Роль матриксних металопротеїназ і тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу

47. Котелюх М.Ю. Прогностична значення матриксних металопротеїназ у хворих на гострий інфаркт міокарда. Внесок молодих вчених і спеціалістів у розвиток медичної науки і практики: нові перспективи: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю спеціалістів, присвяченої дню науки, 15 травня 2015 р. НАМН України, МОЗ України, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН». Харків. 2015. С. 49.

48. Котелюх М.Ю. Прогностичне значення тенасцину С у розвитку гострого інфаркта міокарда. Сучасні аспекти медицини і фармації: всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів з міжнародною участю, присвячена дню науки 2015, 14-15 травня 2015 р. Харків. 2015. С. 85.

49. Котелюх М.Ю. Вивчення матриксних металопротеїназ у хворих на гострий інфаркт міокарда. Цукровий діабет як інтегральна проблема внутрішньої медицини: конференції з міжнародною участю, присвячена 210-річчю ХНМУ та пам'яті проф. В.М. Хворостинки, 11 вересня 2015 р. Харків. 2015. С. 72-73.

50. Котелюх М.Ю. Особливості структурно-функціональних змін міокарду лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда. Український кардіологічний журнал. 2015. Додаток 1: Матеріали XVI Національного конгресу кардіологів України, Київ, 23-25 вересня 2015 р. С. 112-113.

51. Котелюх М.Ю., Омогунва А.Ю. Роль матриксної металопротеїнази-13 у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Медицина третього тисячоліття: міжвузівська конференція молодих вчених та студентів, 20 січня 2016 р. ХНМУ. Харків. 2016. С. 118-119.

52. Котелюх М.Ю., Бассел Ю. Показники міжклітинного матриксу та вуглеводного обміну у хворих на гострий інфаркт міокарда з супутнім цукровим діабетом 2 типу. Медицина третього тисячоліття : міжвузівська конференція молодих вчених та студентів, 16-17 січня 2017 р. ХНМУ. Харків. 2017. С. 128.

53. Котелюх М.Ю. Вміст матриксної металопротеїнази-13 та тканинного інгібітора металопротеїнази-4 у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології (Чотирнадцяті Данилевські читання): матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 10?11 березня 2016 р. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН». Харків. 2016. С.58-59.

54. Котелюх М.Ю. Вивчення системи матриксних металопротеїназ і тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Ендокринна патологія у віковому аспекті: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 24?25 листопада2016 р. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН». Харків. 2016. С. 46-47.

55. Котелюх М.Ю. Вивчення гендерних змін у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Проблеми людини у соціально-гуманітарному та медичному дискурсах: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 31березня 2016 р. «МОЗ України, Харківський національний медичний університет». Харків. 2016. С.99.

56. Котелюх М.Ю. Роль матриксної металопротеїнази-13 та тканинного інгібітора металопртеїнази-4 у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Щорічні терапевтичні читання: профілактика неінфекційних захворювань на перехресті терапевтичних наук присвячена пам'яті академіка Л.Т. Малої: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 21квітня 2016 р. НАМН України, МОЗ України, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН». Харків. 2016. С.167.

57. Котелюх М.Ю., Кравчун П.Г. Зміни компонентів міжклітинного матриксу та ліпідного обміну у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Щорічні терапевтичні читання: профілактика неінфекційних захворювань на перехресті терапевтичних наук присвячена пам'яті академіка Л.Т. Малої: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 21 квітня 2016 р. НАМН України, МОЗ України, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН». Харків. 2016. С.168.

58. Котелюх М.Ю. Динаміка рівнів матриксної металопротеїнази-13 та тканинного інгібітора у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. ХХ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, 25-27 квітня 2016 р. «МОЗ, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Обласна асоціація молодих медиків Тернопілля». Харків. 2016. С. 34.

59. Котелюх М.Ю. Вивчення динаміки матриксної металопротеїнази-13, тканинного інгібітора металопротеїнази-4, тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Матеріали науково-практичної конференції з участю міжнародних спеціалістів «Медична наука та клінічна практика 20 травня 2016р.». 2016. С. 52.

60. Котелюх М.Ю. Особливості ураження коронарних артерій у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу. Український кардіологічний журнал. 2016. Додаток 3: Матеріали XVIІ Національного конгресу кардіологів України, Київ, 21-23 вересня 2016 р. С. 138-139.

61. Кремнева Л.В., Шалаев С.В. Гипергликемия у больных острым коронарным синдромом. Атеротромбоз. №1 (2). 2009. С. 96-94.

62. Крюков Н.Н. Ишемическая болезнь сердца (современные аспекты клиники, диагностики, лечения, профилактики, медицинской реабилитации, экспертизы). Самара: ООО "ИПК "Содружество, 2010. 651 с.

63. Кухарчик Г.А., Нестерова Н. Н., Павлова А. М. Использование шкалы GRACE для определения прогноза у пациентов, перенесших острый коронарный синдром. Профилактическая и клиническая медицина. 2011. №1. C. 355-356.

64. Кухарчик Г. А. Матриксные металлопротеиназы и другие биомаркеры в определении прогноза выживаемости у пациентов, перенесших острый коронарный синдром. Профилактическая и клиническая медицина. 2013. №2. С. 33-36.

65. Кухарчик Г.А., Политов К.Г., Нестерова H.H. и др. Влияние реваскуляризации миокарда на развитие хронической сердечной недостаточности у больных інфарктом миокарда с подъемом сегмента ST. Сердечная недостаточность 2008. Тезисы III конгресса. Москва, 2008. C. 50.

66. Кухарчик Г.А., Нестерова Н.Н. Прогностическая значимость матриксних металлопротеиназ и их ингибиторов оценке риска развития ремоделирования миокарда у больных, перенесших острый коронарный синдром. Медико-биологические и социально-психологические проблемы безопасности в чрезвычайных ситуациях. 2011. № 4. С. 67-71.

67. Липовецкий Б. М. Атеросклероз и его осложнения со стороны сердца, мозга и аорты. Диагностика, течение, профілактика. СПб. : Спецлит, 2013. 143 с.

68. Лифшиц В.М., Сидельникова В. И. Медицинские лабораторные анализы. Москва: «Триада-Х», 2003. 312 с.

