)	<0,0001
Чутливість, у %	84
Специфічність, у %	83

Примітка: (Area under the ROC curve - AUC) - шкала значень площі під кривою, яка відображає якість діагностичного тесту: AUC = 0,9-1,0 - відмінна якість; AUC = 0,8-0,9 - висока якість; AUC = 0,7-0,8 - дуже добра якість; AUC = 0,6-0,7 - задовільна якість; AUC = 0,5-0,6 - незадовільна якість.

Рис. 7.7. Графічне зображення відношення шансів прогностичної моделі та її складових

Прикладом використання прогностичної цінності є такий клінічний випадок: хворий Г., 65 років, перебував на стаціонарному лікуванні в інфарктному відділенні КЗОЗ ХМКЛ № 27 з 18.04.15 р. по 03.05.15 р.

Хворий потрапив до лікарні зі скаргами на пекучий біль за грудиною з ірадіацією в ліву руку, тривалістю понад 20 хвилин, яка виникла близько 19:00 16.04.15 р., що супроводжувалася почуттям нестачі повітря, різкою загальною слабкістю. Задишка не турбувала.

Із анамнезу хвороби: Страждає артеріальною гіпертензією протягом останніх років з максимальними цифрами АТ 190/100 мм рт ст. Регулярно не приймає антигіпертензивних препаратів. Інфаркти міокарда, порушення ритму заперечує. У зв'язку з розвитком больового синдрому близько 13:00 від 18.04.15р., який тривав більше 30 хвилин, хворий звернувся за медичною допомогою та був доставлений до ХМКЛ № 27. 19.04.15р. розвилася ГЛШН - набряк легень. 20.04.15р. хворому рекомендовано проведення коронарографії з подальшим вирішенням питанням щодо реваскуляризації міокарда. Направлений в Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України м. Харкова для проведення коронарографії. 21.04.15г. доставлений у ХМКЛ № 27 після проведення стентування.

Із анамнезу життя: упродовж 2 років хворіє на ЦД 2-го типу, нерегулярно приймає метформін 850 мг по Ѕ таблетки 2 рази на день. .

На момент надходження об'єктивно: стан середньої важкості, свідомість ясна, статура правильна, достатнього харчування, ІМТ 24 кг/м². Шкірні покриви блідо-рожеві, губи ціанотичні. Зів чистий. Периферійні лімфовузли не збільшені. Щитовидна залоза не пальпується. Оглянутий на педикульоз, коросту - негативно. Грудні залози без патологічних ущільнень. ЧДД - 18 в 1 хв. Над легенями перкуторно - чіткий легеневий звук, аускультативно - везикулярне дихання, ослаблене в нижніх відділах з обох сторін. Межі відносної серцевої тупості розширені вліво на 2,0 см. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ - 160/90 мм рт. ст. ЧСС = 84 уд в хв, PS = 84 уд в хв. Живіт м'який, безболісний. Печінка +2 см виступає із-під краю реберної дуги. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Периферичних набряків немає. Сатурація О2 - 91%.

Додаткові методи дослідження:

Клінічний аналіз крові (20.04.2015р.) - Нв - 146 г/л, ер - 4,9 Т/л, КП - 0,89, тромбоцити - 318,0 г/л, лейкоцити - 9,2 Г/л, ШОЕ - 3 мм/год., Нейтрофіли: паличкоядерні - 1%, сегментоядерні - 54%, еозинофіли - 1%, лімфоцити - 43%, моноцити 1%.

Клінічний аналіз сечі (20.04.15) - питома вага - 1025, реакція - сл.кисл., білок - 0,29 г/л, ерит. - немає, лейк - 3-4 в п/зору, епіт перех - 2-3 в п/з, слиз - небагато, гриби дрожеподібні - багато.

Кількісний тропонін I (20.04.15р.) - 0,72 нг/мл (норма до 0,5 нг/мл).

Цукор крові (20.04.15р.): 6,0 ммоль/л.

Білірубін крові (22.04.15р.): загальний - 13,7 ммоль/л, прямий - 2,1 ммоль/л, непрямий - 11,6 ммоль/л.

Біохімічний аналіз крові (22.01.15) - загальний білок - 85 г/л; в-ЛП - 75 опт. од.; АСТ - 40 Од/л; АЛТ - 31 Од/л; сечовина - 9,0 мкмоль/л; креатинін - 0,105 мкмоль/л.

Ліпідний профіль 23.04.15р. - ЗХС 5,06 ммоль/л, ХСЛПВЩ - 1,17 ммоль/л, КА - 3,32, ТГ- 3,06 ммоль/л, ХСЛПНЩ - 2,52 ммоль/л, ХСЛПДНЩ - 1,37 ммоль/л.