69. Лупач Н.М., Хлудеева Е. А., Потапов В.Н. и др. Матриксные металлопротеиназы, оксидантный статус и дисфункция эндотелия у лиц с гиперхолестеринемией и у пациентов с различными формами ишемической болезни сердца. Тихоокеанский медицинский журнал. 2010. № 4. С. 71-74.

70. Мараренко О.А., Коваль Е.А., Шевцова А.И. Характер фрагментации фибронектина у больных с острыми коронарными синдромами в ранник сроки заболевания. Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 2013. № 1. С. 60-63.

71. Мергель Т. В. Вплив проведеного стентування в гострий перед інфарктом міокарда на перебіг серцевої недостатності у процесі відновного лікування. Клінічна та експериментальна патологія. 2015. Т. XIV, № 4 (54). С. 94-97.

72. Наказ Мiнiстерства охорони здоров'я № 455 вiд 02.07.2014 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гострому коронарному синдромі з елевацією сегмента ST» [Електроний ресурс]. URL: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20140702_0455.html (дата звернення: 15.03.2015).

73. Наказ МОЗ України № 436 вiд 03.07.2006 року «Протокол надання медичної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом без елевацiї ST» [Електронний ресурс]. URL: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20060703_436.html (дата звернення: 15.03.2015).

74. Островский Ю.П. Шкет А.П., Гелис Л.Г. и др. Экстренная хирургическая реваскуляризация у больных острым коронарным синдромом [Электронный ресурс]. URL:http://www.cvsa2003.narod.ru (дата звернення: 15.04.2015).

75. Петюнина О. В., Копица Н. П., Дегтярева О. В. Новое в использовании биомаркеров при остром коронарном синдроме. Вісник Харківського національного університету. 2010. Вип. № 19. С. 82-88.

76. Печерина Т. Б., Груздева О.В., Кашталап В.В., Барбараш О.Л. Роль матриксных металлопротеиназ в оценке прогноза у больных інфарктом миокарда с подъемом сегмента ST в период пребывания в стационаре. Кардиология. 2013. Т. 53, № 6. С. 18-24.

77. Потеряева О. Н., Русских Г. С., Некрасова М. Ф., Шевкопляс О. П. Изменение концентрации матриксных металлопротеиназ-2,7 в сыворотке крови больных сахарным диабетом 2 типа. Фундаментальные исследования. 2008. № 1. С. 113-114.

78. Рекомендации по диабету, предиабету и сердечно-сосудистым заболеваниям EASD/ESC: пер. Таратухина Е.О. Российский кардиологический журнал. 2014. № 3 (107). С. 6-70.

79. Рекомендации ESC/EACTS по реваскуляризации миокарда 2014 : пер. Таратухина Е.О. Российский кардиологический журнал.2015. № 2 (118). С. 5-81.

80. Рогова Л.Н., Шестернина Н.В., Замечник Т.В., Фастова И.А. Матриксные металлопротеиназы, их роль в физиологических и патологических процессах (обзор). Вестник новых медицинских технологий. 2011. Т. ХVIII, № 2. С. 86.

81. Рудакова Л.Е., Беляева Ю. Б., Рахматуллов Ф. К. и др. Особенности течения фатального инфаркта миокарда у больных сахарным диабетом 2 типа. Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Медицинские науки. 2011. № 2 (18). С. 117-127.

82. Самура Т.А. Зіставлення прогностичного потенціалу маркерів біомеханічного стресу - циркулюючого стромелізину-1, матриксної металопротеїнази-9 та N-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду - у пацієнтів з гострим Q-інфарктом міокарда. Результати когортного дослідження. Патологія. 2012. №1 (24). С. 67-73.

83. Сахарныйдиабет Информационный бюллетень. № 312. Октябрь 2013 г. [Электронный ресурс] URL:http://www.who.int/ru/ (дата звернення: 17.04.2015).

84. Сердечно-сосудистые заболевания Информационный бюлетень. № 317. Январь 2015 г. [Электронный ресурс] URL: http://www.who.int/ mediacentre/factsheets/fs317/ru/(дата звернення: 18.05.2015).

85. Сиволап В. Д., Михайловська Н.С. Особливості післяінфарктного ремоделювання серця у хворих на Q-інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Запорожский медицинский журнал. 2012. №2 (71). С. 56-59.

86. Сиволап В. Д., Кисельов С. М. Регуляція екстрацелюлярного матриксу у хворих на Q-інфаркт міокарда після тромболітичної терапії. Патологiя. 2014. №1 (30). С. 56-58.

87. Смирнова О.М., Кононенко И.В. Гипогликемизирующая терапія больных сахарным диабетом 2 типа и ишемической болезнью сердца, в том числе с инфарктом миокарда и после интервенционных вмешательств. Кардиология. 2012. № 3. С. 27-38.

88. Старостин И. В., Талицкий К.А., Булкина О.С., Карпов Ю. А. Нарушения углеводного обмена и коллатеральный кровоток в миокарде.Научно-практический медицинский журнал «Сахарный диабет». 2013. №1. С. 19-26.

89. Стронгин Л. Г., Беляева Н. Г., Панова Е. И. Значение гликемического контроляв остром периоде инфаркта миокардау больных сахарным диабетом 2 типа. Кардиология. 2008. №1. С.15-18.

90. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Уровень матриксной металлопротеиназы-9 и ремоделирование миокарда у больных острой постинфарктной аневризмой левого желудочка. Запорожский медицинский журнал. 2013. № 6 (81). С. 43-46.

91. Тарасов Р.С., Ганюков В.И., Шилов А.А. и др. Прогностическая значимость шкалы SYNTAX в оценке исходов и выбора тактики реваскуляризации у пациентов с инфарктом миокарда и подъемом сегмента ST при многососудистом поражении коронарного русла. Терапевтический архив. 2012. № 9. С. 17-21.

92. Труфанов К.В., Ракита Д.Р., Вулех В.М и др.Сывороточная концентрация матриксной металлопротеиназы-9 не связана со степенью ремоделирования левого желудочка сердца после острого инфаркта миокарда. Врач-аспирант. 2012. № 5 (54). С. 433-437.

93. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації хворих на гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST : Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 02.07.2014 р. Київ, 2014. [Електроний ресурс]. URL: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-ta-vprovadzhennja-mediko-tehnologichnih-d-doc204138.html(дата звернення: 12.02.2015).

94. Хірургічне лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів із супутнім цукровим діабетом [Текст] / Інформаційний бюлетень. 2013. Київ. 16 с.

95. Шкала Syntax [Електроний ресурс]. URL: http://www.syntaxscore. com/calc/start.htm (дата звернення: 14.02.2015).

96. Шумаков В. А., Малиновская И. Э. и др. Сахарный диабет у больных острым інфарктом миокарда: клинико-биохимические и функциональные характеристики. Український кардіологічний журнал.2013. № 6. С. 28-32.

97. Шурыгин М.Г., Шурыгина И. А., Дремина Н. Н., Каня О. В. Матриксная металлопротеаза 9 и ремоделирование при инфаркте миокарда. Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. 2013. Ч. 1., № 2 (90). С. 138-141.

98. Эрлих А.Д. Острый коронарный синдром у больных сахарным диабетом. Данные регистра РЕКОРД. Кардиология. 2011. № 11. С. 16-21.

99. Al-Majed N.S. et al. Metaanalysis: cardiac resynchronization therapy for patients with less symptomatic heart failure. Ann. intern. med. 2011. Vol. 154, № 6. P. 401-412.

100. Adler A. I. UKPDS-modelling of cardiovascular risk assessment and lifetime simulation of outcomes. Diabet Med. 2008. Vol. 25. Р. 41-46.

101. Ahmed S. H. et al. Relationship between changes in proteolytic determinants of matrix composition and structural, functional, and clinical manifestations of hypertensive heart disease. Circulation. 2006. Vol. 113. P. 2089-2096.

102. American diabetes association standards of medical care in diabetes - 2016. The journal of clinical and applied research and education Diabetes care. 2016. Vol. 39. Suppl. 1. P. S60-S71.

103. Arroyo A. G., Iruela-Arispe M. L. Extracellular matrix, inflammation, and the angiogenic response. Cardiovascular research. 2010. Vol. 86. P.226-235.

104. Bartnik M. et al. The prevalence of abnormal glucose regulation in patients with coronary artery disease across Europe: The Euro Heart Survey on diabetes and the heart. Eur Heart J. 2004. Vol. 25. P. 1880-1890.

105. Blom A.S. et al. Cardiac support device modifies left ventricular geometry and myocardial structure after myocardial infarction. Circulation. 2005. Vol. 112. P. 1274-1283.

106. Bonnema D. D. et al. Effects of age on plasma matrix metalloproteinases (MMPs) and tissue inhibitor of metalloproteinases (TIMPs). J Card Fail. 2007. Vol. 13. № 7. P. 530-540.

107. Caforio Alida L.P. et al. Current state of knowledge on aetiology, diagnosis, management, and therapy of myocarditis: a position statement of the European Society of cardiology working group on myocardial and pericardial diseases. European Heart Journal. 2013. Vol. 34. P. 2636-2648.

108. Cardellini M. et al. TIMP3 Is reduced in atherosclerotic plaques from subjects with type 2 diabetes and increased by SirT1. Diabetes. 2009. Vol. 58. P. 2396-2401.

109. Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Developed with the special contribution of the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI). European journal of cardio-thoracic surgery. 2014.Vol. 46 (4). Р. 517-592.

110. Ceauєu M. et al. Simultaneous immunophenotypical assessment of troponin and extracellular matrix molecules in myocardium of patients with sudden cardiac death. Romanian Journal of Morphology and Embryology. 2009. Vol. 50. № 1. P. 103-106.

111. Celik A. et al. The importance of cardiac biomarkers on remodelling after myocardial infarction. J Clin Med Res. 2012. Vol.4 (1). P. 20-25.

112. Celik A. The relationship between tenascin C levels and the complexity of coronary lesion after myocardial infarction. J of atherosclerosis and thrombosis.- 2011. Vol. 18. P. 693 - 697.

113. Chan D., Ng L.L. Biomarkers in acute myocardial infarction BMC Medicine. 2010. Vol. 34. №8. [Еlectronic resource]. - URL: http://: www. biomedcentral.com/1741-7015/8/34 (дата звернення: 28.12.2014).

114. COMMIT Trial Collaborative Group. Addition of clopidogrel to aspirin in 45852 patients with acute myocardial infarction: randomized placebo -- controlled trial. Lancet. 2005. Vol. 366. P. 1607-1621.

115. Dai F. et al. Correlation between serum MMP-2 and MMP-9 in patients with acute myocardial infarction before and after PCI. Xi Bao Yu Fen Zi Mian Yi Xue Za Zhi. 2009. Vol. 25. P. 716-718.

116. Das S., Maiti A. Matrix metalloproteinases in subjects with type 2 diabetes mellitus: Pattern of MMP-2 and MMP-9 profile in diabetes mellitus type-2. Patients American international journal of research in formal, Applied & Natural Sciences. 2013. Vol. 3 (1). Р. 57-60.

117. Deedwania P. et al. Hyperglycemia and acute coronary syndrome a scientific statement from the american heart association diabetes committee of the council on nutrition, physical activity, and metabolism. Circulation. 2008. Vol.117. P. 1610-1619.

118. Dнaz R. et al. Glucose-insulin-potassium therapy in patients with ST-segment elevation myocardial infarction. JAMA. 2007. Vol. 298 (20). Р. 2399-2405.

119. Di Diego J.M., Antzelevitch C. Acute myocardial ischemia: cellular mechanisms underlying ST segment elevation. J Electrocardiol. 2014. Vol. 47 (4). P. 486-90.

120. Dollery C.M., Libby P. Atherosclerosis and proteinase activation. Cardiovascular Research. 2006. Vol. 69. P. 625-635.

121. Donahoe S.M. Diabetes and mortality following acute coronary syndromes. JAMA. 2007. Vol. 298. P. 765-775.

122. Dudek D., Dziewierz A., Chyrchel B. et al. Antiplatelet treatment in non-ST-segment elevation acute coronary syndrome patients (ISAR-REACT 2 insight). Eur Heart J. 2007. Vol. 9. Suppl. A. P. 2531.

123. Erer H. B. Guvenc TS, Kemik AS et al. Assessment of tenascin-C levels in ventricular noncompaction/hypertrabeculation patients: a cross-sectional study. Echocardiography. 2014. Vol.31. № 2. P. 203-208.