Коагулограма (20.04.15): протромбін - 86% (80-100%), час кальцифікації плазми - 130” (60”-120”), толерантність плазми до гепарину - 11” (7' -11'), концентрація фібриногену - 5,10 г/л (2-4 г/л), тромботест - VI (IV-VI), фібриноген В негативний.

Коагулограма(29.04.15): протромбін - 68% (80-100%), час кальціфікації плазми -172” (60”-120”), толерантність плазми до гепарину - 13” 15 ” (7'-11'), концентрація фібриногена -6,21 г/л (2-4 г/л), тромботест -IV (IV-VI), фібриноген В негативний.

Тенасцин С (19.01.15р): 14,67 нг/мл.

Тенасцин С (29.01.15р): 16,06 нг/мл.

Тн С - -1,39.

ЕКГ 21.04.2015 в 10:58- ритм синусовй, еволюція Q-позитивного переднього інфаркта міокарда, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка.

УЗД серця (20.04.15р.): КСР-3,7 ,КДР 4,6. КСО 61, КДО 100,ФВ 38 %, ЗС 1,3 см, МЖП 1,2 см, аорта 3,3 см. Висновок: гіпокінезія у перегородково-верхівковій ділянці.

УЗД серця (22.04.15р.): КСР 4,8 см, КДР- 6,5 см, КСО 107, КДО 216, УО-108 мл, ФВ 50%, ЛП 3,5 см, ПП- 3,7 см, ПЖ- 2,5 см, діаметр легеневого стовбура - 2,0 см, діаметр аорти - 3,2 см, ЗС-1,3 см, МШП- 1,2 см. Висновок: гіпокінезія в перегородково-верхівковій ділянці.

Рентгенограма ОГК (19.04.15): набряк легень, аорта не розширена.

Було встановлено клінічний діагноз: ІХС. Гострий (18.04.15.) Q-позитивний передній інфаркт міокарда. Атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти та коронарних артерій. СН IIA ст. зі систолічною дисфункцією лівого шлуночка. Гіпертонічна хвороба III ст, 3 ст, ризик дуже високий. Стенозующий коронаросклероз (КВГ від 20.04.2015г). Стентування ПМШВ (20.04.15р.). ГЛШН - набряк легень 19.04.15р. Цукровий діабет 2-го типу, середнього ступеня важкості.

22.04.15р. спостерігається початок еволюції інфаркту міокарда, про що свідчить успішно проведене стентування коронарної артерії.

Проведене лікування: морфін, кисень, еноксипарин п/к, клопідогрель, аспірин, аторвастатин, фуросемід в/в, еналаприл, метопролол, спіронолактон, цефтріаксон в/в стр., пантопразол, кверцитин в/в кап.

Відповідно до системи міжклітинного матриксу, наявні дані щодо предикторності ГЛШН, а саме: тенасцин С на 1-2 добу - 14,67 нг/мл, тенасцин С на 10-14 добу - 16,06 нг/мл, Тн С - -1,39

Завдяки проведенню стентування, у хворого упродовж перебування в стаціонарі не рецидивував больовий синдром, що не потребувало повторного введення наркотичних і ненаркотичних анальгетиків та було розцінено, як задовільний результат. Об'єктивним відображенням прогностичної властивості тенасцину С є прогнозування ГЛШН у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу.

Таким чином, динаміка тенасцину С виявила прогностичну цінність тенасцину С щодо розвитку ГЛШН у хворих на ГІМ із супутнім ЦД 2-го типу. Поєднання у складі моделi прогнозу динаміки тенасцину С та частоти дихальних рухів дозволило отримати зростання якості предикторності: чутливість (84%) і специфiчнiсть (83%).

7.3 Модель прогнозу летальності у хворих на ГІМ та ЦД 2-го типу

Метою побудови моделі було прогнозування випадків серцево-судинної смерті у хворих на Q-позитивний інфаркт міокарда протягом гострого перебігу з урахуванням наявності супутнього ЦД 2-го типу. Для побудови прогностичної моделі випадків серцево-судинної смерті ми використано метод логістичної регресії. У результаті проведеного аналізу взаємозв'язку досліджуваних показників з бінарної змінної випадки серцево-судинної смерті(летальність - «1», летальність - «0») було обчислено коефіцієнти логістичного рівняння, на виході якого одержували оцінку ймовірності випадку серцево-судинної смерті. При цьому застосування покрокового методу дозволило виокремити тільки ...