124. Fan D., Takawale A., Lee J., Kassiri Z. Cardiac fibroblasts, fibrosis and extracellular matrix remodeling in heart disease. Fibrogenesis& Tissue repair. 2012. Vol. 15. № 5. [Еlectronic resource]. URL: http://www.fibrogenesis.com/ content/5/1/15 (дата звернення: 28.04.2016).

125. Ferreiro J. L.,Angiolillo D. J. Diabetes and antiplatelet therapy in acute coronary syndrome. Circulation. 2011. Vol. 123. P. 798-813.

126. Forte A. Role of myofibroblasts in vascular remodelling: focus on restenosis and aneurysm. Cardiovascular Research. 2010. Vol. 88. P. 395-405.

127. Franz M., Berndt A., Altendorf-Hofmann A. et al. Serum levels of large tenascin-C variants, matrix metalloproteinase-9, and tissue inhibitors of matrix metalloproteinases in concentric versus eccentric left ventricular hypertrophy. European Journal of Heart Failure. 2009. Vol.11. P.1057-1062.

128. Franz M. et al. Gene expression profiling of human extracellular matrix genes in human myocardial tissue of the right atrial auricle: differences in cardiac remodelling between ischemic and valvular heart disease. European Heart Journal. 2010. Vol. 31. P.74.

129. Frueh J., Maimari N., Homma T., Bovens S.M. et al. Systems biology of the functional and dysfunctional endothelium. Cardiovascular Research. 2013. Vol. 99. P. 334-341.

130. Furenes EB, Arnesen H., Solheim S. et al. The profile of circulating metalloproteinases after PCI in patients with acute myocardial infarction or stable angina. Thromb Res. 2009. Vol. 124. P. 560-564.

131. Fujiwara T. Matsunaga T., Kameda K. et al. Nicorandil suppresses the increases in plasma level of matrix metalloproteinase activity and attenuates left ventricular remodeling in patients with acute myocardial infarction. Heart Vessels. 2007. Vol. 22. P. 303-309.

132. Gaber R., Ibrahim W.S., Nofal H. El-sayed, Mahran D. S. Value of serum tenascin-C in patients with acute myocardial infarction. Alexandria Journal of Medicine. 2016. [Еlectronic resource]. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/ j.ajme.2015.09.003 (дата звернення: 22.03.2016).

133. Gerstein C. Hertzel et al. Effects of intensive glycaemic control on ischaemic heart disease: analysis of data from the randomised, controlled ACCORD trial. The Lancet. 2014. Vol. 384. № 9958. P. 1936-1941.

134. Golledge J., Golledge J., Clancy P. et al. The role of tenascin C in cardiovascular disease. Cardiovascular research. 2011. Vol. 92. № 1. P. 19-28.

135. Gitte Anselm K et al. High 3-year-mortality rates in females with newly diagnosed diabetes after acute STEMI and NSTEMI in clinical practice in Germany: Results of the SWEETHEART registry. Circulation.2011. P.124.

136. Jarosіaw G., Tomasz Dryja, Zdzisіawa Kornacewicz-Jachet al. A comparison of the outcome in diabetic and non-diabetic patients with prolonged ST-segment elevation myocardial infarction subjected to primary coronary angioplasty on the basis of the Western Pomerania Database for the year 2003. Folia Cardiol. 2006. Vol. 13. № 6. P. 486-493.

137. Gonzalez M. J. G. et al. Gender disparity persists in the treatment and prognosis of patients with acute coronary syndrome, analysis of a contemporary unicentric registry. European Heart Journal. 2015. Vol.54 P. 181.

138. Halper J., Kjaer M. Basic components of connective tissues and extracellular matrix: elastin, fibrillin, fibulins, fibrinogen, fibronectin, laminin, tenascins and thrombospondins. AdvExp Med Biol.Vol. 802. P. 31-47.

139. Hamm Christian W., BassandJean-Pierre, AgewallS.et al. ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation. European Heart Journal. 2011. № 32. Р. 2999-3054.

140. Hedstrцm E., Astrцm-Olsson K., Ohlin AK. et al. Initial results of inflammatory response, matrix remodeling, and reactive oxygen species following PCI in acute ischemic myocardial injury in man. J Invasive Cardiol. 2011. Vol. 23. P. 371-376.

141. Hessel MH, Bleeker GB., Bax JJ., Henneman MM. et al. Reverse ventricular remodelling after cardiac resynchronization therapy is associated with a reduction in serum tenascin-C and plasma matrix metalloproteinase-9 levels. Eur J Heart Fail. 2007. Vol. 9. № 10. P. 1058-1063.

142. Horne B.D. Multiple-polymorphism associations of seven matrix metalloproteinase and tissue inhibitor metalloproteinase genes with myocardial infarction and angiographic coronary artery disease. Am Heart J. 2007. Vol. 154. №4. P.751-758.

143. Imanaka-Yoshida K., Yoshida T., Miyagawa-Tomita S. Tenascin-C in development and disease of blood vessels. Anat Rec (Hoboken). 2014. Vol. 297. № 9. P.1747-1757.

144. Imanaka-Yoshida K., Aoki H. Tenascin-C and mechanotransduction in the development and diseases of cardiovascular system. Front Physiol. 2014. Vol. 29. № 5. P. 283.

145. Imanaka-Yoshida K. Tenascin-C in cardiovascular tissue remodeling - from development to inflammation and repair. Circ. J. 2012. Vol. 76. P. 2513 - 2520.

146. Imanaka-Yoshida K., Hiroe M., Yoshida T. Interaction between cell and extracellular matrix in heart disease: Multiple roles of tenascin-C in tissue remodeling. Histopathol. 2004. Vol. 19. P. 517-525.

147. Jaffre F., Friedman AE., Hu Z., Mackman N. et al. Beta-adrenergic receptor stimulation transactivatesproteaseactivated receptor 1 via MMP-13 in cardiac cells. Circulation. 2012. Vol. 125. № 24. P. 2993-3003.

148. Kelly-Cobbs Aisha I. Targets of vascular protection in acute ischemic stroke differ in type 2 diabetes. Am J Physiol. Heart and Circ. Physiol. 2013. Vol. 304. № 6. Р. 806-815.

149. . Koteliukh M.Yu. The role of matrix metalloproteinases and their inhibitors in the development of acute myocardial infarction. 8th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young scientists, May 14?15, 2015: abstract book. Kharkiv National Medical University. Kharkiv. 2015. P. 80.

150. Koteliukh M. Yu. The study of extracellular matrix components in the development of acute myocardial infarction. Хронічні неінфекційні захворювання: заходи профілактики і боротьби з ускладненнями: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 5 листопада 2015 р. НАМН України, МОЗ України, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН». Харків. 2015. С. 127.

151. Koteliukh M.Yu., Martovytskyi D.V. The study of dynamics of matrix metalloproteinase-13 and tenascin C in patients with acute myocardial infarction and type 2 diabetes. 9th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young scientists: abstract book. Kharkiv National Medical University. Kharkiv. 2016. P. 348-349.

152. Кoteluikh M. A model for prognosis of acute left ventricular failure in patients with acute myocardial infarction and type 2 diabetes mellitus considering tenascin C content.Georgian Med News. 2016. Vol. 254.Р. 32-37.

153. Kukuk S.,Kretschmer A., Bruck H., Roth S.et al. Retroperitoneal fibrosis : Development of a biomarker profile for diagnosis and therapy monitoring.Urologe A. 2015. Vol. 54. № 1. P. 52-61.

154. Kuliczkowski W., Urbaniak J., Hallйn J., Woџniak M.et al. Matrix metalloproteinases and the activity of their tissue inhibitors in patients with ST-elevation myocardial infarction treated with primary angioplasty. Kardiologia Polska. 2013. Vol. 71. № 5. P. 453-463.

155. Leong A. et al. Severe hypoglycemia as an independent coronary artery disease risk factor in diabetes patients of different vascular risk: a retrospective longitudinal cohort study. Circulation. 2015. Vol. 131. P. 336.

156. Leeuw van der Joep et al. The incremental value of fourteen novel biomarkers for the prediction of cardiovascular risk in patients with type 2 diabetes. Circulation. 2015. Vol. 131. P. 307.

157. Lewandowski Krzysztof C., Banach E., Bieсkiewicz M., Lewiсski A. Matrix metalloproteinases in type 2 diabetes and non-diabetic controls: effects of short-term and chronic hyperglycaemia. Arch Med Sci. 2011. № 7. С. 294-303.

158. Libby P., Nahrendorf M., Weissleder R.Molecular imaging of atherosclerosis: a progress report.Texas Heart Inst. J. 2010. Vol. 37.№ 3. P. 324 - 327.

159. Lindsey M. L., Zamilpa R. Temporal and spatial expression of matrix metalloproteinases and tissue inhibitors of metalloproteinases following myocardial infarction. Cardiovasc Ther. 2012. Vol. 30. №1. P. 31-41.

160. Liu P., Sun M., Sader S. Matrix metalloproteinases in cardiovascular disease. Can J Cardiol. 2006. Vol. 22. Suppl. B. P. 25-30.

161. Liu H. L.,Yang Y., Yang SL., Luo JP. et al. Administration of a loading dose of atorvastatin before percutaneous coronary intervention prevents inflammation and reduces myocardial injury in STEMI patients: a randomized clinical study. ClinTher. 2013. Vol. 35. P. 261-272.

162. Lopez-Rivera Esther, Lizarbe Tania R., Martнnez-Moreno Mуnica, Lуpez-Novoa Josй Miguel et al. Matrix metalloproteinase 13 mediates nitric oxide activation of endothelial cell migration. PNAS. 2005. Vol. 102. № 10. С. 3685-3690.

163. Ma S.,Yang D., Li D., Tang B., Sun M. Cardiac extracellular matrix tenascin-C deposition during fibronectin degradation. Biochem Biophys Res Commun. 2011. Vol. 409. № 2. P. 321-327.

164. Ma Yet al. Myofibroblasts and the extracellular matrix network in post-myocardial infarction cardiac remodeling. Eur J Physiol. 2014. Vol. 466. P. 1113-1127.

165. Malmberg K.,Yusuf S.,Gerstein Hertzel C.et al. Impact of diabetes on long-term prognosis in patients with unstable angina and non-Q-wave myocardial infarction. Results of the registry OASIS (Organization to assess strategies for ischemic syndromes). Circulation. 2000. Vol. 102. P. 1014-1019.

166. Melendez-Zajgla J., Pozo Luis Del, Ceballos G., Maldonado V. Tissue inhibitor of metalloproteinases-4. The road less traveled. [Electronic resource] Molecular cancer.2008 Vol. 85. № 7. P. 1-11. URL :http://www.molecular-cancer.com/content/7/1/85 (дата звернення: 14.11.2016).

167. Midwood Kim S., Hussenet T., Langlois B., Orend G. Advances in tenascin-C biology.Cellular and Molecular Life Sciences. 2011. Vol. 68. P. 3175-3199.

168. Milting H.,Ellinghaus P., Seewald M., Cakar H.et al.Plasma biomarkers of myocardial fibrosis and remodeling in terminal heart failure patients supported by mechanical circulatory support devices. Heart Lung Transplant. 2008. Vol. 27. № 6. P. 589-596.

169. Morimoto S., Imanaka-Yoshida K., Hiramitsu S., Kato S. et al. Diagnostic utility of tenascin-C for evaluation of the activity of human acute myocarditis. J Pathol. 2005. Vol. 205. № 4. P.460-467.

170. Mukherjee R., Snipes J. M., Saunders S. M., Zavadzkas J.A. et al.Discordant activation of gene promoters for matrix metalloproteinases and tissue inhibitors of the metalloproteinases following myocardial infarction. J Surg Res. 2012. Vol. 172. №1. P.59-67.

171. Mukherjee R., Brinsa TA., Dowdy KB., Scott AA. et al. Myocardial infarct expansion and matrix metalloproteinase inhibition. J Surg Res. 2012. Vol. 172. №1. P.59-67.

172. Nambi V., Morrison AC., Hoogeveen RC., Coresh J. Matrix metalloproteinase-1 and tissue inhibitors do not predict incident coronary artery disease in the atherosclerosis risk in communities (ARIC) study. Texas Heart Inst J. 2008. Vol. 35. № 4. P. 388-394.

173. Newby A. C. Matrix metalloproteinases regulate migration, proliferation, and death of vascular smooth muscle cells by degrading matrix and non-matrix substrates. Cardiovascular Research. 2006. Vol. 69. P. 614 - 624.

174. Newby A.C. Metalloproteinase expression in monocytes and macrophages and its relationship to atherosclerotic plaque instability. ArteriosclerThrombVasc Biol. 2008. Vol. 28. P. 2108-2114.

175. Niccoli G., Giubilato S., Di Vito L., Leo A. et al. Severity of coronary atherosclerosis in patients with a first acute coronary event: a diabetes paradox. European Heart Journal. 2013. Vol. 34. Р. 729-741.

176. Niebroj-Dobosz I. Tenascin-C in human cardiac pathology. ClinChimActa. 2012. Vol. 413. № 19-20. P. 1516-1518.

177. Oikonen Mervi,Wendelin-Saarenhovi M., Siitonen N., Sainio A. et al. Tissue inhibitor of matrix metalloproteinases 4 (TIMP4) in a population of young adults: Relations to cardiovascular risk markers and carotid artery intima-media thickness. The cardiovascular risk in young finns study. Scandinavian Journal of Clinical & Laboratory Investigation. 2012. Vol. 72. №.7. P. 540-546.

178. Ozluk Ozlem Arican,Topal D., Tenekecioglu E., Peker T.et al. High tenascin-C levels cause inadequate myocardial blush grade in patients with acute myocardial infarction. Int J Clin Exp Med. 2015. Vol. 8 (2). P. 2554-2561.

179. Phatharajaree Wannakorn, Phrommintikul A., Chattipakorn N. Matrix metalloproteinases and myocardial infarction. Can J Cardiol. 2007.Vol. 23. № 9.С. 727-733.

180. Robertson L., Grip L., Mattsson Hultйn L., Hulthe J. et al. Release of protein as well as activity of MMP-9 from unstable atherosclerotic plaques during percutaneous coronary intervention. J Intern Med. 2007. Vol. 262. P. 659-667.

181. Ross S., Gerstein HC., Eikelboom J., Anand SS. Mendelian randomization analysis supports the causal role of dysglycaemia and diabetes in the risk of coronary artery disease. European Heart Journal. 2015. Vol. 36. P. 1454-1462.

182. Ryden L. et al. Guideline on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases,executive summary. Europ Heart J. 2007. Vol. 28. P. 88-136.

183. Sabatine M.S., Cannon CP., Gibson CM., Lуpez-Sendуn JL. et al. Effect of clopidogrel pretreatment before percutaneous coronary intervention in patients with ST-elevation myocardial infarction treated with fibrinolytics: the PCI-CLARITY study. J Am Med Assos. 2005. Vol. 294. P. 1224-1232.

184. Saglam M., Karakaya O., Esen AM., Barutcu I. et al.Contribution of plasma matrix metalloproteinases to development of left ventricular hypertrophy and diastolic dysfunction in hypertensive subjects. Tohoku J Exp. Med. 2006. Vol. 208. P. 117-122.

185. Sakamoto N., Hoshino Y., Misaka T., Mizukami H. et al. Serum tenascin-C level is associated with coronary plaque rupture in patients with acute coronary syndrome. Heart Vessels. 2014. Vol. 29. №2. Р. 165-170.

186. Sato A., Hiroe M., Akiyama D., Hikita H. et al. Prognostic value of serum tenascin-C levels on long-term outcome after acute myocardial infarction. J Card Fail. 2012. Vol. 18. № 6. Р. 480-486.

187. Sato A., Aonuma K., Imanaka-Yoshida K., Yoshida T. et al. Serum tenascin-C might be a novel predictor of left ventricular remodeling and prognosis after acute myocardial infarction. Journal of the American College of Cardiology. 2006. Vol. 47. P. 2319 -2325.

188. Selvin E., Lazo M., Chen Y., Shen L. et al. Diabetes mellitus, prediabetes, and incidence of subclinical myocardial damage. Circulation. 2014. Vol. 130. P. 1374-1382.

189. Simionescu M., Antohe F. Functional ultrastructure of the vascular endothelium: changes in various pathologies. Handb. Exp. Pharmacol. 2006. Vol. 176. P. 41-69.

190. Shah V.K., Shalia KK., Nabar A., Pawar PP. Analysis of Soluble Factors During Percutaneous Coronary Intervention in ST Elevated MI. Enliven: Clinical Cardiology and Research. 2015. Vol. 1. Issue 1. [Еlectronic resource]. URL: http://www.enlivenarchive.org/articles/analysis-of-soluble-factors-during-percutaneous-coronary-intervention-in-st-elevated-mi.html (дата звернення: 04.05.2015).

191. Shindler D. M., Palmeri ST., Antonelli TA., Sleeper LA.et al. Diabetes mellitus in cardiogenic shock complicating acute myocardial infarction: a report from the SHOCK trial registry. Journal of the American college of cardiology. 2000. Vol. 36 № 3. P. 1097-1103.

192. Spinale F. G. Myocardial matrix remodeling and the matrix metalloproteinases: influence on cardiac form and function. Physiol Rev. 2007. Vol. 87. №4. P. 1285-1342.

193. Syvolap V. D., Kyselov S. M. Regulation of extracellular matrix in patients with Q-wave myocardial infarction after thrombolytic therapy. Патология. 2014. №1 (30). С. 56-58.

194. Takawale A., Fan D., Basu R., Shen M. et al. Myocardial recovery from ischemia-reperfusion is compromised in the absence of tissue inhibitor of metalloproteinase 4. Circ Heart Fail. 2014. Vol. 7. № 4.Р. 652-662.

195. Taki J., Inaki A., Wakabayashi H., Matsunari I. et al. Effect of postconditioning on dynamic expression of tenascin-C and left ventricular remodeling after myocardial ischemia and reperfusion. EJNMMI Research. 2015. Vol. 5. [Еlectronic resource]. URL:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ PMC4393400/ (дата звернення: 15.05.2015).

196. Tamaoki M., Imanaka-Yoshida K., Yokoyama K., Nishioka T. et al. Tenascin-C regulates recruitment of myofibroblasts during tissue repair after myocardial injury. Am J Pathol. 2005. Vol. 167. № 1. Р. 71-80.

197. The European Association for the study of diabetes. European Heart Journal. 2015. № 36. P. 1492-1499.

198. Tuomainen A.M. Kormi I., Havulinna AS., Tervahartiala T.et al. Serum tissue-degrading proteinases and incident cardiovascular disease events. European Journal of Preventive Cardiology. 2014. Vol. 21. №7. P. 806-812.

199. Vacek Thomas P., Rehman S., Neamtu D., Yu S.et al. Matrix metalloproteinases in atherosclerosis: role of nitric oxide, hydrogen sulfide, homocysteine, and polymorphisms. Vascular Health and Risk Management. 2015. Vol. 11. P. 173-183.

200. Vanhoutte D., Schellings M., Pinto Y., Heymans S. Relevance of matrix metalloproteinases and their inhibitors after myocardial infarction: a temporal and spatial window. Cardiovascular Research. 2006. Vol. 69. P. 604-613.

201. Verschuren J.J.W., Sampietro ML., Pons D., Trompet S. et al. Matrix metalloproteinases 2 an 3 gene polymorphisms and the risk of target vessel revascularisation after percutaneous coronary intervention : Is there still room for determining genetic variation of MMPs for assessment of an increased risk of restenosis? Dis Markers. 2010. Vol. 29. P. 265-273.

202. Wilson Eric M., Moainie Sina L., Baskin Julia M., Lowry Abigail S. et al. Region - and type-specific induction of matrix metalloproteinases in post-myocardial infarction remodeling. Circulation. 2003. Vol. 107. P. 2857-2863.

203. Yao H. C., Han QF., Zhao AP., Yao DK. et al. Prognostic values of serum tenascin-C in patients with ischaemic heart disease and heart failure. Heart Lung Circ.2013. Vol. 22. № 3. P. 184-187.

204. Yao Heng-Chen, Han Qian-Feng, Zhao Ai-Ping, Yao Dao-Kuo et al. Prognostic values of serum tenascin-C in patients with ischaemic heart disease and heart failure. Heart, Lung and Circulation. 2013. Vol. 22. P.184-187.

205. Yarbrough W. M., Baicu C., Mukherjee R., Laer An Van et al. Cardiac-restricted overexpression or deletion of tissue inhibitor of matrix metalloproteinase-4: differential effects on left ventricular structure and function following pressure overload-induced hypertrophy. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2014. Vol. 307. № 5. Р. 752-761.

206. Ye Shu Influence of matrix metalloproteinase genotype on cardiovascular disease susceptibility and outcome. Cardiovascular Research. 2006. Vol. 69. P. 636-645.

207. Zavadzkas J. A., Stroud RE., Bouges S., Mukherjee R. et al. Targeted overexpression of tissue inhibitor of matrix metalloproteinase-4 modifies post-myocardial infarction remodeling in mice. Circ Res. 2014. Vol.114. №9. P. 1435-1445.

208. Zeymer U. Diabetes as coronary artery disease equivalent revisited. Results of the prospective REACH-registry. European Heart Journal. 2011. Vol. 32. P.65.



ДОДАТКИ

Додаток А

Список публікацій здобувача

1. Котелюх М.Ю., Кравчун П.Г. Роль компонентів позаклітинного матриксу в розвитку гострого інфаркту міокарда та цукрового діабету 2 типу. Проблеми ендокринної патології. 2015. №4 (54). С. 111-118. (Здобувач здійснила обстеження хворих, провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

2. Котелюх М.Ю. Вплив вуглеводного обміну на позаклітинний матрикс у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Проблеми ендокринної патології. 2016. №1 (55). С. 29?35.

3. Котелюх М.Ю. Вплив міжклітинного матриксу на стан коронарних артерій у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Вісник Української медичної стоматологічної академії «Актуальні проблеми сучасної медицини». 2016. Том 16, Вип. 1 (53). С. 125-128.

4. Котелюх М.Ю. Зміни міжклітинного матриксу та параметрів кардіогемодинаміки у хворих на гострий інфаркт міокарда і цукровий діабет 2 типу. Одеський медичний журнал. 2016. № 2 (154). С. 41 - 45.

5. Котелюх М.Ю Модель визначення прогнозу летальності у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу з урахуванням показників міжклітинного матриксу. Кардиология: от науки к практике. 2016. № 2 (21). С. 7 - 18.

6. Котелюх М.Ю. Модель для визначення прогнозу розвитку систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу з урахуванням вмісту тенасцину С. Запорожский медицинский журнал. 2016. № 2 (95). С. 10-15.

7. Koteliukh M. A model for prognosis of acute left ventricular failure in patients with acute myocardial infarction and type 2 diabetes mellitus considering tenascin C content. Georgian Medical News. 2016. №5 (254). С. 32 - 37. Грузія.

8. Патент №110203, UA, МПК G01N 33/00 (2016.01) Спосіб прогнозування розвитку гострої лівошлуночкової недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу за вмістом тенасцину С / Котелюх М.Ю., Кравчун П.Г.; Харківський національний медичний університет. - 26.09.2016, Бюл. №18. (Здобувачем проведено патентно-інформаційний пошук, діагностичне дослідження, оформлено заявку на патент).

9. Патент №110204, UA, МПК G01N 33/00 (2016.01) Спосіб прогнозування летальності у хворих на гострий інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу / Котелюх М.Ю., Кравчун П.Г.; Харківський національний медичний університет. - 26.09.2016, Бюл. №18. (Здобувачем розроблено та оформлено заявку, здійснено підготовку матеріалів заявки до друку).

10. Котелюх М.Ю. Вивчення матриксних металопротеїназ у хворих на гострий інфаркт міокарда. Цукровий діабет як інтегральна проблема внутрішньої медицини: конференція з міжнародною участю, присвячена 210-річчю ХНМУ та пам'яті проф. В.М. Хворостинки, 11 вересня 2015 р. Харків, 2015. С. 72 - 73.

11. Котелюх М.Ю. Гендерні особливості хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Досягнення медичної науки як чинник стабільності розвитку медичної практики: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 13?14 березня 2015 р. «Організація наукових медичних досліджень Solutem». Дніпропетровськ, 2015. С. 48 - 50.

12. Котелюх М.Ю. Особливості вікових змін хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Актуальні питання сучасної медицини: матеріали XII міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених, 16 - 17 квітня 2015 р. «МОН України, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна». Харків, 2015. С. 30.

13. Котелюх М.Ю. Особливості структурно-функціональних змін міокарда лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда. Український кардіологічний журнал. 2015. Додаток 1: Матеріали XVI Національного конгресу кардіологів України, Київ, 23-25 вересня 2015 р. С. 112 - 113.

14. Котелюх М.Ю. Особливості структурно-функціональних змін параметрів міокарду лівого шлуночка у хворих із серцево-судинними захворюваннями. Актуальні проблеми клінічної, теоретичної, профілактичної медицини, стоматології та фармації: матеріали науково-практичної конференції, 10?11 квітня 2015 р. «МОН України, Міжнародний гуманітарний університет, Одеський медичний інститут». Одеса, 2015. С. 67 - 69.

15. Котелюх М.Ю. Прогностичне значення матриксних металопротеїназ у хворих на гострий інфаркт міокарда. Внесок молодих вчених і спеціалістів у розвиток медичної науки і практики: нові перспективи: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю спеціалістів, присвяченої Дню науки, 15 травня 2015 р. НАМН України, МОЗ України, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН». Харків, 2015. С. 49.

16. Котелюх М.Ю. Прогностичне значення тенасцину С у розвитку гострого інфаркту міокарда. Сучасні аспекти медицини і фармації: всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів з міжнародною участю, присвячена Дню науки 2015, 14 - 15 травня 2015 р. Харків, 2015. С. 85.

17. Котелюх М.Ю. Розповсюдженість хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Щорічні терапевтичні читання: від досліджень до реалій клінічної практики XXI століття: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої пам'яті академіка Л.Т. Малої, 23?24 квітня 2015 р. НАМН України, МОЗ України, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН». Харків, 2015. С. 161.

18. Koteliukh M. Yu. The study of extracellular matrix components in the development of acute myocardial infarction. Хронічні неінфекційні захворювання: заходи профілактики і боротьби з ускладненнями: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 5 листопада 2015р. НАМН України, МОЗ України, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН». Харків, 2015. С. 127.

19. Koteliukh M.Yu. The role of matrix metalloproteinases and their inhibitors in the development of acute myocardial infarction. 8th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young scientists, May 14?15, 2015: abstract book. Kharkiv National Medical University. Kharkiv, 2015. P. 80.

20. Котелюх М.Ю. Вивчення гендерних змін у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Проблеми людини у соціально-гуманітарному та медичному дискурсах: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 31березня 2016 р. «МОЗ України, Харківський національний медичний університет». Харків, 2016. С. 99.

21. Котелюх М.Ю. Вивчення динаміки матриксної металопротеїнази-13, тканинного інгібітора металопротеїнази-4, тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Матеріали науково-практичної конференції з участю міжнародних спеціалістів «Медична наука та клінічна практика 20 травня 2016 р.». 2016. С. 52.

22. Котелюх М.Ю. Вивчення системи матриксних металопротеїназ і тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Ендокринна патологія у віковому аспекті: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 24?25 листопада 2016 р. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН». Харків, 2016. С. 46 - 47.

23. Котелюх М.Ю. Вміст матриксної металопротеїнази-13 та тканинного інгібітору металопротеїнази-4 у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології (Чотирнадцяті Данилевські читання): матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 10?11 березня 2016 р. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН». Харків, 2016. С.58 - 59.

24. Котелюх М.Ю. Динаміка рівнів матриксної металопротеїнази-13 та тканинного інгібітору у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. ХХ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, 25 - 27 квітня 2016 р. «МОЗ, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Обласна асоціація молодих медиків Тернопілля». Харків, 2016. С. 34.

25. Котелюх М.Ю., Кравчун П.Г. Зміни компонентів міжклітинного матриксу та ліпідного обміну у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Щорічні терапевтичні читання: профілактика неінфекційних захворювань на перехресті терапевтичних наук присвячена пам'яті академіка Л.Т. Малої: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 21 квітня 2016 р. НАМН України, МОЗ України, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН». Харків, 2016. С. 168. (Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, статистичну обробку результатів, підготовлено тези до друку).

26. Котелюх М.Ю., Омогунва А.Ю. Роль матриксної металопротеїнази-13 у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Медицина третього тисячоліття: міжвузівська конференція молодих вчених та студентів, 20 січня 2016 р. ХНМУ. Харків, 2016. С. 118 - 119. (Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, статистичну обробку результатів, підготовлено тези до друку).

27. Котелюх М.Ю. Особливості ураження коронарних артерій у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу. Український кардіологічний журнал. 2016. Додаток 3: Матеріали XVIІ Національного конгресу кардіологів України, Київ, 21 - 23 вересня 2016 р. С. 138 - 139.

28. Котелюх М.Ю. Роль матриксної металопротеїнази-13 та тканинного інгібітору металопртеїнази-4 у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Щорічні терапевтичні читання: профілактика неінфекційних захворювань на перехресті терапевтичних наук, присвячені пам'яті академіка Л.Т. Малої: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 21 квітня 2016р. НАМН України, МОЗ України, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН». Харків, 2016. С. 167.

29. Koteliukh M.Yu., Martovytskyi D.V. The study of dynamics of matrix metalloproteinase-13 and tenascin C in patients with acute myocardial infarction and type 2 diabetes. 9th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young scientists: abstract book. Kharkiv National Medical University. Kharkiv, 2016. P. 348-349. (Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, статистичну обробку результатів, підготовлено тези до друку).

30. Котелюх М.Ю., Бассел Ю. Показники міжклітинного матриксу та вуглеводного обміну у хворих на гострий інфаркт міокарда з супутнім цукровим діабетом 2 типу. Медицина третього тисячоліття : міжвузівська конференція молодих вчених та студентів, 16 - 17 січня 2017 р. ХНМУ. Харків, 2017. С. 128. (Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, статистичну обробку результатів, підготовлено тези до друку).

31. Котелюх М.Ю. Виявлення змін міжклітинного матриксу у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу залежно від тактики лікування. Тези доповідей 86-ої науково-практичної конференції студентів і молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині», Івано-Франківськ, 23 - 24 березня 2017 р. С. 111 - 112.

32. Koteliukh M., Martovytskyi D. Prognosis of acute myocardial infarction and type 2 diabetes mellitus considering tenascin C content. Warsaw international medical congress, Warsaw, Poland, May 11^th - 14^th 2017. P. 234. (Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, статистичну обробку результатів, підготовлено тези до друку).



Додаток Б.

Відомості про апробацію результатів дисертації

1. Актуальні питання сучасно медицини: матеріали XII міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених, 16-17 квітня 2015 р. «МОН України, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна». Харків, 2015. - стендова доповідь та публікація тез.

...